Suchergebnisse

French education discourse as a cognitive communicative paradigm became an object of research for many scholars who analysed the history of education management, cross-cultural education and communication, use of French terms on the territory of different French-speaking countries, terms formation, translation of terms etc. The term is an integral part of any professional communication, education in particular which enables professional communication. The aim of the article is to trace the influence of educational politics in France on the formation of terminological system as an integral part of any institutional paradigm.In France the introduction of new educational policy is stated in official documents which are generally published in Journal officiel de la Republique francaise, Bulletin officiel de l'education nationale and Bulletin officiel de l'enseignement superieur et de la recherche. These educational periodicals are the main sources for gaining information about new realia in French education and consequently new notions. New notions and realia in French education predetermine the necessity for new professional vocabulary which constitutes the metalanguage of education discourse. This process leads to changes in the current terminological system. Terms in French education discourse are created and therefore implemented according to both extralingual (political, social, economic, technological, ideological, moral, scientific) and lingual factors. Such tendencies in the French language as predominance of different types of abbreviations, use of feminine nouns referring to posts in education are caused by general tendencies in French. Educational terms in modern French are characterized by complexity as they usually comprise several words thus bearing the most detailed and specified characteristics in them.Key words: French education discourse, tendency, term, metalanguage, term creation, term usage. ; У статті представлений погляд на французький освітній дискурс як сферу державних (суспільних) відносин. Прокоментовано основні тенденції у французькій освіті в аспекті діахронії-синхронії, визначено власне лінгвальні й екстралінгвальні чинники, що формують метамову французького дискурсу освіти як інституційної реалії. Термін визначено як невід'ємний складник метамови дискурсу освіти, який формує й уможливлює професійну комунікацію. Досліджено наявні тенденції термінотворення й терміновживання у французькому освітньому контенті.Ключові слова: французький освітній дискурс, тенденція, термін, метамова, термінотворення, терміновживання.French education discourse as a cognitive communicative paradigm became an object of research for many scholars who analysed the history of education management, cross-cultural education and communication, use of French terms on the territory of different French-speaking countries, terms formation, translation of terms etc. The term is an integral part of any professional communication, education in particular which enables professional communication. The aim of the article is to trace the influence of educational politics in France on the formation of terminological system as an integral part of any institutional paradigm.In France the introduction of new educational policy is stated in official documents which are generally published in Journal officiel de la Republique francaise, Bulletin officiel de l'education nationale and Bulletin officiel de l'enseignement superieur et de la recherche. These educational periodicals are the main sources for gaining information about new realia in French education and consequently new notions. New notions and realia in French education predetermine the necessity for new professional vocabulary which constitutes the metalanguage of education discourse. This process leads to changes in the current terminological system. Terms in French education discourse are created and therefore implemented according to both extralingual (political, social, economic, technological, ideological, moral, scientific) and lingual factors. Such tendencies in the French language as predominance of different types of abbreviations, use of feminine nouns referring to posts in education are caused by general tendencies in French. Educational terms in modern French are characterized by complexity as they usually comprise several words thus bearing the most detailed and specified characteristics in them.Key words: French education discourse, tendency, term, metalanguage, term creation, term usage.

In the last decade there have been radical changes in information technology. Progress in the development of modern means of communication spurred globalization in the world, speeded up the process of communication. It has become more technological and acquires new qualities such as «feedback» By lexicon added concepts such as «e-government», «communication Democracy», «e-citizenship».It is worth mentioning luminaries study communication processes in politics, which include H. Lassuel (mass communication, propaganda), H. Blumer, D. Rismen (theory of mass communication), K. Doych and D. Easton (founders of cybernetic approach and system analysis in political communications) L. Pye and W. Schramm (modernization theory).Direct impact on the study of contemporary political communication were the founders of the theory of the information society, including D. Bell, J. Galbraith, H.-M. McLuhan, A. Toffler, A. Touraine and others.The basis for the analysis of functional characteristics and values of political and communication processes are known H. Lassuell's paradigm under which the act of communication is seen as a structure of five components: who transmits, whom the transferor, what transmitting, on which channel, with what result.By definition, giving H.-J. Schwarzenberg, political communication – the process of transferring political information, which information circulates between the various elements of the political system, and between political and social systems. Based on the research perspective, we can distinguish two main ways of political communication: horizontal and vertical.The horizontal political communication, especially considering the exchange of information at the level of «individual – individual» «social group – social group», «the state – the state» and so on; while the vertical political communication involves the exchange of information between actors at various levels of «the state – the individual», «the social group – the state» and so on. Should pay attention to dramatic transformation taking place in all spheres of life (economic, social, cultural, informationalIt is about the globalization of the world who have shown themselves revolution in the technical field, the formation of new modes of communication, the use of Internet technologies. These transformations led to the formation of an information society.The concept of «information society» has gained relevance in the late 1980s in the West and seen as a new period in the development of civilization, due to the electron-technological revolution. The most complete concept of the information society is represented in the works of D. Bell, A. Touraine, Toffler, H. McLuhan, Zb. Brzezinski and others. The information society is characterized by defining the role and high levels of information technology. The main factors of social change are the production and use of information; theoretical knowledge as the highest value becomes the leader of a new social structure, new management models. The dominant role is played by the scope of information services.One way of determining the development of the information space at the present stage, both within the worldwide community, and at the level of national political communities, is Internet, which is a global planetary information system, a means of unification of various information networks for the transfer and exchange of information between countries, regions, organizations and individuals.Scientists are concerned that the Internet has developed spontaneously only at the initial stage. Gradually the situation changed, and government agencies in several countries were trying to control the Internet communication (China, North Korea).M. Hrachov which summarized according to researchers, uses terms such as «media imperialism», «cultural imperialism» and even «financialy-information totalitarianism». In his view, the internationalization of the information space to a greater extent contributed not a process of national liberation and development, but rather the weakening of cultural sovereignty and autonomy, strengthening economic and political dependence of States «third world», and recently also the former socialist countries of Central and Eastern Europe.However, according to most scholars, the Internet radically increase the effectiveness of the government machinery, both in speed of service, and in its price. One example may be the introduction of e-government. The idea of e-government is the idea of the state as an institution designed to efficiently meet the actual needs of society. The essence of e-government is the use of virtual space to improve service delivery models and improve the efficiency of government and public institutions. ; В статье исследуется понятие политической коммуникации и ее современные особенности. Определяются основные черты современного информационного общества, а также ключевая роль Интернета как средства связи. Сформулированы положительные и отрицательные проявления политической коммуникации в информационном обществе. ; У статті досліджується поняття політичної комунікації та її сучасні особливості. Визначаються основні риси сучасного інформаційного суспільства, а також ключова роль Інтернету як засобу зв'язку. Сформульовано позитивні та негативні прояви політичної комунікації в інформаційному суспільстві.

The article examines the conceptual content of the interaction of the concepts of «public sphere of politics» and «political system» in a domestic flight and the formation of a global system of politicalmanagement. Attention is focused on the institutional framework of state-civil communication.Analyzed the relationship between democratic legitimacy of the political system and the functioning of public sphere of politics.The institutions of public policy sectors (government, public, party and even individual members of political discussion) in a pluralistic democracy play an important role in the political system of public relations with the environment. However, in the national polity range of these institutions is not fully defined, so the problem is to determine the main and additional public institutions of politics and the role in this process, the state and civil society. In the present state of Ukraine is a major newsmakers in fact occupies most of the political information space. However, NGOs are increasingly becoming active players in the process of political communication. Institutionalization of public policy areas - the process of creating new activities in cooperation of the public and the state to ensure their communication in the transmission of information. Overall, the improvement of the infrastructure of public policy areas , has significantly modernized the infrastructure of the state as a political institution , and raise the level of civil society. ; Рассмотрено взаимодействие концептуального содержания понятий «публичнаясфера политики» и «политическая система » в условиях национальных политий иформирования глобальной системы политического управления. Акцентировано внимание на институциональных принципах государственно-общественной коммуникации.Проанализирована взаимосвязь между демократической легитимностью политической системы и функционированием публичной сферы политики. ; Розглянуто взаємодію концептуального змісту понять «публічна сфера політики» та «політична система» в умовах національних політій і формування глобальної системи політичного керування. Акцентовано увагу на інституційних засадах державно-громадської комунікації. Проаналізовано взаємозв'язок між демократичною легітимністю політичної системи та функціонуванням публічної сфери політики.

The main research narratives of the article are: the influence of artistic strategy on the political communication in the condition of post truth; political imagination and regime of post truth; art and regime of truth; rationality of illusions in the political communication; the techniques of artistic suggestion in public dialogue. It deals with the principle of reliability, the legitimacy rituals in the hunting for the voters. It is analyzed the mythological transformation, imitative mythology of the modern medias. It is discerned the technological integration of art in religion and politics, communication actions that make its "generic" feature and the "generic" burden at the same time. Such notions as poetry, art and technology are connected with the unfolding of the techno- logical refinement in all spheres of human activity. The author explains the need of the mythological distortion as the basis for the building of reality. It deals with the PR- technology transformation as the particular case of the cultural-political project into undeniable social value. It is defined the role of the artistic and political projects as the communicative prosthesis. Simultaneously the author traces the ouster of illusion in public communication. He analyzes the mo- dalities of the communicative practice and communicative experience reduction in the socialization process as well as the technological perfection in the mythological representation. The special features of the mythological absorption as the negation of law and social subject are determined here. It is also defined the sense of the law rationality regarding the rationality of myth. ; Провідними дослідницькими наративами статті є вплив мистецьких стратегій на політичну комунікацію за умов постправди; політична уява і режим постправди; мистецтво і режим істини; раціональність ілюзій у політичній комунікації; техніки мистецької суґестії у публічному діалозі. Йдеться про використання принципу вірогідності ілюзії, зокрема, ритуалів леґітимації у процесі боротьби за прихильність виборця. Аналізовано техніки мистецької суґестії у публічному діалозі. Особливе місце посідає аналіз міфологічного перетворення реальності на ґрунті мистецьких стратегій, тема раціональності ілюзії. Проведено аналіз міфологічного перетворення реальності на основі мистецьких стратегій. Розглянуто зв'язок таких понять, як поезія, мистецтво і технологія? з розгортанням процесів технологічного вдосконалення у будь-якій сфері людської діяльності.

The purpose of the work is to confirm the key PR-technologies in party Internet communications and also to analyze the specifics of their usage as the variety of social-communicative technologies (SCT). The methodology of the research is based on the applying social-communicative and structural-functional approaches and also on general principles of scientific, objective, unity of logical and historical approaches during the research of social structure, political institutions, and processes. The scientific novelty consists in reasoning thesis as for the influence of "noo-politics" on definition essential characteristics of PRtechnologies in party communication as SCT which are based on the certain plan (program) and is the organized management activities in communicative process in the measures of party work and in reasoning need informing and support bilateral party communication based on interactive PR-practices in Internet space. Conclusions. The conducted analysis of PR-technologies which is used in party communication in the global Net confirms the significant dynamics of functional changes on the Internet from Web 1.0 till Web 2.0. from the creation of personal sites of politicians and political powers, Internet agencies, open Internet debates technologies, and media "information sponsorship" when on the first place comes blogging and social nets (Facebook, Twitter) begin actively use which stimulate the development of horizontal measures of party interactive communication. Key words: applied social-communicative technologies; Internet; PR-technologies; political parties; party communication; social Nets, blogging. ; Мета роботи. Визначити ключові pr-технології в партійних інтернет-комунікаціях, а також проаналізувати специфіку їх застосування як різновиду соціально-комунікаційних технологій (СКТ). Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні соціально-комунікативного та структурно-функціонального підходів, а також на загальних принципах науковості, об'єктивності, єдності логічного та історичного підходів під час дослідження соціальної структури, політичних інститутів і процесів. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні тези про вплив «ноополітики» на визначення сутнісних характеристик PR-технологій у партійній комунікації як СКТ, які ґрунтуються на певному плані (програмі) та є цілеспрямованою організованою діяльністю з управління комунікативним процесом в межах роботи партії, а також в обґрунтуванні потреби у формуванні й підтримці двосторонньої партійної комунікації, заснованої на інтерактивних PRпрактиках у інтернет-просторі. Висновки. Проведений аналіз PR-технологій, що використовуються у партійній комунікації в глобальній мережі, засвідчує істотну динаміку функціональних змін в інтернеті від Web 1.0 до Web 2.0.: від створення особистих сайтів політичних діячів й політичних сил, інтернет-представництв, технології відкритих інтернет-дебатів й «інформаційного спонсорства» ЗМІ – до ситуації, коли на перше місце виходить блогінг й починають активно використовуватися соціальні мережі (Facebook й Twitter), що стимулюють розвиток горизонтальних мереж партійної інтерактивної комунікації. Ключові слова: прикладні соціально-комунікаційні технології; інтернет, pr-технології; політичні партії; партійна комунікація; соціальні мережі; блогінг.

The purpose of the work is to confirm the key PR-technologies in party Internet communications and also to analyze the specifics of their usage as the variety of social-communicative technologies (SCT). The methodology of the research is based on the applying social-communicative and structural-functional approaches and also on general principles of scientific, objective, unity of logical and historical approaches during the research of social structure, political institutions, and processes. The scientific novelty consists in reasoning thesis as for the influence of "noo-politics" on definition essential characteristics of PRtechnologies in party communication as SCT which are based on the certain plan (program) and is the organized management activities in communicative process in the measures of party work and in reasoning need informing and support bilateral party communication based on interactive PR-practices in Internet space. Conclusions. The conducted analysis of PR-technologies which is used in party communication in the global Net confirms the significant dynamics of functional changes on the Internet from Web 1.0 till Web 2.0. from the creation of personal sites of politicians and political powers, Internet agencies, open Internet debates technologies, and media "information sponsorship" when on the first place comes blogging and social nets (Facebook, Twitter) begin actively use which stimulate the development of horizontal measures of party interactive communication. Key words: applied social-communicative technologies; Internet; PR-technologies; political parties; party communication; social Nets, blogging. ; Мета роботи. Визначити ключові pr-технології в партійних інтернет-комунікаціях, а також проаналізувати специфіку їх застосування як різновиду соціально-комунікаційних технологій (СКТ). Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні соціально-комунікативного та структурно-функціонального підходів, а також на загальних принципах науковості, об'єктивності, єдності логічного та історичного підходів під час дослідження соціальної структури, політичних інститутів і процесів. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні тези про вплив «ноополітики» на визначення сутнісних характеристик PR-технологій у партійній комунікації як СКТ, які ґрунтуються на певному плані (програмі) та є цілеспрямованою організованою діяльністю з управління комунікативним процесом в межах роботи партії, а також в обґрунтуванні потреби у формуванні й підтримці двосторонньої партійної комунікації, заснованої на інтерактивних PRпрактиках у інтернет-просторі. Висновки. Проведений аналіз PR-технологій, що використовуються у партійній комунікації в глобальній мережі, засвідчує істотну динаміку функціональних змін в інтернеті від Web 1.0 до Web 2.0.: від створення особистих сайтів політичних діячів й політичних сил, інтернет-представництв, технології відкритих інтернет-дебатів й «інформаційного спонсорства» ЗМІ – до ситуації, коли на перше місце виходить блогінг й починають активно використовуватися соціальні мережі (Facebook й Twitter), що стимулюють розвиток горизонтальних мереж партійної інтерактивної комунікації. Ключові слова: прикладні соціально-комунікаційні технології; інтернет, pr-технології; політичні партії; партійна комунікація; соціальні мережі; блогінг.

Introduction. Political discourse is characterized by a high role of metaphorical representations as it is formed by the number of metaphorical concepts. Such concepts can be universal, ethnical, group and individual, they are usually socially and culturally marked. Understanding such basic concepts and getting into their language representation through language signs help to deepen the knowledge of other cultures and ethnos. Purpose of this article is to analyze the basic political metaphors used for the verbal representation of the macro concept DOMESTIC POLITICS in the political discourse of the UK parliamentary debates. Methods. The basic methods used in this paper are the metaphoric modelling that helps to better understand the mechanism of source and target domains' integration and the propositional modelling that helps to define the structures of propositions in the domains. One more method is the contextualinterpretational analysis used to interpret the text fragments that contain metaphoric lexemes. Results. The basic concepts in the political sphere are predetermined by the peculiarities of the ideology, moral, norms, evaluations and values accepted by the society as well as the political, economic and social situation on a certain stage of the ethnos' development. Thus, the basic macro concept DOMESTIC POLITICS is verbalized in the political discourse of the UK parliamentary debates by a set of metaphorical representations, the most widespread of which are the politics as plant and politics as way / road. These metaphors reflect the urgent problems concerning the whole nation and discussed during the debates in the UK parliament. The development of the economic policy is typically associated with growth. Thus, metaphorical model POLITICS as PLANT is widespread both during the Conservative and Labour lead in the parliament. Usually growth is compared to the economic development of the country. Metaphorical representation of politics as way / road is reflected in different fragments of participants' interactions during the debates and expresses the possibility to implement new laws, avoid discussing some issues and taken steps to solve the existing problems. Conclusions. Detailed analysis of the metaphorical representation of politics as plant and way / road demonstrates that they can contextually bear both positive and negative evaluation. These metaphors are primarily used by the opponents in the political communication for positive selfrepresentation and critical remarks towards the others.

In the article attention is drawn on the fact that despite the austerity measures in politics, populist motives are activated, charismatic personalities, who have to substitute the institutions they represent, are set to the forefront. Scepticism of many citizens regarding traditional parties, which are not identified with the real problems and interests of public, is determined in the article as prerequisite for success of populists in Italy. Attention is attracted to the fact that «Internet-populist» G. Grillo focused on the Internet as the main form of contact with the voters. Ways of communication, elected by the politicians, allowed reaching different electorate audiences, but success (at least at the elections), finally, depended on the skilled use of populist rhetoric, which matched expectations of the public.

Interactive methods of modern Ukrainian politics are analyzed in the article. Attention is focused on the post-modern theatrical elements of political action, based on on-line communication. Opportunities of interactivity in expansion of traditional instruments of political participation are presented. Author proves that with the help of verbal and non-verbal means, interactivity helps to expand traditional instruments of political participation, to consider desires of society and to transform it (society) into equal right participant of political-informational process Attention is drawn to the fact that interactivity of politics is implemented due to innovative media technologies through social networks (virtual community sites, Internet versions, and pages in social networks of TV- and radio programs), interactive programs and other forms. In Ukraine, political interactivity is embodied in many forms, first — through broadcasting journalism, socio-political talk show, hard talk show. It is noted that interactivity of politics is realized in numerous ways, one of which is infotainment - way of presenting and kind of media materials, in which along with news entertainment stories are presented. Hybrid form of media-product that combines the functions of political education, elements of the game and entertainment is politainment. Attention is paid to the fact that at the intersection of journalism and media activism, innovative direction - Stream broadcast has emerged. Media Activism is an interactive form of socio-political activities aimed at achieving public reaction by creating of alternative sources of news formation. Interactive by methods for impact is political animated cartoon, also a particular form of political cartoon as mupotoon. It is accented that today the basics of interactivity of politics is on-line community. Online communities such as wikis, chats, forums and social networks gradually increase their influence on public life.

Мета дослідження – виявлення і осмислення соціально-філософських засад театралізації політичної сфери. Виходячи з гіпотези про те, що театралізація сприяє підвищенню ефективності комунікацій в сфері політики, в якості методологічної стратегії дослідження обрано концепцію театральності соціокомунікативних проявів культури (на базі методів соціокультурного аналізу). Цей підхід дозволив з'ясувати, що поєднання в політичних «виставах» елементів гри, перформансу, ритуалу, карнавалу, маскараду сприяє: приверненню уваги опонентів; демонстрації солідарності із протестним рухом; формуванню іміджу відповідно до ролі / амплуа, яку політик виконує у політичному «театрі»; створенню додаткових каналів комунікації політика із «публікою» (народом, електоратом). В якості одного з таких каналів розглядаються костюмні прикраси і аксесуари, які є не лише доповненням до іміджу політика, а й важливим елементом драматургії. Дозволяючи заміняти пряме повідомлення на знаково-символьну форму, прикраси сприяють наданню процесу комунікації ігрового, театрального формату. Це, з одного боку, пожвавлює процес спілкування політика із «публікою», сприяє розширенню аудиторії, але, з іншого боку – привносить в процес передачі інформації елемент інтерпретації. Цією обставиною активно користуються мас-медіа, посилюючи свою роль у політичному «театрі». З'ясовано також, що певною мірою театральність завжди була притаманна політиці. Проте театральне не завжди в ній превалює: прагнення до театралізації зростає по мірі розділення політичної сфери на публічну і «приховану». Посилення театральних проявів у сучасній політичній сфері вказує на те, що саме така тенденція набуває розвитку в соціальних відносинах. Це в свою чергу обумовлює появу нових технологій і форматів комунікації в системі «влада – суспільство». ; Public policy is always focused on finding the most effective ways to communicate with the broad masses (society, population, electorate). Historical experience shows that one of such methods is the introduction of theatrical elements into the communication process. The purpose of this study is to identify and comprehend the social and philosophical foundations of the theatricalization of the political sphere. The concept of theatricality of sociocommunicative manifestations of culture was chosen as a methodological research strategy (based on methods of sociocultural analysis). This approach made is possible to find out that the combination of the elements of the game, performance, ritual, carnival, masquerade in political "spectacles" helps to: attract the attention of opponents; demonstrations of solidarity with the protest movement; the formation of the image of the politician in accordance with the role that he plays in the political "theater"; creating additional channels of communication policy with the "public". One of these channels is costume jewelry and accessories, which are not only an addition to the image of a politician, but also an important dramatic element. By allowing the replacement of a direct message with a sign-symbolic form, jewelry helps to impart a gaming, theatrical format to the communication process. On the one hand, it helps to expand the audience, but, on the other hand, it introduces an element of interpretation into the process of information transfer. This circumstance is used by the mass media, strengthening its role in the political "theater". It has also been established that to a certain extent theatricality has always been inherent in politics. But the theatrical component does not always prevail in it: the desire for theatricality increases with the division of the political sphere into public and "hidden". Strengthening theatrical manifestations in the modern political sphere indicates that this is the trend that is developing in social relations. This, in turn, determines the emergence of new technologies and communication formats in the system "power – society". ; Цель исследования – выявление и осмысление социально-философских оснований театрализации политической сферы. Исходя из гипотезы о том, что театрализация способствует повышению эффективности коммуникаций в сфере политики, в качестве методологической стратегии исследования выбрана концепция театральности социокоммуникативных проявлений культуры (на базе методов социокультурного анализа). Этот подход позволил выяснить, что сочетание в политических «спектаклях» элементов игры, перформанса, ритуала, карнавала, маскарада способствует: привлечению внимания оппонентов; демонстрации солидарности с протестным движением; формированию имиджа политика в соответствии с ролью / амплуа, которую он исполняет в политическом «театре»; созданию дополнительных каналов коммуникации политика с «публикой» (народом, электоратом). В качестве одного из таких каналов рассматриваются костюмные украшения и аксессуары, которые являются не только дополнением к имиджу политика, но и важным элементом драматургии. Позволяя заменять прямое сообщение на знаково-символьную форму, украшения способствуют приданию процессу коммуникации игрового, театрального формата. Это, с одной стороны, способствует расширению аудитории, но, с другой стороны – привносит в процесс передачи информации элемент интерпретации. Этим обстоятельством пользуются масс-медиа, усиливая свою роль в политическом «театре». Установлено также, что в определённой степени театральность всегда была присуща политике. Но театральное не всегда в ней превалирует: стремление к театрализации возрастает по мере разделения политической сферы на публичную и «скрытую». Усиление театральных проявлений в современной политической сфере указывает та то, что именно такая тенденция получает развитие в социальных отношениях. Это, в свою очередь, обусловливает появление новых технологий и форматов коммуникации в системе «власть – общество».

The article represents aphorism as a short, precise expression that transmits a generalized, complete thought of instructive or cognitive content in a laconic form. The paper reveals that O.Shaigal introduces the term "political aphoristic". Political aphoristic is considered to be language reflexes of political communication, a cultural trace, an active agent of political communication leaves in the language. The concept of "political aphorism" is characterized through the prism of political aphoristic. The article researches the appearance of the term "political aphorism" is associated with N. Bazhalkina. The paper points at the fact that understanding of the term "political aphorism" depends on the interpretation of political discourse. N.Bazhalkina observes that the aphorism reflects the political discourse in the unity of the two sides: the material (events and phenomena belong to the sphere of politics) and the abstract philosophical (reflection of the realities of human existence). The definition of the term "political aphorism" is proposed. The thorough analysis demonstrates that political aphorism criticizes, deeply comprehend social and political events, accumulate public consciousness in a didactic or ironic form, using different ways of expressive means and stylistic devices. According to our understanding, politically conscious versions of the population, such as writers, journalists, public figures etc. Can join the dialogue with the politics in the form of aphorisms. Its semantic content is found. The understanding of social and political life is built in the consciousness of the individual in the system of concepts: "power", "state", "nation", "politics", "democracy", "people", "law" etc. The internal content of aphorisms reflects the actual events of the current political situation. The subsystem of aphoristic is heterogeneous, functioning in a particular system. The following genres are distinguished: aphorism, proverb, maxim, title, slogan, motto, program statement, phrase-symbol, index-phrase. The paper also indicates such functions of political aphorism as modeling, regulatory, didactic, argumentative, regulatory, predictive and expressive etc. ; В статье исследуется лингвистический статус политической афористики, прослеживается становление термина «политическая афористика», устанавливаются особенности его функционирования в политическом дискурсе. Через призму политической афористики определяется понятие «политический афоризм». Акцентируется внимание на том, что определение термина «политический афоризм» зависит от понимания политического дискурса. Предлагается дефиниция понятия «политический афоризм», выясняется его семантическое наполнение. ; У статті окреслено лінгвістичний статус політичної афористики, досліджено появу терміна «політична афористика», виявлено особливості його функціонування в політичному дискурсі. Крізь призму політичної афористики витлумачено поняття «політичний афоризм». Акцентовано, що розуміння поняття «політичний афоризм» залежить від потрактування політичного дискурсу. Запропоновано дефініцію поняття «політичний афоризм», з'ясовано його семантичне наповнення.

It was found that J. Baudrillard defines political, at the present stage of understanding, completely addicts principles of simulation. Political turned into merely a kind of spectacle that played out in everyday life to the thirsty to the sights citizen. Politics is the game with two possible variants of development, none of which is essential for human values.Under these conditions, there is another acceptable, in terms of circulation prerogatives that fluctuate on the scale good-bad, but this articulation is meaningless as the fact that it generates. This simulation choise character as policies that caused him that he dictated. However, the existence of the alien under such conditions dictated by going beyond these limits.Classical drama of alienation swallowed ecstasy of communication. Instead, the concept of alien can identify the essential issues, the specificity of which is not absorbed policies simulated character. Politics tolerance, cultivating external sliding differences, dialogue with artificial modified others - just a continuous narrative, the only simulacrum, binary game with the famous winner. After differentiation, foreignness, which is impossible to understand - this is the form of the alien in J. Baudrillard concept. Is a form definition meaning that ecstasy of communication not absorb. This form of deployment active social and political problems by J. Baudrillard.J. Baudrillard approach reveals the formation of specific of alienation in today, simulation standing policy when binary construction of political discourse creates an artificial opposed to "correct" opinion in the form of another while an alien takes over outline in the following schematic form of building political and discursive practices. ; З'ясовано, що Ж. Бодріяр визначає політичне, на сучасному етапі, цілковито узалежненим від механізмів симуляції. Доведено, що існування чужинця за таких умов продиктоване виходом за ці правила. Класична драма відчуження поглинута екстазом комунікації. Полі¬тика терпимості, культивування зовнішнього ковзання відмінностей, діалогу із штучно змодифікованим іншим, – це лише суцільний наратив, єдиний симулякр, бінарна гра із відомим заздалегідь переможцем. Зрештою, розріз¬нення, чужорідність, яку неможливо зрозуміти, – це і є форма подачі чу¬жинця у Ж. Бодріяра.

Methodological approach to the interpretation of public sphere of politics within a democratic society is to describe the practices of the exercise of power on the base of its control and dialogue. The public nature of power as a common cause of all citizens and, at the same time, the phenomenon of technological and functional management in this study, acquires crucial. Political power is discursive communication activities and technocratic practices of governance in the context of the public sphere, acquires the status of the subject area, which is outside the main focus of the study. Distancing themselves from the government as the leading issues, political science, based on socio-philosophical tradition as a communicative theory denies the power of its central status in the public sphere as a particular form of expression of the political sphere and the political system.At present stage there are two conceptual leveles of considering of the the structure of public sphere of politics. The first is a socio-philosophical level, which is considered in the public sphere dichotomous opposites: publicity – privacy. This level defines the role of the personal perception and transforms the public sphere of politics to the category of political ontology, erasing it from the list of determinants of real politics. However, this level constitutes a public sphere of politics as a category and concept, provides a place in the public sphere of natural-scientific picture of the world. Belonging category of public sphere» to the categories of political and theoretical traditions can relate public sphere politics with other fundamental phenomena of political being: power, political will, political management. ; Методологічний підхід до інтерпретації громадської сфери політики у демократичному суспільстві є опис практики здійснення влади на основі її управління та діалогу. Публічний характер влади у загальну справу всіх громадян і, в той же час, явище технологічні та функціональні управління в цьому дослідженні, набуває вирішального значення.Політична влада дискурсивної діяльності зв'язку та технократичної практики управління в контексті публічної сфери набуває статусу предметної сфери, яка знаходиться за межами основного упору в дослідженні.Дистанціюватися від уряду в якості ведучої питань, політології, заснований на соціально-філософській традиції як комунікативна теорія заперечує силу його центрального статусу в суспільній сфері, як особлива форма вираження політичній сфері і політичній системі.На сучасному етапі існують два концептуальні leveles розгляду в структурі публічної сфери політики. Першим з них є соціально-філософський рівень, який вважається в громадській сфері дихотомічних протилежностей: гласність - конфіденційність. Цей рівень визначає роль особистого сприйняття і перетворює суспільну сферу політики на категорію політичної онтології, стерти її зі списку детермінанти реальній політиці. Однак цей рівень являє собою публічну сферу політики як категорії і концепції, надає місце у громадській сфері природничо-наукової картини світу. Належність категорії публічної сфери «до категорії політичної і теоретичної традиції» можуть торкнутися сфери публічної політики з іншими фундаментальними явищами політичного буття: влада, політична воля, політичне управління.

The article deals with the problem of unsatisfactory state of realization of languagelegislation in multilingual area between the Dniester and the Danube rivers. The authorprovides the necessity of complex (dialectological, sociolinguistic and didactical) investigationof the Ukrainian Language's dialectal and literary forms functioning in the situation of languagecontacts with the purpose of the Ukrainian Language preservation.Cooperation of sociolinguistic and dialectological methods in studying languages anddialects of area between the Danube and the Dniester rivers has been already seen at the level ofpurpose of investigation. For example, harmonization of language situation and developing ofeffective regional activities of language politics are impossible without taking into accountorigin and dynamic character of contacting dialects. Especially such important components oflanguage politics as problem of teaching of state language in multilingual areas, itstransformation in mean of international communication are also impossible without knowledgeand taking into consideration origin base of native idiom for pupil. On the other hand,dialectological, in particular arealogical, comparative-historical research of idioms isn'teffective without taking into consideration the character of language interaction.The problem of teaching languages, in particular state language, in multinational andmultilingual regions in Ukraine and in the world is facing humanity nowadays, because theresults of teaching Ukrainian ethnic Ukrainians and the representatives of national minoritiesfor 28 years are not satisfactory. So adequate using of the Ukrainian Language as a language ofinternational communication in this area has not managed yet, though according theConstitution of Ukraine it has been only one state language.The paper substantiates that one of the most important factor of realization of language'sstate status is its functioning as a mean of interethnic communication in multilingual areas ofrepresentatives of different ethnic / subethnic / language groups, in particular of the Ukrainians.The study and the monitoring of this function of the Ukrainian Language are necessary duringthe searching ways of improving language situation and with the purpose of control of theUkrainian Language state status. ; У статті констатовано незадовільність стану реалізації мовного законодавствав межиріччі Дністра і Дунаю та інших полілінгвальних регіонах України, обґрунтованонеобхідність комплексного (діалектологічного, соціолінгвістичного, дидактичного)вивчення функціонування української мови в діалектній і літературній формах у ситуаціїмовного контакту з метою збереження української мови в усіх наявних формах, а такожїї розвитку, розширення її використання полімовними індивідами в різних сферах ікомунікативних ситуаціях, задля визначення ефективних заходів реалізації мовноїполітики в полілінгвальних регіонах України, вдосконалення мовного законодавстваУкраїни. Досвід удержавлення української мови в таких регіонах, як межиріччя Дністра іДунаю потребує критичної оцінки, «роботи над помилками». Одним з найважливішихпоказників реалізації державного статусу мови автор уважає функціонування її якзасобу міжетнічного спілкування в полілінгвальних регіонах різними етнічними /субетнічними / мовними групами (зокрема й українцями). Вивчення і моніторинг вияву цієїфункції української мови необхідні як під час пошуку шляхів поліпшення мовної ситуації(доведення її до стану відповідності до мовного законодавства), так і в подальшому – зметою контролю стану удержавлення української мови.

The article substantiates, that the variety of linguistic meanings and points that a person uses in the process of communication, gives the opportunity to «reconcile» the contradictory manifold of his motivations, including paradoxically. The variety of communicative meaningsis formed not only by the variety of signs, but also, for example, by the possibility of connecting a sign with another object (metaphor), a partial change in sign with the corresponding transformation of meaning (pun).There is curious example from the political sphere of changing meaning in the sign «ялинка», associated with the involuntary transformation by the previous president of Ukraine this sign into the «йолка». As a consequence, the meaning of «evergreen tree with needles» is transformed into the meaning «Ukrainian president, who does not know the Ukrainian language well». The contradictory «four-basicity» of politics, which we designate as the paradox of «four P» (particularity, publicity, populism, privilege) is coherent to diversity of motivations human's behavior. The politics, managing social behavior, is designed to mobilize the motivation of the majority. This is being done with the help of political messages that generate political points, including manipulating the public constituent. The ineffectiveness of political communication in post-Soviet Ukraine is due to the eclectic compound of Soviet mental models in political messages in the form of bureaucratic — etatist and populist rhetoric with post-Soviet rhetoric of stylized patriotism and pseudo-market freedom. The roots of eclecticism are not only in the Soviet past, but also in the modern consumerization of the public component of politics. Relying on the paradox «follow your inclinations, overcoming them,» or otherwise avoiding the politicization of the non-political spheres of life and manipulating the «signed consumption» of the masses, you can try to return publicity to Ukrainian politics. ; В статье анализируется роль знаковой коммуникации в мотивации поведении человека в связи с парадоксальной противоречивостью основ политики. Рассматриваются семиотические аспекты соотношения значений и смыслов политического месседжа, динамика его содержательной и формальной составляющих.Обосновывается, что эклектичное соединение бюрократическо-этатистской риторики с риторикой стилизованного патриотизма является причиной неэффективности политической коммуникации в Украине. Причиной эклектизма является не только сохранившаяся риторика советского прошлого, но и современная девальвация публичности политики. Ключевые слова: знаковая коммуникация, парадокс политики, политический месседж, бюрократически-этатистская риторика, девальвация публичности. ; У статті проаналізовано як різноманітність мовних значень і смислів, які в процесі комунікації використовує людина, дає можливість «примирити» суперечливе різноманіття його мотивацій, в тому числі і парадоксально. Різноманітність комунікативних смислів утворюється не тільки безліччю знаків, а й, наприклад, можливістю з'єднання знака з іншим об'єктом (метафора), часткової зміни знака з трансформацією сенсу (каламбур). Відомий курйозний приклад з політичної сфери зміни значення в знаку «ялинка», пов'язаний з мимовільною трансформацією цього знака в «йолка» екс-президентом України. Внаслідок цього значення «вічнозелене дерево з голками» трансформується в сенс «український президент, що погано знає українську мову». Автор вказує, що суперечлива «чотирьохосновність» політики, яку позначають як парадокс «чотирьох П (партикулярність, публічність, популізм, привілейованість)» когерентна різноманіттю мотивації людської поведінки. Керуючи соціальною поведінкою, політика покликана мобілізувати мотивацію більшості, що робиться за допомогою меседжів, які породжують смисли, в тому числі і маніпулюючи публічною складовою. Неефективність політичної комунікації в пострадянській Україні обумовлена еклектичним поєднанням в політичних меседжах радянських ментальних моделей у вигляді бюрократично-етатистської і популістської риторики з пострадянською риторикою стилізованого патріотизму і псевдоринкової свободи. Коріння еклектизму не тільки в радянському минулому, а й у сучасній консьюмерізаціі публічної складової політики. Спираючись на парадокс «слідуй своїм схильностям, долаючи їх», або інакше, уникаючи політизації неполітичних сфер життя і маніпуляції «знаковим споживанням» мас, можна спробувати повернути українській політиці публічність.