Suchergebnisse

The main source of the country's economic growth in modern conditions is scientific knowledge and the processes of their expanded production and commercial use. Today, the innovative development of the country in general and the activation of innovation activities in particular depend on the relationships and interaction between the subjects of the economic mechanism for the production of competitive high-tech innovative products (state - science-business). Domestic subjects do not actively cooperate with other interested parties when implementing innovative activities. The solution of the outlined problems requires the formation of a productive mechanism of cooperation between universities, business and the state, which will increase the effectiveness of innovation processes and develop tools for establishing interaction at different levels of government and between different regions and countries. To determine the problems of partnership development, we used data from the statistical collection "Regions of Ukraine" for 2008-2018, the official website of the State statistics service of Ukraine, and the official websites of regional state administrations of regions of Ukraine. The article examines the results of research on differentiation of innovation activity of industrial enterprises based on the study of indicators of development of cooperation on innovation issues. Cluster analysis was used for the research, in particular, the tools of isomorphic distribution and the method of balls. The objects of observation are the regions of Ukraine and the activities of industrial enterprises that introduced technological innovations. For the cluster analysis, indicators with innovative activity were selected based on the location of partners (countries in Europe, the United States, China and India, and other countries) during 2008/2020. The systematization of regions of Ukraine by indicators of cooperation of enterprises with foreign partners during the specified period was carried out and the asymmetry and disproportionality of the development of interaction systems in the regional dimension was proved. The results of clustering should become information support for monitoring the effectiveness of innovation processes in the national innovation ecosystem, their research to identify patterns of changes in their characteristics in various economic and social conditions, and reasonable conclusions and proposals should be used as the basis for the formation of regional innovation policy and innovation policy of economic entities. ; У статті вивчено наведено результати дослідження диференціації інноваційної активності промислових підприємств на основі вивчення показників розвитку співпраці з питань інновацій. Для проведення дослідження було використано кластерний аналіз, зокрема інструменти ізоморфного розподілу та методу куль. Об'єктами спостереження є регіони України та діяльність промислових підприємств, які впроваджували технологічні інновації. Для проведення кластерного аналізу було обрано показники з інноваційної співпраці за місцем розташування партнерів (країни Європи, США, Китай та Індія, інші країни) протягом 2008/2020 рр. Здійснено систематизацію регіонів України за показниками співпраці підприємств з іноземними партнерами протягом вказаного періоду та доведено асиметричність та диспропорційність розвитку систем взаємодії у регіональному вимірі. Результати кластерування повинні стати інформаційним забезпеченням моніторингу показників ефективності інноваційних процесів у національній інноваційній екосистемі, їх дослідження на предмет виявлення закономірностей зміни їх ознак у різних економіко-соціальних умовах, а обґрунтовані висновки та пропозиції повинні бути покладені в основу формування регіональної інноваційної політики та інноваційної політики суб'єктів господарювання.

У статті досліджується питання кібербезпеки Канади, характеризується комплекс заходів нормативно-правового, військово-політичного характеру щодо формування канадської стратегії інформаційної політики та механізмів захисту системи національної безпеки країни. Характеризуються програмні документи, спрямовані на удосконалення кібербезпеки Канади та опрацьовані директиви, які вплинули на модернізацію збройних сил країни, активну участь у миротворчих і контртерористичних операцій в кризових регіонах світу. Показано, що стратегія кібербезпеки Канади дозволяє захистити цілісність урядових систем і національних критичних активів, ефективно боротися з кіберзлочинами та захищати канадців при щоденному використанні ними інформаційного простору. Наголошується на міжнародній співпраці Канади в плані захисту національного простору країни, консолідація зусиль з блоком НАТО і його членами у стримуванні Росії. Проаналізована медична місія канадських лікарів у допомозі українськими військовослужбовцям, а також розкривається значення канадської допомоги у боротьбі з кремлівською пропагандою в галузі кібербезпеки. Автор прийшла до висновку, що модернізація канадської економіки, державна фінансова підтримка, технологічні інновації, належна нормативно-правова база та партнерські зв'язки між усіма рівнями влади серйозним чином вплинули на створення стандартів в сфері системи національної безпеки Канади. В цьому важливу роль відіграє політика формування захисту кіберсередовища, що спрямована на покращення інтересів канадців і національної економіки.

У статті досліджується питання кібербезпеки Канади, характеризується комплекс заходів нормативно-правового, військово-політичного характеру щодо формування канадської стратегії інформаційної політики та механізмів захисту системи національної безпеки країни. Характеризуються програмні документи, спрямовані на удосконалення кібербезпеки Канади та опрацьовані директиви, які вплинули на модернізацію збройних сил країни, активну участь у миротворчих і контртерористичних операцій в кризових регіонах світу. Показано, що стратегія кібербезпеки Канади дозволяє захистити цілісність урядових систем і національних критичних активів, ефективно боротися з кіберзлочинами та захищати канадців при щоденному використанні ними інформаційного простору. Наголошується на міжнародній співпраці Канади в плані захисту національного простору країни, консолідація зусиль з блоком НАТО і його членами у стримуванні Росії. Проаналізована медична місія канадських лікарів у допомозі українськими військовослужбовцям, а також розкривається значення канадської допомоги у боротьбі з кремлівською пропагандою в галузі кібербезпеки. Автор прийшла до висновку, що модернізація канадської економіки, державна фінансова підтримка, технологічні інновації, належна нормативно-правова база та партнерські зв'язки між усіма рівнями влади серйозним чином вплинули на створення стандартів в сфері системи національної безпеки Канади. В цьому важливу роль відіграє політика формування захисту кіберсередовища, що спрямована на покращення інтересів канадців і національної економіки.

This paper addresses the problem of state regulation of innovation and technological development in Ukraine as the basis of intellectual breakthrough in the twentieth century . The basis of the article - the analysis of global trends of global technological revolution, stages of modern technological structure; evaluation of critical situations , scientific and technical potential and prospects for innovation and breakthrough Ukraine script exit from the crisis , the development of niche opportunities in domestic and international markets, related costs and the expected results. The analysis - development areas and strategic priorities of innovation and technological development in Ukraine , mechanisms of implementation of national programs and projects, enabling a breakthrough . Implementation of long-term strategy needs to support long-term prognosis of innovation and technological development in Ukraine in view of global trends , maintaining global uncertainty about future dynamics of the global economy and the lack of effective and universal list of measures d.osyahnennya goals of sustainable development . Given the above, it can be argued that the science of public administration represents a complex knowledge about the technology and mechanisms of regulation of innovation and technological development of Ukraine with regard tendetsniy international development in this area. These are the most effective , optimal and rational mechanisms, ways and means of innovation and tehnolohichnohor of Ukraine , development of practical guidelines thatto optimize this type diyalnsoit . These are the questions that give the answer of how to run a "state machine ". By and large , public administration creates new resources and opportunities. This paper presents an analysis of the classification of innovation needed to state regulation of innovation and breakthrough type. Development of long-term prognosis of innovation and technological development of Ukraine in view of global trends based on a unique methodology for integrated makroprohnozuvannya on experience in the practical use of this methodology for state regulation of innovation and technological development. In this connection it should provide an analysis of the concept of " technological way " and " techno-economic paradigm ." Presented program state regulation of innovation and breakthrough strategy development, which is taken to form a new techno- economic paradigm . It is noted that innovation and technological development of Ukraine for the period up to 2030 should be used methodology for constructing predictive power of reproduction -cycle macromodel main principles of state innovation policy is to focus on the innovative way of development of Ukraine's economy and identifying national priorities for innovation development. The paper presents the main directions of state regulation of innovation and technological development in Ukraine , in particular , the development of innovation that is an essential element of the cyclic dynamics of technological and fundamental element of the transition from crisis phase to the phase of a new cycle of renewal . ; В статье рассматриваются проблемы государственного регулирования инновационно-технологическим развитием Украины как основы интелелектуального прорыва в ХХІ столетии. В основе статьи – анализ мировых тенденций глобального технологического перелома, этапов становления технологичского уклада; оценка критических ситуаций, научно-технологического потенциала и перспективы инновационно-прорывного сценария выхода Украины с кризиса, возможности освоения ниш на внутреннем и мирвом рынках, связанных с затратами и ожидаемыми результатами. результате анализа - выработка направлений и стратегических приоритетов инновационно-технологчисекого развития Украины, механизмы реализации национальных программ и проектов, которые позволяют осуществить иновационный прорыв. ; В статті розглядаються проблеми державного регулювання інноваційно-технологічним розвитком України як основи інтелектуального прориву у ХХІ столітті. В основі статті – аналіз світових тенденцій глобального технологічного перевороту, етапів становлення сучасного технологічного укладу; оцінка критичних ситуацій, науково-технічного потенціалу і перспектив інноваційно-проривного сценарію виходу України із кризи, можливості освоєння ніш на внутрішньому і світовому ринках, пов'язаних із затратами і очікуваними результатами. В результаті аналізу – вироблення напрямів і стратегічних пріоритетів інноваційно-технологічного розвитку України, механізми реалізації національних програм і проектів, що дозволяють здійснити інноваційний прорив.

The article discloses concordance in demand and supply of qualified workforce in Ukraine. The analysis of demand and supply for qualified workforce and dynamics of employed and unemployed with the number of vacancies for qualified workers in Ukraine were carried out. The approaches to solve the problems of present and perspective deficit of qualified workforce on labour market were suggested. Основна мета статті полягає в проведенні аналізу тенденцій розвитку ринку праці в розрізі невідповідності попиту і пропозиції кваліфікованих робітничих кадрах, визначення чисельності зайнятих та безробітніх з кількістю вакансій кваліфікованих робітників в Україні та визначення напрямів збалансування ринку праці. Стаття присвячена розгляду відповідності попиту і пропозиції кваліфікованих робітничих кадрів в Україні. Проаналізовано попит і пропозицію на кваліфіковані робітничі кадри, динаміка зайнятих та безробітніх з кількістю вакансій кваліфікованих робітників в Україні. Запропоновані напрями для вирішення проблеми поточного та перспективного дефіциту робітничих кадрів на ринку праці. Перехід України до новітньої моделі розвитку, в якій джерелом економічного зростання мають стати єдиний освітній простір, наукові знання, технологічні інновації та інформація, потребує кардинального перегляду методів та механізмів регулювання ринку праці з метою забезпечення необхідного перерозподілу зайнятості за видами діяльності та секторами економіки. У період реструктуризації економіки вагомого значення набуває не тільки рівень і якість підготовки робітничих кадрів, а вміння орієнтуватися в потребах ринку праці та бути конкурентоспроможними й затребуваними на ринку праці.

The article analyzes the innovation activity of technological parks of Ukraine, revealed their nature, characteristics, purpose activities, functions, socio-economic challenges. On the one hand, defined the efficiency of technology parks in Ukraine and their positive innovative developments and, on the other hand, listed the problems of technology parks, stressed the need for substantial government support of innovation and scientific-educational spheres. In the article are given facts of practical absence of government funding of science in Ukraine. To find a way out of the crisis were studied foreign experience of technology parks in Ukraine by the example of American (USA), Europe (UK, Germany, France, etc.) and Asia (Japan, China, India) models of functioning of technology parks, which by state and local support failed to achieve effective and efficient activity and exercise a significant influence on social and economy, scientific and technological development. Within the foreign experience considered Technology Park «Silicon Valley» as the most successful innovative facility in the world and proved the exclusive role of technology parks in regional development. ; В статье проанализировано особенности инновационной деятельности технологических парков Украины, раскрыто их сущность, признаки, цели деятельности, функции, социально-экономические задачи. С одной стороны, определена эффективность функционирования технопарковых структур в Украине, совершенные ими положительные инновационные сдвиги. С другой стороны, перечислено проблемы деятельности отечественных технопарков, отмечена необходимость значительной поддержки со стороны правительства в инновационной и научно-образовательной сферах. Приведены факты практического отсутствия государственного финансирования науки в Украине. Для поиска выхода из кризисной ситуации было исследовано зарубежный опыт деятельности технопарков для Украины на примере американской (США), европейской (Великобритания, Германия, Франция и др.) и азиатской (Япония, Китай, Индия) моделей функционирования технопарков, которые за счет государственной и местной поддержки смогли достичь результативной и эффективной деятельности и осуществляют значительное влияние на социально-экономическое и научно-технологическое развитие страны. В рамках зарубежного опыта исследовано технологический парк «Кремниевая долина» как наиболее успешный инновационный объект в мире. Доказано исключительную роль технопарков в региональном развитии страны. ; У статті проаналізовано особливості інноваційної діяльності технопарків України, розкрито їх сутність, ознаки, мету діяльності, функції, соціально-економічні завдання. З одного боку, визначено ефективність діяльності технопарків в Україні, здійснені ними позитивні інноваційні зрушення. З іншого боку, перераховано проблеми функціонування вітчизняних технопарків, наголошено на необхідності значної підтримки з боку уряду в інноваційній та науково-освітній сферах. Наведено факти практичної відсутності державного фінансування науки в Україні. Для пошуку виходу із кризової ситуації було досліджено зарубіжний досвід діяльності технопарків для України на прикладі американської (США), європейської (Великобританія, Німеччина, Франція та ін.) та азіатської (Японія, Китай, Індія) моделей функціонування технопарків, які шляхом державної та місцевої підтримки змогли досягнути результативної та ефективної діяльності та здійснюють значний вплив на соціально-економічний і науково-технологічний розвиток країни. У рамках зарубіжного досвіду досліджено технологічний парк «Кремнієва долина» як найбільш успішний інноваційний об'єкт у світі. Доведено виключну роль технопарків у регіональному розвитку країни.

Мета статті — дослідити особливості диджиталізації освітнього простору ЗВО культурно- мистецького спрямування в умовах сьогодення. Методологія дослідження. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, як-от: теоретичний аналіз, синтез, опис, порівняння, систематизація та узагальнення. Наукова новизна. Розглянуто особливості освітнього процесу у Київському національному університеті культури і мистецтв у контексті викликів сьогодення в умовах диджиталізації. Висновки. Виявлено, що диджиталізація докорінно змінює організаційні принципи та структуру освітнього простору ЗВО. Визначено, що трансформація освіти через диджиталізацію відбувається не лише на основі особистого вибору, а й на інституційному рівні. Диджиталізація суттєво впливає та змінює управління змістом освіти, методами, засобами та технологіями навчання, організаційними формами навчання та навчально-пізнавальною діяльністю, роблячи освітній простір мобільним, гнучким, персоналізованим та диференційованим. З'ясовано, що основними напрямами диджиталізації освітнього простору у ЗВО культурно-мистецького профілю є: створення освітніх ресурсів і цифрових платформ, які підтримують інтерактивний мультимедійний контент; розробка та впровадження інноваційних обчислювальних, мультимедійних та комп'ютерно-орієнтованих навчальних засобів і пристроїв для створення цифрового освітнього простору (мультимедійних класів, STEM-центрів наукових досліджень, лабораторій, інтегрованих груп, груп змішаного навчання); розробка дистанційної форми навчання з використанням когнітивних та мультимедійних технологій. Диджиталізація освітнього простору пропонує технологічні інновації для покращення результатів навчання та надання нових можливостей для здобувачів культурно-мистецької освіти та викладачів, що досягається за допомогою цифрового маркетингу, який спрямований на організацію взаємодії з освітнім і допоміжним персоналом, академічними й педагогічними працівниками, випускниками, студентами та абітурієнтами через різноманітні цифрові канали зв'язку.

Мета статті полягає у розгляді пріоритетів розвитку євроінтеграційної економічної політики України впродовж 2013–2020 рр. у контексті нових викликів. Завданнями статті є аналіз реструктуризації української економіки відповідно до головних пріоритетів скорегованої та інноваційно спрямованої Угоди про співпрацю, а також оцінка перспектив від запровадження «промислового безвізу» для України. Дослідницька методологія спирається на методи наукового абстрагування, спостереження, синтезу, а також на системно-структурний аналіз для дослідження міжнародного та національного вимірів економічної політики. Наукова новизна статті полягає у спробі реконструювати на підставі аналізу євроінтеграційної економічної політики України в період 2013–2020 рр. основні проблеми та перспективи в контексті поточної співпраці сторін. У підсумку проведеного дослідження було доведено, що враховуючи чималу сукупність несприятливих зовнішніх і внутрішніх викликів (російська гібридна агресія, негативний вплив COVID-19, загроза єдності та ефективності ЄС, технологічні інновації, складна внутрішньополітична ситуація тощо), які стоять перед українською економікою в зазначений період, ситуація залишається непростою і потребує істотного коригування на рівні Ревенко, А. Д. (2021). Євроінтеграційна економічна політика України впродовж 2013–2020 рр. у контексті нових викликів. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, (8), 119–135. законодавчо-нормативних засад Угоди про співпрацю. Активізація і створення якісно нового механізму економічної взаємодії між Україною та ЄС постає нагальним завданням найближчого майбутнього, коли замість декларацій та ситуативних домовленостей буде створена платформа сталої та ефективної взаємодії, що розширить можливості обміну у високорозвинених технологічних галузях та у сфері підготовки фахівців для нових професій економіки майбутнього.

The article reveals the U.S. Acts on innovation activity, implementation of the principles in medical education. It turned out that in the 1980s, the American Congress passed numerous laws running the U.S. innovation activity even in the 21st century. Thus, there were the following significant Acts for medical education: the Stevenson-Wydler Technology Innovation Act of 1980, the Government Patent Policy Act of 1980 (a.k.a. BayhDole Act of 1980), the Small Business Innovation Development Act of 1982, the National Cooperative Research Act of 1984, and the Federal Technology Transfer Act of 1986. Besides, at the end of the 20th century there was a report on the inspection of ten research universities implementing The Bayh-Dole Act of 1980. ; У статті висвітлено закони США про інноваційну діяльність, їх імплементацію в медичній освіті. Для досягнення мети розвідки було використано такі методи: аналіз, синтез і систематизація фактів із зазначеного питання; історико-хронологічний та описовий методи. З'ясовано, що відправною точкою законодавчої бази США про інноваційну діяльність став Патентний закон 1790 р. Важливими законам стали також ті, що прийняті в 1793 р., 1836 р., 1837 р. та 1870 р. Наприкінці ХІХ ст. прийняття Антимонопольного закону Шермана призвело до нівеляції патентів та патентної політики. Однак, інтерес до інновацій стимулювати нові дослідження. Перша половина ХХ ст. через низку історичних подій змінила курс державної політики США й інноваційна діяльність розвивалася для сприяння науково-промислової конкурентоспроможності та задоволення соціальних викликів. Друга половина ХХ ст. ознаменувала для США перспективи як світового лідера. Проте, наприкінці 1970-х рр. освітня спільнота була вкрай незадоволеною законодавчою базою про інноваційну діяльність. Тому в 1980-х рр. американським конгресом було прийнято низку законів, що регулюють інноваційну діяльність США й у ХХІ ст. Для медичної освіти важливими стали Закон Стівенсона-Вайдлера (1980), Закон про державну патентну політику (також відомий як Закон Бея Доула) (1980), Закон про інноваційний розвиток малого бізнесу (1982), Закон про національні кооперативні дослідження (1984), Закон, який вносив поправки до Закону Стівенсона-Вайдлера про технологічні інновації (1986). Увагу сфокусовано на Законі Бея-Доула, оскільки він був націлений на регулювання інноваційної діяльності в американських закладах освіти, зокрема в дослідницьких університетах. Цей законодавчий документ отримав як позитивні, так і негативні відгуки, що ініціювало в 1994 р. перегляд певних питань, пов'язаних із трансфером технологій. Наприкінці ХХ ст. було оприлюднено звіт про перевірку 10 дослідницьких університетів, що застосовували Закон Бея-Доула. Перспективним ю аналіз інших нормативно-правових документів, що стосуються інноваційної діяльності у медичній освіті США.

Метою дослідження було вивчити фактори підвищення ефективності іноземних інвестицій в Азербайджан. В умовах глобальних викликів, в умовах фінансової кризи, що спостерігається у світовій економіці, посилюються процеси спеціалізації на міжнародних ринках, перевага надається наукоємній моделі економіки, яка базується на інноваціях та створює високу додану вартість. Це, у свою чергу, призводить до різкого зростання конкуренції на глобальному та регіональному рівнях. У таких умовах перед будь-якою країною має стояти завдання формування стабільної та сталої стратегії розвитку, що відрізнятиметься високою конкурентоспроможністю, продуктивністю та ефективністю. Ці завдання включають удосконалення структури економіки, створення нових сфер наукомісткої економічної діяльності, захист макроекономічної стабільності, покращення інвестиційного середовища, усунення тенденцій нерівномірного розвитку регіонів, застосування передових та інноваційних технологій і досвіду, сприяння розвитку людського капіталу та інші. Враховуючи роль іноземних інвестицій у реалізації вищезазначених завдань та економічному розвитку країни, дослідження, що проводяться в цьому напрямку, мають велике практичне значення. Залучення іноземних інвестицій є одним із пріоритетних напрямків економічної політики країни. Оскільки цей вид інвестування відіграє важливу роль у забезпеченні імпорту передових технологій, обладнання та ноу-хау з-за кордону, оновленні технологічної структури, відродженні та збільшенні промислового виробництва.
Переваги іноземних інвестицій полягають у тому, що вони дозволяють не лише впроваджувати технологічні інновації в національну економіку, а й забезпечувати сталий розвиток, що супроводжується впровадженням нових знань та інноваційних технологій управління. Створення інвестиційного потенціалу, здатного забезпечити економічний розвиток країни та стабільно високі темпи зростання без активного залучення іноземних інвестицій, є основним проблемним питанням, яке нагально потребує вирішення. Всі ці чи інші аспекти свідчать про актуальність теми статті.
У статті обґрунтовано необхідність залучення іноземних інвестицій. Досліджено роль іноземних інвестицій в економічному розвитку країни та досліджено державну політику в цій сфері. З метою залучення іноземних інвестицій визначено заходи щодо їх стимулювання. З використанням бази даних Державного комітету статистики Азербайджану проаналізовано поточну ситуацію та динаміку зростання іноземних інвестицій. Досліджено напрямки залучення та вдосконалення іноземних інвестицій. Надано рекомендації щодо залучення та ефективного використання іноземних інвестицій.
Методика дослідження складається з групування, узагальнення, порівняння, динаміки розвитку, факторного аналізу.
Висновки. Визначено основні завдання, поставлені у сфері залучення іноземних інвестицій, досліджено роль державної політики у цій сфері. Цими пропозиціями можуть скористатися всі суб'єкти господарювання, зацікавлені у залученні іноземних інвестицій.

In the article the author investigated the mechanisms of public policy to stimulate technological development of transnational companies. It is proved that the technological capabilities - a very important aspect in considering TNCs. Technological and innovative capabilities are closely related and depend on the process of policy. Technological enterprise policy - a set of principles and actions on the basis of which are developed and introduced new products and processes. Noted that the main risk of centralized technology policy is the result of innovations that may not accurately reflect local market needs. Determined that the place and role of innovation policy in the structure of state regulation of the economy determined by the peculiarities of the innovation process as a control object. This fact is quite clearly seen in the controlled market capitalist economies. TNK usually do not provide the technology in a competitive market situation, and the government did not always able to ensure that full employment is reached. ; В статье автором исследованы механизмы формирования государственной политики стимулирования технологического развития транснациональных компаний. Доказано, что технологические возможности - очень важный аспект в рассмотрении ТНК. Технологические и инновационные возможности тесно взаимосвязаны и зависят от проведения технологической политики. Технологическая политика предприятия - это набор принципов и действий, на основании которого разрабатываются и внедряются новые продукты и технологические процессы. Отмечено, что основной риск централизованного проведения технологической политики заключается в том, что результат инноваций не может точно отражать локальные рыночные потребности. Определено, что место и роль инновационной политики в структуре государственного регулирования экономики определяются особенностями инновационного процесса как объекта управления. Это обстоятельство вполне убедительно проявляется в условиях регулируемой рыночной экономики капиталистических стран. ТНК обычно не передают технологию в ситуации конкурентного рынка, и при этом правительство не всегда в состоянии гарантировать, что полная занятость достигнута. ; У статті автором досліджено механізми формування державної політики стимулювання технологічного розвитку транснаціональних компаній. Доведено, що технологічні можливості – надзвичайно важливий аспект в розгляді ТНК. Технологічні і інноваційні можливості тісно взаємозалежні і залежать від проведення технологічної політики. Технологічна політика підприємства – це набір принципів і дій, на підставі якого розробляються і впроваджуються нові продукти і технологічні процеси. Відзначено, що основний ризик централізованого проведення технологічної політики полягає в тому, що результат інновацій не може точно відбивати локальні ринкові потреби. Визначено, що місце і роль інноваційної політики в структурі державного регулювання економіки визначаються особливостями інноваційного процесу як об'єкта управління. Ця обставина цілком переконливо виявляється в умовах регульованої ринкової економіки капіталістичних країн. ТНК зазвичай не передають технологію в ситуації конкурентного ринку, і при цьому уряд не завжди в змозі гарантувати, що, повна зайнятість досягнута.

The aim of the article is to consider the priorities in euro integration economic policy of Ukraine during 2013–2020 in the context of new challenges development. The task of the article is the analysis of restructuring the Ukrainian economy according to the main priorities of adjusted and innovation-oriented Agreement about cooperation and the mark of perspectives from the introduction "industrial visa-free" for Ukraine. Research methodology relies on the methods of scientific abstraction, observation, synthesis, as well as system-structural analysis to study the international and national dimensions of economic policy. Scientific novelty lies in the attempt to reconstruct on the ground of analysis the eurointegration economic policy of Ukraine during 2013–2020 the main problems and perspectives in the context of current cooperation of two sides. As a result of the conducted research, it has been proved that including a considerable totality of unfavorable extra and inner challenges (Russian hybrid aggression, the negative impact of COVID-19, the threat to the unity and effectiveness of the EU, technological innovation, the difficult domestic political situation, etc.) which have appeared before the Ukrainian economy in pointed time, the situation stays difficult and needs the significant adjustment in the level of legislative and regulatory principles of the Agreement of cooperation. Activation and making a qualitative new mechanism of economical interaction between Ukraine and EU becomes the insistent task of the nearest future when instead of declarations and situation agreement will create the platform of sustainable and effective interaction which extend the possibility of changes in high technology branches and in the sphere of specialists' preparing for the new profession of the economy of the future. ; Цель статьи состоит в рассмотрении приоритетов развития евроинтеграционной экономической политики Украины на протяжении 2013–2020 гг. в контексте новых вызовов. Задачей статьи является анализ реструктуризации украинской экономики в соответствии с главными приоритетами скорректированного и инновационно направленного Соглашения о сотрудничестве, а также оценка перспектив внедрения «промышленного безвиза» для Украины. Исследовательская методология опирается на методы научного абстрагирования, наблюдения, синтеза, а также системно-структурный анализ для исследования международного и национального измерений экономической политики. Научная новизна статьи состоит в попытке реконструировать на основе анализа евроинтеграционной экономической политики Украины в период 2013–2020 гг. основные проблемы и перспективы в контексте текущего сотрудничества сторон. В итоге проведенного исследования было доказано, что, учитывая немалую совокупность неблагоприятных внешних и внутренних вызовов (российская гибридная агрессия, негативное влияние COVID-19, угроза единства и эффективности ЕС, технологические инновации, сложная внутриполитическая ситуация и т. п.) для украинской экономики в указанный период, ситуация остается непростой и требует существенной корректировки на уровне законодательно-нормативных основ Соглашения о сотрудничестве. Активизация и создание качественно нового механизма экономического взаимодействия между Украиной и ЕС является насущной задачей ближайшего будущего, когда вместо деклараций и ситуативных договоренностей будет создана платформа устойчивого и эффективного взаимодействия, что расширит возможности обмена в высокоразвитых технологических отраслях и в сфере подготовки специалистов для новых профессий будущего экономики. ; Мета статті полягає у розгляді пріоритетів розвитку євроінтеграційної економічної політики України впродовж 2013–2020 рр. у контексті нових викликів. Завданнями статті є аналіз реструктуризації української економіки відповідно до головних пріоритетів скорегованої та інноваційно спрямованої Угоди про співпрацю, а також оцінка перспектив від запровадження «промислового безвізу» для України. Дослідницька методологія спирається на методи наукового абстрагування, спостереження, синтезу, а також на системно-структурний аналіз для дослідження міжнародного та національного вимірів економічної політики. Наукова новизна статті полягає у спробі реконструювати на підставі аналізу євроінтеграційної економічної політики України в період 2013–2020 рр. основні проблеми та перспективи в контексті поточної співпраці сторін. У підсумку проведеного дослідження було доведено, що враховуючи чималу сукупність несприятливих зовнішніх і внутрішніх викликів (російська гібридна агресія, негативний вплив COVID-19, загроза єдності та ефективності ЄС, технологічні інновації, складна внутрішньополітична ситуація тощо), які стоять перед українською економікою в зазначений період, ситуація залишається непростою і потребує істотного коригування на рівні Ревенко, А. Д. (2021). Євроінтеграційна економічна політика України впродовж 2013–2020 рр. у контексті нових викликів. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, (8), 119–135. законодавчо-нормативних засад Угоди про співпрацю. Активізація і створення якісно нового механізму економічної взаємодії між Україною та ЄС постає нагальним завданням найближчого майбутнього, коли замість декларацій та ситуативних домовленостей буде створена платформа сталої та ефективної взаємодії, що розширить можливості обміну у високорозвинених технологічних галузях та у сфері підготовки фахівців для нових професій економіки майбутнього.

The current state of Ukraine's foreign trade activity is considered in the article. It was found that the volume of Ukraine's imports exceeds exports. As a result, Ukraine's foreign trade balance has been negative for the past 15 years. The commodity structure of Ukraine's exports is dominated by products of vegetable origin, base metals and articles thereof, mineral products, fats and oils of vegetable or animal origin. In the structure of Ukraine's imports, the largest share is made up of machinery, equipment, mechanisms and electrical equipment; also a significant share of imports are mineral products; products of chemical and related industries; land vehicles, aircraft, floating vehicles. It was found out that the main trade partners of Ukraine in recent years are the European Union. Exports to EU countries are three times higher than exports to Ukraine's second largest trading partner, China. Problems that slow down the development of the economy as a whole and negatively affect the development of Ukraine's foreign trade are identified: political and legal; organizational and managerial; production; financial; marketing and sales; labor. It is noted that in order to solve / level these problems, Ukraine must implement a number of effective strategically oriented state reforms, as well as the subjects of foreign trade activities should introduce a system of tools. The directions of increase of volumes of export are defined: increase of degree of processing of raw materials in Ukraine with the subsequent export to foreign markets; expansion of nomenclature positions for export, first of all, at the expense of finished products; development of innovative activity and increase of the share of high-tech export goods. In order to improve the foreign trade balance of Ukraine, increase the volume of exports, opportunities to enter the EU markets and other markets of the world, the subjects of foreign economic activity of Ukraine need to certify their products in accordance with the relevant standards. Commodity producers need to monitor industry trends, modernize their production, implement technical and technological, organizational, etc. innovation. Such innovations will increase the competitiveness of goods in the domestic market and displace imported counterparts, as well as the possibility of gaining market niches in foreign markets. ; У статті розглянуто сучасний стан зовнішньоторговельної діяльності України. З'ясовано, що обсяги імпорту України переважають над експортом. Як наслідок, протягом останніх п'ятнадцяти років сальдо зовнішньоторговельного балансу України є від'ємним. У товарній структурі експорту України переважають продукти рослинного походження, недорогоцінні метали та вироби з них, мінеральні продукти, жири та олії рослинного або тваринного походження. У структурі імпорту України найбільшу питому вагу складають машини, обладнання, механізми та електротехнічне обладнання; також суттєву частку імпорту складають мінеральнi продукти; продукцiя хiмiчної та пов'язаних з нею галузей промисловості; засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби. З'ясовано, що основними торговими партнерами України в останні роки є країни Євросоюзу. Експотр до країн ЄС втричі перевищує експорт до другого найбільшого торгового партнера України – Китаю. Визначено проблеми, які сповільнюють розвиток економіки в цілому та негативно впливають на розвиток зовнішньоторговельної діяльності України: політико-правові; організаційно-управлінські; виробничі; фінансові; маркетингово-збутові; трудові. Зазначено, що з мeтoю вирішення/нівелювання зазначених прoблeм Укрaїнa пoвиннa здiйcнити ряд ефективних стратегічно орієнтованих дeржaвних пeрeтвoрeнь, а також суб'єкти зовнішньоторговельної діяльності повинні запровадити cиcтeму cучacних прoгрecивних зaхoдiв, якi б дaли пoштoвх дo вихoду нa якicнo нoвий рівень рoзвитку. Визначено напрями нарощення обсягів експорту: підвищення ступеня переробки сировини в Україні з подальшим експортом на зовнішні ринки; розширення номенклатурних позицій на експорт, насамперед, за рахунок готових виробів; розвиток інноваційної діяльності та збільшення частки товарів високотехнологічного експорту. Для покращення зовнішньоторговельного балансу України, збільшення обсягів експорту, можливостей виходу на ринки ЄС та інші ринки країн світу суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України необхідно сертифікувати свою продукцію згідно з відповідними стандартами. Товаровиробникам необхідно відслідковувати галузеві тенденції, модернізувати свої виробництва, впровадити техніко-технологічні, організаційні та ін. інновації. Такі новації обумовлять підвищення конкурентоспроможності товарів на внутрішньому ринку та витіснення імпортних аналогів, а також можливості завоювання ринкових ніш на зовнішніх ринках.

This paper proposes a theoretical interpretation of social activism and its role in the practices of forming networked social movements. In today's information society, the importance of solidarity practices for agents in social networks is increasing. The terms «activism», «online activism», «activism», «communication activism», «media activism», «collectivism» and so on have become widespread. They are used as markers of new practices for shaping social and political activist movements in social networks. However, the issue of social activism is not a sufficiently relevant topic in sociology. Discussions regarding the place and role of social activism in the practices of network social movement formation are more popular than scientific. Technological innovations of the information society have influenced forms of social interaction, communication, and solidarity of different levels of the agency. They transform and create innovative modes of social activism - from networking resources to collaborative activities to art-activism. Social networks are an active dynamic configuration space for various forms of social activism because they contain constantly updated information content created by network community agents in the form of comments, replies, likes, posts, and more. Networks are becoming a practical mechanism for social consolidation amid a crisis of legitimacy and trust in government. There is a shift in the practices of social and political activist movements into the internet space and social networks. The problem of new social movements has become especially relevant in recent years in connection with the proliferation of protest movements in the globalized society, which require relevant theoretical and methodological principles to study them. The paper deals with the consideration of social activism from the standpoint of the theory of the information society of M. Castels, the pragmatic sociology of L. Boltanski and L. Teweno and the theoretical developments of G. Reingold and S. Harrebi. ; Предлагается теоретическая интерпретация социального активизма и его роли в практиках формирования сетевых общественных движений. В современном информационном обществе усиливается значение практик солидаризации агентов в социальных сетях. Широкое распространение получили термины «активизм», «онлайн-активизм», «слактивизм», «коммуникационный активизм», «медиа-активизм», «кликтивизм» и другие. Их используют в качестве маркировки новых практик формирования социальных и политических активистских движений в социальных сетях. Однако проблема социального активизма является недостаточно актуализированной темой социологии. Дискуссии относительно места и роли социального активизма в практиках формирования сетевых общественных движений имеют более популярный, чем научный характер. Технологические инновации информационного общества повлияли на формы социального взаимодействия, коммуникации и солидаризации разного уровня агентности. Они трансформируются и создают инновационные модусы социального активизма – от сетевых ресурсов совместной деятельности до арт-активизма. Социальные сети выступают активным динамическим пространством конфигурации различных форм социального активизма, так как содержат постоянно обновляющийся информационный контент, создаваемый агентами сетевых сообществ в виде комментариев, ответов, лайков, постов и тому подобное. Сети становятся практическим механизмом социальной консолидации на фоне кризиса легитимности и доверия к власти. Происходит переход практик социальных и политических активистских движений в интернет-пространство и социальные сети. Особую актуальность проблематика новых общественных движений приобретает в последние годы в связи с распространением в глобальном обществе протестных движений и требующих для их изучения релевантных теоретико-методологических основ. В работе предложено рассмотрение социального активизма с позиции теории информационного общества М. Кастельса, прагматической социологии Л. Болтански и Л. Тевено и теоретических разработок Г. Рейнгольда и С. Харреби. ; Пропонується теоретична інтерпретація соціального активізму та його ролі у практиках формування мережевих суспільних рухів. У сучасному інформаційному суспільстві посилюється значення практик солідаризації аґентів у соціальних мережах. Широкого поширення набули терміни «активізм», «онлайн-активізм», «слактивізм», «комунікаційний активізм», «медіа-активізм», «кліктивізм» тощо. Їх використовують в якості маркування нових практик формування соціальних і політичних активістських рухів у соціальних мережах. Однак проблема соціального активізму не є достатньо актуалізованою темою соціології. Дискусії стосовно місця і ролі соціального активізму в практиках формування мережевих суспільних рухів мають більш популярний, ніж науковий характер. Технологічні інновації інформаційного суспільства вплинули на форми соціальної взаємодії, комунікації і солідаризації різного рівня аґентності. Вони трансформуються та створюють інноваційні модуси соціального активізму – від мережевих ресурсів спільної діяльності до арт-активізму. Соціальні мережі виступають активним динамічним простором конфігурації різноманітних форм соціального активізму, оскільки містять постійно оновлюваний інформаційний контент, який створюється аґентами мережевих спільнот у вигляді коментарів, відповідей, лайків, постів тощо. Мережі стають практичним механізмом соціальної консолідації на фоні кризи легітимності та довіри до влади. Відбувається перехід практик соціальних і політичних активістських рухів в інтернет-простір та соціальні мережі. Особливої актуальності проблематика нових суспільних рухів набуває останніми роками у зв'язку з поширенням у глобалізованому суспільстві протестних рухів, що вимагають для їх вивчення релевантних теоретико-методологічних засад. У роботі запропоновано розгляд соціального активізму з позиції теорії інформаційного суспільства М. Кастельса, прагматичної соціології Л. Болтанскі і Л. Тевено й теоретичних розробок Г. Рейнгольда і С. Харребі.

The article elucidates the history and development of technological parks in Ukraine. We conducted the analysis of the innovative activity of technological parks in Ukraine during the 2000-2012, examined the trends of their development based on international experience. We outlined the main problems and barriers to the development of technological parks and we proposed directions of solution. The main causes of decrease of the results of the technological parks's innovative activity in Ukraine for the last time was determined. We considered the state policy to assist with economic benefits and preferences to implement innovative projects by the technological parks in Ukraine. We determined the influence of state policy on social and economic results of technological parks's activity. Suggestions were given for improving the organizational and economic mechanisms and regulatory and legislative base for implementation of innovative projects, which regulates the activity of technological parks to strengthen competitiveness and increase the level of the intellectualization of Ukraine's economy. ; В статье отражена история создания и развития технологических парков Украины. Проведен анализ результатов инновационной деятельности технологических парков в Украине в течение 2000-2012 гг., рассмотрены тенденции их развития с учетом мирового опыта. Определены основные проблемы и препятствия на пути развития технологических парков и предложены направления их решения. Определены основные причины снижения результатов инновационной деятельности технологических парков Украины за последний период. Рассмотрено политику государства по оказанию помощи в виде экономических льгот и преференций для реализации инновационных проектов технологическими парками в Украине. Определено влияние государственной политики на социально- экономические результаты деятельности технологических парков. Даны предложения по совершенствованию организационно- экономических механизмов реализации инновационных проектов и нормативно-законодательной базы, регулирующей деятельность технологических парков, с целью усиления конкурентоспособности и повышения уровня интеллектуализации экономики Украины. ; У статті висвітлено історію створення та розвитку технологічних парків України. Проведено аналіз результатів інноваційної діяльності технологічних парків в Україні протягом 2000–2012 рр., розглянуто тенденції їхнього розвитку з урахуванням світового досвіду. Окреслено основні проблеми та перешкоди на шляху розвитку технологічних парків та запропоновано напрями їх вирішення. Визначено основні причини зниження результатів інноваційної діяльності технологічних парків України за останній період. Розглянуто політику держави щодо надання допомоги у вигляді економічних пільг та преференцій для реалізації інноваційних проектів технологічними парками в Україні. Визначено вплив державної політики на соціально-економічні результати діяльності технологічних парків. Надано пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічних механізмів реалізації інноваційних проектів та нормативно-законодавчої бази, яка регулює діяльність технологічних парків, з метою посилення конкурентоспроможності та підвищення рівня інтелектуалізації економіки України.