Suchergebnisse

На основании действующей нормативно-правовой базы исследованы и определены основные принципы национально-идеологического воспитания молодежи в современных сложных условиях сохранения Украинского государства. ; The formulation of the problem. With the adop on of the new law "On Higher education" the paradigm of education has changed. In modern conditions the education of students in our country should be focused on introducing young people to the system of values of democratic (civil) society, anticipating preparing students to participate in solving of present and future challenges of the state to control it, to perform the functions of the builder and owner, director and artist, social activist, defender of the motherland. The analysis of recent research. Science teacher thought, and not only educational, quite a lot worked and is working to create conceptual provisions of national education of youth. To this problem and its various aspects there are dedicated the researches of V. Kuz, Yu. Rudenko, Z. Serhiychyk J. Selezhan and others. V. Sukhomlinsky as leader of the Ukrainian national education not just exacerbated his attention to the need of education of youth in the national ideological spirit. The purpose of the article is to investigate and determine the basic principles of national and ideological education of youth in today''s challenging circumstances of preservation of Ukrainian state. (on the basis of the existing legal base). The conclusions. Ukrainian society, particularly its educational representatives in general, is the main subject of the impact of national patriotic ideology on the spiritual potential of youth. Formation of national ideology among young people contributes to the national security of Ukraine. This mechanism for the implementation of national patriotic ideology in the process of spiritual evolution and its potential as an integral element of the regulated significant role of the state in the process of transforming society is the guarantee of a high level of education of youth.

The formulation of the problem. With the adop on of the new law "On Higher education" the paradigm of education has changed. In modern conditions the education of students in our country should be focused on introducing young people to the system of values of democratic (civil) society, anticipating preparing students to participate in solving of present and future challenges of the state to control it, to perform the functions of the builder and owner, director and artist, social activist, defender of the motherland. The analysis of recent research. Science teacher thought, and not only educational, quite a lot worked and is working to create conceptual provisions of national education of youth. To this problem and its various aspects there are dedicated the researches of V. Kuz, Yu. Rudenko, Z. Serhiychyk [9] J. Selezhan [19] and others [1–7]. V. Sukhomlinsky as leader of the Ukrainian national education not just exacerbated his attention to the need of education of youth in the national ideological spirit [21]. The purpose of the article is to investigate and determine the basic principles of national and ideological education of youth in today's challenging circumstances of preservation of Ukrainian state. (on the basis of the existing legal base). The conclusions. Ukrainian society, particularly its educational representatives in general, is the main subject of the impact of national patriotic ideology on the spiritual potential of youth. Formation of national ideology among young people contributes to the national security of Ukraine. This mechanism for the implementation of national patriotic ideology in the process of spiritual evolution and its potential as an integral element of the regulated significant role of the state in the process of transforming society is the guarantee of a high level of education of youth. ; На основании действующей нормативно–правовой базы исследованы и определены основные принципы национально–идеологического воспитания молодежи в современных сложных условиях сохранения ...

Розглянуто основні аспекти трансформації галузі вищої освіти в умовах формування загальноєвропейського простору вищої освіти. На основі проведеного аналізу можна зазначити, що законодавче визнання університетської автономії є значним кроком у наданні широких можливостей для закладі вищої освіти, процесів трансформації системи освіти в цілому. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення системи забезпечення якості: законодавчо визначити порядок та процедури діяльності незалежних установ оцінювання; визначити процедуру отримання акредитації; заохочувати входження національних агентств до міжнародних асоціацій із забезпечення якості; розробити нормативно-правові акти, що регулюють порядок та процедури роботи незалежних експертів.Рассмотрены основные аспекты трансформации отрасли высшего образования в условиях формирования общеевропейского пространства высшего образования. Предложены рекомендации по совершенствованию системы обеспечения качества.The main aspects of the transformation of the higher education sector in the context of the formation of the pan-European space of higher education are considered. On the basis of the analysis, it can be noted that the legislative recognition of university autonomy is a significant step in providing broad opportunities for institutions of higher education, processes of transformation of the education system as a whole. Recommendations for improvement of the quality assurance system are proposed: to legislatively define the procedure and procedures for the operation of independent assessment institutions; determine the procedure for obtaining accreditation; Encourage the entry of national agencies into international quality assurance associations; to develop normative legal acts regulating the procedure and procedures of the work of independent experts.

Grygorov O. Legal requirementsfor state aid in the aviationindustry: history and presentThe article analyzes the legalrequirements for state aid in theaviation industry, starting withthe practice of state subsidies forair transportation and aircraftconstruction in countries such asFrance, Great Britain and Germanyin the 20s and 30s of the last century.After the 1944 Chicago Conventionon International Civil Aviation hasentered into force, the InternationalCivil Aviation Organization (ICAO)became the main moderator of theprinciples and standards of stateaviation policy.It is established that ICAO'sactivities are aimed at eliminatingdifferent interpretations of thecontent and direction of state aidin the field of air transport in thelegislative practice of ICAO memberstates. Attention is focused on theexistence of different interpretationsof the concept of state aid (subsidies)in the law of the European Union(EU) and the law of the WorldTrade Organization (WTO), whichfurther complicates the developmentof consensual legal qualification ofstate aid to aviation entities. The needto develop and implement universalprinciples and standards of state aidin the field of aviation is also dueto the very diverse legal frameworkfor regulating this range of stateeconomic policy in the legislation ofICAO member states.The article consistently examinesthe main stages of ICAO's work onthe formation of general approachesto the provision of state aid in thefield of aviation. The main ICAOrecommendations on the legalregulation of state support fornational air carriers and other airservice providers are analyzed.The study also analyzes thecurrent cooperation between ICAOand other international organizations,such as the InternationalLabor Organization (ILO), theInternational Air Transport Association(IATA) on the formation ofthe necessary common standards ofstate aviation assistance during theCOVID‑19 pandemic.Author concluded that a numberof ICAO recommendation documentsin this area are universal and basicfor the formation of modern legalbases for state support of aviationentities under the legislation of mostcountries, and that Ukraine, as anICAO member state, should make fulluse of existing developments in thissegment of civil aviation. ; У статті проаналізовано пра-вові вимоги щодо державної допо-моги в авіаційній галузі, починаючиз практики державного субсидію-вання повітряних перевезень талітакобудування в таких краї-нах, як Франція, Великобританія,Німеччина в 20–30-х рр. минулогостоліття. Після того, як у 1947 р.Чиказька конвенція 1944 р. про між-народну цивільну авіацію набулачинності, основним модераторомпринципів і стандартів політикидержавної допомоги в авіаційнійсфері стала Міжнародна організа-ція цивільної авіації (ІКАО).Встановлено, що діяльністьІКАО спрямована на усунення різ-них трактувань змісту і спря-мованості державної допомоги усфері авіаційного транспорту врамках законодавчої практики дер-жав-членів ІКАО. Увагу акценто-вано на наявності різних тракту-вань поняття «державна допомога(субсидія)» у праві ЄвропейськогоСоюзу (ЄС) та у праві Світовоїорганізації торгівлі (СОТ), що щебільше ускладнює розробку консе-суальної правової кваліфікації дер-жавної допомоги суб'єктам авіа-ційної діяльності. Необхідністьрозроблення і впровадження уні-версальних принципів та стандар-тів державної допомоги в галузіавіації обумовлена також вельмирізнорідною правовою базою регу-лювання цього спектру державноїекономічної політики в законодав-стві держав-членів ІКАО.У статті послідовно розглянутоосновні етапи діяльності ІКАОщодо формування загальних підхо-дів до надання державної допомогив галузі авіації. Проаналізованоосновні рекомендації ІКАО щодоправового регулювання державноїпідтримки національних авіапере-візників та інших постачальниківавіаційних послуг.У рамках дослідження проана-лізовано також сучасну співпрацюІКАО з іншими міжнародними орга-нізаціями, такими, як Міжнароднаорганізація праці (МОП), Міжна-родна асоціація повітряного тран-спорту (ІАТА) щодо формуваннянеобхідних загальних стандартівдержавної допомоги в авіаційнійгалузі під час пандемії COVID‑19.Автор дійшов висновку, щонизка рекомендаційних документівІКАО в цій сфері є універсальноюі базовою для формування сучас-них правових основ державної під-тримки суб'єктів авіаційної діяль-ності в рамках законодавствабільшості держав світу. Україніяк державі-члену ІКАО слід повноюмірою скористатися наявними роз-робками у цьому сегменті цивільноїавіації.

У статті досліджуються питання нормативно-правового забезпечення розвитку громадянського суспільства в Україні. Розглянуті важливі документи, які сприяли розвитку громадянського суспільства.
Розкрито сутність поняття громадянське суспільство. Розглянуто сучасні існуючі підходи до розуміння громадянського суспільства, а саме: широкий підхід, прихильники якого сприймають громадянське суспільство як певний етап розвитку будь-якого суспільства та підхід, який розглядає громадянське суспільство як комплекс усіх недержавних соціальних відносин. Зазначено основні складові в системі громадянського суспільства та основні ролі організацій громадянського суспільства, а саме: надання послуг у сфері розвитку, вплив на політику шляхом діалогу та адвокації, захист прав людини та демократизація.
Зазначено, що стрімкий розвиток громадянського суспільства в Україні почався після Революції Гідності 2013-14 роках. Прикладом громадянської ініціативи, що виникла під час Революції Гідності став Реанімаційний пакет реформ. Визначено, що Топ-3 завдань громадських організацій в Україні були названі контроль над урядом, громадянська освіта, підтримка та стимулювання реформ.
У статті досліджено процес розвитку громадянського суспільства в контексті законодавчого забезпечення. Розглянуто, Стратегію сталого розвитку «Україна-2020», Національну економічну стратегію на період до 2030 року», Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки та ін. Доведено, що серед основних напрямів роботи прослідковується важливість налагодження комунікації з інститутами громадянського суспільства та інформаційне забезпечення, зокрема отримання зворотного зв'язку. Головною передумовою процесу розвитку громадянського суспільства визначений суспільний договір між владою, бізнесом та громадянським суспільством, де кожна сторона має свою зону відповідальності.

Проаналізовано законодавче та нормативно-правове забезпечення інноваційного розвитку освіти в Україні; Legislative and normative legal ensuring of the innovation development of the education in Ukraine is analyzed in the article.

В магістерській роботі визначено особливості становлення та розвитку нормативно-правової бази в галузі вищої освіти задля актуалізації можливостей використання позитивного досвіду в сучасних умовах реформування вищої школи. Визначено чинники (суспільно-політичні, соціально-економічні, культурно-освітні) та періодизацію становлення і розвитку нормативно-правової бази у галузі вищої освіти з виокремленням таких основних етапів: установчого (ХVІ–ХVІІІ ст.), що гарантував права та привілеї першим осередкам вищої освіти; імперського (ХІХ ст. – 1917 р.), що ґрунтувався на обмеженні академічних свобод та університетської автономії; державотворчого (1917–1920 рр.), на якому утверджувалися демократичні й гуманістичні підходи; радянського (1920–1990 рр.), для якого характерною була централізація, ідеологізація і регламентація вищої школи; сучасного (з 1991 р. до сьогодення), спрямованого на адаптацію вітчизняної системи вищої освіти до європейського нормативно-правового поля. Уточнено структуру та особливості становлення і розвитку нормативно-правової бази вищої освіти в сучасній Україні. Конкретизовано динаміку розвитку нормативно-правової бази вищої освіти в європейському освітньому просторі та окреслено можливості використання позитивного досвіду в сучасних умовах реформування вищої школи України. ; The master's thesis identifies the features of the formation and development of the regulatory basis in the field of higher education in order to update the possibilities of using positive experience in the current conditions of higher school reforms. Socio-political, socio-economical, cultural-educational factors and periodization of formation and development of the regulatory basis in the field of higher education are identified. The following main stages were characterized: constituent (XVI-XVIII centuries), which guaranteed the rights and privileges for the first centres of higher education; imperial (XIX century - 1917), based on the restriction of academic freedoms and university autonomy; state-building (1917–1920), which established democratic and humanistic approaches; Soviet (1920–1990), which was characterized by centralization, ideologization, and regulation of higher education; modern (from 1991 to the present), aimed at adapting the Soviet system of higher education to the European regulatory field. The structure and features of formation and development of the regulatory basis of higher education in modern Ukraine are specified. The dynamics of development of the normative-legal basis of higher education in the European educational space is concretized and the possibilities of using positive experience in modern conditions of higher educational reforms in Ukraine are outlined.

Авторами у статті розкрито сутність та особливості проблематики функціонування венчурних фондів в Україні, виявлено неузгодженості чинного законодавства у сфері венчурного бізнесу, надано відповідні пропозиції щодо його удосконалення. ; The essence and problematic questions of venture funds forming in Ukraine are opened in the article. Also, authors elucidate the main mismatches in the effective venture business legislation and propose the main steps of its improvement.

У статті досліджуються нормативно-правові засади, тенденції і особливості розвитку неперервної освіти; висвітлюються демократичні принципи та концептуальні аспекти розвитку системи освіти упродовж життя у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття; визначаються методологічні основи системного підходу щодо національного розвитку освіти дорослих та неперервної освіти у глобальному вимірі. ; The article focuses on the regulatory-legal basis, the main tendencies and peculiarities of development of life-long education. The article investigates democratic principles and conceptual aspects for the development of life-long education in the second half of XX – the beginning of XXI century. The methodological basis of a systematic approach regarding the national development of adult education and life-long education in the global dimension are given in the article. The regulatory-legal basis of life-long education are democratic and are aimed at expanding the social perspectives of the individual in society (improvement of professional qualifications, obtaining new professional orientation, enrichment comprehensive personal development, gaining multicultural thinking, mutual understanding, worldview, development of their own abilities and others). ; В статье исследуются нормативно-правовые основы, тенденции и особенности развития непрерывного образования; освещаются демократические принципы и концептуальные аспекты развития системы образования на протяжении всей жизни во второй половине ХХ – начале ХХІ столетия; определяются методологические основы системного подхода относительно национального развития образования для взрослых и непрерывного образования в глобальном масштабе.

The article focuses on the regulatory-legal basis, the main tendencies and peculiarities of development of life-long education. The article investigates democratic principles and conceptual aspects for the development of life-long education in the second half of XX – the beginning of XXI century. The methodological basis of a systematic approach regarding the national development of adult education and life-long education in the global dimension are given in the article. The regulatory-legal basis of life-long education are democratic and are aimed at expanding the social perspectives of the individual in society (improvement of professional qualifications, obtaining new professional orientation, enrichment comprehensive personal development, gaining multicultural thinking, mutual understanding, worldview, development of their own abilities and others). ; В статье исследуются нормативно-правовые основы, тенденции и особенности развития непрерывного образования; освещаются демократические принципы и концептуальные аспекты развития системы образования на протяжении всей жизни во второй половине ХХ – начале ХХІ столетия; определяются методологические основы системного подхода относительно национального развития образования для взрослых и непрерывного образования в глобальном масштабе. ; У статті досліджуються нормативно-правові засади, тенденції і особливості розвитку неперервної освіти; висвітлюються демократичні принципи та концептуальні аспекти розвитку системи освіти упродовж життя у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття; визначаються методологічні основи системного підходу щодо національного розвитку освіти дорослих та неперервної освіти у глобальному вимірі.

Акцентовано увагу на питанні інформаційної безпеки Украї- ни, що ускладнене відсутністю відповідної стратегії.
До важливих стратегічних документів у сфері інформаційної політики та державної безпеки належать "Стратегія розвитку інформаційного су- спільства в Україні" (2013), у якій визначено пріоритети діяльності в галу- зі забезпечення інформаційної безпеки, "Стратегія кібербезпеки України" (2016). Метою цієї стратегії є створення умов для безпечного функціону- вання кіберпростору, його використання в інтересах особи, суспільства і держави. Визначено загрози кібербезпеці, національну систему кібер- безпеки, основних суб'єктів забезпечення кібербезпеки, пріоритети та на- прями забезпечення кібербезпеки України тощо. Законодавчо-нормативні акти щодо державної безпеки в інформаційній сфері можна поділити на чотири блоки за рівнем узагальнення та конкретизації. 1-й блок складають концептуальні, доктринальні, стратегічні акти, які є основою забезпечен- ня інформаційної безпеки; 2-й блок — закони України, що безпосередньо або опосередковано стосуються безпеки в інформаційній сфері; 3-й блок — підзаконні нормативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів Украї- ни і нормативні акти міністерств, інших органів виконавчої влади щодо безпеки в інформаційній сфері; виділено 4-й блок нормативних актів, які стосуються окупованих українських територій. Це, насамперед, стратегії щодо інформаційної реінтеграції окупованих територій — Донецької і Лу- ганської областей, Криму. Визначено необхідність формування окремої інформаційної політики для окупованих і прилеглих регіонів та для іншої території України.
До інформаційної складової належить також нормативно-правові акти щодо забезпечення прав, свобод населення окупованих територій: Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (2014), постанова ВРУ "Про За- яву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського наро- ду у складі Української Держави" (2014), рішення РНБО "Про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів на Півдні та Сході України, у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці" (2018).
Порушено питання проблеми регулювання у сфері інформаційної безпе- ки України: декларативність багатьох норм, відсутність законодавчо нада- них повноважень відповідальних органів і механізмів координації діяльно- сті тощо.

Статтю присвячено аналізу австрійського досвіду концептуального проектування і нормативного регулювання модернізації системи вищої педагогічної освіти. У процесі дослідження розглянуто основні пріоритети австрійської державної політики у сфері професійної підготовки педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах, висвітлено сучасні концептуальні підходи і нормативні положення щодо її реформування. У результаті в публікації представлена парадигмально нова модель розвитку системи педагогічної освіти Австрії, що передбачає її виведення на світовий рівень, а відтак стосується багатьох проблем, зокрема посилення інноваційної спрямованості, структурно-організаційної перебудови, змістово-цільової модернізації і т.д. Проаналізована в статті концептуальна і правова база модернізації австрійської системи вищої педагогічної освіти орієнтує на поступальну реалізацію реформ з акцентом на власних національних інтересах та з урахуванням міжнародних тенденцій у цій сфері. ; The article is devoted to the analysis of the Austrian experience in conceptual projection and legal regulating a process of modernization of higher pedagogical education system. Paradigmatically new and methodologically original model of pedagogical education system development in Austria as a result of integrating the efforts of the government, scientists, teachers, provides its evolution according to international standards, and therefore deals with many problems, in particular, intensification of innovative orientation, structural and organizational modernization, content modification and etc. Taking into account these considerations, the purpose of the article is to analyze the conceptual and legal framework for functioning and reforming the Austrian system of higher pedagogical education. According to the purpose a complex of complementary theoretical methods, including study of scientific sources, analysis of the conceptual and legal documents, interpretation and generalization on the research problem has been used in our research.As a result of the research, the regulatory basis for modernization of higher pedagogical education in Austria has been characterized. The conceptual and legislative framework for reforming the professional teacher education in Austria is focused on agreement with European standards for professional qualification of teaching staff and convergence with national requirements for professional development of teachers. The basic ideas of the new concept of Austrian pedagogical education and federal laws on professional training of teaching staff for Austrian schools presuppose the improvement of multi-level training of teaching staff in higher educational institutions, the implementation of new bachelor's and master's courses according to modern changes in Austrian school system, the integration of theoretical and practical training of intending teachers etc.

Статтю присвячено аналізу австрійського досвіду концептуального проектування і нормативного регулювання модернізації системи вищої педагогічної освіти. У процесі дослідження розглянуто основні пріоритети австрійської державної політики у сфері професійної підготовки педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах, висвітлено сучасні концептуальні підходи і нормативні положення щодо її реформування. У результаті в публікації представлена парадигмально нова модель розвитку системи педагогічної освіти Австрії, що передбачає її виведення на світовий рівень, а відтак стосується багатьох проблем, зокрема посилення інноваційної спрямованості, структурно-організаційної перебудови, змістово-цільової модернізації і т.д. Проаналізована в статті концептуальна і правова база модернізації австрійської системи вищої педагогічної освіти орієнтує на поступальну реалізацію реформ з акцентом на власних національних інтересах та з урахуванням міжнародних тенденцій у цій сфері. ; The article is devoted to the analysis of the Austrian experience in conceptual projection and legal regulating a process of modernization of higher pedagogical education system. Paradigmatically new and methodologically original model of pedagogical education system development in Austria as a result of integrating the efforts of the government, scientists, teachers, provides its evolution according to international standards, and therefore deals with many problems, in particular, intensification of innovative orientation, structural and organizational modernization, content modification and etc. Taking into account these considerations, the purpose of the article is to analyze the conceptual and legal framework for functioning and reforming the Austrian system of higher pedagogical education. According to the purpose a complex of complementary theoretical methods, including study of scientific sources, analysis of the conceptual and legal documents, interpretation and generalization on the research problem has been used in our research.As a result of the research, the regulatory basis for modernization of higher pedagogical education in Austria has been characterized. The conceptual and legislative framework for reforming the professional teacher education in Austria is focused on agreement with European standards for professional qualification of teaching staff and convergence with national requirements for professional development of teachers. The basic ideas of the new concept of Austrian pedagogical education and federal laws on professional training of teaching staff for Austrian schools presuppose the improvement of multi-level training of teaching staff in higher educational institutions, the implementation of new bachelor's and master's courses according to modern changes in Austrian school system, the integration of theoretical and practical training of intending teachers etc.

У статті наведено аргументи щодо важливості функціонування закладів позашкільної освіти в умовах сучасних трансформацій. Головна увага зосереджена на нормативно-правовому аспекті роботи закладів позашкільної освіти: проаналізовано основні зміни у їх юридичному статусі, охарактеризовано основні документи, що визначають їхнє становище сьогодні. На основі чотирирівневої систематизації нормативно-правового забезпечення розглянуто процес управління закладами позашкільної освіти, виявлено основні здобутки та проблеми у даному контексті.

Abstract. Elaboration and implementation of investment programs for the development of modern universities, cooperation with the business sector, public investment aimed at modernization of the educational environment, implementation of grants, etc. can now be considered as structural components of investment activities of higher education institutions in the context of strategic planning. Therefore, the process of active reform of the educational sector of Ukraine and its integration into the European educational space require a review of approaches, methods and forms of management of education and educational institutions, in particular on investment policy. The purpose of the study is to analyse and summarize the legislative aspects of introduction of the investment programs for the development of higher education institutions as an element of state educational policy. The subject of the study is the regulatory framework for investment activities of higher education institutions in Ukraine in the implementation of investment programs for their development as an element of state educational policy. The following research methods were used: terminological analysis (definition of the conceptual apparatus of the research), systematization of normative legal acts (study of normative provision and state of the researched problem), classification method (ranging of normative legal acts by branches of human activity). The practical importance of the study is in description of the current state of regulatory and legal support of Ukraine's investment policy in higher education. As a result of the study, we concluded that the investment activity of higher education institutions is determined by laws and subsidiary laws that regulate general aspects of Ukraine's investment policy at the state level and insufficiently regulate the development of investment opportunities at the institutional level. There is no concept of investment and investment activity in the regulations in the field of higher education at all. However, ...