Suchergebnisse

Problem setting. Reforming prosecutor legislative establishment in Ukraine, expanding the list of grounds for bringing to disciplinary liability of prosecutors as subjects of labor law leads to new, unresolved issues related to the above circumstances. One of the discussion issues today is the distinction of bringing to disciplinary liability of prosecutors for certain types of offences, namely: disciplinary offense, which consists in violation of labor and official duties or committing actions (offenses) incompatible with the official position of such person, actions (offense) that indicate dishonesty of the prosecutor or may doubt on his integrity. Article's main body. Consider the actual issues of special disciplinary responsibility borne by prosecutors. Conclusions and prospects for the development. Summarizing above-mentioned, we can draw the following important conclusions that are of relevance to the law-making process and law enforcement practice. 1. Based on the research carried out, it can be concluded that special disciplinary responsibility of a prosecutor as a variety of disciplinary responsibility, should be considered as an opportunity of an authorized subject to apply measures of disciplinary coercion against prosecutor, which are being stipulated in relevant labor laws, charters, regulations on labor discipline in case of non-fulfilment or improper fulfilment of labor and other civil servants' duties stemming from their labor functions, or if a special subject commits actions (offences), that indicate dishonesty of the prosecutor or may doubt about his/her integrity which are in conflict with the official capacity to be performed by the latter. 2. Special disciplinary responsibility of prosecutors shall be understood as a duty of an authorized subject of a public authority to apply disciplinary coercion measures against prosecutors as well as public and power restrictions, deprivations of non-monetary nature involving the necessity to undergo punishment for guilty illegal non-performance or improper performance of labor duties or for the actions that are incompatible with prosecutors official capacity, as well as actions or inaction that indicate dishonesty of the prosecutor or cause doubt about his/her integrity which are in conflict with the official capacity to be performed by the latter.3. It seems appropriate to introduce certain adjustments to the theoretical advances within the scope of the disciplinary prosecution against prosecutor not only when the prosecutor do not fulfil their labor and other duties stemming from their labor duty functions, but also when a prosecutor commits actions (offences), which are in conflict with the official capacity to be performed by the latter, as well as actions or inaction that indicate dishonesty of the prosecutor or may doubt on his integrity. ; У статті розглянуто актуальні теоретичні питання спеціальної дисциплінарної відповідальності таких суб'єктів трудового права, як прокурорські працівники, проаналізовано вітчизняне законодавство з порушеної проблематики та погляди науковців. У підсумку зроблено важливі висновки, які мають значення для правозастосовної практики.

The peculiarities of the process of testing a worker when hiring him for job have been presented; the methods have beendescribed, the terms of the probing period have been fixed as well as the categories of workers, who don't have any probingperiod have been presented ; Відображено особливості процесу випробування працівника при прийнятті на роботу, охарактеризовано його зміст та методи, визначено терміни випробування та категорії осіб,яким випробувальний термін не встановлюється

The article is devoted to the study of legal regulation of disciplinary responsibility of employees. The expediency of separation of general and special disciplinary responsibility is substantiated. Specific features of special disciplinary responsibility are outlined. Proposals for improving national legislation providing for disciplinary liability are provided. In particular, it is proposed in all special laws that provide for disciplinary liability to clearly link all disciplinary penalties to specific disciplinary offenses. The peculiarities of disciplinary responsibility are presented, one of which is the use of penalties by the subject of employment relationship, namely the employer, which makes disciplinary responsibility one of the expressive powers of the employer in relation to the employee who has concluded an employment contract with him. The main differences between the special disciplinary responsibility and the general are noted, namely: 1) the circle of persons to whom it applies; 2) types of disciplinary sanctions; 3) the number of persons who may apply disciplinary sanctions; 4) the procedure for applying the penalties; 5) the procedure for appealing disciplinary penalties. It is substantiated that the special disciplinary responsibility of employees differs from the general broader content of disciplinary misconduct, more severe sanctions. An analysis of the national legislation was carried out, which allowed to identify a number of laws establishing the peculiarities of disciplinary responsibility. It is noted that all the above laws establish disciplinary liability only for a clearly defined circle of employees. Attention is drawn to the fact that although the aforementioned laws apply to public servants, they lack unanimity, above all in the amount of disciplinary sanctions that may be imposed on the employees concerned. It is proposed in all special laws that provide for disciplinary responsibility to clearly attach all disciplinary penalties to specific disciplinary offenses. ; Стаття присвячена дослідженню правового регулювання дисциплінарної відповідальності працівників. Обґрунтовується доцільність виокремлення загальної та спеціальної дисциплінарної відповідальності. Окреслюються особливості спеціальної дисциплінарної відповідальності. Надаються пропозиції з удосконалення національного законодавства, яке передбачає дисциплінарну відповідальність. Зокрема пропонується у всіх спеціальних законах, які передбачають дисциплінарну відповідальність, чітко прив'язати всі дисциплінарні стягнення до конкретних дисциплінарних проступків. Наведені особливості дисциплінарної відповідальності, однією з яких є застосування стягнень суб'єктом трудових правовідносин, а саме роботодавцем, через що дисциплінарна відповідальність є одним із виявів владних повноважень роботодавця стосовно працівника, що уклав із ним трудовий договір. Зазначаються основні відмінності спеціальної дисциплінарної відповідальності від загальної, а саме: 1) коло осіб, на яких вона поширюється; 2) види дисциплінарних стягнень; 3) коло осіб, які можуть застосовувати дисциплінарні стягнення; 4) порядок застосування стягнень; 5) порядок оскарження покладених дисциплінарних стягнень. Обгрунтовано, що спеціальна дисциплінарна відповідальність працівників відрізняється від загальної ширшим змістом дисциплінарного проступку, суворішими санкціями. Проведено аналіз національного законодавства, який дозволив виділити низку законів, які встановлюють особливості дисциплінарної відповідальності. Відзначено, що всі вищезазначені закони встановлюють дисциплінарну відповідальність лише для чітко визначеного в них кола працівників. Звернено увагу на те, що хоча вищезазначені закони стосуються службовців державних органів в них не має одностайності, передусім у кількості видів дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на відповідних службовців. Запропоновано у всіх спеціальних законах, які передбачають дисциплінарну відповідальність чітко прив'язати всі дисциплінарні стягнення до конкретних дисциплінарних проступків

The article is dedicated to the problems of legal regulation of additional days off fromwork under the current and draft labour legislation of Ukraine. The doctrinal provisions areanalyzed in regard to the features of working time and rest time and concluded that additionaldays off from work are a separate type of rest time. Features of the additional days off fromwork are marked out. ; У статті висвітлюються проблеми правового регулювання додаткових вільнихвід роботи днів у чинному та проектному законодавстві про працю України.Аналізуються доктринальні положення в частині характеристики робочого часу тачасу відпочинку, зроблено висновок про те, що додаткові вільні від роботи дні є окремимвидом часу відпочинку. Виокремлено ознаки додаткових вільних від роботи днів.

The article examines the employee's right to work by which it is realized through the conclusion of an employment contract. The basic rights and responsibilities of the employee are highlighted. Attention is paid to internal labor regulations as an act that regulates the rights and responsibilities of the employee. The content of labor relations between the employee and the employer is analyzed. ; В статті досліджено право працівника на працю шляхом яке реалізується через укладення трудового договору. Виділено основні права і обов'язки працівника. Приділено увагу внутрішньому трудовому розпорядку як акту який регулює права і обов'язки працівника. Проаналізовано зміст трудових відносин між працівником і роботодавцем.

Розглянуто кілька поширених ситуацій, які на практиці найчастіше викликають питання: приймати студента денної форми за сумісництвом, вважати підприємство основним місцем його роботи, хто і як буде вести трудову книжку. Під час навчання між студентами денної форми навчання та навчальними закладами не виникають трудові відносини і не укладається трудовий договір. Тому таке навчання не є основною роботою студента. Неповнолітні студенти-працівники мають такі ж трудові права і обов'язки, як і інші працівники. ; Some of the most widespread situations are discussed, which in practice often raise the question: to take a student of full-time part-time or consider the company as the main place of his work, who and how will conduct a work book. During studying between full-time students and educational institutions, there is no employment relationship and no employment contract. Therefore, such training is not the main work of the student. Minor student workers have the same labor rights and responsibilities as other employees

Problem setting. Changes in national strategy in Ukraine within the prosecutor legislative establishment, its place in the system of law enforcement authorities lead to the emergence of new outstanding issues related to the legal prosecutor status as a subject of employment relations. So far, one of the debating points is the separation of the administrative and labor legal relationships within the prosecutor activity as a prosecutor is the subject not only of labor, bur also administrative legal relations related to the direct execution of the powers of representatives of the State. Theoretical insights and problem analysis related to the prosecutor's legal status as a subject of employment relations represent an issue of great practical significance. Having addressed the issues, it will be possible to sophisticate the legal norms and regulations in connection with the activities of authorized bodies aimed at avoiding the settlement of labor disputes. Article's main body. Consider the relevant issues of the legal status of prosecutor as a subject of employment relations. Conclusions and prospects for the development. Summarizing above-mentioned, we can draw the following important conclusions that are of relevance to the law-making process and law enforcement practice. A special prosecutors' legal status as the subjects of employment relations is inextricably linked to the existence of special legal regulations of such labor relationship at the level of general legal regulations. An integral part of the special legal status of prosecutors is, primarily, their special labor and legal capacity characterized by the following: Ukrainian citizenship, a higher legal education, the absence of other employment relations as well as his/her compliance with other restrictions as to the part-time work and other activities stipulated in anti-corruption laws, non-alignment to any political party, clean record and absence of administrative proceedings for committing a corruption offense, availability of certain labor experience, proficiency in the State language, not being legally limited or legally incapable by court, absence of diseases that impede to perform the prosecutor's duties as well as characteristics that limit his/her right to hold the prosecutor's office according to the Lustration Law of Ukraine, moral virtues. The prosecutors' labor rights and duties are being regulated both by common regulatory legal acts within the employment relations (The Labor Code of Ukraine and the following special regulatory legal acts: Law of Ukraine "On Office of Public Prosecutor", rules for internal labor order of the relevant prosecutor's office). The prosecutors' labor rights and duties may be divided into common (applied to the all employees) and special that relate to prosecutors as well as the scope of the labor activities performed. ; У статті розглянуто актуальні питання теорії правового статусу спеціальних суб'єктів трудового права, зокрема, прокурорських працівників, проаналізовано вітчизняне законодавство з порушеної проблематики та погляди науковців. У підсумку, зроблено важливі висновки, які мають значення для правозастосовної практики.

The article is devoted to determining the place and role of the head of the enterprise of the organization in the field of organizational and managerial relations. It is emphasized that the regulation of the work of the head is carried out by the general rules of labor law, with some exceptions. Attention is drawn to the Ukrainian legislation, which still does not determine how the leader should transfer his powers. It is noted that the use of acting head today - very common in practice in all enterprises, institutions, organizations of all forms of ownership, it should be emphasized the need to regulate the process of its appointment at the level of labor legislation, which will positively affect its unanimity and ensure effective realization of the right to work in general. ; Стаття присвячена визначення місця і ролі керівника підприємства установи організації у сфері організаційно-управлінських відносинах. Наголошено, що регулювання праці керівника здійснюється загальними нормами трудового права, із деякими виключеннями. Звертається увага на Українське законодавство, яке сьогодні досі не визначає, яким чином керівникові належить передати свої повноваження. Зазначається, що застосування праці виконуючого обов'язки керівника сьогодні – дуже поширене на практиці у всіх підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, слід наголосити на необхідності врегулювання процесу його призначення на рівні трудового законодавства, що позитивно вплине на одностайність її здійснення та гарантування ефективної реалізації права на працю в цілому.

The article is devoted to the concept of "employee health" and to its legal nature. The necessity of theoretical development of the category "employee health" to define directions of further improvement of labour legislation, as well as the development of basic directions of state policy in this sphere. Analyzed the definition of "employee health" in the legal literature and the use of this term in the current legislation of Ukraine. Noted that employee health status is an important category that affects his career. Today in our country there is a negative trend of increasing the number of occupational diseases, as well as an increase in the number of employees employed in conditions that do not meet sanitary and hygienic requirements. It is noted that views on the conceptual apparatus and the legal nature of the health of the employee, taking into account current trends in labor legislation need special attention. The article noted that the statutory definition of "employee health" no. The science of labor law use concepts such as "employee health", "physical health", "physical ability to job" and the like. The basic provisions of the Labor Code of Ukraine and other laws of Ukraine that directly or indirectly use the term "employee health" in the process of legal regulation of labour relations. The article also stated that the health status of an employee as an independent category is a legal fact that affects the emergence, change and termination of labor relations. It is concluded that under the condition the employee needs to understand the normal functioning of his organism that allows an employee to adequately fulfill their job duties. The health employee may limit employment capacity up to information it to the minimum condition for the recognition of persons fully unable to job and establish the degree of disability indefinitely. The author also notes that the analysis of normative legal acts on the issues of health of employees in employment, suggests that in certain cases, the state of health of an employee directly affects the efficiency of performing job functions. The article also concluded that the health status of an employee relates to his professionally important qualities, which characterize including the compliance person in a particular job or position. ; Стаття присвячена дослідженню поняття «стан здоров'я працівника» та його правової природи. Вказано на необхідність теоретичної розробки категорії «стан здоров'я працівника» для визначення напрямів подальшого удосконалення трудового законодавства, а також розробки основних напрямів державної політики в цій сфері. Проаналізовано визначення поняття «стан здоров'я працівника» в юридичній літературі та використання цього терміну в чинному законодавстві України. Зазначено, що стан здоров'я працівника є важливою категорією, що впливає на його трудову діяльність. Нині в Україні спостерігається негативна тенденція збільшення кількості професійних захворювань, а також зростання чисельності працівників, зайнятих в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Погляди на понятійний апарат і правову природу стану здоров'я працівника з урахуванням сучасних тенденцій розвитку трудового законодавства потребують окремої уваги. У статті зауважено, що нормативного визначення поняття «здоров'я працівника» немає. Наука трудового права використовує такі поняття як «стан здоров'я працівника», «фізичний стан особи», «фізична здатність працювати» тощо. Розкрито основні положення Кодексу законів про працю України та інших законів України, які прямо чи побічно використовують термін «здоров'я працівника» в процесі правового регулювання трудових відносин. У статті також зазначено, що стан здоров'я працівника як самостійна категорія є юридичним фактом, який впливає на виникнення, зміну та припинення трудових правовідносин. Зроблено висновок, що під станом здоров'я працівника необхідно розуміти нормальне функціонування його організму, що дозволяє працівнику належним чином виконувати свої трудові обов'язки. Стан здоров'я працівника може обмежувати його трудову дієздатність аж до зведення її до мінімуму за умови визнання особи повністю нездатною до трудової діяльності та встановлення зазначеного ступеня втрати працездатності безстроково. Автор також зазначає, що аналіз нормативних правових актів,присвячених питанням здоров'я працівників у сфері праці, свідчить про те, що в певних випадках стан здоров'я працівника безпосередньо впливає і на ефективність виконання трудової функції. У статті також зроблено висновок, що стан здоров'я працівника належить до його професійно важливих якостей, які характеризують, зокрема, і відповідність особи визначеній роботі чи посаді.

The article considers legal guarantees as an important element of the legal status of employees elected to elected positions. for improper performance of duties, legal guarantees of realization of rights. The specificity of their legal status is that it is governed not only by general legislation but also special. Attention is drawn to the peculiarities of the legal status of the elected body of the primary trade union organization, which are related to the fact that the latter act not only as bodies of the public organization, but also as representatives of the labor collective. One of the main elements of the legal status of employees elected to elected positions is legal guarantees that contribute to the stability of labor relations, encourage employees to actively participate in socio-political and creative activities, to continuous training, participation in production management and represent that aspect of legal the state responsible for the fullest satisfaction of the legitimate interests of workers. It is noted that these guarantees are enshrined in the relevant documents at the legislative level, in particular in the Labor Code and special legislation governing the activities of elected officials, for example, in the Laws "On People's Deputies of Ukraine", "On the status of local council deputies", "On trade unions, their rights and guarantees of activity", etc. Their presence, on the one hand, contributes to the quality and effective performance of their job function by employees, and on the other hand, ensures the appropriate level of legality and compliance with the provisions of applicable regulations. They provide the employee with a real opportunity to enjoy a certain social good, which is enshrined in law, to exercise their rights without hindrance. ; У статті розглянуто юридичні гарантії як важливий елемент правового статусу працівників, обраних на виборні посади Зазначено, що працівники, обрані на виборні посади наділені особливим правовим статусом, який доцільно розглядати за такими основними елементами, як правосуб'єктність, права й обов'язки, відповідальність за неналежне виконання обов'язків, юридичні гарантії реалізації прав. Специфічність їх правового статусу полягає в тому, що він регулюється не тільки загальним законодавством, а й спеціальним. Звернено увагу, на особливості правового статусу виборного органу первинної профспілкової організації, які пов'язані з тим, що останні виступають не тільки як органи громадської організації, а й як представники трудового колективу. Одним із основних елементів правового статусу працівників, обраних на виборні посади названо юридичні гарантії, які сприяють встановленню стабільності трудових відносин, стимулюють працівників до активної участі в суспільно політичній і творчій діяльності, до постійного підвищення кваліфікації, участі в управлінні виробництвом та являють собою той аспект правової держави, що відповідає за найбільш повне задоволення законних інтересів працівників. Зазначено, що ці гарантії знайшли своє закріплення у відповідних документах на законодавчому рівні, зокрема у Кодексі законів про працю та в спеціальному законодавстві, яке регулює діяльність виборних працівників, наприклад, у Законах «Про народного депутата України», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та ін. Їх наявність, з одного боку, сприяє якісному й ефективному виконанню працівниками своєї трудової функції, і з іншого, забезпечує належний рівень законності та дотримання положень чинних нормативно-правових актів. Вони забезпечують працівникові реальну можливість користуватися певним соціальним благом, яке закріплено законодавством, безперешкодно реалізувати свої права.

The scientific article considers on the basis of the analysis of doctrinal sources and provisions of legal acts the essence of public and corporate rulemaking in the labor law of Ukraine is considered. The author found that the problem of improving national labor legislation for several decades determines the focus of the efforts of scientists and practitioners. Some legal norms governing labor relations were adopted when the state was the main employer, and the rights and freedoms of participants in labor relations were not given sufficient attention. The improvement of legal acts that regulate labor relations requires the delimitation of the competence of the subjects of rule-making. The purpose of the article is to determine the terms of reference of subjects of public and corporate rulemaking and the implementation of the delimitation of their powers in the studied area. The article discusses the features of the rulemaking of the President of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, central executive bodies, local governments, employers and their associations, trade unions, labor collectives. Properties are characterized by public and corporate rulemaking, taking into account the differences between them. It's been agreed that, apart from collective agreements and pleasures, members of the huge suspension can be invited, robot teachers and practitioners to independently gain rights and obligations, to separate the power from the sphere, to establish private interests. The conclusion is made that, along with state or centralized rulemaking of subjects of labor law, there is also corporate rulemaking, the subjects of which are employers and their associations, trade unions and associations, and labor collectives. The author states that corporate norms fill the gaps in the regulatory system of law and are auxiliary in nature. The subject of regulation of corporate norms is the relationship within the work collective. Such relations cover the establishment of working conditions, employee incentives, the procedure for applying liability measures, etc. Corporate rules of law are the result of legal specialization, are established with the aim of concretization and detail, taking into account the uniqueness of specific relations. ; У статті на підставі аналізу доктринальних джерел і положень правових актів розглянуто сутність публічної і корпоративної нормотворчості в трудовому праві Укра-їни. Автором з'ясовано, що проблема удосконалення на-ціонального трудового законодавства кілька десятиліть визначає спрямованість зусиль науковців і практиків. Багато правових норм, які регулюють трудові відносини, приймалися за умов, коли основним роботодавцем висту-пала держава, а правам і свободам учасників трудових відносин не приділялося достатньої уваги. Удосконалення правових актів, якими регулюються трудові відносини, потребує розмежування компетенції суб'єктів нормотвор-чості. Мета статті полягає у визначенні кола компетен-ції суб'єктів публічної і корпоративної нормотворчості і здійснення розмежування їх повноважень у досліджува-ній сфері. У статті розглянуто особливості нормотворчості Президента України, Верховної Ради України, Кабіне-ту Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців та їх об'єднань, професійних спілок, трудових колекти-вів. Охарактеризовано властивості публічної та корпора-тивної нормотворчості з урахуванням відмінностей між ними. З'ясовано, що завдяки колективним договорам і угодам надається можливість членам громадянсько-го суспільства, роботодавцям і працівникам самостійно встановлювати права і обов'язки, обмежувати втручання держави у сферу, що становить приватний інтерес. Зро-блено висновок, що поряд із державною або централізо-ваною нормотворчістю суб'єктів трудового права існує й корпоративна нормотворчість, суб'єктами якої виступа-ють роботодавці та їх об'єднання, професійні спілки та їх об'єднання, трудові колективи. Автор констатує, що кор-поративні норми заповнюють прогалини в нормативній системі права і мають допоміжний характер. Предметом регулювання корпоративних норм є відносини усереди-ні колективу (встановлення умов праці, заохочення пра-цівників, порядок застосування заходів відповідальності тощо). Корпоративні норми права є результатом правової спеціалізації, встановлюються з метою конкретизації та деталізації, обліку своєрідності конкретних відносин.

It was improved the necessity of an accounting support of employee benefits, identified in accordance with Ukrainian Accounting Standard 26, in the collective contract practices of economic entity. It was formulated directions of the accounting support of economic operations, which enabling the subjects of labor legal relationship more effectively exercise their rights and responsibilities, primarily through prudent use of complete and accurate economic information generated by the accounting system. It was studied the system of legal regulation of economic operations in the area of labor relations, defined the directions of accounting reflection of economic activity of the enterprise in payments of salaries for the purpose of forming an effective accounting system for providing reasonable management decisions. It was established that the legal support of accounting is more progressive and therefore appeared the necessity to bring it in line with the legislative regulation of salaries. ; Доведена необходимость учетного сопровождения выплат работникам, идентифицированным согласно П(С)БУ 26, в коллективно-договорную практику субъекта хозяйствования. Сформулированы направления учетного обеспечения хозяйственных операций, что дают возможность субъектам трудовых правоотношений наиболее эффективно реализовывать свои права та обязанности, прежде всего на основе использования полной и достоверной экономической информации, что генерируется системою бухгалтерского учета. Исследовано систему нормативно-правового регулирования хозяйственных операций в сфере трудовых правоотношений, обозначены направления учетного отображения фактов хозяйственной деятельности предприятия относительно расчетов по оплате труда с целью формирования эффективной системы учетного обеспечения для принятия обоснованных управленческих решений. Установлено, что правовое обеспечение бухгалтерского учета является более прогрессивным и поэтому необходимым является приведение в соответствие законодательного регулирования системы оплаты труда. ; Доведено необхідність облікового супроводу виплат працівникам, ідентифікованих у відповідності до П(С)БО 26, в колективно-договірну практику суб'єкта господарювання. Сформульовано напрями облікового забезпечення господарських операцій, що надають можливість суб'єктам трудових правовідносин більш ефективно реалізовувати свої права та обов'язки, передусім на підґрунті застосування повної та достовірної економічної інформації, що генерується системою бухгалтерського обліку. Досліджено систему нормативно-правового регулювання господарських операцій у сфері трудових правовідносин, визначено напрями облікового відображення фактів господарської діяльності підприємства в частині розрахунків з оплати праці з ціллю формування ефективної системи облікового забезпечення для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Встановлено, що правове забезпечення бухгалтерського обліку є більш прогресивним, а тому необхідним виявилось приведення у відповідність до нього законодавчого регулювання системи оплати праці.

The article analyzes the specifics of termination of labor relations. The author's definition of thislegal category is provided. The essence and importance of termination of labor relations are outlined,where it is established that it stipulates certain legal facts termination of legal relations between theemployer and the employee, which have arisen on the basis of the employment contract and wereformalized by it, as well as the legal consequence of the emergence and action of certain legal facts whichin the legal literature are called termination. It is clear that clarifying the concept under consideration, itis necessary to determine its separate components, such as "termination" and "labor relations. ". As forthe first component, it has less legal meaning than lexical content, and only in conjunction with thesecond component forms a separate legal category. In terminology dictionaries, termination is regardedas the action of the meaning of cease and desist, and the term "cease" is considered, in particular, how tocease to do something, to cease to happen, to remain without completion, to cease to exist, to refuse tocontinue, to put an end to any -Why; to achieve the rejection of something, the completion of something,the limit of something. It is determined that the essence of termination of employment is manifested in thefact that this category: implies, due to certain legal facts, the termination of legal relations between theemployer and the employee, which arose on the basis of an employment contract and were formalized byhim; is the legal consequence of the occurrence and action of certain legal facts, which are referred to aslawbreakers in legal literature. Accordingly, the legal connection between the employer and the employee regarding the object - work disappears, and the respective rights and obligations of the parties areterminated due to the reasons stipulated by the law. Termination of employment under any circumstancesmeans the termination of all rights and obligations of the subjects of employment relations, the conditionson which those relations were built, and always means the impossibility of maintaining the existing legalrelationship due to the absence of one or all elements of such relations. Such termination can be in threeways for the disappearance of the object of employment relations, the content of such relations, or for thesubjects of those relations. We consider it expedient and correct to use the concept of "termination ofemployment" in the draft Labor Code instead of the term "termination of employment contract" used inthe current labor legislation. ; У статті проаналізовано специфіку припинення трудових відносин. Надано авторськевизначення даної правової категорії. Окреслено сутність та значення припинення трудовихвідносин де встановлено, що воно передбачає зумовлене певними юридичними фактамизавершення правових зв'язків між роботодавцем та працівником, які виникли на підставітрудового договору та були ним формалізовані, а також є правовим наслідком виникнення та діїпевних юридичних фактів, які в правовій літературі називаються правоприпиняючими.Зясовано,з'ясування поняття, що розглядається, необхідно визначитися із такими його окремимискладовими, як "припинення" та "трудові відносини". Щодо першої складової, то вона має нестільки юридичний, як лексичний зміст і лише в сукупності з другою складовою утворює окремуправову категорію. У тлумачних словниках "припинення" розглядається як дія за значеннямприпинити і припинитися, а слово "припинитися" в свою чергу розглядається, зокрема, якперестати робити щось, переставати відбуватися, залишатися без завершення, переставатиіснувати, відмовитися від продовження чогось, покласти край будь-чому; домогтися відмови відчого-небудь, завершення чого-небудь, межа чогось. Визначено, що чином сутність припиненнятрудових відносин проявляється в тому, що ця категорія: передбачає зумовлене певнимиюридичними фактами завершення правових зв'язків між роботодавцем та працівником, яківиникли на підставі трудового договору та були ним формалізовані; є правовим наслідкомвиникнення та дії певних юридичних фактів, які в правовій літературі називаютьсяправоприпиняючими. Відповідно зникає правовий зв'язок між роботодавцем та працівникомвідносно об'єкта - роботи, а також припиняються відповідні права та обов'язки сторін внаслідокпідстав, визначених законом. Припинення трудових відносин за будь-яких умов означаєприпинення всіх прав та обов'язків суб'єктів трудових відносин, умов, на яких ці відносини булипобудовані і завжди означає неможливість збереження існуючого правовідношення черезвідсутність одного чи всіх елементів таких відносин. Таке припинення може бути в трьохнапрямах щодо зникнення об'єкту трудових відносин, змісту таких відносин чи щодо суб'єктівцих відносин. Зазначено вважаємо доцільним та правильним вживання в проекті Трудовогокодексу поняття "припинення трудових відносин" замість вживаного в чинному законодавствіпро працю поняття "припинення трудового договору".

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Чинне трудове законодавство регламентує порядок реалізації цього права та відводить визначальну роль у цьому процесі трудовому договору. Визначення й основні ознаки останнього на різних етапах розвитку суспільства відображають загальний стан усієї галузі, баланс інтересів роботодавців та працівників, співвідношення законодавчого та договірного регулювання.Проаналізовано історичний шлях, який пройшла дефініція поняття «трудовий договір» як на законодавчому рівні, так і у наукових роботах. Проведене дослідження дало змогу відстежити загальні тенденції розвитку інституту трудового договору та оцінити чинний стан законодавства із цього питання. Зокрема, було проаналізовано визначення, що міститься в статті 21 чинного Кодексу законів про працю України, та пропозиції авторів існуючих проєктів Трудового кодексу України та Закону України «Про працю». ; Статья 43 Конституции Украины гарантирует каждому право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно избирает или на который свободно соглашается. Действующее трудовое законодательство регламентирует порядок реализации этого права и отводит определяющую роль в этом процессе трудовому договору. Определение и основные признаки последнего на разных этапах развития общества являются отражением состояния всей отрасли, баланса интересов работодателя и работника, соотношения законодательного и договорного регулирования.Анализируется исторический путь дефиниции понятия «трудовой договор» как на законодательном уровне, так и в научных работах. Проведённое исследование позволило отследить общие тенденции развития института трудового договора и оценить текущее состояние национального законодательства по этому вопросу. В частности, были проанализированы определения, что содержатся в статье 21 действующего Кодекса и предложения авторов существующих проектов Трудового кодекса Украины и Закона Украины «О труде». ; The Constitution of Ukraine guarantees to everyone the right to labour, including the possibility to earn one's living by labour that he or she freely chooses or to which he or she freely agrees. The State creates conditions for citizens to fully realise their right to labour, guarantees equal opportunities in the choice of profession and of types of labour activity.The main way to realize given right is to enter into an employment contract. The first scientist on the territory of Russian Empire who studied a nature of employment contract and its distinctions from civil contracts was Lev Tal (1866–1933). Beginning from 1922 Employment Contract has also passed a long historical way in the national legislation.Recently Cabinet of Ministers of Ukraine opened to the public a Project of new Labour Law. Its norms radically differs from the current legal regulation and offers a new reality for labor relations. Considering an importance of active discussion of new Project we decided to analyze a definition and main features of employment contract given in the Project and to compare it with previous legislative definitions. For this scientific achievements in this area were actively used.The explanatory note to the Project gives us an idea about general aim of new document. The latter is directed to set equal rules for business, to make rights and interests of employers and employees balanced, to stimulate a development of new businesses, to simplify a procedure of starting and ending labour relations, lowering an unemployment level etc. Analysis of definition and main features of employment contract given in the Project shows that balance between legislative and contractual regulation is changing – the share of second is strongly increasing.Concluding the research we state that the revolutionary changes offered by the Cabinet of Ministers of Ukraine can lead to situation when employees will not be able to defend themselves properly. As a result a unpredictable reaction from society can occur. Our suggestion is to continue a discussion of Project text and to use actively the scientific achievements accumulated by leading national and foreign schools of Labor Law.

The Constitution of Ukraine guarantees to everyone the right to labour, including the possibility to earn one's living by labour that he or she freely chooses or to which he or she freely agrees. The State creates conditions for citizens to fully realise their right to labour, guarantees equal opportunities in the choice of profession and of types of labour activity.The main way to realize given right is to enter into an employment contract. The first scientist on the territory of Russian Empire who studied a nature of employment contract and its distinctions from civil contracts was Lev Tal (1866–1933). Beginning from 1922 Employment Contract has also passed a long historical way in the national legislation.Recently Cabinet of Ministers of Ukraine opened to the public a Project of new Labour Law. Its norms radically differs from the current legal regulation and offers a new reality for labor relations. Considering an importance of active discussion of new Project we decided to analyze a definition and main features of employment contract given in the Project and to compare it with previous legislative definitions. For this scientific achievements in this area were actively used.The explanatory note to the Project gives us an idea about general aim of new document. The latter is directed to set equal rules for business, to make rights and interests of employers and employees balanced, to stimulate a development of new businesses, to simplify a procedure of starting and ending labour relations, lowering an unemployment level etc. Analysis of definition and main features of employment contract given in the Project shows that balance between legislative and contractual regulation is changing – the share of second is strongly increasing.Concluding the research we state that the revolutionary changes offered by the Cabinet of Ministers of Ukraine can lead to situation when employees will not be able to defend themselves properly. As a result a unpredictable reaction from society can occur. Our suggestion is to continue a discussion of Project text and to use actively the scientific achievements accumulated by leading national and foreign schools of Labor Law. ; Статья 43 Конституции Украины гарантирует каждому право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно избирает или на который свободно соглашается. Действующее трудовое законодательство регламентирует порядок реализации этого права и отводит определяющую роль в этом процессе трудовому договору. Определение и основные признаки последнего на разных этапах развития общества являются отражением состояния всей отрасли, баланса интересов работодателя и работника, соотношения законодательного и договорного регулирования.Анализируется исторический путь дефиниции понятия «трудовой договор» как на законодательном уровне, так и в научных работах. Проведённое исследование позволило отследить общие тенденции развития института трудового договора и оценить текущее состояние национального законодательства по этому вопросу. В частности, были проанализированы определения, что содержатся в статье 21 действующего Кодекса и предложения авторов существующих проектов Трудового кодекса Украины и Закона Украины «О труде». ; Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Чинне трудове законодавство регламентує порядок реалізації цього права та відводить визначальну роль у цьому процесі трудовому договору. Визначення й основні ознаки останнього на різних етапах розвитку суспільства відображають загальний стан усієї галузі, баланс інтересів роботодавців та працівників, співвідношення законодавчого та договірного регулювання.Проаналізовано історичний шлях, який пройшла дефініція поняття «трудовий договір» як на законодавчому рівні, так і у наукових роботах. Проведене дослідження дало змогу відстежити загальні тенденції розвитку інституту трудового договору та оцінити чинний стан законодавства із цього питання. Зокрема, було проаналізовано визначення, що міститься в статті 21 чинного Кодексу законів про працю України, та пропозиції авторів існуючих проєктів Трудового кодексу України та Закону України «Про працю».