Suchergebnisse

The article analyzes the concept of public diplomacy, clarifies the previous forms of implementation of the "soft power" concept in world politics and in Ukraine. The practical implementation's peculiarities of the diplomacy new forms in the period of hybrid conflicts are pointed out. The experience of the world's leading players in the field of political propaganda and its modernized forms of communication is considered. World history knows many examples of departure from normalized diplomatic relations, namely by influencing the society of another state in order to achieve its goals. The role of cultural diplomacy as a component of public diplomacy and its tools in popularizing Ukraine and promoting the national interests of the state is substantiated. The examples of the work of new institutional structures formed on the basis of the Ministry of Foreign Affairs, the Ministry of Culture and Information Policy, whose task is to develop public and cultural diplomacy, show their particularly important role in external aggression and negative propaganda against Ukraine. The need to promote socio-cultural projects both inside and outside the country is indicated, and the strengthening of the project component in the external communication sphere is especially effective. The active steps of the Ukrainian authorities to form a positive image of Ukraine among the world community are noted. The purpose of this study is to determine the context of the formation and development of public diplomacy, to outline its institutionalization in the world and in Ukraine. To find out the successes and challenges of the declared political sphere at the present stage. To reveal the most successful forms of its realization. ; В статье проанализирована концепция публичной дипломатии, выяснены предварительные формы воплощения концепции «мягкой силы» в мировой политике и Украине. Указаны особенности практической реализации новых форм дипломатии в период гибридных конфликтов. Рассмотрен опыт ведущих мировых игроков в сфере политической пропаганды и осовремененных форм коммуникации. Мировая история знает немало примеров отхода от нормированных дипломатических отношений, именно путем воздействия на общество (граждан) другого государства с целью достижения поставленных задач. Обоснована роль культурной дипломатии и ее инструментов в популяризации Украины и продвижении национальных интересов государства. На примерах работы новых институционных структур, сформированных на базе Министерства иностранных дел, Министерства культуры и информационной политики, задачей которых является развивать публичную и культурную дипломатию, показана их особенно важная роль в условиях внешней агрессии и негативной пропаганды в адрес Украины. Представлена необходимость продвижения социокультурных проектов как внутри страны, так и за ее пределами, особенно действенным видится усиление проектной составляющей во внешней коммуникативной сфере. Отмечены активные шаги украинских властей по формированию позитивного образа Украины среди мирового общества. Цель исследования: определить контекст становления и развития публичной дипломатии; определить ее институционное оформление в мире и Украине; выяснить успехи и вызовы задекларированной политической сферы на современном этапе; раскрыть наиболее удачные формы ее реализации. ; У статті проаналізовано концепцію публічної дипломатії, з'ясовано попередні форми втілення концепції «м'якої сили» у світовій політиці та Україні. Вказано на особливості практичної реалізації нових форм дипломатії в період гібридних конфліктів. Розглянуто досвід провідних світових гравців в сфері політичної пропаганди та осучаснених її форм комунікації. Світова історія знає багато прикладів відходу від унормованих дипломатичних відносин, саме шляхом впливу на суспільство (громадян) іншої держави з метою досягнення поставлених завдань. Вказано на такий інструмент публічної дипломатії, як особистісний чинник, на прикладі активності в соцмережах політиків та державних діячів. Обґрунтовано роль культурної дипломатії, як складової публічної та її інструментів в популяризації України, та просуванні національних інтересів держави. На прикладах роботи нових інституційних структур, що сформовані на базі Міністерства закордонних справ, Міністерства культури та інформаційної політики, завданням яких є розвивати публічну та культурну дипломатію, показана їх особливо важлива роль в умовах зовнішньої агресії та негативної пропаганди на адресу України. Вказана необхідність просування соціокультурних проєктів як всередині країни, так і за її межами, особливо дієвим бачиться посилення проєктної складової в зовнішній комунікативній сфері. Відмічено активні кроки української влади по формуванню позитивного образу України серед світового товариства. Мета даного дослідження визначити контекст становлення і розвитку публічної дипломатії, окреслити її інституційне оформлення в світі та Україні З'ясувати успіхи та виклики задекларованої політичної сфери на сучасному етапі. Розкрити найбільш вдалі форми її реалізації.

The purpose of the article is to discuss the current problems of state expertise of cultural values of Ukraine, which is an important link in the control of their maintenance and transportation across the border. Research methods. There have been used analytical, historical, epistemological, axiological and theoretical synthesis methods for the purpose of specification of the problem of state expertise of cultural values and emphasizing of the history of expert activity. Scientific novelty of the results lies in the specification of the process of forming the institute of expertise of cultural property that is directly connected with the State control over the movement of cultural property across the state border of Ukraine, with the development of national legislation on cultural values that were directed to implementation of the rules and principles under the Convention on the Means of Prohibiting and Preventing the illicit Import, export and transfer of ownership of cultural property of 14/11/1970 ratified by a statement of Presidium of the Supreme Soviet of the USSR from 10.02.1988 number 5396-XI and recommendations on presentation of the results of state expertise of cultural values (conclusions) and their significance. Conclusions. Considering the above, we must remember that cultural values are public property and are under state protection. So given the above guidelines for the design of the conclusions of state examination of subjects that have or may have cultural value are aimed at improving the work of government experts. ; Цель статьи. Осветить актуальные проблемы проведения государственной экспертизы культурных ценностей Украины, что является важным звеном в системе контроля за их сохранением и перемещением через государственную границу. Методы исследования. Для достижения цели были использованы аналитический, исторический, гносеологически-аксиологический и метод теоретического обобщения с целью обобщения проблемы государственной экспертизы культурных ценностей, выделения вопросов истории экспертной деятельности. Научная новизна исследования заключается в конкретизации процесса формирования института экспертизы культурных ценностей, непосредственно связанной с Государственной службой контроля за перемещением культурных ценностей через государственную границу Украины, с разработкой национального законодательства в сфере перемещения культурных ценностей, которые были направлены на выполнение норм и принципов предусмотренных Конвенцией о мерах, направленных на запрещение и предупреждение незаконного ввоза, вывоза и передачи права собственности на культурные ценности от 14.11.1970, ратифицированной с заявлением Указом Президиума Верховного Совета СССР от 10.02.1988 № 5396-XI. и предоставление рекомендаций по оформлению результатов государственной экспертизы культурных ценностей (заключений). Выводы. Учитывая изложенное, нужно помнить о том, что культурные ценности являются всенародным достоянием и находятся под охраной государства. Поэтому предоставленные рекомендации по оформлению заключений государственной экспертизы на предметы, имеющие или которые могут иметь культурную ценность, направлены на совершенствование работы государственных экспертов. ; Мета статті – висвітлити актуальні проблеми проведення державної експертизи культурних цінностей України, що є важливою ланкою в системі контролю за їх збереженням та переміщенням через державний кордон. Методи дослідження. Для досягнення мети були використані аналітичний, історичний, гносеологічно-аксіологічний та метод теоретичного узагальнення з метою конкретизування проблеми державної експертизи культурних цінностей та виокремленні питання історії експертної діяльності. Наукова новизна одержаних результатів полягає в конкретизації процесу формування інституту експертизи культурних цінностей, що безпосередньо пов'язаний з Державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України, з розробкою національного законодавства у сфері переміщення культурних цінностей, що було спрямовано на виконання норм і принципів, передбачених Конвенцією про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності від 14.11.1970, ратифікованої із заявою Указом Президії Верховної Ради УРСР від 10.02.1988 №5396-XI. та надання рекомендацій щодо оформлення результатів державної експертизи культурних цінностей (висновків). Висновки. Враховуючи викладене, потрібно пам'ятати про те, що культурні цінності є всенародним надбанням і перебувають під охороною держави. Тому надані рекомендації щодо оформлення висновків державної експертизи на предмети, що мають або можуть мати культурну цінність, спрямовані на вдосконалення роботи державних експертів.

Forced displacement is a social, economic, political, and cultural phenomenon that has marked the recent history of Colombia throughout the twentieth century and has left serious consequences in some 7,265,072 people, victims of this scourge (Unidad para la Atención y Reparación Integral a las Víctimas, 2020) who have suffered the consequences of displacement and uprooting as a direct result of the internal armed conflict in which various armed actors –such as guerrillas and paramilitary groups, in addition to the State itself– have been perpetrators to a greater or lesser extent. Additionally, victims have suffered from uprooting and the loss of relatives and property, as well as the impossibility of continuing or developing a life project. Being this a current topic on the public agenda and academia, as well as in political and social sectors, this article presents an analysis of how the criterion of fiscal sustainability can constitute a limit to the guarantee of reparation through administrative channels for victims of forced displacement in Colombia. For this purpose, some relevant aspects are taken into account that allow a conceptual approximation to the way in which insufficient attention by the State to this population group led the Constitutional Court to declare an unconstitutional state of affairs in this regard by means of Ruling T-025 of 2004. Different orders were issued to the national government, both central and territorial, in order for it to adopt the necessary measures to initially mitigate the negative effects of displacement, as well as to overcome the unconstitutional state of affairs declaration in the medium and long term. All of this is formulated from the perspective of the recognition and guarantee of the effective enjoyment of human rights, which have been violated for the victims of violence in the country. ; El desplazamiento forzado constituye un fenómeno social, económico, político y cultural que ha marcado la historia reciente de Colombia a lo largo del siglo xx y ha dejado graves secuelas en cerca de 7 265 072 personas víctimas de este flagelo (Unidad para la Atención y Reparación Integral a las Víctimas, 2020). Estas han sufrido las consecuencias propias del desplazamiento y el desarraigo que se desata como consecuencia directa del conflicto armado interno en el que diversos actores armados —como las guerrillas y los grupos de autodefensas, además del mismo Estado— han sido perpetradores en mayor o menor medida de este crimen. Se suma todo ello al escenario de desarraigo y de la perdida de familiares y de los propios bienes, así como a la imposibilidad de continuar o desarrollar un proyecto de vida. Por tratarse de un tema vigente en la agenda pública y la academia, así como en sectores políticos y sociales, este artículo presenta un análisis acerca de cómo el criterio de sostenibilidad fiscal puede llegar a constituir un límite a la garantía de reparación por vía administrativa para las víctimas del desplazamiento forzado en Colombia. Para ello, se tienen en cuenta algunos aspectos relevantes que permiten una aproximación conceptual a la manera en que la insuficiente atención a este grupo poblacional por parte del Estado condujo a que la Corte Constitucional declarara el estado de cosas inconstitucional (eci) en este aspecto, mediante la Sentencia T-025 del 2004. Se emitieron así diferentes órdenes al gobierno nacional, tanto central como territorial, con el fin de que se adopten las medidas necesarias que permitan, en un primer momento, mitigar los efectos negativos del desplazamiento, como también superar la declaratoria de eci en el mediano y largo plazo. Todo esto se formula bajo la perspectiva del reconocimiento y la garantía del goce efectivo de los derechos humanos que han resultado conculcados para las víctimas de la violencia en el país.

It can be said that the academic scrutinization of metal music began with two substantial studies – Heavy Metal. The Music and its Culture (1991) by sociologist Deena Weinstein and Running with the Devil. Power, Gender, and Madness in Heavy Metal Music (1993) by musicologist Robert Walser. During the following couple of decades, academic and metal communities witnessed some sporadic – but essential – contributions to the field (Purcell's Death Metal Music: The Passion and Politics of a Subculture (2003) and Kahn-Harris's Extreme Metal: Music and Culture on the Edge (2007), to name a few). A series of several events that occurred near the end of the first decade of the 21st century, and especially during the 2010s, are crucial in the institutionalization of metal music studies. The foundation of the International Society for Metal Music Studies (ISMMS) in 2013 is probably the most important one, mainly because it announced the emergence of the new scientific paradigm. Following the first global conference on metal held in Salzburg in 2008, starting from 2013 the ISMMS began organizing regular international and inter/multi-disciplinary conferences biannually. Finally, the foundation of ISMMS' specialized scientific journal, Metal Music Studies (Intellect Press, 2015), signified the beginning of the so-called autonomy that metal scholars strived for. As Will Straw noticed in his keynote speech at the ISMMS conference in Nantes (2019), this autonomy was particularly important concerning popular music studies. Metal scholars, coming from various disciplines (sociology, musicology, aesthetics, cultural studies, history, psychology, etc.), created their "intellectual hub" and started building a unique resource for the field. With musicology playing a vital role in the field, this paper aims to examine the musicological input to metal music studies, with special attention given to studies published after the foundation of the ISMMS and its journal. This overview will encompass reoccurring topics, contemporary methodologies, and the interdisciplinary liaisons established in the research process. ; Имајући у виду да је интересовање за проучавање метал музике званично отпочело у англоамеричком контексту деведесетих година прошлог века појавом две студије утемељивачког карактера – Heavy Metal. The Music and its Culture (1991) социолошкиње Дине Вајнстин и Running with the Devil. Power, Gender, and Madness in Heavy Metal Music (1993) музиколога Роберта Волсера – циљ овог текста био је да се испита улога музикологије у области студија метал музике. Показано је да је, током три деценије све разгранатијег научног дискурса о овом музичком феномену, упис музикологије био важан не само као први корак, већ и као константан и неизоставан део говора и написа о металу. Почевши од Волсерове студије, која је par excellance продукт 'свог доба' и нове музикологије, музиколошки доприноси овом пољу били су резултат интердисциплинарне базе дисциплине, те су тако резултати тих истраживања обухватала историографску, формалистичку, музичко-теоријску, естетичку, филозофску, етномузиколошку, етнографску раван. На институционализацију студија метал музике утицало је неколико догађаја који су се одвили крајем прве деценије 21. века, а нарочито током 2010-их. Због успостављања нове научне парадигме и платформе, пре свега треба поменути оснивање Међународног друштва за проучавање метал музике (ISMMS) 2013. године, а потом и установљивање редовних међународних и интер/транс/мултидисциплинарних научних скупова широм света. Својеврсна аутономија ове области, нарочито у односу на студије популарне музике, заокружена је успостављањем научног часописа Metal Music Studies (Intellect Press, 2015). Тако је, у односу на претходни период, где је научно истраживање метал музике остајало у запећку шире слике и спорадично се пробијало у први план, успостављена платформа на којој ће се убрзо развити дисциплинарни односи. Иако су неки од гласноговорника студија метал музике инсистирали на оснаживању музиколошког 'гласа' пре свега ради компетентног говора о звуку, музичким структурама и хармонско-мелодијским аспектима метал музике, овај текст је увидом у кратку али садржајну историју музиколошких написа показао да се, услед основних интердисциплинарних поставки музикологије, допринос музиколога не може свести 'само' на музичко-теоријски рад. Штавише, он предвиђа још богатију продукцију која долази из сфере музикологије, а која ће бити инспирисана и испровцирана новим технологијама, инструментима и извођаштвом, савременим друштвом и публиком, начинима стварања, постпродукције и рецепције музике.

Economic security is an integral part of national security. As history shows, a strong economy is a prerequisite for the power of the state, its place and role in the world community. From the second half of the twentieth century economic development issues have become an integral part of the national security ideas of both the scientific community and the governments of most countries. While in some countries the emphasis is primarily on the economic power and economic sovereignty of the state, in others – on the issues related to «energy», «technological», «food» security or protection of the state from global and regional economic cataclysms, or the danger of «economic espionage». Economic security is the foundation of national security and at the same time it is closely interconnected with its other components. Also it is the basis for ensuring its subspecies such as military, political, environmental, information and others. The need to ensure economic security at the macro level is growing in connection with the development of globalization and integration processes in the second half of the twentieth century. Globalization and economic integration, on the one hand, threaten economic sovereignty and, on the other, create new opportunities for economic growth. In the context of economic globalization and regional integration, it is extremely important to reveal the essence of ensuring the economic security of the state. To achieve the goal of studying the economic security of the modern state, it is necessary to consider theoretical and methodological approaches to ensuring economic security. ; Экономическая безопасность – неотъемлемая составляющая национальной безопасности. Как показывает история, крепкая экономика является обязательной предпосылкой могущества государства, его места и роли в мировом сообществе. Со второй половины ХХ в. вопросы экономического развития стали неотъемлемой частью представлений о национальной безопасности как научного сообщества, так и правительств большинства стран. Если в одних странах акцент делается, прежде всего, на экономической мощи государства и его экономическом суверенитете, то в других на первый план выдвигаются вопросы, связанные с энергетической, технологической, продовольственной безопасностью или защищенности государства от мировых и региональных экономических катаклизмов, или опасностью «экономического шпионажа». Экономическая безопасность является фундаментом национальной безопасности и при этом она тесно взаимосвязана с ее другими составляющими, является основой обеспечения таких ее подвидов как военная, политическая, экологическая, информационная и другие. Необходимость обеспечения экономической безопасности на макроуровне усиливается в связи с развитием во второй половине ХХ в. глобализационных и интеграционных процессов. Глобализация и экономическая интеграция, с одной стороны, представляют угрозу экономическому суверенитету, а с другой – создают новые возможности для экономического развития. В условиях экономической глобализации и региональной интеграции чрезвычайно важно раскрыть сущность обеспечения экономической безопасности государства. Для достижения цели исследования экономической безопасности современного государства необходимо рассмотреть теоретические и методологические подходы к обеспечению экономической безопасности. ; Економічна безпека – це невід'ємна складова національної безпеки. Як засвідчує історія, міцна економіка є обов'язковою передумовою могутності держави, її місця і ролі у світовій спільноті. З другої половини ХХ ст. питання економічного розвитку стали невід'ємною частиною уявлень про національну безпеку як наукової спільноти, так і урядів більшості країн. Якщо в одних країнах акцент робиться передусім на економічній могутності держави і економічному суверенітеті, то в інших на перший план висуваються питання, пов'язані з енергетичною, технологічною, продовольчою безпекою або захищеністю держави від світових і регіональних економічних катаклізмів, або небезпекою «економічного шпигунства». Економічна безпека становить фундамент національної безпеки і при цьому вона тісно взаємопов'язана з її іншими складовими, є основою забезпечення таких її підвидів, як військова, політична, екологічна, інформаційна та інші. Необхідність забезпечення економічної безпеки на макрорівні посилюється у зв'язку з розвитком у другій половині ХХ ст. глобалізаційних та інтеграційних процесів. Глобалізація і економічна інтеграція, з одного боку, несуть загрози економічному суверенітету, а з іншого – створюють нові можливості для економічного зростання. В умовах економічної глобалізації та регіональної інтеграції надзвичайно важливо розкрити сутність забезпечення економічної безпеки держави. Для досягнення мети дослідження економічної безпеки сучасної держави необхідно розглянути теоретичні та методологічні підходи до забезпечення економічної безпеки.

Introduction. The introduction of ethical principles and Euro-Atlantic values in the military-professional environment of the Armed Forces of Ukraine requires adjustment of the entire sphere of professional relations and taking into account the direct influence on the formation of thinking and behavior of the subjects of these relations. Purpose. The goal of the article is description of international aspects of the patriotism principle into military servicemen mentality formation in the Armed Forces of Ukraine on the way of The NATO integration. Methods. Methodologically, the author proceeds from the position of the sociocultural approach that the change in external conditions and environment inevitably entails changes (positive or negative) of the inner world of the individual, personal formations, that is, a change in the motivational and value sphere of the personality under the influence of socio-cultural factors leads to a transformation of mentality . The author pays special attention to the analysis of contemporary democratic values defined in the ethical code "The NATO Code of Conduct" among which unity, impartiality, loyalty, responsibility and professionalism are considered basic. These five core values constitute the axiological basis of the Code of Ethics, which defines the requirements for the conduct of civilian and military personnel of all NATO units. Originality. Patriotism - defending the national interests of the state, respect and love for the Motherland, its state symbols, national values, culture, history, language, ideological conviction, devotion, willingness to sacrifice for the freedom and independence of people. At the international level, the principle of patriotism is revealed through the values of unity and loyalty to the professional community, the military organization, member countries and partners, the interests of the Alliance, international commitment and humanity as a whole. Conclusion. That is, the principle of patriotism acquires an international content and requires the expansion of worldview and the formation of critical thinking and relevant ethical beliefs of servicemen and employees serving in multinational contingents. Articulation in the normative-legal field and introduction in the process of professional training of servicemen of the Armed Forces of Ukraine of the principle of patriotism and such Euro-Atlantic values as unity, loyalty, impartiality, responsibility and professionalism will allow to form a legal basis for purposeful influence on their consciousness and conviction. formation of their proper moral and psychological condition, as well as the ability to perform the tasks assigned to them and participate in joint combat operations with NATO units. Key words: patriotism; loyalty; Euro-Atlantic values; professional ethics; democratization of the Ukrainian arm; military activity. ; Внедрение этических принципов и евроатлантических ценностей в военно-профессиональной среде Вооруженных Сил Украины требует корректировки как всей сферы профессиональных отношений, так и учета непосредственного влияния на формирование образа мышления и поведения субъектов этих отношений. На международном уровне принцип патриотизма раскрывается через ценности единства и верности коллективу, военной организации, странам-членам и партнерам, интересам Альянса, международным обязательствам и человечеству в целом. То есть, принцип патриотизма на пути евроатлантической интеграции приобретает интернациональное наполнение и требует расширения кругозора и формирования критического мышления и соответствующих этических убеждений военнослужащих. Ключевые слова: патриотизм; верность; евроатлантические ценности; профессиональная этика; демократизация украинского войска; военная деятельность. ; Впровадження етичних засад та євроатлантичних цінностей у військово-професійному середовищі Збройних Сил України вимагає корегування як усієї сфери професійних відносин, так і врахування безпосереднього впливу на формування образу мислення та поведінки суб'єктів цих відносин. На інтернаціональному рівні принцип патріотизму розкривається через цінності єдності і вірності колективу, військовій організації, країнам-членам та партнерам, інтересам Альянсу, інтернаціональним зобов'язанням та людству в цілому. Тобто, на шляху до євроатлантичної інтеграції принцип патріотизму набуває інтернаціонального наповнення і вимагає розширення світогляду та формування критичного мислення і відповідних етичних переконань військовослужбовців Збройних Сил України. Ключові слова: патріотизм; вірність; євроатлантичні цінності; професійна етика; демократизація українського війська; військова діяльність.

Abstract. The aim of the study It was shown that the activity of the Ukrainian film studios during the period of the Perestroika process of 1985-1991 is an important page of the history of a cultural life and social and political process of Ukraine. The process of updating the repertoire of the Ukrainian film studios in the context of the realignment process has been analyzed. Important in this context was the study of the factors contributing to the thematic updating of the films. The Research Methodology. The methodology of the study was based on the principles of historicism, objectivity and scientific capacity. The article focuses on the analysis of the state of the scientific development of the problem in national historiography. The main conceptual approaches to the study of the problem have been identified. The scientific novelty is to reveal the thematic features of the repertoire of the Ukrainian films during the period of systematic changes from 1985 till 1991 basing on the archival materials. The presented scientific work has the scientific novelty in the context of the Ukrainian historiography. The Conclusions. The factors of updating the repertoire portfolio were clarified: first, new topics were identified by new thematic plans, the so-called. government procurement, which underwent fundamental changes as a result of the reform course of the government. Secondly, the release of censorship led to the evolution of the public view of the past, pushing artists to turn their own works into an instrument of the political opposition to popular opposition to the authorities. Anti-alcohol movies appeared for the sake of supporting the course of the authorities. Thematic plans of the state order envisaged creating films on the theme aimed at updating the Ukrainian national motives. Such work went hand in hand with encouraging artists to introduce the Ukrainian language into works of verbal arts. Due to this, the interest of the state-of-the-art motion picture studios to the Ukrainian literature and dramatic classics increased. It diversified the domestic achievements of the cinematic works of the historical genre. The theme of the historical past of the Ukrainian people took a leading place in the repertoire of the Ukrainian film studios. After the Chornobyl disaster the environmental theme was one of the first to get the independent artistic coverage. The themes that could not be fully realized in the pre-rebuilding period included religious films. ; Анотація. Мета дослідження. Показано, що діяльність українських кіностудій у період процесу Перебудови 1985–1991рр. є важливою сторінкою історії культурного життя та суспільно-політичного процесу України. Аналізується процес оновлення репертуару українських кіностудій в умовах Перебудови. Важливим в цьому контексті стало дослідження чинників, що сприяли тематичному оновленню кінострічок. Методологія дослідження. В основі методології дослідження лежать принципи історизму, об'єктивності та наукової спроможності. У статті проаналізовано стан наукової розробленості проблеми у вітчизняній історіографії. Визначено основні концептуальні підходи до вивчення проблеми. Наукова новизна полягає у розкритті тематичних особливостей репертуару українських кінострічок в період системних змін 1985– 1991рр. за архівними матеріалами. Представлена наукова робота має наукову новизну в контексті української історіографії. Висновки. З'ясовано чинники оновлення репертуарного портфелю: по-перше, нова тематики була визначена новими тематичними планами т.зв. державного замовлення, які зазнали корінних змін в результаті реформаторського курсу влади. По-друге, вивільнення від цензури зумовлювало еволюцію суспільного погляду стосовно минулого; підштовхувало митців до перетворення власних творів на інструмент політичного протистояння народної опозиції владі. Заради підтримки курсу влади з'явилися кінотвори антиалкогольної тематики. Тематичними планами державного замовлення передбачалося створення фільмів на тему, що націлювала митців на актуалізацію українських національних мотивів. Ця робота йшла паралельна зі заохоченням митців до запровадження української мови до творів вербальних видів мистецтва. Завдяки цьому підвищився інтерес митців державних кіностудій ігрового кіно до української літератури й драматургічної класики. Це розмаїтило вітчизняний доробок кінематографічних творів історичного жанру. Тема історичного минулого українського народу посіла провідне місце в репертуарі українських кіностудій. Після чорнобильської аварії екологічна тема однією з перших отримала незаангажоване художнє висвітлення. До тем, що не могли повноцінно втілитися в доперебудовний час, належали фільми з релігійної тематики.

An attempt of analysis of written sources of the history of the Roman Catholic Church on the territory of Ukraine at the end of 40-s of the 19th – the beginning of the 20th century was performed in the article. Such types of sources as act documents were selected due to the type-specificity principle. Concordat of 1847 as an international agreement between Vatican and the Russian Empire has become a crucial object of analysis. The legislative acts included into "The full collection of laws of the Russian Empire" are considered among the documents of the authorities engaged in the study that are crucial legislative acts the power of which was extended on all administrative and territorial units. The documents of religious organizations are represented in the study by the bull of "Diocesan separation" written by the Pope of Rome Pius IX.Business documentation, statistical materials, among of which is "The first general census of inhabitants of the Russian Empire in 1897", are considered in the study. Moreover, "Diocesan Gazette" – an official periodical of the Russian Orthodox Church in the Russian Empire is presented in the study. Compendiums dated of the second half of the 19th – the beginning of the 20th century are a particular type of written sources, namely they are represented by "Commemorative books", for example, an issue: "The Roman Catholic hierarchy in the Russian Empire and the Kingdom of Poland and a list to secular and monastic clergy in Lutsk-Zhytomyr diocese and Podillia province" that contained essential statistical information as well as records regarding a hierarchical structure of the diocesan clergy of the Roman Catholic Church on the territory of Naddniprianska Ukraine in defined period. ; В статье предпринята попытка анализа письменных источников по истории Римско-католической церкви на территории Украины конца 40-х гг. XIX - начала ХХ века. Согласно типо-видового принципа был выделен такой вид источников как актовые документы. Весомым предметом анализа в тексте стал Конкордат 1847 года - межгосударственное соглашение, заключенное между Ватиканом и Российской империей. Среди документов органов власти, привлеченных к работе, рассматриваются законодательные акты, помещенные в «Полное собрание законов Российской империи», которые являются важными нормативно-правовыми актами, действие которых распространялось на все административно-территориальные единицы государства. Документы религиозных организаций в статье представлены буллой Папы Римского Пия ИХ «О разделении епархий».В исследовании рассматриваются делопроизводственные документы, статистические материалы, среди которых «Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 год». Рассматриваются также «Епархиальные ведомости» - официальное периодическое издание Русской православной церкви в Российской империи. Отдельный вид письменных источников в публикации составляют справочные публикации второй половины XIX - начала ХХ в. - «Памятные книжки», издание «Римско-католическая иерархия в Российской империи и в Царстве Польском и список светского и монастырского духовенства в Луцко-Житомирской епархии и Подольской губернии», содержащий важную статистическую информацию, а также сведения об иерархической структуре духовенства епархий Римско-католической церкви на территории Приднепровской Украины в указанный период. ; У статті здійснено спробу аналізу писемних джерел з історії Римо-католицької церкви на території України кінця 40-х рр. ХІХ – на початку ХХ століття. Відповідно до типо-видового принципу було виокремлено такий вид джерел як актові документи. Вагомим предметом аналізу у тексті став Конкордат 1847 року – міждержавна угода, укладена між Ватиканом та Російською імперією. Серед документів органів влади, залучених до роботи, розглядаються законодавчі акти, вміщені до «Повного зібрання законів Російської імперії», які є важливими нормативно-правовими актами, дія яких поширювалась на всі адміністративно-територіальні одиниці держави. Документи релігійних організацій у студії репрезентовані буллою Папи Римського Пія ІХ «Про розмежування єпархій».У дослідженні розглядаються діловодні документи, статистичні матеріали, серед яких є «Перший загальний перепис населення Російської імперії, 1897 рік». У студії розглядаються також «Єпархіальні відомості» – офіційне періодичне видання Російської православної церкви у Російській імперії. Окремий вид писемних джерел у публікації складають довідкові публікації другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – «Пам'ятні книжки», видання «Римо-католицька ієрархія в Російській імперії і в Царстві Польському і список світського і монастирського духовенствав Луцько-Житомирській єпархії і Подільській губернії», що містить важливу статистичну інформацію, а також відомості про ієрархічну структуру духовенства дієцезій Римо-католицької церкви на території Наддніпрянської України в означений період.

Promoting a clearer understanding of the role of schools in developing democratic dispositions among young citizens is a matter of importance across the world. This is because school is believed to be the best place where future free and democratic citizens can be prepared. Similarly, it is a place where young people are equipped with the necessary skills and knowledge that will assist them in deliberating democratically, developing a better understanding of political structures and economic and world history, and learning the relevant numeracy, literacy and critical thinking skills. Unfortunately, current teacher education programmes appear to represent potential stumbling blocks to schooling playing a greater role in educating the youth for democracy and democratic citizenship. This study explored two contradictory theoretical roles for mathematics teacher education programmes, in relation to power and control in education and society. The first is that, in reality, mathematics teacher education is essentially re-productive, in that its authoritarian relationship does not encourage confrontational discussion or critique, or challenge existing and dominant practices. The second is that, in a world where democracy is increasingly becoming a global phenomenon central to development, teacher education is (or should be) essentially democratic in nature. Thus, underpinned by the interpretivist paradigm, this study employed a qualitative research approach. It also utilised a case study design as a strategy for data collection, in order to explore how the mathematics teacher education programmes in South African universities prepare learners for democratic citizenship. As such, three universities in two provinces in South Africa participated in the study, and data were collected through interviews, observation and document reviews. At each institution, interviews were carried out with mathematics teacher educators and pre-service mathematics student teachers in their second to fourth year of study. Similarly, observations took place in different teaching sessions at each institution, and in different formats. Relevant documents were also reviewed for the study. The research findings revealed that the concepts of democracy and democratic citizenship are multifaceted. The participants' understanding of these concepts was influenced by their individual expectations, as well as their social, political and economic environments, among many other factors. In addition, it was evident that mathematics teacher education programmes play a significant role in developing socially active citizens and democratic mathematics teachers. The research findings revealed, however, that contradictions exist between pedagogical approaches that are capable of developing democratic citizens, mathematics teacher educators' ideal image of their practices within the classroom, and the participants' conception of mathematics. As a result, no engagement occurs in social and critical pedagogy within mathematics education classrooms, to allow learners to view mathematics as a tool for confronting issues of justice and inequality in their community and the world at large. The research findings also revealed that the practices of the main structures which are tasked with the responsibility of promoting democratic practices within higher education institutions seem ineffective, as a result of favouritism and an autocratic approach to decision making. Based on the research findings, a recommendation is made that mathematics educators democratise their classrooms, in order to develop democratic citizens who are committed to democratic principles. Another recommendation is that, in their mathematics classrooms, educators use a problem-posing pedagogical approach which is capable of challenging power structures, thereby empowering learners as users of mathematics. This will not be possible without a professional development programme guiding mathematics teacher educators in establishing and managing their democratic classrooms. Similarly, it is recommended that student representative councils, as the structures that are best known for supporting democratic citizenship at universities, strive to follow the basic principles of democratic governance. Finally, the researcher concluded that mathematics education and the task of preparing mathematics student teachers for democratic citizenship are of the utmost importance, if South Africans are to cultivate and maintain a democracy that contributes to a culture which fundamentally supports democratic principles. ; Thesis (PhD) -- Faculty of Education, 2021

Latin America has a long history of exploration, based on the last decades, mainly, of its goods and natural resources, through the export of agricultural and biofuel commodities. It is from this assumption that part of the analysis of extractivism and new extractivisms or neoxtrativisms to identify how the idea of exploitation of Brazilian natural resources is reflected in the search for flexibility in its legislation regarding pesticides and the like, with the adoption of the Bill nº 6.299/02, better known as "PL of the Poison" or "Pack of the Poison". Therefore, the objective of the article seeks to demonstrate how extractive processes are rooted in Brazilian agricultural culture, which, due to this context of global dependence, intensifies production through monocultures and reinforces the use of agrochemicals, a factor that directly reflects in the legislation on the subject. This production model, however, is carried out at the expense of the country's human and environmental cost. Thus, the present work is eminently qualitative, through the deductive approach. Documentary technique and bibliographic review are used for data analysis. Through the results of the research, it is possible to observe several institutional arrangements, which allow the deepening of extractive practices and the flexibility of Brazilian legislation. It can be seen that the legislative apparatus is arranged in such a way as to allow and contribute to agro-strategies. The permissiveness of the Brazilian State contributes to the worsening of social and environmental issues. ; América Latina tiene una larga historia de explotación, basada en las últimas décadas, principalmente, de sus bienes y recursos naturales, a través de la exportación de commodities agrícolas y biocombustibles. Es a partir de este supuesto que parte del análisis del extractivismo y los nuevos extractivismos o neo-extrativismos para identificar cómo se refleja la idea de explotación de los recursos naturales brasileños en la búsqueda de la flexibilidad de su legislación en materia de plaguicidas y afines, con la aprobación del Proyecto de Ley nº 6.299/02, más conocido como "PL del Veneno" o "Paquete de Veneno". Por lo tanto, el objeto del artículo busca demostrar cómo los procesos extractivos están arraigados en la cultura agrícola brasileña, la cual, debido a este contexto de dependencia global, intensifica la producción a través de monocultivos y refuerza el uso de agroquímicos, factor que se refleja directamente en la legislación sobre el tema. Este modelo de producción, sin embargo, se lleva a cabo a expensas del costo humano y ambiental del país. Así, el presente trabajo es eminentemente cualitativo, a través del enfoque deductivo. Se utiliza técnica documental y revisión bibliográfica para el análisis de datos. A través de los resultados de la investigación, es posible observar varios arreglos institucionales, que permiten la profundización de las prácticas extractivas y la flexibilidad de la legislación brasileña. Se puede observar que los aparatos legislativos están dispuestos de modo que permitan y contribuyan con las estrategias agrícolas. La permisividad del Estado brasileño contribuye con el agravo de los problemas sociales y ambientales. ; A América Latina tem uma longa história de exploração, baseada nas últimas décadas, principalmente, de seus bens e recursos naturais, através da exportação de commoditiesagrícolas e biocombustíveis. É a partir desse pressuposto que parte da análise do extrativismo e dos novos extrativismos ou neo-extrativismos para identificar como a ideia de exploração dos recursos naturais brasileiros se reflete na busca pela flexibilização de sua legislação sobre agrotóxicos e afins, com a aprovação do Projeto de Lei nº 6.299 / 02, mais conhecido como "PL del Veneno" ou "Pacote de Veneno". Portanto, o objetivo do artigo busca demonstrar como os processos extrativos estão enraizados na cultura agrícola brasileira, que, devido a esse contexto de dependência global, intensifica a produção por meio de monoculturas e intensifica o uso de agroquímicos, um fator refletido diretamente na legislação sobre o assunto. Este modelo de produção, no entanto, é realizado às custas do custo humano e ambiental do país. Assim, o presente trabalho é eminentemente qualitativo, por meio da abordagem dedutiva. Técnica documental e revisão bibliográfica são utilizadas para análise de dados.

The aim of the article is to explore of genre and dramaturgic features of a modern historical film. The research methodology is based on the systematic use of materials from the scientific branches of art and cultural science, cinema theory and history, psychology, etc. The empirical basis of the study included a series of historical films of the XXI century, a detailed analysis of genre and dramaturgic features was carried out. The results. Historical drama is the leading genre of a film based on real events, which grinds the past, turning it into a mirror image of the present. Thus, the theme of the film, its newsworthiness has the equal importance along with the genre, which ensures the integrity of the material, director's and cameraman's methods and techniques and the style, which forms the aesthetic expressiveness of the film. Films based on real events, which premiered in the XXI century, were chosen as the empirical basis of the study. As the core of the plot were chosen issues of human rights violations, social discrimination and injustice. These problems have their origins in ancient times and have long been the main obstacles for the establishment of democratic values in society. We found that modern historical drama has significant morphological differences from the XX century drama: lack of epicism, abandonment of the tragic component in favor of a happy ending, the transition from melodramatics to hybridization of drama with more dynamic genres: action, road movie, western. At the same time, we see that modern historical drama has signs of genre elasticity and syncretism, which allows forming new multi­genre constructions that have not yet entered scientific circulation in the domestic press (action drama, crime drama, western drama, kidnap drama, etc.). The dramatic features of modern historical films are closely related to the genre construction of the films. The genre of autobiography determines the priority of using the "plot of growing up" and "plot of the experience", when the main characters grow up psychologically and fight for their rights: life, freedom, personal inviolability. The hero— is dominated archetype, a person who serves others, sacrifices himself or puts himself in constant danger for the sake of others. The issue of social inequality in the historical context, when realities separate the viewer from the depicted events for a significant period of time, is reflected in the historical film more often and has a proper response from the viewer. At the same time, the modern issue of human rights, which demonstrates the principle of "democracy for the elect" is not so popular among modern fans of historical cinema. Novelty. The scientific novelty of the article is to identify the modern morphology of historical film, the actualization of the relationship between the genre, the magnitude of the theme of historical film, its dramatic solution and the value expectations of the audience. The practical significance. The main theses and results of the research may be useful for practicing screenwriters of historical films. The recommendations in this article contribute to the creation of a commercially successful and psychologically powerful film product. In addition, the article can be used for academic disciplines in film schools in Ukraine and abroad. ; Досліджено сутність жанру історичного фільму, проаналізовано сучасні кінотвори з точки зору над­жанрових побудов сучасного ігрового кіно. Показано проблематику формування загальної концепції історичного фільму, вибору жанрової конструкції, підготовки сценарію з урахуванням ціннісних установок та побажань аудиторії. Окрема увага приділена еволюції теорії жанру, що мала як етапи утвердження беззаперечного авторитету жанру як запоруки цілісності твору, так і періоди повної відмови від жанру на користь вільної авторської інтерпретації та відтворення дійсності. Порушено питання достовірності зображуваних подій як в історичних фільмах, так і у фільмах, що не позиціюються як історичні. Виявлено жанрову та драматургічну трансформацію сучасного історичного фільму, що полягає в утворенні нових жанрових структур та зміні загальної драматургічної структури твору.

Economic security is an integral part of national security. As history shows, a strong economy is a prerequisite for the power of the state, its place and role in the world community. From the second half of the twentieth century economic development issues have become an integral part of the national security ideas of both the scientific community and the governments of most countries. While in some countries the emphasis is primarily on the economic power and economic sovereignty of the state, in others – on the issues related to «energy», «technological», «food» security or protection of the state from global and regional economic cataclysms, or the danger of «economic espionage». Economic security is the foundation of national security and at the same time it is closely interconnected with its other components. Also it is the basis for ensuring its subspecies such as military, political, environmental, information and others. The need to ensure economic security at the macro level is growing in connection with the development of globalization and integration processes in the second half of the twentieth century. Globalization and economic integration, on the one hand, threaten economic sovereignty and, on the other, create new opportunities for economic growth. In the context of economic globalization and regional integration, it is extremely important to reveal the essence of ensuring the economic security of the state. To achieve the goal of studying the economic security of the modern state, it is necessary to consider theoretical and methodological approaches to ensuring economic security. ; Экономическая безопасность – неотъемлемая составляющая национальной безопасности. Как показывает история, крепкая экономика является обязательной предпосылкой могущества государства, его места и роли в мировом сообществе. Со второй половины ХХ в. вопросы экономического развития стали неотъемлемой частью представлений о национальной безопасности как научного сообщества, так и правительств большинства стран. Если в одних странах акцент делается, прежде всего, на экономической мощи государства и его экономическом суверенитете, то в других на первый план выдвигаются вопросы, связанные с энергетической, технологической, продовольственной безопасностью или защищенности государства от мировых и региональных экономических катаклизмов, или опасностью «экономического шпионажа». Экономическая безопасность является фундаментом национальной безопасности и при этом она тесно взаимосвязана с ее другими составляющими, является основой обеспечения таких ее подвидов как военная, политическая, экологическая, информационная и другие. Необходимость обеспечения экономической безопасности на макроуровне усиливается в связи с развитием во второй половине ХХ в. глобализационных и интеграционных процессов. Глобализация и экономическая интеграция, с одной стороны, представляют угрозу экономическому суверенитету, а с другой – создают новые возможности для экономического развития. В условиях экономической глобализации и региональной интеграции чрезвычайно важно раскрыть сущность обеспечения экономической безопасности государства. Для достижения цели исследования экономической безопасности современного государства необходимо рассмотреть теоретические и методологические подходы к обеспечению экономической безопасности. ; Економічна безпека – це невід'ємна складова національної безпеки. Як засвідчує історія, міцна економіка є обов'язковою передумовою могутності держави, її місця і ролі у світовій спільноті. З другої половини ХХ ст. питання економічного розвитку стали невід'ємною частиною уявлень про національну безпеку як наукової спільноти, так і урядів більшості країн. Якщо в одних країнах акцент робиться передусім на економічній могутності держави і економічному суверенітеті, то в інших на перший план висуваються питання, пов'язані з енергетичною, технологічною, продовольчою безпекою або захищеністю держави від світових і регіональних економічних катаклізмів, або небезпекою «економічного шпигунства». Економічна безпека становить фундамент національної безпеки і при цьому вона тісно взаємопов'язана з її іншими складовими, є основою забезпечення таких її підвидів, як військова, політична, екологічна, інформаційна та інші. Необхідність забезпечення економічної безпеки на макрорівні посилюється у зв'язку з розвитком у другій половині ХХ ст. глобалізаційних та інтеграційних процесів. Глобалізація і економічна інтеграція, з одного боку, несуть загрози економічному суверенітету, а з іншого – створюють нові можливості для економічного зростання. В умовах економічної глобалізації та регіональної інтеграції надзвичайно важливо розкрити сутність забезпечення економічної безпеки держави. Для досягнення мети дослідження економічної безпеки сучасної держави необхідно розглянути теоретичні та методологічні підходи до забезпечення економічної безпеки.

The relevance of the topic is due to the history of the concept of freedom in the Russian, Polish and Ukrainian thesauri in the late eighteenth and early nineteenth centuries. Because the concept of "freedom" is important in shaping the national identities of these Slavic peoples.The aim of the article was to consider the causes of metamorphoses that occurred in the use of words and changes in the connotations of the concept of "freedom". It is determined that the development of philosophical ideas about freedom in Russia in the early nineteenth century is influenced by two contradictory tendencies: nihilistic-deterministic and religious-libertarian. It is studied that in the Soviet official philosophy and ideology the concept of "freedom" acquires ritual-official and rational-determinist meaning ("freedom as a known necessity"). In contrast, "freedom" is replaced by the concept of "freedom", which has acquired positive connotations. At the same time, the identification of "freedom" with "arbitrariness" in recent years has been a source of Russian anti-liberal discourse.Conclusions. The concept of "freedom" in literature, official documents and philosophical considerations originally had two verbal reflections "liberty" and "freedom". And the first of them actually dominated until the early nineteenth century. Its meanings were related to the influence of Polish political principles and the Ukrainian Orthodox tradition, which was spread by graduates of the Kyiv-Mohyla Collegium (Academy). At the same time, it was gradually supplanted by another word, "liberty," especially under the influence of the reaction to the events and slogans of the French Revolution. ; Актуальность темы обусловлена рассмотрением истории понятия свободы в российском, польском и украинском тезаурусах в конце ХVIII-начала XIX века. Поскольку понятие «свободы» играет важную роль в формировании национальной идентичности этих славянских народов. Целью статьи было рассмотрено причины метаморфоз, которые произошли в словоупотреблении и изменениях в коннотациях концепта «свобода». Определено, что развитие философских представлений о свободе в России в начале XIX века происходит под влиянием двух противоречивых тенденций: нигилистически-детерминистского и религиозно-либертарианского. Доказано, что в советской официальной философии и идеологии концепт «свобода» приобретает ритуально-официозного и рационально-детерминистского значения ( «свобода как познанная необходимость»). Вопреки этому вместо «вольности» появляется концепт «воли», который приобретал положительных коннотаций. В то же время, отождествление «свободы» с «беспределом» в последние годы является источником российского антилиберального дискурса. Выводы. Концепт «свобода» в русской литературе, официальных документах и философских рассуждениях первоначально имел два словесных отображения «вольность» и «свобода». Причем первый из них фактически доминировало в начале XIX века. Его смыслы были связаны с действиями польских политических принципов и украинской православной традиции, которая распространялась выпускниками Киево-Могилянской коллегиума (академии). В то же время, оно постепенно вытеснялось другим словом «свобода», особенно под влиянием реакции на события и лозунги французской революции. ; Актуальність теми зумовлена розглядом історії поняття свободи в російському, польському та українському тезаурусах наприкінці ХVІІІ – початку ХІХ сторіччя. Оскільки поняття «свободи» відіграє важливе значення у формуванні національних ідентичностей цих слов'янських народів.Метою статті було розглянути причини метаморфоз, які відбулися в слововживанні та змінах в конотаціях концепту «свобода». Визначено, що розвиток філософських уявлень про свободу в Росії на початку ХІХ століття відбувається під впливом двох суперечних тенденцій: нігілістично-детерміністського і релігійно-лібертаріанського. Досліджено, що в радянській офіційній філософії та ідеології концепт «свобода» набуває ритуально-офіціозного та раціонально-детерміністського значення («свобода як пізнана необхідність»). Всупереч цьому замість «вольності» з'являється концепт «волі», який набував позитивних конотацій. В той же час, ототожнення «свободи» зі «свавіллям» в останні роки є джерелом російського антиліберального дискурсу.Концепт «свобода» в російській літературі, офіційних документах та філософських міркуваннях первісно мав два словесних відображення: «вольность» і «свобода». Причому перше з них фактично домінувало до початку ХІХ сторіччя. Його сенси були пов'язані зі впливами польських політичних принципів та українською православною традицією, яка розповсюджувалася випускниками Києво-Могилянского колегіуму (академії). В той же час, воно поступово витіснялося іншим словом «свобода», особливо під впливом реакції на події та лозунги французької революції.

This research explains the principles of good Christian education in Zacatecas from 1895 to 1905. In this period, the Church and Catholic militants assumed a liberal political stance to protect themselves from the State's secularizing onslaught. To do this, they developed the socio-political movement of neo-Christianity. The project had several pillars: press, theater, schools, labor organizations, political groups, and associations of various kinds (e.g., pious, moralizing, literary, and so forth). A part of these social activities was focused on protecting the poor and a good Christian education; the primary purpose was to dignify the human condition with work instruction and the strengthening of perfect morality and order through religious, personal, and social civility. In this Christian model, the Catholic child is a promoter of moral change in the domestic and public environment. In Zacatecas city, the priest José Anastasio Díaz López, in the neighborhood of "La Estación del Ferrocarril," began in 1891 the formation of the "Congregación de las Hijas del Sagrado Corazón de Jesús y Santa María de Guadalupe," to spread the Piarists-school and good Christian education. To compensate for poverty and offer a home to poor children, he established an asylum and promoted an apostolate from 1895 to 1905. At the institution, first letters education and instruction for work were given in workshops of different trades. In methodological terms, with the historiography of the social history of education, the political and educational context that rises from the secularization and secularism of the State was addressed. Furthermore, with primary sources, the religious congregation's creation, the Piarists-schools' opening is described. Moreover, the asylum for children and the basis of the pedagogy of prevention and the perception of good Christian behavior in religious, personal, and social civility norms were analyzed. ; Esta investigación explica los principios de la buena educación cristiana en Zacatecas de 1895 a 1905. En este periodo la Iglesia y los militantes católicos asumieron una postura política liberal para protegerse del embate secularizador del Estado. Para ello desarrollaron el movimiento sociopolítico de la neocristiandad. El proyecto tuvo varios pilares: prensa, teatro, escuelas, organizaciones laborales, agrupaciones políticas y asociaciones de diverso tipo: literarias, piadosas, moralizadoras, entre otras. Una parte de la acción social se enfocó a la protección de los pobres y la buena educación cristiana; el propósito central era dignificar la condición humana mediante la instrucción para el trabajo y el fortalecimiento de la perfecta moralidad y orden, a través de la práctica de las normas de urbanidad religiosa, personal y social. En este modelo cristiano, el niño católico es colocado como agente promotor del cambio moral en el entorno doméstico y público. En la ciudad de Zacatecas, el presbítero José Anastasio Díaz López, a partir de 1891, en el barrio de La Estación del Ferrocarril, inició la formación de la Congregación de las Hijas del Sagrado Corazón de Jesús y Santa María de Guadalupe, con propósitos de expandir la escuela pía y la buena educación cristiana. Para resarcir la pobreza y ofrecer un hogar a los niños pobres estableció un asilo e impulsó un apostolado de 1895 a 1905. En la institución se dio educación de primeras letras e instrucción para el trabajo en los talleres de diferentes oficios. En términos metodológicos, con historiografía de historia social de la educación se aborda el contexto político y educativo emanado de la secularización y del laicismo de Estado, y con fuentes primarias se describe la creación de la congregación religiosa, la apertura de las escuelas pías y el asilo para niños, y se analiza el basamento de la pedagogía de la prevención y la percepción del buen comportamiento cristiano en las normas de urbanidad religiosa, personal y social. ; Producción Científica de la Universidad Autónoma de Zacatecas UAZ

The article focuses on union action and the continued political-pedagogical training of teachers, specifically analyzing the potential contribution of the Revista Retratos da Escola, a publication of the National Confederation of Workers in Education (CNTE). The main objective of this article was to map the editors in the light of the contemporary educational environment, in order to characterize the magazine's potential to present the national context for the school reality, which is proper to the debates of a national union organization. The documentary research has as its source the editorials of the publication available in the world computer network. The text is structured in three axes: considerations about the political formation of teachers; brief history of the magazine; mapping and analysis of its editorials. The magazine offers a historical and political analysis of the Brazilian educational reality, articulating it with the social conjuncture; it transits among the themes of the national agenda and demands, which are specific to the school, which is possible considering that both one and others are the fruit of social tension; it offers a historical record of the advances and setbacks in the country's education, which will also contribute as a record for the new generations of teachers of the political processes, the global educational policy movement, in which the struggles are stopped, advances are built and setbacks are generated for the category in the country. ; El artículo se centra en la acción sindical y la formación político-pedagógica continua del profesorado, analizando específicamente el potencial de contribución de la revista Retratos da Escola, publicación de la Confederación Nacional de Trabajadores de la Educación (CNTE). El objetivo principal de este artículo fue mapear las editoriales a la luz de la situación educativa contemporánea, a fin de caracterizar el potencial de la revista para presentar el contexto nacional de la realidad escolar, propio de los debates de una organización sindical nacional. La investigación documental se basa en las editoriales de la publicación disponibles en la World Wide Web. El texto se estructura en tres ejes: consideraciones sobre la formación política del profesorado; breve historia de la revista; mapeo y análisis de sus editoriales. La revista ofrece un análisis histórico y político de la realidad educativa brasileña, articulándola con el contexto social; se mueve entre los temas de la agenda nacional y las demandas, propias de la escuela, lo cual es posible considerando que tanto uno como los otros son producto de la tensión social; ofrece un registro histórico de los avances y retrocesos de la educación en el país, que también aportará como registro para las nuevas generaciones de docentes de los procesos políticos, el movimiento de política educativa global, en el que se libran luchas, se construyen avances y se generan retrocesos para la categoría en el país. ; O artigo tem como foco a ação sindical e a formação continuada político-pedagógica de professores, analisando especificamente o potencial de contribuição da revista Retratos da Escola, publicação da Confederação Nacional dos Trabalhadores em Educação (CNTE). O objetivo central deste artigo foi mapear os editorais à luz da conjuntura educacional contemporânea, de forma a caracterizar o potencial da revista em apresentar o contexto nacional para a realidade escolar, o que é próprio dos debates de uma organização sindical nacional. A pesquisa documental tem como fonte os editoriais da publicação disponíveis na rede mundial de computadores. O texto estrutura-se em três eixos: considerações sobre a formação política dos professores; breve histórico da revista; mapeamento e análise de seus editoriais. A revista oferece uma análise histórica e política da realidade educacional brasileira, articulando-a com a conjuntura social; transita entre os temas da agenda nacional e demandas, que são específicas da escola, o que é possível considerando-se que tanto uns quanto os outros são fruto do tensionamento social; oferece um registro histórico dos avanços e retrocessos na educação do país, que contribuirá também como registro para as novas gerações de professores e professoras dos processos da política, o movimento da política educacional, global, em que se travam as lutas, constroem-se avanços e geram-se retrocessos para a categoria no país.