Suchergebnisse

The problematic of government executor legal status has been considered in the scientific article. The prescriptions of acting legal acts that determine government executors' rights and obligations have been analyzed and researched. Government executor being the subject of executive process, realizes in this jurisdictional activity its procedural rights and obligations. But in the same time, government executor is the subject of public authority, so must act in compliance with the legislation. In this manner, the legality as one of the principles of executive process realizes. Executionthe decisions in time, fully and unbiased – is the aim of government executor during executive process. That is why there is the necessity of smart discretion of government executor during executive process – to choose what right to realize for provision matching the aim of executive process – execution the decisions in time, fully and unbiased. Smart discretion, as it is thought by the side of the author, is the special prerogative of government executor from the one side, and it is the part of government executor liability from other side. There exist different principles of executive process (see art. 2 The Law of Ukraine "On Executive Process"). Legality and dispositivism are among them. The author guess that legality and dispositivism as some principles of executive process are not in contradiction, they add each other. They are different, but they strengthen each other, they exist in a special consolidation. All they can be stated also in activities of government executor. In the same time the government executor must act only in in compliance with the legislation (because of the status of public official), but also makes decisions grounding on the smart discretion – there are different life situations and no one formula how to act. There is concluded in the scientific article that government executors' rights and obligations exist in unity, it is necessary for compulsory execution of decision. Other scientific researches of the theme of government executor legal status are imagined as perspective because of the thesis that multiplicity of scientific thought improve science and give more full answers to questions of practice. ; У науковій статті розглянута проблематика правового статусу державного виконавця. Здійснено ана- ліз приписів чинних нормативно-правових актів, які визначають права та обов'язки державних виконавців. Будучи суб'єктом виконавчого процесу, державний виконавець реалізує в цій юрисдикційній діяльності свої процесуальні права та обов'язки. Однак, водночас, державний виконавець є суб'єктом владних повноважень, тому має діяти у відповідності з законом. У цьому ж контексті виявляється законність як один з принципів виконавчого провадження. Своєчасне, повне та неупереджене виконання рішення – завдання державного виконавця в ході виконавчого провадження. У зв'язку з наведеним постає необхідність у розумному розсуді державного виконавця у виконавчому провадженні – можливості обирати, яке право слід реалізовувати для досягнення завдання виконавчого провадження – своєчасного, повного та неупередженого виконання рішення. На думку автора, розумний розсуд це спеціальна прерогатива державного виконавця з одного боку, а з іншого боку – це частина відповідальності державного виконавця. Виконавче провадження здійснюється на певних принципах (див. ст. 2 Закону України «Про вико- навче провадження»). Законність та диспозитивність серед них. На думку автора, законність та диспозитивність як деякі принципи виконавчого провадження не протидіють одне одному, а доповнюють один одного. Вони різні, але вони взаємопосилюючі, існують в специфічній єдності. Вони виявляються і у діяльності державного виконавця. Державний виконавець водночас має діяти виключно на підставі закону (тому що він є суб'єктом владних повноважень), однак, при прийнятті рішень має керуватись і розумним розсудом – не буває однакових життєвих ситуацій, тому й однакової формули як діяти немає. У статті зроблено висновок, що права та обов'язки державного виконавця перебувають в єдності, що є необхідним для примусового виконання рішення. Подальші наукові розробки теми статусу державного виконавця видаються перспективними, оскільки різноманітність наукових думок вдосконалює науку і дає більш повні від- повіді на питання практики.

The article analyzes the legislative innovations concerning the enforcement of court decisions on the recovery of alimony in Ukraine. The author analyzes the appropriateness of introducing new powers for enforcement agents from the point of view of maintaining a fair balance between the interests of the society and the interests of the debtor.This issue is urgent because of recent amendments to the Law of Ukraine "On enforcement proceedings." In cases of recovering alimony, state enforcement agents have powers to ban the debtor to use cars, weapons, to hunt, to leave the territory of Ukraine. The danger of abuses by the enforcement agent in the process of execution decisions on the recovering of alimony was noted as a result of changing the order of judicial control in this category of cases from preliminary to the subsequent. These restrictions can be imposed without obligatory preliminary judicial control, as well as in other cases. The actions of enforcement agents to exercise these new powers can be reviewed only with facultative subsequent judicial control, which violates fair balance. The author has analyzed the court practice in appealing of the enforcement agent actions while exercising new powers, which shows that facultative subsequent judicial control still works.It is indicated that introducing new powers only to state enforcement agents is incorrect. This situation is only the fault of the legislator, because private enforcement agents have the right to execute court decisions on alimony recovery as well as state ones, but private enforcement agents do not have the same powers as state enforcement agents do. It can even be called discrimination of private enforcement agents. The amendments to the law are recommended to provide private enforcement agents with the same powers in cases of recovering alimony, as well as to state enforcement agents.In order to comply with the fair balance, it is proposed to extend the list of cases in which it is prohibited to apply restrictions on debtors in enforcement proceedings for the recovery of alimony.Article received 28.02.2019 ; У статті проведено аналіз законодавчих новел, що стосуються виконання судових рішень про стягнення аліментів. Розглянуто доречність запровадження нових повноважень для виконавців з погляду дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та інтересами боржника. Досліджено судову практику щодо оскарження дій виконавців під час здійснення ними нових повноважень. Вказано на неправильність надання нових прав виключно державним виконавцям. З метою дотримання справедливого балансу запропоновано розширити перелік випадків, за яких заборонено застосовувати обмеження щодо боржників у виконавчих провадженнях зі стягнення аліментів. Зазначено про небезпеку зловживань виконавцями під час виконання рішень про стягнення аліментів унаслідок зміни порядку судового контролю в цій категорії справ із попереднього на наступний. Рекомендовано внесення змін до законодавства для надання приватним виконавцям таких самих повноважень у провадженнях зі стягнення аліментів, як і державним виконавцям.Матеріал надійшов 28.02.2019

The article analyzes the legislative innovations concerning the enforcement of court decisions on the recovery of alimony in Ukraine. The author analyzes the appropriateness of introducing new powers for enforcement agents from the point of view of maintaining a fair balance between the interests of the society and the interests of the debtor.This issue is urgent because of recent amendments to the Law of Ukraine "On enforcement proceedings." In cases of recovering alimony, state enforcement agents have powers to ban the debtor to use cars, weapons, to hunt, to leave the territory of Ukraine. The danger of abuses by the enforcement agent in the process of execution decisions on the recovering of alimony was noted as a result of changing the order of judicial control in this category of cases from preliminary to the subsequent. These restrictions can be imposed without obligatory preliminary judicial control, as well as in other cases. The actions of enforcement agents to exercise these new powers can be reviewed only with facultative subsequent judicial control, which violates fair balance. The author has analyzed the court practice in appealing of the enforcement agent actions while exercising new powers, which shows that facultative subsequent judicial control still works.It is indicated that introducing new powers only to state enforcement agents is incorrect. This situation is only the fault of the legislator, because private enforcement agents have the right to execute court decisions on alimony recovery as well as state ones, but private enforcement agents do not have the same powers as state enforcement agents do. It can even be called discrimination of private enforcement agents. The amendments to the law are recommended to provide private enforcement agents with the same powers in cases of recovering alimony, as well as to state enforcement agents.In order to comply with the fair balance, it is proposed to extend the list of cases in which it is prohibited to apply restrictions on debtors in enforcement proceedings for the recovery of alimony.Article received 28.02.2019 ; У статті проведено аналіз законодавчих новел, що стосуються виконання судових рішень про стягнення аліментів. Розглянуто доречність запровадження нових повноважень для виконавців з погляду дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та інтересами боржника. Досліджено судову практику щодо оскарження дій виконавців під час здійснення ними нових повноважень. Вказано на неправильність надання нових прав виключно державним виконавцям. З метою дотримання справедливого балансу запропоновано розширити перелік випадків, за яких заборонено застосовувати обмеження щодо боржників у виконавчих провадженнях зі стягнення аліментів. Зазначено про небезпеку зловживань виконавцями під час виконання рішень про стягнення аліментів унаслідок зміни порядку судового контролю в цій категорії справ із попереднього на наступний. Рекомендовано внесення змін до законодавства для надання приватним виконавцям таких самих повноважень у провадженнях зі стягнення аліментів, як і державним виконавцям.Матеріал надійшов 28.02.2019

The article analyzes the legislative innovations concerning the enforcement of court decisions on the recovery of alimony in Ukraine. The author analyzes the appropriateness of introducing new powers for enforcement agents from the point of view of maintaining a fair balance between the interests of the society and the interests of the debtor.This issue is urgent because of recent amendments to the Law of Ukraine "On enforcement proceedings." In cases of recovering alimony, state enforcement agents have powers to ban the debtor to use cars, weapons, to hunt, to leave the territory of Ukraine. The danger of abuses by the enforcement agent in the process of execution decisions on the recovering of alimony was noted as a result of changing the order of judicial control in this category of cases from preliminary to the subsequent. These restrictions can be imposed without obligatory preliminary judicial control, as well as in other cases. The actions of enforcement agents to exercise these new powers can be reviewed only with facultative subsequent judicial control, which violates fair balance. The author has analyzed the court practice in appealing of the enforcement agent actions while exercising new powers, which shows that facultative subsequent judicial control still works.It is indicated that introducing new powers only to state enforcement agents is incorrect. This situation is only the fault of the legislator, because private enforcement agents have the right to execute court decisions on alimony recovery as well as state ones, but private enforcement agents do not have the same powers as state enforcement agents do. It can even be called discrimination of private enforcement agents. The amendments to the law are recommended to provide private enforcement agents with the same powers in cases of recovering alimony, as well as to state enforcement agents.In order to comply with the fair balance, it is proposed to extend the list of cases in which it is prohibited to apply restrictions on debtors in enforcement proceedings for the recovery of alimony.Article received 28.02.2019 ; У статті проведено аналіз законодавчих новел, що стосуються виконання судових рішень про стягнення аліментів. Розглянуто доречність запровадження нових повноважень для виконавців з погляду дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та інтересами боржника. Досліджено судову практику щодо оскарження дій виконавців під час здійснення ними нових повноважень. Вказано на неправильність надання нових прав виключно державним виконавцям. З метою дотримання справедливого балансу запропоновано розширити перелік випадків, за яких заборонено застосовувати обмеження щодо боржників у виконавчих провадженнях зі стягнення аліментів. Зазначено про небезпеку зловживань виконавцями під час виконання рішень про стягнення аліментів унаслідок зміни порядку судового контролю в цій категорії справ із попереднього на наступний. Рекомендовано внесення змін до законодавства для надання приватним виконавцям таких самих повноважень у провадженнях зі стягнення аліментів, як і державним виконавцям.Матеріал надійшов 28.02.2019

The article addresses the Ukrainian model of executive proceedings (which was recently updated as a result of constitutional reform in the justice sector) through the prism of the right to a fair trial, guaranteed by paragraph 1 of Art. 6 ECHR. Particular attention is paid to the analysis of the pilot judgement of ECtHR «Yuriy Nikolaevich Ivanov v. Ukraine» and the judgement «Burmych v. Ukraine», in which the ECtHR diagnosed a systemic problem of non-enforcement of court decisions where the debtor is the State or state-owned enterprises. The article critically assesses the main consequences of reforming the system and procedures of enforcement of court decisions, in particular: establishing the profession of private bailiffs and transforming the public model of enforcement proceedings into the mixed one, its further decentralization; digitalization of enforcement proceedings by setting up an automated electronic system of executive proceedings, a unified register of debtors and electronic auction systems; introduction of obligatory prepayment of bailiff's fees by creditor, etc. The article advocates a position according to which the national legislation of Ukraine needs further changes to ensure fulfillment of its international obligations. In particular, it is necessary to provide at national level an effective remedy of the right to a fair trial and execution of court decisions within a reasonable time in accordance with the requirements of Art. 13 ECHR, which should combine preventive and compensatory elements. ; В статье сквозь призму требований права на справедливое судебное разбирательство, закрепленное в п. 1 ст. 6 ЕКПЧ, рассматривается украинская модель исполнительного производства, которая недавно претерпела существенные изменения в результате конституционной реформы в секторе правосудия. Особое внимание уделяется анализу пилотного решения ЕСПЧ «Юрий Николаевич Иванов против Украины» и решения «Бурмич против Украины», в которых ЕСПЧ констатировал наличие на национальном уровне системной проблемы неисполнения судебных решений, в которых должником выступает государство либо государственные предприятия. Критически оцениваются основные последствия реформирования системы органов исполнения судебных решений и процедурных правил исполнительного производства, в частности: введение профессии частных судебных исполнителей и трансформация публичной модели исполнительного производства в смешанную, ее дальнейшая децентрализация; электронизация исполнительных процедур путем создания автоматизированной системы исполнительного производства, единого реестра должников и электронной системы торгов; введение процедуры авансирования издержек исполнительного производства кредитором и т. д. Аргументируется позиция, согласно которой национальное законодательство Украины нуждается в дальнейших изменениях для исполнения Украиной своих международных обязательств. В частности, необходимо обеспечить на национальном уровне эффективное средство правовой защиты права на справедливое судебное разбирательство и исполнения судебных решений в разумные сроки в соответствии с требованиями ст. 13 ЕКПЧ, которое должно сочетать превентивные и компенсаторные элементы. ; Крізь призму вимог права на справедливий судовий розгляд, закріпленого в п. 1 ст. 6 ЄКПЛ, розглянуто українську модель виконавчого провадження, яка нещодавно зазнала істотних змін у результаті конституційної реформи у сфері правосуддя та суміжних інститутів. Окремо проаналізовано пілотне рішення ЄСПЛ «Юрій Миколайович Іванов проти України» та рішення «Бурмич проти України», в яких ЄСПЛ констатував наявність на національному рівні системної проблеми невиконання судових рішень, в яких боржником виступає держава або державні підприємства. Зазначена проблема зумовлена багатьма недоліками української правової системи, зокрема, браком бюджетних коштів, бездіяльністю з боку державних виконавців, дефектами національного законодавства, невжиттям певних превентивних заходів з метою забезпечити виконання судових рішень у зазначеній категорії справ. Критично оцінюються основні наслідки реформування системи органів виконання судових рішень та процедурних правил виконавчого провадження, зокрема: введення приватних виконавців та трансформація публічної моделі виконавчого провадження у змішану, а також її подальша децентралізація; електронізація виконавчого провадження внаслідок створення автоматизованої системи виконавчого провадження, єдиного реєстру боржників та електронної системи торгів; введення процедури авансування витрат виконавчого провадження кредитором тощо. Обґрунтовано позицію, відповідно до якої національне законодавство України потребує подальших змін для виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань. Зокрема, необхідно забезпечити на національному рівні ефективні засоби правового захисту права на справедливий судовий розгляд та виконання судових рішень у розумні строки відповідно до вимог ст. 13 ЄКПЛ, який має поєднувати превентивні та компенсаторні елементи.

The article addresses the Ukrainian model of executive proceedings (which was recently updated as a result of constitutional reform in the justice sector) through the prism of the right to a fair trial, guaranteed by paragraph 1 of Art. 6 ECHR. Particular attention is paid to the analysis of the pilot judgement of ECtHR «Yuriy Nikolaevich Ivanov v. Ukraine» and the judgement «Burmych v. Ukraine», in which the ECtHR diagnosed a systemic problem of non-enforcement of court decisions where the debtor is the State or state-owned enterprises. The article critically assesses the main consequences of reforming the system and procedures of enforcement of court decisions, in particular: establishing the profession of private bailiffs and transforming the public model of enforcement proceedings into the mixed one, its further decentralization; digitalization of enforcement proceedings by setting up an automated electronic system of executive proceedings, a unified register of debtors and electronic auction systems; introduction of obligatory prepayment of bailiff's fees by creditor, etc. The article advocates a position according to which the national legislation of Ukraine needs further changes to ensure fulfillment of its international obligations. In particular, it is necessary to provide at national level an effective remedy of the right to a fair trial and execution of court decisions within a reasonable time in accordance with the requirements of Art. 13 ECHR, which should combine preventive and compensatory elements. ; В статье сквозь призму требований права на справедливое судебное разбирательство, закрепленное в п. 1 ст. 6 ЕКПЧ, рассматривается украинская модель исполнительного производства, которая недавно претерпела существенные изменения в результате конституционной реформы в секторе правосудия. Особое внимание уделяется анализу пилотного решения ЕСПЧ «Юрий Николаевич Иванов против Украины» и решения «Бурмич против Украины», в которых ЕСПЧ констатировал наличие на национальном уровне системной проблемы неисполнения судебных решений, в которых должником выступает государство либо государственные предприятия. Критически оцениваются основные последствия реформирования системы органов исполнения судебных решений и процедурных правил исполнительного производства, в частности: введение профессии частных судебных исполнителей и трансформация публичной модели исполнительного производства в смешанную, ее дальнейшая децентрализация; электронизация исполнительных процедур путем создания автоматизированной системы исполнительного производства, единого реестра должников и электронной системы торгов; введение процедуры авансирования издержек исполнительного производства кредитором и т. д. Аргументируется позиция, согласно которой национальное законодательство Украины нуждается в дальнейших изменениях для исполнения Украиной своих международных обязательств. В частности, необходимо обеспечить на национальном уровне эффективное средство правовой защиты права на справедливое судебное разбирательство и исполнения судебных решений в разумные сроки в соответствии с требованиями ст. 13 ЕКПЧ, которое должно сочетать превентивные и компенсаторные элементы. ; Крізь призму вимог права на справедливий судовий розгляд, закріпленого в п. 1 ст. 6 ЄКПЛ, розглянуто українську модель виконавчого провадження, яка нещодавно зазнала істотних змін у результаті конституційної реформи у сфері правосуддя та суміжних інститутів. Окремо проаналізовано пілотне рішення ЄСПЛ «Юрій Миколайович Іванов проти України» та рішення «Бурмич проти України», в яких ЄСПЛ констатував наявність на національному рівні системної проблеми невиконання судових рішень, в яких боржником виступає держава або державні підприємства. Зазначена проблема зумовлена багатьма недоліками української правової системи, зокрема, браком бюджетних коштів, бездіяльністю з боку державних виконавців, дефектами національного законодавства, невжиттям певних превентивних заходів з метою забезпечити виконання судових рішень у зазначеній категорії справ. Критично оцінюються основні наслідки реформування системи органів виконання судових рішень та процедурних правил виконавчого провадження, зокрема: введення приватних виконавців та трансформація публічної моделі виконавчого провадження у змішану, а також її подальша децентралізація; електронізація виконавчого провадження внаслідок створення автоматизованої системи виконавчого провадження, єдиного реєстру боржників та електронної системи торгів; введення процедури авансування витрат виконавчого провадження кредитором тощо. Обґрунтовано позицію, відповідно до якої національне законодавство України потребує подальших змін для виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань. Зокрема, необхідно забезпечити на національному рівні ефективні засоби правового захисту права на справедливий судовий розгляд та виконання судових рішень у розумні строки відповідно до вимог ст. 13 ЄКПЛ, який має поєднувати превентивні та компенсаторні елементи.

Висвітлено сутність, структуру та основні елементи системи фінансово-економічних відносин держави та суб'єктів кінематографії, визначено механізми взаємодії. Встановлено, що підставою для виникнення фінансово-економічних відносин між державою та суб'єктом кінематографії, під час надання державної підтримки, є передбачення у державному бюджеті видатків для зазначеної мети. При цьому всю сукупність відносин під час надання державної підтримки кіновиробництва доцільно розділяти на п'ять стадій. Зокрема, це участь суб'єктів кінематографії у конкурсі (конкурсних програмах), укладання державного контракту, виконання державного контракту, звітування за виготовлення кінцевого продукту – фільму, що передбачено замовленням та який відображається в бухгалтерському обліку як нематеріальний актив, а також облік формування доходів та витрат на виготовлення фільму відповідно до державного замовлення та порядку списання на фінансові результати. ; Deals with the nature, structure and main elements of the financial and economic relations of the state and cinema, the mechanisms of interaction. Established that rise to financial and economic relations between the state and entity cinematography, while state support, are predictions in the state budget expenditure for this purpose. Thus the totality of relations during state support filmmaking advisable to divide into five stages. In particular, this part of film in the competition (competition programs), the conclusion of the state contract, the state contract execution, reporting for the manufacture of the final product - the film that provides order and displayed in the accounting as an intangible asset and the accounting of income and expenses for production of the film according to the state order and order cancellation on income.

Належне виконання судових рішень є виявом довіри до органів державної влади, а також однією з умов взаємовигідної співпраці суб'єктів господарювання. Узагальнення даних офіційної статистики, матеріалів соціологічних досліджень, змісту дисертаційних робіт і публікацій у фахових виданнях за даною проблематикою дозволяє стверджувати про наявність як фрагментарних, так і комплексних досліджень, спрямованих на виявлення причин доволі низької результативності державного управління виконання судових рішень щодо суб'єктів господарювання в Україні. Загалом невтішна ситуація обумовлена наявністю декількох проблем, які істотною мірою ускладнюють умови забезпечення економічної безпеки як окремих суб'єктів господарювання, так і територій загалом. Для вирішення чи, принаймні, мінімізації негативного впливу проблем, потрібнечітке розуміння їх специфіки, а тому доречною вбачається вдосконалена класифікація проблем, що унеможливлюють забезпечення належного рівня результативності державного управління виконанням судових рішень щодо суб'єктів господарювання в Україні залежно від масштабу, особи позивача, особи відповідача, специфіки позову, економічного становища позивача, етапу примусового виконання судових рішень щодо суб'єктів господарювання, сфери застосування відповідних механізмів державного. Пропонована класифікація не містить вичерпного їх переліку, оскільки на тлі вирішення «старих», цілком ймовірна поява «нових» проблем. Запропонованакласифікація має доповнити методологію державного управління, а її використання дозволить більш системно підходити до розробки конкретних рекомендацій по усуненню наявних проблем у цій царині. Подальші наукові розвідки за даною проблематикою мають бути спрямовані на розробку для підрозділів Державної виконавчої служби та приватних виконавців практичних рекомендацій, що передбачають вдосконалення наявних і запровадження нових механізмів взаємодії у ланцюгу «державний/приватний виконавець – позивач – відповідач» як запоруки підвищенню довіри до ситеми виконання судових рішень, й (що більш важливо) покращенню умов для ведення легального бізнесу.

It was established that the budget process is a complex set of interrelated stages, each characterized by a certain set of performance indicators. From a reasoned and duly executed expenditure planning depends on their implementation and reporting, so were the features of budget formulation and execution of government programs of film production. The basic stages of the budget process, system and structural relationships between them. The analysis of the budget for these programs, confirming indicators interconnectedness budget formulation and execution. The identified aspects and proposed solutions. ; Встановлено, що бюджетний процес є складним комплексом взаємопов'язаних стадій, кожна з яких характеризується певною сукупністю результативних показників. Від обґрунтованого та належним чином оформленого планування видатків залежить їх виконання та звітування, таким чином було розглянуто особливості формування та виконання бюджету державних програм розвитку кіновиробництва. Проаналізовано основні стадії бюджетного процесу, системні та структурні зв'язки між ними. Проведено аналіз бюджету за цими програмами, який підтверджує взаємопов'язаність показників формування та виконання бюджету. Визначено проблемні аспекти та запропоновано шляхи їх вирішення.