Suchergebnisse

У статті досліджується відображення парадигми політичного реалізму в ідеології української еліти др. пол. ХVII – сер. ХVIII ст. Стверджується, що в цей час сформувалося два напрями, які переслідували різні цілі: представники церковного відстоювали ідею відновлення давньоруської православної імперії з центром у Києві, а представники козацько-старшинського – ідею народу як суб'єкта міжнародних відносин, що за допомогою сили може протистояти наймогутнішим імперіям. Представники першого напряму – Інокентій Гізель, Стефан Яворський, Феофан Прокопович та ін. Представники другого – Григорій Граб'янка, Пилип Орлик, Самійло Величко, Семен Дівович та ін. В їхніх творах, хоч і не в повній мірі, але все ж таки відображалася теорія політичного реалізму. Частково вона поєднувалася з деякими ідеалістичними уявленнями. Поєднання реалізму та ідеалізму в теоретичних уявленнях української еліти пояснюється обставинами життя українського суспільства др. пол. ХVII – поч. ХVIII ст., яке з однієї сторони перебувало у процесі постійних війн і збройних конфліктів, а з іншої – ще й характеризувалося занепадом моральності як їх наслідком. Основні ж позиції, що відображалися у творах української еліти, зводилися до думок, що народ і монарх є суб'єктами міжнародних відноси, що на міжнародні відносини значний вплив мають дії особистості (монарха, гетьмана, папи римського), що так само частиною міжнародних відносин є і релігійний фактор, що визначальну роль у міжнародних відносинах відіграє сила, що мир («вічний мир») досяжний через застосування сили.
Методологія статті ґрунтується на логічному, порівняльному та історичних методах дослідженнях.

S ince the late 1990's, wealthy businessmen-politicians in Ukraine have been initiating private philanthropy foundations. This article explores the purpos-es these giving organizations serve. The empirical basis of the study consists of forty-six original interviews, of which most were with the donors, directors, and project managers of ten selected foundations. Additional interviews with ex-perts and other businessmen-donors and giving organizations provide important viewpoints as well as details on the institutional framework within which the giving organizations exist. The article shows how the institutionalization of elite giving in Ukraine can be interpreted as a mix of compensating for state failure in order to benefit society, a legitimization strategy of the wealthy elite, and an instrument for state actors to influence business.Keywords: elite giving, foundations, economic and political elites, transition, legitimacy ; З а допомогою аналізу десяти благодійних організацій, які заснували або очолювали політично активні члени української багатої еліти, ця стаття шукає відповіді на два широкі запитання: у який спосіб можна інтерпретувати інституціоналізацію благодійности як стратегію леґітимації, а також якою є проголошена функція цих благодійних фондів у державі? Стаття розкриває інституціоналізацію благодійних пожертв з боку українських еліт як комбінацію трьох чинників: компенсація прогалин держави в підтримці суспільства, стратегія леґітимації олігархів та інструмент державних акторів для впливу на бізнес.Ключові слова: благочинність, благодійні організації, економічні й політичні еліти, стратегії леґітимації, інтерв'ю

У статті актуалізовано і зроблена спроба з'ясувати та узагальнити деякі важливі аспекти, пов'язані з передумовами, розмахом і наслідками сталінського «Великого терору» 1937-1938 рр. в РСЧА, зокрема, на прикладі й військових частин, що дислокувалися на території Дніпропетровщини.
Методи дослідження: історико-генетичний, проблемно-хронологічний, компаративний, описовий. Джерела: документальні матеріали з архівних фондів Управління СБУ по Дніпропетровській області, напрацювання в рамках обласної державної програми «Реабілітовані історією», окремі історичні праці відповідного тематичного профілю.
Результати дослідження. З сучасних теоретико-методологічних позицій переосмислено і показано витоки та висхідна динаміка розгортання репресій в армійському середовищі міжвоєнної доби. Акцентовано, що створена та зміцніла під час громадянської війни Червона армія була вагомою суспільною і матеріальною силою, а її командири, особливо вищого рангу, з огляду на свої ратні звитяги і авторитет, позиціонували себе відносно незалежними у взаєминах з владою (як і опозиціонери в самій партноменклатурі), дозволяючи у повоєнному житті певні вольності, що подеколи суперечили державній політиці РКП(б)-ВКП(б). Помітний вплив на формування та здійснення каральних акцій серед військових справляв так званий «чинник Троцького» як організатора РСЧА та глави воєнного відомства у 1918-1925 рр., оскільки його, звісно, підтримували значні маси військовослужбовців, в т.ч. пізніше і як лідера антисталінської опозиції. Подібні настрої породжували у частини командирів та політпрацівників й трагічні події кінця 1920 – початку 1930-х рр. на селі (насильницька колективізація, розкуркулення, депортації, Голодомор), бо саме із селян здебільшого рекрутувався рядовий склад армії. Тому задля збереження її надійності у вищому військовому ешелоні навіть пропонували послабити репресії на селі. Непорозуміння між певними воєначальниками та Кремлем, виникали і в інших питаннях, передусім у визначенні нових пріоритетів радянської воєнної доктрини, стратегії модернізації та механізації Збройних сил СРСР. Все це у сукупності й обернулося масовими репресіями в армії, жертвами яких стали десятки тисяч військовиків переважно вищого рангу. Встановлено, що їх стійка динаміка продовжувалася протягом всієї міжвоєнної пори, а кульмінацією, як і в інших сферах соціуму, стали криваві 1937-1938 рр. На конкретних прикладах простежена гірка доля командного складу військових формувань, що базувалися тоді в Дніпропетровській області.
Висновки. Розрекламовані сталінськими посіпаками тих часів версії про масштабну «змову в РСЧА» вкотре підтверджують, що це міф, вигаданий задля збереження монопольної влади вождя та нейтралізації його потенційних конкурентів з боку популярних воєначальників нової генерації. Сама «справа військових» є політично вмотивованою, тобто сфабрикованою, переконливим свідченням чого є повна реабілітація у повоєнні часи абсолютної більшості її фігурантів. Разом з тим вчинений у ході її розкрутки в передвоєнні роки військовий погром мав неабиякі згубні наслідки для обороноздатності країни та її захисту від нацистської агресії, особливо в початковий період.
Практичне значення. Матеріал статті може бути використаний при створенні узагальнюючих історичних праць про державний терор Кремля за часів комуністично-російського злочинного режиму, а також в освітньому процесі у закладах вищої освіти.
Наукова новизна. Стаття є однією з перших спроб висвітлення обраної теми на регіональному рівні Дніпропетровщини.

Розглянуто різні системи відбору на посади державного управління. Проаналізовано досвід відбору кадрів на публічну службу у Франції, Сінгапурі, Японії, Китаї. Система іспитів не дає можливості всебічно проаналізувати здатності та навички майбутнього фахівця. Так, поза увагою залишаються комунікативні здібності, а також психологічні особливості майбутнього управлінця. Таким чином, система формування управлінської еліти за меритократичним принципом має проходити кіль- ка етапів. Перший етап — це тестування до початку навчання у вищому навчальному закладі, з метою виявлення психологічних особливостей майбутнього фахівця, а також його здатності до аналітичного мислення та управління. Наступний етап — це підготовка фахівця з урахуванням по- треб суспільства в певних знаннях (економіка, державне управління, між- народні відносини, знання з історії, психології, соціології, правознавства, знання європейського та світового законодавства). Третій етап — це тестування та проходження іспиту фахівцем з метою визначення його знань, а також рівня його можливостей. Якщо фахівець має оцінки нижчі за серед- ню — йому рекомендовано або пройти повторне навчання або працювати у приватному секторі економіки. При успішному складанні випускних іспи- тів (які є іспитами на здібності майбутнього управлінця) його рекоменду- ють на призначення на певні посади.

The article investigates electoral campaigns as a basis rotation political class and party elites. Determine the specific majority, proportional and mixed electoral systems during rotation of party elites. Analyzed the election campaign in Ukraine from this point of view. ; Статья посвящена исследованию избирательных кампаний как основы ротации политического класса и партийных элит. Определяется специфика мажоритарной, пропорциональной и смешанной избирательных систем в процессе ротации партийных элит. Проанализированы избирательные кампании в Украине с этой точки зрения. ; Статтю присвячено дослідженню виборчих кампаній як основи ротації політичного класу та партійних еліт. Визначається специфіка мажоритарної, пропорційної та змішаної виборчих систем у процесі ротації партійних еліт. Проаналізовано виборчі кампанії в Україні з цієї точки зору.

Стаття присвячена аналізу різних аспектів накопичення, збереження та дослідження му­зейних пам'яток, що на сьогодні є чи не єдиними історичними свідченнями розвитку військової справи та процесу формування спільнот місцевих дружинників на землях Східного Прикарпаття та Волині у У—ІХ ст. За музейними збірками простежено еволюцію, насамперед, знахідок профе­сійної зброї та військового спорядження із галицько-волинських земель періоду від доби Великого переселення народів до утвердження Києво-Руської держави на західних землях Русі. За наявними пам'ятками із колекцій українських музеїв відзначено роль меча як головного маркера становлення професійної дружини. Уточнено хронологію та походження окремих знахідок захисного та насту­пального озброєння, насамперед, клинкової зброї, а також спорядження вершника і коня з колекцій українських музеїв. Визначено місце окремих клинків із українських колекцій у існуючих класифіка­ціях К. Мікса та М. Біборського.

The article explores the characteristic features of social development. The peculiarities of elite formation in modern society are defined. The main aspects of political managerial elite formation in the USA, Great Britain and Japan are outlined. The article formulates directions for the use of foreign experience in the mechanism of political managerial elite formation in Ukraine. ; Досліджено характерні риси сучасного суспільного розвитку. Визначено особливості формування еліти у сучасному соціумі. Окреслено основні аспекти формування політико-управлінської еліти у США, Великобританії та Японії. Сформульовано напрямки застосування зарубіжного досвіду в механізмі формування політико-управлінської еліти в Україні.

The article explores the characteristic features of social development. The peculiarities of elite formation in modern society are defined. The main aspects of political managerial elite formation in the USA, Great Britain and Japan are outlined. The article formulates directions for the use of foreign experience in the mechanism of political managerial elite formation in Ukraine. ; Досліджено характерні риси сучасного суспільного розвитку. Визначено особливості формування еліти у сучасному соціумі. Окреслено основні аспекти формування політико-управлінської еліти у США, Великобританії та Японії. Сформульовано напрямки застосування зарубіжного досвіду в механізмі формування політико-управлінської еліти в Україні.

The author makes an attempt to prove a self-organisation approach to the social and media studies. The article analyzes the phenomenon of Majdan, functionality and dysfunctionality of political and spiritual elite in publications of Ukrainian mass media.Key words: synergetics, bifurcation, Maidan, political elite, spiritual elite. ; Автор робить спробу застосувати синергетичну концепцію до суспільних та медіа-досліждень. Зокрема у статті проаналізовано феномен Майдану, функці-ональность та дисфункціональності політичної та духовної еліти за публікаціями українських ЗМІ. Ключові слова: синергетика, система, біфуркація, Майдан, політична еліта, ду-ховна еліта.

The participation of Transcarpathian political and church elite in the process of proclamation, development, and defense of Carpathian Ukraine is studied in the paper. Based on the principles of historicism, as well as complexity and scientific objectivity, the author of the paper analyzes the specific historical preconditions for the formation of Transcarpathian political and church elite in the geopolitical processes of the early 20th century. The determining peculiar factors of political differentiation and social segmentation of Transcarpathian political elite of the studied period are outlined, on the basis of which the segmental composition and functional features of Transcarpathian political and church elite in the period between the two world wars are characterized. In the process of historical reconstruction and analytical interpretation, general and special research methods were used, including problem-chronological method, methods of historiographic analysis and synthesis, retrospective method, which generally made it possible to specify the cause-effect relations between the factors which had influenced the formation of political and the church elite, as well as the role and importance of the representatives of that elite in the state-building process during the preparation, proclamation, and defense of Carpatho-Ukrainian statehood in 1939. The political conditions in which the representatives of the political and church elite carried out their state-building activities are characterized in the paper. The social basis of the political and church elite is represented, and the transformation of the relations of the main social and political groups is shown. Functional analysis of the participation of individual representatives of the political and church elite in the proclamation of Carpathian Ukraine, the formation of public authorities, and the defense of the restored statehood is presented. The place and value of the international factor's influence on the state-building process and the role of the local political and church elite in that process in Ukrainian Transcarpathia in the second half of the 1930s are characterized in detail. Particular attention is paid to the factors that led to the possibility of uniting various political groups around the state formation of Carpathian Ukraine, and the effectiveness of the political and spiritual factors consolidation in this process is proved. ; У статті досліджено участь закарпатської політичної та духовної еліти у процесі проголошення, розбудови й захисту Карпатської України. Спираючись на принципи історизму, а також комплексності та наукової об'єктивності, автор статті здійснив осмислення конкретно-історичних передумов формування закарпатської політичної та духовної еліти у геополітичних процесах початку ХХст. Окреслено детермінуючі фактори, що спричинили особливості політичної диференціації та суспільної сегментації політичної еліти Закарпаття досліджуваного періоду, на основі чого здійснено характеристику сегментного складу та функціональних особливостей політичної й духовної еліти Закарпаття у період між двома світовими війнами.

The article presents an analytical review of actual problems of the post-soviet states political systems within globalization in Ukraine and Russia. Special attention is paid to the consideration ofgeneral and particular features of political elites in both countries under impact of global transformations. The variety of globalization's exercises complicates the valuation of its impact onsocial and state-political development the world over. Positive or negative influence of globalization processes particularly the global structures on world's development is the main point of the present-day political studies. In terms of political science phenomena of globalization could be determined as a process of creation of integral global economy and institutional legalization of its integrity as well as transnational elite's will to establish the system of global governance. Globalization accelerated the structural deformation of political elites and social differentiation that escalated socio-political conflicts and caused the stagnation of liberal democracy. In spite of some distinctions in results of transformations in Ukraine's and Russia's political systems the political elite that has been formed in these countries is characterized as socially heterogenic, bureaucratic, oligarchic, corruptive, populist and dependent on the global structures. ; Стаття презентує аналітичний огляд актуальних проблем трансформації політичних систем держав пострадянського простору за умов глобалізації в Україні та Росії. Особливу увагу приділено розгляду загальних і особливих характеристик політичних еліт двох країн під впливом глобальних трансформацій. Різноманітність проявів глобалізації ускладнює оцінку її впливу на соціально-політичний розвиток країн світу. Позитивний або негативний вплив глобалізаційних процесів, зокрема глобальних структур на світовий розвиток, є важливою темою сучасних політичних досліджень. У категоріях політичної науки феномен глобалізації можна визначити як процес створення цілісної глобальної економіки, інституційно-правового оформлення цієї цілісності та прагнення транснаціональних еліт налагодити систему глобального управління. Глобалізація прискорила структурну деформацію політичних еліт і соціальну диференціацію, що спричинило зростання соціально-політичних конфліктів та занепад ліберальної демократії. Незважаючи на певні відмінності у результатах трансформації політичних систем України і Росії, сформовану в цих країнах еліту характеризує соціальна неоднорідність, бюрократизм, олігархічність, корупційність, популізм і залежність від глобальних структур.

L ately, the researchers of Jewish social and cultural history turned their attention to economic issues and produced some news collections of essays and monographs, the remarkable feature of which is a shift to the questions of interaction among religiosity, culture, economics, and politics. In a review article the author analyses three recent books, dedicated to economic Jewish history: David Schick "Vertrauen, Religion, Ethnizität: Die Wirtschaftsnetzwerke jüdischer Unternehmer im späten Zarenreich" (2017); Michael R. Cohen "Cotton Capitalists: American Jewish Entrepreneurship in the Reconstruction Era" (2017) and Cornelia Aust "The Jewish Economic Elite: Making Modern Europe" (2018).All three books focus on the interconnection of two factors: the ethnicity and solidarity of Jewish businessmen in the early modern and modern era. Methodologically, the authors choose a similar approach and look at the activities of entrepreneurs or merchants using a network concept. Each author explores specific cases – in American South, Eastern Europe, and Western Europe, to see how the context shapes the behavior of Jews. The authors show how Jewish ethnicity and Judaism played a role in developing the relationship of trust, limiting and defining new economic spheres and undermine the view of ethnic solidarity as a social norm. Also, the works are an important contribution to the broader context of economic history. With the modernization, and in particular the impact of legal emancipation and industrial revolution of the Jews, they enter into space that gives them completely different opportunities for economic activity and interaction with ethnic groups. The study explains how ethnicity, culture, and economy can interact.Keywords: Jews, networks, Eastern Europe, elites, kinship ; О станнім часом дослідники єврейської соціяльної історії звернули увагу на економічні питання – і з'явилася низка цікавих збірок та монографій, типовою особливістю яких є звернення до питань перетину релігійности, культури, економіки й політики. В рецензійній статті авторка розглядає три нещодавні праці, які стосуються еконо-мічної історії євреїв – David Schick, "Vertrauen, Religion, Ethnizität: Die Wirtschaftsnetzwerke jüdischer Unternehmer im späten Zarenreich" (2017), Michael R. Cohen, "Cotton Capitalists: American Jewish Entrepreneurship in the Reconstruction Era" (2017) та Cornelia Aust, "The Jewish Economic Elite: Making Modern Europe" (2018).Усі три книжки фокусуються на взаємозв'язку двох чинників – етнічно-сти й солідарности єврейських бізнесменів у ранньомодерний та модер-ний період. Методологічно автори вибирають схожий підхід і дивляться на діяльність підприємців чи купців через діяльність мереж. Кожен автор досліджує конкретні випадки – на Півдні Америки, у Східній та Захід-ній Европі, щоб побачити, як контекст формує поведінку євреїв. Автори показують, яку роль єврейська етнічна належність та юдаїзм відігра-вали в формуванні відносин довіри, обмежували та визначали нові економічні простори і підважували погляди про етнічну солідарність як соціяльну норму. Окрім того, праці важливі в ширшому контексті економічної історії. З модернізацією, а зокрема правною емансипацією та індустріяльною революцією, євреї входять у простір, який дає їм зовсім інші можливості економічної діяльности та взаємодії з етнічними група-ми. Розглянуті дослідження пояснюють, як можуть взаємодіяти етніч-ність, культура й економіка. Ключові слова: євреї, мережі, Східна Европа, еліти, спорідненість

У період реформ культура управлінської діяльності набуває особливого значення, так як відіграє подвійну роль в процесі якісної зміни системи: з одного боку, вона легко перетворюється в перешкоду всім реформаторським зусиллям, з іншого — може з'явитися потужним ресурсом новаторської діяльності. В цьому контексті важливою є роль національної політико-управлінської еліти, оскільки саме від неї залежить рівень управління розвитком держави, ефективність і дієвість функціонування органів державної влади, консолідація суспільства навколо мети, визначення шляхів виходу із кризового стану українського суспільства та стратегічних завдань його розвитку.Ключові слова: політична компетентність, культура управлінської діяльності, управлінська еліта, управлінські рішення.Аксельрод Р. Б. Деятельностный компонент политической компетентности в структуре политической культуры управленческой элиты / Киевский национальный педагогический университет имени Н. П. Драгоманова, Украина, Киев.В период реформ культура управленческой деятельности приобретает особое значение, так как играет двойную роль в процессе качественного изменения системы: с одной стороны, она легко превращается в препятствие всем реформаторским усилиям, с другой — может явиться мощным ресурсом новаторской деятельности. В этом контексте важна роль национальной политико-управленческой элиты, поскольку именно от нее зависит уровень управления развитием государства, эффективность и действенность функционирования органов государственной власти, консолидация общества вокруг цели, определение путей выхода из кризисного состояния украинского общества и стратегических задач его развития.Ключевые слова: политическая компетентность, культура управленческой деятельности, управленческая элита, управленческие решения.Axelrod R. B. The activity component of political competence in the structure of the political culture of the administrative elite / Kyiv National Pedagogical University named after N. Drahomanova Ukraine, Kiev.In the reform period, the culture of management activities is of particular importance, as is playing a dual role in the process of qualitative change in the system: on the one hand, it is easily converted into an obstacle to all reform efforts, on the other - can be a powerful resource for innovation. In this context, the important role of national political and administrative elite, because it depends on it level management of the development of the state, effective and efficient functioning of public authorities, consolidation of society around the goal, finding ways out of the crisis state of Ukrainian society and the strategic objectives of its development.Keywords: political competence, culture of management, managerial elite, managerial decisions.

The article considers the political evolution of territorial communities in democratic countries as a problem that reflects the local regional political authenticity and becomes the basis for applied research. The interrelation of the criteria of professionalization of managerial staff at the territorial level with local educational and scientific traditions is substantiated.The purpose of this article is to establish the level of reflection in the modern discourse of political science of socio-political representation of territorial communities.Research methods. The structural-functional method is used to analyze the criteria for staff promotion and their inclusion in certain management teams; the method of comparison used to relate to democratic procedures and practices of representation determines the quality of community development at the territorial level; a method of retrospective reconstruction to establish a high level of compliance with certain conditions of functioning in a controlled power environment, clear implementation of procedures, ensuring stability and implementation of a certain authoritarian course.Results. The assessment of the phenomenon of institutional inequality of communities determines the incomplete correspondence of elites of different levels in the former post-communist states. It is proved that the electoral variability of socio-political representation at the territorial level is manifested in the moderate position of the elites, their party and ideological mimicry in the conditions of insufficiently predictable and clear electoral result. Emphasis is placed on the factors of elite professionalism, which are not focused on managerial qualities, but are determined by archaic principles of situational loyalty and political expediency. The properties of population participation in the electoral process as a decisive factor in the qualitative political transformation of territorial communities are revealed. The specifics of the mechanisms of political representation and the processes of reforming territorial communities in the old European democracies and post-communist countries are noted. The substantiation of the tendency to preserve the internal elite patron clientelism and to ensure one's own position regardless of the political situation is proposed. ; В статье рассмотрена политическая эволюция территориальных общин в демократических странах как проблема, которая отражает местную региональную политическую аутентичность, и становится основой для прикладных научных разработок. Обосновано взаимосвязь критериев профессионализации управленческих кадров на территориальном уровне с местными образовательными и научными традициями.Целью данной статьи является установление уровня отражения в современном дискурсе политической науки социально-политического представительства территориальных общин.Методы исследования. Использован структурно-функциональный метод для анализа критериев продвижения кадров и их включения в определенные управленческие команды, метод сравнения применен для связи с демократическими процедурами и практиками представительства определяет качество развития общин на территориальном уровне; метод ретроспективной реконструкции для установления высокого уровня соответствия определенным условиям функционирования в контролируемом властной среде, четкого выполнения процедур, обеспечение стабильности и реализации определенного авторитарного курса.Результаты. Данная оценка феномена институциональной неровности общин определяет неполное соответствие элит разных уровней в бывших посткоммунистических государствах. Доказано, что электоральная изменчивость социально-политического представительства на территориальном уровне проявляется в умеренной позиции элит, их партийной и идеологической мимикрии в условиях недостаточно прогнозируемого и четкого электорального результата. Акцентировано внимание на факторах профессионализма элит, которые не ориентируются на менеджерские качества, а определяются архаичными принципами ситуативной лояльности и политической целесообразности. Раскрыто свойства участия населения в электоральном процессе в качестве решающего фактору качественного политического преобразования территориальных общин. Отмечено специфику механизмов политического представительства и процессов реформирования территориальных общин в старых европейских демократиях и посткоммунистических странах. Предложено обоснование тенденции к консервации внутренне элитного патрон-клиентелизма и обеспечения собственного положения независимо от политической конъюнктуры. ; У статті розглянуто політичну еволюцію територіальних громад у демократичних країнах як проблему, яка відображає місцеву регіональну політичну автентичність, та стає основою для прикладних наукових розробок. Обґрунтовано взаємозв'язок критеріїв професіоналізації управлінських кадрів на територіальному рівні з місцевими освітніми і науковими традиціями.Метою даної статті є встановлення рівня відображення у сучасному дискурсі політичної науки соціально-політичного представництва територіальних громад.Методи дослідження. Використано структурно-функціональний метод для аналізу критеріїв просування кадрів та їх включення до певних управлінських команд; метод порівняння застосований для зв'язок з демократичними процедурами та практиками представництва визначає якість розвитку громад на територіальному рівні; метод ретроспективної реконструкції для встановлення високого рівня відповідності певним умовам функціонування у контрольованому владному середовищі, чіткого виконання процедур, забезпечення стабільності та реалізації певного авторитарного курсу.Результати. Дано оцінку феномену інституційної нерівності громад визначає неповну відповідність еліт різних рівнів у колишніх посткомуністичних державах. Доведено, що на електоральна мінливість соціально-політичного представництва на територіальному рівні проявляється у поміркованій позиції еліт, їх партійній і ідеологічній мімікрії в умовах недостатньо прогнозованого та чіткого електорального результату. Акцентовано увагу на чинниках професіоналізму еліт, які не орієнтуються на менеджерські якості, а визначаються архаїчними принципами ситуативної лояльності та політичної доцільності. Розкрито властивості участі населення у електоральному процесі як вирішального чиннику якісного політичного перетворення територіальних громад. Відзначено специфіку механізмів політичного представництва і процесів реформування територіальних громад в старих європейських демократіях і посткомуністичних країнах. Запропоновано обґрунтування тенденції до консервації внутрішньо-елітного патрон-клієнтелізму та забезпечення власного становища не залежно від політичної кон'юнктури.

The article was devoted to the methodology of the research of political elites. The concepts of the political elite and political class were analyzed. The interpretation of the political elite in the frames of value-based and structural - functional approaches was outlined and its lineament as a group that rule the society was presented. The methods of research of the political elite and the political class were described. Keywords: the political elite, the political class, a power, the value-based approach, the structural – functional approach, the positional analysis, a reputational method of analysis of making strategic decisions. ; Стаття присвячена методології дослідження політичної еліти. Проаналізовано поняття «політична еліта», «політичний клас». Розглянуто теорії політичної еліти, які сформувалися в рамках ціннісного, та структурно-функціонального підходів до її інтерпретації. Визначено основні риси політичної еліти як групи, що здійснює управління суспільством. Охарактеризовані методи дослідження політичної еліти, зокрема метод позиційного аналізу; репутаційний, аналізу прийняття стратегічних рішень (концептуальний). Ключові слова: політична еліта, політичний клас, влада, ціннісний підхід, структурно-функціональний підхід, позиційний аналіз, репутаційний метод, метод аналізу прийняття стратегічних рішень.