The article is devoted to the definition of the main forms of European integration in the law. The author justifies his vision of integration processes in the law. On the basis of a comprehensive study of the scientific literature by the European Union as defined by supranational entities. ; Статья посвящена определению основных форм европейской интеграции в праве. Автор обосновывает свое видение интеграционных процессов в праве. В статье на основе комплексного исследования научной литературы Европейский Союз определяется автором как надгосударственное образование. ; Статтю присвячено визначенню основних форм європейської інтеграції в праві. Автор обґрунтовує своє бачення інтеграційних процесів у праві. У статті на основі комплексного дослідження наукової літератури Європейський Союз визначається автором як наддержавне утворення.
Mazurenko D. Judgmentrealisation in tax lawThe article analyzes themanifestation of dispositiveness in thetax law, as the law gives the subjectthe right to choose at its judgement.The author distinguishes betweenobjective and subjective factors ofjudgement.The article emphasizes thatprevalently the study of the judgementcategory is resolve itself to the studyof law enforcement judgement ina general theoretical perspective,administration and judicialjudgement, which are a special kindsof law enforcement judgement, or interms of sectoral features, includingthe tax law. Such approaches narrowthe judgement category and excludefrom it the judgement of other lawsubjects who have the opportunity tochoose options for behavior.The author distinguishes betweensuch concepts as "judgement"and "discretion". In this regard,it is pointed out that the term"judgement" has a broader meaningthan "discretion". The judgementapplies to all subjects of the tax law,in turn discretion applies only to thesubjects of authority. In exercisingthe judgement, the obligated personis endowed with the right to satisfytheir own interest, in contrast to theauthoritative party of legal relations,which has no self-interest, butexercises the powers granted to it inthe interests of society and the state.In addition, the article analyzesin detail the distinction between"discretion" and "discretionarypowers". Discretionary powers areseen as the unity of the rights andresponsibilities of public authorities,and the term "discretion" means theright of a subject to choose one ofseveral options. The views of scholarson this issue have been examined,indicating that powers are seen as aterm of legal responsibilities.It is emphasized that courts haverepeatedly used in their decisions thedefinition of "discretionary powers"contained in the Recommendationof the Committee of Ministers ofthe Council of Europe, which is of arecommendatory nature for Ukrainianlegislation. The author points out theneed to enshrine at the legislativelevel the terms "judgement" and"discretion". ; У статті проаналізовано проявдиспозитивності в податковомуправі, оскільки закон надає суб'єктуправо обирати на власний розсуд.Авторкою виділено об'єктивні тасуб'єктивні фактори розсуду.У статті акцентовано увагу натому, що переважно дослідженнякатегорії «розсуд» зводиться довивчення правозастосовного роз-суду в загальнотеоретичномуракурсі, а також адміністратив-ного та судового розсуду, які єособливими різновидами правоза-стосовного розсуду, або з поглядуна галузеві особливості, зокремав податковому праві. Подібні під-ходи звужують категорію розсудута виключають з неї розсуд іншихсуб'єктів права, які мають можли-вість вибору варіантів поведінки.Авторкою розмежовано такіпоняття, як «розсуд» та «дискре-ція», та указано, що термін «роз-суд» має ширше значення порівняноз терміном «дискреція». Розсудзастосовується для всіх суб'єктівподаткового права, тоді як дискре-ція – тільки для владних суб'єктів.За реалізації розсуду зобов'язанаособа наділена правом задоволеннявласного інтересу на відміну відвладної сторони правовідносин, якане має власного інтересу, а реалі-зує надані їй повноваження в інте-ресах суспільства та держави.Крім того, у статті детальнопроаналізовано відмежуванняпонять «дискреція» та «дискре-ційні повноваження». Дискреційніповноваження розглядаються якєдність прав та обов'язків держав-них органів, а термін «дискреція»означає право суб'єкта обиратиодин із декількох наявних варіан-тів. Досліджено погляди науковцівіз цього питання, які вказують,що повноваження розглядаютьсяяк термінологічна сполука «пра-во-обов'язок».Наголошено на тому, що судинеодноразово використовують усвоїх рішеннях визначення «дис-креційні повноваження», якеміститься в Рекомендації Комі-тету Міністрів Ради Європи тамає рекомендаційний характердля українського законодавства.Авторкою вказано на необхідністьзакріплення на законодавчому рівнітермінів «розсуд» та «дискреція».
The multicultural nature of modern societies due to the processes of globalization and integration is evidence not only of growing respect for the principles of equality and tolerance in the interaction of different sociocultural groups, but also exacerbation of interethnic conflicts and confrontations between two modern trends, namely national identification and cultural unification. It is the latter fact that requires a deep theoretical understanding of the realities of multiculturalism in the modern world. In the Ukrainian scientific discourse, the phenomenon of multiculturalism is one that is actively discussed since the beginning of the XXI century, although it has not acquired an unambiguous description. The need for a detailed and in-depth study of the achievements of European models of multiculturalism is the most appropriate for their use in modern polyethnic Ukraine in order to develop optimal strategies and tactics for building a truly democratic society. A society that perceives multiculturalism as a political and ideological doctrine that ensures social integration, as it creates a comfortable cultural environment and a sense of state for all ethnic, cultural and religious groups. Discussions should focus not only on international human rights standards, but also on effective mechanisms for their implementation at the level of national governments, as well as on the timely implementation of international law in national legislation. Each state must determine for itself how much non-standard political and cultural rights it can and must provide to communities and their representatives who have difficulty adapting or upholding the principles of "alternative" identity. In developing an appropriate strategy for the group interests of ethnic and religious communities, it should take care of the entire system of mechanisms that will ensure its implementation. ; Мультикультурний характер сучасних суспільств завдяки процесам глобалізації та інтеграції є свідченням не тільки зростання поваги до принципів рівності та толерантності у взаємодії різних соціокультурних груп, але й загострення міжнаціональних конфліктів та протистоянь на конфронтації двох сучасних тенденцій, а саме, національної ідентифікації та культурної уніфікації. Саме останній факт вимагає глибокого теоретичного осмислення реалій мультикультуралізму в сучасному світі.
The thesis is devoted to enterprise mortgage institution research, while enterprise is considered as a property complex unit. Author investigates the reasons of property complex mortgage legal relations origin and legal regime of property complex elements in mortgage legal relations. Analyzed and ascertained regularities of the property complex mortgage institute resulted in suggestions as to the improvement of the Ukrainian legislation system and recommendations concerning its practical usage.
The article is devoted to elucidation the legal nature and content of the legal category of «measure ofprotection», designated the basiccharacteristics with the help of which protective measures may be delimited with measures of legal liability as part of employment relationships. The legislation of Ukraine was analyzed due to the field mentioned above. ; Статья посвящена выяснению юридической природы и содержания правовой категории «меры защиты», определению основных признаков, по которым меры защиты могут быть разграничены с мерами юридической ответственности в рамках трудовых правоотношений. Проведен анализ законодательства Украины в вышеупомянутой сфере. ; Статтю присвячено з'ясуванню юридичної природи та змісту правової категорії «заходи захисту», визначенню основних ознак, за якими заходи захисту можуть бути розмежовані із заходами юридичної відповідальності в межах трудових правовідносин. Проведено аналіз законодавства України у вищезазначеній сфері.
The article explores the concept of international terrorism, clarifies the origin, content and scope of this concept, analyzes the doctrinal views on the definition of international terrorism and clarifies its essential features, gives a general description of the international cooperation of states within the UN within the codification of international crimes and the definition of international terrorism, offers the author's definition of the crime of international terrorism. The author emphasizes that the problem of war and peace for the present world and security remains the most pressing among other global problems of our time and notes that one of the specific types of war in international space is international terrorism. Every year more and more people are killed by terrorist acts, and there is no effective mechanism for counteracting this phenomenon and there is no single view of this phenomenon among scientists and in international law. The term - "International terrorism" is considered by various authors as an international crime, an international criminal offense, a crime of an international kind or a criminal act of a general criminal kind, which inevitably affects its features. The independent composition of international terrorism is still missing from the draft Code of Crimes against Peace and Security of Humanity 1996 and in the Rome Statute of the International Criminal Court 1998. One explanation for such non-specificity in the definition and punishment of the crime of international terrorism is the politicization of this concept and its estimates. So far, terrorism often acts as an effective instrument in the conflicts of developed and third world countries, and it does not help to find consensus of its definition. I propose after analysis the doctrine and practice of implementing international law to define international terrorism as: the planning, implementation, organization, promotion or financing of acts of terrorism that have caused or may have grave international consequences: an international armed conflict; complications of diplomatic activity of states; mass casualties; large-scale, serious environmental damage; mass violations of human rights, etc. ; В статті досліджується поняття міжнародного тероризму, з'ясовується походження, зміст та обсяг цього поняття, аналізуються доктринальні погляди на визначення міжнародного тероризму та з'ясовуються його сутнісні ознаки, дається загальна характеристика міжнародного співробітництва держав в рамках ООН щодо кодифікації міжнародних злочинів та визначення міжнародного тероризму, пропонується авторська дефініція злочину міжнародного тероризму.
The article reveals the social role of justice in administrative law. It has been established that the judiciary is identified not only with the functioning of the system of public authorities, whose activities are aimed at the administration of justice, but also with deep historical processes and objective social reality. The social understanding of the judiciary has been clarified, which represents a much wider and more diverse range in comparison with its state-legal interpretation and represents one of the most important components of the whole system of social power. The social and legal nature of the judiciary, which has a dualistic character, is revealed, because on the one hand the judiciary is a kind of state power, the need to respect and ensure its protection is defined at the highest constitutional level, and on the other - as a social institution resolution of social conflicts through legal mechanisms. It is proved that the judiciary acts as a fundamental basis and multifaceted legal phenomenon of public life. The essence of justice is clarified, which is manifested in the exercise of judicial power of direct influence not only on individuals but also on society as a whole, which makes it a unique sociolegal phenomenon. Emphasis is placed on the need to develop new approaches to ensuring the protection of the judiciary by administrative means, determined by the specific historical situation, the specifics of the legal and political regime established in the state, as well as the state of public, professional, group and individual legal awareness. It is established that the judiciary acts as a fundamental basis and multifaceted legal phenomenon of public life. Its uniqueness and social content lie in the direct impact not only on individuals but also on society as a whole, which makes the judiciary, aimed at resolving social conflicts by legal means, a unique socio-legal phenomenon. ; У статті розкрито соціальну роль охорони правосуддя в адміністративному праві. Встановлено, що судова влада ототожнюється не тільки з функціонуванням системи органів державної влади, діяльність яких спрямована на здійснення судочинства, але й глибинними історичними процесами та об'єктивною соціальною дійсністю. З'ясовано соціальне розуміння судової влади, яка являє собою набагато ширший та різнобічніший діапазон у порівнянні із її державно-правовою інтерпретацією та представляє одну з найважливіших складових всієї системи соціальної влади. Розкрито соціально-правову природу судової влади, яка має дуалістичний характер, оскільки з одного боку судова влада є різновидом влади державної, необхідність дотримання поваги до якої та забезпечення її захисту визначені на найвищому, конституційному рівні, а з іншого – як соціальний інститут, націлений на вирішення соціальних конфліктів за допомогою правових механізмів. Доведено, що судова влада виступає в якості фундаментальної основи і багатогранного правового явища суспільного життя. З'ясовано сутність правосуддя, яка проявляється в здійсненні судової владою безпосереднього впливу не тільки на окремих осіб, а й на суспільство в цілому, що робить її неповторною соціально-правовим феноменом. Наголошено на необхідності вироблення нових підходів до забезпечення охорони судової влади адміністративно-правовими засобами, що визначається з конкретною історичною обстановкою, специфікою встановленого в державі правового і політичного режиму, а також станом громадського, професійного, групового та індивідуального правосвідомості. Встановлено, що судова влада виступає в якості фундаментальної основи та багатогранного правового явища суспільного життя. Її унікальність та соціальне наповнення полягають у здійсненні безпосереднього впливу не тільки на окремих осіб, але й на суспільство, в цілому, що робить судову владу, націлену на вирішення соціальних конфліктів юридичним засобами, неповторним соціально-правовим феноменом.
The article is devoted to the study of legal content of the international standards as a source of regulation of urban development. It is argued that the implementation of the European legal standards of urban planning activities of local self-government should be dialectically combined with the general adaptation of Ukrainian land, urban planning, architectural legislation to universal and European principles and norms, in particular with respect to the proper standardization of state architectural and construction control with the transfer of most of the relevant powers to level of executive bodies of local self-government. ; Стаття присвячена дослідженню нормативного змісту європейських стандартів як джерела регулювання громадянства в ЄС. Європейські стандарти як правові норми ґрунтуються на загальних принципах міжнародного права і регулюють відносини, що складаються в ході їх реалізації. Головною рисою Європейського Союзу є наявність в ньому інституту громадянства. Власне громадянство надає Європейському Союзу риси державності. Громадянство ЄС - без сумніву безпрецедентний крок в історії як інституту громадянства, так і міждержавних структур. Жодна з регіональних організацій, існуючих в світі, не кажучи вже про міжнародної організації класичного зразка, не знає громадянства на практиці і не визнає його юридично. Для держав, що є членами ЄС проблема дотримання міжнародних договорів із питань громадянства пов'язана з тим, що більшість з них як члени Організації Об'єднаних Націй, Ради Європи, Організації з безпеки та співробітництва в Європі повинні забезпечувати виконання взятих на себе зобов'язань дотримуватися європейських стандартів, у тому числі й у галузі громадянства. Серед найбільш важливих документів, що встановлюють європейські стандарти у сфері громадянства, варто виокремити: Маастрихтський договір , Директива 2004/38 / ЄС Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2004 р., Конвенцію, що регулює деякі питання, пов'язані з колізією законів про громадянство від 1930 року, Європейську конвенцію про громадянство від 1997 року, Хартію Європейського союзу про основні права.
Метою статті є обґрунтування принципів інституту громадянства та його змістовне наповнення в конституційному праві держави.Наукова новизна. У статті розкрито роль і значення інституту громадянства в конституційному праві держави. Всебічно досліджені підходи до поняття «громадянство» через визначення його основних принципів, доктринальних концептів та субінститутів. Виявлено роль і значення правового статусу людини (особистості) і громадянина, а також правового становища особистості у формуванні, розвитку і функціонуванні конституційно-правового інституту громадянства. Через визначення наведених принципів практично вперше був створений системний комплекс положень, що характеризують не тільки роль профільного інституту в державі, а й інституціонально-засадничу роль розуміння значення терміну «громадянин» у конституційному праві держави – через наділення цього суб'єкта відповідними правомочностями та створення йому відповідного правового статусу, що одночасно вміщує «внутрішній» (внутрішньодержавний) та «зовнішній» (зовнішньодержавний) аспекти – тобто, принципові підходи держави до визначення правового статусу своїх громадян при наявності їх проживання як на території патримоніальної держави, так і за її кордонами.Висновки. Підсумовуючи результати дослідження, вважаємо, що найбільш ефективним із позиції визначення інституту громадянства є комплексний нормативний концепт, який визначає цей інститут одночасно як правовий зв'язок, а також із нормативних позицій, тобто з позицій формування, існування, наявності і функціонування правового статусу людини (особистості).Наведені вище принципи, а також теоретичні концепти, що супроводжують та забезпечують становлення, розвиток, функціонування та вдосконалення національного інституту громадянства, які зафіксовані на конституційному рівні та конкретизовані в законах про громадянство, не тільки структурують, деталізують, конкретизують зміст національних інститутів громадянства, надаючи їм необхідну чіткість і спрямованість, а й аpriory формують належний і оптимальний правовий статус громадян різних держав, що дасть їм реальну можливість для реалізації своїх конституційних прав і свобод.
Постановка проблеми. Унаслідок розпочатого в Україні процесу оновлення цивільного законодавства постає нагальна потреба узгодити цивільно-правові норми згідно з вимогами їх ясності, однозначності й несуперечливості, а це напряму впливає на стабільність правового регулювання та передбачуваність правозастосовної практики. Враховуючи те, що цього досягти, як правило, досить складно, тому автор обґрунтовує необхідність посилити механізм цивільно-правового регулювання певними правовими гарантіями, які б сприяли усуненню правової невизначеності, а також забезпечували б стабільність і підвищували ефективність цивільно-правового регулювання. Такою правовою гарантією має стати принцип правової визначеності. Метою статті є з'ясування місця принципу правової визначеності в цивільному праві України. Методологічну основу статті становить діалектичний метод пізнання, що засновується на матеріалістичній діалектиці з використанням таких загальнонаукових методів, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, конкретизація, аналогія, метод побудови гіпотез, та системно-структурний метод. У роботі також застосовано основи герменевтики як філософсько-методологічної теорії розуміння та тлумачення (інтерпретації) цивільно-правових норм. Результатом дослідження є виявлена система цивільно-правових норм, через які в цивільному праві України виявляється принцип правової визначеності. Практичне значення отриманих результатів полягає в пропозиціях оновлення ЦК України з метою посилення принципу правової визначеності та усунення певних проявів правової невизначеності в ЦК України. Висновки. Установлено, що принцип правової визначеності має бути визнано складником системи принципів цивільного права України, оскільки такий принцип закріплено в цивільно-правових нормах, його дія поширюється на весь механізм цивільно-правового регулювання та стосується усіх цивільних відносин. Problem statement. With the process of updating civil legislation initiated in Ukraine, there is an urgent need to bring civil law norms to the requirements of ...
The article is devoted to the description of the administrative sanctions aimed at the termination of various offences. The characteristic features of these sanctions are analyzed on the basis of the acts of the administrative legislation. In particular, it was shown that they have a temporary nature and are in effect till the elimination of the offence which caused their application. In addition they have a reverse nature, that is, after their expiration the activity mode existed before the offence is renewed. The termination sanctions are applied by the authorized bodies in the procedural form. ; Статья посвящена характеристике административных санкций, которые направлены на пресечение разнообразных правонарушений. На основании актов административного законодательства анализируются характерные признаки таких санкций. В частности показано, что они имеют временный характер и действуют до устранения правонарушения, которое стало основанием их применения. Кроме того, они имеют обратимый характер, то есть после окончания их действия восстанавливается тот режим деятельности, который существовал до нарушения. Также пресекательные санкции применяются уполномоченными органами в процессуальной форме. ; Статтю присвячено характеристиці адміністративних санкцій, які спрямовані на припинення різноманітних правопорушень. На підставі актів адміністративного законодавства аналізуються характерні ознаки таких санкцій. Зокрема показано, що вони мають тимчасовий характер і діють до усунення того порушення, яке стало підставою їх застосування. Крім того, вони мають зворотній характер, тобто після закінчення їх дії відновлюється той режим діяльності, якій існував до порушення. Також припинювальні санкції застосовуються уповноваженими органами у процесуальній формі.
The article is devoted to the description of the administrative sanctions aimed at the termination of various offences. The characteristic features of these sanctions are analyzed on the basis of the acts of the administrative legislation. In particular, it was shown that they have a temporary nature and are in effect till the elimination of the offence which caused their application. In addition they have a reverse nature, that is, after their expiration the activity mode existed before the offence is renewed. The termination sanctions are applied by the authorized bodies in the procedural form. ; Статья посвящена характеристике административных санкций, которые направлены на пресечение разнообразных правонарушений. На основании актов административного законодательства анализируются характерные признаки таких санкций. В частности показано, что они имеют временный характер и действуют до устранения правонарушения, которое стало основанием их применения. Кроме того, они имеют обратимый характер, то есть после окончания их действия восстанавливается тот режим деятельности, который существовал до нарушения. Также пресекательные санкции применяются уполномоченными органами в процессуальной форме. ; Статтю присвячено характеристиці адміністративних санкцій, які спрямовані на припинення різноманітних правопорушень. На підставі актів адміністративного законодавства аналізуються характерні ознаки таких санкцій. Зокрема показано, що вони мають тимчасовий характер і діють до усунення того порушення, яке стало підставою їх застосування. Крім того, вони мають зворотній характер, тобто після закінчення їх дії відновлюється той режим діяльності, якій існував до порушення. Також припинювальні санкції застосовуються уповноваженими органами у процесуальній формі.
The scientific article is devoted to the analysis of the organizational and legal foundations of ensuring public safety. The transformation of the subject of administrative law and its components as a sphere of ensuring public safety through the prism of the development and formation of administrative science has been determined. The historiography of the doctrinal study of public safety as an integral part of administrative law is clarified. The influence of the norms of administrative law on the state of ensuring public safety and the possibility of transforming these norms has been established. The theoretical foundations of the functioning of the system, ensuring public safety are established: the concept of public safety is derived, an analysis of the content, goals, principles and functions is carried out, the current state of legal support of public safety is analyzed. The analysis of ensuring public safety in various administrative and legal regimes is carried out, the spheres and types of ensuring public safety are determined. The modeling of threats to public safety in time and space has been carried out. The concepts of public safety, public safety, the phenomenon of public safety, threats to public safety are proposed. Possible options for the development of threats to society in various administrative and legal regimes have been modeled. The influence of public opinion on the activities of executive authorities, which ensure public safety, has been investigated. The categories, principles, functions and methods of functioning of public opinion as an element of the system of ensuring public safety are highlighted. The mechanism for ensuring public safety has been structured as a combination of legislative, managerial, and executive elements. The levels of ensuring public safety have been systematized, proceeding from the hierarchy of executive authorities, and the limits of influence on the state of public safety have been determined. The concept and features of public safety and ensuring public safety as an integral part of administrative law have been determined. The administrative and legal bodies of executive power and their administrative legal personality in activities to ensure public security are analyzed in detail, the levels of influence of executive bodies on the state of public security have been classified, and the system for ensuring public security by executive bodies and local self-government bodies has been determined. The features of the implementation and consideration of public opinion as examples of measures to ensure public safety are determined and the main theoretical foundations of the functioning of public opinion as an element of ensuring public safety are determined. Recommendations and concepts for improving the current legislation in the field of ensuring public safety are formulated, including a number of specific proposals of a theoretical and practical nature aimed at improving the mechanism for ensuring public safety. ; В статті розглядається проблема забезпечення суспільної безпеки з позиції сучасного адміністративного права. Визначається система забезпечення суспільної безпеки як теоретичний аспект адміністративного права. Систематизуються принципи, методи та функції суспільної безпеки в адміністративному праві. Суспільна безпека подається з позиції фундаментального адміністративного права та визначається як її невід'ємний елемент. Стаття є узагальненням наукового дослідження проблематики суспільної безпеки в адміністративному праві.
Article is devoted to crime consequences category scientific research examination in Ukrainian criminal law theory. Based on the existing views and provisions of acting criminal legislation, Author suggests personal vision of the said problems and specific ideas on theoretical knowledge and its practical application improvement. ; Статья посвящена исследованию состояния научной разработанности вопросов понимания категории последствий преступлений в теории уголовного права Украины. Автор на основе анализа существующих точек зрения, положений действующего уголовного законодательства выражает собственное отношение к данному вопросу и излагает конкретные предложения относительно совершенствования теоретических знаний и практики их применения. ; Стаття присвячена дослідженню стану наукової розробленості питань розуміння категорії наслідків злочину в теорії кримінального права України. Автор на підставі аналізу існуючих точок зору, положень чинного кримінального законодавства виказує особисте ставлення до означеного питання та надає конкретні пропозиції щодо вдосконалення теоретичних знань та практики їх застосування.
The article explores genesis and transformation of notion "transborder cooperation" in the international legal acts of the Council of Europe and the European Union by chronological method. Аuthor applied an indepth research of the concept "transborder cooperation" in comparison with the "interterritorial cooperation", "cross-border cooperation", "interregional cooperation", "transnational cooperation". ; Статья посвящена исследованию трансформации понятия «трансграничное сотрудничество» в международных нормативно-правовых актах Европейского Союза и Совета Европы хронологическим методом. Обосновано и исследовано понятие «трансграничное сотрудничество» с помощью сравнительного метода с терминами «приграничное сотрудничество», «межрегиональное сотрудничество», «транснациональное сотрудничество». ; Стаття присвячена дослідженню трансформації поняття «транскордонне співробітництво» в міжнародних нормативно-правових актах Європейського Союзу та Ради Європи хронологічним методом. Обґрунтовано та досліджено поняття «транскордонне співробітництво» за допомогою порівняльного методу з термінами «прикордонне співробітництво», «міжрегіональне співробітництво», «транснаціональне співробітництво».
