Suchergebnisse

The article deals with the volunteer movement in Ukraine during anti-terrorist operation of 2015-2016 years. It is emphasized that volunteer movement appears in cases when the state and existing institutions are not able to execute their certain tasks in full measure. It is shown that voluteers of ATO appeared when State authority displayed unsufficient ability to provide anti-terrorist operation on material and financial levels etc. The main reasons of why this movement appeared are noted. The reasons of the volunteer movement have been revealed: the breakdown of Military Forces of Ukraine in the beginning of 2014, lack of supply of clothes, food, personal protective equipment, medicines, transport and other resources for the army; elimination of logistic system of the supply for the military units and volunteer battalions. Activities of individual volunteer foundations and civil society organizations have been analyzed: the direct military aid; medical assistance to injured people and military hospitals in which injured militaries are being cured; material, psychological support and humanitarian aid for those who has been temporarily displaced, such as search for accomodation and work, adaptation in new society etc.; the use of such means as collecting money and other things, delivery of items collected in the military units to their place of deployment, to hospitals, to the families of servicemen; technical aid (repair, improvement, armouring of military equipment and the establishment of protection equipment and personnel of the Military Forces of Ukraine.Conclusions are drawn that this article will contribute to attracting attention to volunteer movements which are necessary in Ukraine at the modern stage of its development. The purpose of this article is scientifically grounded for the following research of not only volunteer activity, but also for new research of improvement of military equipment, fitting out with uniform etc. ; В статье освещается процесс становлення волонтерского движения в Украине в период Антитеррористической операции. Подчеркивается, что волонтерство возникает в случаях, когда государство и существующие институции не в состоянии выполнять в достаточной мере определённые задания. Показано, что волонтёры АТО появились, когда государственные органы проявили свою недостаточную способность обеспечить антитеррористическую операцию материально, финансово и т.д. Указываются основные причины возникновения движения, в частности, фактический развал Вооруженных Сил Украины в начале 2014 года, недостаточность ресурсов для обеспечения армии одеждой, едой, средствами индивидуальной защиты, медикаментами, транспортом; была уничтожена система логистики по своевременному обеспечению военных частей и добровольческих батальонов этими ресурсами. Проанализировано направления деятельности отдельных волонтерских фондов и гражданских организаций: непосредственная военная помощь, оказание медицинской помощи раненым, военным госпиталям, в которых лечатся пострадавшие военнослужащие; материальная, психологическая и гуманитарная помошь временно перемещённым лицам, а именно поиск жилья и работы, адаптация в новом социуме и т.д.; использование ими таких способов как сбор средств и вещей, доставка собранных вещей в военные подразделения по месту их дислокации, в госпитали, семьям военнослужащих; техническая помощь (обновление, ремонт, усовершенствование, бронирование боевых машин и создание средств защиты техники и личного состава ВСУ.Резюмируется, что данная статья будет способствовать привлечению внимания к волонтерским движениям, которые необходимы Украине на современном этапе развития. Предназначение статьи является научным обоснованием последующих исследований не только волонтерской деятельности, а и новых разработок по усовершенствованию снаряжения, экипировки, обмундирования и военной техники. ; У статті висвітлюється процес становлення волонтерського руху України у період Антитерористичної операції. Підкреслено, що волонтерство виникає у випадках, коли держава та існуючі інституції не в змозі виконувати у достатній мірі певні завдання. Показано, що волонтери АТО з'явилися, коли державні органи проявили свою недостатню здатність забезпечити антитерористичну операцію матеріально, фінансово тощо. Вказуються основні причини виникнення руху, зокрема, фактичний розвал ЗСУ на початку 2014 року, недостатність ресурсів для забезпечення армії одягом, їжею, засобами індивідуального захисту, медикаментами, транспортом; була зруйнована система логістики по своєчасному забезпеченню військових частин та добровольчих батальйонів цими ресурсами. Проаналізовано напрямки діяльності окремих благодійних волонтерських фондів та цивільних організацій: безпосередня військова допомога; надання медичної допомоги пораненим, військовим госпіталям, у яких лікуються постраждалі військовослужбовці; матеріальна, психологічна та гуманітарна допомога тимчасово переміщеним особам, а саме пошук житла та роботи, адаптація в новому соціумі тощо; використання ними таких засобів як збір коштів та речей, доставка зібраної допомоги до військових підрозділів за місцем їх дислокації, госпіталів, родин військовослужбовців; технічна допомога (відновлення, ремонт, удосконалення, бронювання бойових машин та створення засобів захисту техніки і особового складу ЗСУ).Робиться висновок, що ця стаття сприятиме приверненню уваги до волонтерських рухів, що необхідні Україні на теперішньому етапі її розвитку. Призначення статті є науковим підгрунтям до подальших досліджень не тільки волонтерської діяльності, а і нових розробок із удосконалення спорядження, екіпіровки, обмундирування та військової техніки.

The article deals with the volunteer movement in Ukraine during anti-terrorist operation of 2015-2016 years. It is emphasized that volunteer movement appears in cases when the state and existing institutions are not able to execute their certain tasks in full measure. It is shown that voluteers of ATO appeared when State authority displayed unsufficient ability to provide anti-terrorist operation on material and financial levels etc. The main reasons of why this movement appeared are noted. The reasons of the volunteer movement have been revealed: the breakdown of Military Forces of Ukraine in the beginning of 2014, lack of supply of clothes, food, personal protective equipment, medicines, transport and other resources for the army; elimination of logistic system of the supply for the military units and volunteer battalions. Activities of individual volunteer foundations and civil society organizations have been analyzed: the direct military aid; medical assistance to injured people and military hospitals in which injured militaries are being cured; material, psychological support and humanitarian aid for those who has been temporarily displaced, such as search for accomodation and work, adaptation in new society etc.; the use of such means as collecting money and other things, delivery of items collected in the military units to their place of deployment, to hospitals, to the families of servicemen; technical aid (repair, improvement, armouring of military equipment and the establishment of protection equipment and personnel of the Military Forces of Ukraine.Conclusions are drawn that this article will contribute to attracting attention to volunteer movements which are necessary in Ukraine at the modern stage of its development. The purpose of this article is scientifically grounded for the following research of not only volunteer activity, but also for new research of improvement of military equipment, fitting out with uniform etc. ; В статье освещается процесс становлення волонтерского движения в Украине в период Антитеррористической операции. Подчеркивается, что волонтерство возникает в случаях, когда государство и существующие институции не в состоянии выполнять в достаточной мере определённые задания. Показано, что волонтёры АТО появились, когда государственные органы проявили свою недостаточную способность обеспечить антитеррористическую операцию материально, финансово и т.д. Указываются основные причины возникновения движения, в частности, фактический развал Вооруженных Сил Украины в начале 2014 года, недостаточность ресурсов для обеспечения армии одеждой, едой, средствами индивидуальной защиты, медикаментами, транспортом; была уничтожена система логистики по своевременному обеспечению военных частей и добровольческих батальонов этими ресурсами. Проанализировано направления деятельности отдельных волонтерских фондов и гражданских организаций: непосредственная военная помощь, оказание медицинской помощи раненым, военным госпиталям, в которых лечатся пострадавшие военнослужащие; материальная, психологическая и гуманитарная помошь временно перемещённым лицам, а именно поиск жилья и работы, адаптация в новом социуме и т.д.; использование ими таких способов как сбор средств и вещей, доставка собранных вещей в военные подразделения по месту их дислокации, в госпитали, семьям военнослужащих; техническая помощь (обновление, ремонт, усовершенствование, бронирование боевых машин и создание средств защиты техники и личного состава ВСУ.Резюмируется, что данная статья будет способствовать привлечению внимания к волонтерским движениям, которые необходимы Украине на современном этапе развития. Предназначение статьи является научным обоснованием последующих исследований не только волонтерской деятельности, а и новых разработок по усовершенствованию снаряжения, экипировки, обмундирования и военной техники. ; У статті висвітлюється процес становлення волонтерського руху України у період Антитерористичної операції. Підкреслено, що волонтерство виникає у випадках, коли держава та існуючі інституції не в змозі виконувати у достатній мірі певні завдання. Показано, що волонтери АТО з'явилися, коли державні органи проявили свою недостатню здатність забезпечити антитерористичну операцію матеріально, фінансово тощо. Вказуються основні причини виникнення руху, зокрема, фактичний розвал ЗСУ на початку 2014 року, недостатність ресурсів для забезпечення армії одягом, їжею, засобами індивідуального захисту, медикаментами, транспортом; була зруйнована система логістики по своєчасному забезпеченню військових частин та добровольчих батальйонів цими ресурсами. Проаналізовано напрямки діяльності окремих благодійних волонтерських фондів та цивільних організацій: безпосередня військова допомога; надання медичної допомоги пораненим, військовим госпіталям, у яких лікуються постраждалі військовослужбовці; матеріальна, психологічна та гуманітарна допомога тимчасово переміщеним особам, а саме пошук житла та роботи, адаптація в новому соціумі тощо; використання ними таких засобів як збір коштів та речей, доставка зібраної допомоги до військових підрозділів за місцем їх дислокації, госпіталів, родин військовослужбовців; технічна допомога (відновлення, ремонт, удосконалення, бронювання бойових машин та створення засобів захисту техніки і особового складу ЗСУ).Робиться висновок, що ця стаття сприятиме приверненню уваги до волонтерських рухів, що необхідні Україні на теперішньому етапі її розвитку. Призначення статті є науковим підгрунтям до подальших досліджень не тільки волонтерської діяльності, а і нових розробок із удосконалення спорядження, екіпіровки, обмундирування та військової техніки.

У контексті відновлення основ організації керування й місцевої влади в регіонах підданих зовнішній агресії особливої актуальності заслуговує дослідження проблематики комунікації публічної влади. Саме діалог й ефективний обмін інформацією між населенням і місцевою владою важлива складова реінтеграції територій Донбасу охоплених антитерористичною операцією. Специфікою більшості територій Донбасу стало безвладдя, у результаті відхилення законно обраних ще в 2010 році органів місцевого самоврядування. По суті, втеча мерів, депутатів місцевих рад у найважчий період життя регіону активізував у місцевих жителів почуття незахищеності й зрадництва з боку місцевої влади. Тим самим можна констатувати, що до проблем підвищення ефективності каналів комунікації зберігає свою актуальність до початку зовнішньої агресії й часткової окупації Донбасу, сьогодні додалася проблема налагодження комунікаційних зв'язків між населенням і новою місцевою українською владою фактично із чистого аркуша. При цьому необхідно враховувати, що умови військового конфлікту зберігаються й, безумовно, відкладають свій відбиток на взаємодію. У той же час саме розвиток комунікації в зоні АТО, особливо в населених пунктах, які пережили окупацію й звільнені може стати основою для гармонійного входження жителів в український соціум. Створення військово­цивільних адміністрацій з метою тимчасово замінити нефункціонуючі органи місцевого самоврядування на Донбасі – унікальний досвід для України. Незважаючи на законодавче закріплення за ВЦА прав і обов'язків органів місцевого самоврядування, необхідно розуміти, що діють вони в умовах «неоголошеної війни» і тим самим у більшій мірі обирають модель обмеженої взаємодії з населенням. Проведений у статті аналіз показує, що серед традиційних каналів подачі інформації ВЦА віддають перевагу прийому громадян посадовими особами; вивішуванню інформаційних оголошень. При цьому такі форми, як ЗМІ, Інтернет­ресурс, звіти, збори громадян практично не використовуються в роботі ВЦА, що в цілому викликає невдоволення в населення. Але головне, що в зоні АТО абсолютно відсутні такі важливі компоненти комунікації, як обмін інформацією й включення населення в процес прийняття рішень місцевої влади. Хоча дана тенденція характеризує й рівень взаємин не тільки влади з населенням у зоні АТО, навпаки, дослідження, проведені Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» разом з Норвезьким інститутом міських і регіональних досліджень, показують, що й у мирних містах України населення також зазнає труднощів у комунікації із владою. Це підсилює рівень недовіри до місцевої влади як у зоні АТО, так і в цілому по країні. Автор статті приходить до висновків про необхідність перегляду комунікаційної складової в роботі органів місцевої влади. Саме в зоні АТО склалися унікальні умови створити формат відкритого діалогу, залучення громадян у відродження інфраструктури і тим самим формувати почуття причетності до керування. Виходячи з підпорядкованості ВЦА державним структурам переломити ситуацію й налагодити комунікацію можливо тільки при сприянні й бажанні держави. Як найбільш діючий механізм може стати залучення державою в даний регіон представників третього сектора як волонтерів по створенню інформаційних служб при ВЦА, які б оперативно відбивали й поширювали інформацію серед населення й здійснювали зворотний діалог.

Стаття присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню копінг- стратегій добровольців, мобілізованих та кадрових військових-учасників бойових дій у зоні АТО. Виявлено відмінності у застосуванні копінг-стратегій між добровольцями і мобілізованими солдатами. Встановлено зв'язки між інтенсивністю симптомів ПТСР та копінг-стратегіями військовослужбовців. Досліджено рівень бойового досвіду та його вплив на вибір копінг-стратегій ; The article is devoted to theoretical and empirical study of coping strategies of the combatants in the area of anti-terrorist operation. Theoretical analysis allowed to define post-traumatic stress disorder (PTSD) as anxiety disorder, which arose as a result of a traumatic event. Participation in the combat operations is most intense stressor that personality can survive. War is the most traumatic experience of a lifetime for many people. The most stressful events during the combat operations are the threat of death, injury or fire, the loss of a comrade in battle, monitoring the dead and dying people, contact with dead bodies. The use of coping strategies military can both strengthen and weaken symptoms of PTSD. Empirical research has shown correlation of the negative symptoms of PTSD and coping strategies of combatants, such as "voiding problems" and confrontational coping and inverse correlation with positive strategy "searching for social support". The results are consistent with studies of US military by Wolfe et al. it was found that rates of coping strategy "searching of problems solution" correlate with the number of threats to the military to be wounded or killed and the number of observations as someone was injured or killed in the fighting. Also differences in coping strategies of mobilized and volunteers, so volunteers found a higher level of taking responsibility strategy were found. Further research needs to take into account the problem of combat experience s, individual psychological differences and ways to cope with stress in the development of psychological rehabilitation programs for anti-terrorist operation combatants.

The article is based on the empirical data derived from the public opinion poll conducted among the residents of the ATO zone and carried out during two stages. The research objective was to assess intensity of a number of social conflicts that take place among communities in the East of Ukraine. Conflicts were measured according to three indicators: reality of existence, frequency of occurrence, and danger from respondents' point of view. During data analysis integral index of conflicts' intensity was measured (taking into account fluctuation range from 0 until 10). According to poll's results in 2015, the biggest index was attributed to the conflict between Ukraine's patriots and Russia's supporters (DNR, LNR) that corresponded to 7,4. Furthermore, the conflict between local population and regional administration corresponded to 4,94; the conflict between local population and law enforcement officials corresponded to 4,87, and the conflict between army and local population corresponded to 4,84. The second research based on the same methodology and carried out in 2016 revealed a certain decrease in all conflicts that demonstrates stabilization of political and economic situation in the region. The author refutes the hypothesis that socio-economic or ethnic factors were the main drivers of the conflict in the east of Ukraine. Instead it is argued that the "clash of civilizations" could be considered one of the main reasons of conflict's emergence. ; Статья основана на данных эмпирического исследования, которое проходило в два этапа и включало массовый опрос жителей городских агломераций в зоне АТО. Цель исследования – оценка интенсивности ряда социальных конфликтов, которые наблюдаются в громадах на востоке Украины. Конфликты измерялись по трем показателям: реальность существования, частота проявления, опасность с точки зрения респондентов. В процессе обработки эмпирических данных рассчитывался интегральный индекс интенсивности проявления каждого конфликта (диапазон варьирования – от 0 до 10). По результатам опроса 2015 г. наибольший индекс получил конфликт между патриотами Украины и сторонниками России («ДНР», «ЛНР»), далее – конфликт между населением и местной властью (4,87), конфликт между армией и местными жителями (4,84). Повторный опрос в 2016 г., базировавшийся на предыдущей методике, демонстрирует некоторое падение интенсивности всех конфликтов, что свидетельствует в пользу стабилизации социально-политической ситуации. Автор статьи не разделяет допущение, что основной конфликт на востоке Украины имеет этническую или социально-экономическую природу. Выдвинута гипотеза, что в основании конфликта лежит «межцивилизационный разлом», который выражается в разделении людей в зависимости от систем ценностей на различные культурные типы. ; Стаття ґрунтується на даних емпіричного дослідження, яке проходило у два етапі і включало масове опитування жителів міських агломерацій в зоні АТО. Мета дослідження – оцінка інтенсивності низки соціальних конфліктів, які мають місце в громадах на сході України. Конфлікти вимірювалися за трьома показниками: реальність існування, частота прояву, небезпечність з точки зору респондентів. В процесі обробки емпіричних даних розраховувався інтегральний індекс інтенсивності прояву кожного конфлікту (діапазон коливання – від 0 до 10). За результатами опитування 2015 р. найбільший індекс отримав конфлікт поміж патріотами України і прихильниками Росії («ДНР», «ЛНР») – 7,4, далі – конфлікт поміж населенням і місцевою владою (4,94), конфлікт поміж населенням та правоохоронними органами (4,87), конфлікт поміж армією та місцевим населенням (4,84). Повторне опитування 2016 р., яке базувалося на попередній методиці, продемонструвало деяке падіння інтенсивності усіх видів конфліктів, що засвідчує певну стабілізацію соціально-політичної ситуації. Автор статті заперечує припущення, що основний конфлікт на сході України має етнічний або соціально-економічний характер. Висувається гіпотеза, що в основі конфлікту лежить «міжцивілізаційний розлом», який виражається у поділі людей за системами цінностей на різні культурні типи.

На основі огляду наукових джерел та емпіричних досліджень проаналізовано найбільш поширені сімейні проблеми військовослужбовців та їхній вплив на психологічний стан бійців під час виконання ними службових завдань у зоні проведення АТО. Значення "стресорів сімейного життя" порівнюється з іншими стресогенними чинниками для військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях і перебували в зоні проведення АТО понад 6 місяців, та військовослужбовців, які участі в бойових діях не брали, але тривалий час виконували завдання в зоні проведення АТО. З'ясовано, що обидві категорії досліджуваних більш чутливі до сімейних стресорів, ніж до поганих гігієнічних умов, довготривалих навантажень, неочікуваної зміни умов служби, міжособистісних конфліктів та недостатнього задоволення біологічних і соціальних потреб. Виявлено, що серед чинників, які впливають на психологічний стан військовослужбовців, сімейні стресори не витісняються як незначущі з переліку інших. За результатами інтерв'ювання військових психологів та капеланів на тему сімейних проблем у родинах військовослужбовців, учасників АТО, окреслено коло найбільш поширених проблем у родинних стосунках та розкрито їхній вплив на психологічний стан військовослужбовців на різних етапах виконання службово-бойового завдання в зоні АТО (під час перебування в АТО, після повернення додому). Зроблено висновок, що гармонійні стосунки в сім'ї військовослужбовця стають для нього підтримувальним чинником під час служби і ресурсом у період відновлення. Водночас зауважено, що напружені, конфліктні стосунки між подружжям деструктивно впливають на психологічний стан військовослужбовців під час служби (депресивні стани, зловживання спиртними напоями, агресивність, замкненість, порушення статуту, суїцидальні думки тощо) і не сприяють відновленню в періоди між службовими завданнями. Щоб запобігти виникненню перелічених труднощів у родинах військовослужбовців, запропоновано завчасно інформувати їх та членів їхніх родин про можливі зміни в стосунках та надавати психосоціальну підтримку на кожному з етапів для своєчасного виявлення і корекції такого роду проблем.

The article analyzes the notion of a balanced perspective of the individual. Its value is defied for aperson who is in diffiult life circumstances. The attitude of the person in the ATO to the time space of his ownlife is analyzed. There are three main groups of respondents in the ATO zone, in particular military ATOs, settlers and residents of the «gray zones». The preferred orientation of respondents for a certain time of their ownlife was revealed. Comparison of time orientation with respondents living in stable territories is made. It isdetermined that the focus on the future is typical only for representatives of the control group, all respondentsrelated to the ATO are oriented predominantly at the present time, that is, they live «here and now». The associative number of respondents related to a certain time has been analyzed. It has been determined that the pastis often associated with emotions by the respondents, the present is related to actions, and the future is withmeanings. For settlers there is mostly a positive associative connection to the past, and for the military ATOsand residents of the border areas - with the future. The degree of satisfaction with the past, present and futuretime is determined. It was diagnosed that the smallest satisfid with their own lives are settlers and residents ofthe border with the zone of ATO territories. Most respondents of these groups are not satisfid with the presentmoment of life. However, the attitude towards the future for these categories is more optimistic than for therepresentatives of the control group, which may be due to the non-realism of the prospect of the future. Formilitary ATOs characterized by high satisfaction with all the time space of their own lives, which may be dueto the situation of direct involvement in hostilities, which may endanger the lives of respondents. The prospectof our study is to develop programs for facilitating the acceptance and transformation of our own temporalcontinuum for each of the presented categories of respondents located in the ATO zone. ; В статье проанализировано отношение личности, находящейся в условиях АТО, к временномупространству собственной жизни. Определено содержание понятия временных ориентацийи его значение в сложных жизненных обстоятельствах, в которой оказались военные АТО ижители территорий, входящих в зону АТО. Определена ведущая ориентация респондентов навременной континуум своей жизни. Проанализирован ассоциативный ряд респондентов, связанныйс переживанием определенного времени. Определено, что прошлое зачастую ассоциируется уреспондентов с эмоциями, настоящее - с действиями, а будущее - с смыслами. Исследованы степеньудовлетворенности собственным прошлым, настоящим и будущим для выбранных категорийреспондентов. ; У статті проаналізовано ставлення особистості, що знаходиться в умовах АТО, до часовогопростору власного життя. Визначено зміст поняття часових орієнтацій та його значення ускладних життєвих обставинах, в якій опинились військові АТО та мешканці територій, щовходять в зону АТО. Виявлена переважна орієнтація респондентів на певний час власного життя.Здійснено порівняння часової орієнтації із респондентами, що мешкають на стабільних територіях.Проаналізовано асоціативний ряд респондентів, пов'язаний із певним часом. Визначено, що минуленайчастіше асоціюється у респондентів із емоціями, теперішнє – з діями, а майбутнє – із смислами.Визначено ступень задоволеності власним минулим , теперішнім та майбутнім часом.

The article is based on the empirical data derived from the public opinion poll conducted among the residents of the ATO zone and carried out during two stages. The research objective was to assess intensity of a number of social conflicts that take place among communities in the East of Ukraine. Conflicts were measured according to three indicators: reality of existence, frequency of occurrence, and danger from respondents' point of view. During data analysis integral index of conflicts' intensity was measured (taking into account fluctuation range from 0 until 10). According to poll's results in 2015, the biggest index was attributed to the conflict between Ukraine's patriots and Russia's supporters (DNR, LNR) that corresponded to 7,4. Furthermore, the conflict between local population and regional administration corresponded to 4,94; the conflict between local population and law enforcement officials corresponded to 4,87, and the conflict between army and local population corresponded to 4,84. The second research based on the same methodology and carried out in 2016 revealed a certain decrease in all conflicts that demonstrates stabilization of political and economic situation in the region. The author refutes the hypothesis that socio-economic or ethnic factors were the main drivers of the conflict in the east of Ukraine. Instead it is argued that the "clash of civilizations" could be considered one of the main reasons of conflict's emergence. ; Статья основана на данных эмпирического исследования, которое проходило в два этапа и включало массовый опрос жителей городских агломераций в зоне АТО. Цель исследования – оценка интенсивности ряда социальных конфликтов, которые наблюдаются в громадах на востоке Украины. Конфликты измерялись по трем показателям: реальность существования, частота проявления, опасность с точки зрения респондентов. В процессе обработки эмпирических данных рассчитывался интегральный индекс интенсивности проявления каждого конфликта (диапазон варьирования – от 0 до 10). По результатам опроса 2015 г. наибольший индекс получил конфликт между патриотами Украины и сторонниками России («ДНР», «ЛНР»), далее – конфликт между населением и местной властью (4,87), конфликт между армией и местными жителями (4,84). Повторный опрос в 2016 г., базировавшийся на предыдущей методике, демонстрирует некоторое падение интенсивности всех конфликтов, что свидетельствует в пользу стабилизации социально-политической ситуации. Автор статьи не разделяет допущение, что основной конфликт на востоке Украины имеет этническую или социально-экономическую природу. Выдвинута гипотеза, что в основании конфликта лежит «межцивилизационный разлом», который выражается в разделении людей в зависимости от систем ценностей на различные культурные типы. ; Стаття ґрунтується на даних емпіричного дослідження, яке проходило у два етапі і включало масове опитування жителів міських агломерацій в зоні АТО. Мета дослідження – оцінка інтенсивності низки соціальних конфліктів, які мають місце в громадах на сході України. Конфлікти вимірювалися за трьома показниками: реальність існування, частота прояву, небезпечність з точки зору респондентів. В процесі обробки емпіричних даних розраховувався інтегральний індекс інтенсивності прояву кожного конфлікту (діапазон коливання – від 0 до 10). За результатами опитування 2015 р. найбільший індекс отримав конфлікт поміж патріотами України і прихильниками Росії («ДНР», «ЛНР») – 7,4, далі – конфлікт поміж населенням і місцевою владою (4,94), конфлікт поміж населенням та правоохоронними органами (4,87), конфлікт поміж армією та місцевим населенням (4,84). Повторне опитування 2016 р., яке базувалося на попередній методиці, продемонструвало деяке падіння інтенсивності усіх видів конфліктів, що засвідчує певну стабілізацію соціально-політичної ситуації. Автор статті заперечує припущення, що основний конфлікт на сході України має етнічний або соціально-економічний характер. Висувається гіпотеза, що в основі конфлікту лежить «міжцивілізаційний розлом», який виражається у поділі людей за системами цінностей на різні культурні типи.

У статті проаналізовано науково-дослідну та музейно-експозиційну роботу наукових співробітників Музею «Герої Дніпра» — філії Національного військово-історичного музею України, присвячених пам'яті учасників Неоголошеної війни. У науковій роботі науковці Музею здійснюють дослідження у відповідній проблематиці, публікують наукові розвідки та статті, а також результати своїх досліджень апробовують на міжнародних науково-практичних конференціях. Фахівцями Музею «Герої Дніпра» здійснено відповідну музейно-експозиційну роботу у напряму зібрання відповідних колекцій присвячених подіям АТО-ООС. Зазначено, що основну увагу при утворенні відповідних виставок та експозицій приділено військовослужбовцям із Івано-Франківської області.
Ключові слова:експозиція, колекція, АТО-ООС, музей «Герої Дніпра», публікації.

The presented article provides the theoretical research results, which make it possible to reveal the essence of the term "kinesiology" and to highlight the main scientific areas and methods applied in psychotherapy. The author has theoretically justified the statement that kinesiology is a developing science with an extensive theoretical base and can exist separately as well as complement different fields of activity, psychotherapy in particular. In the course of the theoretical analysis there was considered the background history of kinesiology's development and identified the notion of muscle testing (also known as the method of biological feedback and the manual muscle test). The following directions of development of kinesiology were considered: Applied Kinesiology, Educational Kinesiology, Kinergetics, application of the method "One Brain" in the "Three in One" concept, "Touch for Health",HYPERTON-X. The sphere of Soviet sports kinesiology, where the psychological element is almost absent, has been analyzed separately. Necessity to work with emotional condition of clients as well as efficiency of the above mentioned method in psychological work was proved theoretically. Main kinesiology methods of correction applied in psychotherapeutic work with a client ("I feel I am", frontal-occipital holding, the behavioural barometer) were described.The goal of kinesiology is recovery and harmonization, which is achieved through the correction of any detected balance disorders with the help of standard therapeutic techniques, such as those borrowed from acupuncture, and unique kinesiological approaches.The process of kinesiological recovery is not accompanied by physical, mental, moral or mental suffering. At the heart of the kinesiological procedure is the deprivation of the person from the internal blocks and clamps, which prevent the maintenance at the optimum level of harmony and internal balance of the individual.Over the past year, we have started using kinesiology techniques to rehabilitate participants in the anti-terrorist operation, including: "Healing Touch", "Three in One" Concept, Kinesiology Gymnastics, HYPERTON-X, Kinesiological "Inclusion", which have positive results.The effectiveness of the elements of kinesiological charging was tested during the psychological rehabilitation of servicemen at the sanatorium unit of the Military Medical Clinical Center of the southern region (Zatoka town). At the same time, we have studied and tested the HYPERTON-X practice on over 70 clients. Following the customer surveys, virtually everyone reported a significant improvement in well-being and a sense of ease throughout the body.Due to the breadth of human impact, kinesiology has become an integral part of the health and education system in many countries, both as a part of the right direction and as an adjunct to traditional medicine, pedagogy, psychology, and psychotherapy.Further work will be devoted to the results of the study of psychological rehabilitation of participants of the anti-terrorist operation (Joint Operations) using the directions of psycho-corrective kinesiology. ; В статье приведены результаты теоретического исследования, с целью раскрыть сущьность понятия "кинезиология", осветить основные научные направления і методы, которые используются для психотерапевтического воздействия. Теоретически обосновано положение о том, что кинезиология есть наукой с значительной теоретической базой, яка розвивается, и может существовать как самостоятельно, так і доповнять разные области деятельності. Описано основные кинезиологические методы корекции, что используются работе с клиентом ("я чувствую / я существую.", лобно-затылочная корекция, барометр поведения). ; У статті наведено результати теоретичного дослідження, що дозволяють розкрити суть поняття "кінезіологія" і висвітлити основні наукові напрямки і методи, що використовуються в психотерапії. Теоретично обґрунтовано положення про те, що кінезіології є наукою з широкою теоретичною базою, що розвивається, і яка може існувати як самостійно, так і доповнювати різні області діяльності, зокрема психотерапію. Описано основні кінезіологічні методи корекції, що використовуються в психотерапевтичній роботі з клієнтом ("я відчуваю / я існую", лобно-потилична корекція, барометр поведінки).

The presented article provides the theoretical research results, which make it possible to reveal the essence of the term "kinesiology" and to highlight the main scientific areas and methods applied in psychotherapy. The author has theoretically justified the statement that kinesiology is a developing science with an extensive theoretical base and can exist separately as well as complement different fields of activity, psychotherapy in particular. In the course of the theoretical analysis there was considered the background history of kinesiology's development and identified the notion of muscle testing (also known as the method of biological feedback and the manual muscle test). The following directions of development of kinesiology were considered: Applied Kinesiology, Educational Kinesiology, Kinergetics, application of the method "One Brain" in the "Three in One" concept, "Touch for Health",HYPERTON-X. The sphere of Soviet sports kinesiology, where the psychological element is almost absent, has been analyzed separately. Necessity to work with emotional condition of clients as well as efficiency of the above mentioned method in psychological work was proved theoretically. Main kinesiology methods of correction applied in psychotherapeutic work with a client ("I feel I am", frontal-occipital holding, the behavioural barometer) were described.The goal of kinesiology is recovery and harmonization, which is achieved through the correction of any detected balance disorders with the help of standard therapeutic techniques, such as those borrowed from acupuncture, and unique kinesiological approaches.The process of kinesiological recovery is not accompanied by physical, mental, moral or mental suffering. At the heart of the kinesiological procedure is the deprivation of the person from the internal blocks and clamps, which prevent the maintenance at the optimum level of harmony and internal balance of the individual.Over the past year, we have started using kinesiology techniques to rehabilitate participants in the anti-terrorist operation, including: "Healing Touch", "Three in One" Concept, Kinesiology Gymnastics, HYPERTON-X, Kinesiological "Inclusion", which have positive results.The effectiveness of the elements of kinesiological charging was tested during the psychological rehabilitation of servicemen at the sanatorium unit of the Military Medical Clinical Center of the southern region (Zatoka town). At the same time, we have studied and tested the HYPERTON-X practice on over 70 clients. Following the customer surveys, virtually everyone reported a significant improvement in well-being and a sense of ease throughout the body.Due to the breadth of human impact, kinesiology has become an integral part of the health and education system in many countries, both as a part of the right direction and as an adjunct to traditional medicine, pedagogy, psychology, and psychotherapy.Further work will be devoted to the results of the study of psychological rehabilitation of participants of the anti-terrorist operation (Joint Operations) using the directions of psycho-corrective kinesiology. ; В статье приведены результаты теоретического исследования, с целью раскрыть сущьность понятия "кинезиология", осветить основные научные направления і методы, которые используются для психотерапевтического воздействия. Теоретически обосновано положение о том, что кинезиология есть наукой с значительной теоретической базой, яка розвивается, и может существовать как самостоятельно, так і доповнять разные области деятельності. Описано основные кинезиологические методы корекции, что используются работе с клиентом ("я чувствую / я существую.", лобно-затылочная корекция, барометр поведения). ; У статті наведено результати теоретичного дослідження, що дозволяють розкрити суть поняття "кінезіологія" і висвітлити основні наукові напрямки і методи, що використовуються в психотерапії. Теоретично обґрунтовано положення про те, що кінезіології є наукою з широкою теоретичною базою, що розвивається, і яка може існувати як самостійно, так і доповнювати різні області діяльності, зокрема психотерапію. Описано основні кінезіологічні методи корекції, що використовуються в психотерапевтичній роботі з клієнтом ("я відчуваю / я існую", лобно-потилична корекція, барометр поведінки).

This article explains the specificity of functioning legal systems to servicemen (military man), analyzes requirement for legal education of servicemen (military man), his part and implementation at the present stage of reforming military education, considers the concept of legal culture in the context of experience of the antiterrorist operation. Considering of different directions of education requires application of the principle of transversality. It was emphasized that a modern military education both general and legal, is a prerequisite for the formation of transversal competences soldiers.

Висвітлено основні проблеми, з якими стикаються родини військовослужбовців після їхнього повернення із зони бойових дій. Проаналізовано зміни в поведінці комбатантів, етапи психологічної корекції цих змін та наведено основні правила спілкування з військовослужбовцями в їхніх родинах. Викладено міркування автора з приводу негативного впливу воєнної травми на психологічне здоров'я військовослужбовців та цивільних осіб, які зазнали такого травмування. Проаналізовано зарубіжну статистику негативних впливів бойових дій на психіку солдата та досвід їх мінімізації. Встановлено, що вчасно надана екстрена психологічна допомога та постійний психологічний супровід дають змогу істотно зменшити число негативних психічних проявів серед ветеранів війни. Наголошено, що існують певні правила спілкування з учасниками бойових дій, які повернулися додому. Незнання цих правил або нехтування ними можуть призвести до трагічних наслідків, пов'язаних з особливостями сприймання навколишньої дійсності учасниками бойових дій. Звертається увага на те, що система психологічної реабілітації в державі досі перебуває на стадії становлення і координується переважно громадськими та волонтерськими організаціями; наразі немає єдиної структури, яка б опікувалася підвищенням психологічної грамотності цивільного населення щодо питань наслідків перебування в осередку бойових дій та особливостей спілкування з військовими в мирному житті. Ситуація, яка склалася у зв'язку з воєнною травматизацією великої кількості військовослужбовців та цивільного населення, може не лише посилювати і так численні негативні психічні прояви, а й призводити до економічних негараздів у країні. Робиться висновок про необхідність комплексного, багатомірного підходу до розв'язання проблеми мінімізації наслідків воєнної травми на основі використання сучасних технологій та досвіду країн, які успішно розв'язують цю проблему.

ATO Volunteering is not only a manifestation of selfless patriots activity to support soldiers ATO, it's self-factor of society, but also acts as a new social need. During the anti-terrorist operation volunteering has become a significant factor in civic engagement. Volunteering is transformed into a powerful political institution Ukrainian society with all inherent to this element of the political system characteristics and qualities. Through volunteering we can see transformation in civil society in Ukraine. Key words: volunteers, volunteering, ATO, political institutions, political transformation, volunteering functions. ; Волонтерство АТО є не тільки проявом самовідданої активності патріотів для підтримки воїнів АТО, не тільки фактором самоорганізації суспільства, а й виступає як нова соціальна потреба. В період антитерористичної операції волонтерський рух перетворився в значний фактор громадянської активності. Волонтерство перетворюється у впливовий політичний інститут українського суспільства з усіма, притаманними для цього елементу політичної системи, ознаками та якостями. Завдяки волонтерству АТО відбувається трансформація громадянського суспільства в Україні. Ключові слова: волонтери, волонтерство, АТО, політичний інститут, політичні перетворення, функції волонтерства.

The article is devoted to the peculiarities of experiencing the loss by pilots due to the IL-76 crash in the area of ATO. The paper presents the results of military personnel investigation a few days after the aircraft crash. The following things were discovered: the peculiarities of somatic, behavioral and emotional indicators, the tendency of the military personnel to pathological stress reactions and neurotic disorders, types of pilots' reactions to stimuli of the environment, the basic emotions that arise when the pilots experience acute stage of grief, the peculiarities of stress regulation and overcoming.