Search results

Kinash N. B. National security and protection ofcitizenship of Ukraine: realities of the present, prospectsfor the future. – Article.The offered scientific article clarifies that temporaryoccupation of national territory is one of the mainreasons for the decrease in the population of Ukraine. Itis also noted that the act of aggression of the RussianFederation against Ukraine has led and is leading tothe acquisition by the citizens of Ukraine of alternativecitizenship of another state, which is also a threateningnational security challenge. The policy of the state in thefield of protection of citizenship in the circumstancesof temporary occupation of part of the state territory ofUkraine requires a concentrated dualism, in particularconceptual-national and constructive-internationalapproaches. It is established that in the current conditionsthe protection of Ukrainian citizenship is an objectivereaction of a sovereign state to external challenges. Thisinvolves the development of the Concept of legal policyof the state in the field of protection of citizenship inthe circumstances of temporary occupation of part ofthe state territory of Ukraine from threats to nationalsecurity, development of new and improvement of theexisting legal framework in this area and also the judicialsystem, in particular by ratifying the Statute of theInternational Criminal Court. Ukraine's participation ininternational governmental organizations and accessionto international agreements provides a number ofopportunities to use the international human rightsnetwork as an additional effective tool to influencethe protection of citizenship in the circumstances ofthe temporarily occupied territory of Ukraine, whichsignificantly increases ability and effectiveness of itsimplementation. ; Кінаш Н. Б. Національна безпека та захист грома-дянства України: реалії сьогодення, перспективи май-бутнього. – Стаття.У статті з'ясовано, що однією з основних причинзменшення чисельності населення України є тим-часова окупація національної території, а також за-значено, що акт агресії Російської Федерації протиУкраїни призвів та призводить до набуття громадя-нами України альтернативного громадянства іншоїдержави, що також є загрозливим викликом у сферінаціональної безпеки. Політика держави у сфері реа-лізації захисту громадянства за обставин тимчасовоїокупації частини державної території України вима-гає концентрованого дуалізму, зокрема концептуаль-но-національного та конструктивно-міжнародногопідходів. Установлено, що у нинішніх умовах захистгромадянства України є об'єктивною реакцією суве-ренної держави на зовнішні виклики. Це передбачаєрозроблення Концепції правової політики державиу сфері захисту громадянства за обставин тимчасо-вої окупації частини державної території Українивід загроз національній безпеці, вироблення новоїта вдосконалення чинної нормативно-правової базиу цій сфері, а також судової системи, зокрема шля-хом ратифікації Статуту Міжнародного криміналь-ного суду. Участь України у міжнародних урядовихорганізаціях та приєднання до міжнародних угоднадає низку можливостей для використання міжна-родної правозахисної мережі як додаткового дієвогоінструментарію впливу на захист громадянства за об-ставин тимчасово окупованої території України, щозначно підвищує здатність та результативність йогореалізації.

Широкий та всебічний аналіз методів проведення інформаційної війни для формування дієвого механізму протидії має надзвичайно актуальне значення. Інформаційна війна – дії, що вчиняються для досягнення інформаційної переваги у підтримці національної воєнної стратегії через вплив на інформацію та інформаційні системи противника при одночасному гарантування безпеки власної інформації і інформаційних систем. На сьогодні термін «інформаційна війна» використовується в двох площинах: у широкому розумінні – для визначення протиборства в інформаційній сфері в засобах масової інформації для досягнення різних політичних цілей; у вузькому розумінні – для визначення воєнного протиборства, у військовій інформаційній сфері для досягнення односторонніх переваг в отриманні, зборі, обробці та використанні інформації на полі бою. Дії, пов'язані із забезпеченням інформаційної безпеки, мають включати: спостереження, аналіз, оцінку і прогноз загроз та небезпек; відпрацювання стратегії і тактики, планування попередження нападу, зміцнення потенційних зв'язків, підсилення ресурсів забезпечення інформаційної безпеки; відбір сил і засобів протидії, нейтралізації, недопущення нападу, мінімізації шкоди від нападу; дії із забезпечення інформаційної безпеки; управління наслідками інциденту (кібератаки, інформаційні операції, інформаційні війни). Організація ефективної системи забезпечення інформаційної безпеки передбачає централізоване управління із конкретними функціями, які забезпечують моніторинг і контроль за всіма компонентами національного інформаційного простору.

The article reveals the essential characteristics of economic security, its components, role and features. The vision of national security of Ukraine as a set of interconnected components allows to put on the agenda its economic dimension as one of the main among others: military, energy, information, consolidating – political. The evolution of organizational and legal bases and institutions of public administration created to ensure economic security in the face of threats and their counteraction in independent Ukraine is traced, the effectiveness of their activities is assessed, the weaknesses of Ukraine's economic system . The interdependence and coherence of Ukraine's economic security and national economic interests and their direct impact not only on the economic but also on the political sovereignty of our state have been proved. It is argued that understanding the essence of the state's economic security as a means of protecting one's own interests, political elite and the slow growth of the economic culture of ordinary citizens are threats to Ukraine's economic security. Emphasis is placed on the need to complete the reforms, in particular, strengthen the protection of private property, change the law enforcement system and carry out urgent reforms and measures – large-scale privatization, corporate governance of state enterprises, overcoming low economic literacy, economic deregulation, innovative modernization, institutions, further economization of foreign policy to expand the geography and increase the capacity of Ukrainian exports, increase the efficiency of economic diplomacy. It is emphasized that the protection of the state lacks not so much a professional assessment of the economic dimension of national security and the declaration of reforms, as patriots-reformers and their support and understanding of society. ; У статті зроблено спробу розкрити сутнісні характеристики економічної безпеки, її складові, роль та особливості. Розуміння національної безпеки України, як комплексу взаємопов'язаних ...

The article reveals the essential characteristics of economic security, its components, role and features. The vision of national security of Ukraine as a set of interconnected components allows to put on the agenda its economic dimension as one of the main among others: military, energy, information, consolidating – political. The evolution of organizational and legal bases and institutions of public administration created to ensure economic security in the face of threats and their counteraction in independent Ukraine is traced, the effectiveness of their activities is assessed, the weaknesses of Ukraine's economic system . The interdependence and coherence of Ukraine's economic security and national economic interests and their direct impact not only on the economic but also on the political sovereignty of our state have been proved. It is argued that understanding the essence of the state's economic security as a means of protecting one's own interests, political elite and the slow growth of the economic culture of ordinary citizens are threats to Ukraine's economic security. Emphasis is placed on the need to complete the reforms, in particular, strengthen the protection of private property, change the law enforcement system and carry out urgent reforms and measures – large-scale privatization, corporate governance of state enterprises, overcoming low economic literacy, economic deregulation, innovative modernization, institutions, further economization of foreign policy to expand the geography and increase the capacity of Ukrainian exports, increase the efficiency of economic diplomacy. It is emphasized that the protection of the state lacks not so much a professional assessment of the economic dimension of national security and the declaration of reforms, as patriots-reformers and their support and understanding of society. ; У статті зроблено спробу розкрити сутнісні характеристики економічної безпеки, її складові, роль та особливості. Розуміння національної безпеки України, як комплексу взаємопов'язаних складових, дає змогу винести на порядок денний її економічний вимір –провідний з-поміж інших: воєнного, енергетичного, інформаційного, демографічного та консолідуючого – політичного. Простежується еволюція організаційно-правових засад та інституцій державного управління, створених для гарантування економічної безпеки в умовах виникнення загроз та протидії їм у незалежній Україні, надано оцінку ефективності їх діяльності, виокремлено слабкі сторони економічної системи України, які загрожують національній безпеці держави, та шляхи їх подолання. Доведено взаємозалежність та узгодженість економічної безпеки України та національних економічних інтересів України та їх безпосередній вплив не лише на економічний, а й політичний суверенітет нашої держави. Стверджується, що розуміння сутності економічної безпеки України, як засобу захисту власних інтересів політичною елітою та повільне зростання економічної культури пересічних громадян, є загрозами для економічної безпеки держави. Зосереджено увагу на необхідності завершення розпочатих реформ, зокрема, посилення захисту приватної власності, зміни правоохоронної системи та ініціювання невідкладних реформ і заходів – велика приватизація корпоративного управління державних підприємств, підвищення низького рівня економічної грамотності населення, дерегуляції економіки, інноваційна модернізація промисловості, поліпшення статусу регіональних інституцій, подальша економізація зовнішньої політики задля розширення географії та зростання потужності українського експорту, врегулювання ефективності інститутів економічної дипломатії. Наголошується, що для захисту держави бракує не лише професійної оцінки економічного виміру національної безпеки і декларування реформ, а й патріотів-реформаторів, які мають здобути підтримку і розуміння у суспільстві.

The study of the problems of ensuring human rights as an essential element of guaranteeing national security is theoretically and practically significant for the functioning and development of any state. In jurisprudence and political practice, human rights protection is traditionally considered a component of state security. Human rights and public safety are organically connected, which is reflected in the National Security Strategy of Ukraine. The concepts of "human rights" and "state security" partially and often entirely overlap in the interpretations and comprehension of the content, functions, role of these multifaceted phenomena in ensuring the stability and stability of the state, translation of its national interests. They are not always clearly distinguished in scientific and popular literature and even in official documents, which creates methodological confusion in their comprehension. The relevance of studying and ensuring national security is due to several interrelated factors of external and internal order. First, the foreign policy of several states of the modern world community requires our state to adopt timely and adequate political mechanisms to protect its national interests. The author concludes that the formation of modern social, democratic, legal security is possible only by protecting people and citizens' constitutional rights and freedoms. The protection of the constitutional rights of people and citizens is the most important goal of the national security system, requiring the state to create legitimate opportunities to meet individual needs. The formation of modern social, democratic, legal security is possible only through the protection of the constitutional rights and freedoms of man and citizen. Protecting the constitutional rights of individuals and citizens is the most important goal of the national security system, requiring the state to create lawful opportunities to meet individual needs. Due to the current conditions that may arise in the country and society, the ...

A wide and comprehensive analysis of methods of conducting information war to create an effective mechanism of counteraction has extremely important significance. Information warfare ­ acts committed to achieve information superiority in support of national military strategy due to the impact of information and information systems enemy while ensuring the security of its own information and information systems. Today the term «information war» is used in two areas: in the broadest sense ­ to determine confrontation in the information sphere in the media to achieve various political goals; in a narrow sense ­ to determine the military confrontation, military information sector to achieve unilateral advantages in obtaining, collecting, processing and using information on the battlefield. Actions connected with maintenance of information security should include: observation, analysis, evaluation and prognosis of threats and hazards; working out strategy and tactics, planning attack prevention, strengthening of potential relationships, gain resources information security; selection of forces and means opposition, neutralization, prevent attacks and minimize damage from the attack; actions of ensuring information security; managing the consequences of the incident (cyber attacks, information operations, information warfare). Organization of effective ensuring information security system provides centralized control of specific functions that provide monitoring and control of all components of the national information space. ; Широкий та всебічний аналіз методів проведення інформаційної війни для формування дієвого механізму протидії має надзвичайно актуальне значення. Інформаційна війна – дії, що вчиняються для досягнення інформаційної переваги у підтримці національної воєнної стратегії через вплив на інформацію та інформаційні системи противника при одночасному гарантування безпеки власної інформації і інформаційних систем. На сьогодні термін «інформаційна війна» використовується в двох площинах: у широкому розумінні – для визначення протиборства в інформаційній сфері в засобах масової інформації для досягнення різних політичних цілей; у вузькому розумінні – для визначення воєнного протиборства, у військовій інформаційній сфері для досягнення односторонніх переваг в отриманні, зборі, обробці та використанні інформації на полі бою. Дії, пов'язані із забезпеченням інформаційної безпеки, мають включати: спостереження, аналіз, оцінку і прогноз загроз та небезпек; відпрацювання стратегії і тактики, планування попередження нападу, зміцнення потенційних зв'язків, підсилення ресурсів забезпечення інформаційної безпеки; відбір сил і засобів протидії, нейтралізації, недопущення нападу, мінімізації шкоди від нападу; дії із забезпечення інформаційної безпеки; управління наслідками інциденту (кібератаки, інформаційні операції, інформаційні війни). Організація ефективної системи забезпечення інформаційної безпеки передбачає централізоване управління із конкретними функціями, які забезпечують моніторинг і контроль за всіма компонентами національного інформаційного простору. ; Широкий та всебічний аналіз методів проведення інформаційної війни для формування дієвого механізму протидії має надзвичайно актуальне значення. Інформаційна війна – дії, що вчиняються для досягнення інформаційної переваги у підтримці національної воєнної стратегії через вплив на інформацію та інформаційні системи противника при одночасному гарантування безпеки власної інформації і інформаційних систем. На сьогодні термін «інформаційна війна» використовується в двох площинах: у широкому розумінні – для визначення протиборства в інформаційній сфері в засобах масової інформації для досягнення різних політичних цілей; у вузькому розумінні – для визначення воєнного протиборства, у військовій інформаційній сфері для досягнення односторонніх переваг в отриманні, зборі, обробці та використанні інформації на полі бою. Дії, пов'язані із забезпеченням інформаційної безпеки, мають включати: спостереження, аналіз, оцінку і прогноз загроз та небезпек; відпрацювання стратегії і тактики, планування попередження нападу, зміцнення потенційних зв'язків, підсилення ресурсів забезпечення інформаційної безпеки; відбір сил і засобів протидії, нейтралізації, недопущення нападу, мінімізації шкоди від нападу; дії із забезпечення інформаційної безпеки; управління наслідками інциденту (кібератаки, інформаційні операції, інформаційні війни). Організація ефективної системи забезпечення інформаційної безпеки передбачає централізоване управління із конкретними функціями, які забезпечують моніторинг і контроль за всіма компонентами національного інформаційного простору.

An important component of the state-building process in Ukraine is the government's activities to ensure national security, which is an attribute of independence. The ruling political forces in Ukraine have created the necessary legal framework for national security (parliamentary resolutions, laws, decrees of the head of state). The process of ensuring the national security of Ukraine should be divided into stages: 1991−2014 (imitation) and after 2014 (essential). The peculiarities of the first stage were the wide involvement of Soviet approaches in the formation of the institutional basis for ensuring national security, the imitation of the defense activity of legitimate armed formations, and the development of the military organization of the state. It was considered that the proper level of military security of Ukraine is evidence of national security in general. At the beginning of 2014, the system of ensuring Ukraine's national security on the basis of imitation collapsed, which failed to counteract Russia's aggressive plans. Seeking to hinder the will of the Ukrainian people for a European future, Russia occupied part of Ukraine's territory − the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, and unleashed military aggression in eastern Ukraine. The beginning of the essential stage of ensuring the national security of Ukraine is connected with the initiative involvement of civil society in the implementation of security and defense tasks. Evidence of this were: the rapid organization of the emergence of volunteer battalions and their practical application in eastern Ukraine; active formation of local self-defense forces; powerful volunteer movement; deployment of information resistance structures to the enemy's propaganda influences; implementation of the values of patriotism in the spiritual and cultural life of the population, etc. The violent reaction of civil society to the threats and dangers that threaten the very existence of an independent and sovereign Ukraine has become a social reality. In Ukraine, there has been a fundamental shift in emphasis in the understanding of national security. The main subject of its ensuring is the security and defense sector, which combines state authorities, state armed formations and civil society structures interested in solving security and defense tasks. In Ukraine, which seeks to become democratic, security activities have been de-ethicized, which is not the case in authoritarian countries. If earlier national security was interpreted as a state of protection of national interests, now (at the request of civil society) − as a state of protection of national interests and values. The theory and practice of creating national security of Ukraine are developing dynamically. The subject of scientific research and public discussions are methodological, institutional, public administration, social compensation aspects of national security and defense. It is a matter of practical implementation of their results with the leading participation of constitutional state structures. ; Важливою складовою державотворчого процесу в Україні є діяльність влади з питань гарантування національної безпеки, яка виступає атрибутом незалежності. Правлячими політичними силами в Україні створено необхідну нормативно-правову базу з питань національної безпеки (парламентські постанови, закони, укази глави держави). Процес забезпечення національної безпеки України доцільно розділити на етапи: 1991−2014 р. (імітаційний) та після 2014 р. (сутнісний). Особливостями першого етапу стали широке залучення радянських підходів до формування інституційної основи забезпечення національної безпеки, імітація оборонної активності легітимних збройних формувань, розвиток Воєнної організації держави. Вважалося, що належний рівень воєнної безпеки України є свідченням гарантування національної безпеки в цілому. На початку 2014 р. відбувся крах системи забезпечення національної безпеки України на імітаційній основі, яка не змогла протидіяти російським агресивним планам. Прагнучи перешкодити волі українського народу до європейського майбутнього, Росія окупувала частину території України – Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, розв'язала воєнну агресію на Сході України. Початок сутнісного етапу забезпечення національної безпеки України пов'язаний з ініціативним залученням громадянського суспільства до виконання завдань безпекового і оборонного ґатунку. Свідченнями цього стали: швидка організація виникнення добровольчих батальйонів та їх практичне застосування на Сході України; активне формування сил місцевої самооборони; могутній волонтерський рух; розгортання структур інформаційного спротиву пропагандистським впливам противника; імплементація цінностей патріотизму в духовно-культурне життя населення тощо. Суспільною реальністю стала силова реакція громадянського суспільства на виклики й небезпеки, що загрожують самому існуванню незалежної й суверенної України. В Україні відбулося принципове зміщення акцентів у розумінні національної безпеки. Головним суб'єктом її забезпечення стає сектор безпеки та оборони, що поєднує державні органи управління, державні збройні формування та структури громадянського суспільства, зацікавлені у вирішенні безпекових та оборонних завдань. В Україні, яка прагне стати демократичною, відбулася деетатизація безпекової діяльності, чого не спостерігається в авторитарних країнах. Якщо раніше національна безпека трактувалась як стан захищеності національних інтересів, то зараз (з подачі громадянського суспільства) − як стан захищеності національних інтересів та цінностей. Теорія і практика творення національної безпеки України динамічно розвиваються. Предметом наукових досліджень та публічних дискусій є методологічні, інституційні, державно-управлінські, суспільно-компенсаційні аспекти гарантування національної безпеки та обороноздатності. Справа за практичним утіленням їх результатів за провідною участю конституційних державних органів.

An important component of the state-building process in Ukraine is the government's activities to ensure national security, which is an attribute of independence. The ruling political forces in Ukraine have created the necessary legal framework for national security (parliamentary resolutions, laws, decrees of the head of state). The process of ensuring the national security of Ukraine should be divided into stages: 1991−2014 (imitation) and after 2014 (essential). The peculiarities of the first stage were the wide involvement of Soviet approaches in the formation of the institutional basis for ensuring national security, the imitation of the defense activity of legitimate armed formations, and the development of the military organization of the state. It was considered that the proper level of military security of Ukraine is evidence of national security in general. At the beginning of 2014, the system of ensuring Ukraine's national security on the basis of imitation collapsed, which failed to counteract Russia's aggressive plans. Seeking to hinder the will of the Ukrainian people for a European future, Russia occupied part of Ukraine's territory − the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, and unleashed military aggression in eastern Ukraine. The beginning of the essential stage of ensuring the national security of Ukraine is connected with the initiative involvement of civil society in the implementation of security and defense tasks. Evidence of this were: the rapid organization of the emergence of volunteer battalions and their practical application in eastern Ukraine; active formation of local self-defense forces; powerful volunteer movement; deployment of information resistance structures to the enemy's propaganda influences; implementation of the values of patriotism in the spiritual and cultural life of the population, etc. The violent reaction of civil society to the threats and dangers that threaten the very existence of an independent and sovereign Ukraine has become a social reality. In Ukraine, there has been a fundamental shift in emphasis in the understanding of national security. The main subject of its ensuring is the security and defense sector, which combines state authorities, state armed formations and civil society structures interested in solving security and defense tasks. In Ukraine, which seeks to become democratic, security activities have been de-ethicized, which is not the case in authoritarian countries. If earlier national security was interpreted as a state of protection of national interests, now (at the request of civil society) − as a state of protection of national interests and values. The theory and practice of creating national security of Ukraine are developing dynamically. The subject of scientific research and public discussions are methodological, institutional, public administration, social compensation aspects of national security and defense. It is a matter of practical implementation of their results with the leading participation of constitutional state structures. ; Важливою складовою державотворчого процесу в Україні є діяльність влади з питань гарантування національної безпеки, яка виступає атрибутом незалежності. Правлячими політичними силами в Україні створено необхідну нормативно-правову базу з питань національної безпеки (парламентські постанови, закони, укази глави держави). Процес забезпечення національної безпеки України доцільно розділити на етапи: 1991−2014 р. (імітаційний) та після 2014 р. (сутнісний). Особливостями першого етапу стали широке залучення радянських підходів до формування інституційної основи забезпечення національної безпеки, імітація оборонної активності легітимних збройних формувань, розвиток Воєнної організації держави. Вважалося, що належний рівень воєнної безпеки України є свідченням гарантування національної безпеки в цілому. На початку 2014 р. відбувся крах системи забезпечення національної безпеки України на імітаційній основі, яка не змогла протидіяти російським агресивним планам. Прагнучи перешкодити волі українського народу до європейського майбутнього, Росія окупувала частину території України – Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, розв'язала воєнну агресію на Сході України. Початок сутнісного етапу забезпечення національної безпеки України пов'язаний з ініціативним залученням громадянського суспільства до виконання завдань безпекового і оборонного ґатунку. Свідченнями цього стали: швидка організація виникнення добровольчих батальйонів та їх практичне застосування на Сході України; активне формування сил місцевої самооборони; могутній волонтерський рух; розгортання структур інформаційного спротиву пропагандистським впливам противника; імплементація цінностей патріотизму в духовно-культурне життя населення тощо. Суспільною реальністю стала силова реакція громадянського суспільства на виклики й небезпеки, що загрожують самому існуванню незалежної й суверенної України. В Україні відбулося принципове зміщення акцентів у розумінні національної безпеки. Головним суб'єктом її забезпечення стає сектор безпеки та оборони, що поєднує державні органи управління, державні збройні формування та структури громадянського суспільства, зацікавлені у вирішенні безпекових та оборонних завдань. В Україні, яка прагне стати демократичною, відбулася деетатизація безпекової діяльності, чого не спостерігається в авторитарних країнах. Якщо раніше національна безпека трактувалась як стан захищеності національних інтересів, то зараз (з подачі громадянського суспільства) − як стан захищеності національних інтересів та цінностей. Теорія і практика творення національної безпеки України динамічно розвиваються. Предметом наукових досліджень та публічних дискусій є методологічні, інституційні, державно-управлінські, суспільно-компенсаційні аспекти гарантування національної безпеки та обороноздатності. Справа за практичним утіленням їх результатів за провідною участю конституційних державних органів.

The research identifies the features of national security through a system of changes in public administration as a challenge to the information content of social and economic aspects of the social process. The current model of public administration is traced and its impact on the level of national security, which potentially tends to decrease the level of national security due to the political component of the Ukrainian public process, is analyzed.Theoretical principles of public administration methodology as a process of dynamic development of information knowledge are supplemented and the specifics of their application in this process are noted.Scientific novelty is manifested in the study of transformational management processes in the domestic state formation and their impact on the level of economic and, consequently, national security. Since 1997, the process of building local self-government through theprism of increasing national security has been monitored, and the periods of its implementation have been identified and characterized. The economic motives for the rapid introduction of united territorial communities and the role of financial foreign capital and the legislative process in the implementation of national security are indicated. The main attention is paid to the identification of general and specific elements that provide a change in the potential of national security in the implementation of the Ukrainian digital economy. The influence of economic and political factors on the need to implement and implement the latest management model of domestic governance at the level of small areas is explained. The perception of such reforms by the local population is indicated and its role in the protection of national sovereignty is determined.The system of state two-level management due to the implementationof information and communication technologies is modeled, which reflectsthe impact of digital processes on the general level of guaranteeing thenational security of Ukraine. The scientific definition of the introduced model of public management of local territories from the standpoint ofguaranteeing national security is given. The study of this study will allow a more complete and comprehensive understanding of the mechanisms ofchange in public administration based on the digitization of the domesticeconomy and predicts changes in the level of national security of Ukraine. ; В исследовании определены особенности национальной безопасности через систему изменений государственного управления как вызова информационному наполнению социальных и экономических сторон общественного процесса. Отслежена действующая модель государственного управления и проанализирован ее влияние на уровень национальной безопасности, который потенциально имеет тенденцию к уменьшению уровня национальной безопасности через политическую составляющую общественного украинского процесса. Дополнены теоретические основы методологии государственного управления как процесса динамического развития информационных знаний и отмечена специфика их применения в этом процессе. Научная новизна проявляется в исследовании трансформационных управленческих процессов в отечественном государственном и их влияния на уровень экономической, а так же и национальной безопасности.С 1997 года отслежен процесс развития местного самоуправления через призму повышения национальной безопасности, выделены иохарактеризованы периоды его реализации. Указаны экономическиемотивы быстрого введения объединенных территориальных общин ироль финансового иностранного капитала и процесса законотворчества в реализации национальной безопасности. Основное внимание уделено выявлению общих и специфических элементов, которые обеспечивают изменение потенциала национальной безопасности при реализации украинской цифровой экономики. Объяснено влияние экономических и политических факторов о необходимости внедрения и реализации новой управленческой модели отечественного управления на уровне малых территорий. Указано восприятие таких преобразований местным населением и определена его роль в защите национальногосуверенитета.Смоделирована система государственного двухуровневого управления за счет реализации информационно-коммуникационных технологий, что отражает влияние цифровых процессов на общий уровень обеспечения национальной безопасности Украины. Подано научное определение введенной модели публичного управления местными территориями с позиции обеспечения национальной безопасности. Изучение данного исследования позволит более полно и всесторонне понять механизмы изменения публичного управления на основе цифризации отечественной экономики и прогнозировать изменение уровня национальной безопасности Украины. ; У дослідженні визначено особливості національної безпеки через систему змін державного управління як виклик на інформаційне наповнення соціальних та економічних сторін суспільного процесу. Відслідковано діючу модель державного управління та проаналізовано її вплив на рівень національної безпеки, який потенційно має тенденцію до зменшення через політичну складову суспільного українського процесу. Доповнено теоретичні засади методології державного управління як процесу динамічного розвитку інформаційних знань та відзначено специфіку їх застосування в цьому процесі. Наукова новизна проявляється в дослідженні трансформаційних управлінських процесів у вітчизняному державотворенні та їх впливу на рівень економічної, а відтак і національної безпеки. З 1997 року відслідковано процес розбудови місцевого самоуправління через призму підвищення національної безпеки, виділено й охарактеризовано періоди його реалізації. Вказано економічні мотиви швидкого запровадження об'єднаних територіальних громад та роль фінансового іноземного капіталу і процесу законотворення в реалізації національної безпеки. Основну увагу приділено виявленню загальних та специфічних елементів, які забезпечують зміну потенціалу національної безпеки при реалізації української цифрової економіки. Пояснено вплив економічних й політичних чинників щодо необхідності впровадження та реалізації новітньої управлінської моделі вітчизняного управління на рівні малих територій. Вказано сприйняття таких реформувань місцевим населенням та визначено його роль у захисті національного суверенітету. Змодельовано систему державного дворівневого управління за рахунок реалізації інформаційно-комунікаційних технологій, що відображає вплив цифрових процесів на загальний рівень гарантування національної безпеки України. Подано наукове визначення запровадженої моделі публічного управління місцевими територіями з позиції гарантування національної безпеки. Вивчення даного дослідження дозволить більш повно та всебічно зрозуміти механізми зміни публічного управління на основі цифровізації вітчизняної економіки та прогнозувати зміну рівня національної безпеки України.

У статті наголошується, що один із головних викликів, які постали перед Україною після здобуття незалежності, і до сьогодні не втратив актуальності – це питання пошуку національної ідентичності. Українська ідентичність є визначальним підґрунтям становлення демократичних основ життя суспільства та української національної держави. В умовах глобальних викликів 2020 року питання утвердження української ідентичності ще більше актуалізується насамперед у контексті національної безпеки.Формування загальнонаціональної ідентичності є чинником національної безпеки України. Забезпечення національної безпеки особливо актуалізувалося в умовах тих змін і викликів, які виникли в епоху глобалізації. Нові виклики у сфері національної безпеки насамперед пов'язані з кризовими явищами у світовій економіці, епідемією коронавірусної хвороби, посиленням небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Акцентується увага на тому, що у новій Стратегії національної безпеки України (2020) йдеться про протидію деструктивній пропаганді і про необхідність розвитку української культури як основи консолідації української нації та зміцнення її ідентичності.Аналізуються найбільші виклики 2020 року: COVID-19, криза в системі української освіти та демографічна криза. Поширення коронавірусної інфекції перетворилося на масштабну, реальну глобальну та одночасно національну загрозу безпеці України. Зазначається, що у сучасних умовах українська освіта не відповідає ані сучасним запитам з боку особистості та суспільства, ані потребам економіки, ані світовим тенденціям. Чинна в Україні система освіти не враховує викликів сьогодення, серед яких найвідчутніші – епідемія коронавірусної хвороби та збройна агресія РФ проти України. Демографічні тенденції сучасної України можуть призвести до значного зменшення чисельності українців і заселення країни іншокультурними іммігрантами, що внаслідок створить виклик державності та ідентичності. ; The article emphasizes the fact that one of the main challenges Ukraine faced after gaining its independence and which hasn't lost its relevance till today is the question of finding its national identity. Ukrainian identity is the defining basis for the formation of democratic foundations of the society and the Ukrainian nation-state. In the context of the global challenges of 2020, the issue of establishing Ukrainian identity is even more relevant, primarily in the context of national security.Formation of the national identity is a factor in the national security of Ukraine. Ensuring national security has become especially important in the context of global changes and challenges that have arisen in the globalization era. New challenges in the field of national security are primarily related to the crisis in the world economy, the epidemic of coronavirus, increased risk of emergencies of natural and man-made nature. Emphasis is placed on the fact that the new National Security Strategy of Ukraine (2020) deals with counteracting destructive propaganda and the need to develop Ukrainian culture as a basis for consolidating the Ukrainian nation and strengthening its identity.The article analyzes the biggest challenges of 2020: COVID-19, the crisis in the Ukrainian education system, and the demographic crisis. The spread of coronavirus infection has become a large-scale, real global, and at the same time a national threat to Ukraine's security. It is noted that in modern conditions, Ukrainian education doesn't meet the modern demands of the individual and society, either the needs of the economy or global trends. The current education system in Ukraine doesn't take into account today's challenges, the most significant of which are the coronavirus epidemic and Russia's armed aggression against Ukraine. Demographic trends in modern Ukraine can lead to a considerable reduction in the number of Ukrainians and the population of the country by foreign cultural immigrants, who, in turn, will create a challenge to statehood and identity.

У статті наголошується, що один із головних викликів, які постали перед Україною після здобуття незалежності, і до сьогодні не втратив актуальності – це питання пошуку національної ідентичності. Українська ідентичність є визначальним підґрунтям становлення демократичних основ життя суспільства та української національної держави. В умовах глобальних викликів 2020 року питання утвердження української ідентичності ще більше актуалізується насамперед у контексті національної безпеки.Формування загальнонаціональної ідентичності є чинником національної безпеки України. Забезпечення національної безпеки особливо актуалізувалося в умовах тих змін і викликів, які виникли в епоху глобалізації. Нові виклики у сфері національної безпеки насамперед пов'язані з кризовими явищами у світовій економіці, епідемією коронавірусної хвороби, посиленням небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Акцентується увага на тому, що у новій Стратегії національної безпеки України (2020) йдеться про протидію деструктивній пропаганді і про необхідність розвитку української культури як основи консолідації української нації та зміцнення її ідентичності.Аналізуються найбільші виклики 2020 року: COVID-19, криза в системі української освіти та демографічна криза. Поширення коронавірусної інфекції перетворилося на масштабну, реальну глобальну та одночасно національну загрозу безпеці України. Зазначається, що у сучасних умовах українська освіта не відповідає ані сучасним запитам з боку особистості та суспільства, ані потребам економіки, ані світовим тенденціям. Чинна в Україні система освіти не враховує викликів сьогодення, серед яких найвідчутніші – епідемія коронавірусної хвороби та збройна агресія РФ проти України. Демографічні тенденції сучасної України можуть призвести до значного зменшення чисельності українців і заселення країни іншокультурними іммігрантами, що внаслідок створить виклик державності та ідентичності. ; The article emphasizes the fact that one of the main challenges Ukraine faced after gaining its independence and which hasn't lost its relevance till today is the question of finding its national identity. Ukrainian identity is the defining basis for the formation of democratic foundations of the society and the Ukrainian nation-state. In the context of the global challenges of 2020, the issue of establishing Ukrainian identity is even more relevant, primarily in the context of national security.Formation of the national identity is a factor in the national security of Ukraine. Ensuring national security has become especially important in the context of global changes and challenges that have arisen in the globalization era. New challenges in the field of national security are primarily related to the crisis in the world economy, the epidemic of coronavirus, increased risk of emergencies of natural and man-made nature. Emphasis is placed on the fact that the new National Security Strategy of Ukraine (2020) deals with counteracting destructive propaganda and the need to develop Ukrainian culture as a basis for consolidating the Ukrainian nation and strengthening its identity.The article analyzes the biggest challenges of 2020: COVID-19, the crisis in the Ukrainian education system, and the demographic crisis. The spread of coronavirus infection has become a large-scale, real global, and at the same time a national threat to Ukraine's security. It is noted that in modern conditions, Ukrainian education doesn't meet the modern demands of the individual and society, either the needs of the economy or global trends. The current education system in Ukraine doesn't take into account today's challenges, the most significant of which are the coronavirus epidemic and Russia's armed aggression against Ukraine. Demographic trends in modern Ukraine can lead to a considerable reduction in the number of Ukrainians and the population of the country by foreign cultural immigrants, who, in turn, will create a challenge to statehood and identity.

The article conceptualizes the concepts of «national security» and «state security» in the political and legal context. These concepts are quite similar in content. At the same time, the political and legal explication of these categories demonstrates differences in the understanding of their essence and areas of application. The category of national security is broader than the category of state security, which is an important marker of the democracy of a country's political system.It is argued that in the conceptual demarcation of the concepts of «national security» and «state security» the type of political regime in the state becomes important. The more developed a democratic society, the easier it is to identify conceptual differences between the two definitions. Given the dominance of an undemocratic political regime in the state (totalitarianism / authoritarianism), the conceptual features of these concepts «merge», which ultimately leads to their equation.In the liberal-democratic discourse, the key ideologues of which have become the basis of the modern discourse of the rule of law, a clear line is drawn between society and the state. Under the conditions of a developed democracy, the state can safely delegate even the issue of ensuring the security of citizens from the «center» to the «regions».State security is one of the important key components of national security. In a simplified form, it can be noted that the category of «national security» is correlated with all spheres of public life, while the category of state security – with the functioning of state institutions that ensure the implementation of its policies.The issue of state security is characterized by concern for the protection and defense of the state against internal and external threats. The concept of national security, in addition to the outlined issues of the discourse of state security, also covers a range of issues related to the successful existence and development of society, with the protection of its values. We are talking primarily about such values as quality of life, social solidarity, human rights, culture, customs, national identity and so on. The classical definition of state security can be applied to any state, regardless of the political regime inherent in a particular political system. The definition of national security is clearly correlated with democratic political systems, as it covers ensuring the security of civil society structures.Key words: national security, state security, political and legal discourse, political regime, democracy, conceptualization. ; У статті здійснено концептуалізацію понять «національна безпека» та державна безпека» у політико-правовому контексті. Категорія національної безпеки є ширшою, ніж категорія державної безпеки, що є важливим маркером демократичності політичної системи певної держави.Аргументовано, що у концептуальній демаркації понять «національна безпека» та «державна безпека» вагомого значення набуває тип політичного режиму в державі. Чим більш розвинуте демократичне суспільство, тим легше виявити концептуальні відмінності між обома дефініціями. За умов домінування недемократичного політичного режиму у державі (тоталітаризм/авторитаризм) концептуальні ознаки цих понять «зливаються», що врешті призводить до їх ототожнення.Ключові слова: національна безпека, державна безпека, політико-правовий дискурс, політичний режим, демократія, концептуалізація. В статье осуществлена концептуализация понятий «национальная безопасность» и «государственная безопасность» в политико-правовом контексте. Категория национальной безопасности шире, чем категория государственной безопасности, что является важным маркером демократичности политической системы конкретного государства.Аргументировано, что в концептуальной демаркации понятий «национальная безопасность» и «государственная безопасность» большое значение приобретает тип политического режима в государстве. Чем более развито демократическое общество, тем легче выявить концептуальные различия между обеими дефинициями. В условиях доминирования недемократического политического режима в государстве (тоталитаризм/авторитаризм) концептуальные признаки этих понятий «сливаются», что в конечном итоге приводит к их отождествлению.Ключевые слова: национальная безопасность, государственная безопасность, политико-правовой дискурс, политический режим, демократия, концептуализация. The article conceptualizes the concepts of «national security» and «state security» in the political and legal context. These concepts are quite similar in content. At the same time, the political and legal explication of these categories demonstrates differences in the understanding of their essence and areas of application. The category of national security is broader than the category of state security, which is an important marker of the democracy of a country's political system.It is argued that in the conceptual demarcation of the concepts of «national security» and «state security» the type of political regime in the state becomes important. The more developed a democratic society, the easier it is to identify conceptual differences between the two definitions. Given the dominance of an undemocratic political regime in the state (totalitarianism / authoritarianism), the conceptual features of these concepts «merge», which ultimately leads to their equation.In the liberal-democratic discourse, the key ideologues of which have become the basis of the modern discourse of the rule of law, a clear line is drawn between society and the state. Under the conditions of a developed democracy, the state can safely delegate even the issue of ensuring the security of citizens from the «center» to the «regions».State security is one of the important key components of national security. In a simplified form, it can be noted that the category of «national security» is correlated with all spheres of public life, while the category of state security – with the functioning of state institutions that ensure the implementation of its policies.The issue of state security is characterized by concern for the protection and defense of the state against internal and external threats. The concept of national security, in addition to the outlined issues of the discourse of state security, also covers a range of issues related to the successful existence and development of society, with the protection of its values. We are talking primarily about such values as quality of life, social solidarity, human rights, culture, customs, national identity and so on. The classical definition of state security can be applied to any state, regardless of the political regime inherent in a particular political system. The definition of national security is clearly correlated with democratic political systems, as it covers ensuring the security of civil society structures.Key words: national security, state security, political and legal discourse, political regime, democracy, conceptualization.

The article substantiates the importance of studying a number of factors that are decisively capable of influencing the preservation of the territorial integrity of our country. Nowadays Ukrainian society in the current stage of its own independent state development has faced a huge impact of the partial state territory annexation, which requires thorough understanding of what led to these events and the identification of effective and preventing means of this kind of phenomena. The article supports the need to reassess priorities in the course of the decentralization strategy implementation, taking into account the minimization of possible potential threats of separatism in the specific regions of our country. The author draws the attention to the conditions that can form and strengthen the separatist potential in the course of administrative reform and modernization of the territorial administration system. In addition, the article deals with the issues of overcoming contradictions in the existing system of administration aimed at reducing incentives for the separatist potential accumulation in the process of reformation which should build and broaden the system of local self-government in modern Ukrainian society. The author pays attention to the possible threats to the realization of the separatist potential for Ukrainian national security and territorial integrity. The article sets forth a number of factors that can stimulate separatist tendencies in the course of the national strategy implementation of the public administration system decentralization. The author emphasizes the need to overcome the excessive politicization of the territorial administration bodies activities, and the necessity to use wider legal mechanisms in problem solving of interaction between central and local governments. The attention is focused on the need to implement measures which can contribute to balancing the levels of economic development of the regions and to minimizing external influence on this process. In addition, the ...