Suchergebnisse

The article discusses the problem of formation media and information literacy in the context of the ten competencies which a modern student possesses. Such a statement of issues caused by quality changes in the information and communications environment that have occurred in recent decades, when the media powerfully and contradictory effect on the education of the young generation, often turning into a leading factor in its socialization, natural social learning. Besides, on the territory of Ukraine stepped up external informational aggression and destructive foreign propaganda.Therefore, we must change the attitude to the content and functions of education, taking into account the features of the information society, in other words, change the audience of media using education tools, the end result of which will be media literacy. In fact, regardless of the political order of the State, as rightly points out Professor AlexanderFedorov, a person is not prepared to accept the information in its different types, may not fully understand and analyze, is powerless to resist the manipulative influences of media, is not capable for independent expression of their thoughts and feelings about the read, heard, seen.The author also focuses attention on the need to integrate the display and information education, explores the impact on society of factors such as "hybrid war" information and propaganda pressure. The arguments are given in favor of the fact that information society transforms the life of entire communities, affects the quality of life, the prospects for social change and economic development, contributes to the restructuring of the content of the relationship between people. And it requires from them new skills, new knowledge and new thinking. ; У статті розглядаються проблеми формування медійної та інформаційної грамотності в контексті десяти компетентностей, якими має володіти сучасний учень. Така постановка питання зумовлена якісними змінами в інформаційно-комунікаційному середовищі, що сталися останніми десятиліттями, коли медіа стали потужно й суперечливо впливати на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання. Окрім того, на теренах України активізувалася зовнішня інформаційна агресія та руйнівна зарубіжна пропаганда.Тому необхідно змінити ставлення до змісту та функцій освіти, враховуючи особливості інформаційного суспільства, інакше кажучи, змінити аудиторію медіа за допомогою медіаосвіти, кінцевим результатом якої стане медіаграмотність. Адже, незалежно від політичного ладу тієї чи іншої держави, як справедливо зазначає професор Олександр Федоров, людина, не підготовлена до сприйняття інформації в різних її видах, не може повноцінно її зрозуміти й аналізувати, не в силах протистояти маніпулятивним впливам медіа, не здатна до самостійного вираження своїх думок і почуттів з приводу прочитаного, почутого, побаченого.Автор також акцентує увагу на необхідності інтеграції медійної та інформаційної освіти, досліджує вплив на суспільство таких факторів, як "гібриднавійна" та інформаційно-пропагандистський тиск. Приводяться аргументи на користь того, що інформаційне суспільство трансформує життя цілих спільнот, впливає на якість життя, перспективи соціальних змін та економічного розвитку, сприяє перебудові самого контенту відносин між людьми. А це вимагає від них нових навичок, нових знань і нового мислення.

У статті визначено загальне поняття «грамотності» з точки зору американської педагогічної науки. Висвітлено особливості комплексної мультимодальної грамотності на основі принципів візуальної, інформаційної, мультикультурної та медіа грамотностей. Проаналізовано сутність мультикультурної грамотності як синтезу культурної та міжкультурної грамотностей. Встановлено, що, формуючи єдиний комунікативний простір культури, цей синтез сприяє успішній соціокультурній активності особистості. Обґрунтовано вплив зазначених грамотностей на розвиток гуманітарної культури студентів у вищій школі США.В статье определено общее понятие «грамотности» с точки зрения американской педагогической науки. Освещены особенности комплексной мультимодальной грамотности на основе принципов визуальной, информационной, мультикультурной и медиа грамотности. Проанализировано сущность мультикультурной грамотности как синтеза культурной и межкультурной грамотностей. Установлено, что, формируя единое коммуникативное пространство культуры, этот синтез способствует успешной социокультурной активности личности. Обосновано влияние указанных грамотностей на развитие гуманитарной культуры студентов в высшей школе США.This paper presents the general notion of literacy in terms of American higher education. As the up-to-day world becomes increasingly interdependent and pluralist, the human community as a whole requires new understandings, attitudes and a new knowledge. Literacy as a broad, multidimensional set of competencies, attitudes and identities enabling effective engagement in the society is considered. The author dwells on the literacy as cultural software, a set of operating rules for how to solve problems, relate to others and survive in different social settings.The foundation for multimodal literacy through a theoretical and applied framework of the principles of visual, media, information and multicultural literacy are highlighted. The author emphasizes that successful activity in a world of multimodal information requires fluency in a broad range of literacies to consume and create texts in visual, audio, and written formats, to evaluate messages in a variety of mediums, and to gain sociocultural awareness and the ability to communicate and live in a diverse global society. The impact of multicultural literacy as a synthesis of cultural and intercultural literacies on the shaping of a liberal culture of students in the USA higher school is highlighted. Cultural literacy refers to the concept that citizens in a democracy should possess a common body of knowledge that allows them to communicate effectively, govern themselves, and share in their society's rewards. It includes cultural competence but adds to it the ability to critically reflect on, and if necessary bring about change in, one's own culture. Intercultural literacy or similar terms such as 'intercultural competence' or 'intercultural awareness', in its turn, presupposes a two-way, mutually enriching engagement between cultures. This type of literacy provides the understanding necessary for successful living and working in a cross-cultural or pluralist setting.

У статті визначено загальне поняття «грамотності» з точки зору американської педагогічної науки. Висвітлено особливості комплексної мультимодальної грамотності на основі принципів візуальної, інформаційної, мультикультурної та медіа грамотностей. Проаналізовано сутність мультикультурної грамотності як синтезу культурної та міжкультурної грамотностей. Встановлено, що, формуючи єдиний комунікативний простір культури, цей синтез сприяє успішній соціокультурній активності особистості. Обґрунтовано вплив зазначених грамотностей на розвиток гуманітарної культури студентів у вищій школі США.В статье определено общее понятие «грамотности» с точки зрения американской педагогической науки. Освещены особенности комплексной мультимодальной грамотности на основе принципов визуальной, информационной, мультикультурной и медиа грамотности. Проанализировано сущность мультикультурной грамотности как синтеза культурной и межкультурной грамотностей. Установлено, что, формируя единое коммуникативное пространство культуры, этот синтез способствует успешной социокультурной активности личности. Обосновано влияние указанных грамотностей на развитие гуманитарной культуры студентов в высшей школе США.This paper presents the general notion of literacy in terms of American higher education. As the up-to-day world becomes increasingly interdependent and pluralist, the human community as a whole requires new understandings, attitudes and a new knowledge. Literacy as a broad, multidimensional set of competencies, attitudes and identities enabling effective engagement in the society is considered. The author dwells on the literacy as cultural software, a set of operating rules for how to solve problems, relate to others and survive in different social settings.The foundation for multimodal literacy through a theoretical and applied framework of the principles of visual, media, information and multicultural literacy are highlighted. The author emphasizes that successful activity in a world of multimodal information requires fluency in a broad range of literacies to consume and create texts in visual, audio, and written formats, to evaluate messages in a variety of mediums, and to gain sociocultural awareness and the ability to communicate and live in a diverse global society. The impact of multicultural literacy as a synthesis of cultural and intercultural literacies on the shaping of a liberal culture of students in the USA higher school is highlighted. Cultural literacy refers to the concept that citizens in a democracy should possess a common body of knowledge that allows them to communicate effectively, govern themselves, and share in their society's rewards. It includes cultural competence but adds to it the ability to critically reflect on, and if necessary bring about change in, one's own culture. Intercultural literacy or similar terms such as 'intercultural competence' or 'intercultural awareness', in its turn, presupposes a two-way, mutually enriching engagement between cultures. This type of literacy provides the understanding necessary for successful living and working in a cross-cultural or pluralist setting.

The article is devoted to the description of the peculiarities of teaching a universitytraining course «Information culture of the modern specialist». The author substantiates theimportance of studying this course in the modern era of ubiquitous information andcommunication technologies, reveals the basic concepts related to the phenomenon ofinformation culture.The material also describes the origins of the theory of the information society, lists thegeneral models and concepts of its development. Scientists who studied the problems of theinformation society and the formation of the information culture of its citizens are noted. Thepaper provides a list of basic documents that constitute the organizational and legal support ofthe information culture, as well as the theoretical and methodological foundations of itsformation. Students need these documents to familiarize themselves with the content.The author also gives a brief overview of the areas of digital competence of the modernperson and describes the content of the latest version of the European Digital CompetenceFramework for Citizens, which can help to increase the level of information literacy ofprofessionals and improve the quality of education. Bringing national education closer to theEuropean Education Area is a time requirement task, especially after ratifying the AssociationAgreement between Ukraine and the European Union in 2014. Therefore, future domesticspecialists should be aware of such documents. Consideration of the Digital CompetencyFramework may also be a rewarding experience for purposeful students planning to pursue asuccessful career in their chosen professional field. University education should give modernyouth a sense of adequate perception of the environment in an open information society. Studentsneed to develop the ability to be critical of untrusted data. They need to develop self-defenseskills against the adverse effects of excessive use of computer devices. In addition, young peopleshould develop an information and legal culture regarding the use of electronic resources towhich intellectual property applies. ; У статті описуються особливості викладання університетського навчальногокурсу «Інформаційна культура діяльності сучасного фахівця», обґрунтовуєтьсяважливість його вивчення в сучасну епоху інформаційно-комунікаційних технологій,розкриваються основні поняття, пов'язані з феноменом інформаційної культури. Вроботі також описуються витоки теорії інформаційного суспільства, перелічуютьсяпоширені моделі і концепції його розвитку, зазначаються науковці, які досліджувалипроблеми розвитку інформаційного суспільства та формування інформаційної культурийого мешканців. Наведено перелік основних документальних джерел, що утворюютьорганізаційно-правове забезпечення інформаційної культури і теоретико-методичнізасади її формування, які варто пропонувати для реферативного ознайомленнястудентам. Зроблено короткий огляд сфер цифрової компетентності сучасної людини іописано зміст останньої версії Європейської рамки цифрової компетентності длягромадян, використання якої може сприяти підвищенню рівня інформаційноїграмотності фахівців різних профілів і покращенню якості освіти в цілому. Розглядвпродовж навчального курсу основних положень Рамки цифрової компетентності можетакож стати корисним досвідом для цілеспрямованих студентів, які планують зробитивдалу кар'єру у вибраній професійній сфері

Nowadays the problem of children information safety is very actual among scholars, teachers and parents all over the world. Modern educational periodicals in the USA are analyzed as the source of showing the problem of children information safety. Author gives the classification of American educational periodicals by the type, the audience which it is intended for, the place of distribution and nature of the information. List of current issues which are devoted to the problem of children information safety are given: «Journal of Information Literacy» (JIL), «The Journal of Media Literacy», «American School Board Journal», «Net Family News», «Communications in Information Literacy». Five educational journals are analyzed in this article. The author describes the history of journals, its focus and scope, sections policies, publication frequency, access policy, archiving, conditions of subscription and key authors. Main headings of the articles concern the problem of children information safety are marked out. Laws and acts of American government that regulate the safety of American children in cyberspace are defined in the article. Author shows the main aspects of the problem of children information safety: the risks and dangers of different types of social media for children and formation the information literacy of personality. Synonyms of the term «information literacy» are given in this article. Author determines the future directions and aspects of the development of the studied problem. ; Проблема інформаційного захисту дітей набуває все більшої актуальності серед науковців, педагогів та батьків. У статті аналізується педагогічна преса США як джерело висвітлення проблеми інформаційного захисту дітей. Автором представлена класифікація педагогічної преси за типом видання, аудиторією, для якої воно призначено, за місцем розповсюдження та характером інформації. Виокремлені педагогічні видання, присвячені означеній проблемі: «Journal of Information Literacy» (JIL), «The Journal of Media Literacy», «American ...

Президентські вибори 2016 року в США стали поштовхом до розвитку дискусії про «епоху постправди», коли на громадську думку більше впливають не об'єктивні факти, а інформаційні повідомлення, що апелюють до емоцій або вже існуючих переконань людей, які далеко не завжди сформовані під впливом об'єктивних фактів. Для України проблема деструктивної пропаганди та дезінформації особливо загострилася в умовах гібридної війни, яку РФ веде проти України з 2014 року. На сьогодні в Україні здійснюються дослідження щодо змісту меседжів проросійської пропаганди, які поширюються у медіа, або прихильності громадян до цих меседжів. Однак бракує досліджень, які б пояснювали, чому сталося так, що ці меседжі знаходять підтримку у громадян. Тому мета цієї статті – здійснити огляд існуючих досліджень щодо чинників, які роблять людей вразливими до дезінформації, аби окреслити перспективи подальших досліджень цієї теми в українському контексті, а також зрозуміти, яким чином вони можуть бути корисні для планування заходів із протидії дезінформації.
З'ясовано декілька чинників, які істотно впливають на здатність громадян розпізнавати дезінформацію. По-перше, політична дезінформація експлуатує підтверджувальні упередження громадян (тобто, посилює вже наявні світоглядні установки та політичні вподобання), що актуалізує питання про інструменти громадського контролю за дотриманням журналістських стандартів, популяризацію роботи фактчекерів, проблеми функціонування незалежних медіа як засобів протидії дезінформації.
По-друге, важливим фактором є політична відчуженість та суспільна недовіра. Політична відчуженість сприяє тому, що все більше громадян сприймають інформацію про громадське життя в Україні як нерелевантну для них особисто, а тому рідко використовують аналітичне мислення для обробки інформації на цю тему, що сприяє довірливості таких громадян до дезінформаційного контенту. Це актуалізує питання про зміст та форми громадянської освіти.
По-третє, вагомим чинником стійкості до дезінформації є інформаційна грамотність громадян, яка в широкому сенсі означає навички людини опрацьовувати інформацію, яку вона сприймає з різних джерел. Тому в умовах сучасної України необхідно проаналізувати існуючі програми, які впроваджуються у закладах середньої та вищої освіти, спрямовані на формування інформаційної грамотності громадян, та з'ясувати напрямки їх вдосконалення.

The 2016 presidential election in the U.S. inspired a discussion about the "post-truth era", when public opinion is influenced not by objective facts, but by informational messages appealing to the emotions or already existing beliefs of people, which are not always formed under the influence of objective facts. For Ukraine, the problem of destructive propaganda and disinformation has become especially pressing in the context of the hybrid war that the Russian Federation has been waging against Ukraine since 2014. To date, research has been conducted in Ukraine on the content of pro-Russian propaganda messages that are disseminated in the media or the adherence of citizens to these messages. However, there is a lack of research that would explain why these messages are supported by citizens. Therefore, the purpose of this article is to review existing research on the factors that make people vulnerable to disinformation in order to determine the prospects for further research on this topic in the Ukrainian context, and to understand how they can be useful for planning activities to counter disinformation. Several factors have been identified as having a significant impact on citizens' ability to recognize disinformation. First, political disinformation exploits confirmation bias (i.e. it reinforces the already existing ideological attitudes and political preferences of citizens), which actualizes questions about the instruments of public control over the observance of journalistic standards, the popularization of fact checkers, and the problems of functioning of independent media as means to counter disinformation. Second, an important factor is political alienation and public distrust. Political alienation contributes to the fact that an increasing number of citizens perceive information about public life in Ukraine as irrelevant to them personally, and therefore rarely use analytical thinking to process information on this topic, which contributes to the gullibility of such citizens to misinformation content. This actualizes the question of the content and forms of civic education. Thirdly, an important factor of resistance to disinformation is information literacy of citizens, which in a broad sense means the skills of a person to process information perceived from various sources. Therefore, in the conditions of modern Ukraine it is necessary to analyze the existing programs that are implemented in institutions of secondary and higher education, aimed at the formation of information literacy of citizens and find out the directions of their improvement. ; Президентські вибори 2016 року в США стали поштовхом до розвитку дискусії про «епоху постправди», коли на громадську думку більше впливають не об'єктивні факти, а інформаційні повідомлення, що апелюють до емоцій або вже існуючих переконань людей, які далеко не завжди сформовані під впливом об'єктивних фактів. Для України проблема деструктивної пропаганди та дезінформації особливо загострилася в умовах гібридної війни, яку РФ веде проти України з 2014 року. На сьогодні в Україні здійснюються дослідження щодо змісту меседжів проросійської пропаганди, які поширюються у медіа, або прихильності громадян до цих меседжів. Однак бракує досліджень, які б пояснювали, чому сталося так, що ці меседжі знаходять підтримку у громадян. Тому мета цієї статті – здійснити огляд існуючих досліджень щодо чинників, які роблять людей вразливими до дезінформації, аби окреслити перспективи подальших досліджень цієї теми в українському контексті, а також зрозуміти, яким чином вони можуть бути корисні для планування заходів із протидії дезінформації. З'ясовано декілька чинників, які істотно впливають на здатність громадян розпізнавати дезінформацію. По-перше, політична дезінформація експлуатує підтверджувальні упередження громадян (тобто, посилює вже наявні світоглядні установки та політичні вподобання), що актуалізує питання про інструменти громадського контролю за дотриманням журналістських стандартів, популяризацію роботи фактчекерів, проблеми функціонування незалежних медіа як засобів протидії дезінформації. По-друге, важливим фактором є політична відчуженість та суспільна недовіра. Політична відчуженість сприяє тому, що все більше громадян сприймають інформацію про громадське життя в Україні як нерелевантну для них особисто, а тому рідко використовують аналітичне мислення для обробки інформації на цю тему, що сприяє довірливості таких громадян до дезінформаційного контенту. Це актуалізує питання про зміст та форми громадянської освіти. По-третє, вагомим чинником стійкості до дезінформації є інформаційна грамотність громадян, яка в широкому сенсі означає навички людини опрацьовувати інформацію, яку вона сприймає з різних джерел. Тому в умовах сучасної України необхідно проаналізувати існуючі програми, які впроваджуються у закладах середньої та вищої освіти, спрямовані на формування інформаційної грамотності громадян, та з'ясувати напрямки їх вдосконалення. ; Президентські вибори 2016 року в США стали поштовхом до розвитку дискусії про «епоху постправди», коли на громадську думку більше впливають не об'єктивні факти, а інформаційні повідомлення, що апелюють до емоцій або вже існуючих переконань людей, які далеко не завжди сформовані під впливом об'єктивних фактів. Для України проблема деструктивної пропаганди та дезінформації особливо загострилася в умовах гібридної війни, яку РФ веде проти України з 2014 року. На сьогодні в Україні здійснюються дослідження щодо змісту меседжів проросійської пропаганди, які поширюються у медіа, або прихильності громадян до цих меседжів. Однак бракує досліджень, які б пояснювали, чому сталося так, що ці меседжі знаходять підтримку у громадян. Тому мета цієї статті – здійснити огляд існуючих досліджень щодо чинників, які роблять людей вразливими до дезінформації, аби окреслити перспективи подальших досліджень цієї теми в українському контексті, а також зрозуміти, яким чином вони можуть бути корисні для планування заходів із протидії дезінформації. З'ясовано декілька чинників, які істотно впливають на здатність громадян розпізнавати дезінформацію. По-перше, політична дезінформація експлуатує підтверджувальні упередження громадян (тобто, посилює вже наявні світоглядні установки та політичні вподобання), що актуалізує питання про інструменти громадського контролю за дотриманням журналістських стандартів, популяризацію роботи фактчекерів, проблеми функціонування незалежних медіа як засобів протидії дезінформації. По-друге, важливим фактором є політична відчуженість та суспільна недовіра. Політична відчуженість сприяє тому, що все більше громадян сприймають інформацію про громадське життя в Україні як нерелевантну для них особисто, а тому рідко використовують аналітичне мислення для обробки інформації на цю тему, що сприяє довірливості таких громадян до дезінформаційного контенту. Це актуалізує питання про зміст та форми громадянської освіти. По-третє, вагомим чинником стійкості до дезінформації є інформаційна грамотність громадян, яка в широкому сенсі означає навички людини опрацьовувати інформацію, яку вона сприймає з різних джерел. Тому в умовах сучасної України необхідно проаналізувати існуючі програми, які впроваджуються у закладах середньої та вищої освіти, спрямовані на формування інформаційної грамотності громадян, та з'ясувати напрямки їх вдосконалення.

Автор статті описує проблему інформаційного захисту дітей, яка є дуже актуальною серед науковців, вчителів та батьків у світі. Сучасна педагогічна преса США використовується як джерело, що висвітлює означену проблему. У статті здійснено аналіз основної тематики публікацій: визначення поняття «медіаграмотність»; основні парадигми медіаосвіти; розвиток курсу медіаосвіти у навчальних програмах і планах; оцінювання рівня медіаграмотності у школярів та вчителів; висвітлення й аналіз результатів конференцій і самітів з медіаосвіти; ризики і небезпеки мережі Інтернет, їх класифікація й шляхи подолання; програми з розвитку медіаосвіти для дітей; вплив телебачення на здоров'я і психіку дитини; дослідження методів формування критичного мислення як складника медіаграмотності; формування і розвиток медіаграмотності у батьків; вплив медіанасильства на дітей; безпечне онлайн спілкування; інформаційна етика та ін. Автор розглянула закони та акти американського уряду, що регулюють інформаційний захист дітей в Інтернеті та телевізійній індустріїСтатья описывает проблему информационной защиты детей, которая является очень актуальной среди ученых, учителей и родителей всего мира. Современная педагогическая пресса США используется в качестве источника, освещающего указанную проблему. Автор предоставляет список самых популярных американских педагогических изданий. Выделены текущие журналы, которые посвящены проблеме информационной защиты детей: «Journal of Information Literacy» (JIL), «The Journal of Media Literacy education», «Journal of Children and Media», «Journal of Digital and Media Literacy» (JoDML). Содержание четырех педагогических журналов анализируются.В статье представлен анализ основной тематики публикаций: определение понятия «медиаграмотность», ее составляющие и цели; основные парадигмы медиаобразования; развитие курса медиаобразования в учебных программах и планах; оценка уровня медиаграмотности у школьников и учителей; освещение и анализ результатов конференций и саммитов по медиаобразованию; риски и опасности сети Интернет, их классификация и пути преодоления, программы по развитию медиаобразования у детей; влияние телевидения на здоровье и психику ребенка; исследования методов формирования критического мышления как основного компонента медиаграмотности; формирование и развитие медиаграмотности у родителей; влияние медианасилия на детей; безопасное онлайн-общение; информационная этика и др.В статье представлены авторы основных публикаций. Автор рассмотрел законы и акты американского правительства, которые регулируют информационную защиту детей в Интернете и телевизионной индустрии. Будущие направления и аспекты развития исследуемой проблеми определены.The article describes the problem of children information safety which is very actual among scholars, teachers and parents all over the world. Modern pedagogical press in the USA are given as the source of showing the problem of children information safety. Author gives the list of the most popular American educational periodicals. List of current journals which are devoted to the problem of children information safety are given: «Journal of Information Literacy» (JIL), «The Journal of Media Literacy education», «Journal of Children and Media», «Journal of Digital and Media Literacy» (JoDML). The content of four educational journals are analyzed in this article. Main headings of the articles which are concerned the problem of children information safety are definition of media literacy, its components and tasks; basic paradigms of media education; development of media education course in educational programs and plans; evaluation of media literacy level of students and teachers; describing and analysis of summits and conferences of media education; classification of risks and dangers of the Internet, strategies to overcome the risks; program for the development of media education for children; influence of television on children; protection television policy, methods to form critical thinking as part of media literacy; parents' media literacy, safe online ethics etс. Authorі of the articles are marked out. Laws and acts of American government that regulate the safety of American children in the Internet and television industry are defined. Author determines the future directions and aspects of the development of the studied problem.

Автор статті описує проблему інформаційного захисту дітей, яка є дуже актуальною серед науковців, вчителів та батьків у світі. Сучасна педагогічна преса США використовується як джерело, що висвітлює означену проблему. У статті здійснено аналіз основної тематики публікацій: визначення поняття «медіаграмотність»; основні парадигми медіаосвіти; розвиток курсу медіаосвіти у навчальних програмах і планах; оцінювання рівня медіаграмотності у школярів та вчителів; висвітлення й аналіз результатів конференцій і самітів з медіаосвіти; ризики і небезпеки мережі Інтернет, їх класифікація й шляхи подолання; програми з розвитку медіаосвіти для дітей; вплив телебачення на здоров'я і психіку дитини; дослідження методів формування критичного мислення як складника медіаграмотності; формування і розвиток медіаграмотності у батьків; вплив медіанасильства на дітей; безпечне онлайн спілкування; інформаційна етика та ін. Автор розглянула закони та акти американського уряду, що регулюють інформаційний захист дітей в Інтернеті та телевізійній індустріїСтатья описывает проблему информационной защиты детей, которая является очень актуальной среди ученых, учителей и родителей всего мира. Современная педагогическая пресса США используется в качестве источника, освещающего указанную проблему. Автор предоставляет список самых популярных американских педагогических изданий. Выделены текущие журналы, которые посвящены проблеме информационной защиты детей: «Journal of Information Literacy» (JIL), «The Journal of Media Literacy education», «Journal of Children and Media», «Journal of Digital and Media Literacy» (JoDML). Содержание четырех педагогических журналов анализируются.В статье представлен анализ основной тематики публикаций: определение понятия «медиаграмотность», ее составляющие и цели; основные парадигмы медиаобразования; развитие курса медиаобразования в учебных программах и планах; оценка уровня медиаграмотности у школьников и учителей; освещение и анализ результатов конференций и саммитов по медиаобразованию; риски и опасности сети Интернет, их классификация и пути преодоления, программы по развитию медиаобразования у детей; влияние телевидения на здоровье и психику ребенка; исследования методов формирования критического мышления как основного компонента медиаграмотности; формирование и развитие медиаграмотности у родителей; влияние медианасилия на детей; безопасное онлайн-общение; информационная этика и др.В статье представлены авторы основных публикаций. Автор рассмотрел законы и акты американского правительства, которые регулируют информационную защиту детей в Интернете и телевизионной индустрии. Будущие направления и аспекты развития исследуемой проблеми определены.The article describes the problem of children information safety which is very actual among scholars, teachers and parents all over the world. Modern pedagogical press in the USA are given as the source of showing the problem of children information safety. Author gives the list of the most popular American educational periodicals. List of current journals which are devoted to the problem of children information safety are given: «Journal of Information Literacy» (JIL), «The Journal of Media Literacy education», «Journal of Children and Media», «Journal of Digital and Media Literacy» (JoDML). The content of four educational journals are analyzed in this article. Main headings of the articles which are concerned the problem of children information safety are definition of media literacy, its components and tasks; basic paradigms of media education; development of media education course in educational programs and plans; evaluation of media literacy level of students and teachers; describing and analysis of summits and conferences of media education; classification of risks and dangers of the Internet, strategies to overcome the risks; program for the development of media education for children; influence of television on children; protection television policy, methods to form critical thinking as part of media literacy; parents' media literacy, safe online ethics etс. Authorі of the articles are marked out. Laws and acts of American government that regulate the safety of American children in the Internet and television industry are defined. Author determines the future directions and aspects of the development of the studied problem.

This article is devoted to the reasoning of the usefulness of investigation of digital skills formation processes in the context of digital economy. The current state of governmental and scientific research of the level of digital skills of Ukrainians was critically assessed. The results of extensive empirical analysis of digital skills of Ukrainians were demonstrated. The analysis was conducted based on the respondents' responses on a survey within the scope of a conjoint research project of Kyiv Vadym Hetman National Economic University and HUAWEI entitled "Digital economy, the influence of information and communication technologies on human capital and formation of competencies of future". The purpose of the research is enhancing and refining existing conclusions and recommendations through addressing results of self-assessment of level of digital skills which depended on social and demographic characteristics of respondents. The viability of influence of these predictors on the level and differentiation of digital skills was empirically proved. The level of digital skills was identified based on the results of empirical data processing realized with the help of special program package Statistical Package for the Social Sciences (SPSS). In order to achieve this aim, contingency tables were created and analyzed. The analysis of level of digital skills was conducted based on criteria of minimal level of proficiency (general analysis) and in terms of five applicable spheres: information literacy and skills of working with data, communication and collaboration, creating of digital content, problem solving, cyber security. The age, gender, specialty and income level of respondents were considered as viable predictors for digital skills level differentiation. The identified digital gap (differentiation of level of digital skills) helped to prioritize areas for formation of digital skills, namely: problem solving and cyber security. The list of "digital vulnerable groups" of population was determined, as follows: people of mature (36-45 years), pre-pension (55-65 years) and pension (over 66 years) age; women; people with education in the fields of knowledge such as "Military Sciences and National Security", "Humanities and Arts", "Agricultural Sciences and Veterinary Medicine", "Biology and Health". Although income level does not influence significantly on the level of respondents' digital skills, the opportunity of increasing in income level in case of higher level of digital skills proficiency may be used as a motivator of their formation and improvement. The results of investigation and proposed recommendations aimed at overcoming digital inclusion are of primary value for the Ministry of Digital Transformation, other governmental and associative institutions, representatives of science and education. The research results would be of value for planning and implementing measures directed at increasing the level of digital skills of Ukrainians. ; У цій статті аргументована доцільність дослідження процесів формування цифрових навичок в умовах цифрової економіки, критично оцінено сучасний стан урядових та наукових досліджень рівня цифрових навичок українців. В статті представлено результати поглибленого емпіричного аналізу цифрових навичок українців, проведеного на основі банку відповідей респондентів опитування дослідницького проекту КНЕУ – HUAWEI «Цифрова економіка, вплив ІКТ на людський капітал та формування компетентностей майбутнього». Метою дослідження є доповнення та поглиблення наявних висновків та рекомендацій, шляхом розгляду результатів самооцінки цифрових навичок залежно від соціально-демографічних характеристик респондентів. Дослідження емпірично підтвердило вагомість впливу цих предикторів на рівень та диференціацію цифрових навичок . За результатами обробки емпіричних даних за допомогою пакету програм Statistical Package for the Social Sciences (SPSS) з побудовою та подальшим аналізом таблиць спряженості (крос-табуляції) визначено рівень цифрових навичок (загальний ( за критерієм мінімального рівня опанування) та в розрізі 5-ти сфер використання –інформаційна грамотність та навички роботи з даними ; комунікація та співпраця; створення цифрового контенту; вирішення проблем, кібербезпека ) залежно від віку, статі, спеціальності та доходу респондентів опитування. Виявлені цифрові розриви (диференціація рівня цифрових навичок) дозволили ідентифікувати пріоритетні сфери формування цифрових навичок - кібербезпека та вирішення проблем. Визначений пріоритетний перелік «діджитал -вразливих груп» населення –люди зрілого ( 36-45 років), передпенсійного (55-65 років) та пенсійного (віку старше 66 років); жінки; люди з освітою в галузях знань "Воєнні науки та національна безпека", «Гуманітарні науки та мистецтво", "Аграрні науки та ветеринарія", "Біологія та охорона здоров'я ". Хоча розмір доходу суттєво не впливає на цифрові навички респондентів, можливість зростання доходу при умові більш високого рівня цифрових навичок може використовуватися як мотиватор їх формування та удосконалення. Результати дослідження , а також розроблені пропозиції, спрямовані на подолання цифрової інклюзії, можуть бути корисними для Міністерства цифрової трансформації, інших урядових та асоціативних структур, представників науки та освіти при плануванні та реалізації заходів, спрямованих на зростання.

The article is devoted to the problem of individual computer literacy forming process in conditions of computers, office equipment and new information technologies use. Knowledge of the information security and data protection fundamentals defined as a key aspect of computer literacy. It is proposed to apply the term «digital literacy» instead of «technical literacy», because the word «digital» refers directly to contemporary information technologies that do not relate to the flow of information in analog form. The author considers to extend the definition of «digital literacy» in the context of a reading practice, writing and information sharing in the online environment, and values associated with this practice – social, cultural, political, educational. In this case, the definition of «digital literacy» is limited by «technological literacy», so it is appropriate to link the «digital» to essence of literacy. So the digital literacy can be understood as a theory and a practice that are focused on the use of digital technologies, including the ability to read, write and communicate using digital technology, the ability to think critically about digital technology, consider social, cultural, political and educational aspects of this activity. The most important skills of digital literacy are critical thinking and the ability to avoid false judgments about what we discover on the Internet. The specifics of mastering the digital literacy by individuals with different age are linked to a problem of «the digital divide». The necessity of mastering the digital literacy is associated with inevitable transformation of education process in the information society. ; В статье проанализирована проблема формирования и развития цифровой грамотности личности в условиях использования средств вычислительной, организационной техники и новейших информационных технологий в условиях чересчур стремительного развития современного информационного общества; кроме того, упоминается феномен речевого воздействия информационных текстов на адресата. Знания об основах использования новых технологий работы с современными информационными текстами в нынешних условиях развития общества понимаются как главный аспект цифровой грамотности. ; У статті досліджено питання формування особливих компетентностей сучасної людини у контексті цифрової грамотності для забезпечення ефективної роботи з електронно-обчислювальною технікою та сучасними мобільними комунікаційними пристроями, що стає обов'язковою умовою роботи з огляду на надстрімкі зміни в інформаційному суспільстві; крім того, приділено увагу феномену мовленнєвого впливу інформаційних текстів на адресата. Володіння базовими знаннями про застосовування новітніх технологій у опрацюванні інформаційних текстів у сьогоденних реаліях поступу суспільства визначаються обов'язковим елементом цифрової грамотності.

У статті досліджено питання формування особливих компетентностей сучасної людини у контексті цифрової грамотності для забезпечення ефективної роботи з електронно-обчислювальною технікою та сучасними мобільними комунікаційними пристроями, що стає обов'язковою умовою роботи з огляду на надстрімкі зміни в інформаційному суспільстві; крім того, приділено увагу феномену мовленнєвого впливу інформаційних текстів на адресата. Володіння базовими знаннями про застосовування новітніх технологій у опрацюванні інформаційних текстів у сьогоденних реаліях поступу суспільства визначаються обов'язковим елементом цифрової грамотності. ; В статье проанализирована проблема формирования и развития цифровой грамотности личности в условиях использования средств вычислительной, организационной техники и новейших информационных технологий в условиях чересчур стремительного развития современного информационного общества; кроме того, упоминается феномен речевого воздействия информационных текстов на адресата. Знания об основах использования новых технологий работы с современными информационными текстами в нынешних условиях развития общества понимаются как главный аспект цифровой грамотности. ; The article is devoted to the problem of individual computer literacy forming process in conditions of computers, office equipment and new information technologies use. Knowledge of the information security and data protection fundamentals defined as a key aspect of computer literacy. It is proposed to apply the term «digital literacy» instead of «technical literacy», because the word «digital» refers directly to contemporary information technologies that do not relate to the flow of information in analog form. The author considers to extend the definition of «digital literacy» in the context of a reading practice, writing and information sharing in the online environment, and values associated with this practice – social, cultural, political, educational. In this case, the definition of «digital literacy» is limited by «technological literacy», so it is appropriate to link the «digital» to essence of literacy. So the digital literacy can be understood as a theory and a practice that are focused on the use of digital technologies, including the ability to read, write and communicate using digital technology, the ability to think critically about digital technology, consider social, cultural, political and educational aspects of this activity. The most important skills of digital literacy are critical thinking and the ability to avoid false judgments about what we discover on the Internet. The specifics of mastering the digital literacy by individuals with different age are linked to a problem of «the digital divide». The necessity of mastering the digital literacy is associated with inevitable transformation of education process in the information society.

У статті досліджено питання формування особливих компетентностей сучасної людини у контексті цифрової грамотності для забезпечення ефективної роботи з електронно-обчислювальною технікою та сучасними мобільними комунікаційними пристроями, що стає обов'язковою умовою роботи з огляду на надстрімкі зміни в інформаційному суспільстві; крім того, приділено увагу феномену мовленнєвого впливу інформаційних текстів на адресата. Володіння базовими знаннями про застосовування новітніх технологій у опрацюванні інформаційних текстів у сьогоденних реаліях поступу суспільства визначаються обов'язковим елементом цифрової грамотності. ; В статье проанализирована проблема формирования и развития цифровой грамотности личности в условиях использования средств вычислительной, организационной техники и новейших информационных технологий в условиях чересчур стремительного развития современного информационного общества; кроме того, упоминается феномен речевого воздействия информационных текстов на адресата. Знания об основах использования новых технологий работы с современными информационными текстами в нынешних условиях развития общества понимаются как главный аспект цифровой грамотности. ; The article is devoted to the problem of individual computer literacy forming process in conditions of computers, office equipment and new information technologies use. Knowledge of the information security and data protection fundamentals defined as a key aspect of computer literacy. It is proposed to apply the term «digital literacy» instead of «technical literacy», because the word «digital» refers directly to contemporary information technologies that do not relate to the flow of information in analog form. The author considers to extend the definition of «digital literacy» in the context of a reading practice, writing and information sharing in the online environment, and values associated with this practice – social, cultural, political, educational. In this case, the definition of «digital literacy» is limited by «technological literacy», so it is appropriate to link the «digital» to essence of literacy. So the digital literacy can be understood as a theory and a practice that are focused on the use of digital technologies, including the ability to read, write and communicate using digital technology, the ability to think critically about digital technology, consider social, cultural, political and educational aspects of this activity. The most important skills of digital literacy are critical thinking and the ability to avoid false judgments about what we discover on the Internet. The specifics of mastering the digital literacy by individuals with different age are linked to a problem of «the digital divide». The necessity of mastering the digital literacy is associated with inevitable transformation of education process in the information society.

The article is devoted to the results of the study «Value orientations of Ivano-Frankivsk's general secondary institutions students" conducted by the Educational and Scientific Center of Sociological Research of Precarpathian region of SHEI "Vasyl Stefanyk Precarpathian National University". This research project has been supported by the Canadian Institute of Ukrainian Studies (University of Alberta) and it has been implemented together with the Department of Education and Science of the Executive Commitee of Ivano-Frankivsk City Council in 2015. According to the research methodology, 28 Ivano-Frankivsk's schools have been involved to the research procedure, 774 respondents have participated in this project, which accounts for 68, 7%. The statistical sampling error (with a probability of 0.95) hasn't exceeded 1, 98%. When it comes to the youth, especially teens, so it is quite substantial that this particular social and demographic group tend to implicate two significant patterns of everyday behavior (learning and leisure), which are obvious and by far very important socialization process components in terms of their personal and social development. In line with collected data, Ivano-Frankivsk's graduates tend to relay on their personal informational sources such as social network (45, 5%), family and relatives (38, 7 5). Nevertheless, by a narrow margin more than half of respondents said, that when it comes to the reliable information source, they would choose traditional public media (55, 4%). Official governmental institutions aren't among those institutions, which are able to provide reliable information in line with Ivano-Frankivsk teens' opinions. Roughly one out of ten respondents agreed, that official governmental institutions may offer correct data or reliable information. Ivano-Frankivsk teens' leisure practices were considered in this study as well. The study revealed that It turned out that the most demanded among others are comedy films (74, 7%), and the least interesting for the teenage audience are artistic films like musicals (11.2%) or art house films (9, 1%). Additionally, fantasy (44, 7%) and horror (40, 5%) movies are on the demand top as well in terms of teens' point of view. In the long run, it has been concluded that in fact they are communicative practices, which consist mainly in terms of teens' leisure time spending patterns. ; В статье представлены результаты исследования «Ценностные ориентации учащихся выпускных классов г. Ивано-Франковск», проведенного Учебно-научным центром социологических исследований Прикарпатья ГВУЗ «Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника» в рамках соглашения о сотрудничестве между главным управлением образования и науки Ивано-Франковской областной государственной администрации и Прикарпатским национальным университетом, а также в рамках соглашения о сотрудничестве между управлением образования и науки исполнительного комитета Ивано-Франковського городского совета и Прикарпатским национальным университетом и при финансовой поддержке Канадского института украинских студий в 2015 году. Представлены данные опроса об источниках получения информации учащимися выпускных классов г. Ивано-Франковск. Рассмотрены жанровые и стилистические предпочтения данной социально-демографической группы, определен бюджет свободного времени в оценках подростковой молодежи областного центра Прикарпатья. Проанализированы ответы выпускников общеобразовательных учебных заведений Ивано-Франковска в контексте теоретических подходов объяснения подросткового периода социализации в условиях современного общества. Выяснено наличие признаков сдвига идентичности исследуемой социально-демографической группы, выявлено фактическую дисфункцию традиционных медиа в смысле источников информации для подрастающего поколения. Оценено влияние фактора межкультурной коммуникации на досуговые практики подростковой молодежи в контексте ценностного дискурса молодежи приграничья Восточной и Центральной Европы. Отмечено необходимость и потребность усиления информационной и медиа грамотности подросткового поколения усилиями профильных институтов. Сделан вывод о том, что досуговые практики подростков фактически является коммуникативными практиками по форме и содержанию. ; У статті презентовано результати дослідження «Ціннісні орієнтації учнів випускних класів м. Івано-Франківськ», проведеного Навчально-науковим центром соціологічних досліджень Прикарпатського регіону ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» в рамках угоди про співпрацю між головним управлінням освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Прикарпатським національним університетом, а також в рамках угоди про співпрацю між управлінням освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Прикарпатським національним університетом та за фінансової підтримки Канадського інституту українських студій у 2015 році. Представлено дані опитування щодо джерел отримання інформації учнями випускних класів м. Івано-Франківськ. Розглянуто жанрові та стильові вподобання даної соціально-демографічної групи, окреслено бюджет вільного часу в оцінках підліткової молоді обласного центру Прикарпаття. Проаналізовано відповіді випускників загальноосвітніх навчальних закладів м. Івано-Франківськ у контексті теоретичних підходів пояснення підліткового періоду соціалізації в умовах сучасного суспільства. З'ясовано наявність ознак зсуву ідентичності досліджуваної соціально-демографічної групи, виявлено фактичну диcфункцію традиційних медіа в сенсі джерел інформації для підростаючого покоління. Оцінено вплив фактору міжкультурної комунікації на дозвіллєві практики підліткової молоді в контексті ціннісного дискурсу молоді прикордоння Східної та Центральної Європи. Наголошено на потребі і необхідності посилення інформаційної та медіа грамотності підліткового покоління зусиллями профільних інституцій. Зроблено висновок про те, що дозвіллєві практики підлітків фактично є комунікативними практиками за формою та змістом.