Suchergebnisse

Статтю присвячено оцінці впливу факторів на прийняття управлінських рішень при виникненні нестандартних ситуацій та під час пандемії у пунктах пропуску.
Прийняття оптимального рішення у нестандартних ситуаціях в пунктах пропуску на посадових осіб органів охорони державного кордону впливає безліч факторів, як зовнішнього, так і внутрішнього середовища, що у сукупності складають умови. Тому, для моделювання процесу прийняття управлінського рішення необхідно чітко визначити фактори (зовнішні та внутрішні), а також необхідно дослідити питання щодо наявності функціонального зв'язку між факторами, з одного боку, та особою, що приймає рішення, з іншого. Отримані залежності будуть основою моделі процесу прийняття управлінського рішення в нестандартних ситуаціях.
Вирішенні проблеми ефективності управлінського рішення є визначення факторів, що впливають на їх прийняття. Під фактором розуміється явище, яке вливає на процес прийняття управлінського рішення при виникненні нестандартних ситуацій.
Для визначення пріоритетності факторів була проведена експертна оцінка. Експертиза факторів впливу на прийняття управлінського рішення проводилася у відповідності до вимог, що висуваються до експертизи. Рівень компетентності експертів щодо проблеми дослідження рахувався однаковим. Із відомих методів експертного оцінювання об'єктів було обрано метод парних порівнянь. Перевага цього методу у даному випадку полягає в тому, що при вирішенні задач оцінювання великої кількості об'єктів перед експертами виникають труднощі психологічного характеру, які обумовлені неоднозначністю сприйняття множини властивостей цих об'єктів. Експерти порівняно легко вирішують задачу вибору переваги на парі об'єктів, коли не вимагається використовувати умови транзитивності. Накладення цієї умови на множину об'єктів, що порівнюються, ускладнює експертизу і призводить до великої кількості помилок.

The article examines the concept of «globalization» and the factors of its influence and formation. In particular, the political, legal, market, cost and competition factors that determine the main guidelines of the business environment for countries that are part of the common economic, legal and socio-cultural space. The advantages and disadvantages of globalization processes for business structures and national economies are noted. The essential characteristics of the uncertainty of the enterprise's behavior during the spread and active development of globalization processes are highlighted. The expediency of using the principles of Abel's model to reflect the opportunities and losses in creating a common economic space is determined. Recommendations for the formation of the optimal behavioral trajectory of enterprises under conditions of uncertainty based on the choice of strategy taking into account the criteria of Savage, Hurwitz and Walras. In the formation of the article used general scientific methods of induction and deduction — in determining the impact of globalization on enterprises and the national economy, analysis and synthesis — in studying the factors of globalization on the national economy of individual states, scientific abstraction and economic experiment — firms in conditions of uncertainty. It is proved that globalization processes in the world economy will promote the formation of adaptive behavior in enterprises, which is aimed at identifying and classifying the company's resources, assessing the strengths and weaknesses of the competitive environment, potential and earnings in terms of opportunities for permanent competitive advantage and profit. The authors propose measures that will determine the benchmarks of the optimal behavioral trajectory of the enterprise with these opportunities and limitations, namely: optimization and rationalization of resource use; formation of a stable multilateral information flow and adaptive information processing tools; optimization of the system of planning, accounting and control over the main indicators of the business structure in the direction of improving the system of forecasting and cost planning; formation of the optimal capital structure in order to ensure the growth of international competitiveness; dynamic adjustment of assortment policy, adaptation to quality control systems on the world market. ; Метою написання статті є дослідження сутності поняття «глобалізація» та факторів її формування в аспекті побудови індивідуальної поведінкової траєкторії підприємства в умовах зростаючої невизначеності, спричиненої глобалізаційними процесами. Обґрунтовано переваги і недоліки глобалізаційних процесів для бізнес-структур та національних економік. Виокремлено сутнісні характеристики невизначеності поведінки підприємства за поширення та активного розвитку глобалізаційних процесів. Запропоновано рекомендації щодо формування оптимальної поведінкової траєкторії підприємств за умови невизначеності на основі вибору стратегії з рахуванням критеріїв Севіджа, Гурвіца і Вальраса. При формуванні матеріалів статті використано загальнонаукові методи індукції та дедукції — при визначенні впливу глобалізації як на підприємства, так і на національну економіку, аналізу та синтезу при дослідженні факторів впливу глобалізації на національну економіку окремих держав, наукової абстракції та економічного експерименту — при формуванні оптимальної поведінкової траєкторії фірм в умовах невизначеності. Доведено, що глобалізаційні процеси у світовому господарстві сприятимуть формуванню в підприємства адаптивної поведінки, яка спрямована на визначення та класифікацію ресурсів компанії, оцінку сильних і слабких сторін конкурентного середовища, потенціалу та можливостей заробітку щодо можливостей отримання постійної конкурентної переваги і створення прибутку.

The article examines the concept of «globalization» and the factors of its influence and formation. In particular, the political, legal, market, cost and competition factors that determine the main guidelines of the business environment for countries that are part of the common economic, legal and socio-cultural space. The advantages and disadvantages of globalization processes for business structures and national economies are noted. The essential characteristics of the uncertainty of the enterprise's behavior during the spread and active development of globalization processes are highlighted. The expediency of using the principles of Abel's model to reflect the opportunities and losses in creating a common economic space is determined. Recommendations for the formation of the optimal behavioral trajectory of enterprises under conditions of uncertainty based on the choice of strategy taking into account the criteria of Savage, Hurwitz and Walras. In the formation of the article used general scientific methods of induction and deduction — in determining the impact of globalization on enterprises and the national economy, analysis and synthesis — in studying the factors of globalization on the national economy of individual states, scientific abstraction and economic experiment — firms in conditions of uncertainty. It is proved that globalization processes in the world economy will promote the formation of adaptive behavior in enterprises, which is aimed at identifying and classifying the company's resources, assessing the strengths and weaknesses of the competitive environment, potential and earnings in terms of opportunities for permanent competitive advantage and profit. The authors propose measures that will determine the benchmarks of the optimal behavioral trajectory of the enterprise with these opportunities and limitations, namely: optimization and rationalization of resource use; formation of a stable multilateral information flow and adaptive information processing tools; optimization of the system of planning, accounting and control over the main indicators of the business structure in the direction of improving the system of forecasting and cost planning; formation of the optimal capital structure in order to ensure the growth of international competitiveness; dynamic adjustment of assortment policy, adaptation to quality control systems on the world market. ; Метою написання статті є дослідження сутності поняття «глобалізація» та факторів її формування в аспекті побудови індивідуальної поведінкової траєкторії підприємства в умовах зростаючої невизначеності, спричиненої глобалізаційними процесами. Обґрунтовано переваги і недоліки глобалізаційних процесів для бізнес-структур та національних економік. Виокремлено сутнісні характеристики невизначеності поведінки підприємства за поширення та активного розвитку глобалізаційних процесів. Запропоновано рекомендації щодо формування оптимальної поведінкової траєкторії підприємств за умови невизначеності на основі вибору стратегії з рахуванням критеріїв Севіджа, Гурвіца і Вальраса. При формуванні матеріалів статті використано загальнонаукові методи індукції та дедукції — при визначенні впливу глобалізації як на підприємства, так і на національну економіку, аналізу та синтезу при дослідженні факторів впливу глобалізації на національну економіку окремих держав, наукової абстракції та економічного експерименту — при формуванні оптимальної поведінкової траєкторії фірм в умовах невизначеності. Доведено, що глобалізаційні процеси у світовому господарстві сприятимуть формуванню в підприємства адаптивної поведінки, яка спрямована на визначення та класифікацію ресурсів компанії, оцінку сильних і слабких сторін конкурентного середовища, потенціалу та можливостей заробітку щодо можливостей отримання постійної конкурентної переваги і створення прибутку.

A mathematical model of a stochastic game for decision making in hierarchical systems under uncertainty conditions is developed. The essence of the game consists in aligning the players' pure strategies to achieve a consensus or a majoritarian collective solution. The parameterization of the game model for the separation of the autocratic, anarchic, and democratic hierarchical structures of decision-making systems is carried out. A Markov recurrent method for solving a stochastic game based on a stochastic approximation of the complementary slackness condition has been developed. ; Разработана математическая модель стохастической игры для принятия решений в иерархических системах в условиях неопределенности. Суть игры состоит в выравнивании чистых стратегий игроков для достижения консенсусного или мажоритарного коллективного решения. Выполнена параметризация игровой модели для обособления автократической, анархической и демократической иерархических структур систем принятия решений. Разработан марковский рекуррентный метод решения стохастической игры на основе стохастической аппроксимации условия дополняющей нежесткости. ; Розроблено математичну модель стохастичної гри для прийняття рішень в ієрархічних системах в умовах невизначеності. Суть гри полягає у вирівнюванні чистих стратегій гравців для досягнення консенсусного або мажоритарного колективного рішення. Виконано параметризацію ігрової моделі для відокремлення автократичної, анархічної та демократичної ієрархічних структур систем прийняття рішень. Розроблено марковський рекурентний метод розв'язування стохастичної гри на основі стохастичної апроксимації умови доповняльної нежорсткості.

An algorithm for solving a stochastic game for decision making in hierarchical systems under uncertainty is developed. An analysis of the results of computer modeling of a stochastic game for autocratic, anarchic and democratic hierarchical decision making systems with the binary tree structure is performed. It has been established that autocratic-centric hierarchical systems have the smallest training time for achieving a close-to-consensus solution. The influence of parameters on the convergence of the game method in the process of finding a consensus or a majoritarian collective solution is studied. ; Разработан алгоритм решения стохастической игры для принятия решений в иерархических системах в условиях неопределенности. Выполнен анализ результатов компьютерного моделирования стохастической игры для автократической, анархической и демократической иерархических систем принятия решений со структурой бинарного дерева. Установлено, что наименьший период обучения для достижения близкого к консенсусному решению имеют автократически-центричные иерархические системы. Изучено влияние параметров на сходимость игрового метода в процессе поиска консенсусного или мажоритарного коллективного решения. ; Розроблено алгоритм розв'язування стохастичної гри для прийняття рішень в ієрархічних системах в умовах невизначеності. Виконано аналіз результатів комп'ютерного моделювання стохастичної гри для автократичної, анархічної та демократичної систем прийняття рішень зі структурою бінарного дерева. Установлено, що найменший період навчання для досягнення близького до консенсусного рішення мають автократично-центричні ієрархічні системи. Вивчено вплив параметрів на збіжність ігрового методу у процесі пошуку консенсусного або мажоритарного колективного рішення.

An algorithm for solving a stochastic game for decision making in hierarchical systems under uncertainty is developed. An analysis of the results of computer modeling of a stochastic game for autocratic, anarchic and democratic hierarchical decision making systems with the binary tree structure is performed. It has been established that autocratic-centric hierarchical systems have the smallest training time for achieving a close-to-consensus solution. The influence of parameters on the convergence of the game method in the process of finding a consensus or a majoritarian collective solution is studied. ; Разработан алгоритм решения стохастической игры для принятия решений в иерархических системах в условиях неопределенности. Выполнен анализ результатов компьютерного моделирования стохастической игры для автократической, анархической и демократической иерархических систем принятия решений со структурой бинарного дерева. Установлено, что наименьший период обучения для достижения близкого к консенсусному решению имеют автократически-центричные иерархические системы. Изучено влияние параметров на сходимость игрового метода в процессе поиска консенсусного или мажоритарного коллективного решения. ; Розроблено алгоритм розв'язування стохастичної гри для прийняття рішень в ієрархічних системах в умовах невизначеності. Виконано аналіз результатів комп'ютерного моделювання стохастичної гри для автократичної, анархічної та демократичної систем прийняття рішень зі структурою бінарного дерева. Установлено, що найменший період навчання для досягнення близького до консенсусного рішення мають автократично-центричні ієрархічні системи. Вивчено вплив параметрів на збіжність ігрового методу у процесі пошуку консенсусного або мажоритарного колективного рішення.

An algorithm for solving a stochastic game for decision making in hierarchical systems under uncertainty is developed. An analysis of the results of computer modeling of a stochastic game for autocratic, anarchic and democratic hierarchical decision making systems with the binary tree structure is performed. It has been established that autocratic-centric hierarchical systems have the smallest training time for achieving a close-to-consensus solution. The influence of parameters on the convergence of the game method in the process of finding a consensus or a majoritarian collective solution is studied. ; Разработан алгоритм решения стохастической игры для принятия решений в иерархических системах в условиях неопределенности. Выполнен анализ результатов компьютерного моделирования стохастической игры для автократической, анархической и демократической иерархических систем принятия решений со структурой бинарного дерева. Установлено, что наименьший период обучения для достижения близкого к консенсусному решению имеют автократически-центричные иерархические системы. Изучено влияние параметров на сходимость игрового метода в процессе поиска консенсусного или мажоритарного коллективного решения. ; Розроблено алгоритм розв'язування стохастичної гри для прийняття рішень в ієрархічних системах в умовах невизначеності. Виконано аналіз результатів комп'ютерного моделювання стохастичної гри для автократичної, анархічної та демократичної систем прийняття рішень зі структурою бінарного дерева. Установлено, що найменший період навчання для досягнення близького до консенсусного рішення мають автократично-центричні ієрархічні системи. Вивчено вплив параметрів на збіжність ігрового методу у процесі пошуку консенсусного або мажоритарного колективного рішення.

Necessary terms and scopes of application of method of taksonomyy are analysed for the comparative analysis of efficiency of functioning of the officially-battle systems in the conditions of vagueness. The analysis is carried out on the example of application of method of taksonomyy for estimation of complication of operative situation by the organs of management of military part (connection) of internal troops in the conditions of origin of mass disturbances. ; Проаналізовано необхідні умови і межі застосування методу таксономії для порівняльного аналізу ефективності функціонування службово-бойових систем в умовах невизначеності. Аналіз здійснено на прикладі застосування методу таксономії для оцінки складності оперативної обстановки органами управління військової частини (з'єднання) внутрішніх військ в умовах виникнення масових заворушень.

Necessary terms and scopes of application of method of taksonomyy are analysed for the comparative analysis of efficiency of functioning of the officially-battle systems in the conditions of vagueness. The analysis is carried out on the example of application of method of taksonomyy for estimation of complication of operative situation by the organs of management of military part (connection) of internal troops in the conditions of origin of mass disturbances. ; Проаналізовано необхідні умови і межі застосування методу таксономії для порівняльного аналізу ефективності функціонування службово-бойових систем в умовах невизначеності. Аналіз здійснено на прикладі застосування методу таксономії для оцінки складності оперативної обстановки органами управління військової частини (з'єднання) внутрішніх військ в умовах виникнення масових заворушень.

The article presents the formation of a paradigm of public administration and administration in the context of theoretical and methodological foundations. Public administration and administration are represented as self-deployment of complex hierarchical systems under uncertainty, information stochasticity and "balancing on the verge of chaos". The main purpose of the article is the conceptualization of the self-deployment of public administration and governance as a complex social system under conditions of stochasticity and "balancing on the verge of chaos". Methodology - systemic, structural-functional and synergetic methods and approaches that allow analyzing the conditions of instability and uncertainty. The synergetic-reflexive model of management as a complex social system consists of a set of nonlinear processes, in particular dynamic chaos as some of the most complex ordering. The research is based on the following objectives: to define the science of public administration and administration; to give an analysis of the noosphere concept of the public sphere as a unity of the economic, social and political spheres; to characterize the influence of factors and threats to the area of public sphere; to reveal the essence of the synergetic concept of self-organization of public administration and governance. As a result of the analysis, an innovative concept of public administration and governance as an integrated system that is developing harmoniously has been formed. The scientific novelty of the research is in identifying the ways to overcome instability and transition to a stable stage in the development of bureaucratic governance and administration. This allows us to conclude that the basis of the effectiveness of public administration and administration is self-organization, which is aimed at solving instability problems. Conditions of achievement of efficiency of public administration and administration as a complex social organism based on synergistic principles of development are revealed ; В статті представлено формування парадигми публічного управління та адміністрування в контексті теоретико-методологічних засад. Публічне управління та адміністрування представлено як саморозгортання складних ієрархічних систем в умовах невизначеності, інформаційної стохастичності та «балансування на межі хаосу». Головна мета статті – концептуалізація саморозгортання публічного управління та врядування як складної соціальної системи в умовах стохастичності та «балансування на межі хаосу. Методологія – системний, структурно-функціональний та синергетичний методи та підходи, що дозволяють проаналізувати умови нестабільності та невизначеності. Синергетично-рефлексивна модель управління як складної соціальної системи складається з сукупності нелінійних процесів, зокрема динамічного хаосу як деякої зверхскладної упорядкованості. В основі дослідження представлено такі завдання : визначити науку публічного управління та адміністрування; дати аналіз ноосферноої концепції публічної сфери як єдності економічної, соціальної і політичної сфер; схарактеризувати вплив факторів та загроз на дільність публічної сфери; розкрити сутність синергетичної концепції самоорганізації публічного управління та врядування. В результаті аналізу сформовано інноваційну концепцію публічного управління та врядування як цілісної системи, що гармонійно розвивається. Наукова новизна дослідження у виявленні шляхів подолання нестабільності та переходу до стабільного етапу розвитку пубілчного управління та врядування. Це дозволяє зробити висновок, що в основі ефективності публічного управління та адміністрування - самоорганізація, яка виходить на вирішення проблем нестабільності. Виявлено умови досягнення ефективності публічного управління та адміністрування як складного соціального організму, що базується на синергетичних засадах розвитку

Досліджено особливості й суперечності cashless-економіки в інституційній інтерпретації, проаналізовано світовий досвід її розбудови в контексті гармонізації процесів створення cashless-економіки в Україні. Для досягнення поставлених цілей охарактеризовано сучасний стан розвитку цифрового фінансового сектору України, показано особливості циркуляції ліквідності за воєнного стану і на цій основі зроблено висновок, що, незважаючи на формування в Україні надсучасного платіжного простору, в кризових умовах можливим є повернення до архаїчних механізмів розрахунків, здатних підтримати цілісність економічної системи. Інституційний аналіз дозволив зробити висновки, що цифрові фінансові послуги є суперечливим явищем, яке, з одного боку, може частково компенсувати брак ринкових інститутів і цінностей (особливо в окремих країнах залежного розвитку), а з іншого – не дозволяє формуватися повноцінному суспільному попиту на ринкові інститути. На основі аналізу світового досвіду впровадження принципів безготівкової економіки показано, що, хоча обсяги безготівкових розрахунків зростають, вони не переважають серед пріоритетів європейських платіжних стратегій і не домінують у виборі суб'єктів ринку як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються. Досвід формування cashless-економіки в країнах, що розвиваються, доводить, що навіть за авангардного розвитку мобільних фінансових послуг можуть виникнути умови для повернення до активного використання готівкових розрахунків. Зважаючи на те, що в ситуації зростаючої невизначеності трендів політичного, економічного, соціального розвитку безготівкові розрахунки не можуть забезпечити фінансової усталеності, сьогодні важливо використовувати модель портфельного підходу до ліквідних активів, яка передбачає раціональну пропорцію між картковими і готівковими розрахунками суб'єктів.

Introduction. In an unstable economic environment, the formation of a regional industrial complex under conditions of uncertainty and risk factors leads to the fact that the innovative processes of the creation of the final product significantly deviate in time and space from its planned development. The sources of the formation of these factors and means of recording in the assessment of efficiency should be considered. Aim and tasks. Consider approaches to choosing innovative development options for a regional industrial complex under conditions of uncertainty and risk. Research results. Under the uncertainty one should understand the lack of data on the conditions in which economic activity will be thwarted, a low degree of predictability, increase of these conditions. When assessing innovation and investment projects in the region, the most important are the following types of uncertainties and regional risks: uncertainty about the behavior of competitors; uncertainty about the political and socio-economic situation in the country and region; incompleteness / inaccuracy of information about the parameters of innovations; foreign economic risks; incompleteness of information on financial sustainability; unpredictability of the tax policy; other types of financial risks; some types of risks: the risk of falsification of financial statements, the risk of theft of certain types of assets; emission risk, etc. Territorial peculiarities in innovative development the role of a significant factor is assigned: they can both accelerate and slow down the formation of the types of their economic activity, and in the broader sense - and the nature of strategic development. However, the implementation of the chain becomes even more important «new creation - new-introduction – innovation» and the generation of new technologies in this territory, which ensures the uniqueness of industrial production, which causes the formation of a spatially-innovative monopoly in the area of innovation activity. Conclusion. During the development of innovative processes at enterprises - innovators of the regional industrial complex it is necessary to take into account the specifics of such a complex object as the economic system of the region, factors of uncertainty and risk under the influence of the internal and external environment, especially the stages of the product life cycle/enterprise/industry. ; Проблема. При нестабільному економічному середовищі утворення регіонального промислового комплексу в умовах факторів невизначеності та ризику призводить до того, що інноваційні процеси створення кінцевої продукції суттєво відхиляються у часі та просторі від свого запланованого розвитку. Слід розглядати джерела утворення цих факторів та засобів їх обліку при оцінці ефективності. Мета та завдання. Розглянути підходи щодо вибору варіантів інноваційного розвитку регіонального промислового комплексу в умовах невизначеності та ризику. Результати. Під невизначеністю слід розуміти «недостатність даних про умови, у яких буде протикати економічна діяльність, низький ступінь передбачуваності, підвищення цих умов. Виявлено, що при оцінці інноваційно-інвестиційних проектів у регіоні найбільш важливими є такі види невизначеностей та регіональних ризиків: невизначеність поведінки конкурентів, їх цілей та поведінки на ринку; невизначеність політичної та соціально-економічної ситуації у країні та регіоні; неповнота/неточність інформації про параметри інновацій, їх техніко-економічних характеристик; зовнішньоекономічні ризики; неповнота інформації про фінансову стійкість; непередбачуваність податкової політики; непередбачуваність банківської системи; емісійний ризик. Виявлено, що територіальним особливостям у інноваційному розвитку відводиться роль значимого фактору: вони можуть як прискорювати, так і гальмувати формування типів їх господарської діяльності, а в більш широкому розумінні – і характер стратегічного розвитку. Запропоновано, що ще більшого значення набуває реалізація ланцюгу «новостворення – нововведення – інновація» та генерування нових технологій на даній території, що забезпечує унікальність промислового виробництва, яке визиває формування просторово-інноваційної монополії у зоні інноваційної діяльності. Висновки. Під час розвитку інноваційних процесів на підприємствах – новаторах регіонального промислового комплексу необхідно враховувати специфіку такого складного об'єкту як економічна система регіону, фактори невизначеності та ризику під впливом внутрішнього та зовнішнього середовища, особливості основних етапів життєвого циклу продукції/ підприємства/галузі.

The special, unique national model of public policy with the specific lines, that is oriented on generalized deliberal normatively-typical model, is formed in Ukraine, that in connection with passing of difficult process of adaptation to Ukrainian realities developed not enough and contradictory both after a form and on maintenance.The content of any national model of public policy depends on: political regime of the state, level of stability of the system, degree of development of public institutes, system of public management.Evolution of the political regime in Ukraine and transformation of the political system generally create specific institutional scopes for the actions of public actors, conditions for informatively-discursive space and system of public management.In Ukraine, there is a simultaneous display of two opposite tendencies – institutionalization and deinstitutionalization of socio-political structures. On the one hand, there is an emergence of new institutes and organizations at all levels of the political system, on the other hand, there is a gradual destruction of old institutes and practices of cooperation.The institutional specific that determines the trajectory of development of public policy in Ukraine is also the result of the choice of new institutes and adaptation of traditional institutes of management.The formal institutional framework of Ukraine is in permanent legal variability, succumbing corrections from the side of the ruling elite, which is presented by political and economic and regional structures that operate in accordance with the logic of political moment.The objective consequences of institutional vagueness are low efficiency of policy and crisis of legitimacy of political power in the political system of Ukraine ; В Україні формується особлива, унікальна національна модель публічної політики зі своїми специфічними рисами, яка орієнтується на узагальнену деліберативну нормативно-типову модель, що у зв'язку з проходженням складного процесу адаптації до українських реалій ще недостатньо розвинена і суперечлива як за формою, так і за змістом.Змістове наповнення будь-якої національної моделі публічної політики залежить від: політичного режиму держави, рівня стабільності системи, ступеня розвиненості публічних інститутів,системи публічного управління.Еволюція політичного режиму в Україні і трансформація політичної системи в цілому, створюють специфічні інституціональні рамки для дій публічних акторів, умови для інформаційнодискурсивного простору та системи публічного управління.В Україні спостерігається одночасний прояв двох протилежних тенденцій – інституціоналізації і деінстітуціоналізаціі соціально-політичних структур. З одного боку, відбувається поява нових інститутів і організацій на всіх рівнях політичної системи, з іншого боку спостерігається поступове руйнування старих інститутів і практик взаємодії.Інституціональна специфіка, яка визначає траєкторію розвитку публічної політики в Україні, є також результатом вибору нових і адаптації традиційних інститутів управління.Формальний інституціональний каркас України знаходиться в постійній правовій змінюваності, піддаючись корекції з боку правлячої еліти, представленої політико-економічними та регіональними структурами, які діють відповідно до логіки політичного моменту.Об'єктивним наслідком інституціональної невизначеності є низька ефективність політики та криза легітимності політичної влади в політичній системі України

The special, unique national model of public policy with the specific lines, that is oriented on generalized deliberal normatively-typical model, is formed in Ukraine, that in connection with passing of difficult process of adaptation to Ukrainian realities developed not enough and contradictory both after a form and on maintenance.The content of any national model of public policy depends on: political regime of the state, level of stability of the system, degree of development of public institutes, system of public management.Evolution of the political regime in Ukraine and transformation of the political system generally create specific institutional scopes for the actions of public actors, conditions for informatively-discursive space and system of public management.In Ukraine, there is a simultaneous display of two opposite tendencies – institutionalization and deinstitutionalization of socio-political structures. On the one hand, there is an emergence of new institutes and organizations at all levels of the political system, on the other hand, there is a gradual destruction of old institutes and practices of cooperation.The institutional specific that determines the trajectory of development of public policy in Ukraine is also the result of the choice of new institutes and adaptation of traditional institutes of management.The formal institutional framework of Ukraine is in permanent legal variability, succumbing corrections from the side of the ruling elite, which is presented by political and economic and regional structures that operate in accordance with the logic of political moment.The objective consequences of institutional vagueness are low efficiency of policy and crisis of legitimacy of political power in the political system of Ukraine ; В Україні формується особлива, унікальна національна модель публічної політики зі своїми специфічними рисами, яка орієнтується на узагальнену деліберативну нормативно-типову модель, що у зв'язку з проходженням складного процесу адаптації до українських реалій ще недостатньо розвинена і суперечлива як за формою, так і за змістом.Змістове наповнення будь-якої національної моделі публічної політики залежить від: політичного режиму держави, рівня стабільності системи, ступеня розвиненості публічних інститутів,системи публічного управління.Еволюція політичного режиму в Україні і трансформація політичної системи в цілому, створюють специфічні інституціональні рамки для дій публічних акторів, умови для інформаційнодискурсивного простору та системи публічного управління.В Україні спостерігається одночасний прояв двох протилежних тенденцій – інституціоналізації і деінстітуціоналізаціі соціально-політичних структур. З одного боку, відбувається поява нових інститутів і організацій на всіх рівнях політичної системи, з іншого боку спостерігається поступове руйнування старих інститутів і практик взаємодії.Інституціональна специфіка, яка визначає траєкторію розвитку публічної політики в Україні, є також результатом вибору нових і адаптації традиційних інститутів управління.Формальний інституціональний каркас України знаходиться в постійній правовій змінюваності, піддаючись корекції з боку правлячої еліти, представленої політико-економічними та регіональними структурами, які діють відповідно до логіки політичного моменту.Об'єктивним наслідком інституціональної невизначеності є низька ефективність політики та криза легітимності політичної влади в політичній системі України

The state of aviation of Ukraine in the pre- and post-pandemic period is analyzed. The peculiarities of the development of the existing objects of the aviation infrastructure of Ukraine, including the network of local airports, are determined. Factors influencing the development of state infrastructure in the field of building a network of local airports have been identified. The approach to understanding of networks of local airports as function consisting of such elements as the airport is formed; airline; organization of air traffic and factors of influence: demand for air transportation; geographical resources; technical and technological limitations; economic and organizational requirements; legal requirements; security; ecology; inclusiveness of the territory. A critical and comparative analysis of the strategy of development of the network of local airports of Ukraine on the basis of innovative models: low-cost transportation and organization of hub centers. It was identified that the socio-economic conditions of Ukraine are not favorable for the active development of air transport and the formation of a significant amount of effective demand among the population of Ukraine. The expediency of shifting the vector of aviation infrastructure financing to the development of local airports on the basis of foreign experience in shaping public demand and motivating conditions for the development of air transport on the basis of state financial support, local government financing or attracting investment from private investors. The expediency of financing from the state budget of priority local airports by their classification according to the chosen strategy of aviation infrastructure development in Ukraine, which should be reflected in the mathematical model of decision-making functions. ; В роботі проаналізовано стан авіації України у до- та після пандемічний період. Визначено особливості розвитку наявних об'єктів авіаційної інфраструктури України, у тому числі мережі локальних аеропортів. Встановлено фактори впливу на розвиток інфраструктури держави в сфері розбудови мережі локальних аеропортів. Сформовано підхід до розуміння мереж локальних аеропортів як функції, що складається з таких елементів як аеропорт; авіакомпанія; організації повітряного руху та факторів впливу: попит на авіаційні перевезення; географічні ресурси; техніко-технологічні обмеження; економіко-організаційні вимоги; правові вимоги; безпека; екологія; інклюзивність території. Проведено критично-порівняльний аналіз стратегії розвитку мережі локальних аеропортів України на базі інноваційних моделей: лоукост перевезень та організації хаб-центрів. Ідентифіковано, що соціально-економічні умови України не є сприятливими для активного розвитку авіаційних перевезень та формування значного обсягу платоспроможного попиту серед населення України. Доведено доцільність зміщення вектора фінансування авіаційної інфраструктури в сферу розвитку локальних аеропортів на базі закордонного досвіду щодо формування попиту населення та мотивуючих умов для розвитку авіаперевезень на базі державної фінансової підтримки, фінансування органами місцевого самоврядування чи залучення інвестицій від приватного інвестора. Запропоновано доцільність фінансування з державного бюджету пріоритетних локальних аеропортів шляхом їх класифікації відповідно до обраної стратегії розвитку авіаційної інфраструктури в Україні, яка повинна відображатись математичною моделлю прийняття рішення про вибір стратегії розвитку мережі локальних аеропортів в умовах невизначеності у вигляді множин допустимих альтернатив та можливих станів середовища, цільової функції.