Suchergebnisse

Метою статті є аналіз механізмів взаємодії Президента Угорщини з органами державної влади, які закріплені в Конституції Угорщини та інших нормативно-правових документах.
Наукова новизна. Особливий акцент зроблено на місці та ролі Президента в системі державної влади в аспекті конституційного визначення його повноважень та обов'язків.
Висновки. Угорщина за формою правління є парламентською республікою, де Державні збори є повновладним органом, формують політично відповідальний перед ними Уряд й обирають Президента, який у системі державних органів є конституційним главою держави. Встановлено, що роль інституту президентства в організації державної влади в Республіці будується на закріпленні його статусу як арбітра, що врівноважує гілки державної влади. Це положення диктує місце Президента в системі державних органів, обсяг його повноважень, систему виборів, специфіку взаємин з іншими державними органами. Обґрунтовується, що Статус та обов'язки Президента Республіки майже не змінилися під час конституційного процесу. Норми Основного Закону Угорщини 2011 р., що регулюють інститут президентства, засновані на попередніх нормах Конституції 1949 р. Уряд і його діяльність не входять до сфери керівництва Президента. Главою виконавчої влади в Республіці є Прем'єр-міністр, який і здійснює урядову політику. Конституційним обов'язком Президента Угорщини є забезпечення балансу гілок влади. Саме ця діяльність, відповідно до Конституції, захищає демократичне функціонування державної організації. Якість функціювання Президента, як балансуючого чинника, пов'язана з його особистими якостями. За активної участі Президент має вплив на законотворчу діяльність, але тільки у сенсі запобіжника можливих, на його думку, порушень. У практичній площині законотворча діяльність регулюється рішеннями Конституційного Суду.

Проаналізовано діяльність органів державної влади України з громадськістю. Визначено структуру й основні завдання, які виконує прес-служба Кабінету Міністрів України у взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації. Охарактеризовано різноманітні прийоми та засоби комунікацій, які використовуються в роботі цього підрозділу.

Обґрунтовується можливість застосування у нашій країні досвіду ефективної партнерської взаємодії Фінського метеорологічного інституту з органами державної влади на місцевому та міжнародному рівнях. ; The successful experience of the effective interaction of the Finnish meteorological institute with the governmental authorities on the local and international levels is presented. The necessity of close cooperation between scientific experts and governmental institutions in Ukraine is highlighted.

The article, based on clarifying the content of related concepts of law-making, considers the principles of the rule-making activity as the power activity of public authorities. Such principles include the principles of humanism, democracy, the rule of law, human rights, and scientific validity of rule-making decisions, which necessitates the professionalism of rule-making activities, planning, systematics, complexity, timely revision and updating of legislation, and transparency. The content of these principles is revealed, their ranking is carried out, their importance for legal science and practice is emphasized, and the positions of scientists concerning their optimal list and characteristics are analyzed. In particular, attention is drawn to the fact that the principle of humanism is reflected in the fundamental values that underlie the constitutional order, the basis of the current law and human rights enshrined in the Constitution and laws of Ukraine: human dignity, the right to self-realization, justice and freedom, non-discrimination and equality before the law, tolerance, responsibility and respect for others. The principle of democracy, as a fundamental principle of rule-making, legitimizes the subjects of rule-making and creates a basis for their legal activities. The rule of law is also a fundamental principle of rule-making (including its components such as the principle of direct effect of the Constitution of Ukraine, the rule of the Constitution as the Basic Law, the principle of legality, legal certainty, the equality before the law and non-discrimination, and proportionality). It is emphasized that the principle of scientific validity of rule-making decisions necessitates professionalism of rule-making activities, and ensuring a high professional level of rule-makers makes it possible to carry out rule-making activities at a high scientific level, on a planned, systematic, comprehensive basis, the legal regulation of public relations, and the implementation of state functions. Aspects of the principle of publicity of normative activity of the Parliament, the Government, and the President of Ukraine are also analyzed. ; У статті на основі уточнення змісту споріднених понять правотворчої, нормотворчої і законотворчої діяльності, а також правотворення, нормотворення і законотворення розглянуто принципи нормотворчої діяльності як владної діяльності органів державної влади, що з огляду на її значущість має здійснюватися з дотриманням відповідних вимог, процедур та принципів. Такими принципами є принципи гуманізму, демократії (народовладдя), верховенства права (включно з такими його складниками, як принцип прямої дії норм Конституції України, верховенство Конституції як Основного Закону, принцип законності, юридичної визначеності, рівності перед законом і недискримінації, пропорційності), прав людини, наукової обґрунтованості нормотворчих рішень, що зумовлює необхідність професійності нормотворчої діяльності, плановості, системності, комплексності, своєчасного перегляду і оновлення законодавства, гласності. Розкрито зміст зазначених принципів, їх важливість для юридичної науки і практики, а також проаналізовано позиції науковців щодо їх оптимального переліку та характеристик.

The article, based on clarifying the content of related concepts of law-making, considers the principles of the rule-making activity as the power activity of public authorities. Such principles include the principles of humanism, democracy, the rule of law, human rights, and scientific validity of rule-making decisions, which necessitates the professionalism of rule-making activities, planning, systematics, complexity, timely revision and updating of legislation, and transparency. The content of these principles is revealed, their ranking is carried out, their importance for legal science and practice is emphasized, and the positions of scientists concerning their optimal list and characteristics are analyzed. In particular, attention is drawn to the fact that the principle of humanism is reflected in the fundamental values that underlie the constitutional order, the basis of the current law and human rights enshrined in the Constitution and laws of Ukraine: human dignity, the right to self-realization, justice and freedom, non-discrimination and equality before the law, tolerance, responsibility and respect for others. The principle of democracy, as a fundamental principle of rule-making, legitimizes the subjects of rule-making and creates a basis for their legal activities. The rule of law is also a fundamental principle of rule-making (including its components such as the principle of direct effect of the Constitution of Ukraine, the rule of the Constitution as the Basic Law, the principle of legality, legal certainty, the equality before the law and non-discrimination, and proportionality). It is emphasized that the principle of scientific validity of rule-making decisions necessitates professionalism of rule-making activities, and ensuring a high professional level of rule-makers makes it possible to carry out rule-making activities at a high scientific level, on a planned, systematic, comprehensive basis, the legal regulation of public relations, and the implementation of state functions. Aspects of the principle of publicity of normative activity of the Parliament, the Government, and the President of Ukraine are also analyzed. ; У статті на основі уточнення змісту споріднених понять правотворчої, нормотворчої і законотворчої діяльності, а також правотворення, нормотворення і законотворення розглянуто принципи нормотворчої діяльності як владної діяльності органів державної влади, що з огляду на її значущість має здійснюватися з дотриманням відповідних вимог, процедур та принципів. Такими принципами є принципи гуманізму, демократії (народовладдя), верховенства права (включно з такими його складниками, як принцип прямої дії норм Конституції України, верховенство Конституції як Основного Закону, принцип законності, юридичної визначеності, рівності перед законом і недискримінації, пропорційності), прав людини, наукової обґрунтованості нормотворчих рішень, що зумовлює необхідність професійності нормотворчої діяльності, плановості, системності, комплексності, своєчасного перегляду і оновлення законодавства, гласності. Розкрито зміст зазначених принципів, їх важливість для юридичної науки і практики, а також проаналізовано позиції науковців щодо їх оптимального переліку та характеристик.

The article, based on clarifying the content of related concepts of law-making, considers the principles of the rule-making activity as the power activity of public authorities. Such principles include the principles of humanism, democracy, the rule of law, human rights, and scientific validity of rule-making decisions, which necessitates the professionalism of rule-making activities, planning, systematics, complexity, timely revision and updating of legislation, and transparency. The content of these principles is revealed, their ranking is carried out, their importance for legal science and practice is emphasized, and the positions of scientists concerning their optimal list and characteristics are analyzed. In particular, attention is drawn to the fact that the principle of humanism is reflected in the fundamental values that underlie the constitutional order, the basis of the current law and human rights enshrined in the Constitution and laws of Ukraine: human dignity, the right to self-realization, justice and freedom, non-discrimination and equality before the law, tolerance, responsibility and respect for others. The principle of democracy, as a fundamental principle of rule-making, legitimizes the subjects of rule-making and creates a basis for their legal activities. The rule of law is also a fundamental principle of rule-making (including its components such as the principle of direct effect of the Constitution of Ukraine, the rule of the Constitution as the Basic Law, the principle of legality, legal certainty, the equality before the law and non-discrimination, and proportionality). It is emphasized that the principle of scientific validity of rule-making decisions necessitates professionalism of rule-making activities, and ensuring a high professional level of rule-makers makes it possible to carry out rule-making activities at a high scientific level, on a planned, systematic, comprehensive basis, the legal regulation of public relations, and the implementation of state functions. Aspects of the principle of publicity of normative activity of the Parliament, the Government, and the President of Ukraine are also analyzed. ; У статті на основі уточнення змісту споріднених понять правотворчої, нормотворчої і законотворчої діяльності, а також правотворення, нормотворення і законотворення розглянуто принципи нормотворчої діяльності як владної діяльності органів державної влади, що з огляду на її значущість має здійснюватися з дотриманням відповідних вимог, процедур та принципів. Такими принципами є принципи гуманізму, демократії (народовладдя), верховенства права (включно з такими його складниками, як принцип прямої дії норм Конституції України, верховенство Конституції як Основного Закону, принцип законності, юридичної визначеності, рівності перед законом і недискримінації, пропорційності), прав людини, наукової обґрунтованості нормотворчих рішень, що зумовлює необхідність професійності нормотворчої діяльності, плановості, системності, комплексності, своєчасного перегляду і оновлення законодавства, гласності. Розкрито зміст зазначених принципів, їх важливість для юридичної науки і практики, а також проаналізовано позиції науковців щодо їх оптимального переліку та характеристик.

Nowadays, media act as a conduit between governmental authorities and the public. The adjusted mechanism of interaction between public authorities and the media, effective and open information policy of the state, filling the information space with key messages today are just some of the main government's tasks in overcoming the crisis.The purpose of this article is to explore the main trends that exist in Ukrainian political and information spheres in order to develop anti-crisis tools for the effective formation of the media reputation of governmental authorities of Ukraine.In the process of research, a number of general scientific and special research methods were used, in particular, structural-functional, comparative, qualitative-quantitative, empirical research, etc.The lack of clear communication strategy, professional anti-crisis structural units for information monitoring and analysis, insufficient diagnostics of citizens' reaction to communication messages and attempts to resolve conflicts and crises situations cause the decrease of Ukraine's reputation in the international arena, makes it impossible for the public authorities to resolve crisis issues and inform the citizens during crisis and emergency situations.As a result of the research, it was stated that there is a lack of articulation of meaningful answers to painful questions and purposeful concentration of media and public attention to help to solve problems instead of spreading destructive sentiments. Under the new conditions of information space globalization and information wars, the state is obliged to bring Ukraine's media legislation to European standards, ensure national interests' preservation, take timely measures to protect vulnerable groups from potentially harmful content, without hindering the right to freedom of speech. Under these conditions, the level of trust in state institutions is dramatically falling and, public authorities should closely collaborate with civil society organizations. One of the key diagnostic methods is prompt media monitoring, which would allow to quickly analyze the nature of the problem that caused the crisis and choose the best response strategy, from formal recognition of the problem and action plan to eliminate its consequences to try to stop / slow down the spread of information. Thus, it would be possible to carry out the right conclusions from large information flows. It is concluded that in order to overcome systemic political crisis it is necessary to introduce targeted actions of the state leadership in the direction of interaction with the public, to build a clear and effective information and communication policy and a set of effective anti-crisis communication tools. ; На сьогодні ЗМІ виступають як провідники між органами державної влади та громадськістю. Налагоджений механізм взаємодії органів державної влади з представниками ЗМІ, ефективна та відкрита інформаційна політика держави, наповнення інформаційного простору ключовими повідомленнями на сьогодні є одними з основних завдань влади в напрямі подолання кризи.Метою даної статті є: дослідити основні тенденції, які існують в одній із важливих сфер – вироблення антикризової стратегії для ефективного формування медіарепутації органів державної влади України.У процесі проведення дослідження було використано низку загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, зокрема, структурно-функціональний, компаративний, кількісно-якісний, емпіричних досліджень тощо.Відсутність чіткої комунікативної стратегії, професійних антикризових структурних підрозділів для моніторингу інформації, її аналізу, недостатня діагностика реакції громадян на комунікаційні повідомлення та на спроби вирішити конфліктні та кризові ситуації спричиняє зниження репутації України на міжнародній арені, унеможливлює можливість органів державної влади вирішувати кризові питання та інформувати громадськість під час кризових та надзвичайних ситуацій.У результаті дослідження констатовано, що бракує артикуляції змістовних відповідей на болючі питання і цілеспрямованого концентрування уваги ЗМІ та громадськості на сприянні вирішенню проблем замість поширення деструктивних настроїв. Держава в нових умовах глобалізації інформаційного простору та інформаційних війн зобов'язана привести медіазаконодавство України до європейських стандартів, забезпечити збереження національних інтересів, вживати своєчасні заходи для захисту вразливих груп населення від потенційно шкідливого контенту, не перешкоджаючи при цьому реалізації права на свободу слова. Рівень довіри до державних інституцій катастрофічно падає й за цих умов органам державної влади варто було би налагодити тісну співпрацю з організаціями громадянського суспільства. Одним із ключових методів діагностики є оперативний медіамоніторинг, який дозволив би оперативно проаналізувати сутність проблеми, що спричинила кризу й обрати найоптимальнішу стратегію реагування, від офіційного звернення з визнанням наявної проблеми та планом дій із ліквідації її наслідків до спроби зупинити/сповільнити поширення інформації, аби виграти час для планування.

На сьогодні ЗМІ виступають як провідники між органами державної влади та громадськістю. Налагоджений механізм взаємодії органів державної влади з представниками ЗМІ, ефективна та відкрита інформаційна політика держави, наповнення інформаційного простору ключовими повідомленнями на сьогодні є одними з основних завдань влади в напрямі подолання кризи.Метою даної статті є: дослідити основні тенденції, які існують в одній із важливих сфер – вироблення антикризової стратегії для ефективного формування медіарепутації органів державної влади України.У процесі проведення дослідження було використано низку загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, зокрема, структурно-функціональний, компаративний, кількісно-якісний, емпіричних досліджень тощо.Відсутність чіткої комунікативної стратегії, професійних антикризових структурних підрозділів для моніторингу інформації, її аналізу, недостатня діагностика реакції громадян на комунікаційні повідомлення та на спроби вирішити конфліктні та кризові ситуації спричиняє зниження репутації України на міжнародній арені, унеможливлює можливість органів державної влади вирішувати кризові питання та інформувати громадськість під час кризових та надзвичайних ситуацій.У результаті дослідження констатовано, що бракує артикуляції змістовних відповідей на болючі питання і цілеспрямованого концентрування уваги ЗМІ та громадськості на сприянні вирішенню проблем замість поширення деструктивних настроїв. Держава в нових умовах глобалізації інформаційного простору та інформаційних війн зобов'язана привести медіазаконодавство України до європейських стандартів, забезпечити збереження національних інтересів, вживати своєчасні заходи для захисту вразливих груп населення від потенційно шкідливого контенту, не перешкоджаючи при цьому реалізації права на свободу слова. Рівень довіри до державних інституцій катастрофічно падає й за цих умов органам державної влади варто було би налагодити тісну співпрацю з організаціями громадянського суспільства. Одним із ключових методів діагностики є оперативний медіамоніторинг, який дозволив би оперативно проаналізувати сутність проблеми, що спричинила кризу й обрати найоптимальнішу стратегію реагування, від офіційного звернення з визнанням наявної проблеми та планом дій із ліквідації її наслідків до спроби зупинити/сповільнити поширення інформації, аби виграти час для планування. ; Nowadays, media act as a conduit between governmental authorities and the public. The adjusted mechanism of interaction between public authorities and the media, effective and open information policy of the state, filling the information space with key messages today are just some of the main government's tasks in overcoming the crisis.The purpose of this article is to explore the main trends that exist in Ukrainian political and information spheres in order to develop anti-crisis tools for the effective formation of the media reputation of governmental authorities of Ukraine.In the process of research, a number of general scientific and special research methods were used, in particular, structural-functional, comparative, qualitative-quantitative, empirical research, etc.The lack of clear communication strategy, professional anti-crisis structural units for information monitoring and analysis, insufficient diagnostics of citizens' reaction to communication messages and attempts to resolve conflicts and crises situations cause the decrease of Ukraine's reputation in the international arena, makes it impossible for the public authorities to resolve crisis issues and inform the citizens during crisis and emergency situations.As a result of the research, it was stated that there is a lack of articulation of meaningful answers to painful questions and purposeful concentration of media and public attention to help to solve problems instead of spreading destructive sentiments. Under the new conditions of information space globalization and information wars, the state is obliged to bring Ukraine's media legislation to European standards, ensure national interests' preservation, take timely measures to protect vulnerable groups from potentially harmful content, without hindering the right to freedom of speech. Under these conditions, the level of trust in state institutions is dramatically falling and, public authorities should closely collaborate with civil society organizations. One of the key diagnostic methods is prompt media monitoring, which would allow to quickly analyze the nature of the problem that caused the crisis and choose the best response strategy, from formal recognition of the problem and action plan to eliminate its consequences to try to stop / slow down the spread of information. Thus, it would be possible to carry out the right conclusions from large information flows. It is concluded that in order to overcome systemic political crisis it is necessary to introduce targeted actions of the state leadership in the direction of interaction with the public, to build a clear and effective information and communication policy and a set of effective anti-crisis communication tools.

Nowadays, media act as a conduit between governmental authorities and the public. The adjusted mechanism of interaction between public authorities and the media, effective and open information policy of the state, filling the information space with key messages today are just some of the main government's tasks in overcoming the crisis.The purpose of this article is to explore the main trends that exist in Ukrainian political and information spheres in order to develop anti-crisis tools for the effective formation of the media reputation of governmental authorities of Ukraine.In the process of research, a number of general scientific and special research methods were used, in particular, structural-functional, comparative, qualitative-quantitative, empirical research, etc.The lack of clear communication strategy, professional anti-crisis structural units for information monitoring and analysis, insufficient diagnostics of citizens' reaction to communication messages and attempts to resolve conflicts and crises situations cause the decrease of Ukraine's reputation in the international arena, makes it impossible for the public authorities to resolve crisis issues and inform the citizens during crisis and emergency situations.As a result of the research, it was stated that there is a lack of articulation of meaningful answers to painful questions and purposeful concentration of media and public attention to help to solve problems instead of spreading destructive sentiments. Under the new conditions of information space globalization and information wars, the state is obliged to bring Ukraine's media legislation to European standards, ensure national interests' preservation, take timely measures to protect vulnerable groups from potentially harmful content, without hindering the right to freedom of speech. Under these conditions, the level of trust in state institutions is dramatically falling and, public authorities should closely collaborate with civil society organizations. One of the key diagnostic methods is prompt media monitoring, which would allow to quickly analyze the nature of the problem that caused the crisis and choose the best response strategy, from formal recognition of the problem and action plan to eliminate its consequences to try to stop / slow down the spread of information. Thus, it would be possible to carry out the right conclusions from large information flows. It is concluded that in order to overcome systemic political crisis it is necessary to introduce targeted actions of the state leadership in the direction of interaction with the public, to build a clear and effective information and communication policy and a set of effective anti-crisis communication tools. ; На сьогодні ЗМІ виступають як провідники між органами державної влади та громадськістю. Налагоджений механізм взаємодії органів державної влади з представниками ЗМІ, ефективна та відкрита інформаційна політика держави, наповнення інформаційного простору ключовими повідомленнями на сьогодні є одними з основних завдань влади в напрямі подолання кризи.Метою даної статті є: дослідити основні тенденції, які існують в одній із важливих сфер – вироблення антикризової стратегії для ефективного формування медіарепутації органів державної влади України.У процесі проведення дослідження було використано низку загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, зокрема, структурно-функціональний, компаративний, кількісно-якісний, емпіричних досліджень тощо.Відсутність чіткої комунікативної стратегії, професійних антикризових структурних підрозділів для моніторингу інформації, її аналізу, недостатня діагностика реакції громадян на комунікаційні повідомлення та на спроби вирішити конфліктні та кризові ситуації спричиняє зниження репутації України на міжнародній арені, унеможливлює можливість органів державної влади вирішувати кризові питання та інформувати громадськість під час кризових та надзвичайних ситуацій.У результаті дослідження констатовано, що бракує артикуляції змістовних відповідей на болючі питання і цілеспрямованого концентрування уваги ЗМІ та громадськості на сприянні вирішенню проблем замість поширення деструктивних настроїв. Держава в нових умовах глобалізації інформаційного простору та інформаційних війн зобов'язана привести медіазаконодавство України до європейських стандартів, забезпечити збереження національних інтересів, вживати своєчасні заходи для захисту вразливих груп населення від потенційно шкідливого контенту, не перешкоджаючи при цьому реалізації права на свободу слова. Рівень довіри до державних інституцій катастрофічно падає й за цих умов органам державної влади варто було би налагодити тісну співпрацю з організаціями громадянського суспільства. Одним із ключових методів діагностики є оперативний медіамоніторинг, який дозволив би оперативно проаналізувати сутність проблеми, що спричинила кризу й обрати найоптимальнішу стратегію реагування, від офіційного звернення з визнанням наявної проблеми та планом дій із ліквідації її наслідків до спроби зупинити/сповільнити поширення інформації, аби виграти час для планування.

Abstract: The role of public authorities in solving complex issues in the sphere of state security is considered. A simplified graphic model of one episode in the Donbass is presented, where the designated role of public authorities in resolving complex i ; Анотація: У праці розглянута роль органів державної влади при вирішенні складних питань у сфері державної безпеки. Подана спрощена графічна модель одного із епізодів сьогодення на Донбасі, де структурно видно на зазначену роль органів державної влади при ; Анотація: У праці розглянута роль органів державної влади при вирішенні складних питань у сфері державної безпеки. Подана спрощена графічна модель одного із епізодів сьогодення на Донбасі, де структурно видно на зазначену роль органів державної влади при

Background research indicates a complex situation regarding the possibility of the government using the funds available to influence the behavior of people as the legal aspects of the problems of anthropology of power almost not been studied. ; Актуальность темы исследования свидетельствует о сложной ситуации касательно возможности государственной власти с помощьюимеющихся средств влияния на поведение людей, так как юридические аспекты проблематики антропологии власти практически неизучались. ; Актуальність теми дослідження свідчить про складну ситуацію щодо можливості державної влади за допомогою наявних засобів впливати на поведінку людей, тому що юридичні аспекти проблематики антропології влади практично не вивчались.

Process of reformation in the system of local governments has been investigated. Principles and peculiarities of the system of local governments in different historical periods have been determined ; Исследуется процесс реформирования системы местного самоуправления, определяются ее принципы и особенности в разные исторические периоды ; Досліджується процес реформування системи місцевого самоврядування, визначаються її принципи та особливості в різні історичні періоди.

Проаналізовано проблеми законодавчого забезпечення взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розподіл повноважень між ними та визначено шляхи їх удосконалення. В процесі відповідних досліджень здійснено виконання завдань, що було неможливим без створення на всіх рівнях влади значного потенціалу людських ресурсів з відповідною професійною підготовкою, глибокими теоретичними знаннями та практичними навичками і вміннями у сфері державного управління, здатних ефективно управляти суспільними справами в нових умовах, а також без наукового супроводження становлення та розвитку державного управління, реформ політичної, економічної, соціальної, гуманітарної, адміністративної сфер, їх європейської інтеграції за умови застосування усіх елементів місцевого самоврядування.Ключові слова: державне управління, органи державної влади, місцеве самоврядування,органи місцевого самоврядування, взаємодія, компетенція, делегування повноважень, децентралізація виконавчих органів влади.Кандидат экономических наук, доцент Бондарчук Л. В., Урбанович В. А. Взаемодействие органов государственной власти и органов местного самоуправления: правовые и функциональные аспекты / Винницкий торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета, Украина, Винница.Проанализированы проблемы законодательного обеспечения взаимодействия органов государственной власти и органов местного самоуправления, распределение полномочий между ними и определены пути их совершенствования. В процессе соответствующих исследований осуществлено выполнения задач, было невозможно без создания на всех уровнях власти значительного потенциала человеческих ресурсов с соответствующей профессиональной подготовкой, глубокими теоретическими знаниями и практическими навыками и умениями в сфере государственного управления, способных эффективно управлять общественными делами в новых условиях, а также без научного сопровождения становления и развития государственного управления, реформ политической, экономической, социальной, гуманитарной, административной сфер, их европейской интеграции при условии применения всех элементов местного самоуправления.Ключевые слова: государственное управление, органы государственной власти, местное самоуправление, органы государственной власти, органы местного самоуправления, взаимодействие, компетенция, делегирование полномочий.PhD, associate professor Bondarchuk L. V., Urbanovich V. A. Interactiongovernment bodies and local authorities: legal and functional aspects / Vinnytsia Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University, Ukraine, Vinnitsa.Problems of legislative ensuring of interaction of state authorities and localgovernment bodies and powers division between them are analysed; ways of theirimprovement are defined. During the relevant research performed tasks that were impossible without the establishment at all levels considerable potential human resources with appropriate training, deep theoretical knowledge and practical skills and skills in public administration capable to effectively manage public affairs in the new environment, and without scientific support establishment and development of public administration, reform of the political, economic, social, humanitarian and administrative areas of European integration provided the use of all elements of local government.Key words: public administration, public authorities, local government, state authorities, local government bodies, interaction, powers,competence, delegation of powers.

Розкривається роль місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування в забезпеченні основоположних прав і свобод громадян України. Визначаються основні напрями вдосконалення роботи цих інститутів у забезпеченні прав і свобод громадян. Раскрывается роль местных органов власти и органов местного самоуправления в обеспечении основоположных прав и свобод граждан Украины. Определяются основные направления совершенствования работы этих институтов в обеспечении прав и свобод граждан. ; The role of local authorities and organs of local self-government opens up in providing of fundamental rights and freedoms of citizens of Ukraine. Basic directions of improvement of work of these institutes are determined in providing of rights and freedoms of citizens. It is underlined that on the today's stage of development of humanity the problem of providing of fundamental rights and freedoms of man and citizen gets global character. She touches not only all levels of state power and association of citizens in a middle a country but also it goes beyond their limits, spreading to the international, planetary level. At the same time, the effective providing of rights and vital interests of citizens is impossible on condition of responsibility only from the side of the state. Citizens also must independently get organized for the sake of defence of law in force and own rights. The typical example of similar organizations are national, regional and local public organizations and organs of local self-government. However their activity must not duplicate the actions of public authorities, but serve as an additional mechanism, that assists realization of the normatively vested rights and freedoms of citizens from one side, and from other is an original counterbalance to the imperious mechanism, in this case independent organizations of citizens must resist to the possible self-will from the side of imperious subjects and public servants. Investigating this range of problems, it follows separately to examine the organs of local self-government and local public authorities, because the first are the independent, non-state, apolitical associations of citizens within the limits of certain territory, with the aim of assistance to certain vitally important interests and necessities of citizens that live on this territory. In turn, local public authorities it the structural administrative elements of central (national) legitimate state government bodies are certain, so a district area of militia is an element that is included in such national system, as Ministry of internal affairs. Local self-government, that in accordance with the articles of a 140-145 Constitution of Ukraine is one of forms of participation of citizens in a government is a form of local association of territorial society (habitants of village, city or voluntarily association of habitants of a few settlements, territorial-administrative units). Local self-government can independently decide the internal questions of local value in limits and in accordance with Constitution and laws of Ukraine. Local self-government is the most effective mechanism of inhibition of central state power, method of defending of interests of certain territorial association of citizens. In this case members of the certain community, created on territorial principle realize itself not only as a citizen of Ukraine but also habitant of certain settlement, district. A grant of wide state-imperious latitudes to the organs of local selfgovernment is one of key signs of the democratic, right state with the developed civil society.

У статті досліджено питання практичного відображення впливу органу конституційної юрисдикції в Україні на функціонування державного механізму влади. Визначено основні функціональні аспекти діяльності Конституційного Суду України та їх відображення в його діяльності як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. Встановлено, що Конституційний Суд України відіграє особливо важливу роль у процесі взаємодії різних гілок влади та окремих вищих органів державної влади. Практичний досвід діяльності Конституційного Суду України підтверджує тезу про обґрунтованість твердження, яке вказує на особливий статус та важливість органу конституційної юрисдикції для забезпечення конституційного ладу та збалансованості механізму стримувань і противаг. Здійснення конституційного контролю за належним дотриманням конституційно встановлених меж діяльності органами державної влади забезпечує дотримання принципів демократичної та правової держави. Проаналізовано практичні аспекти діяльності Конституційного Суду України, які відображають реалізацію окремих функціональних повноважень, що безпосередньо впливають на механізм державної влади та взаємодію із вищими органами державної влади.
Метою статті є дослідження практичних аспектів діяльності Конституційного Суду України в державному механізмі влади.
Наукова новизна полягає у дослідженні та встановленні механізму реалізації функціональних повноважень Конституційного Суду України, як органу з особливим статусом, у механізмі державної влади через сформовану практику взаємодії із вищими органами державної влади.
Висновки. У системі органів державної влади Конституційний Суд України має можливість впливати на функціонування системи органів державної влади в цілому через прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання. Через особливе місце КСУ в системі органів державної влади та наділення виключними повноваженнями його рішення значним чином можуть вносити суттєві трансформації в механізм державної влади та в подальшому можуть бути використані при реалізації своїх повноважень органами державної влади.
Через низку факторів, у тому числі й у зв'язку з низьким рівнем формування правової свідомості та відданості основним принципам функціонування державної влади, органи державної влади в Україні схильні до прийняття нормативних актів, що ґрунтуються на «політичній волі», «політичній доцільності» та інших неконституційних мотивах. Не минає така мотивація і КСУ при прийнятті окремих рішень, що мають значний суспільний чи політичний інтерес. Слід звернути увагу на таких ризиках, зокрема, через політичний принцип формування КСУ. Таким чином, рішення, що приймаються КСУ, можуть будуватися як на основоположних принципах, закріплених у Конституції, так і на оціночних судженнях та поняттях, що дають поле для «доцільного» в конкретних умовах часу трактування. У зв'язку із викладеним основною проблемою та, напевне, найбільшою загрозою діяльності КСУ є політизація його як державного органу та політизація його рішень, які, фактично, можуть внести суттєві зміни як в суспільно-політичне життя, так і в механізм функціонування державної влади.