Український науковий центр у Празі був основним представником української науки і освіти в Європі з 1921 по 1945. У час радянської окупації України Прага стала єдиним можливим містом для вільних досліджень історії, етнології, української мови, права, економіки, політики та інших наук. Освітні і наукові студії зазначених наук були пов'язані з Українським вільним університетом. Багато українських науковців, які працювали в цих галузях, приїхали до університету з СРСР і з європейських країн. На відміну від інших українських культурних і наукових центрів університет був одним з небагатьох, які здійснювали освітню діяльність.
Відтак, мета дослідження полягає у тому, щоб прослідкувати зміни наукового життя університету після радянської окупації Праги, акцентуючи на проблемі переміщення вищої школи до іншої країни. Така проблема випливала з потреби збереження наукового центру, що діяв у Чехословаччині. Варто згадати, що отримавши підтримку президента Томаша Масарика, університет переїхав до Праги з Відня. Протягом майже двадцяти п'яти років університет був основним науковим і освітнім центром українців у Європі і пройшов різні періоди історії. Разом з Музеєм національно-визвольної боротьби, Українським технічно-господарським інститутом та іншими науковими організаціями, університет міг представляти українську культуру і науку закордоном.
Новизна дослідження випливає зі спроби виокремити основні пропозиції щодо діяльності університету навесні 1945 року – залишитися чи покинути чеську столицю з аналізом подальшої долі українського наукового центру. Результати дослідження доводять, що університет не було перенесено до Баварії, а чеську столицю залишала частина науковців. За рішенням сенату університет продовжив працювати у Празі. Усе майно університету після окупації, більшість матеріалів архіву і бібліотеки були вивезені до СРСР. Професори, які залишилися у місті були заарештовані і ув'язнені в радянських тюрмах. До Баварії могли дістатися кілька професорів, що почали відновлювати університет без зв'язку до Праги.
The history of creation and development of the Institute of ferrous metallurgy of the Ukrainian Academy of Sciences named after Z. I. Nekrasov is regarded in the article. IFM has become the scientific center of the development of the metallurgical industry of Ukraine. Researches of the outstanding scientists show their significant contribution in the development of the metallurgical science and implementation of their achievements in the production of the metallurgical industry of Ukraine.Analysis of publications. History of the Institute of the ferrous metallurgy is regarded in the fundamental works devoted to the development of the metallurgical industry in Ukraine and in the works published to the jubilee dates of the prominent scientists academicians Z. I. Nekrasov, V. I. Bol'shakov and others.The purpose of the article is to analyze the process of the creation of the Institute and the stages of its development in the 20th and 21st centuries and to define the influence of the economic and political situation in the country upon this process? To regard the role of the outstanding scientists and influence of their achievements on the development of the metallurgical industry of Ukraine. The history of IFM began in 1939 when it was organized in Kharkiv as a part of the Academy of Sciences of Ukraine. At the beginning of the Great Patriotic war the Institute was moved to Ufa – the capital of Bashkiria. During the war the scientists of the Institute tried to increase the output of metal and special steels for the defence industry. In 1943 the Institute moved to Moscow and then to Kiev. In 1952 it was decided to move the Institute to Dnepropetrovsk. In order to combine the scientific researches and production of metal. Z. I. Nekrasov was elected Director of the Institute. The departments of the Indtitute were headed by academicians Z. I. Nekrasov, A. P. Chekmariov, K. F. Starodubov, Correspondence Members of the Ukrainian Academy of Sciences K. P. Bunin, S. N. Kozhevnikov. Professor N. O. Voronova.Conclusion. In 1960 the site for the construction of the laboratory base was given to the Institute, It was near the Botanical garden. Academician Z. I. Nekrasov creates the Institute of his dream. After creative rise in 1960–1980s the Institute survived during difficult 1990s and remained the leading branch scientific research Institute. IFM has saved high scientific potential and continues to carry out complex scientific research works in the field of the ferrous metallurgy. Academician V. I. Bol'shakov was Director of the Institute for about 20 years (1996–2015). The Institute collaborates with all big metallurgical plants of Ukraine, countries of UIS, China, Japan and other countries. ; Постановка проблемы. Рассматривается история создания и развития Института черной металлургии им З. М. Некрасова Академии наук Украины. ИЧМ стал научным центром развития металлургической промышленности нашей страны. Исследования выдающихся ученых-металлургов свидетельствуют об их значительном вкладе в развитие металлургической науки и во внедрение научных достижений в производство, в развитие металлургической промышленности Украины.Анализ публикаций. История ИЧМ освещается в фундаментальных работах, посвященных развитию металлургической промышленности в Украине, а также в книгах, которые были опубликованы к юбилеям выдающихся ученых-металлургов Института черной металлургии, например, академиков З. И. Некрасова, Вад. И. Большакова и др.Цель статьи – проанализировать процесс создания ИЧМ и этапы его развития в ХХ и ХХІ вв., а также рассмотреть влияние на этот процесс экономической и политической ситуации в стране, определить роль выдающихся ученых-металлургов, влияние их научных достижений на развитие металлургической промышленности Украины. История ИЧМ начинается в 1939 г., когда он был создан в г. Харьков в составе Академии наук Украинской ССР. В начале Великой Отечественной войны Институт был эвакуирован в Уфу – столицу Башкирии. Во время войны ученые работали, чтобы увеличить выпуск металла, специальных сталей для оборонной промышленности. В 1943 году Институт перевели в Москву, а потом в Киев. В 1952-м было принято решение перевести Институт в Днепропетровск. З. И. Некрасова избрали директором ИЧМ. Отделы ИЧМ возглавляли академики З. И. Некрасов. А. П. Чекмарев, К. Ф. Стародубов, чл.-корр. Академии наук Украинской ССР К. П. Бунин, С. Н. Кожевников, проф. Н. А. Воронова и др. В 1960 году для строительства лабораторной базы ИЧМ был выделен участок возле Ботанического сада.Выводы. После творческого подъема в 1860–1980-х гг. ИЧМ пережил тяжелые 1990-е, но остался головным отраслевым научно-исследовательским институтом, сохранил высокий научный потенциал и продолжает выполнять комплексные научно-исследовательские работы в отрасли черной металлургии. С 1996 до 2015‑го, т. е. почти 20 лет директором ИЧМ был академик НАН Украины Вад. И. Большаков. ИЧМ сотрудничает со всеми крупными металлургическими заводами Украины, стран СНГ, КНР, Японии и других. ; Постановка проблеми. Розглядається історія створення та розвитку Інституту чорної металургії імені З. І. Некрасова Національної Академії наук України. ІЧМ став науковим центром розвитку металургійної промисловості країни. Дослідження видатних учених-металургів ІЧМ свідчать про вагомий внесок, який вони зробили у розвиток металургійної науки та у впровадження їх наукових досягнень у виробництво, у розвиток металургійної промисловості України.Аналіз публікацій. Історія ІЧМ висвітлюється у фундаментальних працях, присвячених металургійній промисловості України, а також у дослідженнях, які були опубліковані до ювілеїв видатних вчених-металургів Інституту чорної металургії, наприклад, академіків З. І. Некрасова, Вад. І. Большакова та ін.Мета статті – проаналізувати процес створення ІЧМ та етапи його розвитку у ХХ та ХХІ ст., а також розглянути вплив на цей процес економічної та політичної ситуації в країні, визначити роль видатних учених-металургів, вплив їх наукових досліджень на розвиток вітчизняної науки та металургійної промисловості України. Історія ІЧМ починається у 1939 р., коли Інститут було організовано у м. Харків у складі Академії наук Української РСР. На початку Великої Вітчизняної війни ІЧМ був евакуйований до Уфи – столиці Башкирії. Під час війни вчені ІЧМ працювали, щоб збільшити випуск металу, спеціальних сталей для оборонної промисловості. У 1943 році. Інститут переведено до Москви, потім до Києва. У 1952-му було прийнято рішення перевести ІЧМ до Дніпропетровська. З. І. Некрасова було обрано директором ІЧМ. Відділи Інституту очолили академіки З. І. Некрасов, О. П. Чекмарьов, К. Ф. Стародубов, член-кор. Академії наук Української РСР К. П. Бунін, С. Н. Кожевников, проф. Н. О. Воронова та ін. У 1960-му році для будівництва лабораторної бази ІЧМ виділено ділянку в районі Ботанічного саду.Висновки. Після творчого піднесення у 1960–1980 рр. ІЧМ пережив складні 1990-ті, але залишився провідним галузевим науково-дослідним Інститутом, зберіг високий науковий потенціал і продовжує виконувати комплексні науково-дослідницьці роботи у галузі чорної металургії. З 1996 до 2015 року, тобто майже 20 років директором ІЧМ був академік НАН України Вад. І. Большаков. ІЧМ співпрацює з великими металургійними підприємствами України, країн СНД, КНР, Японії та ін.
The history of creation and development of the Institute of ferrous metallurgy of the Ukrainian Academy of Sciences named after Z. I. Nekrasov is regarded in the article. IFM has become the scientific center of the development of the metallurgical industry of Ukraine. Researches of the outstanding scientists show their significant contribution in the development of the metallurgical science and implementation of their achievements in the production of the metallurgical industry of Ukraine.Analysis of publications. History of the Institute of the ferrous metallurgy is regarded in the fundamental works devoted to the development of the metallurgical industry in Ukraine and in the works published to the jubilee dates of the prominent scientists academicians Z. I. Nekrasov, V. I. Bol'shakov and others.The purpose of the article is to analyze the process of the creation of the Institute and the stages of its development in the 20th and 21st centuries and to define the influence of the economic and political situation in the country upon this process? To regard the role of the outstanding scientists and influence of their achievements on the development of the metallurgical industry of Ukraine. The history of IFM began in 1939 when it was organized in Kharkiv as a part of the Academy of Sciences of Ukraine. At the beginning of the Great Patriotic war the Institute was moved to Ufa – the capital of Bashkiria. During the war the scientists of the Institute tried to increase the output of metal and special steels for the defence industry. In 1943 the Institute moved to Moscow and then to Kiev. In 1952 it was decided to move the Institute to Dnepropetrovsk. In order to combine the scientific researches and production of metal. Z. I. Nekrasov was elected Director of the Institute. The departments of the Indtitute were headed by academicians Z. I. Nekrasov, A. P. Chekmariov, K. F. Starodubov, Correspondence Members of the Ukrainian Academy of Sciences K. P. Bunin, S. N. Kozhevnikov. Professor N. O. Voronova.Conclusion. In ...
У статті проаналізовано роботу колективу кафедри історії та етнографії України Одеського національного політехнічного університету в напрямку вивчення історії та діяльності Народного Руху України, який зробив істотний внесок у відновлення та розвиток української державності. Проявивши ініціативу в 1994 р. у проведенні наукової конференції, присвяченої НРУ, кафедра послідовно і систематично здійснює дослідницьку роботу до сьогодні, виконуючи покладену на неї на першій конференції місію — бути опорним науковим центром із рухівської проблематики. Вплив науково-дослідної діяльності кафедри на фундаментальне вивчення державно і науково значущої теми виявився у підготовці та проведенні ще восьми всеукраїнських наукових форумів, об'єднаних загальною темою «Народний Рух України: місце в історії та політиці», у 1996, 1998, 2000, 2001, 2005, 2009, 2011 і 2016 рр., публікації чотирьох монографій з історії НРУ та десятків наукових статей, захисті шести кандидатських дисертацій, присвячених НРУ, та трьох кандидатських дисертацій з дотичних тем. ; В статье проанализирована работа коллектива кафедры истории и этнографии Украины Одесского национального политехническо го университета в направлении изучения истории и деятельности Народного Руха Украины, который внес весомый вклад в возрождение и развитие украинской государственности. Проявив инициативу в 1994 г. в проведении научной конференции, посвященной НРУ, кафедра последовательно и систематически проводила исследовательскую работу до сегодняшнего дня, выполняя возложенную на нее на первой конференции миссию — быть опорным научным центром по руховской проблематике. Влияние научно-исследовательской деятельности кафедры на фундаментальное изучение государственно и научно значимой темы выразилось в подготовке и проведении еще восьми всеукраинских форумов, объединенных общей темой «Народный рух Украины: место в истории и политике» в 1996, 1998, 2000, 2001, 2005, 2009, 2011 і 2016 гг., публикации четырех монографий по истории НРУ и десятков научных статей, защите шести кандидатских диссертаций, посвященных НРУ, и трех кандидатских диссертаций по смежным темам. ; The article analyzes the work of the staff of the Department of History and Ethnography of Ukraine of the Odessa National Polytechnic University in the direction of studying the history and activities of the People's Rukh of Ukraine, which made a significant contribution to the revival and development of Ukrainian statehood. Having demonstrated the initiative in 1994 to conduct a scientific conference on the NRU, the department consistently and systematically carried out research work to the present day, fulfilling the mission entrusted to it at the first conference — to be a supporting scientific center on the Rukh problem. The influence of the research activities of the department on the fundamental study of the state and scientifically significant topic was expressed in the preparation and conduct of eight more all-Ukrainian forums united by the common theme «People's Rukh of Ukraine: a place in history and politics» in 1996, 1998, 2000, 2001, 2005, 2009, 2011 and 2016, the publication of four monographs on the history of the NRU and dozens of scientific articles, the protection of six Ph.D. dissertations on NRU and three Ph.D. theses on related topics.
Стаття присвячена актуальній тематиці правового регулювання наукових парків в Україні та світі. У рамках проведеного дослідження вивчено сутність поняття наукового парку та ґенеза розвитку законодавства щодо діяльності наукових парків. Досліджено особливості видів наукових парків. Деталізовано питання регулювання діяльності наукового парку як суб'єкту правовідносин. Визначено загальні тенденції міжнародно-правового регулювання діяльності наукових парків. Автор прийшов до висновку, що наукові парки довели свою дієвість та ефективність у розробці, впровадженні та розповсюдженні сучасних інноваційних технологій, зіграли визначну роль у підвищенні рівня науки в Україні, а також у підготовці висококваліфікованих наукових кадрів. Проте починаючи із середини 2000-х рр. практично всі показники діяльності технопарків почали стрімко падати. Головна причина криється в недотриманні державою законодавства та постійній його зміні, припиненні державної підтримки у вигляді надання пільг та зменшенні податкового навантаження, блокуванні інноваційних проектів та фактичної відсутності бюджетного фінансування наукової сфери. ; The article is devoted to topical issues of legal regulation of science parks in Ukraine and the world. The study examined the essence of the concept of science park and the genesis of the development of legislation on the activities of science parks. The peculiarities of the types of science parks have been studied. The issue of regulating the activities of the science park as a subject of legal relations is detailed. The general tendencies of the international legal regulation of activity of science parks are defined. The author came to the conclusion that science parks have proven their effectiveness and efficiency in the development, implementation and dissemination of modern innovative technologies, have played a significant role in raising the level of science in Ukraine, as well as in training highly qualified scientists. However, starting in the mid-2000s, almost all indicators of technology parks began to decline sharply. The main reason lies in the state's non-compliance with the law and its constant change, the termination of state support in the form of benefits and reduction of the tax burden, blocking of innovative projects and the actual lack of budget funding for science.
Протягом діяльності Українського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту, який є попередником сучасного Державного наукового центру лікарських засобів, отримав нову потужну матеріально-технічну базу, створилися нові підрозділи та лабораторії. Наукові розробки інституту впроваджувалися на нових фармацевтичних підприємствах. Свідченням інтенсивного розвитку наукових досліджень є захист авторських свідотств на винаходи та захист докторських та кандидатських дисертацій. Пройшовши складний історичний шлях Державний науковий центр лікарських засобів перетворився у провідну науково-дослідну установу. ; During the activity of the Ukrainian Research Chemical-Pharmaceutical Institute, which is a precursor of the modern State Scientific Center of drugs, got a new powerful material and technical base, created new units and laboratories. Scientific research institute introduced to new pharmaceutical enterprises. Evidence of intensive research is to protect the author certificates for inventions and doctoral and master's theses. After complicated historical path of the State Research Center of medicines has become a leading research institution.
Youth centers and spaces are the main partners of local authorities in the implementation of youth policy, as their activities are aimed at strengthening the work of government agencies and creating conditions for meaningful leisure, education and self-realization of youth. The purpose of the work is to analyze the activity of the Youth Center "START" of the Youth Center "START" of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University and to determine the prospects for further development. The methodology is based on general scientific methods (observation of the practical activities of the Youth Center "START" in higher education; analysis, comparison and generalization of scientific sources on the problem, reports, plans, activities of the Youth Center "START" of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University). The scientific novelty of the work is that the study first highlights the main objectives of the Youth Center "START" of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University; the directions in which the work is carried out in the Center are presented; the scientific sources of researchers who dealt with the problems of youth centers of Ukraine are analyzed; the activity of the youth center for the last 3 years (2019–2021) in the following areas is revealed: educational-scientific, leisure, information-consulting, project, vocational guidance, mentoring. The purpose of the Center is the comprehensive development and self-realization of young people in various spheres of public life, the disclosure of its potential, protection of interests and rights; promotion of social formation and development, professional orientation and organization of meaningful leisure; support for talented youth. Conclusions: Youth Center "START" is an effective tool and means of creating opportunities for the development of young people, their independence and autonomy, the organization of healthy and safe leisure and recreation of young people; helping young people in their interaction with the government and politicians; creating opportunities for young people to be involved in non-formal education, which contributes to the development of their competencies. ; Молодіжні центри і простори є основними партнерами органів місцевої влади в реалізації молодіжної полі- тики, оскільки їх діяльність спрямована на посилення роботи державних структур і створення умов для зміс- товного проведення дозвілля, навчання й самореалізації молоді. Мета роботи – проаналізувати діяльність Моло- діжного центру «START» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та визначити перспективи його подальшого розвитку. Методологія роботи ґрунтується на загальнонаукових методах (спо- стереження за практичною діяльністю Молодіжного центру «START» в умовах закладу вищої освіти; аналіз, порівняння та узагальнення наукових джерел із досліджуваної проблеми, звітів, планів, напрямів діяльності цен- тру; опитування членів центру). Наукова новизна роботи полягає в тому, що в дослідженні вперше виокремлено тенденції розвитку молодіжного центру як інноваційної структури молодіжної роботи в умовах закладу вищої освіти; охарактеризовано напрями діяльності Молодіжного центру «START»; проаналізовано наукові джерела щодо проблематики молодіжних цен- трів України; розкрито діяльність молодіжного центру за останні 3 роки (2019–2021 рр.) за такими напрямами, як навчально-науковий, дозвіллєвий, інформаційно-консультаційний, проєктний, профорієнтаційний, менторський. Молодіжний центр «START» є дієвим інструментом та засобом реалізації можливостей для розвитку моло- дих людей, їх автономії, організації здорового й безпечного дозвілля та відпочинку, залучення до неформальної освіти, що сприяє розвитку компетенцій; посередником у процесі взаємодії з владою й громадою.
The article deals with the main specific conditions of forensic investigation of improvised firearms in Ukraine: legislative definition of the concept, obsolescence of current forensic ballistic methods, free access to the technique of making such weapons in handicraft conditions. An analysis of the positions and views of domestic criminal scientists on the interpretation of the concept of "improvised firearms". The conclusion was made about the necessity of adopting the Armed Forces Armed Forces in the near future and the fundamental updating of the current ballistic forensic research methods. The last five years have become a real test of statehood for Ukraine. External military aggression and anti-terrorist operation (OOS), the loss of part of the territory, significant economic problems have complicated the criminogenic situation in the country, one of the manifestations of which was an increase in the circulation and use, including for criminal purposes, of illegal weapons. At the same time, from the area of OOS, as the author's experience shows, illegal firearms come from both the formed samples, as well as improvised and processed. The current disappointing trend in this problem is the proliferation of atypical (atypical), non-standard weapons, including improvised weapons, in its arsenal. International experts also speak about the threatening nature of the homemade weapons problem. For example, the renowned Swiss independent scientific center Small Arms Survey, which publishes annual reports on the situation of illicit trafficking in weapons in the world, claims that improvised and processed weapons is a serious cause of inaccuracies in the calculation of arms at the population. It is not only specimens of pipes and scrap, but also pneumatics, replicas, signaling and firearms for firing cartridges that can be converted into firearms. ; В статті висвітлені основні специфічні умови криміналістичного дослідження саморобної вогнепальної зброї в Україні: законодавче не визначення поняття, застарілість чинних судово-балістичних методик, вільний доступ до техніки виготовлення такої зброї в кустарних умовах. Проведений аналіз позицій і поглядів вітчизняних вчених-криміналістів щодо тлумачення поняття «саморобна вогнепальна зброя». Зроблений висновок про необхідність прийняття в найближчий час ЗУ «Про зброю» та принципового оновлення чинних методик судово-балістичних досліджень. Останні п'ять років стали для України справжнім випробуванням на державність. Зовнішня військова агресія і проведення АТО (ООС), втрата частини території, значні економічні проблеми ускладнили криміногенну ситуацію в країні, одним з проявів якої стало збільшення обігу і використання, в тому числі в злочинних цілях, нелегальної зброї. При цьому, з зони ООС, як свідчить авторський досвід, надходить нелегальна вогнепальна зброя як сформованих зразків, так і саморобна та перероблена. Сучасним невтішним трендом цієї проблем є поширення в її арсеналі атипової (нетипової), нестандартної зброї, включаючи саморобну. Про загрозливий характер проблеми саморобної зброї говорять і міжнародні фахівці. Так, авторитетний Швейцарський незалежний науковий центр Small Arms Survey, що публікує щорічні звіти щодо ситуації з незаконним обігом зброї у світі, стверджує, що саморобна та перероблена зброя стає серйозною причиною неточностей в підрахуванні зброї на руках у населення. Це не лише екземпляри з труб і металобрухту, а ще й пневматика, репліки, сигнальна та зброя для стрільби холостими патронами, яку можна переробити у вогнепальну. ; В статті висвітлені основні специфічні умови криміналістичного дослідження саморобної вогнепальної зброї в Україні: законодавче не визначення поняття, застарілість чинних судово-балістичних методик, вільний доступ до техніки виготовлення такої зброї в кустарних умовах. Проведений аналіз позицій і поглядів вітчизняних вчених-криміналістів щодо тлумачення поняття «саморобна вогнепальна зброя». Зроблений висновок про необхідність прийняття в найближчий час ЗУ «Про зброю» та принципового оновлення чинних методик судово-балістичних досліджень. Останні п'ять років стали для України справжнім випробуванням на державність. Зовнішня військова агресія і проведення АТО (ООС), втрата частини території, значні економічні проблеми ускладнили криміногенну ситуацію в країні, одним з проявів якої стало збільшення обігу і використання, в тому числі в злочинних цілях, нелегальної зброї. При цьому, з зони ООС, як свідчить авторський досвід, надходить нелегальна вогнепальна зброя як сформованих зразків, так і саморобна та перероблена. Сучасним невтішним трендом цієї проблем є поширення в її арсеналі атипової (нетипової), нестандартної зброї, включаючи саморобну. Про загрозливий характер проблеми саморобної зброї говорять і міжнародні фахівці. Так, авторитетний Швейцарський незалежний науковий центр Small Arms Survey, що публікує щорічні звіти щодо ситуації з незаконним обігом зброї у світі, стверджує, що саморобна та перероблена зброя стає серйозною причиною неточностей в підрахуванні зброї на руках у населення. Це не лише екземпляри з труб і металобрухту, а ще й пневматика, репліки, сигнальна та зброя для стрільби холостими патронами, яку можна переробити у вогнепальну.
У статті звертається увага на сутність та особливості культуроцентричного, процесного, інституційного та організаційного підходів, формуючих суть освітніх процесів в цілому. Автор розглядає університет не тільки як освітній і науковий, а й духовний центр, що формує особистість фахівця нового типу. Зазначається, що як соціальне явище, процес і соціальний інститут освіта приймає соціальні зміни суспільства, а перехідний характер соціальних процесів, домінування ринкових відносин у свою чергу позначаються на інституті освіти. Втім, саме інституційний підхід дає можливість розглядати освітні процеси і на соціальному, і на особистісному рівнях. Зауважується, що інституціоналізація вищої освіти як окремого соціального інституту в рамках всього соціального інституту освіти сталася в другій половині двадцятого століття, що дозволило говорити про провідну роль університетів у культурі модерну. Автор підкреслює, що у теорії вищої освіти широко визнана теза, що має численну аргументацію: установи вищої освіти за своєю природою – національні інститути. Вони регулюються національним законодавством, спираються на національні фінанси, готують фахівців для національної економіки. В принципі, поява нових форм взаємозв'язків – позитивний соціальний процес, але мають місце і негативні наслідки. Їх передумовою, на думку деяких дослідників, стала глобалізація, тобто дія «ринкових сил», які сприяють розвитку «світу без кордонів».
At the beginning of the VII century in the political life of the Near and Middle East, fundamental changes have taken place. The Arabs conquered a colossal territory, which included the lands of Iran, North Africa, North-West India, the Asian provinces of Byzantium, most of the former Roman Empire. In the conquered cities of the caliphate, observatories, madaris, libraries were built. At the end of VII century, the first scientific center, an academy, the House of Wisdom, was founded in Baghdad, in which scholars who spoke different languages were assembled. Here the translation and commentary activity were very developed, the main works of ancient thought, such as the writings of Aristotle, Ptolemy were published in the 9th century in the Arabic-speaking world. For two centuries from 750 to 950 years, the works of ancient authors on philosophy, mathematics, medicine, alchemy, and astronomy were translated into Arabic, which indicates the high scientific potential of that time in the East. At the same time, in the XII century, Ibn Rushd composed 38 commentaries on the works of Aristotle, the "Republic" of Plato, the treatise "On the Mind" of Alexander of Aphrodisias, which subsequently had an important influence on the work of Nasir al-Din al-Tusi. Thus, this period in the history of Eastern scientific thought is marked by high intellectual potential. To this day, historians of medieval Arabic literature face a sufficient number of difficulties, since the vast majority of manuscripts remain inaccessible to them. The works of many renowned Arab authors of the middle Ages are more than 1000 years old, so it seems obvious that the manuscripts of the vast majority of authors have not survived to this day. The researchers of the history of Azerbaijan and neighboring countries in the middle Ages, with all the variety of available sources on which they rely, still attract little factual material related to the Arabic-language works of the historical and scientific genre. Undoubtedly, a comprehensive study of the entire complex of information of Nasir al-Din al-Tusi on the history of science in Azerbaijan is of great importance. ; На початку VII століття в політичному житті Близького і Середнього Сходу відбулися кардинальні зміни. Араби захопили колосальну територію, до якої увійшли землі Ірану, Північної Африки, Північно-Західної Індії, азіатські провінції Візантії, велика частина колишньої Римської імперії. У завойованих містах халіфату будувалися обсерваторії, медресе, бібліотеки. В кінці VII століття в Багдаді був заснований перший науковий центр ‒ академія ‒ Будинок мудрості, в якому були зібрані вчені, які говорили на різних мовах. Тут була значно розвинена перекладацька і коментаторська діяльність. Протягом двох століть, з 750 по 950 роки, праці античних авторів з філософії, математики, медицини, алхімії і астрономії переводилися на арабську мову, що свідчить про високий науковий потенціал того часу на Сході. Зокрема, Аверроес, який працював в XII столітті склав 38 коментарів до праць Аристотеля, «Республіки» Платона, трактату «Про розум» Олександра Афродізіаса, які згодом дуже вплинули на творчість Насір ад-Діна аль -Тусі. Таким чином, основні праці античної думки, такі як праці Аристотеля, Птолемея, були опубліковані в 9 столітті в арабомовному світі. Таким чином, цей період в історії східної наукової думки відзначений високим інтелектуальним потенціалом. До цього дня історики середньовічної арабської наукової літератури стикаються з труднощами, пов'язаними з тим, що переважна більшість рукописів залишаються для них недоступними. Роботам багатьох відомих арабських авторів середньовіччя більше 1000 років, тому представляється очевидним, що рукописи переважної більшості авторів не збереглися до наших днів. Дослідники історії Азербайджану і сусідніх країн в середні століття, при всій різноманітності джерел, на які вони спираються, все ще залучають мало фактичного матеріалу, пов'язаного з арабомовними творами історичного і наукового характеру. Безсумнівно, велике значення має комплексне вивчення всього обсягу відомостей, наявних в працях Насір ад-Діна ат-Тусі, з історії науки в Азербайджані. ; В начале VII века в политической жизни Ближнего и Среднего Востока произошли кардинальные изменения. Арабы захватили колоссальную территорию, в которую вошли земли Ирана, Северной Африки, Северо-Западной Индии, азиатские провинции Византии, большая часть бывшей Римской империи. В завоеванных городах халифата строились обсерватории, медресе, библиотеки. В конце VII века в Багдаде был основан первый научный центр ‒ академия ‒ Дом мудрости, в котором были собраны ученые, говорившие на разных языках. Здесь была значительно развита переводческая и комментаторская деятельность. В течение двух столетий, с 750 по 950 годы, труды античных авторов по философии, математике, медицине, алхимии и астрономии переводились на арабский язык, что свидетельствует о высоком научном потенциале того времени на Востоке. В частности, работавший в XII веке Ибн Рушд составил 38 комментариев к трудам Аристотеля, «Республике» Платона, трактату «О разуме» Александра Афродизиаса, которые впоследствии оказали большое влияние на творчество Насир ад-Дина ат-Туси. Таким образом, основные труды античной мысли, такие как труды Аристотеля, Птолемея, были опубликованы в 9 веке в арабоязычном мире. Таким образом, этот период в истории восточной научной мысли отмечен высоким интеллектуальным потенциалом. По сей день историки средневековой арабской научной литературы сталкиваются с трудностями, связанными с тем, что подавляющее большинство рукописей остаются для них недоступными. Работам многих известных арабских авторов средневековья более 1000 лет, поэтому представляется очевидным, что рукописи подавляющего большинства авторов не сохранились до наших дней. Исследователи истории Азербайджана и соседних стран в средние века, при всем разнообразии источников, на которые они опираются, все еще привлекают мало фактического материала, связанного с арабоязычными произведениями исторического и научного характера. Несомненно, большое значение имеет комплексное изучение всего объема сведений, имеющихся в трудах Насир ад-Дина ат-Туси, по истории науки в Азербайджане.
This article discusses the dramatic events of 1941 near Moscow, culminating in the defeat of German troops and the liberation by the Red Army of many territories occupied by the invaders. This topic is still of scientific and practical interest in connection with numerous attempts to reconsider the reasons for the defeat of the Wehrmacht and the disruption of Operation Typhoon, which had the task of seizing the Soviet capital. The author focuses on the views of a prominent military figure in Nazi Germany, Colonel General of the Tank Forces Guderian. As commander of the 2nd tank group (army), Guderian took an active part in the defeat of the South-Western Front of Soviet troops and the campaign against Moscow. According to Guderian, the German attack on Moscow failed for two reasons: 1) due to Hitler's wrong strategy and 2) bad weather. Both of these theses, adopted by Western historiography, are examined in detail in the work and are criticized on the basis of available sources and verified facts. In order to restore the historical truth, to clear the crucial events of 1941 from false ideas and misinterpretations, the article discusses the key stages of the battle of Moscow, as well as the balance of forces on each of them. Particular attention is paid to identifying the causes of the failure of the Nazi plan to capture Moscow, including those related to the natural factor. Based on the studied materials and sources, the author came to the conclusion that the defeat of German troops near Moscow was not accidental. Despite the victories achieved due to the surprise of the attack and technical superiority, the Wehrmacht was not able in the first months of the war to achieve decisive success on all sections of the Eastern Front. And where he was, the attackers suffered huge material and human losses. This left the Soviet command time and freedom to maneuver, which was supported by the existing strategic reserves. When planning an operation to seize the Soviet capital, the German command was forced to leave this reality. Therefore, the general attack on Moscow unfolded not earlier and no later than it could take place. The Soviet High Command, despite difficult circumstances, completely controlled the situation and took all necessary measures to repel an attack on the capital. In such circumstances, the collapse of Operation Typhoon was objectively inevitable and would have occurred in any weather. ; У даній статті розглядаються драматичні події 1941 р. під Москвою, що завершилися розгромом німецьких військ і звільненням радянською армією багатьох окупованих загарбниками територій. Ця тема до сих пір становить науковий і практичний інтерес у зв'язку з численними спробами переглянути причини поразки вермахту і зриву операції «Тайфун», що мала своїм завданням захоплення радянської столиці. У центрі уваги автора – погляди крупного військового діяча гітлерівської Німеччини генерал-полковника танкових військ Гудеріана. Як командувач 2-ї танкової групи (армії), Гудеріан брав активну участь у розгромі Південно-Західного фронту радянських військ і поході на Москву. На думку Гудеріана, німецький наступ на Москву провалився з двох причин: 1) через неправильну стратегію Гітлера і 2) погану погоду. Обидві ці тези, взяті на озброєння західною історіографією, докладно розглядаються у роботі і піддаються критиці на основі наявних джерел і перевірених фактів. З метою відновлення історичної правди, очищення переломних подій 1941 р. від хибних уявлень і невірних трактувань, у статті розглядаються ключові етапи битви під Москвою, а також співвідношення сил на кожному з них. Особливу увагу приділено виявленню причин зриву гітлерівського плану захоплення Москви, в тому числі пов'язаних з природним фактором. На основі вивчених матеріалів і джерел автор дійшов висновку, що поразка німецьких військ під Москвою не була випадковою. Незважаючи на перемоги, досягнуті завдяки раптовості нападу і технічній перевазі, вермахт не зміг у перші місяці війни домогтися вирішального успіху на всіх ділянках Східного фронту. А там, де він був, нападники зазнавали величезних матеріальних і людських втрат. Це залишало радянському командуванню час і свободу для маневру, який підкріплювався наявними стратегічними резервами. Плануючи операцію по захопленню радянської столиці, німецьке командування змушене було виходити з цієї реальності. Тому генеральний наступ на Москву розгорнувся не раніше і не пізніше, ніж він міг відбутися. Радянське Головнокомандування, незважаючи на скрутні обставини, повністю контролювало ситуацію і вживало всіх необхідних заходів для відбиття атаки на столицю. За тих умов крах операції «Тайфун» був об'єктивно неминучим і стався б за будь-якої погоди.
This article discusses the dramatic events of 1941 near Moscow, culminating in the defeat of German troops and the liberation by the Red Army of many territories occupied by the invaders. This topic is still of scientific and practical interest in connection with numerous attempts to reconsider the reasons for the defeat of the Wehrmacht and the disruption of Operation Typhoon, which had the task of seizing the Soviet capital. The author focuses on the views of a prominent military figure in Nazi Germany, Colonel General of the Tank Forces Guderian. As commander of the 2nd tank group (army), Guderian took an active part in the defeat of the South-Western Front of Soviet troops and the campaign against Moscow. According to Guderian, the German attack on Moscow failed for two reasons: 1) due to Hitler's wrong strategy and 2) bad weather. Both of these theses, adopted by Western historiography, are examined in detail in the work and are criticized on the basis of available sources and verified facts. In order to restore the historical truth, to clear the crucial events of 1941 from false ideas and misinterpretations, the article discusses the key stages of the battle of Moscow, as well as the balance of forces on each of them. Particular attention is paid to identifying the causes of the failure of the Nazi plan to capture Moscow, including those related to the natural factor. Based on the studied materials and sources, the author came to the conclusion that the defeat of German troops near Moscow was not accidental. Despite the victories achieved due to the surprise of the attack and technical superiority, the Wehrmacht was not able in the first months of the war to achieve decisive success on all sections of the Eastern Front. And where he was, the attackers suffered huge material and human losses. This left the Soviet command time and freedom to maneuver, which was supported by the existing strategic reserves. When planning an operation to seize the Soviet capital, the German command was forced to leave this reality. Therefore, the general attack on Moscow unfolded not earlier and no later than it could take place. The Soviet High Command, despite difficult circumstances, completely controlled the situation and took all necessary measures to repel an attack on the capital. In such circumstances, the collapse of Operation Typhoon was objectively inevitable and would have occurred in any weather. ; У даній статті розглядаються драматичні події 1941 р. під Москвою, що завершилися розгромом німецьких військ і звільненням радянською армією багатьох окупованих загарбниками територій. Ця тема до сих пір становить науковий і практичний інтерес у зв'язку з численними спробами переглянути причини поразки вермахту і зриву операції «Тайфун», що мала своїм завданням захоплення радянської столиці. У центрі уваги автора – погляди крупного військового діяча гітлерівської Німеччини генерал-полковника танкових військ Гудеріана. Як командувач 2-ї танкової групи (армії), Гудеріан брав активну участь у розгромі Південно-Західного фронту радянських військ і поході на Москву. На думку Гудеріана, німецький наступ на Москву провалився з двох причин: 1) через неправильну стратегію Гітлера і 2) погану погоду. Обидві ці тези, взяті на озброєння західною історіографією, докладно розглядаються у роботі і піддаються критиці на основі наявних джерел і перевірених фактів. З метою відновлення історичної правди, очищення переломних подій 1941 р. від хибних уявлень і невірних трактувань, у статті розглядаються ключові етапи битви під Москвою, а також співвідношення сил на кожному з них. Особливу увагу приділено виявленню причин зриву гітлерівського плану захоплення Москви, в тому числі пов'язаних з природним фактором. На основі вивчених матеріалів і джерел автор дійшов висновку, що поразка німецьких військ під Москвою не була випадковою. Незважаючи на перемоги, досягнуті завдяки раптовості нападу і технічній перевазі, вермахт не зміг у перші місяці війни домогтися вирішального успіху на всіх ділянках Східного фронту. А там, де він був, нападники зазнавали величезних матеріальних і людських втрат. Це залишало радянському командуванню час і свободу для маневру, який підкріплювався наявними стратегічними резервами. Плануючи операцію по захопленню радянської столиці, німецьке командування змушене було виходити з цієї реальності. Тому генеральний наступ на Москву розгорнувся не раніше і не пізніше, ніж він міг відбутися. Радянське Головнокомандування, незважаючи на скрутні обставини, повністю контролювало ситуацію і вживало всіх необхідних заходів для відбиття атаки на столицю. За тих умов крах операції «Тайфун» був об'єктивно неминучим і стався б за будь-якої погоди.
The article examines the main problems and negative factors of the reform of financial control in Ukraine and identifies the directions for its improvement in the context of the development of the public finance management system. A synthesis of theoretical and practical developments regarding the development of internal control and internal audit in public sector bodies was carried out with the inclusion of European standards. Key words: state financial, public financial management system, audit, internal control, audit service. REFERENCES1. Uhoda, Spysok, Mizhnarodnyy dokument (2014) Uhoda pro asotsiatsiyu mizh Ukrayinoyu, z odniyeyi storony, ta Yevrosoyuzom, Yevropeysʹkym spivtovarystvom […] Ukrayina, Yevropeysʹkyy Soyuz, Yevratom […] [Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Community [.] Ukraine, European Union, Euratom [.]]. Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua /laws/ show/ 984-011/page10.2. Verkhovna Rada Ukrayiny. (2018). Kontseptsiya realizatsiyi derzhavnoyi polityky u sferi reformuvannya systemy derzhavnoho finansovoho kontrolyu do 2020 roku [Concept of implementation of the state policy in the field of reforming the system of state financial control until 2020]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/310-2018.3. Verkhovna Rada Ukrayiny. (2015). Pro rakhunkovu palatu v Ukrayini: Zakon Ukrayiny [About the Accounts Chamber in Ukraine: Law of Ukraine]. Retrieved from ntt //zakon0.rada.gov.ua/ laws/ show/576-19.4. Kabinet Ministriv Ukrayiny. (2017). Pro skhvalennya Stratehiyi reformuvannya systemy upravlinnya derzhavnymy finansamy na 2017-2020 roky [On Approving the Strategy for Reforming the Public Finances Management System for 2017-2020]. № 142-r. Retrieved from http: ntt //zakon3. rada.gov.ua/ laws/ show/142-20175. Zvit rakhunkovoyi palaty za 2017 rik. [Accounts Chamber Report for 2017]. Retrieved from http://www.ac. rada.gov.ua/ doccatalog/document/16755497/Zvit_RP_2017.6. Viddil antykoruptsiynoyi polityky / Natsionalʹnyy instytut stratehichnykh doslidzhenʹ (2018). Modernizatsiya mekhanizmiv finansovoho kontrolyu ta audytu yak skladovykh antykoruptsiynoyi prohramy [Modernization of financial control and audit mechanisms as part of anti-corruption program]. Retrieved from http:// www.niss.gov.ua/ content/ articles/ files/ 1Melnyk 47871 .pdf.7. Zvity pro rezultaty diyalnosti Derzhaudyt·sluzhby ta yiyi terytorialʹnykh orhaniv (2016-2017) [Reports on the results of the activities of the State Service and its territorial bodies]. Retrieved from http: //www.dkrs.gov.ua/ kru/uk/ publish /article/132220; jsessionid=B2CBB2F82A87817.8. Derzhavna audytorsʹka sluzhba Ukrayiny. (2017). Publichnyy zvit pro diyalʹnist [Public report on the activities]. Retrieved from http://dkrs/kmu.gov.ua/ kru/doccatalog/document?=137772.9. Ministerstvo finansiv Ukrayiny. (2018). Shcho do stanu planuvannya diyalʹnosti z vnutrishnʹoho audytu [On the state of planning of the activity of internal audit]. Retrieved from http://document.ua/shodo–stanu–planuvannja-dijalnosti-z-vnutrishnogo -auditu-doc33951.10. de Koning, R. P. Dzh. (2007).Gosudarstvennyy vnutrenniy finansovyy k ontrol [State internal financial control]. / Trans. from the English. R. Rudnitskoy. Sloveniya.11. Tsentr spryyannya instytuts. rozvytku derzh. sluzhby pry Holov. upravlinni derzh. sluzhby Ukrayiny. (2007). Modernizatsiya derzhavnoho sektora: pidzvitnistʹ ta kontrol [Public Sector Modernization: Accountability and Control]. Policy Brief. OECD.12. Horodyanska, L. (2015). Derzhavnyy finansovyy audyt ta audyt efektyvnosti v systemi derzhavnoho finansovoho kontrolyu [State financial audit and audit of efficiency in the system of state financial control]. Bukhhaltersʹkyy oblik i audyt, (10), 35-44.13. Hutsalenko, L. V., Deriy V.A., Kotsupatryy M.M. (2014). Derzhavnyy finansovyy control [State financial control]. Kyiv: Tsentr uchbovoyi literatury.14. Derekon, V. M. (2015). Audyt u systemi derzhavnoho finansovoho kontrolyu: suchasnyy stan i napryamy vdoskonalennya [Audit in the system of state financial control: the current state and directions of improvement]. Naukovyy visnyk Natsionalnoyi akademiyi derzhavnoyi podatkovoyi sluzhby Ukrayiny (ekonomika, pravo), (4 (31)), 208 – 213.15. Dikan, L. V. Voronina, O.O., Holub, YU. O., Synyuhina, N. V. (2008). Derzhavnyy audit [State Audit]. / edition by L.V. Dikan. Kharkiv: KHNEU. ; В статье исследованы основные проблемы и негативные факторы реформирования финансового контроля в Украине и определены направления его усовершенствования в контексте развития системи управления государственными финансами. Осуществлено обобщение теоретических и практических разработок относительно развития внутреннего контроля и внутреннего аудита в органах государственного сектора с включением требований європейских стандартов. Ключевые слова: государственный финансовый, система управления государственными финансами, аудит, внутренний контроль, аудиторськая служба. Список использованной литературы1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Євросоюзом, Європейським співтовариством […] Україна, Європейський Союз, Євратом […]; Угода, Список, Міжнародний документ від 27.06.2014. URL: http://zakon3.rada.gov.ua /laws/ show/ 984-011/pаgе10.2. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування системи державного фінансового контролю до 2020 року від 10 травня 2018 р.№ 310-р. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/310-2018.3. Про рахункову палату в Україні: Закон України від 02.07.2015р. №576-VIII. URL: ntt//zakon0. rada.gov.ua/ laws/ show/576-194. Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки: Кабінет Міністрів України від 08.02.2017 № 142-р. URL: http: ntt //zakon3.rada.gov.ua/ laws/ show/142-2017.5. Звіт рахункової палати за 2017 рік. URL: http://www.ac. rada.gov.ua/doccatalog/document/16755497/Zvit_RP_2017.6. Модернізація механізмів фінансового контролю та аудиту як складових антикорупційної програми: Відділ антикорупційної політики / Національний інститут стратегічних досліджень червень 2018р. URL: http:// www.niss.gov.ua/ content/ articles/ files/ 1Melnyk 47871.pdf7. Звіти про результати діяльності Держаудитслужби та її територіальних органів за січень – грудень 2016 року, січень – грудень 2017року. URL: http: //www.dkrs.gov.ua/ kru/uk/ publish/article/132220;jsessionid=B2CBB2F82A87817.8. Публічний звіт про діяльність Державної аудиторської служби України за 2017р. URL: http://dkrs/kmu.gov.ua/ kru/doccatalog/ document?=1377729. Міністерство фінансів України лист від 15.01.2018р№33040-06-5/1193 Щодо стану планування діяльності з внутрішнього аудиту. URL: http://document.ua/shodo–stanu–planuvannja-dijalnosti-z-vnutrishnogo -auditu-doc3395110. де Конинг Р. П. Дж. Государственный внутренний финансовый к онтроль. / пер. с англ. Р. Рудницкой. Словения, 2007. 336 с.11. Модернізація державного сектора: підзвітність та контроль: Центр сприяння інституц. розвитку держ. служби при Голов. управлінні держ. служби України. Policy Brief. OECD. 2007. Серп. 8 c.12. Городянська Л. Державний фінансовий аудит та аудит ефективності в системі державного фінансового контролю. Бухгалтерський облік і аудит. 2015. №10. С. 35-44.13. Гуцаленко Л. В., Дерій В.А., Коцупатрий М.М. Державний фінансовий контроль: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2014. 424 с.14. Дереконь В. М. Аудит у системі державного фінансового контролю : сучасний стан і напрями вдосконалення. Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). 2015. № 4 (31). С. 208 – 213.15. Дікань Л. В. Вороніна О.О., Голуб Ю. О., Синюгіна Н. В. Державний аудит: навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дисципліни. /за заг. ред. Л.В. Дікань. Xарків: ХНЕУ, 2008. 164 с. ; В статті досліджено основні проблеми й ризики реформування системи державного фінансового контролю в Україні та визначено напрями його вдосконалення в контексті розвитку системи управління державними фінансами. Здійснено узагальнення теоретичних і практичних розробок щодо розвитку внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в органах державного сектору з урахуванням вимог європейських стандартів. Ключові слова: державний фінансовий контроль, система управління державними фінансами, аудит, внутрішній контроль, аудиторська служба. Список використаної літератури1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Євросоюзом, Європейським співтовариством […] Україна, Європейський Союз, Євратом […]; Угода, Список, Міжнародний документ від 27.06.2014. URL: http://zakon3.rada.gov.ua /laws/ show/ 984-011/pаgе10.2. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування системи державного фінансового контролю до 2020 року від 10 травня 2018 р.№ 310-р. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/310-2018.3. Про рахункову палату в Україні: Закон України від 02.07.2015р. №576-VIII. URL: ntt//zakon0. rada.gov.ua/ laws/ show/576-194. Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки: Кабінет Міністрів України від 08.02.2017 № 142-р. URL: http: ntt //zakon3.rada.gov.ua/ laws/ show/142-2017.5. Звіт рахункової палати за 2017 рік. URL: http://www.ac. rada.gov.ua/doccatalog/document/16755497/Zvit_RP_2017.6. Модернізація механізмів фінансового контролю та аудиту як складових антикорупційної програми: Відділ антикорупційної політики / Національний інститут стратегічних досліджень червень 2018р. URL: http:// www.niss.gov.ua/ content/ articles/ files/ 1Melnyk 47871.pdf7. Звіти про результати діяльності Держаудитслужби та її територіальних органів за січень – грудень 2016 року, січень – грудень 2017року. URL: http: //www.dkrs.gov.ua/ kru/uk/ publish/article/132220;jsessionid=B2CBB2F82A87817.8. Публічний звіт про діяльність Державної аудиторської служби України за 2017р. URL: http://dkrs/kmu.gov.ua/ kru/doccatalog/ document?=1377729. Міністерство фінансів України лист від 15.01.2018р№33040-06-5/1193 Щодо стану планування діяльності з внутрішнього аудиту. URL: http://document.ua/shodo–stanu–planuvannja-dijalnosti-z-vnutrishnogo -auditu-doc3395110. де Конинг Р. П. Дж. Государственный внутренний финансовый к онтроль. / пер. с англ. Р. Рудницкой. Словения, 2007. 336 с.11. Модернізація державного сектора: підзвітність та контроль: Центр сприяння інституц. розвитку держ. служби при Голов. управлінні держ. служби України. Policy Brief. OECD. 2007. Серп. 8 c.12. Городянська Л. Державний фінансовий аудит та аудит ефективності в системі державного фінансового контролю. Бухгалтерський облік і аудит. 2015. №10. С. 35-44.13. Гуцаленко Л. В., Дерій В.А., Коцупатрий М.М. Державний фінансовий контроль: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2014. 424 с.14. Дереконь В. М. Аудит у системі державного фінансового контролю : сучасний стан і напрями вдосконалення. Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). 2015. № 4 (31). С. 208 – 213.15. Дікань Л. В. Вороніна О.О., Голуб Ю. О., Синюгіна Н. В. Державний аудит: навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дисципліни. /за заг. ред. Л.В. Дікань. Xарків: ХНЕУ, 2008. 164 с.
Key words: sports activities, sports activities legal regulation, temporary laws, ambushmarketing, image rights, local rulemaking The article analyses the legal regulation of the use of intellectualproperty in sports activities. The relevance of the study is justified by the fact that theincome of the global sports industry is increasingly depending on the use of the intellectualproperty by sports organizations.The author notices that adoption of temporary laws aimed at protecting the intellectualproperty rights of sports organizations who organize major sporting events ina country are distinctive features of sports activities. There were two similar laws inthe Ukrainian legislation. Although these laws contained some gaps, this experienceshould become a basis for the introduction of the concept of ambush marketing on aregular basis in the domestic law.Analysis of international agreements in the sporting sphere shows that nowadaysamong the world sports organizations, only intellectual property of InternationalOlympic Committee has an exclusive basis of protection. At the same time, the factthat in general the use and protection of intellectual property is given too little attentionin international agreements in the field of sports gives greater importance tolocal regulations adopted by sports authorities.According to the established practices of foreign sports organizations, professionalrules and contracts between the athlete and the organization contains mutual restrictionsof the use of a number of intellectual property objects constituting the athlete'simage. To date, in Ukrainian practice, only regulations and contracts of several footballorganizations contain the similar provisions, which at the same time have a numberof shortcomings. One of the issues is terminological ambiguity in image rightslegal phenomena, which is still new to Ukrainian practice, and therefore requires theconsistency of definitions between different sports organizations.Thus, although Ukrainian legislation creates the background for domestic sportsorganizations to benefit from their intellectual property, it still requires the adoptionof some new important definitions. ; Ключові слова: спортивна діяльність, правове регулювання спортивної діяльності,закони тимчасової дії, паразитичний маркетинг, право на образ, іміджеві права,локальна нормотворчість У статті міститься огляд нормативно-правових актів, що регулюють відносини у спор-тивній діяльності в розрізі використання об'єктів права інтелектуальної власності у сферіспорту. На основі аналізу законодавства України, міжнародних договорів і особливостейлокальної нормотворчості визначено проблемні аспекти розпорядження об'єктами праваінтелектуальної власності у вітчизняному спорті. Окреслено світові тенденції, що роз-кривають специфіку використання об'єктів права інтелектуальної власності у спорті таповинні стати орієнтиром для законодавця та спортивних організацій України. Список використаних джерел: 1. Clark J. Changing the game. Outlook for the global sports market to 2015. PriceWaterhouseCoopers. 2011. P. 40 URL: https://www.pwc.com/gx/en/hospitality-leisure/pdf/changing-the-game-outlook-for-the-global-sports-market-to-2015.pdf (дата звернення 30.04.2021). 2. Лавренюк О. Ю. Цивільно-правове регулювання відносин інтелектуальної власності у сфері спорту : дис. … канд. юрид. наук. Одеса, 2019. 236 с. 3. Про фізичну культуру і спорт : Закон України від 24.12.93 № 3809-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 14. С. 80. 4. Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні : Закон України від 14.09.2000 № 1954-III. Відомості Верховної Ради України. 2000. № 43. С. 370. 5. Про антидопінговий контроль у спорті : Закон України від 07.02.2017 № 1835-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 11. С. 102. 6. Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні : Закон України від 19.04.2007 № 962-V. Відомості Верховної Ради України. 2007. № 31. С. 405. 7. WIPO. Sport & IP — Licenses and Sponsorships in Sport. URL: http://www.wipo.int/ip-sport/en/licenses.html (дата звернення 08.04.2021). 8. Дорошенко Д. О. Захист від паразитичного маркетингу як один з пріоритетів спортивного права України / Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції «Спортивне право України: сучасний стан і перспективи розвитку» (19 жовтня 2018 року). Навчально-науковий «Центр спортивного права», Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2018. C. 74. 9. Brazil. General Law of the World Cup. Law No. 12.663 of June 5, 2012 URL: https://wipolex.wipo.int/en/text/335085 (дата звернення 08.04.2021). 10. Cape Town, South Africa. 2010 FIFA World Cup By-law, 2009. Published in Province of Western Cape: Provincial Gazette no. 6594 on 16 January 2009 URL: https://openbylaws.org.za/za-cpt/act/by-law/2009/2010-fifa-world-cup/eng/ (дата звернення 30.03.2021). 11. Про забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 : Закон України від 22.05.2018 № 2444-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 22. С. 194. 12. Major Events Management Act 2007. Public Act 2007 No 35. Date of assent 28 August 2007. URL: https://www.legislation.govt.nz/act/public/2007/0035/latest/DLM411987.html (дата звернення 30.03.2021). 13. Організація Об'єднаних Націй. Найробський договір про охорону Олімпійського символу (Найробі, 26 вересня 1981 року). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_995#Text (дата звернення 30.03.2021). 14. Міжнародний Олімпійський комітет. Олімпійська хартія 2020 - DidWeDe, Лозанна, Швейцарія. URL: http://noc-ukr.org/about/officialdocuments/olimpiyska-khartiya/ (дата звернення 30.03.2021). 15. Parrish R. Sports law and policy in the European Union. Manchester University Press. 2003. P. 271. 16. World Athletics. Book C - C2. TECHNICAL RULES (In force from 1 November 2019 and amended on 31 January 2020) URL: https://www.worldathletics.org/about-iaaf/documents/book-of-rules (дата звернення 30.03.2021). 17. Венедиктов В. С. Трудовое право Украины (Общая часть). Харьков : НУВД, 2004. С. 187. 18. University of New Hampshire - Franklin Pierce School of Law. IP Mall. PREMIER LEAGUE CONTRACT URL: https://ipmall.law.unh.edu/sites/default/files/hosted_resources/SportsEntLaw_Institute/Agent%20Contracts%20Between%20Players%20&%20Their%20Agents/6_PREMIER%20LEAGUE%20PLAYERS%20CONTRACT.pdf (дата звернення 30.03.2021). 19. Галузева Угода між Громадською спілкою «Федерація футболу України», Об'єднанням професіональних футбольних клубів України «Прем'єр-Ліга», об'єднанням футбольних клубів «Професіональна футбольна ліга України», та Всеукраїнською професійною спілкою «Футбол України», Всеукраїнською асоціацією футболістів-професіоналів у сфері професіонального футболу України на 2017-2022 роки. Київ-2017. URL: http://dev.pfl.ua/docs/07d3098c0649d1810a8a75fb1f1740a7.pdf (дата звернення 30.03.2021). 20. Федерація футболу України. РЕГЛАМЕНТ Федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів. Київ-2018 URL: https://uaf.ua/about-ffu/library (дата звернення 30.03.2021). 21. The Football Association Premier League L.imited. Handbook Season 2020/21 URL: https://resources.premierleague.com/premierleague/document/ 2020/09/11/dc7e76c1-f78d-45a2-be4a-4c6bc33368fa/2020-21-PL-Handbook-110920.pdf (дата звернення 30.03.2021). 22. Turkish Airlains EoroLeague. EUROLEAGUE BYLAWS. URL: https://www.euroleague.net/rs/85b6m5hxnomx8xap/84bd1f8d-134d-42a0-a8ee-cd688d29aaa2/d0c/filename/201718elbylaws.pdf (дата звернення 30.03.2021). ===================== 1. Clark J. Changing the game. Outlook for the global sports market to 2015. PriceWaterhouseCoopers. 2011. P. 40 URL: https://www.pwc.com/gx/en/hospitality-leisure/pdf/changing-the-game-outlook-for-the-global-sports-market-to-2015.pdf (data zvernennia 30.04.2021). 2. Lavreniuk O. Yu. Tsyvilno-pravove rehuliuvannia vidnosyn intelektualnoi vlasnosti u sferi sportu : dys. … kand. yuryd. nauk. Odesa, 2019. 236 s. 3. Pro fizychnu kulturu i sport : Zakon Ukrainy vid 24.12.93 № 3809-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1994. № 14. S. 80. 4. Pro pidtrymku olimpiiskoho, paralimpiiskoho rukhu ta sportu vyshchykh dosiahnen v Ukraini : Zakon Ukrainy vid 14.09.2000 № 1954-III. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2000. № 43. S. 370. 5. Pro antydopinhovyi kontrol u sporti : Zakon Ukrainy vid 07.02.2017 № 1835-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2017. № 11. S. 102. 6. Pro orhanizatsiiu ta provedennia finalnoi chastyny chempionatu Yevropy 2012 roku z futbolu v Ukraini : Zakon Ukrainy vid 19.04.2007 № 962-V. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2007. № 31. S. 405. 7. WIPO. Sport & IP — Licenses and Sponsorships in Sport. URL: http://www.wipo.int/ip-sport/en/licenses.html (data zvernennia 08.04.2021). 8. Doroshenko D. O. Zakhyst vid parazytychnoho marketynhu yak odyn z priorytetiv sportyvnoho prava Ukrainy / Tezy dopovidei mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Sportyvne pravo Ukrainy: suchasnyi stan i perspektyvy rozvytku» (19 zhovtnia 2018 roku). Navchalno-naukovyi «Tsentr sportyvnoho prava», Zaporizkyi natsionalnyi universytet, Zaporizhzhia, 2018. C. 74. 9. Brazil. General Law of the World Cup. Law No. 12.663 of June 5, 2012 URL: https://wipolex.wipo.int/en/text/335085 (data zvernennia 08.04.2021). 10. Cape Town, South Africa. 2010 FIFA World Cup By-law, 2009. Published in Province of Western Cape: Provincial Gazette no. 6594 on 16 January 2009 URL: https://openbylaws.org.za/za-cpt/act/by-law/2009/2010-fifa-world-cup/eng/ (data zvernennia 30.03.2021). 11. Pro zabezpechennia okhorony ta zakhystu prav intelektualnoi vlasnosti UIeFA pid chas provedennia v Ukraini finalnykh matchiv Lihy chempioniv UIeFA ta Lihy chempioniv UIeFA sered zhinok sezonu 2017/2018 : Zakon Ukrainy vid 22.05.2018 № 2444-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2018. № 22. S. 194. 12. Major Events Management Act 2007. Public Act 2007 No 35. Date of assent 28 August 2007. URL: https://www.legislation.govt.nz/act/public/2007/0035/latest/DLM411987.html (data zvernennia 30.03.2021). 13. Orhanizatsiia Ob'iednanykh Natsii. Nairobskyi dohovir pro okhoronu Olimpiiskoho symvolu (Nairobi, 26 veresnia 1981 roku). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_995#Text (data zvernennia 30.03.2021). 14. Mizhnarodnyi Olimpiiskyi komitet. Olimpiiska khartiia 2020 - DidWeDe, Lozanna, Shveitsariia. URL: http://noc-ukr.org/about/officialdocuments/olimpiyska-khartiya/ (data zvernennia 08.04.2021). 15. Parrish R. Sports law and policy in the European Union. Manchester University Press. 2003. P. 271. 16. World Athletics. Book C - C2. TECHNICAL RULES (In force from 1 November 2019 and amended on 31 January 2020) URL: https://www.worldathletics.org/about-iaaf/documents/book-of-rules (data zvernennia 30.03.2021). 17. Venedyktov V. S. Trudovoe pravo Ukraynы (Obshchaia chast). Kharkov : NUVD, 2004. S. 187. 18. University of New Hampshire - Franklin Pierce School of Law. IP Mall. PREMIER LEAGUE CONTRACT URL: https://ipmall.law.unh.edu/sites/default/files/hosted_resources/SportsEntLaw_Institute/Agent%20Contracts%20Between%20Players%20&%20Their%20Agents/6_PREMIER%20LEAGUE%20PLAYERS%20CONTRACT.pdf (data zvernennia 30.03.2021). 19. Haluzeva Uhoda mizh Hromadskoiu spilkoiu «Federatsiia futbolu Ukrainy», Obiednanniam profesionalnykh futbolnykh klubiv Ukrainy «Premier-Liha», obiednanniam futbolnykh klubiv «Profesionalna futbolna liha Ukrainy», ta Vseukrainskoiu profesiinoiu spilkoiu «Futbol Ukrainy», Vseukrainskoiu asotsiatsiieiu futbolistiv-profesionaliv u sferi profesionalnoho futbolu Ukrainy na 2017-2022 roky. Kyiv-2017. URL: http://dev.pfl.ua/docs/07d3098c0649d1810a8a75fb1f1740a7.pdf (data zvernennia 30.03.2021). 20. Federatsiia futbolu Ukrainy. REHLAMENT Federatsii futbolu Ukrainy zi statusu i transferu futbolistiv. Kyiv-2018 URL: https://uaf.ua/about-ffu/library (data zvernennia 30.03.2021). 21. The Football Association Premier League L.imited. Handbook Season 2020/21 URL: https://resources.premierleague.com/premierleague/document/2020/09/11/dc7e76c1-f78d-45a2-be4a-4c6bc33368fa/2020-21-PL-Handbook-110920.pdf (data zvernennia 30.03.2021). 22. Turkish Airlains EoroLeague. EUROLEAGUE BYLAWS. URL: https://www.euroleague.net/rs/85b6m5hxnomx8xap/84bd1f8d-134d-42a0-a8ee-cd688d29aaa2/d0c/filename/201718elbylaws.pdf (data zvernennia 30.03.2021).
Key words: sports activities, sports activities legal regulation, temporary laws, ambushmarketing, image rights, local rulemaking The article analyses the legal regulation of the use of intellectualproperty in sports activities. The relevance of the study is justified by the fact that theincome of the global sports industry is increasingly depending on the use of the intellectualproperty by sports organizations.The author notices that adoption of temporary laws aimed at protecting the intellectualproperty rights of sports organizations who organize major sporting events ina country are distinctive features of sports activities. There were two similar laws inthe Ukrainian legislation. Although these laws contained some gaps, this experienceshould become a basis for the introduction of the concept of ambush marketing on aregular basis in the domestic law.Analysis of international agreements in the sporting sphere shows that nowadaysamong the world sports organizations, only intellectual property of InternationalOlympic Committee has an exclusive basis of protection. At the same time, the factthat in general the use and protection of intellectual property is given too little attentionin international agreements in the field of sports gives greater importance tolocal regulations adopted by sports authorities.According to the established practices of foreign sports organizations, professionalrules and contracts between the athlete and the organization contains mutual restrictionsof the use of a number of intellectual property objects constituting the athlete'simage. To date, in Ukrainian practice, only regulations and contracts of several footballorganizations contain the similar provisions, which at the same time have a numberof shortcomings. One of the issues is terminological ambiguity in image rightslegal phenomena, which is still new to Ukrainian practice, and therefore requires theconsistency of definitions between different sports organizations.Thus, although Ukrainian legislation creates the background for domestic sportsorganizations to benefit from their intellectual property, it still requires the adoptionof some new important definitions. ; Ключові слова: спортивна діяльність, правове регулювання спортивної діяльності,закони тимчасової дії, паразитичний маркетинг, право на образ, іміджеві права,локальна нормотворчість У статті міститься огляд нормативно-правових актів, що регулюють відносини у спор-тивній діяльності в розрізі використання об'єктів права інтелектуальної власності у сферіспорту. На основі аналізу законодавства України, міжнародних договорів і особливостейлокальної нормотворчості визначено проблемні аспекти розпорядження об'єктами праваінтелектуальної власності у вітчизняному спорті. Окреслено світові тенденції, що роз-кривають специфіку використання об'єктів права інтелектуальної власності у спорті таповинні стати орієнтиром для законодавця та спортивних організацій України. Список використаних джерел: 1. Clark J. Changing the game. Outlook for the global sports market to 2015. PriceWaterhouseCoopers. 2011. P. 40 URL: https://www.pwc.com/gx/en/hospitality-leisure/pdf/changing-the-game-outlook-for-the-global-sports-market-to-2015.pdf (дата звернення 30.04.2021). 2. Лавренюк О. Ю. Цивільно-правове регулювання відносин інтелектуальної власності у сфері спорту : дис. … канд. юрид. наук. Одеса, 2019. 236 с. 3. Про фізичну культуру і спорт : Закон України від 24.12.93 № 3809-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 14. С. 80. 4. Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні : Закон України від 14.09.2000 № 1954-III. Відомості Верховної Ради України. 2000. № 43. С. 370. 5. Про антидопінговий контроль у спорті : Закон України від 07.02.2017 № 1835-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 11. С. 102. 6. Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні : Закон України від 19.04.2007 № 962-V. Відомості Верховної Ради України. 2007. № 31. С. 405. 7. WIPO. Sport & IP — Licenses and Sponsorships in Sport. URL: http://www.wipo.int/ip-sport/en/licenses.html (дата звернення 08.04.2021). 8. Дорошенко Д. О. Захист від паразитичного маркетингу як один з пріоритетів спортивного права України / Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції «Спортивне право України: сучасний стан і перспективи розвитку» (19 жовтня 2018 року). Навчально-науковий «Центр спортивного права», Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2018. C. 74. 9. Brazil. General Law of the World Cup. Law No. 12.663 of June 5, 2012 URL: https://wipolex.wipo.int/en/text/335085 (дата звернення 08.04.2021). 10. Cape Town, South Africa. 2010 FIFA World Cup By-law, 2009. Published in Province of Western Cape: Provincial Gazette no. 6594 on 16 January 2009 URL: https://openbylaws.org.za/za-cpt/act/by-law/2009/2010-fifa-world-cup/eng/ (дата звернення 30.03.2021). 11. Про забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 : Закон України від 22.05.2018 № 2444-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 22. С. 194. 12. Major Events Management Act 2007. Public Act 2007 No 35. Date of assent 28 August 2007. URL: https://www.legislation.govt.nz/act/public/2007/0035/latest/DLM411987.html (дата звернення 30.03.2021). 13. Організація Об'єднаних Націй. Найробський договір про охорону Олімпійського символу (Найробі, 26 вересня 1981 року). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_995#Text (дата звернення 30.03.2021). 14. Міжнародний Олімпійський комітет. Олімпійська хартія 2020 - DidWeDe, Лозанна, Швейцарія. URL: http://noc-ukr.org/about/officialdocuments/olimpiyska-khartiya/ (дата звернення 30.03.2021). 15. Parrish R. Sports law and policy in the European Union. Manchester University Press. 2003. P. 271. 16. World Athletics. Book C - C2. TECHNICAL RULES (In force from 1 November 2019 and amended on 31 January 2020) URL: https://www.worldathletics.org/about-iaaf/documents/book-of-rules (дата звернення 30.03.2021). 17. Венедиктов В. С. Трудовое право Украины (Общая часть). Харьков : НУВД, 2004. С. 187. 18. University of New Hampshire - Franklin Pierce School of Law. IP Mall. PREMIER LEAGUE CONTRACT URL: https://ipmall.law.unh.edu/sites/default/files/hosted_resources/SportsEntLaw_Institute/Agent%20Contracts%20Between%20Players%20&%20Their%20Agents/6_PREMIER%20LEAGUE%20PLAYERS%20CONTRACT.pdf (дата звернення 30.03.2021). 19. Галузева Угода між Громадською спілкою «Федерація футболу України», Об'єднанням професіональних футбольних клубів України «Прем'єр-Ліга», об'єднанням футбольних клубів «Професіональна футбольна ліга України», та Всеукраїнською професійною спілкою «Футбол України», Всеукраїнською асоціацією футболістів-професіоналів у сфері професіонального футболу України на 2017-2022 роки. Київ-2017. URL: http://dev.pfl.ua/docs/07d3098c0649d1810a8a75fb1f1740a7.pdf (дата звернення 30.03.2021). 20. Федерація футболу України. РЕГЛАМЕНТ Федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів. Київ-2018 URL: https://uaf.ua/about-ffu/library (дата звернення 30.03.2021). 21. The Football Association Premier League L.imited. Handbook Season 2020/21 URL: https://resources.premierleague.com/premierleague/document/ 2020/09/11/dc7e76c1-f78d-45a2-be4a-4c6bc33368fa/2020-21-PL-Handbook-110920.pdf (дата звернення 30.03.2021). 22. Turkish Airlains EoroLeague. EUROLEAGUE BYLAWS. URL: https://www.euroleague.net/rs/85b6m5hxnomx8xap/84bd1f8d-134d-42a0-a8ee-cd688d29aaa2/d0c/filename/201718elbylaws.pdf (дата звернення 30.03.2021). ===================== 1. Clark J. Changing the game. Outlook for the global sports market to 2015. PriceWaterhouseCoopers. 2011. P. 40 URL: https://www.pwc.com/gx/en/hospitality-leisure/pdf/changing-the-game-outlook-for-the-global-sports-market-to-2015.pdf (data zvernennia 30.04.2021). 2. Lavreniuk O. Yu. Tsyvilno-pravove rehuliuvannia vidnosyn intelektualnoi vlasnosti u sferi sportu : dys. … kand. yuryd. nauk. Odesa, 2019. 236 s. 3. Pro fizychnu kulturu i sport : Zakon Ukrainy vid 24.12.93 № 3809-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1994. № 14. S. 80. 4. Pro pidtrymku olimpiiskoho, paralimpiiskoho rukhu ta sportu vyshchykh dosiahnen v Ukraini : Zakon Ukrainy vid 14.09.2000 № 1954-III. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2000. № 43. S. 370. 5. Pro antydopinhovyi kontrol u sporti : Zakon Ukrainy vid 07.02.2017 № 1835-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2017. № 11. S. 102. 6. Pro orhanizatsiiu ta provedennia finalnoi chastyny chempionatu Yevropy 2012 roku z futbolu v Ukraini : Zakon Ukrainy vid 19.04.2007 № 962-V. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2007. № 31. S. 405. 7. WIPO. Sport & IP — Licenses and Sponsorships in Sport. URL: http://www.wipo.int/ip-sport/en/licenses.html (data zvernennia 08.04.2021). 8. Doroshenko D. O. Zakhyst vid parazytychnoho marketynhu yak odyn z priorytetiv sportyvnoho prava Ukrainy / Tezy dopovidei mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Sportyvne pravo Ukrainy: suchasnyi stan i perspektyvy rozvytku» (19 zhovtnia 2018 roku). Navchalno-naukovyi «Tsentr sportyvnoho prava», Zaporizkyi natsionalnyi universytet, Zaporizhzhia, 2018. C. 74. 9. Brazil. General Law of the World Cup. Law No. 12.663 of June 5, 2012 URL: https://wipolex.wipo.int/en/text/335085 (data zvernennia 08.04.2021). 10. Cape Town, South Africa. 2010 FIFA World Cup By-law, 2009. Published in Province of Western Cape: Provincial Gazette no. 6594 on 16 January 2009 URL: https://openbylaws.org.za/za-cpt/act/by-law/2009/2010-fifa-world-cup/eng/ (data zvernennia 30.03.2021). 11. Pro zabezpechennia okhorony ta zakhystu prav intelektualnoi vlasnosti UIeFA pid chas provedennia v Ukraini finalnykh matchiv Lihy chempioniv UIeFA ta Lihy chempioniv UIeFA sered zhinok sezonu 2017/2018 : Zakon Ukrainy vid 22.05.2018 № 2444-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2018. № 22. S. 194. 12. Major Events Management Act 2007. Public Act 2007 No 35. Date of assent 28 August 2007. URL: https://www.legislation.govt.nz/act/public/2007/0035/latest/DLM411987.html (data zvernennia 30.03.2021). 13. Orhanizatsiia Ob'iednanykh Natsii. Nairobskyi dohovir pro okhoronu Olimpiiskoho symvolu (Nairobi, 26 veresnia 1981 roku). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_995#Text (data zvernennia 30.03.2021). 14. Mizhnarodnyi Olimpiiskyi komitet. Olimpiiska khartiia 2020 - DidWeDe, Lozanna, Shveitsariia. URL: http://noc-ukr.org/about/officialdocuments/olimpiyska-khartiya/ (data zvernennia 08.04.2021). 15. Parrish R. Sports law and policy in the European Union. Manchester University Press. 2003. P. 271. 16. World Athletics. Book C - C2. TECHNICAL RULES (In force from 1 November 2019 and amended on 31 January 2020) URL: https://www.worldathletics.org/about-iaaf/documents/book-of-rules (data zvernennia 30.03.2021). 17. Venedyktov V. S. Trudovoe pravo Ukraynы (Obshchaia chast). Kharkov : NUVD, 2004. S. 187. 18. University of New Hampshire - Franklin Pierce School of Law. IP Mall. PREMIER LEAGUE CONTRACT URL: https://ipmall.law.unh.edu/sites/default/files/hosted_resources/SportsEntLaw_Institute/Agent%20Contracts%20Between%20Players%20&%20Their%20Agents/6_PREMIER%20LEAGUE%20PLAYERS%20CONTRACT.pdf (data zvernennia 30.03.2021). 19. Haluzeva Uhoda mizh Hromadskoiu spilkoiu «Federatsiia futbolu Ukrainy», Obiednanniam profesionalnykh futbolnykh klubiv Ukrainy «Premier-Liha», obiednanniam futbolnykh klubiv «Profesionalna futbolna liha Ukrainy», ta Vseukrainskoiu profesiinoiu spilkoiu «Futbol Ukrainy», Vseukrainskoiu asotsiatsiieiu futbolistiv-profesionaliv u sferi profesionalnoho futbolu Ukrainy na 2017-2022 roky. Kyiv-2017. URL: http://dev.pfl.ua/docs/07d3098c0649d1810a8a75fb1f1740a7.pdf (data zvernennia 30.03.2021). 20. Federatsiia futbolu Ukrainy. REHLAMENT Federatsii futbolu Ukrainy zi statusu i transferu futbolistiv. Kyiv-2018 URL: https://uaf.ua/about-ffu/library (data zvernennia 30.03.2021). 21. The Football Association Premier League L.imited. Handbook Season 2020/21 URL: https://resources.premierleague.com/premierleague/document/2020/09/11/dc7e76c1-f78d-45a2-be4a-4c6bc33368fa/2020-21-PL-Handbook-110920.pdf (data zvernennia 30.03.2021). 22. Turkish Airlains EoroLeague. EUROLEAGUE BYLAWS. URL: https://www.euroleague.net/rs/85b6m5hxnomx8xap/84bd1f8d-134d-42a0-a8ee-cd688d29aaa2/d0c/filename/201718elbylaws.pdf (data zvernennia 30.03.2021).
