Suchergebnisse

This article analyses the history of searches for Byzantine city of Cherson (or orsun' of us' sources) in relation to Empress Catherine II of ussia's undertakings both as a politician and a historian. When the residents abandoned the Byzantine city in the midfifteenth century, its location was forgotten. Russian and Ukrainian book orms remembered orsun' as the place here Prince Vladimir of Kiev was baptized in the late tenth century, giving little importance to its location. This matter, ho ever, got particular value in relation to ussia's military and diplomatic achievements in the northern Black Sea area in the second half of the eighteenth century. Apart from academic interest, the question as of political importance. ussia's state ideology used Vladimir's baptism in Cherson as an argument for its claim for the southern lands. Besides, Catherine viewed Vladimir as her predecessor who completes a similar historical mission of ussia's introduction into civilization. Travelers and armchair researchers supplied several variants of localization of the Byzantine city in the Crimean Peninsula and outside. The latter version, which placed Cherson at the lower Dnieper, was initially recognized by the Empress. However, the annexation of the Crimea in 1783 induced the practical search for Cherson in the peninsula. This job has been done by Archbishop Eugenios Boulgaris, Lieutenant Colonel Baldani, and scholar Carl Hablitz, who collected arguments for the location of the ruins in the south-western extremity of the Crimea, near the construction of modern Sevastopol. Ironically, by the end of Catherine's reign, her empire appeared to include two more cities that inherited the name of the Byzantine fortress. Yet before the annexation of the Crimea, a new city established at the lower Dnieper as named "Cherson". And, after the second partition of Poland, Catherine received the Cossack city of orsun' in Cherkassy area. ; В статье рассматривается история поиска византийского Херсона (Корсуня древнерусских источников) в связи с деятельностью Екатерины II, не только как политика, но и как историка. После того, как в середине XV в. жители оставили город, его местоположение было быстро забыто. Русские и украинские книжники помнили о Корсуне как о месте крещения киевского князя Владимира, не предавая, однако, значения его локализации. Поиски византийского Херсона стали актуальной задачей в связи с военными и дипломатическими успехами России в Северном Причерноморье во второй половине XVIII в. Помимо научного интереса, этот вопрос имел политическое значение. Крещение Владимира в Херсоне было важным аргументом российской государственной идеологии, оправдывающей притязания на южные земли. Кроме того Екатерина рассматривала Владимира как своего предшественника, выполнившего схожую историческую миссию по приобщению России к цивилизации. Путешественники и кабинетные исследователи предложили несколько вариантов локализации византийского города на Крымском полуострове и за его пределами. Поначалу императрицей была воспринята версия, помещавшая Херсон в нижнем течении Днепра. Однако после присоединения Крыма в 1783 г. начались поиски Херсонеса на полуострове. Эту работу проделали Евгений Булгарис, подполковник Бальдани и Карл Габлиц, собравшие доказательства того, что развалины города находятся на юго-западной оконечности Крыма, близ строящегося Севастополя. Автор статьи отмечает, что к концу правления Екатерины в ее владениях оказалось еще два населенных пункта, унаследовавших название византийской крепости: город, основанный самой императрицей на Нижнем Днепре, а также казацкий город Корсунь на Черкасщине, присоединенный к России после второго раздела Польши.

SUMMARYAlexeyenko N.A. Provincial Chersonesus In the Sphere of Interests of Byzanthine Court on the Basis of Data From Imperial MolivdovulesBesides records in written sources and monuments of epigraphiecs, one of the factors depicting a special interest of the Byzantine administration to Cherson is findingsof imperial seals.Analysis of findings of imperial molivdovuls in Cherson lets define three periods within which the city was given the greatest attention from the part, of the Byzantine Court-Yard.1. The end of the V — the beginning of the VII century — 8 specimens (Emperors:Anastasiy, Yustinian I, Mavrikiy Tiberiy, Foka, Irakliy).2. The second part of the XI — the middle of the XII century — 5 specimens (Emperors: Michail III, Konstantin Bagryanorodnyi, Feofano, Vasiliy II and Konstantin VII, Konstantin IX).3. The first part of the XIV century — 3 specimens (Emperors: unknown, Manuil II Komnin).The appearance of the first group is surely connected with the active policy of Byzantium in Tavrika, when a great number of measures were undertaken to strengthen Emperor's positions in the North Coasts of the Black Sea.The second group is connected both with the period of the highest blossom of Cherson and with the period of aggravation of the foreign policy near the Northern boards of Byzantium. Nevertheless the findings of the seals of Vasiliy II and Konstantin IX witness that during the beginning of the XI century Cherson was still included into the sphere of imperial interests.Starting with the second part of the XI century Byzantium almost couldn't impact the distant overseas province. Considerable change in the region's foreign policy preconditioned some independence of Kherson and further on it caused even the change of Kherson's political orientation. The seals of the third group witness this fact.The findings of molivdovuls of Trapezundskiy Komnin found in Kherson prove once again the presence of contacts with its neighbor from the south and its interest to these links. In its turn this fact shows that even during the period of its decline Cherson remains an important base of theTrapesund Empire in the North Coast of the Black Sea.

Статья посвящена изучению партии конституционных демократов в период первой российской революции 1905–1907 гг. на региональном уровне. Автор исследует деятельность кадетов в городах Херсон и Николаев Херсонской губернии, устанавливает время и этапы создания комитетов, приблизительное количество членов и руководителей партийных ячеек. Основное внимание акцентируется на рассмотрении предвыборной кампании кадетов указанных городов в I и II Государственные Думы. ; The author studies the Party of Constitutional Democrats during the first Russian revolution of 1905-1907 at regional level, reveals the activity of Cadets in Kherson and Nikolaev of Kherson province, determines the time and stages of committees creation, the approximate number of the members and leaders of the party cells, and pays special attention to the consideration of Cadets' election campaigns to the I st and II nd State Dumas in the cities mentioned above.

The process of the administering of The Kakhovka Hydroelectric Station construction in 1950–1953s by the governmental and party institutions of Ukrainian SSR and USSR has been analysed. The particular attention has been paid to the building of the Southern energetic region, which was supposed to unite the Dnieper land, Mykolaiv, Kherson, Odessa, Crimea. The development of the single Southern energetic region was supposed to ensure the rational exploitation of the energetic capacities of the Southern part of Ukraine (until 1954) and the Crimean peninsula, which was also planned to be built for the program of the agricultural development in the Southern regions of Ukraine and the Northern regions of the Crimea. In the context of building of the Southern-Ukrainian and Northern-Crimean channels and the melioration system of the South of Ukraine and the North of the Crimea, economical and social development of these regions required the increase of power consumption and energetically powerful region, the creation of which was supposed to be finished due to the building of The Kakhovka Hydroelectric Station and was supposed to create the conditions for the electrification of the agriculture and the fulfilment of the stable power consumption in the periods of increased levels of power consumption during the year. The construction of the building of The Kakhovka Hydroelectric Station was done by the Chief Directorate «Dniprobud» of the Ministry of Electric Power Stations of USSR. However, the major role in employment and the material fulfilment of this building had the Council of Ministers of Ukrainian SSR and the Communist Party of Ukraine as well as the local party organizations. The building of The Kakhovka Hydroelectric Station and the formation of the Southern Energetic Region was ensuring the improvement of the energetic state of the Crimean peninsula and was fostering its energetic connections with Ukraine ; В статье исследуется процесс администрирования строительства Каховской гид- роэлектростанции в 1950–1953 гг. правительственными и партийными институция- ми УССР и СССР. Особенное внимание уделяется программе формирования Южного энергорайона, в который планировалось объединить Приднепровье, Николаев, Херсон, Одессу и Крым. Развитие единого Южного энергорайона имело целью обеспечить ра- циональную эксплуатацию энергетических мощностей юга Украины (до 1954 г.) и Крымского полуострова, а также планировался под реализацию программы развития сельского хозяйства в южных районах Украины и северных районах Крыма. В контек- сте программы строительства Южно-Украинского и Северо-Крымского каналов и си- стемы орошения юга Украины и севера Крыма. Экономическое и социальное развитие этих регионов требовало увеличения энергопотребления и мощный энергорайон, формирование которого должно было завершится благодаря строительству Кахов- ской гидроэлектростанции, в планах было создать условия для электрификации сель- ского хозяйства и обеспечение стабильности энергопотребления в периоды пикового потребления электроэнергии на протяжении года. Строительство Каховской гидро- электростанции осуществляло Главное Управление «Днепрострой» Министерства электростанций СССР. Однако, в кадровом и материальном обеспечении этого стро- ительства весомой была роль Совета Министров УССР и ЦК КП(б)У и местных пар- тийных организаций. Строительство Каховской гидроэлектростанции и формирова- ние Южного энергорайона обеспечивало улучшения энергетического обеспечение Крымского полуострова и усиливало его энергетическую связь с Украиной ; У статті досліджується процес адміністрування будівництва Каховської гідроелек- тростанції у 1950–1953 рр. урядовими і партійними інституціями УРСР та СРСР. Осо- блива увага звертається на програму формування Південного енергорайону, яким мало бути об'єднано Подніпров'я, Миколаїв, Херсон, Одесу і Крим. Розвиток єдиного Південного енергорайону мав на меті забезпечити раціональну експлуатацію енергетичних потужностей півдня України (до 1954 р.) і Кримського піво- строва, а також планувався під програму розвитку сільського господарства у півден- них районах України і північних районах Криму. У контексті програми будівництва Пів- денно-Українського і Північно-Кримського каналів та системи зрошування півдня України і півночі Криму. Економічний і соціальний розвиток цих регіонів потребував збільшення енергоспоживання і потужний енергорайон, формування якого мало бути завершено завдяки будівництву Каховської гідроелектростанції, мав створити умови для елект- рифікації сільського господарства й забезпечення стабільності енергоспоживання у пе- ріоди пікового споживання електроенергії протягом року. Будівництво Каховської гідроелектростанції здійснювало Головне Управління «Дніп- робуд» Міністерства електростанцій СРСР. Проте, вагому роль у кадровому та ма- теріальному забезпеченні цього будівництва відігравали Рада Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У та місцеві партійні організації. Будівництво Каховської гідроелектростанції й формування Південного енергорайону забезпечувало покращення енергетичного забезпечення Кримського півострова і поси- лювало його енергетичний зв'язок із Україною.

В книге В. В. Хапаева рассматриваются основные проблемы истории византийского Херсона на рубеже Х—XI вв. Особое внимание отводится Корсунскому походу князя Владимира, а также проблеме причин, масштаба и хронологии разрушений в городе. Автор приходит к выводу, что слой разрушений вызван мощным землетрясением, которое произошло в начале XI в. Катастрофа сопровождалась повреждением стен и куртин, большей части базилик и раннесредневековых жилых усадеб. Исследователь реконструирует сейсмическую историю Крыма, приводит сводку достоверных данных о крымских землетрясениях и развенчивает ряд историографических стереотипов о них. Проанализировано экономическое и военно-политическое положение Херсона и фемы во втор. пол. Х — перв. пол. XI вв. / The book of V. V. Khapaev deals with the basic problems of the history of Byzantine Cherson at the turn of the Х—XI centuries. Special attention is given to Prince Vladimir's Korsun campaign, as well as the problem of the causes, scope and chronology of the destruction of the city. The author concludes that the layer of destruction was caused by the powerful earthquake that had occurred in the beginning of XI century. The catastrophe was accompanied by the damage of the walls and curtains, most of the early medieval basilicas and residential estates. The researcher reconstructs the seismic history of the Crimea, considers the reliable data on the Crimean earthquakes and debunks a number of historiographical stereotypes about them. The economic and military-political situation of Cherson and theme in the second half of the Х — first half of ХI centuries is analyzed.

В книге А.А. Роменского рассмотрены основные проблемы русско-византийских отношений в период Крещения Руси. Проанализирована политика киевских князей Ярополка и Владимира в отношении Византии. Изучены причины, ход и итоги гражданских войн в Византии 979–989 годов, а также Корсунский поход князя Владимира. Особое внимание автор уделяет заключению русско-византийского союза в 988 году, обстоятельствам крещения князя и его брака с византийской принцессой Анной, ходу становления церковной организации на Руси. In his book A.A. Romensky discusses the main issues of Russian-Byzantine relations during the Baptism of Rus, analyses the Byzantium policy of Kiev princes Yaropolk and Vladimir and studies the reasons, the course and results of the civil wars in Byzantium of 979-989, as well as the Korsun expedition of Prince Vladimir. The author pays special attention to the conclusion of the Russian-Byzantine Union in 988, the circumstances of the prince baptism and his marriage to the Byzantine princess Anna, and formation of the church organization in Ancient Russia. ; Khapaev V. V. Byzantine Cherson and Rus at the turn of the millennium: the resolution of historiographic disputes (Book review: Romensky A. A. The empire of Rhomaioi and the "Tauroscythians". Essays on Rus – Byzantine relations in the last quarter of the 10th century. Kharkiv : Maidan) / Khapaev V. V. // The Black Sea region. History, politics, culture. – Series A : Antiquity and the Middle Ages. – 2018. – No XXVI (VIII). – P. 157–176.

У статті висвітлюється проблематика діяльності аеропортів України в умовах перспективної євроінтеграції нашої країни; означено, що Національна транспортна стратегія України, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 430-р, визначила загальні транспортні проблеми, що потребують невідкладного розв'язання, зокрема щодо аеропортів – це розбудова термінальних пасажирських та вантажних комплексів з мультимодальними технологіями за рахунок їх власників та державно-приватного партнерства із забезпеченням міжнародних стандартів якості обслуговування пасажирів, дерегуляція економічної діяльності регіональних аеропортів з пасажиропотоком до 5 млн. пасажирів, реконструкція злітно-посадкових смуг та комплексна модернізація обладнання в регіональних аеропортах для можливості експлуатації середньомагістральних літаків, а за доцільності і широкофюзеляжних літаків відповідно до законодавства ЄС; показано, що розвиток аеропортів, у тому числі регіональних, потребує спільних зусиль як держави, регіональних органів влади, так і приватного бізнесу в межах державно-приватного партнерства; доведено, що питання модернізації вітчизняних аеропортів, навіть в умовах відсутності спеціального Закону «Про аеропорти», може вирішуватися на регіональному рівні через відповідні програми, підготовлені обласними державними адміністраціями і затверджені обласними радами; на прикладі діяльності регіональних органів влади Херсонщини (обласної ради та обласної державної адміністрації) доведено, що модернізація міжнародного аеропорту «Херсон» можлива в межах виділення коштів із Державного бюджету через програму «Велике будівництво» та відповідні регіональні програми із залученням при цьому й приватних інвестицій. Ключові слова: аеропорт, міжнародний регіональний аеропорт, євроінтеграція, інвестиції, механізми інвестиційної діяльності ; The article covers the activity issues of Ukrainian airports in the conditions of perspective European integration of our country; It is noted that the National Transport Strategy of Ukraine, approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine dated May 30, 2018 № 430-r, identified general transport problems that need immediate solution, in particular for airports - the development of terminal passenger and cargo complexes with multimodal technologies at the expense of their owners and public-private partnership to ensure international standards of passenger service quality, economic activity deregulation of regional airports with a passenger flow of up to 5 million passengers, reconstruction of runways and comprehensive modernization of equipment at regional airports to operate medium-haul aircraft. and wide-body aircraft in accordance with EU legislation; it is shown that the development of airports, including regional ones, requires joint efforts of the state, regional authorities and private business within the framework of public-private partnership; it is proved that the issue of reconstruction of airports, even in the absence of a special Law "On Airports", can be addressed at the regional level through appropriate programs prepared by regional state administrations and approved by regional councils; On the example of the regional authorities of Kherson region (regional council and regional state administration) it is proved that the modernization of the international airport "Kherson" is possible within the allocation of funds from the state budget through the program "Large Construction" and relevant regional programs involving private investment. Keywords: airport, international regional airport, European integration, investments, mechanisms of investment activity

В статье анализируется историография изучения причин и последствий разрушений X–XI веков на Херсонесском городище. Сделан вывод, что всеохватывающего пожара в Херсоне рассматриваемого периода не было. Преобладающая в историографии рассматриваемого вопроса позиция основывается на неверной интерпретации археологических отчетов и является ошибочной, в силу чего необходимо пересмотреть сложившуюся историческую традицию. The historiography of destruction of 10th – 11th centuries on the site of Chersonesos is examined in this article. It is concluded that there were no massive fires in Cherson during the reporting period. The prevailing historiographical view on the matter of the reporting subject is based on the incorrect interpretation of the archaeological reports. Therefore traditional view of established historiographical tradition should be reviewed. ; Чебану В. В. Вопрос о следах пожарища в слое разрушения X-XI веков на Херсонесском городище в отечественной историографии / Чебану В. В. // Альманах «НАЧАЛО» (приложе-ние к журналу «Причерноморье. История, политика, культура»). - №1. – 2019. – С. 30–35. Chebanu V. V. The subject of conflagration signs in the layers of distraction of 10th – 11th centuries on the site of Chersonesos in Russian historiography / Chebanu V. V. // Almanac "The Beginning" (Appendix to the journal «The Black Sea region. History, politics, culture»). – №1. – 2018. – Р. 30–35.

В статье анализируется роль стратигов византийской фемы Херсон в осуществлении имперской внешней политики на Северо-Причерноморском направлении в первой половине Х века. Автор приходит к выводу, что стратиги Херсона отвечали за непосредственную реализацию византийской политики в отношении печенегов, хазар, черных болгар, алан и росов. Несмотря на серьезные угрозы и ряд поражений, Византия сумела установить баланс сил между народами Северного Причерноморья, что обеспечило ее военную безопасность в регионе на период до 987 года. Значительную роль в этих внешнеполитических успехах сыграли стратиги Херсона. ; The role of Byzantine theme Kherson strategoi in implementing of the Byzantine foreign policy on the North Black Sea region in the first half of the 10 th century is analyzed in the article. The author comes to conclusion that Kherson strategos were responsible for the direct implementation of the Byzantine policy towards Pechenegs, Khazars, black Bulgarians, Alans and Russians. Despite the serious threats and a number of defeats, Byzantium managed to establish a balance of power between the peoples of the Northern Black Sea region. It guaranteed its military security in the region for the period until the year 987. A significant role in these foreign political successes played Kherson strategoi.

Подано результати розв'язання проблеми створення житлового фонду в перебігу реконструкції об'єктів військової інфраструктури. Об'єктами дослідження є будівлі громадського призначення, розташовані в містах Бережани, Вінниця, Дубно, Херсон, а також проектні рішення реконструкції, які дозволяють реалізувати принцип породинного заселення квартир із дотриманням сучасних норм до житла. Представлены результаты решения проблемы создания жилищного фонда посредством реконструкции объектов войсковой инфраструктуры. Объектами исследования являются здания общественного назначения, расположенные в городах Бережаны, Винница, Дубно, Херсон, а также проектные решения реконструкции, позволяющие реализовать принцип посемейного заселения квартир с соблюдением современных требований к жилью. The solution to the housing creation problem from the military infrastructure objects has been presented. Research objects are public buildings, placed in the Berezhany, Vinnytsya, Dubno, Kherson cities, and reconstruction decisions, which allow realizing principles of apartment family settle in compliance with the modern requirements to the housing.

Подано результати розв'язання проблеми створення житлового фонду в перебігу реконструкції об'єктіввійськової інфраструктури. Об'єктами дослідження є будівлі громадського призначення, що їх розташовано в містах Бережани, Вінниця, Дубно, Херсон, а також проектні рішення реконструкції, які дозволяютьреалізувати принцип породинного заселення квартир із дотриманням сучасних норм до житла. ; Abstract: The solution to the housing creation problem from the military infrastructure objects has been presented.Research objects are public buildings, placed in the Berezhany, Vinnytsya, Dubno, Kherson cities, and reconstructiondecisions, which allow realizing principles of apartment family settle in compliance with the modern requirementsto the housing. ; Представлены результаты решения проблемы создания жилищного фонда посредством реконструкцииобъектов войсковой инфраструктуры. Объектами исследования являются здания общественного назначения, расположенные в городах Бережаны, Винница, Дубно, Херсон, а также проектные решения реконструкции, позволяющие реализовать принцип посемейного заселения квартир с соблюдением современныхтребований к жилью.

В статье на примере позднеантичного Херсонеса – ранневизантийского Херсона проведен сопоставительный анализ источников и историографии и их взаимосвязь. Сделан вывод, что историографическая традиция не всегда корректно отображает данные источников. Это следует учитывать, рассматривая научные сочинения и канву событий этого периода в истории города. The article compares the sources and historiography on late antique Chersonese and early Byzantine Chersonese. It is found that the historiographic tradition does not always properly display the sources data. Researchers should take it into account when examining the city's history and its display in the historiography. ; Ushakov S. V. The final phase of late antique Chersonese: historical sources and historiography. Which data are primary? / Ushakov S. V. // The Black Sea region. History, politics, culture. – No XXII(VII). Series A: Antiquity and the Middle Ages. – Sevastopol: Sevastopol Branch of Lomonosov Moscow State University, 2017. – P. 70–76.

Після встановлення нацистського окупаційного режиму в містах України було створено десятки єврейських гетто. Більшість із них досі залишаються «білими плямами» на тлі історії міського простору. У статті розглянуто історію гетто у Херсоні. Встановлено, що від самого початку нацистська адміністрація не планувала довгострокового існування гетто, а його мешканців мали знищити у найкоротші строки. Актуальність запропонованої теми зумовлено необхідністю вивчення маловідомих сторінок місцевої історії, які мають допомогти осмислити сучасний міський простір із його минулим та сприяти формуванню сучасної політики пам'яті. Історія херсонського гетто десятиліттями залишалася маловідомою широкому загалу і досі не була темою спеціального історичного дослідження. Це можна пояснити низкою об'єктивних факторів. Більшість головних свідків організації та ліквідації гетто знищили нацисти. Гетто існувало дуже короткий час (близько одного місяця) в умовах ізоляції та комендантської години; спілкування його мешканців із іншим населенням міста максимально обмежили. У післявоєнні роки російська влада з політичних міркувань не розглядала трагедію єврейського народу як окрему проблему. Зібрано та опрацьовано комплекс джерел, які дають змогу охарактеризувати обставини створення гетто, повсякденне життя у ньому та процес його ліквідації. Визначено, що створювали та ліквідовували гетто члени зондеркоманди 11а айнзацгрупи Д поліції безпеки СД. За наказами нацистів у місті сформували єврейську раду («юденрат»), діяльність якої передбачала облік єврейського населення міста та переведення його до гетто. Прослідковано поведінку та адаптацію мешканців міста до життя в умовах окупації, зокрема зміну їхніх соціальних ролей. Наведено приклади, які свідчать про стратегії виживання і свідомий колабораціонізм. ; After the establishment of the Nazi occupation regime, dozens of Jewish ghettos were established in the cities of Ukraine. Most of them still remain "white spots" against the background of the history of urban space. The article examines the history of the ghetto in Kherson. It was established that from the very beginning the Nazi administration did not plan the long-term existence of the ghetto, and its inhabitants were to be destroyed as soon as possible. The relevance of the proposed topic is due to the need to study the little-known pages of local history, which should help to comprehend the modern urban space with its past and contribute to the formation of modern memory policy. The history of the Kherson ghetto has remained little known to the general public for decades and has not yet been the subject of a special historical study. This can be explained by a number of objective factors. Most of the main witnesses to the organization and liquidation of the ghetto were killed by the Nazis. The short-lived existence of the ghetto (only about one month) in conditions of isolation and curfew, limited the communication of its inhabitants with the rest of the city. In the postwar years, the tragedy of the Jewish people was not seen by the Soviet authorities as a separate issue for political reasons. A set of sources has been collected and processed, which allow characterizing the circumstances of the ghetto creation, everyday life and the process of its liquidation. It was determined that the members of Sonderkommando 11a, Einsatzgruppe D of the SD Security Police were involved in the organization of the creation and liquidation of the ghetto. On the orders of the Nazis, a Jewish council ("Judenrat") was established in the city, through the activities of which the Jewish population of the city was to be registered and transferred to the ghetto. The behaviour and adaptation of the city residents to live in the conditions of occupation, in particular the change of their social roles, is traced. Examples are given that can be interpreted as a survival strategy and conscious collaborationism.

The main center of historical research in the territory of Southern Ukraine in the XIX and XX centuries. Odesa was the largest socio-economic and cultural center in the region. Therefore, most historiographers mainly studied how the historiography developed at the Novorossiysky University, leading Odesa societies. But important historiographic phenomena were also in other southern Ukrainian centers. The development of historiography in the territory between the Bug and the Dnieper, the main cities of these lands, Kherson and Mykolayiv should be studied better. Although these territories are known to have been one of the historical centers for the development of the Ukrainian Cossacks, in particular Kamyanska and Oleshkivska Sich, and the Bug Cossack Army.The purpose of this article is to study the history of the Cossacks in these centers in the late nineteenth and early twentieth centuries, to trace their connections, and to accept their views. The relevance of this approach is evidenced by the availability of articles on the study of the Cossacks in certain regional branches of historical science. Some aspects have already attracted the attention of researchers whose works are taken into account as a historiographic basis of this article. The source-documentary base of our article is, first of all, the works of Mykolayiv and Kherson cossacks, newspaper publications, memoirs.The first history of the Cossacks in Mykolayiv was studied by M. Kiryakov, in Kherson - O. Rusov. Both paid attention to the fact that the Cossacks carried out military and maritime campaigns, and the Kherson author made an important accent on the fact that historians should pay much attention to the Turkish and Tatar historical sources. In the 1890s in Mykolayiv studied the history of the Ukrainian Cossacks, a student of V. B. Antonovich P. A. Ivanov In the magazine «Kievskaya starina» in 1891 year. P. A. Ivanov published documents from the archives of the Nicholas Military Governor's Office on the resettlement of Cossacks to Taman.A great ...

Метою цієї статті є дослідження розвитку козакознавчих студій у Миколаєві та Херсоні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Дослідження козацької історії у загалом провінційних за своїм економічним та культурним потенціалом, порівняно з Одесою, Миколаєві та Херсоні були одним з основних (поряд з антикознавством (Ольвія, скіфські кургани), дослідження історії цих міст з кінця ХVIII – у ХІХ ст.) струменем місцевої історіографії, що дозволяв їй привертати увагу представників інших центрів, бути активними учасниками історіографічного процесу на півдні України, а іноді і ширше. Важливим чинником розвитку козакознавства був інтерес до цієї теми з боку аматорів історії, що, розуміючи історичне значення документальних та археологічних артефактів допомагали історикам опрацьовувати та зберігати ці джерела. ; Целью этой статьи является исследование развития козакознавчих исследований в Николаеве и Херсоне в конце XIX – начале ХХ в. Исследование казацкой истории в целом провинциальных по своему экономическому и культурным потенциалом по сравнению с Одессой, Николаеве и Херсоне были одним из основных (наряду с антиковедении (Ольвия, скифские курганы), исследование истории этих городов с конца XVIII – XIX в. – основа местной историографии, позволяла ей привлекать внимание представителей других центров, быть активными участниками историографического процесса на юге Украины, а иногда и шире. Важным фактором развития казаковедения был интерес к этой теме со стороны любителей истории, которые, понимая историческое значение документальных и археологических артефактов помогали историкам обрабатывать и хранить эти источники. ; The main center of historical research in the territory of Southern Ukraine in the XIX and XX centuries. Odesa was the largest socio-economic and cultural center in the region. Therefore, most historiographers mainly studied how the historiography developed at the Novorossiysky University, leading Odesa societies. But important historiographic phenomena were also in other southern Ukrainian centers. The development of historiography in the territory between the Bug and the Dnieper, the main cities of these lands, Kherson and Mykolayiv should be studied better. Although these territories are known to have been one of the historical centers for the development of the Ukrainian Cossacks, in particular Kamyanska and Oleshkivska Sich, and the Bug Cossack Army.The purpose of this article is to study the history of the Cossacks in these centers in the late nineteenth and early twentieth centuries, to trace their connections, and to accept their views. The relevance of this approach is evidenced by the availability of articles on the study of the Cossacks in certain regional branches of historical science. Some aspects have already attracted the attention of researchers whose works are taken into account as a historiographic basis of this article. The source-documentary base of our article is, first of all, the works of Mykolayiv and Kherson cossacks, newspaper publications, memoirs.The first history of the Cossacks in Mykolayiv was studied by M. Kiryakov, in Kherson - O. Rusov. Both paid attention to the fact that the Cossacks carried out military and maritime campaigns, and the Kherson author made an important accent on the fact that historians should pay much attention to the Turkish and Tatar historical sources. In the 1890s in Mykolayiv studied the history of the Ukrainian Cossacks, a student of V. B. Antonovich P. A. Ivanov In the magazine «Kievskaya starina» in 1891 year. P. A. Ivanov published documents from the archives of the Nicholas Military Governor's Office on the resettlement of Cossacks to Taman.A great contribution to the collection and research of the Cossack heritage was made by the employees of the Natural History-Historical (Historical-Archaeological) Museum S.I. Gaiduchenko F. T. Kaminsky In the work "History of Ukraine-Rus", the head of the Ukrainian society "Prosvita" Mykolayiv M. M. Arkas paid much attention to the history of the Ukrainian Cossacks. He accepted the populist version that the Cossacks emerged from the fugitives who escaped the Polish order, in the hope of starting a new life, free and equal. He described the Ukrainian people who went to the Cossacks as vicarious people, conquerors who attacked and robbed Tatars, Turks, Muscovites, Poles, Lithuanians and their own, Ukrainian, Masters. The device of Zaporozhian Sich reminded the author of West European knight orders. M. M. Arkas believed the uprising of 1648 was popular. Separate section M. M. Arkas devoted to the last years of Sich's existence and its liquidation. The description of the liquidation of the Sich draws attention to the sharp opposition between Russians and Zaporozhians. The historian paid much attention to the fate of the Cossacks after the liquidation, until the Crimean War. Many images of the Cossacks were in the illustrations to the book. Reviewers of the book М. М. Arkas basically believed that he well described the history of the Cossacks.Chief historian in Kherson in the late ХІХ nineteenth and early ХХ centuries. was a student of V. B. Antonovych Viktor Ivanovych Goshkevych, founder and director of the Kherson Museum. In 1903 year the researcher published a book on treasures and the search for treasures in the Kherson region. In the book, in an interesting way, he combined stories about the findings of Cossack subjects and legends about the Cossack treasures. In the department of history of the Cossacks V.I. Goshkevych conducted excursions in the Ukrainian language. The museum was constantly replenished with items from the history of the Cossacks. V. I. Goshkevych conducted excavations on the territories of Kamenska, Oleshkivska and Chortomlytskaya Sich.It is concluded that the research of Cossack history in Mykolayiv and Kherson was one of the main directions of local historiography. This allowed local historians to draw attention to their research by representatives of other centers, to be active participants in the historiographical process in the south of Ukraine, and sometimes also outside its borders. An important factor in the development of Cossack was the interest in this topic from the side of the lovers of history. They understood the historical significance of documentary and archaeological artifacts that helped historians, first of all, V. I. Goshkevych, to process and store these sources.