Suchergebnisse

The aim of the article is to investigate the genesis and mutual influence of the theory of creativity and irrationality that characterize the essential features of modern social being. Methodology. Having been writing the article, the author has used socio-philosophical analysis, an activity approach. Along with these methods, such fundamental philosophical principles as objectivity, historicism, universal connection, development, analysis, synthesis, logical and historical unity and the method of concretization were also widely used. The study of genesis and cause-effect relationships between the concepts of creativity and irrationality was carried out on the basis of the chronological method. Scientific originality. The article defines the connection and mutual influence of such main qualities of modern social being as creativity and irrationality. The origin of the ideas of creativity and modern activity's irrationality is determined: these are the features and the state of the modern economic sphere. It is proved that creativity and irrationality, as signs of modern social life, have economic factors, both have been actualized due to the logical crisis of the modern world's economy's system and social relations. Conclusions. Thus, modern social being is characterized as creative and irrational. In general, our time is focused on the idea of creativity, which is normative. In addition, the concept of creativity and irrationality, as it turned out, reflects the tendencies of the economic, political and socio-psychological state of the modern world best of all. Since the 80's of the last century, the "creative economy" has become a mean of bringing the world economy out of a long-term financial crisis, fundamentally without changing the existing social order. But public practice has shown the misconception of this position and the inability of the conceptual creativity and irrationality of human activity to find a solution of global problems. Also, we came to the conclusion that the development of creative activity contributed to the rise and irrationalism, but the prerequisites and factors of this process raise doubts about their truly humanistic and socially-positive qualities. So, the tendencies of creativity and irrationality, as ambiguous, need careful and systematic research, thanks to which one could control their influence on man and society. ; Метою статті є дослідження ґенези та взаємовпливу таких суттєвих ознак сучасного суспільного буття, як креативність та ірраціональність. Визначено походження ідей креативності та ірраціональності сучасної діяльності: це особливості та стан сучасної економічної сфери. Підкреслюється, що розвиток теорій креативності сприяв піднесенню й ірраціоналізму, але передумови та чинники цього процесу викликають сумніви, щодо їх дійсно гуманістичних, та соціально-позитивних якостей. Зазначено, що тенденції креативності та ірраціоналізму, як неоднозначні, потребують ретельних та систематичних досліджень, завдяки яким можливо було б контролювати їх вплив на людину та суспільство.

Introduction. The study of the functioning of budgetary institutions as producers of public goods and services requires an interdisciplinary view using institutional and transactional analysis, the achievements of the theory of public finance, budget accounting and public administration. Methods. The following methods are used in the article: scientific abstraction in highlighting the essential features of budgetary institutions; comparative analysis, in distinguishing between transaction and transformation costs; systematic approach in explaining the financial, institutional, accounting and management aspects of the functioning of budgetary institutions in the process of public production. Results. Emphasis is placed on the need for conceptual delimitation of budgetary institutions on the basis of their participation in public production into those that directly supply goods and services to the population and those that ensure the functioning of budgetary institutions of the first type. The paper considers the main directions of transactions of budgetary institutions, paying attention to informal transactions and the costs they may cause. It is noted that the total cost of publicly produced products includes both the transformation costs of the budgetary institution - the manufacturer, and transaction costs, which were carried out in stages to the immediate phase of production of goods by budgetary organizations. These are the costs at the stage of public choice (elections, parliamentary activities) and at the stage of its further implementation (functioning of the fiscal entities, treasury system, government borrowing, public procurement, which are transaction costs for budget organizations of the first group). Discussion. According to the author, financial management in the budget sphere should be aimed at assessing and improving the efficiency of public production. This view should be developed in domestic textbooks and academic disciplines. After all, today they are limited to describing the current procedures for planning and implementing estimates, budget funding, without analysing its role in creating value and usefulness for citizens. ; Вступ. Дослідження функціонування бюджетних установ, як виробників суспільних благ і послуг, потребує міждисциплінарного погляду із використанням інституційного та трансакційного аналізу, врахуванням підходів теорії суспільних фінансів, бюджетного обліку та публічного управління. Методи. Використано методи: наукової абстракції – при виділенні сутнісних рис діяльності бюджетних установ; порівняльний аналіз – при розмежуванні трансакційних і трансформаційних витрат; системний підхід – при врахуванні фінансових, інституційних, облікових та управлінських аспектів функціонування бюджетних установ у процесі суспільного виробництва. Результати. Наголошено на необхідності концептуального розмежування бюджетних установ за ознакою їх участі у суспільному виробництві на тих, які здійснюють безпосереднє постачання благ і послуг населенню й тих, які забезпечують функціонування бюджетних установ першого типу. У роботі розглянуто основні напрямки трансакцій бюджетних установ із приділенням уваги неформальним трансакціям і витратам, які вони можуть спричинювати. Зазначено, що загальна вартість продукції суспільного виробництва включає як трансформаційні витрати бюджетної установи – виробника, так і трансакційні витрати, які були здійснені на етапах до безпосередньої фази виробництва благ бюджетними організаціями. Ними є витрати на етапі суспільного вибору (проведення виборів, діяльності парламенту) та на стадії його подальшої реалізації (функціонування органів і суб'єктів фіскальної, казначейської системи, системи державних запозичень, публічних закупівель, які є трансакційними витратами відносно діяльності бюджетних організацій першої групи). Перспективи. На думку автора, фінансовий менеджмент у бюджетній сфері повинен бути націлений на оцінку та підвищення ефективності суспільного виробництва. Такий погляд доцільно розвивати у вітчизняних підручниках і навчальних програмах, оскільки сьогодні останні переважно обмежуються описом діючих процедур планування та виконання кошторисів, бюджетного фінансування, без аналізу його ролі у створенні вартості та корисності для населення.

Introduction. The study of the functioning of budgetary institutions as producers of public goods and services requires an interdisciplinary view using institutional and transactional analysis, the achievements of the theory of public finance, budget accounting and public administration. Methods. The following methods are used in the article: scientific abstraction in highlighting the essential features of budgetary institutions; comparative analysis, in distinguishing between transaction and transformation costs; systematic approach in explaining the financial, institutional, accounting and management aspects of the functioning of budgetary institutions in the process of public production. Results. Emphasis is placed on the need for conceptual delimitation of budgetary institutions on the basis of their participation in public production into those that directly supply goods and services to the population and those that ensure the functioning of budgetary institutions of the first type. The paper considers the main directions of transactions of budgetary institutions, paying attention to informal transactions and the costs they may cause. It is noted that the total cost of publicly produced products includes both the transformation costs of the budgetary institution - the manufacturer, and transaction costs, which were carried out in stages to the immediate phase of production of goods by budgetary organizations. These are the costs at the stage of public choice (elections, parliamentary activities) and at the stage of its further implementation (functioning of the fiscal entities, treasury system, government borrowing, public procurement, which are transaction costs for budget organizations of the first group). Discussion. According to the author, financial management in the budget sphere should be aimed at assessing and improving the efficiency of public production. This view should be developed in domestic textbooks and academic disciplines. After all, today they are limited to describing the current procedures for planning and implementing estimates, budget funding, without analysing its role in creating value and usefulness for citizens. ; Вступ. Дослідження функціонування бюджетних установ, як виробників суспільних благ і послуг, потребує міждисциплінарного погляду із використанням інституційного та трансакційного аналізу, врахуванням підходів теорії суспільних фінансів, бюджетного обліку та публічного управління. Методи. Використано методи: наукової абстракції – при виділенні сутнісних рис діяльності бюджетних установ; порівняльний аналіз – при розмежуванні трансакційних і трансформаційних витрат; системний підхід – при врахуванні фінансових, інституційних, облікових та управлінських аспектів функціонування бюджетних установ у процесі суспільного виробництва. Результати. Наголошено на необхідності концептуального розмежування бюджетних установ за ознакою їх участі у суспільному виробництві на тих, які здійснюють безпосереднє постачання благ і послуг населенню й тих, які забезпечують функціонування бюджетних установ першого типу. У роботі розглянуто основні напрямки трансакцій бюджетних установ із приділенням уваги неформальним трансакціям і витратам, які вони можуть спричинювати. Зазначено, що загальна вартість продукції суспільного виробництва включає як трансформаційні витрати бюджетної установи – виробника, так і трансакційні витрати, які були здійснені на етапах до безпосередньої фази виробництва благ бюджетними організаціями. Ними є витрати на етапі суспільного вибору (проведення виборів, діяльності парламенту) та на стадії його подальшої реалізації (функціонування органів і суб'єктів фіскальної, казначейської системи, системи державних запозичень, публічних закупівель, які є трансакційними витратами відносно діяльності бюджетних організацій першої групи). Перспективи. На думку автора, фінансовий менеджмент у бюджетній сфері повинен бути націлений на оцінку та підвищення ефективності суспільного виробництва. Такий погляд доцільно розвивати у вітчизняних підручниках і навчальних програмах, оскільки сьогодні останні переважно обмежуються описом діючих процедур планування та виконання кошторисів, бюджетного фінансування, без аналізу його ролі у створенні вартості та корисності для населення.

The article examines the features of public broadcasting in the Baltic States during the restoration of statehood. It is emphasized that the conditions of post-communist development have significantly influenced the media system and its information policy. The definitions of the "public broadcasting" concept and its main meanings are analyzed. The peculiarities of the development and formation of public broadcasting in the post-communist countries, which have created certain cases for further improvement of state policy on the media, are traced. The structure of a special institution to which the state broadcasters of the Baltic States are subordinated is considered. Emphasis is placed on financing state television and radio companies. The main features of the program policy in accordance with the national legislation are indicated. The study proved that the information policy of public broadcasting is significantly influenced by geopolitical and cultural factors that contribute to the coverage of the pluralism of opinions of the ethnic composition of the population. The liberalization of socio-political life leads to the fact that one of the main responsibilities of public service broadcasting in the Baltic States is to ensure the unhindered dissemination of comprehensive coverage of events in the country and abroad. The internationalization of the Baltic media by Western companies contributes to their Westernization and development in accordance with European principles. In the course of the research it was determined that the formation of public broadcasting in the Baltic States is due to the integration of political, cultural and historical determinants. A feature of the informational space of the Baltic States is bilingualism, which contributes to the democratization of society and the development of the media. It is proved that the democratic development of the state requires the functioning of public television and radio, which provide coverage of information taking into account the social, cultural, religious and other diversity of the population. ; У статті досліджено особливості суспільного мовлення в країнах Балтії у період відновлення державності. Підкреслюється, що умови посткомуністичного розвитку значно вплинули на медіасистему та її інформаційну політику. Аналізуються визначення поняття «суспільне мовлення», його основні сенси. Простежено особливості розвитку та становлення суспільного мовлення в посткомуністичних країнах, що створили певні кейси для подальшого вдосконалення політики держав щодо медіа. Розглянуто устрій спеціального органу, якому підпорядковуються державні телерадіомовні компанії країн Балтії. Акцентується увага на фінансуванні держаних телевізійних та радіо компаній. Зазначаються основні риси програмної політики відповідно до національного законодавства. Під час дослідження було доведено, що на інформаційну політику суспільного мовлення значно впливає геополітичний та культурний чинники, які сприяють висвітленню плюралізму думок етнічного складу населення. Лібералізація соціально-політичного життя призводить до того, що одним з головних обов'язків суспільного мовлення в країнах Балтії є забезпечення безперешкодного поширення всебічного висвітлення подій в країні та за кордоном. Інтернаціоналізація медіа країн Балтії західними компаніями сприяє їх вестернізації, та розвитку відповідно до європейських принципів. У ході дослідження було визначено, що становлення суспільного мовлення в країнах Балтії обумовлено інтеграцією політичних, культурно-історичних детермінант. Особливістю інформаційного простору країн Балтії є двомовність, що сприяє демократизації суспільства та розвитку медіа. Доведено, що демократичний розвиток держави потребує функціонування суспільного телебачення і радіомовлення, які забезпечують висвітлення інформації з врахуванням соціальних, культурних, релігійних і інших різноманітностей населення країни.

The article examines the features of public broadcasting in the Baltic States during the restoration of statehood. It is emphasized that the conditions of post-communist development have significantly influenced the media system and its information policy. The definitions of the "public broadcasting" concept and its main meanings are analyzed. The peculiarities of the development and formation of public broadcasting in the post-communist countries, which have created certain cases for further improvement of state policy on the media, are traced. The structure of a special institution to which the state broadcasters of the Baltic States are subordinated is considered. Emphasis is placed on financing state television and radio companies. The main features of the program policy in accordance with the national legislation are indicated. The study proved that the information policy of public broadcasting is significantly influenced by geopolitical and cultural factors that contribute to the coverage of the pluralism of opinions of the ethnic composition of the population. The liberalization of socio-political life leads to the fact that one of the main responsibilities of public service broadcasting in the Baltic States is to ensure the unhindered dissemination of comprehensive coverage of events in the country and abroad. The internationalization of the Baltic media by Western companies contributes to their Westernization and development in accordance with European principles. In the course of the research it was determined that the formation of public broadcasting in the Baltic States is due to the integration of political, cultural and historical determinants. A feature of the informational space of the Baltic States is bilingualism, which contributes to the democratization of society and the development of the media. It is proved that the democratic development of the state requires the functioning of public television and radio, which provide coverage of information taking into account the social, cultural, religious and other diversity of the population. ; У статті досліджено особливості суспільного мовлення в країнах Балтії у період відновлення державності. Підкреслюється, що умови посткомуністичного розвитку значно вплинули на медіасистему та її інформаційну політику. Аналізуються визначення поняття «суспільне мовлення», його основні сенси. Простежено особливості розвитку та становлення суспільного мовлення в посткомуністичних країнах, що створили певні кейси для подальшого вдосконалення політики держав щодо медіа. Розглянуто устрій спеціального органу, якому підпорядковуються державні телерадіомовні компанії країн Балтії. Акцентується увага на фінансуванні держаних телевізійних та радіо компаній. Зазначаються основні риси програмної політики відповідно до національного законодавства. Під час дослідження було доведено, що на інформаційну політику суспільного мовлення значно впливає геополітичний та культурний чинники, які сприяють висвітленню плюралізму думок етнічного складу населення. Лібералізація соціально-політичного життя призводить до того, що одним з головних обов'язків суспільного мовлення в країнах Балтії є забезпечення безперешкодного поширення всебічного висвітлення подій в країні та за кордоном. Інтернаціоналізація медіа країн Балтії західними компаніями сприяє їх вестернізації, та розвитку відповідно до європейських принципів. У ході дослідження було визначено, що становлення суспільного мовлення в країнах Балтії обумовлено інтеграцією політичних, культурно-історичних детермінант. Особливістю інформаційного простору країн Балтії є двомовність, що сприяє демократизації суспільства та розвитку медіа. Доведено, що демократичний розвиток держави потребує функціонування суспільного телебачення і радіомовлення, які забезпечують висвітлення інформації з врахуванням соціальних, культурних, релігійних і інших різноманітностей населення країни.

The article outlines the concept of public wealth as a part of national wealth that consists of resources, values and goods that belong to the whole society. The composition of public wealth is determined: public assets (property and values that are in state and communal ownership); potential public resources; social human capital. The expediency of dividing human capital into individual human capital (which concerns exclusively his private existence) and social human capital (in the sphere of collective interaction) is indicated.The necessity of the analysis of public wealth from the standpoint of assets is proved. It is stated that public property can be a liability for budgets, returning losses to the state and local government. The necessity of taking into account potential public resources (lands, forests, roads, subsoil) is substantiated. The paper attempts to estimate the public wealth in Ukraine and identifies it in excess of 10 annual GDP.It is pointed out that in Ukraine the relations of state-owned enterprises with suppliers, contractors and buyers often increase the cost and cut their revenues. This system is characterized as a process of flowing public wealth into private hands - the nationalization of losses and privatization of profits by business structures close to state-owned enterprises. It is argued that the streamlining of public wealth management should provide for maximum involvement in the economic turnover of natural resources, ensuring openness and creating market conditions, privatization and lease. The advantages of using best practices in the field of state property management by creating holding companies that represent the interests of taxpayers and carry out professional corporate asset management are shown. ; В статье обозначен концепт общественного богатства, как части национального богатства, находящегося за пределами частной сферы и состоящего из ресурсов, ценностей и благ, принадлежащих всему обществу. Определен состав общественного богатства: общественные активы (имущество и ценности, которые находятся в государственной и коммунальной собственности); потенциальные общественные ресурсы; социальный человеческий капитал. Указана целесообразность разграничения человеческого капитала на индивидуальный человеческий капитал отдельного лица (который касается исключительно ее частного существования) и социальный человеческий капитал (в сфере коллективного взаимодействия).Доказана необходимость анализа общественного богатства с позиций активов. Указано, что общественная собственность может выступать пассивом для бюджетов, возвращаясь убытками для государства и местного самоуправления. Обоснована необходимость взятия в расчет потенциальных общественных ресурсов (земель, лесов, дорог, недр). В работе предпринята попытка ориентировочной оценки общественного богатства в Украине и определен его объем в размере превышающем 10 ежегодных ВВП.Указано, что в Украине отношения государственных предприятий с поставщиками, подрядчиками и покупателями, нередко увеличивают себестоимость и подрезают их доходы. Эту систему обозначено как процесс перетекания общественного богатства в частные руки - национализации убытков и приватизации прибылей приближенными к государственным предприятиям бизнес структурами. Аргументировано, что упорядочение управления общественным богатством должно предусматривать максимальное привлечение в экономический оборот природных ресурсов, обеспечение открытости и создание рыночных условий, разгосударствление и передачу в аренду. Показаны преимущества использования передового опыта в сфере управления государственной собственностью путем создания холдинговых компаний, представляющих интересы налогоплательщиков и осуществляющих профессиональное корпоративное управление активами. ; У статті окреслено концепт суспільного багатства, як частини національного багатства, що знаходиться за межами приватної сфери і складається із ресурсів, цінностей та благ, що належать усьому суспільству. Визначено склад суспільного багатства: суспільні активи (майно та цінності, які знаходяться у державній і комунальній власності); потенційні суспільні ресурси; соціальний людський капітал. Зазначено доцільність розмежування людського капіталу на індивідуальний людський капітал окремої особи (який стосується виключно її приватного існування) та соціальний людський капітал (у сфері колективної взаємодії).Доведено необхідність аналізу суспільного багатства із позицій активів. Вказано, що суспільна власність може виступати пасивом для бюджетів, повертаючись збитками для держави та місцевого самоврядування. Обґрунтовано необхідність взяття у розрахунок потенційних суспільних ресурсів (земель, лісів, доріг, надр). У роботі здійснено спробу орієнтовної оцінки суспільного багатства в Україні і визначено його в обсязі, що перевищує 10 щорічних ВВП. Вказано, що в Україні відносини державних підприємств із постачальниками, підрядниками та покупцями, нерідко збільшують собівартість і підрізають їх доходи. Цю систему характеризовано як процес перетікання суспільного багатства до приватних рук – націоналізацію збитків та приватизацію прибутків наближеними до державних підприємств бізнес структурами. Аргументовано, що впорядкування управління суспільним багатством має передбачати максимальне залучення у економічний оборот природних ресурсів, забезпечення відкритості та створення ринкових умов, роздержавлення та передачу в оренду. Показано переваги використання передового досвіду в сфері управління державною власністю шляхом створення холдингових компаній, які представляють інтереси платників податків і здійснюють професійне корпоративне управління активами.

In the article are regarding the social appeals of educational philosophy, which are constituted by present social and cultural contexts and addressed to . Is analyzed the dignity as an educational orientation sign and social value in the dimensions of negative and positive freedom. Are showed the perspectives of complementary coexistence of such philosophical disciplines, as philosophy of education, social and political philosophy for destination of strategy tasks of spiritual reviving, which are needing contemporary societies. Is explicated a potential hided in the philosophy of education needed for appearance of freedom culture as condition for development of democracy and its values. Is proved that philosophy of education in all its directions and branches is able to draw a methodological and outlook prohibition for anti-Humanism and destruction practices threating human being.Key words: philosophy of education, society, orientation, dignity, culture, freedom, democracy, values, politics, responsibility ; У статті розглядаються виклики, які адресовані філософії виховання і походять із сучасних соціокультурних контекстів. Аналізується гідність як виховний орієнтир та соціальна цінність у вимірах негативної та позитивної свободи. Розкриваються перспективи взаємодоповнення філософії освіти, соціальної філософії та філософії політики у визначенні стратегічних завдань духовного оновлення сучасних суспільств. Виявляється потенціал філософії освіти у становленні культури свободи, необхідної для розбудови демократії та ствердження демократичних цінностей. Обгрунтовується, що філософія освіти в усіх її напрямках і відгалуженнях накладає світоглядне і методологічну заборону на антигуманізм, на практики саморуйнації людини і самознищення людства.Ключові слова: філософія освіти, суспільство, орієнтація, гідність, культура, свобода, демократія, цінності, політика, відповідальністьВ статье рассматриваются вызовы, адресованные философии образования современными социокультурными контекстами. Анализируется человеческое достоинство как ориентир воспитания и социальная ценностьиы измерениях позитивной и негативной свободы. Раскрываются перспективы взаимодополняемости философии образования, социальной философии и философии политики в определении стратегических заданийдуховного обновления современных обществ. Пределяется потенциал философии образования во всех ее направлениях и ответвлениях налагает мировоззренческий и методологический запрет на антигуманизм и практики самоуничтожения человечества. Ключевые слова: философия образования, общество, ориентация, человеческое достоинство, культура, свобода, демократия, ценности, политика, ответственность.In the article are regarding the social appeals of educational philosophy, which are constituted by present social and cultural contexts and addressed to . Is analyzed the dignity as an educational orientation sign and social value in the dimensions of negative and positive freedom. Are showed the perspectives of complementary coexistence of such philosophical disciplines, as philosophy of education, social and political philosophy for destination of strategy tasks of spiritual reviving, which are needing contemporary societies. Is explicated a potential hided in the philosophy of education needed for appearance of freedom culture as condition for development of democracy and its values. Is proved that philosophy of education in all its directions and branches is able to draw a methodological and outlook prohibition for anti-Humanism and destruction practices threating human being.Key words: philosophy of education, society, orientation, dignity, culture, freedom, democracy, values, politics, responsibility

The diary papers of V. Vynnychenko (1911—1925) as a special interpretive field for studying the author's world-view aesthetics and his creative intentions are analyzed. The text of the diary is systematized, based on the relevant material: the author's thoughts on the nature of creativity as a special way of comprehending the world and a person in it; creativity as a manifestation of a person's specific mental organization; creativity as an opportunity for self-manifestation in the present/future dyad; etc. The degree of correlation of conditions and possibilities to create, which were important for V. Vynnychenko as a politician while the fundamental changes at the beginning of the XXth century in Ukraine took place are also noticed in the article. The author's issues given in the diary are considered in the aesthetic context of the literary process at the turn of the XIX-XXth centuries, when cardinal changes took place under the influence of interpretative changes of the world picture in philosophy and culture in general are represented in the given work. In addition, attention was paid to the concept of «creative act» and its understanding by V.Vynnychenko as astaged phenomenon: the plan, the stages of its realization, the role of intuition, fiction, fantasy in the creation of the another reality. The author's interpretation of the author's phenomenon taking into account to the interaction of the concepts of «endowment», «talent» and «genius» is given and commented. The emphasis is placed on V. Vynnychenko's diary thoughts about the latest trends in Ukrainian literature of the early XXth century: homocentration, modernism as an art system renovation of the genre and poetic paradigm. To sum up, this allowed to understand the creative laboratory of the author more deeply and earnestly. The diary material is directed to the artistic creation of V. Vynnychenko - the play «The black Panther and the White Bear» for their semantic proximity: the process of creativity, psychological, aesthetic dominant of creativity, symbolism, artist's essence researches. The perspective of the proposed direction of studying mnemonic and literary material is grounded, which allows the use of an interdisciplinary methodology for understanding aesthetic phenomena. ; В статье предпринята попытка проанализировать дневниковые записи В.Винниченко 1911—1925 годов как особое интерпретационное поле для изучения эстетики миропонимания художника слова, его творческих интенций. Текст дневника систематизирован, исходя из соответствующего материала: размышления писателя оприроде творчества как особого способа постижения мира ичеловека в нём; творчество как проявление специфической психической организации человека; творчество как возможность самопроявления в диаде «настоящее/будущее» и так далее. Также в исследовании уделено внимание проблеме корреляции условий и возможностей творить, поскольку это для В.Винниченко-политика было важно, учитывая историческое время кардинальных трансформаций начала XX века вУкраине. Непосредственно художественную проблематику, представленную в дневнике, впредлагаемой студии рассмотрено в эстетическом контексте литературного процесса рубежа XIX—XX веков, ведь именно тогда произошли кардинальные сдвиги под влиянием интерпретационных изменений картины мира в философии, культуре. Кроме того, было обращено внимание на понятие «творческий акт» и суждения В.Винниченко о нём как о стадиальном явлении: замысел, этапы его реализации, роль интуиции, выдумки, фантазии в создании второй реальности. Представлено ипрокомментировано авторское трактование феномена художника слова с учетом взаимодействия понятий «одаренность», «талант», «гениальность». Акцентированы дневниковые размышления В.Винниченко оновейших тенденциях в украинской литературе начала XX века: гомоцентризация, модернизм как художественная система, обновление жанровой и поэтикальной парадигмы. Вместе взятое это способствовало более глубокому и убедительному представлению творческой лаборатории художника. Материал дневника спроецирован на литературное наследие В.Винниченко – пьесу «Чорная Пантера и Белый Медведь», поскольку они смыслово близки: процесс творчества, его психологические, эстетические доминанты, символика, изучение естества художника. Обоснована перспективность предложенного направления изучения мнемонического и литературного материала, что позволяет использовать интердисциплинарную методику объяснению эстетических явлений. ; У статті зроблено спробу проаналізувати щоденникові записи В.Винниченка 1911—1925 років як особливе інтерпретаційне поле для вивчення естетики світобачення митця, його творчих інтенцій. Текст щоденника систематизовано з огляду на відповідний матеріал: роздуми митця про природу творчості як особливий спосіб осягнення світу й людини в ньому; творчість як вияв специфічної психічної організації людини; творчість як можливість самовияву в діаді теперішнє/майбутнє тощо. Також у розвідці йшлося про ступінь кореляції умов і можливостей творити, що для В.Винниченка-політика було важливо з огляду на історичний час кардинальних змін початку XX століття в Україні. Власне мистецьку проблематику, репрезентовану в щоденнику, в пропонованій студії розглянуто в естетичному контексті літературного процесу межі XIX—XX століть, коли в ньому відбувалися кардинальні зрушення під впливом інтерпретаційних змін картини світу в філософії, культурі загалом. Крім того, було звернено увагу на поняття «творчий акт» і його розуміння В.Винниченком як стадіального явища: задум, етапи його реалізації, роль інтуїції, вигадки, фантазії в творенні другої реальності. Подано й прокоментовано авторську інтерпретацію феномену митця з урахуванням взаємодії понять «обдарованість», «талант», «геніальність». Зроблено акцент на щоденникових роздумах В.Винниченка про новітні тенденції вукраїнській літературі початку XX століття: гомоцентризація, модернізм як художня система, оновлення жанрової та поетикальної парадигми. Разом узяте це уможливило глибше й переконливіше осягнення творчої лабораторії митця. Щоденниковий матеріал спроектовано на художню творчість В.Винниченка – п'єсу «Чорна Пантера і Білий Медвідь» через їхню смислову близькість: процес творчості, психологічні, естетичні домінанти творення, символіка, дослідження єства митця. Обґрунтовано перспективність запропонованого напряму вивчення мнемологічного й літературного матеріалу з огляду на можливість використання інтердисциплінарної методики осягнення естетичних явищ.

The purpose of the research is to outline the main features of society's reaction to the outbreak of World War I and the subsequent transformational changes in the mood of different population groups in the course of the war events. The methodology of the research is based on the principles of historicism, the effectiveness of systematic and scientific using national (analysis, synthesis, scientific abstraction) and special and historical (historical and comparative, retrospective and problematic) methods. The Scientific Novelty. For the first time the peculiarities of the moods of different population groups of the Ukrainian lands of the Russian Empire in 1914–1917 were comprehensively presented, taking into account not only the social status of the person, but also the age peculiarities and personal motives; clearly outlines the major stages of changing society's reception and understanding of World War I events. The Conclusions. Therefore, the initial stage of the war was marked by widespread patriotism, which, despite of its "mass" nature, had a differentiated, ambivalent and permanent character during the years of 1914–1917. The majority of "ardent" patriots were wealthy people who, owing to their privileged and financial position avoided military service and practically didn't participate in the hostilities, or representatives of ultra-monarchical circles. For some people the war was a way of showing their loyalty to the government, but for the others it was an opportunity to make money and enrich themselves. Other groups of the population were overwhelmed by a sense of patriotism and liberation struggle, though the main reason for this was not the love for the "great tsarist Motherland", but understanding of the need to protect their "small homeland". A similar vision and reception of the war was typical of the soldiers' environment, as it was based on village natives. In the early years of the war, the behavior of soldiers was determined by the humble, patient, and self-righteous fulfillment of their military duty. Delaying the timing of the war, defeats at the front, increasing of the number of victims, growing economic crisis triggered a process of destabilization inside the country. Distrust and dissatisfaction were spreading in the society. Negative trends began to show up in the army, in particular, a decline of patriotism, morale and religiosity. As a result, in 1916 – 1917, measures, adopted by the Russian imperial government in order to control the socio-political situation, could no longer hide the true situation and restrain the serious transformations in the mass public consciousness. The increase of political activity in the national consciousness of the Ukrainians was a notable phenomenon. It also was one of the important preconditions for the revolutionary events and the development of the Ukrainian statehood in the 1917s – 1920s. Key words: World War I, Russian Empire, Ukrainian people, public consciousness, public mood, patriotism, criticism. ; Мета статті: висвітлити основні особливості реакції суспільства на початок Першої світової війни та подальші трансформаційні зміни настроїв різних груп населення у ході воєнних подій. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об'єктивності, системності і науковості із використанням загальнонаукових (аналіз, синтез) та спеціально-історичних (історико-порівняльний, ретроспективний, проблемний) методів. Наукова новизна: вперше комплексно охарактеризовано особливості настроїв різних груп населення українських земель Російської імперії у 1914–1917 рр., з урахуванням не тільки соціального становища людини, але й вікових особливостей та особистих мотивів; чітко окреслено головні етапи зміни сприйняття та розуміння суспільством подій Першої світової війни. Висновки. Отже, початковий етап війни відзначився широким патріотизмом, який, незважаючи на "масовість", протягом 1914–1917 рр. мав диференційований, амбівалентний та перманентний характер. Переважно "ярими" патріотами були або заможні верстви населення, які завдяки привілейованому та фінансовому становищу могли уникнути військового обов'язку і практично не брати участі у військових діях, або представники ультрамонархічних кіл. Для одних війна виступала способом демонстрації власної лояльності до влади, а для інших – можливістю нажитися та збагатитися. Інші групи населення, якщо і пройнялися почуттям патріотизму та визвольної боротьби, то основною причиною цього була не любов до "великої царської Вітчизни", а розуміння необхідності захисту власної "малої батьківщини". Подібне бачення та сприйняття війни було характерним і для солдатського середовища, оскільки його основу становили вихідці із села. У перші роки війни поведінка солдат визначалася покірним, терпеливим і самовідважним виконанням військового обов'язку. Затягування термінів війни, поразки на фронті, збільшення кількості жертв, наростання економічної кризи запустили процес дестабілізації всередині країні. У суспільстві поширювалися недовіра та незадоволення. Серед населення розповсюджувалися чутки про зраду у вищих ешелонах влади, про шпигунів та німецьке засилля. Негативні тенденції проявлялися в армії, зокрема, спостерігалися спад патріотизму, зниження морального духу та релігійності. У підсумку, наприкінці 1916– початку 1917 рр. заходи російської імперської влади щодо контролю за суспільно-політичною ситуацією вже не могли приховувати справжній стан справ і водночас стримувати серйозні трансформації у масовій суспільній свідомості. Помітним явищем стало значне зростання національної свідомості та політичної активності українців, що було однією із важливих передумов до революційних подій та розбудови власної державності у 1917– 1920-х рр. Ключові слова: Перша світова війна, Російська імперія, український народ, суспільна свідомість, суспільні настрої, патріотизм, критика.

Stability examines as a dymanic condition of political system, effective reaction on challenges, adapt to inside and outside changes. The one of the most important factor of stabilization is maintenance of national consent about key positions and values of development in Ukraine. Models of stability are analyzed. It is underlined in Ukraine stability provides dialectics of objective social and economic indicators, selection of constructive priority of government politics, common efforts of government and society in formation of informational space that corresponded to values of common national sociocultural field. ; Стабильность рассматривается как динамическое состояние политической системы, возможности которой позволяют эффективно реагировать на вызовы, адаптироваться к внутренним и внешним изменениям. Для украинского общества одним из важнейших факторов стабилизации является сохранение и усиление общенационального согласия относительно ключевых целей и ценностей развития. Анализируются модели стабильности. Утверждается, что стабильность в украинских условиях предусматривает диалектику объективных социально-экономических показателей, выбора конструктивных приоритетов государственной политики, общих усилий государства и общества по формированию информационного пространства, соответствующего ценностям общенационального социокультурного поля. ; Стабільність розглядається як динамічний стан політичної системи, можливості якої дозволяють ефективно реагувати на виклики, адаптуватися до внутрішніх і зовнішніх змін. Для українського суспільства одним із найважливіших факторів стабілізації є збереження та посилення загальнонаціонального порозуміння стосовно ключових цілей та цінностей розвитку. Аналізуються моделі стабільності. Стверджується, що стабільність в українських умовах передбачає діалектику об'єктивних соціально-економічних показників, вибору конструктивних пріоритетів державної політики, спільних зусиль держави та суспільства з формування інформаційного простору, відповідного цінностям загальнонаціонального соціокультурного поля.

Stability examines as a dymanic condition of political system, effective reaction on challenges, adapt to inside and outside changes. The one of the most important factor of stabilization is maintenance of national consent about key positions and values of development in Ukraine. Models of stability are analyzed. It is underlined in Ukraine stability provides dialectics of objective social and economic indicators, selection of constructive priority of government politics, common efforts of government and society in formation of informational space that corresponded to values of common national sociocultural field. ; Стабильность рассматривается как динамическое состояние политической системы, возможности которой позволяют эффективно реагировать на вызовы, адаптироваться к внутренним и внешним изменениям. Для украинского общества одним из важнейших факторов стабилизации является сохранение и усиление общенационального согласия относительно ключевых целей и ценностей развития. Анализируются модели стабильности. Утверждается, что стабильность в украинских условиях предусматривает диалектику объективных социально-экономических показателей, выбора конструктивных приоритетов государственной политики, общих усилий государства и общества по формированию информационного пространства, соответствующего ценностям общенационального социокультурного поля. ; Стабільність розглядається як динамічний стан політичної системи, можливості якої дозволяють ефективно реагувати на виклики, адаптуватися до внутрішніх і зовнішніх змін. Для українського суспільства одним із найважливіших факторів стабілізації є збереження та посилення загальнонаціонального порозуміння стосовно ключових цілей та цінностей розвитку. Аналізуються моделі стабільності. Стверджується, що стабільність в українських умовах передбачає діалектику об'єктивних соціально-економічних показників, вибору конструктивних пріоритетів державної політики, спільних зусиль держави та суспільства з формування інформаційного простору, відповідного цінностям загальнонаціонального соціокультурного поля.

The article under review deals with the issues of the state, problems and prospects of the social integration of young people with disabilities to educational space and public life of Ukraine (on the example of Sumy region). Much attention is given to development of a questionnaire and conducting a survey of young people with disabilities involving members of their families in order to find out their awareness of national legislation concerning protection of rights of people with special needs, targeted social programs, opportunities for physical access to social infrastructure, education level, material well-being, etc. The authors concluded that joint efforts of state and local authorities in developing effective legislation concerning realization of rights and opportunities of young people with disabilities in modern society would promote better integration of this category of persons. ; У статті висвітлено стан інтегрованості молодих людей з особливими потребами в життєдіяльність українського суспільства (на прикладі Сумської області). Визначено сутність поняття «соціальна інтеграція» як включення осіб із обмеженими функціональними можливостями в оточуюче середовище та міжособистісні зв'язки з метою максимальної нормалізації їх соціокультурного статусу. Проведено анкетування осіб із інвалідністю за участі членів їх родин задля з'ясування обізнаності з національним законодавством щодо захисту прав осіб із особливими потребами, цільовими соціальними програмами, можливостями фізичного доступу до об'єктів соціальної інфраструктури, рівня освіченості, матеріального добробуту тощо. У результаті проведеного дослідження встановлено, що на сучасному етапі розвитку України ступінь інтеграції молоді з інвалідністю в суспільне життя залишаються низьким, адже переважна більшість молодих осіб із функціональними обмеженнями не обізнана з чинним законодавством щодо інвалідності, їх комунікація, як правило, обмежуються спілкуванням із членами родини або з особами зі схожими проблемами, констатуються низький рівень освіти та недостатня мотивація до подальшого навчання та власного професійного становлення, росту та активне включення в життя громади. У цьому зв'язку визначено шляхи оптимізації системи соціального захисту осіб із інвалідністю в Україні, до яких віднесено підвищення державної матеріальної допомоги даній категорії населення, покращення медичного обслуговування, створення мережі центрів медико-соціальної реабілітації, надання необхідної освіти й працевлаштування та інше. Акцентовано на думці опитуваних про те, що саме узгоджена діяльність державних і місцевих органів влади щодо забезпечене чинного законодавства щодо реалізації прав і можливостей молоді з інвалідністю в сучасному суспільстві сприятиме кращій інтеграції цієї категорії осіб.

The study tested the experience of the functioning of public broadcasters in Western and Central-Eastern Europe. In the article determined that in the above-mentioned states the public broadcasters differ in the legal status and the main sources of financing, however their common characteristics is that they are the most common source of information covering social issues, provide informational, cultural, educational and entertainment programs that contribute to the growth of social, political and cultural activity of citizens and the cohesion of society. The study founded that in recent times states and international organizations consider public TV and radio broadcasting organizations as one of means of countering enemy propaganda and fight against of destructive information and psychological influences. ; Проанализирован опыт функционирования общественных вещателей в странах Западной и Центрально-Восточной Европы. Определено, что в современном медиапространстве Украины независимый общественный телерадиовещатель может стать самым достойным доверия масс медиа. Учитывая имеющиеся вызовы и угрозы в национальном медиапространстве Украины, предложено реформировать существующие государственные телерадиоканалы не только через ускоренное создание качественного общенационального телеканала общественного вещания, а и за счет создания адаптированных региональных каналов на базе областных государственных телерадиокомпаний ; Проаналізовано досвід функціонування суспільних телерадіомовників у країнах Західної та Центрально-Східної Європи. Визначено, що в сучасному медіапросторі України незалежний суспільний телерадіомовник може стати найбільш гідним довіри мас-медіа. З огляду на наявні виклики та загрози в національному медіа-просторі України, запропоновано реформувати наявні державні телерадіоканали не лише у спосіб пришвидшення створення якісного загальнонаціонального телеканалу суспільного мовлення, а й за рахунок створення адаптованих регіональних каналів на базі обласних державних телерадіокомпаній.

The article presents the main recommendations of the Committee of Ministers of the Council of Europe on the purpose and objectives of public service broadcasting. The purpose and objectives of the public service broadcasting are formulated in the Polish and Ukrainian perspectives based on Polish legislation, Ukrainian legislative initiatives and methodical recommendations. Key words: public service broadcasting, public mass media, public television and radio broadcasting, social broadcasting, social television and radio broadcasting, pur-pose, objectives. ; У статті проаналізовано основні рекомендації Комітету міністрів Ради Єв-ропи щодо мети та завдань громадського мовлення. На основі польського законо-давства, українських законодавчих ініціатив та методичних напрацювань сформу-льовано мету і завдання ГМ у польському та українському розумінні. Ключові слова: громадське мовлення, громадські медіа, громадське телера-діомовлення, ГМ, суспільне мовлення, суспільне телерадіомовлення, СМ, мета, за-вдання.