Suchergebnisse

The article is devoted to determining the role and place of international organizations and institutions in the law-making process in Ukraine. The concept of law-making is analyzed and defined system of its subjects; the stage of law-making process is highlighted; the directions and results of participation of international organizations in the national law-making process are described.The author finds that international organizations tend to join the law-making process at the stage of elaboration and elaboration of the bill by conducting an expert examination, conducting consultations in support of the relevant reforms, and participating in monitoring the implementation of the adopted legislation. As an appropriate organization on the basis of an international agreement or constituent instrument, the Ukrainian side (the subject of the drafting of the bill, national experts, etc.) may initiate the participation of an international organization or institution in the law-making process.Based on the analysis, a conclusion is drawn on the role and place of international organizations and institutions in the lawmaking process in Ukraine ; Стаття присвячена визначенню ролі та місця міжнародних організацій у правотворчому процесі в Україні. З'ясовано поняття правотворчості, визначено систему її суб'єктів; виділено стадії правотворчого процесу; охарактеризовано напрями участі міжнародних організацій у національному правотворчому процесі. На підставі проведеного аналізу сформульовано висновок щодо ролі міжнародних організацій та установ у правотворчому процесі в Україні

The article is devoted to determining the role and place of international organizations and institutions in the law-making process in Ukraine. The concept of law-making is analyzed and defined system of its subjects; the stage of law-making process is highlighted; the directions and results of participation of international organizations in the national law-making process are described.The author finds that international organizations tend to join the law-making process at the stage of elaboration and elaboration of the bill by conducting an expert examination, conducting consultations in support of the relevant reforms, and participating in monitoring the implementation of the adopted legislation. As an appropriate organization on the basis of an international agreement or constituent instrument, the Ukrainian side (the subject of the drafting of the bill, national experts, etc.) may initiate the participation of an international organization or institution in the law-making process.Based on the analysis, a conclusion is drawn on the role and place of international organizations and institutions in the lawmaking process in Ukraine ; Стаття присвячена визначенню ролі та місця міжнародних організацій у правотворчому процесі в Україні. З'ясовано поняття правотворчості, визначено систему її суб'єктів; виділено стадії правотворчого процесу; охарактеризовано напрями участі міжнародних організацій у національному правотворчому процесі. На підставі проведеного аналізу сформульовано висновок щодо ролі міжнародних організацій та установ у правотворчому процесі в Україні

An integral part of the international legal functioning of international organizations is their participation in civil and economic relations. Participation of international organizations, both intergovernmental and non-governmental, in international relations of powerless character has a certain specificity and raises a number of theoretical and practical issues. An international organization in such relations is a foreign element, the presence of which qualifies relations as international private relations. The volume and types of private transactions involving international organizations vary. On the one hand, all international organizations in order to ensure their daily activities come into private-law relations with the host country, in particular, about the communication (postal, telephone, cellular, et al.), stationery and other products or equipment, utilities consumption and t. e., on the other - organizations implement their statutory capacity through participation in international private law relations. There are number scientific researches devoted to these issues, in particular of V. Barbin, V. Kanashevsky and E. Shilina. In international relations, private international organizations act as legal entities. Usually these organizations acquire the specified status from the registration of their statutes or the roster of legal entities in the State of the location of their headquarters. Often, in the absence of regulations in the statutes of specialized agencies of the UN concerning their status in private law relations, only their active practice of involving into private transactions suggests that they act as legal entities. Regarding the international organizations the same issues arise concerning participation in private law relations of legal persons, of which the definition legal capacity goes beyond the law of one state. International organizations are the main type of international legal persons. The very concept of "international organization" covers both international intergovernmental and international non-governmental organizations. Both the first and second are the special subjects of law, they can only participate in the legal relationship defined by goals and objectives for which they were created, and the relevant statute. Typical international legal persons are an international intergovernmental organization, their participation in the relations of private character differs established practice. Regulation of the legal status of international intergovernmental organizations comes under the Vienna Convention on the Representation of States in their Relations with International Organizations of a Universal character (1975), the Law of Treaties (1986), the Convention on the legal status, privileges and immunities of intergovernmental organizations operating in specific areas of cooperation (1980). In turn, a special international agreement concluded between States Parties of international intergovernmental organization is its charter, which can fix the status of organization as a legal entity. Participation of the intergovernmental organization in international relations of a private nature entails the need for a regulation by complex set of rules. Such a complex may contains rules of public international law, international organizations and certain rules of national law. At the same time, taking into account the specifics, the conclusion of agreements with international intergovernmental organizations is considered prestigious, profitable and responsible act for many persons of private law. The same prestigious are economic relations with international non-governmental organizations, whose participation in international private law relations, in turn, entails significantly fewer complications. ; Рассмотрены основные специфические аспекты участия международных организаций в частноправовых отношениях. Исследованы особенности статуса международного юридического лица. Проанализированы различия в подходах к правовому регулированию отношений частноправового характера с участием межправительственных и неправительственных организаций. Освещены особенности статуса Международного комитета Красного Креста, влияющие на подписание договоров частноправового характера ; Розглянуто основні специфічні аспекти участі міжнародних організацій у приватноправових відносинах. Досліджено особливості статусу міжнародної юридичної особи. Проаналізовано відмінність підходів до правового регулювання приватноправових відносин за участю міжурядових та неурядових організацій. Розкрито особливості міжнародно-правового статусу Міжнародного комітету Червоного Хреста, які впливають на укладення угод приватноправового характеру

An integral part of the international legal functioning of international organizations is their participation in civil and economic relations. Participation of international organizations, both intergovernmental and non-governmental, in international relations of powerless character has a certain specificity and raises a number of theoretical and practical issues. An international organization in such relations is a foreign element, the presence of which qualifies relations as international private relations. The volume and types of private transactions involving international organizations vary. On the one hand, all international organizations in order to ensure their daily activities come into private-law relations with the host country, in particular, about the communication (postal, telephone, cellular, et al.), stationery and other products or equipment, utilities consumption and t. e., on the other - organizations implement their statutory capacity through participation in international private law relations. There are number scientific researches devoted to these issues, in particular of V. Barbin, V. Kanashevsky and E. Shilina. In international relations, private international organizations act as legal entities. Usually these organizations acquire the specified status from the registration of their statutes or the roster of legal entities in the State of the location of their headquarters. Often, in the absence of regulations in the statutes of specialized agencies of the UN concerning their status in private law relations, only their active practice of involving into private transactions suggests that they act as legal entities. Regarding the international organizations the same issues arise concerning participation in private law relations of legal persons, of which the definition legal capacity goes beyond the law of one state. International organizations are the main type of international legal persons. The very concept of "international organization" covers both international intergovernmental and international non-governmental organizations. Both the first and second are the special subjects of law, they can only participate in the legal relationship defined by goals and objectives for which they were created, and the relevant statute. Typical international legal persons are an international intergovernmental organization, their participation in the relations of private character differs established practice. Regulation of the legal status of international intergovernmental organizations comes under the Vienna Convention on the Representation of States in their Relations with International Organizations of a Universal character (1975), the Law of Treaties (1986), the Convention on the legal status, privileges and immunities of intergovernmental organizations operating in specific areas of cooperation (1980). In turn, a special international agreement concluded between States Parties of international intergovernmental organization is its charter, which can fix the status of organization as a legal entity. Participation of the intergovernmental organization in international relations of a private nature entails the need for a regulation by complex set of rules. Such a complex may contains rules of public international law, international organizations and certain rules of national law. At the same time, taking into account the specifics, the conclusion of agreements with international intergovernmental organizations is considered prestigious, profitable and responsible act for many persons of private law. The same prestigious are economic relations with international non-governmental organizations, whose participation in international private law relations, in turn, entails significantly fewer complications. ; Рассмотрены основные специфические аспекты участия международных организаций в частноправовых отношениях. Исследованы особенности статуса международного юридического лица. Проанализированы различия в подходах к правовому регулированию отношений частноправового характера с участием межправительственных и неправительственных организаций. Освещены особенности статуса Международного комитета Красного Креста, влияющие на подписание договоров частноправового характера ; Розглянуто основні специфічні аспекти участі міжнародних організацій у приватноправових відносинах. Досліджено особливості статусу міжнародної юридичної особи. Проаналізовано відмінність підходів до правового регулювання приватноправових відносин за участю міжурядових та неурядових організацій. Розкрито особливості міжнародно-правового статусу Міжнародного комітету Червоного Хреста, які впливають на укладення угод приватноправового характеру

Reyad Taha Shamsan. International non-governmental organizations and international law Modern international relations are characterized by increasingly apparent increase in the number of international non-governmental organizations and strengthening their role as global problems and the impact on international and national law-making and enforcement processes. As a form of communication between peoples, international NGOs make a significant contribution to strengthening international law through direct and indirect effects on international legal relations. International NGOs make a significant contribution to strengthening international law through direct and indirect effects on international legal relations as a form of communication between peoples. The activities of international NGOs in the field of human rights has made sufficient progress because of its relevance and multilateral support both on the part of non-adherents, and by the national community and NGOs based on local needs. Currently, an increasing number of states are beginning to realize that it is necessary to look for new, largely unconventional approaches to solving the problems of human survival, creating new and reorganizing existing mechanisms for coordinating the efforts of not only states in this direction, but also the world's population itself. One of the really existing, but not used at the global level, opportunities is the recognition by states of the partnership role of their own societies, represented by numerous non-governmental organizations, whose activities in the international arena in no way threaten the democratic regime. Moreover, it strengthens the potential of its own state, increases its authority in the person of INGOs, as "the main form of popular participation and representation in the modern world". But, despite the rather positive role of INGOs in their activities, there are certain problems. In the address of INGOs, accusations of interference in the internal affairs of the state are often heard, their activities are often politicized. And the question of the legal status of INGOs in international law has not been resolved. These problems can be solved by an appropriate international legal document - a universal code of conduct for international NGOs, and given the practical contribution of INGOs to the development of modern international relations and law, it is necessary to recognize them as subjects of international law with special legal personality. ; Дедалі більшу роль у процесах глобального управління починають грати недержавні актори. Особливе місце у тому числі займають міжнародні неурядові організації (МНПО). Неурядові організації відіграють ключову роль у формуванні та впровадженні демократичних структур, заснованих на участі. Їхній авторитет пояснюється тією відповідальною та конструктивною роллю, яку вони грають у суспільстві. У статті аналізується міжнародний правовий статус міжнародних неурядових організацій і їх роль та вплив на міжнародні відносини, на розвиток і вдосконалення міжнародного права. Схарактеризована участь міжнародних неурядових організацій в діяльності ООН і їхнє зростаюче значення як суб'єктів міжнародних відносин. Виокремлено три категорії міжнародних неурядових організацій залежно від обсягу їхніх компетенції.

The aspects of development of physical culture and Olympic types of sport are considered from positions of approach of the systems. The structure of the socio-economic system is presented: global, international, national level of administrative mechanism. The basic going is investigational near management. The role of international organizations is certain in a management development of Olympic types of sport. The role of the National Olympic committees which regulate the processes of management development of physical culture and sport a sphere at state level is exposed. The tendencies of bringing in of off-budget facilities Olympic organizations of the separate European countries are marked. ; Рассмотрены аспекты развития физической культуры и олимпийских видов спорта с позиций системного подхода. Представлена структура социально-экономической системы: глобальный, международный, национальный уровень управленческого механизма. Исследованы основные подходы к управлению. Определена роль международных организаций в управлении развитием олимпийских видов спорта. Выявлена роль Национальных олимпийских комитетов, которые регулируют процессы управления развитием сферой физической культуры и спорта на государственном уровне. Отмечаются тенденции привлечения внебюджетных средств олимпийскими организациями отдельных европейских стран. ; Розглянуто аспекти розвитку фізичної культури і олімпійських видів спорту з позицій системного підходу. Представлена структура соціально-економічної системи: глобальний, міжнародний, національний рівень управлінського механізму. Досліджені основні підходи до управління. Визначена роль міжнародних організацій в управлінні розвитком олімпійських видів спорту. Виявлена роль Національних олімпійських комітетів, які регулюють процеси управління розвитком сфери фізичної культури і спорту на державному рівні. Наголошуються тенденції залучення позабюджетних коштів олімпійськими організаціями окремих європейських країн.

Щодо низки міжнародних, урядових та неурядових організацій в розвитку господарського права України розглянута доцільність використання тих зразків модельних законів чи правових актів іноземних держав, які пропонуються для запозичення в Україні. Здійснена оцінка впливу окремих актів, до розробки яких були причетні Європейський банк реконструкції і розвитку, Міжнародний валютний фонд та ряд інших організацій. Запропонована класифікація згаданих організацій за наступними критеріями: 1) за критерієм приналежності до певної юрисдикції: а) національні організації; б) міжнародні організації; 2) за характером участі в просуванні запозичених норм в країнах-реципієнтах: а) міжнародні організації, які безпосередньо причетні до творення моделювання норм права, що запозичені; б) міжнародні організації, які опосередковано чинять вплив на розвиток корпоративного права України; 3) за характером норм, які пропонують для запозичення: а) міжнародні організації, які просувають норми національного права країни свого президенства; б) міжнародні організації-розробники модельних законів. Зроблено висновок, що вплив міжнародних організацій особливо відчутний в сфері корпоративного права, корпоративного управління та запровадження стандартів правового регулювання окремих сфер господарської діяльності. Ukrainian corporate law has been developing dynamically during the last twenty years. The support of the EU and the governments of some countries (USA, Germany, UK, etc.) play a significant role in this process, contributing to the improvement of national corporate law through financial and technical support. During the development of Ukrainian corporate law, it was influenced by a large number of international organizations, governmental and non-governmental organizations of these states. Thus their role and influence on the process of implementation of legal borrowings into Ukrainian legislation has not been investigated. Therefore, in the article the author systematizes a number of the mentioned organizations, thinks about the efficiency ...

The political, economic and military experience that was used by decision-makers for resolving the conflict on the east ofUkraineshowed that the existing mechanisms underlying the functioning of the European security system (cooperative security approach) are not effective enough. Thus, the search for effective mechanisms, ways, and means for preventing and modern military conflicts with a hybrid nature is an urgent task for today.The aim of the article is to analyze the existing approaches, mechanisms, and methods used by NATO and other international organizations whose purpose is to prevent and resolve military conflicts with the "Hybrid" character.Ways to resolve modern military conflicts should be based on principles carrying out of which can lead to a decrease in tension in the conflict region, namely:- the principle of consistent limitation and exclusion of the use of military power during the process of resolving conflict (third parties included);- the principle of priority of non-military means for resolving the conflict (political and diplomatic methods, whose concept determined in forms of state activity that ensure the activation of negotiations methods and non-military actions);- the principle of alternative options for finding ways of exit from confrontation provides for the development of a "road map" for opposing parties to emerge from the conflict;- the principle of abidance respect for the sovereignty and territorial integrity of each party of the conflict, as well as third parties involved in resolving the conflict or its preventing.Analysis of the methods for resolving contemporary military conflicts that NATO and other international organizations use pointing to the ineffectiveness of the "forceful" method as way of resolving the conflict. ; Опыт действий (политического, экономического, военного характера), которые были направлены на урегулирование конфликта на Востоке Украины, показал, что существующие механизмы, которые заложены в основу функционирования системы европейской безопасности (на основе сотрудничества ‑ cooperative security approach) с целью определения целесообразных путей и способов урегулирования современных военных конфликтов (СВК) имеют недостаточную эффективность. Поиск действенных механизмов, путей и способов предотвращения, решения и урегулирования СВК, имеющих признаки гибридности является актуальной задачей.Целью статьи является анализ существующих подходов, механизмов и способов, которые использует НАТО и другие международные организации для предотвращения, решения и урегулирования военных конфликтов с признаками гибридности в условиях изменения взглядов на функционирование современной системы европейской безопасности.Способы урегулирования современных военных конфликтов должны основываться на принципах, соблюдение которых может привести к уменьшению напряженности в зоне (районе) конфликта, а именно:- принцип последовательного ограничения и исключения применения военных средств в процессе урегулирования военного конфликта (в том числе и со стороны третьих сил);- принцип приоритетности невоенных средств для урегулирования конфликта ‑ политико-дипломатические средства, под которыми понимаются такие формы и методы деятельности государства (коалиции государств), которые обеспечивают активизацию переговоров и невоенные действия;- принцип альтернативности вариантов выхода из противостояния предусматривает разработку "дорожной карты" выхода сторон из ситуации конфликтного противодействия друг другу;- принцип соблюдения суверенитета и территориальной целостности каждой из сторон конфликта, а также третьих сторон (сил), участвующих в урегулировании конфликтной ситуации или предотвращении военного конфликта.Анализ способов урегулирования современных военных конфликтов, которые использует НАТО и другие международные организации показали, что целесообразно избегать использования "силового" способа урегулирования конфликтов. Приоритет должен предоставляться "законодательному" способу. В случае невозможности его использования целесообразным вариантом является способ "решение", при условии соблюдения условий посредничества. ; Досвід дій (політичного, економічного, військового характеру тощо), що були спрямовані на врегулювання конфлікту на Сході України показав, що існуючі механізми, які закладені в основу функціонування системи європейської безпеки (на основі співробітництва – cooperative security approach) з метою визначення доцільних шляхів та способів врегулювання сучасних воєнних конфліктів мають недостатню ефективність. Отже пошук дієвих механізмів, шляхів та способів запобігання, вирішення та врегулювання СВК, що мають ознаки гібридності є актуальним завданням.Метою статті є аналіз існуючих підходів, механізмів та способів, що використовує НАТО та інші міжнародні безпекові організації для запобігання, вирішення та врегулювання воєнних конфліктів, які мають ознаки гібридності в умовах зміни поглядів на функціонування сучасної системи європейської безпеки.Способи врегулювання сучасних воєнних конфліктів повинні ґрунтуватися на принципах, дотримання яких може призвести до зменшення напруженості в зоні (районі) конфлікту, а саме:- принцип послідовного обмеження і виключення застосування військових засобів в процесі врегулювання воєнного конфлікту (у тому числі і з боку третіх сил);- принцип пріоритетності невійськових засобів для врегулювання конфлікту ‑ політико-дипломатичні засоби, під якими розуміються такі форми і способи діяльності держави (коаліції держав), які забезпечують активізацію переговорів і невійськові дії;- принцип альтернативності варіантів виходу з протистояння ‑ передбачає розробку "дорожньої карти" виходу сторін, які протистоять, з ситуації конфліктної протидії один одному;- принцип дотримання суверенітету і територіальної цілісності кожної із сторін конфлікту, а також з боку третіх сторін (сил), що беруть участь у врегулювання конфліктної ситуації або запобіганні воєнного конфлікту.Аналіз способів врегулювання сучасних воєнних конфліктів, що використовує НАТО та інші міжнародні безпекові організації показали, що доцільним є уникнення використання "силового" способу врегулювання конфліктів. Пріоритет повинен надаватися "законодавчому" способу. У разі неможливості його використання доцільним варіантом є спосіб "вирішення", за умови дотримання умов посередництва.

The political, economic and military experience that was used by decision-makers for resolving the conflict on the east ofUkraineshowed that the existing mechanisms underlying the functioning of the European security system (cooperative security approach) are not effective enough. Thus, the search for effective mechanisms, ways, and means for preventing and modern military conflicts with a hybrid nature is an urgent task for today.The aim of the article is to analyze the existing approaches, mechanisms, and methods used by NATO and other international organizations whose purpose is to prevent and resolve military conflicts with the "Hybrid" character.Ways to resolve modern military conflicts should be based on principles carrying out of which can lead to a decrease in tension in the conflict region, namely:- the principle of consistent limitation and exclusion of the use of military power during the process of resolving conflict (third parties included);- the principle of priority of non-military means for resolving the conflict (political and diplomatic methods, whose concept determined in forms of state activity that ensure the activation of negotiations methods and non-military actions);- the principle of alternative options for finding ways of exit from confrontation provides for the development of a "road map" for opposing parties to emerge from the conflict;- the principle of abidance respect for the sovereignty and territorial integrity of each party of the conflict, as well as third parties involved in resolving the conflict or its preventing.Analysis of the methods for resolving contemporary military conflicts that NATO and other international organizations use pointing to the ineffectiveness of the "forceful" method as way of resolving the conflict. ; Опыт действий (политического, экономического, военного характера), которые были направлены на урегулирование конфликта на Востоке Украины, показал, что существующие механизмы, которые заложены в основу функционирования системы европейской безопасности (на основе сотрудничества ‑ cooperative security approach) с целью определения целесообразных путей и способов урегулирования современных военных конфликтов (СВК) имеют недостаточную эффективность. Поиск действенных механизмов, путей и способов предотвращения, решения и урегулирования СВК, имеющих признаки гибридности является актуальной задачей.Целью статьи является анализ существующих подходов, механизмов и способов, которые использует НАТО и другие международные организации для предотвращения, решения и урегулирования военных конфликтов с признаками гибридности в условиях изменения взглядов на функционирование современной системы европейской безопасности.Способы урегулирования современных военных конфликтов должны основываться на принципах, соблюдение которых может привести к уменьшению напряженности в зоне (районе) конфликта, а именно:- принцип последовательного ограничения и исключения применения военных средств в процессе урегулирования военного конфликта (в том числе и со стороны третьих сил);- принцип приоритетности невоенных средств для урегулирования конфликта ‑ политико-дипломатические средства, под которыми понимаются такие формы и методы деятельности государства (коалиции государств), которые обеспечивают активизацию переговоров и невоенные действия;- принцип альтернативности вариантов выхода из противостояния предусматривает разработку "дорожной карты" выхода сторон из ситуации конфликтного противодействия друг другу;- принцип соблюдения суверенитета и территориальной целостности каждой из сторон конфликта, а также третьих сторон (сил), участвующих в урегулировании конфликтной ситуации или предотвращении военного конфликта.Анализ способов урегулирования современных военных конфликтов, которые использует НАТО и другие международные организации показали, что целесообразно избегать использования "силового" способа урегулирования конфликтов. Приоритет должен предоставляться "законодательному" способу. В случае невозможности его использования целесообразным вариантом является способ "решение", при условии соблюдения условий посредничества. ; Досвід дій (політичного, економічного, військового характеру тощо), що були спрямовані на врегулювання конфлікту на Сході України показав, що існуючі механізми, які закладені в основу функціонування системи європейської безпеки (на основі співробітництва – cooperative security approach) з метою визначення доцільних шляхів та способів врегулювання сучасних воєнних конфліктів мають недостатню ефективність. Отже пошук дієвих механізмів, шляхів та способів запобігання, вирішення та врегулювання СВК, що мають ознаки гібридності є актуальним завданням.Метою статті є аналіз існуючих підходів, механізмів та способів, що використовує НАТО та інші міжнародні безпекові організації для запобігання, вирішення та врегулювання воєнних конфліктів, які мають ознаки гібридності в умовах зміни поглядів на функціонування сучасної системи європейської безпеки.Способи врегулювання сучасних воєнних конфліктів повинні ґрунтуватися на принципах, дотримання яких може призвести до зменшення напруженості в зоні (районі) конфлікту, а саме:- принцип послідовного обмеження і виключення застосування військових засобів в процесі врегулювання воєнного конфлікту (у тому числі і з боку третіх сил);- принцип пріоритетності невійськових засобів для врегулювання конфлікту ‑ політико-дипломатичні засоби, під якими розуміються такі форми і способи діяльності держави (коаліції держав), які забезпечують активізацію переговорів і невійськові дії;- принцип альтернативності варіантів виходу з протистояння ‑ передбачає розробку "дорожньої карти" виходу сторін, які протистоять, з ситуації конфліктної протидії один одному;- принцип дотримання суверенітету і територіальної цілісності кожної із сторін конфлікту, а також з боку третіх сторін (сил), що беруть участь у врегулювання конфліктної ситуації або запобіганні воєнного конфлікту.Аналіз способів врегулювання сучасних воєнних конфліктів, що використовує НАТО та інші міжнародні безпекові організації показали, що доцільним є уникнення використання "силового" способу врегулювання конфліктів. Пріоритет повинен надаватися "законодавчому" способу. У разі неможливості його використання доцільним варіантом є спосіб "вирішення", за умови дотримання умов посередництва.

Today, the aerospace industry is one of the leading industries, the successful development of which provides technological, economic and political leadership of Ukraine on the world stage. It is noted that Ukraine's aerospace activities are focused primarily on expanding and deepening international cooperation at the interstate, intergovernmental and interdepartmental levels, on the development of foreign economic activity of space enterprises, bringing national space developments to the world market, introduction of advanced space technologies in various fields of economy, creating conditions for the development of competition and private initiative. The article analyzes Ukraine's participation in the work of leading international organizations in the field of regulation, coordination and use of space and space technologies. The author substantiates the necessity of state support in the development and implementation of international cooperation projects and cooperation programs, which is one of the main directions of state regulation of the aerospace industry of Ukraine. ; Аерокосмічна галузь сьогодні є однієї з провідних, її успішний розвиток гарантує технологічне, економічне та політичне лідерство України на світовій арені. У статті зазначено, що аерокосмічна діяльність України насамперед орієнтована на розширення і поглиблення міжнародного співробітництва на міждержавному, міжурядовому та міжвідомчому рівнях, на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств космічної галузі, виведення національних космічних розробок на світовий ринок, впровадження передових космічних технологій у різні сфери народного господарства, створення умов для розвитку конкуренції та приватної ініціативи. Проаналізовано участь України в роботі провідних міжнародних організацій у сфері регулювання, координації та використання космосу й космічних технологій. Обґрунтовано необхідність державної підтримки розвитку та реалізації міжнародних коопераційних проєктів та програм співпраці, що є одним з основних напрямів державного регулювання аерокосмічної галузі України.

Today, the aerospace industry is one of the leading industries, the successful development of which provides technological, economic and political leadership of Ukraine on the world stage. It is noted that Ukraine's aerospace activities are focused primarily on expanding and deepening international cooperation at the interstate, intergovernmental and interdepartmental levels, on the development of foreign economic activity of space enterprises, bringing national space developments to the world market, introduction of advanced space technologies in various fields of economy, creating conditions for the development of competition and private initiative. The article analyzes Ukraine's participation in the work of leading international organizations in the field of regulation, coordination and use of space and space technologies. The author substantiates the necessity of state support in the development and implementation of international cooperation projects and cooperation programs, which is one of the main directions of state regulation of the aerospace industry of Ukraine. ; Аерокосмічна галузь сьогодні є однієї з провідних, її успішний розвиток гарантує технологічне, економічне та політичне лідерство України на світовій арені. У статті зазначено, що аерокосмічна діяльність України насамперед орієнтована на розширення і поглиблення міжнародного співробітництва на міждержавному, міжурядовому та міжвідомчому рівнях, на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств космічної галузі, виведення національних космічних розробок на світовий ринок, впровадження передових космічних технологій у різні сфери народного господарства, створення умов для розвитку конкуренції та приватної ініціативи. Проаналізовано участь України в роботі провідних міжнародних організацій у сфері регулювання, координації та використання космосу й космічних технологій. Обґрунтовано необхідність державної підтримки розвитку та реалізації міжнародних коопераційних проєктів та програм співпраці, що є одним з основних напрямів державного регулювання аерокосмічної галузі України.

Today, the aerospace industry is one of the leading industries, the successful development of which provides technological, economic and political leadership of Ukraine on the world stage. It is noted that Ukraine's aerospace activities are focused primarily on expanding and deepening international cooperation at the interstate, intergovernmental and interdepartmental levels, on the development of foreign economic activity of space enterprises, bringing national space developments to the world market, introduction of advanced space technologies in various fields of economy, creating conditions for the development of competition and private initiative. The article analyzes Ukraine's participation in the work of leading international organizations in the field of regulation, coordination and use of space and space technologies. The author substantiates the necessity of state support in the development and implementation of international cooperation projects and cooperation programs, which is one of the main directions of state regulation of the aerospace industry of Ukraine. ; Аерокосмічна галузь сьогодні є однієї з провідних, її успішний розвиток гарантує технологічне, економічне та політичне лідерство України на світовій арені. У статті зазначено, що аерокосмічна діяльність України насамперед орієнтована на розширення і поглиблення міжнародного співробітництва на міждержавному, міжурядовому та міжвідомчому рівнях, на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств космічної галузі, виведення національних космічних розробок на світовий ринок, впровадження передових космічних технологій у різні сфери народного господарства, створення умов для розвитку конкуренції та приватної ініціативи. Проаналізовано участь України в роботі провідних міжнародних організацій у сфері регулювання, координації та використання космосу й космічних технологій. Обґрунтовано необхідність державної підтримки розвитку та реалізації міжнародних коопераційних проєктів та програм співпраці, що є одним з основних напрямів державного регулювання аерокосмічної галузі України.

Здійснено спробу оспорити вагомий вплив глобалізації на функціонування держави у внутрішній і зовнішній площині та на проблему втрати державою суверенітету.Дослідження беззаперечного проте неоднозначного процесу глобалізації дало змогу віднайти на практиці велику кількість аргументів, які дають змогу зробити висновок, що в сценарії майбутнього розвитку головні ролі, як і раніше, належатимуть сильним державам, їхнім національним інтересам, могутність яких тільки зросте завдяки економічній інтеграції. Роль національних урядів не зменшується, а видозмінюється у відповідності до викликів глобалізації, пов'язані, насамперед, із намаганням приватного капіталу регулювати і транснаціональну діяльність, державну владу, і міжнародні організації. В майбутньому для світової політики держав буде характерною боротьба (протистояння) двох діаметрально протилежних тенденцій – укріплення суверенітету, з одного боку, і його розмивання чи обмеження з іншого. Причому ці тенденції часто будуть імпломентуватися в політику ряду держав, які переслідують стратегічні цілі (укріплення власного суверенітету в XXI столітті буде супроводжуватись або відбуватись за рахунок обмеження суверенітету інших). Це однак не оспорює тезу, що держава, як і раніше, залишиться основним учасником міжнародних відносин, а суверенітет – їх атрибутивною ознакою та принципом побудови системи міжнародних відносин. ; The author attempted to challenge the sufficient influence of globalization on functioning of the state in internal and foreign sphere and on the matter of loss of state sovereignty.The research of the undisputable but still ambiguous globalization process enabled finding a lot of practical arguments allowing for the conclusion that the in the scenario of future development there will be starring the powerful states and their national interests and their power will only grow due to the economic integration. The role of the national governments does not lessen; it just alters according to the globalization challenges connected first of all with attempts of the private capital to regulate the transnational activity, state authority and international organizations. Future world policy will be featured by struggle (antagonism) of two opposite trends; strengthening of the sovereignty, on the one hand, and its erosion or restrictions on the other. Moreover, these trends will be often implemented into politics of number of states pursueing strategic goals (in XXI century strengthening of the own sovereignty will be performed or will be accompanied by limiting the sovereignty of others). However, this does not contradict to the idea that the state still remains principal participant of the international relations and that the sovereignty remains its attributive feature and a basic principle for constructing the international relations. ; Здійснено спробу оспорити вагомий вплив глобалізації на функціонування держави у внутрішній і зовнішній площині та на проблему втрати державою суверенітету.Дослідження беззаперечного проте неоднозначного процесу глобалізації дало змогу віднайти на практиці велику кількість аргументів, які дають змогу зробити висновок, що в сценарії майбутнього розвитку головні ролі, як і раніше, належатимуть сильним державам, їхнім національним інтересам, могутність яких тільки зросте завдяки економічній інтеграції. Роль національних урядів не зменшується, а видозмінюється у відповідності до викликів глобалізації, пов'язані, насамперед, із намаганням приватного капіталу регулювати і транснаціональну діяльність, державну владу, і міжнародні організації. В майбутньому для світової політики держав буде характерною боротьба (протистояння) двох діаметрально протилежних тенденцій – укріплення суверенітету, з одного боку, і його розмивання чи обмеження з іншого. Причому ці тенденції часто будуть імпломентуватися в політику ряду держав, які переслідують стратегічні цілі (укріплення власного суверенітету в XXI столітті буде супроводжуватись або відбуватись за рахунок обмеження суверенітету інших). Це однак не оспорює тезу, що держава, як і раніше, залишиться основним учасником міжнародних відносин, а суверенітет – їх атрибутивною ознакою та принципом побудови системи міжнародних відносин.

Липова Т.В. Євроінтеграційні механізми управління фондами ЄС та інших міжнародних організацій. Проаналізовано досвід Польщі та роль її основних державних інституцій в управлінні фондами ЄС та інших міжнародних організацій з метою інтеграції країни до ЄС та прискорення ринкових трансформацій і використання досвіду для реалізації євро інтеграційного курсу України. Визначено, що у зв'язку з наближенням перспективи підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом (ЄС) та Україною на порядку денному все актуальнішим стає необхідність інтенсифікації реформування економіки та інших секторів України та наближення до європейських стандартів. Визначено, що успішний досвід Польщі може стати позитивним прикладом для України, перш за все, через історичні зв'язки Польщі, її географічну близькість та розмір, робить її практичним прикладом для України, успішним у багатьох сферах, включаючи державне управління. Зазначено, що процес наближення до асоціації України з ЄС має передбачати запровадження такої системи державного управління, яка буде спроможною сприйняти та довести до всіх внутрішніх учасників чисельні та складні вимоги гармонізації з правилами та стандартами ЄС.Липовая Т. В. Евроинтеграционные механизмы управления фондами ЕС и других международных организаций. Проанализирован опыт Польши и роль ее основных государственных институтов в управлении фондами ЕС и других международных организаций с целью интеграции страны в ЕС и ускорения рыночных трансформаций и использование опыта для реализации евроинтеграционного курса Украины. Определено, что в связи с приближением перспективы подписания Соглашения об ассоциации между Европейским Союзом (ЕС) и Украиной в повестке дня все актуальнее становится необходимость интенсификации реформирования экономики и других секторов Украины и приближения к европейским стандартам. Определено, что успешный опыт Польши может стать положительным примером для Украины, прежде всего, в силу исторических связей, ее географическую близость и размер, делает ее практическим примером для Украины, успешным во многих сферах, включая государственное управление. Отмечено, что процесс приближения к ассоциации Украины с ЕС должно предусматривать введение такой системы государственного управления, которая будет в состоянии воспринять и довести до всех внутренних участников многочисленные и сложные требования гармонизации с правилами и стандартами ЕС.Lypova T. Euro-integration mechanisms of funds' management from the EU and other international organizations. The experience of Poland and role of its main state institutes in management of EU funds and other international organizations for the purpose of the country's integration into the EU and accelerations of market transformations and the experience for implementation of an Euro integration course of Ukraine is analyzed. It is defined that in connection with approach of prospect of signing of the Agreement on association between the European Union (EU) and Ukraine in the agenda everything becomes more actual need of an intensification of reforming of economy and other sectors of Ukraine and approach to the European standards. It is defined that successful experience of Poland can become a positive example for Ukraine, first of all, owing to a historical link, its geographical proximity and the size, does it by a practical example for Ukraine, successful in many spheres, including public administration. It is noted that to association of Ukraine with EU introduction of such system of public administration which will be able to apprehend and bring to all internal participants numerous and difficult requirements of harmonization with rules and EU standards has to provide approach process.