Suchergebnisse

El conflicto es un tema de gran importancia para la vida social y comunitaria de los seres humanos, el cual ha sido investigado desde diferentes perspectivas. El presente documento expone múltiples aspectos considerados en el estudio del conflicto desde diversas disciplinas, como la Psicología, Antropología y Biología, analizando sus características tanto en el nivel macroestructural como microestructural. Se concluye que existen aspectos comunes a las diversas miradas desde las que se ha estudiado el conflicto y que una perspectiva transdisciplinar, como la propuesta desde la teoría de conflictos por Galtung, es apropiada para hacer una mejor comprensión y gestión de los conflictos. Referencias Accinelli, E. (s.f.). La teoría de juegos evolutivos, naturaleza y racionalidad. Cátedra Bolívar. Temas de Teoría Económica y su Método 15. Recuperado de http://www.usc.es/economet/aeeadepdf/aeeade117.pdfAureli, F. & De Waal, F. (2000). Natural Conflict Resolution. Berklee: University of Caifornia Press.Álvarez, S. y Rettberg, A. (2008). Cuantificando los efectos económicos del conflicto: Una exploración de los costos del conflicto armado colombiano. Colombia Internacional, (67), 14-37.Ávila, F. y Bianchi, A. (2015). Guía de Economía comportamental e experimental. São Paulo: EconomiaComportamental.org.Baron, R. y Byrne, D. (2005). Psicología Social. Madrid: Pearson Prentice Hall. Biología. (s.f.). Ecología de las comunidades. Recuperado de http://www.biologia.edu.ar/ecologia/ECOLOGIA%20DE%20LAS%20COMUNIDADES.htmBoia, L. (1995). Entre el ángel y la bestia. Santiago de Chile: Andrés Bello.Brauer, J. y Dunne, J. (2010). Macroeconomía y violencia. Revista de Economía del Rosario, 13(1), 1-39.Calderón, P. (2009) Teoría de Conflictos de Johan Galtung. Revista Paz y Conflictos, (2), 60-81. Canet, J. (2014). Alternativas a la judicialización de los conflictos de Roma hasta la actualidad. Revista de derecho UNED, (14), 133-160. Carrasco, M. y González, M. (2006). Aspectos Conceptuales de la Agresión: Definición y Modelos Explicativos. Acción Psicológica, 4(2), 7-38.Chaux, E. (2002). Buscando pistas para prevenir la violencia urbana en Colombia: Conflictos y agresión entre niños(as) y adolescentes de Bogotá. Revista de estudios sociales, (12), 43-53. Clavijo, A. (1997). El estudio de la elección en condiciones de incertidumbre. Suma psicológica, 4(1), 57-77.DeCatanzaro, D. (1999). Motivation and emotion: Evolutionary, Psychological, Developmental and Social perxpectives. Upper Sadler River: Prentice Hall.De Haro-Honrubia, A. (2012). Antropología del conflicto: Reflexiones sobre el nuevo orden global. Convergencia: Revista de Ciencias Sociales, 19(60), 177-204. Diario El tiempo. (2016). Hombre de 45 años de edad asesinado en La Ceiba. Recuperado de http://www.tiempo.hn/la-ceiba-matan-ciudadano-frente-a-gasolinera/Diltz, A. (2012). Revisiting Johan Galtung concept of structural violence. New Political Science, 34(2), 191-194. Duymovich, I. (2007). La reparación integral como mejor alternativa de satisfacción a la víctima: experiencias de la justicia restauradora en casos de delincuencia juvenil y violaciones a los derechos humanos. (Trabajo de Grado). Instituto de Ciencia Procesal Penal, Lima, Perú.Ember, C., Ember, M. y Peregrine, P. (2010). Antropología (10ma. ed.). España: Pearson. Ferguson, T. (s.f.). Game Theory. Los Angeles: University of California, Department of Mathematics.Forgas, J., Kruglanski, A. & Williams, K. (2011). The psychology of social conflict and aggression. New York: Psychology Press.Galtung, J. (1997). Peace education is only meaningful if it leads to action. UNESCO Courier, 50(1), 4. Gladstone, A. (1959). The conception of the enemy. Recuperado de http://www.policyscience.net/ws/gladstone.pdfHarris, M. (1989). Nuestra especie. Madrid: Alianza. Jaisson, P. (2000). La hormiga y el sociobiólogo. México: Fondo de Cultura Económica.Jones, E. & Davis, K. (1965). From Acts To Dispositions The Attribution Process In Person Perception. Advances in Experimental Social Psychology, 2, 219–266. Kottak, P. (2006). Antropología cultural (11ma. ed.). México: McGraw-Hill. Laca, F. (2006) Paz, cultura y psicología del conflicto. Estudios Sobre las Culturas Contemporáneas, 12(24), 55-70.Lasch, C. (1991). La cultura del narcisismo. Chile: Andrés Bello.Lenzi, A. (2013). Advertising secrecy, creating power in ancient mesopotamia: how scholars used secrecy in scribal education to bolster and perpetuate their social prestige and power. Antiguo Oriente, 11, 13-42.Macionis, J. y Plummer, K. (2007). Sociología (3ra. ed.). España: Pearson. Maier, R. (1998). Comparative Animal Behavior: An Evolutionary and Echological Aproach. MA: Allyn and Bacon.Monroe, A., Reeder, G. & James, L. (2015). Perceptions of Intentionality for Goal Related Action: Behavioral Description Matters. PLoS ONE, 10(3), e0119841.Moyer, K. (1968). Kinds of agression and their physiological basis. Communications in Behavioral Biology, 2, 68-87.Munduate, L. y Martínez, J. (1999). Conflicto y Negociación. Madrid: Ediciones Pirámide.Nebel, S., Schneider, S. & Rey, G. (2016). From duels to classroom competition: Social competition and learning in educational videogames within different group sizes. Computers in Human Behavior, 55, 384-398.Paletz, S., Miron-Spektor, E. & Lin, C. (2014). A cultural lens on interpersonal conflict and creativity in multicultural environments. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts, 8(2), 237-252.Real Academia Española (RAE). (2014). Diccionario de la lengua española (23ª. ed.). Madrid, España: RAE.Ricciardi, M. (2009). Is The Revolution Over? A History of the Concept and its Political Valoration. Espiral, 15(44), 9-29. Sahlins, M. (1972). Stone Age economics. Chicago: Aldine. Shahmohammadi, N. (2014). Conflict Management Among Secondary school Students. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 159, 630-635.Schwartz, B. (2004). The Paradox of Choice. Why more is less. NYC: Harper Perennial.Torres, C. (s.f.). Aspectos psicológicos de la economía. Recuperado de http://colombiainforma.info/images/documentos/ASPECTOS%20PSICOLGICOS%20DE%20LA%20ECONOMA.pdfTschannen-Moran, M. (2001). The effects of a state-wide conflict management initiative in schools. American Secondary Education, 29(3), 2-32.Tortosa, J. (2003). Los medios y la guerra. Revista de Estudios Sociales, 16, 57-69.Uribe, H. (2011). La ciudad colombiana: Inseguridad, incertidumbres y miedos. Revista Geográfica, 150, 97-112.Weber, M. (1949). Methodology of social sciences. Illinois: Free Press.Yaffe, L. (2011). Armed conflict in Colombia: analyzing the economic, social, and institutional causes of violent opposition. Revista CS., 8, 187-208.

In the article on the basis of analysis of experience of modern local wars and armed conflicts, it is shown that one of main terms of effective management troops (by forces), in particular implementation of measures of the logistic providing of their actions in modern soldiery operations is the corresponding informational and inhalational providing of organs of military management which is given by means of automated control systems.For this reason in military powers of all without an exception developed states one of priority directions there is development of effective methods of automation of processes of treatment of information, creation of facilities of informative and intellectual support of acceptance of administrative decisions in a military sphere in particular in the field of the logistic providing of Military Powers of Ukraine.The results of researches and military practice of maintenance of armies of leading countries of the world and providing of their necessities testify that to 70% of general charges is on the logistic providing of their activity.For an effective management the processes of logistic support Military Powers of Ukraine a system ІТ-solutions is needed in relation to creation of architecture automated control systems LS of Military Powers of Ukraine, namely ‑ to the choice of informatively-programmatic platform of corresponding functionality and scale, construction of the informative to the infrastructure system LS and creation of on the whole automated control systems logistic providing processes.Therefore on a present tense a task is certain guidance of the state and Military Powers of Ukraine in relation to creation of automated control systems and account of logistic facilities and resources.In accordance with maintenance of term "Logistic", which gets in the document of NATO to "Dictionary of terms and determinations of ААР-6", basic directions of logistic activity and her task are certain in Military Powers of Ukraine, and coming from the brought determination over and construction of logistic structure of Military Powers of Ukraine, the basic objects of automation are certain.Going out experience of developments similar automated control systems in military powers of leading countries of the world, drawn conclusion, that measures on creation and introduction of automated control systems the logistic providing of Military Powers of Ukraine must be conducted on the basis of industrial ERP systems of military-oriented, which are widely used in military powers of leading countries of the world and NATO.Such platform, for example, SAP for defense. And development of automated control systems logistic support Military Powers Ukraine, as shown in the article, it is expedient to conduct introduction of company SAP in accordance with methodology - Accelerated SAP. ; В статье на основе анализа опыта современных локальных войн и вооруженных конфликтов, показано, что одним из главных условий эффективного управления войсками (силами), в частности выполнением мероприятий логистического обеспечения их действий в современных военных операциях является соответствующее информационно-аналитическое обеспечение органов военного управления, которое предоставляется с помощью автоматизированных систем управления.Именно поэтому в вооруженных силах, всех без исключения, развитых государств одним из приоритетных направлений есть разработка эффективных методов автоматизации процессов обработки информации, создания средств информационной и интеллектуальной поддержки принятия управленческих решений в военной сфере, в частности и в сфере логистического обеспечения Вооруженных Сил Украины.Результаты исследований и военная практика содержания армий ведущих стран мира и обеспечения их потребностей свидетельствуют, что 70% общих расходов приходится на логистическое обеспечение.Для эффективного управления процессами ЛО ВС Украины необходимо системное ІТ-рішення относительно создания архитектуры автоматизированной системы управления логистическим обеспечением Вооруженных Сил Украины, а именно – выбор информационно-программной платформы соответствующей функциональности и масштаба, построение информационной инфраструктуры системы ЛО и создания в целом АСУ процессами логистического обеспечения.Поэтому в настоящее время руководством государства и ВС Украины определено задание относительно создания автоматизированных систем управления и учета логистических средств и ресурсов.Исходя из опыта разработок подобных АС в вооруженных силах ведущих стран мира, сделан вывод о том, что мероприятия по созданию и внедрению автоматизированной системы управления логистическим обеспечением Вооруженных Сил Украины должны проводиться на основе промышленных ERP-систем военного назначения, которые широко используются в вооруженных силах ведущих стран мира и НАТО. Разработку АСУ ЛЗ ЗС Украины, как определенно в статье, целесообразно проводить в соответствии с методологией внедрение компании SAP ‑ Accelerated SAP. ; В статті на основі аналізу досвіду сучасних локальних війн і збройних конфліктів, показано, що однією з головних умов ефективного управління військами (силами), зокрема виконанням заходів логістичного забезпечення їх дій в сучасних військових операціях є відповідне інформаційно-аналітичне забезпечення органів військового управління, що надається за допомогою автоматизованих систем управління.Саме тому в збройних силах, всіх без винятку, розвинених держав одним з пріоритетних напрямків є розробка ефективних методів автоматизації процесів обробки інформації, створення засобів інформаційної та інтелектуальної підтримки прийняття управлінських рішень у воєнній сфері, зокрема, і у сфері логістичного забезпечення Збройних Сил України.Результати досліджень і військова практика утримання армій провідних країн світу та забезпечення їх потреб свідчать, що до 70% загальних витрат приходиться на логістичне забезпечення їх діяльності.Для ефективного управління процесами ЛЗ ЗС України необхідне системне ІТ-рішення стосовно створення архітектури автоматизованої системи управління логістичним забезпеченням Збройних Сил України, а саме – вибору інформаційно-програмної платформи відповідної функціональності та масштабу, побудови інформаційної інфраструктури системи ЛЗ та створення у цілому автоматизованої системи управління процесами логістичного забезпечення.Тому на теперішній час керівництвом держави та Збройних Сил України визначено завдання щодо створення автоматизованих систем управління та обліку логістичних засобів та ресурсів.Відповідно до змісту терміну "Логістика," що надається у документі НАТО "Словнику термінів та визначень ААР-6", визначено основні напрями логістичної діяльності та її завдання в Збройних Силах України, а виходячи з приведеного визначення і побудови структури логістики ЗС України, визначені основні об'єкти автоматизації.Виходячи із досвіду розробок подібних АС у збройних силах провідних країн світу, зроблено висновок, що заходи щодо створення та впровадження автоматизованої системи управління логістичним забезпеченням Збройних Сил України мають проводитись на основі промислових ERP-систем військового призначення, які широко використовуються в збройних силах провідних країн світу та НАТО. Розробку АСУ ЛЗ ЗС України, як визначено в статті, доцільно проводити відповідно до методології впровадження компанії SAP – Accelerated SAP.

Propuesta de disertación presentada al Programa de Pos-Graduación en Políticas Públicas y Desarrollo (PPGPPD), de la Universidad Federal da Integración Latino- Americana, como requisito para la obtención del titulo de Magister en Políticas Públicas y Desarrollo. Orientador: Prof. Dr. Antonio de la Peña e Co-orientadora: Prof. Dra. Ángela Erazo ; Colombia es uno de los países de Latinoamérica con significativa diversidad étnica y cultural, tanto en contextos rurales como urbanos. Sin embargo, a pesar de la presencia histórica, los grupos étnicos fueron reconocidas como grupos diversos y culturalmente significativos en la Constitución Política de 1991. La cual, en teoría, crea un nuevo marco jurídico que prohíbe la discriminación y establece nuevas medidas políticas con el objetivo de superar la exclusión que han sufrido los grupos étnicos por siglos. Este reconocimiento constitucional es un asunto reciente, pero sus luchas por una educación pertinente que reconozca la diversidad cultural del país no son nuevas, en donde el derecho a una educación ha adquirido un lugar fundamental en las demandas de los grupos étnicos a través del accionar desde la década de los setenta por una educación propia y que hoy es visible en la creación de la primera institución de educación superior llevada por un movimiento social. Así, teniendo en cuenta lo anterior, nuestra investigación tiene como objetivo realizar una descripción y análisis de los avances normativos por una política de Educación Superior para grupos étnicos en Colombia desde la década de los noventa a la actualidad, haciendo énfasis en los procesos que lleva adelante organizaciones sociales indígenas, como es el caso del Consejo Regional Indígena del Cauca (CRIC) y su proyecto Universidad Autónoma Indígena Intercultural (UAIIN), UAIIN, enmarcado en su Programa de Educación Bilingüe Intercultural (PEBI), donde la metodología adoptada es predominantemente cualitativa, de carácter descriptivo, donde fue usado algunas técnicas de pesquisas como: descripción, compilación, clasificación y análisis en fuentes escritas primarias y secundarias, concluyendo que en el país, desde mediados de la década de los noventa, la educación étnica es una política estatal que prima proteger la diversidad cultural y promover el multiculturalismo, sin embargo, estos desarrollos normativos han sido muy limitados y en muchos casos la política general ignora el carácter multicultural y multilingüe de la población ; Colômbia é um dos países da América Latina com significativa diversidade étnica e cultural, tanto em contextos rurais quanto urbano. No entanto, apesar da presença histórica, os grupos étnicos foram reconhecidos como grupos diversos e culturalmente significativos na Constituição Política de 1991. O que, em teoria, cria um novo marco legal que proíbe a discriminação e estabelece novas medidas políticas com o objetivo de superar a exclusão sofrida por grupos étnicos durante séculos. Este reconhecimento constitucional é uma questão recente, mas suas lutas por uma educação pertinente que reconheça a diversidade cultural do país não são novas, onde o direito à educação adquiriu um lugar fundamental nas demandas dos grupos étnicos por meio da ação dos mesmos na década dos setenta por uma educação própria e que é visível hoje na criação da primeira instituição de ensino superior liderada por um movimento social. Assim, tendo em conta o exposto, a nossa pesquisa pretende fazer uma descrição e analise dos avanços normativos por uma politica de ensino superior para grupos étnicos na Colômbia a partir dos anos noventa até o presente, enfatizando os processos realizados por organizações sociais indígena, como e o caso do Conselho Regional Indígena de Cauca (CRIC) e seu projeto Universidade Autónoma Indígena Intercultural (UAIIN), dentro de seu Programa de Educação Bilingue Intercultural (PEBI), onde a metodologia adotada e predominantemente qualitativa, de caráter descritiva, onde foi usado algumas técnicas de pesquisas como: descrição, compilação, classificação e análise em fontes escritas primárias e secundárias, concluindo que no país, desde meados da década nos noventa, a educação étnica é a politica estatal que visa proteger esta diversidade cultural e promover o multiculturalismo, mas os seus desenvolvimentos têm sido muito limitados e em muitos casos, a politica geral ignora o caráter multicultural e multilíngue da população ; Colombia is one of the countries of Latin America with significant ethnic and cultural diversity, both in rural and urban contexts. However, despite the historical presence, ethnic groups were recognized as diverse and culturally significant groups in the 1991 Political Constitution. Which, in theory, creates a new legal framework that prohibits discrimination and establishes new policy measures aimed at overcoming the exclusion that ethnic groups have suffered for centuries. This constitutional recognition is a recent issue, but their struggles for a relevant education that recognizes the country ́s cultural diversity are not new, where the right to education has acquired a fundamental place in the demands of ethnic groups through action since the 1970s for their own education and which is now visible in the creation of the first institution of higher education led by a social movement. Thus, considering the foregoing, our research aims to carry out a description and analysis the progress made by a policy if higher education for ethnic groups in Colombia since the 1990s to the present, emphasizing the processes carried out by indigenous social organizations, such as the Regional Indigenous Council of Cauca (CRIC) and its project Indigenous Intercultural Autonomous University (UAIIN), as part of its Bilingual Intercultural Education Programmed (PEBI), where a methodology adopted is predominantly qualitative, of a descriptive nature, where some research techniques will be used, such as: description, compilation, classification and analysis in primary and secondary written sources, concluding ha in the country, since the nineties the ethnics education is the state policy aimed at protecting this cultural diversity and enhancing the multiculturalism, but its developments have been very limited and in many cases the implementation of the general policy, ignoring this multicultural and multilingual character of the population

Purpose of this article is to study the phenomenon of desire in Ancient Chinese and ancient Indian society, to reveal a material basis for the appearance and formation of the specific ethical attitude towards desire in the philosophical reflection of ancient thinkers. To fulfil this purpose, we should study and analyse methodology of desire studies in philosophical and psychological literature, analyse the ethical attitude towards desire in religious and philosophical texts of Chinese and Indian thinkers, understand social and economic basis of such an ethical attitude, that is to establish material basis of desire as the specific form of psychic activity and to recreate the logic of its development. Theoretical basis. Culturological and economic studies of orientalists and dialectical logic. Originality. The paper presents the analysis of the perspectives and drawbacks of different approaches in desire studies. Research of ethical attitude towards the desire in Ancient China and India allowed us to recreate the logic of social relations and the level of productive forces in that society. The ideological foundation of conservation and recreation of power and property relations was found in the religious doctrine of suppression of individual desires. The connection between desire formation and division of labour and its preservation in the religious, political and legal forms of social consciousness was shown. Methodological perspectives of dialectical logic were defined in the study of logical and historical coincidence in the further development of the phenomenon and the notion of desire. Conclusions. Analysis of modern philosophical and psychological literature has revealed methodological drawbacks in desire studies, as they are focused on studying desire's notion, its representation or separate aspects of desire in individual psyche disregarding its inner logic and material basis of its becoming. Studies of the ethical attitude towards desire in Eastern culture have shown the consensus in desire suppression of individuals and similarities between Ancient Chinese and Indian cultures. There is shown significance and material basis of the transcendental law suppressing the desires even of the higher classes of the oriental society. The methodological approach stated in this article can be applied for further desire studies of Ancient Greece culture, Christian ethics and modern society. ; Мета. Дослідити розвиток феномену бажання в давньокитайському та давньоіндійському суспільствах, розкривши матеріальне підґрунтя для появи, розвитку та формування специфічного етичного ставлення до бажання в філософській рефлексії давніх мислителів. Для реалізації цієї мети слід вивчити та критично проаналізувати методологічну установку на дослідження поняття бажання у філософській та психологічній літературі; проаналізувати етичне ставлення до феномену бажання в релігійно-філософських текстах китайських та індійських мислителів; з'ясувати соціально-економічні підстави для формування такого етичного ставлення до бажання та його поняття; встановити матеріальне підґрунтя для розвитку бажання як особливої форми психічної діяльності та реконструювати логіку його розвитку. Теоретичний базис. Культурологічні та політекономічні дослідження сходознавців і діалектична логіка. Наукова новизна. Проаналізовано недоліки та перспективи підходів до вивчення феномена і поняття бажання. Дослідження етичного ставлення до бажання в давньокитайському та давньоіндійському суспільствах дозволило реконструювати логіку суспільних відносин та рівень розвитку виробничих сил тієї епохи. В установці на пригнічення індивідуальних бажань виявлено ідеологічну основу для консервації та відтворення сформованих відносин влади та власності. Показано зв'язок формування бажання з процесом поділу праці й закріпленням його в релігійній, політичній та юридичній формах суспільної свідомості. Встановлено методологічні перспективи діалектичної логіки в дослідженні збігу логічного та історичного в подальшому розвитку феномена і поняття бажання. Висновки. В ході аналізу сучасної філософської та наукової літератури було виявлено методологічний недолік досліджень з вивченням поняття або уявлення про бажання в різні епохи без осмислення власної логіки виникнення цього феномена і його матеріальної основи. Дослідження етичного ставлення до бажання в східній культурі показало одностайність в плані пригнічення бажань у членів суспільства, а також спільність між давньоіндійською та давньокитайською культурами. Показано значення та матеріальні витоки трансцедентального закону, який пригнічує бажання навіть у представників вищих класів східного суспільства. Сформований в цьому дослідженні підхід може виступити підставою для подальшого вивчення феномена і поняття бажання в античній культурі, християнській етиці та сучасному суспільстві. ; Цель. Исследовать развитие феномена желания в древнекитайском и древнеиндийском обществе, вскрыв материальные основания для появления, развития и формирования специфического этического отношения к желанию в философской рефлексии древних мыслителей. Для реализации этой цели следует изучить и критически проанализировать методологическую установку на исследование понятия желания в философской и психологической литературе; проанализировать этическое отношение к феномену желания в религиозно-философских текстах китайских и индийских мыслителей; выяснить социально-экономические основания для формирования такого этического отношения к желанию; установить материальное основание для развития желания как особой формы психической деятельности и реконструировать логику его развития. Теоретический базис. Культурологические и политэкономические исследования востоковедов и диалектическая логика. Научная новизна. Проанализированы недостатки и перспективы подходов к изучению феномена желания и становления понятия желания. Исследование этического отношения к желанию в древнекитайском и древнеиндийском обществе позволило реконструировать логику общественных отношений и уровень развития производительных сил той эпохи. В установке на подавление индивидуальных желаний обнаружена идеологическая подоплёка на консервацию и воспроизведение сложившихся отношений власти и собственности. Показана связь формирования желания с процессом разделения труда и закреплением его в религиозной, политической и юридической формах общественного сознания. Установлены методологические перспективы диалектической логики в исследовании совпадения логического и исторического в дальнейшем развитии феномена и понятия желания. Выводы. В ходе анализа современной философской и научной литературы был выявлен методологический недостаток исследований с изучением понятия или представления о желании в разные эпохи без осмысления собственной логики возникновения этого феномена и его материальной подоплёки. Исследование этического отношения к желанию в восточной культуре показало единодушие в плане подавления желаний у членов общества, а также общность между древнеиндийской и древнекитайской культурами. Показано значение и материальные истоки трансцедентального закона, подавляющего желание даже у представителей высших классов восточного общества. Сформированный в этом исследовании подход может выступить основанием для дальнейшего изучения феномена и становления понятия желания в античной культуре, в христианской этике и в самосознании современного общества.

Актуальність дослідження проблем прав та свобод в інформаційно-комунікаційній діяльності сучасної людини визначається тим, що вони обумовлені поширенням все нових знань за допомогою зростаючих функціональних можливостей цифрових інформаційно-комунікаційних технологій і систем обробки інформації. В сучасних умовах починає переосмислюватися роль та значення інформаційного ресурсу країни. При цьому само поняття «інформація» із категорії, яка століттями характеризувала систему знань, трансформується. Мета дослідження – концептуалізація прав та свобод в інформаційно-комунікаційній діяльності сучасної людини, що зумовлена поширенням нових знань за допомогою функціональних можливостей цифрових інформаційно-комунікаційних технологій і систем обробки інформації. Завдання дослідження: аналіз технологічних, світоглядних і правових проблем глобального інформаційно-комунікаційного простору; визначення поняттєво-категоріального апарату дослідження - «інформація», «знання», «інформаційна безпека», «юрисдикція держав в умовах глобалізації», «монополізація правової сили» та їх вплив на розвиток інформаційно-комунікаційної діяльності суспільства; формування напрямів підвищення державної інформаційно-комунікаційної діяльності України для реалізації конституційних прав громадян; розглянути інформаційне право як науку, що дозволяє по-новому розглядати комунікаційні процеси. Аналіз останніх досліджень і публікацій, з яких започатковано розв'язання даної проблеми: використання статей О. Дзьобаня, О. Сосніна «Інформаційна безпека: нові виміри загроз, пов'язаних з активізацією міжнародної діяльності в інформаційно-комунікаційній сфері»; О. Довганя «Інформаційні ресурси: національні та державні, зміст, поняття»; Й.Мастяниці, О. Сосніна, Л. Шиманського «Інформаційні ресурси України: проблеми державного управління; М. Ожевана «Національна конкурентна розвідка у глобалізованому світі: нові виклики і загрози на тлі «казусу Сноудена. Результати дослідження : поставлено питання підготовки фахівців для законодавчого визначення проблем інформаційно-комунікаційної, аналітичної, інформаційно-пропагандистської та управлінської роботи в інформаційній сфері; виявлено головні інформаційно-комунікаційні загрози безпеки інноваційних процесів в Україні. Висновок - сформувати умови для вирішення проблем безпекових характеристик інформаційно-комунікаційної діяль­ності при впровадженні новітніх ІКТ ; The urgency of studying the problems of rights and freedoms in the information and communication activities of modern humans is determined by the fact that they exist due to the spread of all new knowledge through the growing functionality of digital information and communication technologies and information processing systems. It begins to rethink the role and significance of the country's information resource. At the same time, the very concept of "information" from the category, which for centuries characterized the system of knowledge, is transforming. The purpose of the study is the conceptualization of rights and freedoms in the information and communication activities of a modern person, which is conditioned by the dissemination of new knowledge through the use of functional capabilities of digital information and communication technologies and information processing systems. Tasks of the research: analysis of technological, ideological and legal problems of the global information and communication space; definition of the conceptual-categorical apparatus of the research - "information", "knowledge", "information security", "jurisdiction of states in the conditions of globalization", "monopolization of legal force" and their influence on the development of information and communication activities of society; formation of the directions of increase of the state information and communication activity of Ukraine for realization of constitutional rights of citizens; consider information law as a science, which allows a new way to consider communication processes that have infocommunication technological horizontals and based on the understanding of the resource of knowledge. The analysis of the latest research and publications that initiated the solution of this problem: the use of articles by O. Dzhoban, O. Sosnin "Information security: new dimensions of threats associated with the intensification of international activities in the field of information and communication"; O. Dovhan "Information resources: national and state, content, concept"; Y.Mastyanitsya, O. Sosnin, L.Shymansky "Information Resources of Ukraine: Problems of Public Administration; M. Ozhevan "National Competitive Exploration in a Globalized World: New Challenges and Threats Against the Background of the" Snowden Case ". The methodology of the research is systematic, structural, structural and functional methods, which allowed to structure the problems and to identify functional relationships between them. Scientific novelty - in the formulation of the very problem - rights and freedoms in the information and communication activities of the modern person. Results of the research: the issue of training specialists for the legislative definition of the problems of information and communication, analytical, informational and advocacy and management work in the information sphere; The main information and communication threats to the safety of innovation processes in Ukraine were identified. The conclusion is to create conditions for addressing the security problems of information and communication activities in the implementation of the latest ICT ; Актуальность исследования проблем прав и свобод в информационно коммуникационной деятельности современного человека определяется тем, что они обусловлены распространением все новых при помощи функциональных возможностей цифровых информационно-коммуникационных технологий и систем обработки информации. В современных условиях начинает переосмысливаться роль и значение информационного ресурса. При этом само понятие «информации» из категории, которая столетиями характеризовала систему «знаний», трансформируется. Цель исследования – концептуализация прав и свобод в информационно-коммуникационной деятельности современного человека, которая обусловлена распространением новых знаний при помощи функциональных возможностей цифровых информационно-коммуникационных технологий и систем обработки информации. Задачи исследования: анализ технологических, мировоззренческих и правовых проблем глобального информационно-коммуникационного пространства; определение понятийно-категориального аппарата исследования – «информация», «знание», «информационная безопасность», «юрисдикция государств в условиях глобализации», «монополизация правовой силы» и их влияние на развитие информационно-коммуникационной деятельности общества; формирование направлений повышения государственной информационно-коммуникационной деятельности Украины для реализации конституционных прав граждан; анализ «информационного права» как науки, которая по-новому позволяет рассмотреть коммуникационные процессы. Анализ последних достижений и публикаций, в которых представлено решение данной проблемы: использование стаей А.Дзебаня, А.Соснина «Информационная безопасность: новые измерения угроз, связанных с активизацией международной деятельности в информационно-коммуникационной сфере»; А.Довганя «Информационные ресурсы: национальные и государственные, содержание, понятие»; И. Мастяницы, А.Соснина, Л.Шиманского «Информационные ресурсы Украины: проблемы государственного управления»; Н.Ожевана «Национальная конкурентная разведка в глобализированном мире: новые вызовы и угрозы на основе «каузуса Сноудена», Результаты исследования: поставлен вопрос о подготовке специалистов для законодательного определения проблем информационно-коммуникационной, аналитической, информационно-пропагандистской и управленческой работы в информационной сфере; выявлены главные информационно-коммуникационные угрозы безопасности инновационных процессов в Украине. Вывод – сформировать условия для решения проблем безопасных характеристик информационно-коммуникационной деятельности при внедрении новых ИКТ

ABSTRACT This investigation work had as principal aim to determine the relation degree between the tributary collection and the economic growth, region La Libertad. The kind of research according to the closure that pursue is applied; and, according to the scope is correlational. The investigation design is a not experimental transversal. The population was shaped by all the records of tributary collection of SUNAT, of the different direct and indirect taxes in the different economic sectors of the region La Libertad; in addition, was shaped by the economic growth records in the different economic sectors. The sample was shaped by the records that date back from 2007 to 2017. The sustained inquiry materialized in the achievement of the following specific aims: To analyze the tributary collection levels in its different economic sectors according to the efficiency in the management by the collector entity endorsed by the regulations (tributary code) and the policies or governmental laws; to analyze the behavior of the economic growth in the different economic sectors; and finally the correlation checks between the economic growth of the region The Libertad and the tributary collection on the basis of the analysis of regression. Those aims, there have been achieved on the base of the development in the first instance of the postulates that they sustained the correlational hypothesis; for immediately afterwards on the above proceed with the methodology or the chapter mentioned Materials and Methods, in which the handled hypothesis was needed and in agreement with the approach of this one, the type and design of investigation, this way also the population and study sample; immediately afterwards were needed the instruments of investigation, materialized on the basis of a guide of documentary review (what allowed the raising of the historical records for sector, both of the tributary collection and of the economic growth); finally the methods and technologies were needed, it was detailed the procedure of compilation of information and the method of analysis to level of descriptive statistics and inferential. The main results are: the average growth rate of tax revenues collected in the 2007- 2017 period amounts to 6.14%. The highest rate is presented in 2014 with 23.43% and the lowest rate in 2017 with a negative rate of -25.19%. Entire period presents a trend of positive growth rates except 2009 (-18.99%), 2016 (-5.16%) and 2017. During the period 2007 to 2017 the highest peak of economic growth in terms of percentage change is in 2012 (7.7%), followed by 2008 (7.1%) and 2010 (5.8%). The lowest peaks are located in 2014 (1.5%), 2016 (0.9%) and 2009 (0.4%). The population grows at a rate of around a little more than one percentage point (1.2% -1.3%). Finally it is concluded that the degree of relationship between tax revenue and economic growth, La Libertad Region, 2007-2017, is significant because as can be seen in tax revenue increases this affects positively and directly in the growth of La Libertad region. ; RESUMEN Este trabajo de investigación tuvo como objetivo principal determinar el grado de relación entre la recaudación tributaria y el crecimiento económico, región La Libertad. El tipo de investigación según el fin que persigue es aplicada; y, según el alcance es correlacional. El diseño de investigación es no experimental transversal. La población estuvo conformada por todos los registros de recaudación tributaria de SUNAT, de los diferentes impuestos directos e indirectos en los diferentes sectores económicos de la Región La Libertad; en paralelo, estuvo conformada por los registros de crecimiento económico en los diferentes sectores económicos de la región La Libertad. La muestra estuvo conformada por registros que datan desde el 2007 al 2017. La investigación sustentada se materializó en el logro de los siguientes objetivos específicos: Analizar los niveles de recaudación tributaria por sectores económicos según la eficiencia en la gestión ejercida por la entidad recaudadora, respaldada por las normativas (código tributario) y las políticas o leyes gubernamentales; analizar el comportamiento del crecimiento económico en la región La Libertad; y por último verificar la correlación entre el crecimiento económico de la región La Libertad y la recaudación tributaria en base al análisis de regresión. Los objetivos antes señalados, se han logrado sobre la base del desarrollo en primera instancia de los postulados que sustentaron la hipótesis correlacional; para sobre dicha base proceder con la metodología o el capítulo Materiales y Métodos, se expone el objeto de estudio, en el que se precisó la hipótesis manejada y de acuerdo con el enfoque, el tipo y diseño de investigación, así también la población y muestra de estudio; se precisó los instrumentos de investigación, materializados en base a una guía de revisión documental (lo que permitió el levantamiento de los registros históricos por sector, tanto de la recaudación tributaria como del crecimiento económico); por último se precisó los métodos y técnicas, se detalló el procedimiento de recolección de datos y el método de análisis a nivel de estadística descriptiva e inferencial. Los principales resultados son: la tasa de crecimiento promedio de los ingresos tributarios recaudados en el periodo 2007-2017 asciende a 6.14%. La tasa más alta se presenta en el 2014 con 23.43% y la más baja en el 2017 con una tasa negativa de -25.19%. Todo el periodo presenta una tendencia de tasas de crecimiento positivas exceptuando el año 2009(-18.99%), 2016(-5.16%) y el 2017. Durante el periodo 2007 al 2017 el pico más alto de crecimiento económico en términos de variación porcentual es en el año 2012(7.7%), le sigue el 2008(7.1%) y el 2010(5.8%). Los picos más bajos se encuentran ubicados en el 2014(1.5%), 2016(0.9%) y 2009(0.4%). La población crece a razón de alrededor de un poco más de un punto porcentual (1.2%-1.3%). Finalmente se concluye que el grado de relación entre la recaudación tributaria y el crecimiento económico, Región La Libertad, periodo 2007-2017, es significante porque en tanto se puede constatar incrementos en la recaudación tributaria esto repercute positiva y directamente en el crecimiento económico de la región La Libertad. ; Tesis

Changes to the global agro-food-energy system (e.g. changing consumption patterns in the North (SNF, 2012), Europe's Climate and biofuel policies, etc.) over the past few years have led to a renewed interest in agriculture and a rush to acquire land (Cotula, 2012; Anseeuw et al, 2013). The impacts of this rush on sustainability are not always evident as its assessments focus on the short-term and generally remain at a case study level, without considering the broader agrarian and socio-economic transformations it entails (Borras et al. 2012). If a consensus emerges regarding the necessity of additional investment into agriculture (FAO, 2010), it is less evident whether large-scale agricultural investments (LAI) are a vector for broader agrarian and socio-economic transformations in a sustainable manner (Borras et al. 2012, Deininger and Byerlee 2011; Collier and Dercon 2014). Despite a growing literature (World Bank, 2010; White et al., 2012, Cotula 2014 etc.), most assessments of LAI impacts tend to remain local, in the form of specific case-studies, and are often short term without broader contextualization (Fairhead et al., 2012). Efforts to overcome these limitations through different types of meta-analyis have been undertaken (Oberlack et al., 2015, Schoneveld 2014, Schoneveld 2017, Dell'Angelo et al. (2017). However, a more empirical understanding of the diverse changes and impacts at various levels is necessary for reflecting on visions for the planetary land system. Against this backdrop, this paper presents the results of a study aiming, on one hand, at assessing the changes and impacts of LAIs at various (individual, household, regional) levels within target regions, and on the other hand, at a nuanced account of how and why LAIs subsequently induce diverse regional development trajectories in these regions. We focus on LAIs in Kenya, Madagascar and Mozambique. Specifically, this study provides a cross-national comparative analysis of business models, land-use changes, governance dynamics of LAIs and their socio-economic, food security, and environmental impacts in Kenya, Madagascar and Mozambique. It brings together the individual results on these aspects, which were generated in the Afgroland project (www.afgroland.net). The following research question guides this analysis: How do contextual and institutional nuances of large-scale agricultural investments impact on land-use changes, the organization of production and investment processes, socio-economic outcomes, food security, and the environment in LAI target regions in Kenya, Madagascar and Mozambique? Methodologically, this study utilizes a set-theoretic methodology for a case-based comparative analysis. It responds to calls for the use of robust empirical methodologies to provide reliable evidence on the impacts of LAIs and to expand the use of comparative methods to attribute LAI impacts to causal factors. Data were collected in six study areas in the three countries by means of household surveys with more than 1500 households, more than 200 key-informant and in-depth interviews with business managers, policymakers, households, development agencies, and NGOs; remotely sensed data between 2016 and 2018, and complemented with document analysis. Data analysis involved mixed qualitative and quantitative techniques. A first set of tentative results, more conceptual in nature, show that LAIs induce regional development trajectories with sustainability impact patterns that can be characterized as conflictual sustainability trade-offs; employment vs. land access and environment trade-offs; widespread hostility; or moderate impacts. The set-theoretic analysis shows that the operational farm size, labour intensity, experience in local agriculture or domestic origin of investors, and prior land uses have the most significant impact on land-use changes, evolution of business models and adaptation of governance systems:. These transformation patterns are described in detail in the paper. A second set of results shows how the same international drivers can have divergent impacts, with local-level outcomes which can differ significantly in terms of land use change, ecological impacts, food security, and livelihoods. These divergences are determined by national politics and policy frameworks, land tenure rights, business models, land and water resource endowments, and path-dependencies regarding investment and business practices. As such, in Kenya, and more particularly in the Nanyuki region characterised by longstanding LAIs, an agrarian normalisation process has established, based on labour intense production systems mainly in the flower and horticultural sectors. Better established labour rights, technology transfer and an agrarian sector that has developed over time leads presently to a relatively dynamic local economy with subsequent livelihood opportunities. In Mozambique, these regional dynamics are minimal however, albeit indirect through basic infrastructural and service development. On contrary, through land loss and increased land pressures, labour extensive crops and production models, and not well developed labour rights, major fractions of the local populations tend to be affected negatively. Lastly, in Madagascar, for the few investments that are still operational, they tend to function on an enclave model, with very little – if any – interactions and impacts on the regional economy and local populations. The paper concludes by repositioning these results in the broader framework of interactions among sustainable development goals (SDGs), representing a critical, but mostly overlooked aspect in the debate on LAIs. In policy debates, LAIs are frequently justified with the argument that LAIs would create new flows of investments to capital-poor regions; create new employment; enhance agricultural productivity. In other words, this narratives relates LAIs positively to SDG10.B and SDG17.3 (investment flows), SDG8.5 (employment), and SDG2.3 (agricultural productivity), among others. By contrast, a recent review finds that LAIs can affect 14 of the 17 Sustainable Development Goals of the UN 2030 Agenda for Sustainable Development in adverse ways. The results of this study and the analyses in terms of diverging development trajectories induced by LAIs allows to assess how LAIs shapes the interaction between multiple SDGs. These interactions among SDGs in the framework of LAIs can take the forms of trade-offs, co-benefits, and co-damage.

Topicality. Preservation and increasing of soil fertility is the essential problem for the agricultural melioration. It was solved in the most intensive way during the period of 1960s-1980s within the framework of "Large-scale program of the melioration development". Poor technical condition of the internal economic network of Dnipropetrovsk Region is peculiar for more than 136 thous. ha being 68.6 % of the irrigation land area. That results in considerable filtration losses, which stipulates both increased prime cost of the irrigation water and deterioration of environmental and melioration conditions of the neighbouring territories. For a long time, reconstruction of the irrigation system has not been financed properly. Implementation of the measures aimed at restoration and development of irrigation is one of the priorities of the Agreement on the Association between Ukraine and the European Union.Nowadays, much attention is paid to diagnostics of technical state of hydroengineering structures (HES) in melioration systems of CC1 structure category (especially, to the retention basins of irrigation systems) involving non-destructive instrumental methods.According to the recommendations of normative documents, it is proposed to determine the zones of increased filtration within the earth dam body, protective dams, and reservoir beds using a system of geophysical methods including the following ones: vertical electric sounding (VES), microelectric sounding (MES), electric profiling (EP), and method of natural electric fields (NEF).Unfortunately, the mentioned methods are often rather cost- and labour-consuming ones. That emphasizes the topicality of developing and implementing the innovative methods for complex evaluation of technical condition and detection of hidden filtration zones within the bodies of earth HESs. That will help localize and maintain timely the identified site making it possible to prolong operation period of the object and prevent rise of ground water level within the neighbouring territories.Objective of the paper is experimental substantiation of the efficiency of using labour- and time-saving geophysical NPEMFE method to detect filtration and watering zones, being undetected visually, within the hydroengineering structures of melioration systems to improve their operational qualities, reduce their maintenance cost, and prevent deterioration of environmental and melioration conditions of the neighbouring territories.Research methodology. The following conventional methods were applied during the scientific and engineering survey activities: field – geophysical research methods NPEMFE and VES to determine filtration zones, which were not detected visually; experimental – involving odometer of standard modification to detect electromagnetic radiation during the loading of loose argillaceous soil samples; laboratory - standard techniques to specify physical and mechanical properties of soils before and after their compressive studies; computational-analytic – to determine dimensions of filtration water losses from the basin. Golden Software Surfer 8 and AutoCad 10 programme complexes were applied to process the obtained results.Scientific novelty of the research results. For the first time, it has been proved experimentally that electromagnetic radiation increases when loaded with loose argillaceous samples and decreases when the samples are moist. That makes it possible to apply the NPEMFE method to identify visually non-detected filtration zones within the body of hydroengineering structures of melioration systems.Practical value of the research: possibility to use time- and labour-saving NPEMFE method to identify visually non-detected zones of filtration and watering within the body of hydroengineering structures in melioration systems of CC1 structure category has been substantiated experimentally. ; В настоящее время диагностика технического состояния грунтовых гидротехнических сооружений (ГТС), также как и локализация участков, требующих первоочередного ремонта, и снижение фильтрационных потерь оросительной воды, являются достаточно актуальными научными и практическими задачами. Многолетние полевые исследования показали высокую эффективность применения геофизического метода естественного импульсного электромагнитного поля Земли (ЕИЭМПЗ) для обнаружения зон повышенной фильтрации и нарушения сложения в теле грунтовых ГТС. Впервые были проведены лабораторные исследования для анализа характера генерации электромагнитного излучения (ЭМИ) в образцах рыхлых грунтов при их нагрузке, чтобы экспериментально обосновать возможность использования быстрого и недорогого (с точки зрения времени и финансов) метода ЕИЭМПЗ для диагностики технического состояния грунтовых ГТС сельскохозяйственного назначения. Результаты экспериментальных исследований позволили определить основные закономерности развития колебаний ЭМИ в грунтовой толще при её сжатии и обводнении, что объясняет возможность определения зон фильтрации и обводнения в теле грунтовых ГТС. Эффективность применения геофизического метода ЕИЭМПЗ рассмотрена на примере регулирующего бассейна (РБ) Калиновской оросительной системы (ОС), исследование технического состояния которого было проведено в комплексе с «количественным» методом вертикального электрического зондирования (ВЭЗ), дополняющего данные съемки ЕИЭМПЗ. Достоверность результатов съемки методом подтверждается схожестью рисунка поля ЕИЭМПЗ, полученного в результате мониторинга состояния РБ в 2013 и 2017 годах. Экономическая целесообразность внедрения не разрушающих методов для диагностики технического состояния гидротехнических сооружений оросительных систем подчеркивается необходимостью улучшения эколого-мелиоративного состояния прилегающих территорий. ; В наш час діагностування технічного стану гідротехнічних споруд (ГТС),водогосподарського комплексу також як і локалізації ділянок, які потребують першочергового ремонту, є досить актуальними науково-практичними задачами. Багаторічні польові дослідження показали високу ефективність застосування геофізичного методу природного імпульсного електромагнітного поля Землі (ПІЕМПЗ) для виявлення зон підвищеної фільтрації і порушень в тілі ґрунтових ГТС. Вперше були проведені лабораторні дослідження для аналізу характеру генерації електромагнітного випромінювання (ЕМВ) в зразках пухких ґрунтів під час їх навантажень, щоб експериментально обґрунтувати можливість використання швидкого і маловитратного (за часом та фінансами) методу ПІЕМПЗ для діагностування технічного стану ґрунтових ГТС водогосподарського призначення. Результати експериментальних досліджень дозволили встановити основні закономірності розвитку коливань ЕМВ в ґрунтовій товщі під час її стиснення та обводнення, що пояснює можливість визначення зон фільтрації та замочування в тілі ґрунтових ГТС. Ефективність застосування геофізичного методу ПІЕМПЗ розглянута на прикладі регулюючого басейна (РБ) Калинівської зрошувальної системи, розташованого в Синельниківському районі Дніпропетровської області. Дослідження технічного стану регулюючого басейну проведено в комплексі з «кількісним» методом вертикального електричного зондування, який доповнив дані зйомки ПІЕМПЗ. Достовірність результатів зйомки підтверджується збіжністю рисунка поля ПІЕМПЗ, отриманого в результаті моніторингу РБ в 2013 р. і 2017 р. Економічна доцільність впровадження не руйнуючого методу для діагностики технічного стану гідротехнічних споруд зрошувальних систем підкреслюється необхідністю покращення еколого-меліоративного стану прилеглих територій.

Ilmastonmuutos on eräs aikamme kriittisimmistä yhteiskuntiemme hyvinvointia ja kehitystä uhkaavista haasteista. Elinkeinoelämän toimijat ovat tärkeitä yhteiskunnallisia toimijoita haasteen voittamisessa. Heidän reaktionsa harjoitettuun politiikkaan sekä vuorovaikutus muiden yhteiskunnallisten toimijoiden kanssa vaikuttaa mahdollisuuksiimme voittaa ilmastokriisi. Elinkeinoelämän toimijoiden rooli ilmastopolitiikassa on muuttunut ja kasvanut 1990-luvulta lähtien ilmastopolitiikan kehittyessä ja tieteellisen todistusaineiston karttuessa ilmastonmuutoksen syistä ja vaikutuksista. Suomalaisten elinkeinoelämän toimijoiden roolia ilmastopolitiikassa ei kuitenkaan ole laajasti tutkittu. Vastauksena tähän tutkimustiedon puutteeseen tässä väitöskirjassa esitetään kaksi kysymystä: ensinnäkin, kuinka suuret suomalaiset elinkeinoelämän toimijat muodostavat poliittisia vastausstrategioita ilmastopolitiikkaan ja toiseksi, kuinka elinkeinoelämän ja poliittisten toimijoiden vuorovaikutus on muokannut näiden elinkeinoelämän toimijoiden identiteettiä, intressejä ja sosiaalista todellisuutta ilmastopolitiikan alalla. Sen ymmärtäminen millä tavoin suomalaiset elinkeinoelämän toimijat määrittelevät ilmastonmuutoksen ongelman auttaa molempiin kysymyksiin Vastaamisessa. Sekä tutkimuksen teoreettinen, että metodologinen kehys perustuu kansainvälisen politiikan konstruktivistiseen lähestymistapaan. Tutkimuskysymyksiin vastaamisessa käytettiin kolmiaskeleista konstruktivistista metodologiaa. Ensimmäinen askel tarkasteli induktiivisesti suomalaisten elinkeinoelämän toimijoiden sosiaalisia todellisuuksia. Toinen, tulkitseva askel käytti diskurssianalyysiä ja käytäntöjen analysointia tunnistamaan suomalaisten elinkeinoelämän toimijoiden diskursiivisten ja osallistumiskäytäntöjen merkityksiä ilmastopolitiikassa. Kolmas askel asetti toimijoiden ilmastopoliittisen osallistumisen historialliseen kontekstiin. Tutkimusaineisto koostuu yhteensä 18 monikansallisten yritysten ja teollisuusjärjestöjen edustajien sekä suomalaisten ministeriöiden virkamiesten haastattelusta, poliitikkojen puheista ja ilmastopolitiikkaan liittyvistä poliittisista strategioista sekä elinkeinoelämän toimijoiden kannanotoista, raporteista ja julkisista lausunnoista. Väitöskirja tuottaa tutkimusta suomalaisista elinkeinoelämän toimijoista ilmastopolitiikassa keskittymällä siihen, miten ja miksi suomalaiset elinkeinoelämän toimijat ovat osallistuneet ilmastopolitiikkaan, erityisesti vuosina 2008 – 2012, ja asettaa tämän osallistumisen kansainvälisten tapahtumien ja diskurssien samoin kuin Suomen ilmastopolitiikan kehityksen kontekstiin. Tutkimuksen löydösten perusteella voidaan todeta, että ilmastopolitiikan kehitys on tapahtunut vastauksena yhteiskunnan toimijoiden vuorovaikutukseen, joka puolestaan on muokannut kaikkien toimijoiden ja erityisesti elinkeinoelämän toimijoiden identiteettiä, intressejä sekä sopivaa käytöstä. Suuret suomalaiset elinkeinoelämän toimijat määrittelevät oman identiteettinsä hallinnon kumppaneina sekä talouden ja teknologian asiantuntijoina. He ovat valmiita tekemään yhteistyötä ylittääkseen yhteiskunnan taloudellisia ja teknologisia haasteita. Tämän identiteetin motivoimana suuret suomalaiset elinkeinoelämän toimijat ovat kiinnostuneita paitsi oman liiketoimintansa kasvattamisesta ja ylläpitämisestä myös maineensa ja legitimiteettinsä suojelemisesta ja siten sellaisen ilmastopolitiikan edistämisestä, joka tekee heidän pitkän aikavälin investoinneistaan ennakoitavampia. Sopiva käytös ilmastopolitiikassa vaatii suomalaisilta elinkeinoelämän toimijoilta ilmastonmuutoksen tunnustamista tieteellisenä faktana. Toimijat ovat menestyksellisesti omaksuneet suomalaiselle yhteiskunnalle tyypillisen rationaalisen, teknologialähtöisen lähestymistavan, jonka mukaan on sopivaa vastata ilmastonmuutokseen priorisoimalla diskurssissa ilmastonmuutoksen hillinnän tarjoamia taloudellisia ja kaupallisia mahdollisuuksia sen vallitsevalle tilanteelle tai tietyille liike-elämän eduille aiheuttamien riskien sijaan. Elinkeinoelämän toimijat Suomessa ovat muodostaneet eräänlaisen ilmastopolitiikan käytäntöjen yhteisön, joka aktiivisesti osallistuu ilmastopolitiikan tekemiseen. Yhteisö on paitsi yhdistänyt toimijoiden poliittisia vastausstrategioita ilmastopolitiikkaan myös vaientanut vastustavia ääniä, jotka voisivat kiihdyttää ilmastonmuutoksesta käytävää keskustelua. Samaan aikaan suomalaisten elinkeinoelämän toimijoiden pääasiallinen poliittinen vastausstrategia ilmastopolitiikkaan on ollut suojautuminen niiden omaa liiketoimintaa uhkaavalta haitalliselta säätelyltä. ; Climate change ranks among the top critical challenges threatening the well-being and development of societies today. To counter that threat, business actors are important societal actors whose responses to policies and interactions with other societal actors influence the possibilities of overcoming the climate change crisis. The role of business actors in climate politics has changed and grown since the 1990s as such politics have matured and as scientific evidence of the sources and effects of climate change has mounted. The role of Finnish business actors in climate politics, however, has not been widely studied. In response to that oversight, this dissertation asks two research questions: first, how do large Finnish business actors construct political response strategies to climate politics, and second, how have the interactions of business and political actors shaped the identity, interests, and social realities of those business actors in the domain of climate politics? Understanding the ways in which Finnish business actors conceive the problem of climate change can help to answer both of those Questions. The theoretical and methodological frameworks of the study conducted for the dissertation derived from constructivist International Relations theory, which informed the three-step constructivist methodology used to answer the research questions. The first step involved inductively examining the social realities of Finnish business actors, whereas the interpretative second step, by way of discourse and practice analyses, entailed identifying the meanings of Finnish business actors' discursive and participation practices in climate politics. Last, the third step involved historically contextualizing developments in the actors' participation in climate politics. The methods were applied to primary research material collected from 18 interviews with representatives of multinational corporations, industry federations, and officials from Finnish government ministries, as well as from the political speeches, policy-related strategies, position papers, reports, and public statements of business actors. The dissertation contributes to research on Finnish business actors in climate politics by focusing on how and why large Finnish business actors have been involved in such politics, in particular from 2008 to 2012, with reference to international events and discourses, as well as developments in Finnish climate Politics. The study's findings suggest that climate politics has developed in response to societal actors' interactions that have shaped the identity, interests, and appropriate behaviors of business actors in particular. Regarding their identity, large Finnish business actors conceive themselves as partners of governments and economic and technological experts who can cooperate to overcome economic as well as technological challenges in society. Motivated by that identity, large Finnish business actors are interested in not only profiting and sustaining their businesses but also protecting their reputations and legitimacy in order to advocate policy that makes the outcomes of their long-term investments more predictable. Last, for Finnish business actors involved in climate politics, appropriate behavior requires recognizing climate change as a scientific fact. Such actors have excelled at adapting to the rational, technology-driven approach of Finnish society, in which appropriate behavior in response to climate change involves prioritizing a discourse about market opportunities available by mitigating climate change instead of a discourse about the risks posed to the status quo and particular business interests. In Finland, business actors have formed a community of practice actively engaged in climate policymaking, which has not only unified their political response strategies to climate politics but also muted oppositional voices that could intensify debates on climate change. At the same time, the primary political response strategy of Finnish business actors in climate politics has been hedging—that is, protecting their businesses from adversarial regulation.

Purpose. Recently, the demand for reuse of industrial buildings that have not been in operation for some time has been increasing in Ukraine. Herewith, quite often the design of their roof requires the complete replacement and renovation by using modern roofing materials to meet the requirements of new government standards. Therefore, the choice and justification of the rational design of steel roof on the example of a short-span industrial building (18-24 m span), which is planned to be returned to exploitation after idle time, is the main goal of this publication. The object of the analysis is an unheated building equipped with bridge cranes of a small capacity (up to 10 tons). Me-thodology. To achieve this purpose, the comparison of structural variants of a roof steel collar tie was performed. Such variants include two types of collar tie cross-section –a lattice truss and a solid I-girder. The first type was analyzed for four possible types of section of elements – double angles, a roll-welded square profile, an electric-welded round tube and a rolled round tube. The second type was analyzed for two possible types of section – rolled I-section made of normal strength steel and fabricated sections of thin-gage high-strength steel. The design variants were compared on the basis of a numerical analysis of their work using the finite element method based on the software complex SCAD for Windows. Findings. According to the research results it should be stated that for the conditions of the city of Dnipro the most cost-effective variant of the steel collar tie cross section for the short-span industrial building is the truss made of electric-welded round tubes. Also the construction of collar tie made of roll-welded square profiles or fabricated section of thin-gage high-strength steel is considered quite effective. Originality. The research presented in the publication allows estimating the possibility and economic efficiency of usage for various types of cross-sections for the collar tie of a steel non-insulated roof of the industrial building for the reconstruction conditions in the Dnipro-city. Practical value. A practical estimation of mass and cost parameters for steel collar ties of various types has been carried out, and the methodology for conducting such estimation has been substantiated. ; Цель. В последнее время в Украине возрастает спрос на повторное использование промышленных зданий, которые на протяжении определенного времени не находились в эксплуатации. При этом довольно часто конструкция их покрытия требует полной замены и обновления из современных кровельных материалов с учетом требований новых государственных норм. Поэтому выбор и обоснование рациональной конструкции стального покрытия на примере малопролетного промышленного здания (пролет 18–24 м) для возврата в эксплуатацию после простоя является основной целью публикации. Объект анализа – неотапливаемое здание, оборудованное мостовыми кранами незначительной грузоподъемности (до 10 т). Методика. Для достижения поставленной цели было выполнено сопоставление конструктивных вариантов несущего стального ригеля покрытия. В качестве таких вариантов рассмотрено два типа сечения ригеля – сквозной в виде фермы и сплошной в виде двутавровой балки. Первый тип проанализирован для четырех возможных типов сечения элементов – двойные уголки, гнутосварной квадратный профиль, электросварная круглая труба и прокатная круглая труба. Второй тип исследован для двух возможных типов сечения – прокатный двутавровый профиль из стали обычной прочности и сварной профиль из тонкостенной стали повышенной прочности. Сопоставление конструктивных вариантов выполнено на основе численного анализа их работы методом конечных элементов на базе проектно-вычислительного комплекса SCAD for Windows. Результаты. Проведенное исследование даёт возможность констатировать, что для условий г. Днепр наиболее экономически эффективным вариантом сечения стального ригеля промышленного здания небольших пролетов является ферма из электросварных круглых труб. Также достаточно эффективной следует считать конструкцию ригеля, выполненную из ферм с гнутосварными квадратными профилями или сварного двутаврового типа из тонкостенной стали повышенной прочности. Научная новизна. Представленные в публикации исследования позволяют оценить возможность и экономическую эффективность использования различных типов сечений в качестве ригеля стального неутепленного покрытия промышленного здания для условий реконструкции в г. Днепр. Практическая значимость. Выполнена практическая оценка массовых и стоимостных показателей для стальных ригелей различных типов, а также обоснована методика проведения подобной оценки. ; Мета. Останнім часом в Україні зростає попит на повторне використання промислових будівель, які протягом певного часу не перебували в експлуатації. При цьому досить часто конструкція їх покрівлі потребує повної заміни й оновлення із сучасних покрівельних матеріалів з урахуванням вимог нових державних норм. Тому вибір та обґрунтування раціональної конструкції сталевого покриття на прикладі малопрогонової промислової будівлі (прогін 18–24 м) для повернення її до експлуатації після простою є основною метою цієї публікації. Об'єкт аналізу – неопалювана будівля, обладнана мостовими кранами незначної вантажопідйомності (до 10 т). Методика. Для досягнення поставленої мети виконано зіставлення конструктивних варіантів несного сталевого ригеля покрівлі. Розглянуто два типи перерізу ригеля: наскрізний – у вигляді ферми й суцільний – у вигляді двотаврової балки. Перший тип проаналізовано для чотирьох можливих типів перерізу елементів – подвійні кутики, гнутозварний квадратний профіль, електрозварна кругла труба й прокатна кругла труба. Другий тип досліджено для двох можливих типів перерізу – прокатний двотавровий профіль зі сталі звичайної міцності і зварний профіль із тонкостінної сталі підвищеної міцності. Зіставлення конструктивних варіантів виконано на основі чисельного аналізу їх роботи методом скінченних елементів на базі проектно-обчислювального комплексу SCAD for Windows. Результати. Проведене дослідження дає змогу констатувати, що для умов м. Дніпро найбільш економічно ефективним варіантом перерізу сталевого ригеля промислової будівлі невеликих прогонів є ферма з електрозварних круглих труб. Також досить ефективною слід вважати конструкцію ригеля, виконану з ферм із гнутозварними квадратними профілями або зварного двотаврового типу з тонкостінної сталі підвищеної міцності. Наукова новизна. Описане в публікації дослідження дозволяє оцінити можливість, а також економічну ефективність використання різних типів перерізів для ригелів сталевої неутепленої покрівлі промислової будівлі з метою реконструкції в м. Дніпро. Практична значимість. Виконано практичну оцінку масових і кошторисних показників для сталевих ригелів різних типів, а також обґрунтовано методику проведення подібної оцінки.

Purpose of this article is to study the phenomenon of desire in Ancient Chinese and ancient Indian society, to reveal a material basis for the appearance and formation of the specific ethical attitude towards desire in the philosophical reflection of ancient thinkers. To fulfil this purpose, we should study and analyse methodology of desire studies in philosophical and psychological literature, analyse the ethical attitude towards desire in religious and philosophical texts of Chinese and Indian thinkers, understand social and economic basis of such an ethical attitude, that is to establish material basis of desire as the specific form of psychic activity and to recreate the logic of its development. Theoretical basis. Culturological and economic studies of orientalists and dialectical logic. Originality. The paper presents the analysis of the perspectives and drawbacks of different approaches in desire studies. Research of ethical attitude towards the desire in Ancient China and India allowed us to recreate the logic of social relations and the level of productive forces in that society. The ideological foundation of conservation and recreation of power and property relations was found in the religious doctrine of suppression of individual desires. The connection between desire formation and division of labour and its preservation in the religious, political and legal forms of social consciousness was shown. Methodological perspectives of dialectical logic were defined in the study of logical and historical coincidence in the further development of the phenomenon and the notion of desire. Conclusions. Analysis of modern philosophical and psychological literature has revealed methodological drawbacks in desire studies, as they are focused on studying desire's notion, its representation or separate aspects of desire in individual psyche disregarding its inner logic and material basis of its becoming. Studies of the ethical attitude towards desire in Eastern culture have shown the consensus in desire suppression of individuals and similarities between Ancient Chinese and Indian cultures. There is shown significance and material basis of the transcendental law suppressing the desires even of the higher classes of the oriental society. The methodological approach stated in this article can be applied for further desire studies of Ancient Greece culture, Christian ethics and modern society. ; Мета. Дослідити розвиток феномену бажання в давньокитайському та давньоіндійському суспільствах, розкривши матеріальне підґрунтя для появи, розвитку та формування специфічного етичного ставлення до бажання в філософській рефлексії давніх мислителів. Для реалізації цієї мети слід вивчити та критично проаналізувати методологічну установку на дослідження поняття бажання у філософській та психологічній літературі; проаналізувати етичне ставлення до феномену бажання в релігійно-філософських текстах китайських та індійських мислителів; з'ясувати соціально-економічні підстави для формування такого етичного ставлення до бажання та його поняття; встановити матеріальне підґрунтя для розвитку бажання як особливої форми психічної діяльності та реконструювати логіку його розвитку. Теоретичний базис. Культурологічні та політекономічні дослідження сходознавців і діалектична логіка. Наукова новизна. Проаналізовано недоліки та перспективи підходів до вивчення феномена і поняття бажання. Дослідження етичного ставлення до бажання в давньокитайському та давньоіндійському суспільствах дозволило реконструювати логіку суспільних відносин та рівень розвитку виробничих сил тієї епохи. В установці на пригнічення індивідуальних бажань виявлено ідеологічну основу для консервації та відтворення сформованих відносин влади та власності. Показано зв'язок формування бажання з процесом поділу праці й закріпленням його в релігійній, політичній та юридичній формах суспільної свідомості. Встановлено методологічні перспективи діалектичної логіки в дослідженні збігу логічного та історичного в подальшому розвитку феномена і поняття бажання. Висновки. В ході аналізу сучасної філософської та наукової літератури було виявлено методологічний недолік досліджень з вивченням поняття або уявлення про бажання в різні епохи без осмислення власної логіки виникнення цього феномена і його матеріальної основи. Дослідження етичного ставлення до бажання в східній культурі показало одностайність в плані пригнічення бажань у членів суспільства, а також спільність між давньоіндійською та давньокитайською культурами. Показано значення та матеріальні витоки трансцедентального закону, який пригнічує бажання навіть у представників вищих класів східного суспільства. Сформований в цьому дослідженні підхід може виступити підставою для подальшого вивчення феномена і поняття бажання в античній культурі, християнській етиці та сучасному суспільстві. ; Цель. Исследовать развитие феномена желания в древнекитайском и древнеиндийском обществе, вскрыв материальные основания для появления, развития и формирования специфического этического отношения к желанию в философской рефлексии древних мыслителей. Для реализации этой цели следует изучить и критически проанализировать методологическую установку на исследование понятия желания в философской и психологической литературе; проанализировать этическое отношение к феномену желания в религиозно-философских текстах китайских и индийских мыслителей; выяснить социально-экономические основания для формирования такого этического отношения к желанию; установить материальное основание для развития желания как особой формы психической деятельности и реконструировать логику его развития. Теоретический базис. Культурологические и политэкономические исследования востоковедов и диалектическая логика. Научная новизна. Проанализированы недостатки и перспективы подходов к изучению феномена желания и становления понятия желания. Исследование этического отношения к желанию в древнекитайском и древнеиндийском обществе позволило реконструировать логику общественных отношений и уровень развития производительных сил той эпохи. В установке на подавление индивидуальных желаний обнаружена идеологическая подоплёка на консервацию и воспроизведение сложившихся отношений власти и собственности. Показана связь формирования желания с процессом разделения труда и закреплением его в религиозной, политической и юридической формах общественного сознания. Установлены методологические перспективы диалектической логики в исследовании совпадения логического и исторического в дальнейшем развитии феномена и понятия желания. Выводы. В ходе анализа современной философской и научной литературы был выявлен методологический недостаток исследований с изучением понятия или представления о желании в разные эпохи без осмысления собственной логики возникновения этого феномена и его материальной подоплёки. Исследование этического отношения к желанию в восточной культуре показало единодушие в плане подавления желаний у членов общества, а также общность между древнеиндийской и древнекитайской культурами. Показано значение и материальные истоки трансцедентального закона, подавляющего желание даже у представителей высших классов восточного общества. Сформированный в этом исследовании подход может выступить основанием для дальнейшего изучения феномена и становления понятия желания в античной культуре, в христианской этике и в самосознании современного общества.

СЛЮСАРЕНКО Ніна – доктор педагогічних наук, професор, кафедра педагогіки, психології й освітнього менеджменту імені проф. Є. Петухова, Херсонський державний університет, вул. Університетська, 27, Херсон, 73000, УкраїнаE-mail address: ninaslusarenko@gmail.comorcid:0000-0002-9215-5936СУЛТАНОВА Наталя – доктор педагогічних наук, доцент, кафедра спеціальної освіти, Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, вул. Нікольська, 24, Миколаїв, 54030, УкраїнаE-mail address: sultanovanv@ukr.netorcid:0000-0003-3510-4662Бібліографічний опис статті: Слюсаренко, Н., & Султанова, Н. (2019). Periodisation of children's social education in Ukrainian boarding schools (1956 – the early XXI century). Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 9/41, 50–63. doi:10.24919/2413-2039.9/41.175696.Історія статтіОдержано: 29 квітня 2019Прорецензовано: 1 червня 2019 Подано до редакції: 20 липня 2019Доступ он-лайн: 24 вересня 2019 Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2019 The Authors. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).У статті представлено авторську періодизацію розвитку соціального виховання дітей в інтернатних закладах освіти України впродовж 1956 – початку ХХІ ст., обґрунтування котрої зумовлене результатами аналізу нормативно-правового забезпечення виховної діяльності шкіл-інтернатів, динамікою розвитку різних типів інтернатних закладів освіти й напрямів виховної роботи з дітьми, а також трансформаційними змінами змісту й методології соціального виховання дітей відповідно до потреб суспільства і стану соціально-культурного розвитку України в різні історичні часи.Авторами порушено проблему дослідження змісту соціального виховання дітей, форм, методів й засобів його здійснення в інтернатних закладах освіти України у радянські та пострадянські часи. Зроблено порівняльний аналіз та виокремлено провідні тенденції, що сприяли розвитку та впливали на зміст виховної роботи з дітьми.Доведено, що пануюча ідеологія та характерні для радянського періоду тенденції, форми й методи виховання дітей були провідними засадами формування їхньої життєвої компетентності в умовах інтернатних установ. З'ясовано, як кризові явища в економіці, суспільно-політичному й соціокультурному розвитку країни пострадянських часів, позначившись на збільшенні затребуваності інтернатних установ, вплинули на неможливість відповідним чином задовольняти освітні й соціальні потреби їхніх вихованців.У статті відтворено ступінь забезпечення нормативно-правовим підґрунтям розвитку соціального виховання дітей із часів відкриття перших шкіл-інтернатів в Україні та впродовж їх функціювання в наступні півстоліття. Визначено вектор трансформацій освітньої політики в Україні у бік визнання пріоритетності інтересів і особливих потреб кожної дитини. Акцентовано, що, незважаючи на набуття безсумнівної соцієтальної цінності прав і свобод особистості, зокрема в сучасних умовах деінституційних змін, масове сприймання інтернатних установ у свідомості людей як прийнятної форми державного утримання й виховання залишається ще гостро актуальною соціально-педагогічною проблемою. ; SLIUSARENKO Nina – Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Pedagogy, Psychology and Education Management by Prof. Ye. Petukhov Department, Kherson State University, University Str., 27, Kherson, 73000, Ukraine E-mail address: ninaslusarenko@gmail.comorcid:0000-0002-9215-5936SULTANOVA Natalia – Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Special Education Department, Mykolaiv Vasyl Sukhomlynsky National University, Nikolska Str., 24, Mykolaiv, 54030, Ukraine E-mail address: sultanovanv@ukr.netorcid:0000-0003-3510-4662To cite this article: Sliusarenko, N., & Sultanova, N. (2019). Periodisation of children's social education in Ukrainian boarding schools (1956 – the early XXI century). Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» – Human Studies. Series of «Pedagogy», 9/41, 50–63. doi:10.24919/2413-2039.9/41.175696.Article historyReceived: April 29, 2019Received in revised form: June 1, 2019 Accepted: July 20, 2019Available online: September 24, 2019 Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2019 The Authors. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).The article puts forward the authors' periodisation of children's social education in Ukrainian boarding schools in 1956 – the early XXI century, justified by findings of the legislative environment analysis of boarding schools activities, the establishment of various types of boarding schools and the dynamics of educational work with children as well as transformations of the content and methodology of children's social education in accordance with the needs of society and the socio-cultural condition of Ukraine in different historical times. The authors raise the problem of studying the content of children's social education, forms, methods and means of its implementation in Ukrainian boarding schools in the Soviet and post-Soviet periods. They propose their comparative analysis and sum up the leading trends underpinning educational activities and affecting their content. It has been proved that the prevailing ideology, trends, forms and methods of children's education typical of the Soviet period contributed the most to the formation of their life competencies in boarding schools. Also, it has been studied how the crisis phenomena in the economic, socio-political and socio-cultural development of the country in the post-Soviet period, having caused a growing demand for residential institutions, led to their inability to adequately satisfy educational and social needs of their pupils.The article explicates the level of legislative support of children's social education since the moment boarding schools were first opened in Ukraine and during their operation over the next half century. It has been found out that the vector of educational transformations in Ukraine turned towards recognizing each child's interests and special needs as a top priority. It has been emphasized that despite an unquestionable recognition of the societal value of personal rights and freedoms, especially amid current deinstitutional changes, the socio-pedagogical problem of mass perception of boarding schools as an acceptable form of child care and education remains topical.Acknowledgments. The authors of the article express their gratitude to Professor A. Zubko, the rector of «Kherson Academy of Continuing Education» in Kherson, V. Budak – Mykolaiv V.O. Sukhomlynskyi National University, the heads and pedagogical staff of boarding schools of Kherson and Mykolayiv, for their support of the study.Funding. The authors received no financial support for the research, authorship, and/or publication of this article.No potential conflict of interest was reported by the authors.

Relevance. Despite growing interest in the music of Sergei Bortkiewicz since the beginning of the XXI century, a single, complex and universal system for the periodization of his work has not yet been developed. The systems used today are based either on biographical information (place of residence of the composer) – Berlin, Kharkiv, etc., or on the assessment of changes in the musical language in the early, middle and late periods of creative activity. At the same time, factors of agerelated psychological changes and genre dynamics of creativity are not taken into account.The purpose of the research is the formation of the universal system of periodization of Bortkiewicz's creativity, which will take into account the whole complex of necessary criteria.The methodology is based on the classification method (dividing the works of the composer according to the criteria defined for periodization) using analytical (research of the works of the composer on the subject of classification criteria), comparative (comparison of works with their subsequent grouping), as well as historical and source study methods (allows to specify the time, place and circumstances of the creation of single compositions).Taking into account the factors of socio-cultural environment, important historical and political events, psychological stages of internal development and the crisis of personality, features of the musical language and the dynamics of genre interests, the following complex periodization of Bortkiewicz's work is formed:The early period, 1904-1922 (relatively simple musical speech and texture, insignificant genre variation):The first phase, 1904-1913 (complete domination of piano music, the influence of artistic Berlin).The second phase, 1914-1922 (expansion of genre and instrumental interests while preserving the musical thinking characteristic of the early period. The influence of the Ukrainian artistic environment of Kharkiv and Crimea).The middle period, 1922-1942 (complication of musical language, more active appeal to large forms. It comes after the "midlife crisis", as well as the events of the First World War and the revolution in Russia, after emigration to Austria):The first phase, 1922-1934 (the dominance of chamber music and works for solo instrument and orchestra, opera).The second phase, 1934-1942 (after returning from Berlin to Vienna: the peak of the activity of orchestral genres).Late period, 1943-1952 years (reduction of creative activity, rejection of large-scale genres, retrospective moments of creativity: auto-quotations, own poetic text in the vocal piece. It comes after the Second World War and under the influence of the "crisis of old age").The proposed periodization system is the basis for further research on any aspects of thecomposer's creative heritage. ; Несмотря на все возрастающий с начала XXI века интерес к музыке С. Борткевича, единая, комплексная и универсальная система периодизации его творчества все еще не была разработана. Используемые сегодня системы основаны либо на биографических сведениях (по месту проживания композитора) – Берлинский, Харьковский и т. п., либо на оценке изменений музыкального языка в ранний, средний и поздний периоды творческой деятельности. При этом не учитываются факторы возрастных психологических изменений и жанровая динамика творчества.Цель исследования – формирование универсальной системы периодизации творчества С. Борткевича, в которой будет учитываться весь комплекс необходимых критериев.Методология базируется на классификационном методе (разделение произведений композитора по определенным для периодизации критериям) с привлечением аналитического (исследование произведений композитора на предмет критериев классификации), компаративистского (сравнение произведений с последующим объединением их в группы, относящиеся к определенному этапу), а также исторического и источниковедческого методов (позволяют уточнить время, место и обстоятельства создания отдельных композиций).Учитывая факторы социокультурного окружения, важные историко-политические события, стадии внутреннего развития и кризиса психологии личности, особенности музыкального языка и динамику жанровых интересов, формируется следующая комплексная периодизация творчества С. Борткевича:Ранний период, 1904–1922 годы (относительно простая музыкальная речь и фактура, незначительная жанровая вариативность):Первый этап, 1904–1913 годы (полное доминирование фортепианной музыки, влияние художественной среды Берлина).Второй этап, 1914–1922 годы (расширение круга жанровых и инструментальных интересов при сохранении музыкального мышления, характерного раннему периоду. Влияние украинской художественной среды Харькова и Крыма).Средний период, 1922–1942 годы (усложнение музыкального языка, более активное обращение к крупным формам. Наступает после «кризиса среднего возраста», а также событий Первой мировой войны и революции в России, после переезда в Австрию):Первый этап, 1922–1934 годы (доминирование камерной музыки и произведений для сольного инструмента с оркестром, опера)Второй этап, 1934–1942 годы (после возвращения из Берлина в Вену: пик активности оркестровых жанров).Поздний период, 1943–1952 годы (уменьшение творческой активности, отказ от масштабных жанров, ретроспективные моменты творчества: автоцитаты, собственный поэтический текст в вокальном номере. Наступает после Второй мировой войны и под влиянием «кризиса старости»).Предложенная система периодизация является основой для дальнейших исследований любых аспектов творческого наследия композитора. ; Визначено фактори, за допомогою яких можна розподілити композиторську творчість на періоди: вплив соціокультурного середовища, історико-політичних подій, психологічні фази розвитку особистості, музична мова і жанрова динаміка творчості. Розглянуто наявні концепти періодизації творчості С. Борткевича та критерії, на які вони спираються. Визначено сильні та слабкі сторони кожної з описаних систем. Зокрема, періодизація О. Чередниченко-А. Рєзнік вдало відображає вплив на музику митця соціокультурного середовища (Берлін, Харків, Відень), однак не враховує явища пізнього композиторського стилю. Періодизація Є. Левкулича, натомість, акцентує увагу на історико-політичних подіях (в першу чергу, світові війни й революція), а також на еволюції музичної мови. Виявлено, що жодне з наявних досліджень не враховує жанрову динаміку творчості композитора. Розглянуто психологічний чинник періодизації, який також не був відображений у попередніх роботах борткевичезнавців. Враховано явище кризи середнього віку та старості. Досліджено динаміку жанрових зацікавлень митця від майже виключно фортепіанних творів на ранньому етапі до масштабних оперних і симфонічних полотен в період розквіту творчих сил та переважно вокальних мініатюр наприкінці життя. За свідченнями, віднайденими в первинних джерелах, уточнено дати написання окремих творів композитора. Запропонована нова, комплексна система періодизації творчості С. Борткевича, що враховує та узгоджує всі фактори класифікації. Задля точнішої та детальнішої диференціації введено дворівневу схему, в якій ранній та середній періоди розділені на два етапи кожен.

Purpose is the prediction of coal self-heating and determination of the factors effecting the dynamics of emission of tracer gases (TG) used for routine control of coal self-heating within the production unit involving European approach. Methods. To determine the composition of mine ventilation flows, mine air was sampled into a rubber chambers with the volume of 1 liter; after that, gas content (%) was determined in State Militarized Mine-Rescue Service (SMMRS) gas analytical laboratory with the help of "SIGMA-SO-V" and "Kristall" gas analyzers. Arrangement of sampling points is specified according to the normative document. Sampling periodicity while identifying a threat of coal self-heating within the worked-out area was three hours; in terms of standard conditions, the periodicity was not less than once a day. Period of monitoring within the mine working areas is not less than 9 – 10 days. Experimental observations were performed in terms of the production unit of "Pioner" mine and "Pokrovske" mine office. Findings. Innovative approach to routine control of coal self-heating taking into consideration TG dynamics has been tested in terms of the pillar system with return-flow ventilation of a mine section. It has been defined that within the area of expected place of coal self-heating, carbon oxide (CO) consumption within the mine workings was up to 20.59 l/min, and the worked-out area was the source of TG emission; if there were no signs of self-heating, self-heating was not more than 4 – 6 l/min. It has been determined that the TG emission nature is effected by geological (coal grade, seam occurrence, and seam disturbance) and technological (development system, ventilation scheme, rate of stoping advance, downtime periods etc.) factors. Originality. It is for the first time when, in terms of mining-geological and mining-technical conditions of Donbas, the factors, determining dynamics of tracer gases within the production unit in terms of pillar system of seam development, have been defined. Practical implications. Possibility to use European methodology of routine control of coal self-heating in Ukrainian mines has been substantiated and validated. ; Мета. Прогноз самонагрівання вугілля і визначення факторів, які впливають на динаміку виділення індикаторних газів (ІГ), що використовуються для поточного контролю самонагрівання вугілля на видобувній дільниці, шляхом застосування європейського підходу. Методика. Для визначення вмісту шахтних вентиляційних потоків рудничної атмосфери відбиралося в резинові камери об'ємом 1 літр, після чого у газоаналітичній лабораторії Державної воєнізованої гірничорятувальної служби (ДВГРС) за допомогою газоаналізаторів "Сигма-СО-В", "Кристал" визначали вміст газів (%). Розташування точок відбору газових проб обрано у відповідності до нормативних документів. Періодичність відбору проб при виявленні загрози самонагрівання вугілля у виробленому просторі складала кожні 3 години, у звичайному режимі – не менше 1 разу на добу. Період спостереження на виїмкових дільницях – не менше 9 – 10 діб. Експериментальні спостереження виконані на виїмковій дільниці шахти "Піонер" та шахтоуправління "Покровське". Результати. Виконано перевірку нового підходу до поточного контролю самонагрівання вугілля з урахуванням динаміки ІГ, при стовповій системі розробки зі зворотноструминним провітрюванням дільниці. Встановлено, що в районі передбачуваного осередку самонагрівання вугілля витрата СО у виробках досягала 20.59 л/хв, а джерелом виділення ІГ був вироблений простір; при відсутності ознак самонагрівання – витрата не перевищувала 4 – 6 л/хв. Встановлено, що інтенсивне виймання вугілля призводить до збільшення виділення ІГ. Так, зі збільшенням навантаження на очисний вибій від 1500 до 4600 т/добу зростає виділення СО від 2.5 до 6.0 л/хв. Визначено, що на характер виділення ІГ ключову роль відіграють геологічні (марка вугілля, залягання пласта і його порушеність) та технологічні (система розробки, схема провітрювання, швидкість посування очисних робіт, тривалість простоїв та ін.) фактори. Наукова новизна. Вперше для гірничо-геологічних і гірничотехнічних умов Донбасу встановлено фактори, що визначають динаміку індикаторних газів на видобувній дільниці при стовповій системі розробки пласта. Практична значимість. Обґрунтована та доведена можливість використання європейської методики поточного контролю самонагрівання вугілля на українських шахтах. ; Цель. Прогноз самонагревания угля и определение факторов, влияющих на динамику выделения индикаторных газов (ИГ), используемых для текущего контроля самонагревания угля на добычном участке, посредством применения европейского подхода. Методика. Для определения состава шахтных вентиляционных потоков рудничный воздух отбирался в резиновые камеры объемом 1 литр, после чего в газоаналитической лаборатории Государственной военизированной горноспасательной службы (ГВГСС) с помощью газоанализаторов "Сигма-СО-В", "Кристалл" определяли содержание газов (%). Расположение точек отбора газовых проб выбрано в соответствии с нормативным документом. Периодичность отбора проб при выявлении угрозы самонагревания угля в выработанном пространстве составляла каждые 3 часа, в обычной обстановке – не реже 1 раза в сутки. Период наблюдения на выемочных участках – не менее 9 – 10 суток. Экспериментальные наблюдения выполнены на выемочном участке шахты "Пионер" и шахтоуправлении "Покровское". Результаты. Выполнена проверка нового подхода к текущему контролю самонагревания угля с учетом динамики ИГ, при столбовой системе разработки с возвратноточным проветриванием участка. Установлено, что в районе предполагаемого очага самонагревания угля расход СО в выработках достигал 20.59 л/мин, а источником выделения ИГ являлось выработанное пространство; при отсутствии признаков самонагревания – расход не превышал 4 – 6 л/мин. Установлено, что интенсивная выемка угля приводит к увеличению выделения ИГ. Так, с увеличением нагрузки на очистной забой от 1500 до 4600 т/сут возрастает выделение СО от 2.5 до 6.0 л/мин. Определено, что на характер выделения ИГ ключевую роль играют геологические (марка угля, залегание пласта и его нарушенность) и технологические (система разработки, схема проветривания, скорость подвигания очистных работ, длительность простоев и др.) факторы. Научная новизна. Впервые для горно-геологических и горнотехнических условий Донбасса установлены факторы, определяющие динамику индикаторных газов на добычном участке при столбовой системе разработки пласта. Практическая значимость. Обоснована и подтверждена возможность использования европейской методики текущего контроля самонагревания угля на украинских шахтах. ; We express our gratitude to the authorities of the State Militarized Mining Rescue Service of the Ministry of Energy and Coal Industry of Ukraine for the possibility to use materials of gas-and-air surveying during our studies.

СЛЮСАРЕНКО Ніна – доктор педагогічних наук, професор, кафедра педагогіки, психології й освітнього менеджменту імені проф. Є. Петухова, Херсонський державний університет, вул. Університетська, 27, Херсон, 73000, УкраїнаE-mail address: ninaslusarenko@gmail.comorcid:0000-0002-9215-5936СУЛТАНОВА Наталя – доктор педагогічних наук, доцент, кафедра спеціальної освіти, Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, вул. Нікольська, 24, Миколаїв, 54030, УкраїнаE-mail address: sultanovanv@ukr.netorcid:0000-0003-3510-4662Бібліографічний опис статті: Слюсаренко, Н., & Султанова, Н. (2019). Periodisation of children's social education in Ukrainian boarding schools (1956 – the early XXI century). Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 9/41, 50–63. doi:10.24919/2413-2039.9/41.175696.Історія статтіОдержано: 29 квітня 2019Прорецензовано: 1 червня 2019 Подано до редакції: 20 липня 2019Доступ он-лайн: 24 вересня 2019 Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2019 The Authors. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).У статті представлено авторську періодизацію розвитку соціального виховання дітей в інтернатних закладах освіти України впродовж 1956 – початку ХХІ ст., обґрунтування котрої зумовлене результатами аналізу нормативно-правового забезпечення виховної діяльності шкіл-інтернатів, динамікою розвитку різних типів інтернатних закладів освіти й напрямів виховної роботи з дітьми, а також трансформаційними змінами змісту й методології соціального виховання дітей відповідно до потреб суспільства і стану соціально-культурного розвитку України в різні історичні часи.Авторами порушено проблему дослідження змісту соціального виховання дітей, форм, методів й засобів його здійснення в інтернатних закладах освіти України у радянські та пострадянські часи. Зроблено порівняльний аналіз та виокремлено провідні тенденції, що сприяли розвитку та впливали на зміст виховної роботи з дітьми.Доведено, що пануюча ідеологія та характерні для радянського періоду тенденції, форми й методи виховання дітей були провідними засадами формування їхньої життєвої компетентності в умовах інтернатних установ. З'ясовано, як кризові явища в економіці, суспільно-політичному й соціокультурному розвитку країни пострадянських часів, позначившись на збільшенні затребуваності інтернатних установ, вплинули на неможливість відповідним чином задовольняти освітні й соціальні потреби їхніх вихованців.У статті відтворено ступінь забезпечення нормативно-правовим підґрунтям розвитку соціального виховання дітей із часів відкриття перших шкіл-інтернатів в Україні та впродовж їх функціювання в наступні півстоліття. Визначено вектор трансформацій освітньої політики в Україні у бік визнання пріоритетності інтересів і особливих потреб кожної дитини. Акцентовано, що, незважаючи на набуття безсумнівної соцієтальної цінності прав і свобод особистості, зокрема в сучасних умовах деінституційних змін, масове сприймання інтернатних установ у свідомості людей як прийнятної форми державного утримання й виховання залишається ще гостро актуальною соціально-педагогічною проблемою. ; SLIUSARENKO Nina – Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Pedagogy, Psychology and Education Management by Prof. Ye. Petukhov Department, Kherson State University, University Str., 27, Kherson, 73000, Ukraine E-mail address: ninaslusarenko@gmail.comorcid:0000-0002-9215-5936SULTANOVA Natalia – Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Special Education Department, Mykolaiv Vasyl Sukhomlynsky National University, Nikolska Str., 24, Mykolaiv, 54030, Ukraine E-mail address: sultanovanv@ukr.netorcid:0000-0003-3510-4662To cite this article: Sliusarenko, N., & Sultanova, N. (2019). Periodisation of children's social education in Ukrainian boarding schools (1956 – the early XXI century). Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» – Human Studies. Series of «Pedagogy», 9/41, 50–63. doi:10.24919/2413-2039.9/41.175696.Article historyReceived: April 29, 2019Received in revised form: June 1, 2019 Accepted: July 20, 2019Available online: September 24, 2019 Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2019 The Authors. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).The article puts forward the authors' periodisation of children's social education in Ukrainian boarding schools in 1956 – the early XXI century, justified by findings of the legislative environment analysis of boarding schools activities, the establishment of various types of boarding schools and the dynamics of educational work with children as well as transformations of the content and methodology of children's social education in accordance with the needs of society and the socio-cultural condition of Ukraine in different historical times. The authors raise the problem of studying the content of children's social education, forms, methods and means of its implementation in Ukrainian boarding schools in the Soviet and post-Soviet periods. They propose their comparative analysis and sum up the leading trends underpinning educational activities and affecting their content. It has been proved that the prevailing ideology, trends, forms and methods of children's education typical of the Soviet period contributed the most to the formation of their life competencies in boarding schools. Also, it has been studied how the crisis phenomena in the economic, socio-political and socio-cultural development of the country in the post-Soviet period, having caused a growing demand for residential institutions, led to their inability to adequately satisfy educational and social needs of their pupils.The article explicates the level of legislative support of children's social education since the moment boarding schools were first opened in Ukraine and during their operation over the next half century. It has been found out that the vector of educational transformations in Ukraine turned towards recognizing each child's interests and special needs as a top priority. It has been emphasized that despite an unquestionable recognition of the societal value of personal rights and freedoms, especially amid current deinstitutional changes, the socio-pedagogical problem of mass perception of boarding schools as an acceptable form of child care and education remains topical.Acknowledgments. The authors of the article express their gratitude to Professor A. Zubko, the rector of «Kherson Academy of Continuing Education» in Kherson, V. Budak – Mykolaiv V.O. Sukhomlynskyi National University, the heads and pedagogical staff of boarding schools of Kherson and Mykolayiv, for their support of the study.Funding. The authors received no financial support for the research, authorship, and/or publication of this article.No potential conflict of interest was reported by the authors.