Suchergebnisse

The issue of forming the leadership qualities of servicemen during hostilities in Eastern Ukraine is an extremely important, defining task. The need for highly qualified officers who are able to successfully perform combat missions and skillfully manage their unit, has led to the fact that leadership in the military plays a special role. The purpose of the study is to identify and characterize the groups of leadership qualities of servicemen that are necessary for the success and effective implementation of the tasks set in the 21st century. To achieve this goal, theoretical research methods such as analysis of scientific sources, synthesis, comparison and generalization were used. The analysis of scientific works of foreign and domestic authors devoted to the problem of leadership and conditions of formation of leadership qualities of servicemen is carried out in the work. The meaning of the concept of "leadership" proposed by some scholars of its definition, as well as the term "military leader" in accordance with the Doctrine of the development of military leadership in the Armed Forces of Ukraine. Different approaches of domestic scientists to the identification of leadership qualities in future servicemen are analyzed. The scientific novelty of the study is that on the basis of scientific and theoretical analysis identified and characterized the main groups of moral and psychological qualities needed by a military leader in the 21st century, namely: moral, patriotic, organizational, military special. These groups of qualities of servicemen are the key to success on the way to obtaining quality results and fulfilling the set tasks in the period of dynamic, unstable and difficult conditions of today. Prospects for further scientific research are seen in a more detailed justification of certain groups of moral and psychological qualities of future servicemen, study of the basic prerequisites and factors of their formation, as well as developing an algorithm for developing leadership qualities of cadets. ; Питання формування лідерських якостей військовослужбовців у час військових дій на Сході України є надзвичайно важливим, визначальним завданням. Потреба у висококваліфікованих офіцерських кадрах, які спроможні успішно виконувати бойові завдання та майстерно управляти своїм підрозділом, зумовила те, що лідерство у військовій сфері відіграє особливу роль. Мета дослідження – визначити та охарактеризувати групи лідерських якостей військовослужбовців, що необхідні для досягнення успіху й ефективного виконання поставлених у XXI столітті завдань. Для досягнення поставленої мети використано такі теоретичні методи дослідження, як аналіз наукових джерел, синтез, порівняння та узагальнення. У роботі здійснено аналіз наукових праць зарубіжних і вітчизняних авторів, що присвячені проблемі лідерства та умовам формування лідерських якостей військовослужбовців. Розглянуто зміст поняття «лідерство», запропоновані окремими науковцями його дефініції, а також термін «військовий лідер» згідно з Доктриною розвитку військового лідерства у Збройних Силах України. Проаналізовано різні підходи вітчизняних науковців щодо виокремлення лідерських якостей у майбутніх військовослужбовців. Науковою новизною дослідження є те, що на основі науково-теоретичного аналізу було визначено та охарактеризовано основні групи морально-психологічних якостей, які необхідні військовому лідерові у XXI столітті, а саме: моральні, патріотичні, організаторські, військово-спеціальні. Саме ці групи якостей військовослужбовців є запорукою успіху на шляху до отримання якісних результатів діяльності та виконання поставлених завдань у період динамічних, нестабільних і складних умов сьогодення. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо в більш детальному обґрунтуванні визначених груп морально-психологічних якостей майбутніх військовослужбовців, дослідженні основних передумов і чинників їх формування, а також розробленні алгоритму розвитку лідерських якостей курсантів.

Based on modern scientific sources and experience, training of military specialists during the armed Russian aggression, there has been revealed the essence of behavioral competencies the future officer of the Armed Forces of Ukraine who is the subject of professional training of a military leader ina higher military educational institution. There has been analyzed the conceptual and categorical apparatus which is used during the development of normative documents for training the military specialists in higher military educational institutions of the Ministry of Defense of Ukraine and military training units of higher educational institutions of Ukraine. It has been proved that the normative documents on professional standards for training the military specialists impose contradictions of competence approach. It has been revealed that without taking into account the essence of behavioral competencies, which should be formed in cadets (listeners) in the educational process it will be impossible to develop their leadership competency when they serve as officers. It has been determined that the justification and identification of the behavioral competencies of servicemen as leaders is the main goal of a competentcy oriented approach to ensure the vocational training of military specialists in higher military educational institutions. The definition and description of the basic concepts of competence-oriented approach in military education allows us to proceed to the description of the mechanism of its use for the training of future officers as military leaders. It has been substantiated that the officer competent in leadership uses all classes of tasks and service functions in a complex and systematic way. The significant disadvantage of existing approaches in military education of Ukraine regarding training the military specialists as military leaders is that the scientific and pedagogical staff of the military academies as well as cadets perceive the leadership of the officer (sergeant) only in terms of ...

На основі сучасних наукових джерел і досвіду підготовки військових фахівців під час збройної російської агресії розкрито сутність поведінкових компетенцій майбутнього офіцера Збройних Сил України як суб'єкта професійної підготовки військового лідера у ВВНЗ в аспекті компетентнісного підходу. Доведено, що в нормативні документи щодо професійних стандартів підготовки військових фахівців закладені суперечності компетентнісного підходу. Показано, що без врахування сутності поведінкових компетенцій, які повинні сформуватися в курсантів (слухачів) у навчально-виховному процесі ВВНЗ буде неможливим розвивати їх лідерську компетентність в подальшій службі на посадах офіцерів. Обґрунтовано, що компетентний у лідерстві офіцер використовує в своїй діяльності всі класи задач і службові функції комплексно і системно, не виокремлює якусь одну, наприклад, управлінську або адміністративну. Значним недоліком існуючих підходів у військовій освіті України щодо підготовки військових фахівців як військових лідерів є те, що лідерство майбутнього офіцера (сержанта) сприймається як науково-педагогічними працівниками ВВНЗ, так і власне курсантами (слухачами) тільки в аспекті управлінської або організаційної функції. Як результат аналізу, ідентифікується набір базових компетенцій (знаннєвих, вправних, поведінкових), які й слугують орієнтирами для побудови змісту програм професійної підготовки офіцерських кадрів як військових лідерів. Визначено, що обґрунтування та ідентифікація саме поведінкових компетенцій військових лідерів – ключове завдання компетентнісно орієнтованого підходу для забезпечення професійної освіти військових фахівців у ВВНЗ. ; Based on modern scientific sources and experience, training of military specialists during the armed Russian aggression, there has been revealed the essence of behavioral competencies the future officer of the Armed Forces of Ukraine who is the subject of professional training of a military leader ina higher military educational institution. There has been analyzed the conceptual and categorical apparatus which is used during the development of normative documents for training the military specialists in higher military educational institutions of the Ministry of Defense of Ukraine and military training units of higher educational institutions of Ukraine. It has been proved that the normative documents on professional standards for training the military specialists impose contradictions of competence approach. It has been revealed that without taking into account the essence of behavioral competencies, which should be formed in cadets (listeners) in the educational process it will be impossible to develop their leadership competency when they serve as officers. It has been determined that the justification and identification of the behavioral competencies of servicemen as leaders is the main goal of a competentcy oriented approach to ensure the vocational training of military specialists in higher military educational institutions. The definition and description of the basic concepts of competence-oriented approach in military education allows us to proceed to the description of the mechanism of its use for the training of future officers as military leaders. It has been substantiated that the officer competent in leadership uses all classes of tasks and service functions in a complex and systematic way. The significant disadvantage of existing approaches in military education of Ukraine regarding training the military specialists as military leaders is that the scientific and pedagogical staff of the military academies as well as cadets perceive the leadership of the officer (sergeant) only in terms of managerial or organizational functions. As a result of the analysis, there has been identified a set of basic competencies (cognitive, behavioral) that serve as guidelines for building the content of professional training programs for officers as military leaders.

Ukraine has faced a hybrid aggression by the Russian Federation. The beginning of the war intensified the paradigm of public and military governance and gave impetus to the transformation and structural changes in the philosophy of command and control as well as the education of military leaders. Formation of a command and control system that would harmoniously combine the advantages of centralized and decentralized methods of command and control requires full consideration of the best military experience, the peculiarities of contemporary hybrid warfare, as well as the education of military leaders.The article analyses the German experience of «mission-type tactics» (Auftragstaktik) and suggests ways to improve the command and control of troops and units by introducing measures that provide, on the one hand, some freedom of action to subordinates in unpredictable combat conditions, and, on the other hand, aimed at education of military leaders able to effectively fulfil tasks in contemporary armed conflicts. ; Україна зіткнулася з гібридною агресією Російської Федерації. Початок війни активізував парадигму державного й військового управління і надав поштовх для трансформації та структурних зрушень у філософії управління військами (силами) та виховання військових лідерів. Створення системи управління військами (силами), яка б гармонічно поєднувала переваги централізованого та децентралізованого методів управління, потребує всебічного врахування найкращого військового досвіду, особливостей сучасної гібридної війни, а також виховання військових лідерів.У статті проаналізовано німецький досвід «тактики доручень» (Auftragstaktik) та запропоновані напрями вдосконалення управління військами й підрозділами шляхом запровадження заходів, які надають, з одного боку, певну свободу дій підлеглим на прояв ініціативи в непередбачуваних умовах бойової обстановки, а з другого – спрямовані на виховання військових лідерів, здатних ефективно вирішувати завдання в умовах сучасного збройного конфлікту.

Ukraine has faced a hybrid aggression by the Russian Federation. The beginning of the war intensified the paradigm of public and military governance and gave impetus to the transformation and structural changes in the philosophy of command and control as well as the education of military leaders. Formation of a command and control system that would harmoniously combine the advantages of centralized and decentralized methods of command and control requires full consideration of the best military experience, the peculiarities of contemporary hybrid warfare, as well as the education of military leaders.The article analyses the German experience of «mission-type tactics» (Auftragstaktik) and suggests ways to improve the command and control of troops and units by introducing measures that provide, on the one hand, some freedom of action to subordinates in unpredictable combat conditions, and, on the other hand, aimed at education of military leaders able to effectively fulfil tasks in contemporary armed conflicts. ; Україна зіткнулася з гібридною агресією Російської Федерації. Початок війни активізував парадигму державного й військового управління і надав поштовх для трансформації та структурних зрушень у філософії управління військами (силами) та виховання військових лідерів. Створення системи управління військами (силами), яка б гармонічно поєднувала переваги централізованого та децентралізованого методів управління, потребує всебічного врахування найкращого військового досвіду, особливостей сучасної гібридної війни, а також виховання військових лідерів.У статті проаналізовано німецький досвід «тактики доручень» (Auftragstaktik) та запропоновані напрями вдосконалення управління військами й підрозділами шляхом запровадження заходів, які надають, з одного боку, певну свободу дій підлеглим на прояв ініціативи в непередбачуваних умовах бойової обстановки, а з другого – спрямовані на виховання військових лідерів, здатних ефективно вирішувати завдання в умовах сучасного збройного конфлікту.

В умовах сучасних загроз повномасштабного вторгнення Російської федерації зростає інтерес до військового лідерства, як способу вирішення багатьох проблем. Збройні Сили України потребують сильних та креативних особистостей для проходження служби в складних екстремальних умовах Підготовка військових лідерів є однією із найважливіших умов розвитку сучасних Збройних Сил України. Мета роботи. Метою статті є теоретичний аналіз організації процесу професіоналізації офіцера-лідера у системі професійної військової освіти. Методологія. У запропонованій статті особливу увагу приділено порівняльному аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду професіоналізації офіцера-лідера у системі професійної військової освіти. Наукова новизна. Доведено, що професійна військова освіта повинна бути спрямована на підготовку сучасного офіцера-лідера з набутими новими компетентностями, прийнятними у збройних силах держав євроатлантичного альянсу. Розглянуто приклади успішних запроваджень ініціатив НАТО в Україні у сфері військової освіти. Висновки. Зазначається, що військовий лідер повинен приймати ефективні рішення та розв'язувати проблеми, які стоять перед ним. Для кожного військовослужбовця, що захищає Україну в бойовій обстановці, важливо розвивати характер і професіоналізм, досягаючи досконалості. Констатовано, що розвиток лідерства треба розглядати не лише як розвиток лідера, а як розвиток офіцера і його чи її здатність виконувати професійне завдання. Відповідно, становлення майбутнього офіцера також безпосередньо пов'язане з установками та цінностями, які формують основу рішень, які повинен приймати офіцер у службово-бойовій діяльності.

У статті обґрунтовувано положення однієї з сучасних теорій лідерства – ціннісної концепції, в основі якої лежить постулат, що люди готові слідувати за тим, у кого є чого навчитися (лідерській поведінці і світогляду, ефективній взаємодії з оточуючими тощо). Адаптовано результати досліджень ціннісної концепції лідерства до формування лідерської компетентності майбутніх офіцерів у системі їх професійної підготовки у ВВНЗ.Доведено, що лідерська компетентність командира підрозділу має базуватися на морально-етичних цінностях і якостях, які формуються у ВВНЗ, апробовані у військовій практиці, перевірені й удосконалені на первинних посадах у військах і впроваджені в систему професійної підготовки військових фахівців у ВВНЗ. ; Introduction. The article gives a substantiation of the positions of one of the modern theories of leadership – value concept. It is based on the postulate that people are ready to follow those who have something to learn (leadership and outlook, effective interaction with others, etc.).Purpose. To analyze the position of the value concept of leadership and to substantiate them as to the formation of leadership competencies of future officers in the system of their professional training.Methods. Methods, induction, deduction, classification, systematization and comparative analysis of theoretical sources on the problem of professional training of military specialists.Results. It is determined that the values of a military leadership are requirements, samples, potential, motives for his behavior and culture in society and in the military environment and characterizing the integrity and harmony of his personality, his activity in achieving self-improvement, spiritual and creative self-development and make it possible to assess the reality and focus it.Originality. Given current experience, it is substantiated that the leader's competence of an officer is a component of the professional competence of an officer, integral characteristic of his professional ability and readiness to conduct qualified leadership in accordance with professional qualifications on the basis of the system of military professional knowledge, skills and experience of leadership behavior, emotional intelligence formed leadership values, motives, standards, attitudes, qualities and corporate culture.Conclusion. It is proved that the leader's competence of the unit commander should be based on the moral and ethical values and qualities that are formed in high military educational institutions, tested in military practice, improved at primary positions in the troops and implemented in the system of training military specialists in high military educational institutions. ; В статье обосновано положение одной из современных теорий лидерства – ценностной концепции, в основе которой лежит постулат, что люди готовы следовать за тем, у кого есть чему поучиться (лидерскому поведению и мировоззрению, эффективному взаимодействию с окружающими и т.д.). Адаптировано результаты исследований ценностной концепции лидерства к формированию лидерской компетентности будущих офицеров в системе их профессиональной подготовки в вузе.Доказано, что лидерская компетентность командира подразделения должна базироваться на морально-этических ценностях и качествах, которые формируются в ВВУЗ, апробированные в военной практике, проверены и усовершенствованы на первичных должностях в войсках и внедрены в систему профессиональной подготовки военных специалистов в ВВУЗ.

Introduction. The article gives a substantiation of the positions of one of the modern theories of leadership – value concept. It is based on the postulate that people are ready to follow those who have something to learn (leadership and outlook, effective interaction with others, etc.).Purpose. To analyze the position of the value concept of leadership and to substantiate them as to the formation of leadership competencies of future officers in the system of their professional training.Methods. Methods, induction, deduction, classification, systematization and comparative analysis of theoretical sources on the problem of professional training of military specialists.Results. It is determined that the values of a military leadership are requirements, samples, potential, motives for his behavior and culture in society and in the military environment and characterizing the integrity and harmony of his personality, his activity in achieving self-improvement, spiritual and creative self-development and make it possible to assess the reality and focus it.Originality. Given current experience, it is substantiated that the leader's competence of an officer is a component of the professional competence of an officer, integral characteristic of his professional ability and readiness to conduct qualified leadership in accordance with professional qualifications on the basis of the system of military professional knowledge, skills and experience of leadership behavior, emotional intelligence formed leadership values, motives, standards, attitudes, qualities and corporate culture.Conclusion. It is proved that the leader's competence of the unit commander should be based on the moral and ethical values and qualities that are formed in high military educational institutions, tested in military practice, improved at primary positions in the troops and implemented in the system of training military specialists in high military educational institutions. ; В статье обосновано положение одной из современных теорий лидерства – ценностной концепции, в основе которой лежит постулат, что люди готовы следовать за тем, у кого есть чему поучиться (лидерскому поведению и мировоззрению, эффективному взаимодействию с окружающими и т.д.). Адаптировано результаты исследований ценностной концепции лидерства к формированию лидерской компетентности будущих офицеров в системе их профессиональной подготовки в вузе.Доказано, что лидерская компетентность командира подразделения должна базироваться на морально-этических ценностях и качествах, которые формируются в ВВУЗ, апробированные в военной практике, проверены и усовершенствованы на первичных должностях в войсках и внедрены в систему профессиональной подготовки военных специалистов в ВВУЗ. ; У статті обґрунтовувано положення однієї з сучасних теорій лідерства – ціннісної концепції, в основі якої лежить постулат, що люди готові слідувати за тим, у кого є чого навчитися (лідерській поведінці і світогляду, ефективній взаємодії з оточуючими тощо). Адаптовано результати досліджень ціннісної концепції лідерства до формування лідерської компетентності майбутніх офіцерів у системі їх професійної підготовки у ВВНЗ.Доведено, що лідерська компетентність командира підрозділу має базуватися на морально-етичних цінностях і якостях, які формуються у ВВНЗ, апробовані у військовій практиці, перевірені й удосконалені на первинних посадах у військах і впроваджені в систему професійної підготовки військових фахівців у ВВНЗ.

Енвер Халіл Ходжа – албанський державний, політичний, військовий та партійний діяч, керівник Албанії у 1944 -1985 роках. Прийшовши до влади, зосередився на відновленні країни, зруйнованої війною. У статті показано, що за понад сорок років його керівної діяльності було досягнуто успіхів у розвитку економіки, освіти та соціальної захищеності населення. Водночас Ходжу критикують за політичні репресії, які включали позасудові вбивства та страти конкурентів та «нелояльних елементів» серед членів партії, повну заборону будь-якої релігійної діяльності, створення та використання таборів примусової праці.
Енвер Ходжа як лідер належить нещодавньому минулому політико-економічній системі, яка практично сьогодні не існує. Проте, на думку авторів цієї статті, є сенс згадати про нього та оцінити його діяльність з погляду сьогодення.
Методологічною основою написання статті став концепт політичного лідера, як «вживання» в сутність особистості албанського ватажка. Автори вважають, що у даному контексті найбільш адекватним є визначення політичного лідера, запропоноване Жаном Блонделем. У змісті статті обґрунтовано імплікацію цього визначення щодо діяльності албанського комуністичного диктатора.
Звертається увага, що вже І з'їзд албанської компартії (1948 р.) декларував відданість досвіду СРСР і ВКП(б) і закликав албанців виконувати сталінські п'ятирічки. Водночас у країні розгорнулася кампанія боротьби з «ворогами народу», яку очолює Сігурімі – албанський аналог НКВС. У статті наголошується, що Ходжа був різко незгодний з політикою лібералізації СРСР, започаткованою Микитою Хрущовим. В результаті відбулася зміна політичного вектора: радянсько-албанські відносини погіршилися і за кілька років були перервані назавжди, тоді як албанське керівництво зблизилося з Китаєм.
КНР у 1957 році запевнив Ходжу у політичній та економічній підтримці та насправді надав досить суттєву допомогу. Звернуто увагу на факт, що й Албанія для КНР тривалий час залишалася єдиним політичним союзником у Європі та світі, глашатаєм в ООН та важливим пропагандистським партнером. Однак, як пишуть автори, наприкінці 70-х років Ходжа розірвав відносини з Китаєм і закрив країну для решти світу.
Наприкінці статті наводяться аналітичні висновки щодо сталінсько-ленінського соціалізму в Європі та ролі Енвера Ходжі як останнього представника ортодоксального комунізму в Європі. Він, резюмують автори, був нетиповою фігурою серед тогочасних соціалістичних вождів, оточеної ореолом народного вождя і «батька нації». Історичні традиції Албанії сприяли тому, що ідеї та методи втілення народовладдя, висунуті Енвером Ходжей та його найближчим оточенням, виявилися широко затребуваними суспільством.

The article deals with issues related to the formation of the communicative qualities of a military leader, where the necessary component is cognitive and socio-psychological behavior. Communicative competence acts as an integrative quality and provides for the transfer of a professional situation to a humanistic, content-search level. Along with the positive changes in the direction of improving the professional training in the military highschools critical analysis is subject to the unresolved problems. Scientific and practical highly sought of forming of abilities and communicative skills of military leader on the basis of the critical thinking is demonstrated. However, the formation of the future military leader communication skills on the basis of critical thinking has not gained a proper understanding in the scientific research, although, as practice shows, the formation of this competence in the military highschools is an important and necessary condition. The analysis of researches and publications on the phenomenon of critical thinking, and the professional communicative culture of the military-leader is considered. The purpose of the article is outlined: the search for the properties of the phenomenon of critical thinking that will effectively form the communicative base of military leader. The analysis of researches and publications on the determined problem is presented. In the presentation of the main material according to the research, the communicative components of the military-leader are analyzed: cognitive, psychological and linguistic qualities, communicative principles, cognitive and socio-psychological behavior, tolerance, where, in its turn the constructive-reflexive, emotional-volitional and behavioral components are highlighted. In addition, the linguistic laws of influence on the audience, the skills of analytical and synthetic work with information, its analysis, interpretation, mono-discussion on the logic and rationality of the chosen solution are worthy of attention. The critical analysis plays a significant role in the mentioned above concepts. The concept of "critical" and "critical thinking" is specified. The questions, important from the point of view of critical thinking, are considered, the functions of critical thinking are defined. Key words: military leader, communication, critical thinking, skills and abilities, qualities. ; У статті розглянуто питання, пов'язані з проблемою формування комунікативних якостей військового лідера. Доводиться наукова і практична затребуваність формування вмінь і навичок спілкування військового лідера на основі критичного мислення. Дається аналіз досліджень і публікацій, у яких розглядається феномен критичного мислення, професійна комунікативна культура командира-лідера. Окреслено мету статті: пошук властивостей феномену критичного мислення, що дозволять ефективно сформувати комунікативний каркас військового лідера. Представлено аналіз досліджень і публікацій з визначеної проблематики. У викладенні основного матеріалу дослідження аналізу підлягають комунікативні складові командира-лідера: когнітивні, психологічні та мовні якості, принципи комунікативності, когнітивна та соціально-психологічна поведінка, толерантність, навички аналітико-синтетичної роботи з інформацією, її аналіз, інтерпретування, де важливого значення набуває саме критичний аналіз. Уточнено поняття «критичний» та «критичне мислення». Розглянуто питання, важливі з точки зору критичного мислення, визначено функції критичного мислення. Ключові слова: військовий лідер, комунікація, критичне мислення, вміння і навички, якості. В статье рассмотрены вопросы, связанные с проблемой формирования коммуникативных качеств военного лидера. Обосновывается научная и практическая необходимость формирования умений и навыков общения военного лидера на основе критического мышления. Дается анализ исследований и публикаций, в которых рассматривается феномен критического мышления, профессиональная коммуникативная культура командира-лидера. Определено цель статьи: поиск свойств феномена критического мышления, что позволяет эффективно формировать коммуникативный каркас военного лидера. Представлено анализ исследований и публикаций по данной проблематике. В изложении основного материала исследования анализируются коммуникативные составляющие военного лидера: когнитивные, психологические и языковые качества, принципы коммуникативности, когнитивное, социально-психологическое поведение, толерантность, умения аналитико-синтетической работы с информацией, ее анализ, интерпретация, где большое значение приобретает именно критический анализ. Уточнено понятие «критический» и «критическое мышление». Рассмотрены вопросы, важные с точки зрения критического мышления, определено функции критического мышления. Ключевые слова: военный лидер, коммуникация, критическое мышление, умения и навыки, качества. The article deals with issues related to the formation of the communicative qualities of a military leader, where the necessary component is cognitive and socio-psychological behavior. Communicative competence acts as an integrative quality and provides for the transfer of a professional situation to a humanistic, content-search level. Along with the positive changes in the direction of improving the professional training in the military highschools critical analysis is subject to the unresolved problems. Scientific and practical highly sought of forming of abilities and communicative skills of military leader on the basis of the critical thinking is demonstrated. However, the formation of the future military leader communication skills on the basis of critical thinking has not gained a proper understanding in the scientific research, although, as practice shows, the formation of this competence in the military highschools is an important and necessary condition. The analysis of researches and publications on the phenomenon of critical thinking, and the professional communicative culture of the military-leader is considered. The purpose of the article is outlined: the search for the properties of the phenomenon of critical thinking that will effectively form the communicative base of military leader. The analysis of researches and publications on the determined problem is presented. In the presentation of the main material according to the research, the communicative components of the military-leader are analyzed: cognitive, psychological and linguistic qualities, communicative principles, cognitive and socio-psychological behavior, tolerance, where, in its turn the constructive-reflexive, emotional-volitional and behavioral components are highlighted. In addition, the linguistic laws of influence on the audience, the skills of analytical and synthetic work with information, its analysis, interpretation, mono-discussion on the logic and rationality of the chosen solution are worthy of attention. The critical analysis plays a significant role in the mentioned above concepts. The concept of "critical" and "critical thinking" is specified. The questions, important from the point of view of critical thinking, are considered, the functions of critical thinking are defined. Key words: military leader, communication, critical thinking, skills and abilities, qualities.