Suchergebnisse

The article considers the problem of the role of science in the processes of governing society and the state. Theoretical approaches to comprehend science as a driving force of social progress are analyzed. The ethical aspect of the relationship between science and politics as subsystems of society is highlighted. It is shown that one of the central themes in research, which is the foundation of the scientific ethos of modernity, is the collision of moral norms of the scientific environment and political realities of the XX-XXI centuries. Depending on the value of social knowledge and its moral authenticity from the connection of the principles of science and democracy, special problems of ethics of socio-political sciences as a separate branch of ethics of science are formulated. The points of intersection of politics and science as phenomena of social reality are determined. On this basis, the ethical specifics of their interaction are revealed on the example of the relationship "politician - scientist". M. Weber's position on the interpretation of the relationship between science and politics as life vocations and professional occupations is analyzed. The impossibility of autonomous existence of science and politics is proved, because in real life a scientist-humanist cannot be free from values, and politics is a sphere where economic, social, legal, historical, spiritual, ideological and cultural spaces intersect. It is shown that politics, like science, asserts its criterion of truth; aims to explain reality and is a means of its transformation; depends on the entity using it. And this subject, in both cases, is political authority. The problem of the interaction between the scientific community and the government is specified. The main tendencies of interpenetrationof science and politics are outlined: intensification of involvement of scientists in the political process and appeal of many politicians to scientific-expert practices. It is shown that most often scientists in politics realize their potential in the field of its expert support as advisers, analysts, consultants. The classification of experts involved in the political process is proposed: "ideologists", "reformers" and "service". The specifics of the formation of the national culture of policy cooperation are studied. It is shown that the Ukrainian market of consulting and expert services is dominated by the "service" type of scientist in politics. It is concluded that science, due to its rational methodology, is a space where policy is rationalizing. Although science cannot rid politics of conflict, the latter is its essential characteristic, but it is through science that conflict can be rationalized and policy made more effective and efficient. ; У статті розглянуто проблему ролі науки в процесах управління суспільством та державою. Аналізуються теоретичні підходи до осмислення науки як рушійної сили соціального прогресу. Висвітлено етичний аспект співвідношення науки та політики як підсистем суспільства. Показано, що однією з центральних тем у дослідженнях, які становлять фундамент наукового етосу сучасності, є зіткнення моральних норм наукового середовища та політичних реалій ХХ-ХХІ ст. Окреслено шкалу питань етики соціально-політичних наук як окремої галузі етики науки від питання цінності соціального знання та його моральної достовірності до зв'язку принципів науки та демократії. Визначено ареал перетинання політики та науки як явищ соціального порядку та розкрито на цій основі етичну специфіку їх взаємодії на зрізі співвідношень «політик - науковець». Аналізується позиція М. Вебера щодо трактування співвідношення науки та політики як життєвих покликань та професійних занять. Доведено неможливість автономного існування науки і політики, оскільки в реальному житті вчений-гуманітарій не може бути вільним від цінностей, а політика є сферою, де перетинаються економічний, соціальний, правовий, історичний, духовний, ідеологічний та культурний простори. Показано, що політика, як і наука, утверджує свій критерій істинності, ставить собі на меті пояснення дійсності і є засобом її перетворення, залежить від суб'єкта, який її використовує. І цим суб'єктом в обох випадках є політична влада. Висвітлено питання взаємовідношення наукового товариства та влади. Окреслено магістральні тенденції взаємопроникнення науки та політики як соціальних практик: активізація залучення науковців у політичний процес та звернення багатьох політиків до наукових інтелектуальних практик. Показано, що найчастіше вчені в політиці реалізують свій потенціал у сфері її експертного супроводження як радники, аналітики, консультанти. Запропоновано класифікацію експертів, що беруть участь у політичному процесі: «ідеологи», «реформатори» та «сервіс». Досліджено специфіку формування вітчизняної культури співпраці політики та науки. Показано, що на українському ринку консультативно-експертних послуг домінує «сервісний» тип вченого в політиці. Робиться висновок, що наука з огляду на її раціональну методологію є простором, де відбувається раціоналізація політики. І хоча наука не може позбавити політику конфлікту, оскільки останній є її сутнісною характеристикою, саме завдяки науці конфлікт можна раціоналізувати і зробити політику більш результативною та ефективною.

The article examines the socio-cultural and political sources of the modern ethnocultural division of Ukraine and shows that the historically formed cultural division of Ukrainian society due to geographical and political factors was significantly leveled in the Soviet assimilation policy, but was not completely overcome due to slight industrialization of Ukrainian villages and west. As a result, the Ukrainian population was divided into several separate strips, which contributed to the deepening of the cultural divide with other, industrially developed, but de-ethnicized Ukrainian regions. The lack of ethnic unity of Ukrainians and the active position of national minorities in regions with a large number of ethnically related groups, in the absence of a balanced national policy, have become the main causes of ethnocultural division in Ukraine. Overcoming the latter is possible in the process of gradual introduction of general civilizational principles of civil society and the formation of economic, social and spiritual conditions for the development of both the individual and the community. Only when the permanent economic crisis is overcome and science, education and culture broadcast by the national language are raised to the level of state values, without marginalizing the nation-building significance of the languages of interethnic communication, Ukrainian society will become a nation. ; В статті висвітлено соціокультурні та політичні джерела сучасного етнокультурного розколу України та показано, що історично сформований культурний розкол українського суспільства зумовлений географічними та політичними чинниками був помітно знівельований в процесі радянської асиміляційної політики, проте не був повністю подоланий через незначну індустріалізацію українського села та західноукраїнських регіонів. У висліді цього, українське населення виявилося помереженим кількома роздільними смугами, що й сприяло поглибленню культурного розколу з іншими, промислово розвиненими, проте деетнізованими українськими регіонами. ...

Мета даної наукової статті полягає у розгляді діяльності Центру української культури та освіти «Осередок» та теоретичного обґрунтування його внеску у процеси збирання, дослідження, збереження та подальшого експозиціонування історичної, культурної та духовної спадщини української діаспори Канади. Саме об'єднання зусиль суспільно-політичних організацій та відомих громадських діячів заклало важливу підвалину в збереження нації в тяжких воєнних та соціальних умовах перебування на чужині. «Осередок» став не лише взірцем українознавчої освіти, але і важливим центром розбудови українсько-канадських відносин, а також загалом вплинув на розвиток канадської культури. Для досягнення зазначеної мети було залучено необхідну кількість джерел та історіографічної літератури, які торкались різних аспектів проблеми. Автором було застосовано такі загальноісторичні наукові методи дослідження, як історико-генетичний, історико-порівняльний та історико-типологічний. У межах даного дослідження було надано генезис Центру української культури та освіти «Осередок», розглянуто основні підрозділи, напрямки роботи, соціокультурні програми, типологізовано найважливіші колекції й архівні документи, а також проаналізовано їх історико-культурну цінність. Окрема увага присвячена аналізу ролі засновників, збирачів колекцій та меценатів у розвитку «Осередку». Вперше здійснена спроба узагальнення різних аспектів порушеної проблеми. ; The purpose of this article is to consider the activities of the Ukrainian Cultural and Educational Center «Oseredok» and the theoretical justification of its contribution to the collection, research, preservation and exhibition of historical, cultural and spiritual heritage of the Ukrainian diaspora in Canada. «Oseredok» became not only a model of Ukrainian studies education, but also an important center for the development of Ukrainian-Canadian relations, and also influenced the development of Canadian culture in general. To achieve this goal, the necessary number of sources and historiographical literature touched on various aspects of the problem were examined. Such general historical scientific research methods as historical-genetic, historical-comparative and historical-typological were used.The relevance of this study is related to the modern national-cultural movement, which is embodied in the activities of organizations, art, educational and scientific centers, the introduction of new Ukrainian festivals, the study of previously classified, archival documents. Some aspects of this problem were revealed in the works of such researchers as: Jus O. V., Matyash I. B., Solonskaya N. G. and Priymak T. M. However, in our opinion, the monument protection and sociocultural activities of the Ukrainian Cultural and Educational Center «Oseredok» is worth more indepth research.Thus, the Ukrainian Cultural and Educational Center «Oseredok» was the unifying force that brought together under one cultural cover Ukrainians with different religious beliefs, political views and values. The founders and patrons of the «Oseredok» were prominent Ukrainian figures: O. Koshetz, T. Koshetz, P. Matsenko, M. Mandryka, T. Pavlychenko, P. Yuzyk, V. Kossar, M. Marunchak, J. Rudnytsky and others. For 76 years, Oseredok has become the guarantor of the collective memory of the Ukrainian people. Even the house of the organization, formerly the House of the Bible Society, has great spiritual power, which contributes to a noble socio-cultural mission. The versatility of the Center's activities, which includes archival, library, museum, educational and publishing work, is striking. The archive of the organization has the largest collection of documents, memoirs, photographs, maps in Canada, which covers the period of 16th - 20th centuries. Valuable are the documents and memoirs of I. M. Bobersky, E. M. Konovalets, the Koshets family, as well as a monument of the 18th century – Irmola by Georgy Tyapetsky. «Oseredok» has a rich library collection of more than 40 thousand volumes and 10 thousand periodicals. Nomocanon of the 17th century is a very rare book. The collection of the museum of the Center consists of 8 thousand exhibits, which includes objects of decorative and applied arts, musical instruments, church utensils, personal belongings. In the collections of the art gallery you can see paintings by more than 30 Ukrainian artists from realism to avant-garde. The Center has higher education courses that have brought up many prominent Ukrainians. The publishing activity of the center not only contributed to the development of science and art, but also acquainted the whole world with the rich Ukrainian culture. Thus, Ukrainian Cultural and Educational Centre «Oseredok» is a model of cultural preservation organization.

Мета даної наукової статті полягає у розгляді діяльності Центру української культури та освіти «Осередок» та теоретичного обґрунтування його внеску у процеси збирання, дослідження, збереження та подальшого експозиціонування історичної, культурної та духовної спадщини української діаспори Канади. Саме об'єднання зусиль суспільно-політичних організацій та відомих громадських діячів заклало важливу підвалину в збереження нації в тяжких воєнних та соціальних умовах перебування на чужині. «Осередок» став не лише взірцем українознавчої освіти, але і важливим центром розбудови українсько-канадських відносин, а також загалом вплинув на розвиток канадської культури. Для досягнення зазначеної мети було залучено необхідну кількість джерел та історіографічної літератури, які торкались різних аспектів проблеми. Автором було застосовано такі загальноісторичні наукові методи дослідження, як історико-генетичний, історико-порівняльний та історико-типологічний. У межах даного дослідження було надано генезис Центру української культури та освіти «Осередок», розглянуто основні підрозділи, напрямки роботи, соціокультурні програми, типологізовано найважливіші колекції й архівні документи, а також проаналізовано їх історико-культурну цінність. Окрема увага присвячена аналізу ролі засновників, збирачів колекцій та меценатів у розвитку «Осередку». Вперше здійснена спроба узагальнення різних аспектів порушеної проблеми. ; The purpose of this article is to consider the activities of the Ukrainian Cultural and Educational Center «Oseredok» and the theoretical justification of its contribution to the collection, research, preservation and exhibition of historical, cultural and spiritual heritage of the Ukrainian diaspora in Canada. «Oseredok» became not only a model of Ukrainian studies education, but also an important center for the development of Ukrainian-Canadian relations, and also influenced the development of Canadian culture in general. To achieve this goal, the necessary number of sources and historiographical literature touched on various aspects of the problem were examined. Such general historical scientific research methods as historical-genetic, historical-comparative and historical-typological were used.The relevance of this study is related to the modern national-cultural movement, which is embodied in the activities of organizations, art, educational and scientific centers, the introduction of new Ukrainian festivals, the study of previously classified, archival documents. Some aspects of this problem were revealed in the works of such researchers as: Jus O. V., Matyash I. B., Solonskaya N. G. and Priymak T. M. However, in our opinion, the monument protection and sociocultural activities of the Ukrainian Cultural and Educational Center «Oseredok» is worth more indepth research.Thus, the Ukrainian Cultural and Educational Center «Oseredok» was the unifying force that brought together under one cultural cover Ukrainians with different religious beliefs, political views and values. The founders and patrons of the «Oseredok» were prominent Ukrainian figures: O. Koshetz, T. Koshetz, P. Matsenko, M. Mandryka, T. Pavlychenko, P. Yuzyk, V. Kossar, M. Marunchak, J. Rudnytsky and others. For 76 years, Oseredok has become the guarantor of the collective memory of the Ukrainian people. Even the house of the organization, formerly the House of the Bible Society, has great spiritual power, which contributes to a noble socio-cultural mission. The versatility of the Center's activities, which includes archival, library, museum, educational and publishing work, is striking. The archive of the organization has the largest collection of documents, memoirs, photographs, maps in Canada, which covers the period of 16th - 20th centuries. Valuable are the documents and memoirs of I. M. Bobersky, E. M. Konovalets, the Koshets family, as well as a monument of the 18th century – Irmola by Georgy Tyapetsky. «Oseredok» has a rich library collection of more than 40 thousand volumes and 10 thousand periodicals. Nomocanon of the 17th century is a very rare book. The collection of the museum of the Center consists of 8 thousand exhibits, which includes objects of decorative and applied arts, musical instruments, church utensils, personal belongings. In the collections of the art gallery you can see paintings by more than 30 Ukrainian artists from realism to avant-garde. The Center has higher education courses that have brought up many prominent Ukrainians. The publishing activity of the center not only contributed to the development of science and art, but also acquainted the whole world with the rich Ukrainian culture. Thus, Ukrainian Cultural and Educational Centre «Oseredok» is a model of cultural preservation organization.

The aim of this paper is to analyze the complex of historical prerequisites of forming the choreographic component of art heritage of the Rivne Polissya in the past and the present. Social and political, ethnic, cultural and natural circumstances of forming the art of dance in a retrospective are highlighted.Research methodology. The author uses the integrated approach caused by need of the involvement of the comparative and historical method which fixes similarity between the cultural phenomena as certificates of community of their origin. The application of culturological methodology which includes sociocultural approach –as it focuses attention on the unity of culture and sociality, taking into account scientific achievements of a choreology, cultural science, ethnography, history, etc. has been integral to the study.Results. It is established that non-ritual dancing repertoire in the northern areas of the Rivne region is submitted by specific local dances. There were twists — pair dances where participants move around in one direction, exchanging at the same time partners; buckwheat — women's dance which was carried out during agricultural works with the corresponding refrain; chumak subject dance of the hopak group; small pillows — dance of men and women who went around, having joined hands; a drill — dance which was carried out by the three of dancers. All-Ukrainian genres of the national dances were also widespread in the northern Rivne region.The historical prerequisites of forming the choreographic art of residents of the Rivne Polissya were found in the specified region owing to different natural, social and political, social and economic and ethnic circumstances, where traditional dancing culture of the Ukrainian population characteristic of the north of Ukraine was created. Considerable influence of material and spiritual culture of the Belarusian ethnos was a considerable factor too.Novelty. An attempt is made to analyze Ukrainian choreographic arts in Rivne Polissya from the point of view of changes of cultural eras.The practical significance. The results of the study can be used in developing the monographs and publications on the history of dance in the authentic ethnographic regions of Ukraine.Keywords: historical prerequisites, spiritual culture, material culture, Ukrainian Polissya, Rivne Polissya, subregion, Poleshuks, choreography, dance, art. ; Аналізується комплекс історичних передумов формування хореографічної складової мистецької спадщини Рівненського Полісся в минулому та сьогоденні. Новизна цієї публікації полягає в спробі висвітлення історичних причинно-наслідкових зв'язків формування культурно-хореографічної специфіки українського населення поліських земель Рівненщини. Означено суспільно-політичні, етнічні, культурні та природні обставини становлення мистецтва танцю в ретроспективі. У результаті аналізу історичних передумов формування хореографічного мистецтва мешканців Рівненського Полісся з'ясовано, що у вказаному регіоні через різні природні, суспільно-політичні, соціально-економічні та етнічні обставини сформувався досить стійкий тип традиційної танцювальної культури українського населення, характерний саме для Півночі України. Вельми істотним фактором також був значний вплив матеріальної й духовної культури білоруського етносу.Ключові слова: історичні передумови, духовна культура, матеріальна культура, Українське Полісся, Рівненське Полісся, субрегіон, поліщуки, хореографія, танець, мистецтво.

The aim of this paper is to analyze the complex of historical prerequisites of forming the choreographic component of art heritage of the Rivne Polissya in the past and the present. Social and political, ethnic, cultural and natural circumstances of forming the art of dance in a retrospective are highlighted.Research methodology. The author uses the integrated approach caused by need of the involvement of the comparative and historical method which fixes similarity between the cultural phenomena as certificates of community of their origin. The application of culturological methodology which includes sociocultural approach –as it focuses attention on the unity of culture and sociality, taking into account scientific achievements of a choreology, cultural science, ethnography, history, etc. has been integral to the study.Results. It is established that non-ritual dancing repertoire in the northern areas of the Rivne region is submitted by specific local dances. There were twists — pair dances where participants move around in one direction, exchanging at the same time partners; buckwheat — women's dance which was carried out during agricultural works with the corresponding refrain; chumak subject dance of the hopak group; small pillows — dance of men and women who went around, having joined hands; a drill — dance which was carried out by the three of dancers. All-Ukrainian genres of the national dances were also widespread in the northern Rivne region.The historical prerequisites of forming the choreographic art of residents of the Rivne Polissya were found in the specified region owing to different natural, social and political, social and economic and ethnic circumstances, where traditional dancing culture of the Ukrainian population characteristic of the north of Ukraine was created. Considerable influence of material and spiritual culture of the Belarusian ethnos was a considerable factor too.Novelty. An attempt is made to analyze Ukrainian choreographic arts in Rivne Polissya from the point of view of changes of cultural eras.The practical significance. The results of the study can be used in developing the monographs and publications on the history of dance in the authentic ethnographic regions of Ukraine.Keywords: historical prerequisites, spiritual culture, material culture, Ukrainian Polissya, Rivne Polissya, subregion, Poleshuks, choreography, dance, art. ; Аналізується комплекс історичних передумов формування хореографічної складової мистецької спадщини Рівненського Полісся в минулому та сьогоденні. Новизна цієї публікації полягає в спробі висвітлення історичних причинно-наслідкових зв'язків формування культурно-хореографічної специфіки українського населення поліських земель Рівненщини. Означено суспільно-політичні, етнічні, культурні та природні обставини становлення мистецтва танцю в ретроспективі. У результаті аналізу історичних передумов формування хореографічного мистецтва мешканців Рівненського Полісся з'ясовано, що у вказаному регіоні через різні природні, суспільно-політичні, соціально-економічні та етнічні обставини сформувався досить стійкий тип традиційної танцювальної культури українського населення, характерний саме для Півночі України. Вельми істотним фактором також був значний вплив матеріальної й духовної культури білоруського етносу.Ключові слова: історичні передумови, духовна культура, матеріальна культура, Українське Полісся, Рівненське Полісся, субрегіон, поліщуки, хореографія, танець, мистецтво.

Означено важливість першочергового оцифрування рідкісних та цінних документів, що становлять історико-культурну спадщину України. Розглянуто критерії, за якими книжкові видання долучають до категорії «книжкові пам'ятки» в Україні. Визначено основні групи критеріїв, якими мають керуватися співробітники бібліотек під час оцінювання книжкових видань для відбору на оцифрування. Акцентовано на необхідності долучення до цифрової колекції історико-культурної спадщини України національного рівня не лише книжкових видань, а й інших документів (періодичні, картографічні, нотографічні видання, листівки тощо). ; Relevance of this study. The impact of the growing public interest in the historical past of Ukraine, national cultural heritage and active development of information technology in library activities is relevant. Libraries as social institutions create digital collections of Ukrainian historical and cultural heritage. The digitization of library collections is a new trend to preserve rare and valuable documents. It is a reliable systematization of cultural heritage.The aim of this paper is to study documents in library collections for their digitization; to identify the main document selection criteria for the digitization of historical and cultural heritage.Research methodology. The author analyzes the legislation of Ukraine and scientific publications on the subject. The author uses following general scientific methods: analysis, synthesis, generalization and others.Results. The importance of digitizing rare and valuable documents constitu-ting the historical and cultural heritage of Ukraine is shown. Particular attention is paid to the main groups of criteria for evaluating book editions. The study demonstrated a need for the digitization of various documents: books, periodicals, cartographic and printed music editions, postcards, posters etc.Novelty. The paper is the first attempt for presenting the document selection criteria to digitize the historical and cultural heritage of Ukraine.The practical significance. The main results of this study can be used by libraries for the organization of more efficient digitization of Ukrainian historical and cultural heritage.Conclusion. The primary task of a library is to preserve historical and cultural heritage and to disseminate cultural values under the conditions of informatization of the society. Particular attention is paid to determine specific selection criteria of different types of documents for the digitization of Ukrainian historical and cultural heritage.

Означено важливість першочергового оцифрування рідкісних та цінних документів, що становлять історико-культурну спадщину України. Розглянуто критерії, за якими книжкові видання долучають до категорії «книжкові пам'ятки» в Україні. Визначено основні групи критеріїв, якими мають керуватися співробітники бібліотек під час оцінювання книжкових видань для відбору на оцифрування. Акцентовано на необхідності долучення до цифрової колекції історико-культурної спадщини України національного рівня не лише книжкових видань, а й інших документів (періодичні, картографічні, нотографічні видання, листівки тощо). ; Relevance of this study. The impact of the growing public interest in the historical past of Ukraine, national cultural heritage and active development of information technology in library activities is relevant. Libraries as social institutions create digital collections of Ukrainian historical and cultural heritage. The digitization of library collections is a new trend to preserve rare and valuable documents. It is a reliable systematization of cultural heritage.The aim of this paper is to study documents in library collections for their digitization; to identify the main document selection criteria for the digitization of historical and cultural heritage.Research methodology. The author analyzes the legislation of Ukraine and scientific publications on the subject. The author uses following general scientific methods: analysis, synthesis, generalization and others.Results. The importance of digitizing rare and valuable documents constitu-ting the historical and cultural heritage of Ukraine is shown. Particular attention is paid to the main groups of criteria for evaluating book editions. The study demonstrated a need for the digitization of various documents: books, periodicals, cartographic and printed music editions, postcards, posters etc.Novelty. The paper is the first attempt for presenting the document selection criteria to digitize the historical and cultural heritage of Ukraine.The practical significance. The main results of this study can be used by libraries for the organization of more efficient digitization of Ukrainian historical and cultural heritage.Conclusion. The primary task of a library is to preserve historical and cultural heritage and to disseminate cultural values under the conditions of informatization of the society. Particular attention is paid to determine specific selection criteria of different types of documents for the digitization of Ukrainian historical and cultural heritage.

The article reveals the problem of competition between the countries according to intellectual indicators, emphasizes role of education and science in this competition, highlights the use of competence approach as a basis of a new educational paradigm, shows various theoretical options for disclosing the essence of the concepts of "proficiency", "competence", "research competence". The article highlights the importance of the research competence of the younger generation as an effective means of using scientific knowledge in the educational process for the purpose of popularizing Ukrainian studies as a science and discipline, preserving ethno-cultural traditions, studying the role of Ukrainians in the ethno-cultural processes of the world that affect the integrity of the ethnic group and the stability of the state. It was established that an important impetus to the development of research competence of young people is the International Contest on Ukrainian Studies for students of the 8th-11th forms of general education institutions conducted by the Research Institute of Ukrainian Studies of the Ministry of Education and Science of Ukraine. It is indicated that the main form of research competence implementation is the development of a research project that is quite effective in the process of transition from the traditional to the innovative paradigm of education.

Introduction. Academies of Sciences were founded in Europe during the Modern Times as the antithesis to medieval universities, which were transformed into the centres of dogmatism and scholasticism. Academies were considered to be free associations of researchers, but over the years when a new experimental science emerged, they required government attention and funding, while defending their autonomy to elect the objects and methods of research. The National Academy of Sciences of Ukraine emerged against the background of national renaissance and should be considered as a peculiar phenomenon of national self-consciousness. Since its establishment and till nowadays the National Academy of Sciences of Ukraine has been an important sign of our country and has served as a systematically important national centre during complex public and political processes of the XX century, has contributed to consolidating society and defining resources of its development. The aims and tasks. The 100th anniversary of the National Academy of Sciences of Ukraine requires more specific and analytical defining of its features, historical evolution, also prospects and problems of adaptation to modern globalized science. Research methods The socio-cultural approach, the principles of historicism, the historicalbiographical method and the method of cultural-semantic analysis are used in the research. Research results. Since its establishment and till nowadays the National Academy of Sciences of Ukraine has been an important sign of our country and has served as a systematically important national centre during complex public and political processes of the XX century, has contributed to consolidating society and defining resources of its development. When establishing the Ukrainian Academy of Sciences V.I. Vernadsky noted that relations between authorities and academic community should involve a continuous dialogue which would promote an effective science and technology policy in the country. Discussion. In the history of science there ...

Problem setting. Public administration in Ukraine is an integral part of social system, but it needs to be modernized efficiently. This implies the need for a deep understanding of the current situation and a thorough analysis of the main factors of this development, especially socio-cultural ones.Recent research and publications analysis. Laws, principles and factors of choice, which are characteristic of administrative processes, particularly public administration, have been researched in numerous works of modern Ukrainian scientists, such as V. Atamanchuk, E. Afonin, V. Bakumenko, V. Knyazev, Y. Kovbasyuk, A. Kolodiy, A. Lipentsev, P. Petrovsky, Yu. Surmin.The question of the importance, or even the priority of the influence of socio-cultural factors on all processes of development of social life, has been raised by such famous thinkers as M. Weber, P. Sorokin, M. Crozier, P. Bourdieu, M. Halbvachs, and G. Hofstede.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Public administration is a new area in the humanitarian cycle of Ukrainian science. It is multidisciplinary in nature, and it is new because of the dramatic changes that are taking place in post-totalitarian society. Most of the scientific and theoretical studies during all years of independence were conducted within the framework of the scientific field, which inherited all theoretical and methodological installations of Soviet science. Its main task was to assert and strengthen the stability of the management system on the basis of Marx's theory of ideas, according to which the socio-economic factors of society were considered crucial. Therefore, the purpose of this scientific article is to substantiate the priority role of socio-cultural factors in the process of development of public administration in Ukraine.Paper main body. The article focuses on the idea that socio-cultural factors underlying social development perform the integral function in society. The author uses the concepts of "social space" and "social dynamics" by P. Sorokin, "social field" by P. Bourdieu and the ideas of Max Weber and Michel Crozier about a crucial role of raising the level of culture in society and the development of individual personality.The market economy is based on the activity of a man, an active creator of culture, and requires the development of such important qualities as initiative and responsibility. The processes of democratic development involve consideration of the problem of political activity, the formation of relevant political institutions, the legal system and an integrated system of public administration. Both economic and political processes are socio-cultural by their nature. They function effectively through a system of social interconnections or social capital, according to Pierre Bourdieu. The main driving force of both economic and political development is a human resource. The level of education and cultural development in general is a determining factor in all processes of social dynamics, including the economic and political subsystems.The author offers his own classification of the main socio-cultural factors influencing the development of public administration on the basis of all aforementioned ideas. In her opinion, the historical factor is at the heart of any process of society. Understanding the complex social system at the present stage of existence of the Ukrainian state and the system of public administration, in particular, is impossible without a deep historical excursion and analysis of the processes of formation of public consciousness.The following three factors in the classification are grouped into a subgroup called "social and psychological base of public administration". The three main components of this socio-psychological base are: 1) mentality, 2) collective memory, 3) national and cultural identity. The author defines mentality as a special way of thinking inherent in a particular community and as a system of values, according to which people live, collective memory as an active past that shapes national identity on the basis of social traditions, values and ideals of the social group with which people identify themselves. This leads to the conclusion that cultural and national identity, formed in a certain socio-cultural environment, is based on a conscious choice and depends on the rational awareness of the individual, ethnic group, nation of shared historical, political, and civic values.This group of factors directly influences the formation of the worldview of the society, which is a defining socio-cultural factor at a higher, visible level. Its core is a certain value coordinate system through which the civic culture of society is laid, the specificity of economic activity is manifested and social capital is formed. They directly influence the system of public administration in the complex of social interaction defining its quality. This means that they are the main socio-cultural factors for its development at the functional level.Conclusions of the research and prospects for further studies. The main conclusion of this scientific article is that socio-cultural factors play a leading role in the overall impact on the development of society and the public administration in particular. Cultural qualities formed in the course of historical development are manifested in all achievements of human civilization, which all form a socio-cultural space, characterized by its own original mentality, collective memory and national-cultural identity. The next factor is our own public outlook with a unique value system formed on this basis. It manifests itself at the level of social interaction in society and directly influences the formation and quality of public administration through the action of socio-cultural factors such as civic culture, economic activity and social capital. ; Проаналізовано основні чинники впливу у системі соціальних детермінант. Доведено, що пріоритетними за силою впливу на розвиток публічного управління є соціокультурні чинники. Розроблено авторську модель соціокультурної матриці відповідно до синергетичної моделі розвитку суспільства як відкритої системи. Обґрунтовано вагомість таких соціокультурних чинників на розвиток публічного управління: історичний чинник, ментальність, колективна пам'ять, національно-культурна ідентичність; світогляд із ціннісною системою координат, громадянська культура, економічна активність, соціальний капітал.

Problem setting. Public administration in Ukraine is an integral part of social system, but it needs to be modernized efficiently. This implies the need for a deep understanding of the current situation and a thorough analysis of the main factors of this development, especially socio-cultural ones.Recent research and publications analysis. Laws, principles and factors of choice, which are characteristic of administrative processes, particularly public administration, have been researched in numerous works of modern Ukrainian scientists, such as V. Atamanchuk, E. Afonin, V. Bakumenko, V. Knyazev, Y. Kovbasyuk, A. Kolodiy, A. Lipentsev, P. Petrovsky, Yu. Surmin.The question of the importance, or even the priority of the influence of socio-cultural factors on all processes of development of social life, has been raised by such famous thinkers as M. Weber, P. Sorokin, M. Crozier, P. Bourdieu, M. Halbvachs, and G. Hofstede.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Public administration is a new area in the humanitarian cycle of Ukrainian science. It is multidisciplinary in nature, and it is new because of the dramatic changes that are taking place in post-totalitarian society. Most of the scientific and theoretical studies during all years of independence were conducted within the framework of the scientific field, which inherited all theoretical and methodological installations of Soviet science. Its main task was to assert and strengthen the stability of the management system on the basis of Marx's theory of ideas, according to which the socio-economic factors of society were considered crucial. Therefore, the purpose of this scientific article is to substantiate the priority role of socio-cultural factors in the process of development of public administration in Ukraine.Paper main body. The article focuses on the idea that socio-cultural factors underlying social development perform the integral function in society. The author uses the concepts of "social space" and "social dynamics" by P. Sorokin, "social field" by P. Bourdieu and the ideas of Max Weber and Michel Crozier about a crucial role of raising the level of culture in society and the development of individual personality.The market economy is based on the activity of a man, an active creator of culture, and requires the development of such important qualities as initiative and responsibility. The processes of democratic development involve consideration of the problem of political activity, the formation of relevant political institutions, the legal system and an integrated system of public administration. Both economic and political processes are socio-cultural by their nature. They function effectively through a system of social interconnections or social capital, according to Pierre Bourdieu. The main driving force of both economic and political development is a human resource. The level of education and cultural development in general is a determining factor in all processes of social dynamics, including the economic and political subsystems.The author offers his own classification of the main socio-cultural factors influencing the development of public administration on the basis of all aforementioned ideas. In her opinion, the historical factor is at the heart of any process of society. Understanding the complex social system at the present stage of existence of the Ukrainian state and the system of public administration, in particular, is impossible without a deep historical excursion and analysis of the processes of formation of public consciousness.The following three factors in the classification are grouped into a subgroup called "social and psychological base of public administration". The three main components of this socio-psychological base are: 1) mentality, 2) collective memory, 3) national and cultural identity. The author defines mentality as a special way of thinking inherent in a particular community and as a system of values, according to which people live, collective memory as an active past that shapes national identity on the basis of social traditions, values and ideals of the social group with which people identify themselves. This leads to the conclusion that cultural and national identity, formed in a certain socio-cultural environment, is based on a conscious choice and depends on the rational awareness of the individual, ethnic group, nation of shared historical, political, and civic values.This group of factors directly influences the formation of the worldview of the society, which is a defining socio-cultural factor at a higher, visible level. Its core is a certain value coordinate system through which the civic culture of society is laid, the specificity of economic activity is manifested and social capital is formed. They directly influence the system of public administration in the complex of social interaction defining its quality. This means that they are the main socio-cultural factors for its development at the functional level.Conclusions of the research and prospects for further studies. The main conclusion of this scientific article is that socio-cultural factors play a leading role in the overall impact on the development of society and the public administration in particular. Cultural qualities formed in the course of historical development are manifested in all achievements of human civilization, which all form a socio-cultural space, characterized by its own original mentality, collective memory and national-cultural identity. The next factor is our own public outlook with a unique value system formed on this basis. It manifests itself at the level of social interaction in society and directly influences the formation and quality of public administration through the action of socio-cultural factors such as civic culture, economic activity and social capital. ; Проаналізовано основні чинники впливу у системі соціальних детермінант. Доведено, що пріоритетними за силою впливу на розвиток публічного управління є соціокультурні чинники. Розроблено авторську модель соціокультурної матриці відповідно до синергетичної моделі розвитку суспільства як відкритої системи. Обґрунтовано вагомість таких соціокультурних чинників на розвиток публічного управління: історичний чинник, ментальність, колективна пам'ять, національно-культурна ідентичність; світогляд із ціннісною системою координат, громадянська культура, економічна активність, соціальний капітал.

The article covers the activity of the most prominent representative of the Ukrainian spiritual culture of the first half of the XVII century, the Kyiv Metropolitan Petro Mohyla, – the church figure who contributed to the organizational strengthening of the Orthodox Church in that time socio-political situation, and created ideas that could change the state's policy towards the church. The figure of Petro Mohyla is an example of how the ideological, spiritual position of the Ukrainian thinker can determine the political vectors of development of Ukrainian society and the Ukrainian church.The purpose of this research is to study the experience of the creation of the Kiev Metropolitan of the XVII century Petro Mohyla the cultural-educational environment, which, through its activities in the field of education, contributed to the spiritual transformation of the Ukrainian community. At the same time, the necessary and important tasks are the understanding of the significance of Petro Mohyla's activity in strengthening the Orthodox Church, the achievement of the unity of churches in Ukraine, the connection between the processes of intellectual, cultural and religious self-determination of the Ukrainian ethnic group.The solution of the offered tasks involves the use of a set of interrelated cognitive methods – deduction, analysis, synthesis, analogy, historical comparison, individualization and generalization, systematization of factual material. The analysis of philosophical, historical and political science literature on the subject is underway. Thus, Petro Mohyla was the most prominent representative of the Ukrainian spiritual culture of the first half of the XVII century, the church figure who contributed to the organizational transformation of the Orthodox Church in that time socio-political situation and created favourable atmosphere for the development of Ukrainian education, science and culture. It is determined that the reformist, ascetic activity of Metropolitan Petro Mohyla contributed to the departure from ...

Attention is focused on the issues and understanding of the essence of modern life science and awareness of its importance as a primary element – the basis of the innovation system of the society. Implemented a philosophical analysis of the concept of "innovation", defined the historical and philosophical background of the formation of the main functions of science is characterized by the relationship of philosophy, science and innovation, as a direct result of the logical development of science. The urgency due to the specified topics design processes in the scientific, social, cultural, economic and political life of Ukraine and the world. It was found that in the new century science enters a new scientific worldview, formed under the influence of modern scientific and technological revolution and dramatically affect the change of reality and of man himself. Thanks to the creativity of the possibility of any progress, based can only be innovation. Creativity - is creation of new models and implement them through functional activity in material things or in physical models. Formation of a new socio-economic and political-legal reality is in direct proportion to the extent to which these processes are imbued strategy of innovation and synthesizing creative people how they will rule the principles of humanism, healthy criticism, social freedom, pluralism, high moral responsibility. ; Увагу акцентовано на проблемах розуміння сутності сучасного буття науки та усвідомлення її як важливої основи інноваційної системи суспільства. Здійснено філософський аналіз поняття творчості як основного критерію інновації, що характеризує взаємозв'язок філософії, науки та інноваційної діяльності, як логічний результат безпосереднього розвитку науки. Актуальність зазначеної тематики зумовлена конструктивними процесами, які відбуваються в науковому, суспільному, культурному, економічному та політичному житті України та світу. Встановлено, що в нове століття наука входить з новим науковим світоглядом, який формується під впливом сучасних наукових і технологічних новацій і кардинально впливає на зміну дійсності і самої людини.

Мета роботи. Дослідити особливості наукового та релігійного світоглядів, сфокусувавши увагу на культурологічному аспекті. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-культурного, систематизаційного, культурологічного та теоретично узагальнюючого методів. Зазначені методи дозволяють розкрити динаміку особистісного розвитку та довести обумовленість змін у світогляді і духовному житті людей при домінуванні релігійного або наукового світосприйняття. Наукова новизна обумовлена необхідністю вироблення теорій щодо подолання кризи техногенної цивілізації. А саме напрацювання певних критеріїв, що дозволяють узагальнювати та впорядковувати накопичений досвід ставлення людини до природи й космосу, знання й віри, до своєї особистої й колективної відповідальності, використовуючи науковий та релігійний світогляди не як антагоністичні, а як два фундаментальні масиви культури, що доповнюють один одного. Висновки. Наукові й релігійні джерела – органічні складові частини загальнолюдської культурної цілісності, і людство сьогодні має шукати ознаки єдності філософії, моралі, духовності й мистецтва, а марновірство, невігластво й неуцтво повинні бути об'єктами конструктивної критики і з боку релігії і на науковому рівні. Світське й релігійне в культурі покликане об'єднати служіння ідеалам гуманності, милосердя, ненасильства. Осмислення трагічних сторінок історії, прагнення кращої національної долі, пошуки виходу з кризових економічних, політичних, ідеологічних ситуацій, вирішення екологічних проблем – ось пріоритети найбільш важливі в усі часи і для всіх людей, незалежно від їхнього особистого ставлення до релігії чи науки. Тільки якісний дискурс веде до порозуміння, зміни застарілих парадигм, до креативного співробітництва і, в результаті, свідомого збереження, поцінування й динамічного розвитку культури. ; Цель работы. Исследовать особенности научного и религиозного мировоззрений, сфокусировав внимание на культурологическом аспекте. Методология исследования заключается в применении историко-культурного, систематизационного, культурологического и теоретически обобщающего методов. Указанные методы позволяют раскрыть динамику личностного развития и доказать обусловленность изменений в мировоззрении и духовной жизни людей при доминировании религиозного или научного мировосприятия. Научная новизна обусловлена необходимостью выработки теорий по преодолению кризиса техногенной цивилизации. А именно наработки определенных критериев, позволяющих обобщать и упорядочивать накопленный опыт отношения человека к природе и космоса, знания и веры, к своей личной и коллективной ответственности, используя научное и религиозное мировоззрение не как антагонистические, а как два фундаментальных массива культуры, дополняют друг друга. Выводы. Научные и религиозные источники - органические составные части общечеловеческой культурной целостности, и человечество сегодня должно искать признаки единства философии, морали, духовности и искусства, а суеверие, невежество должны быть объектами конструктивной критики и со стороны религии и на научном уровне. Светское и религиозное в культуре призвано объединить служение идеалам гуманности, милосердия, ненасилия. Осмысление трагических страниц истории, стремление лучшей национальной судьбы, поиски выхода из кризисных экономических, политических, идеологических ситуаций, решение экологических проблем - вот приоритеты наиболее важные во все времена и для всех людей, независимо от их личного отношения к религии или науки. Только дискурс на высоком уровне ведет к пониманию, изменения устаревших парадигм, к креативному сотрудничеству и, в результате, сознательного сохранения и динамичного развития культуры. ; The purpose of the article is to explore the features of the scientific and religious worldviews, focusing on the cultural aspect. The research methodology consists in the application of historical, cultural, systematization, cultural and theoretically generalizing methods. These methods allow us to reveal the dynamics of personal development and prove the dependence of changes in the worldview and the spiritual life of people with the dominance of the religious or scientific worldview. The research methodology consists in the application of historical, cultural, systematization, cultural and theoretically generalizing methods. These methods allow us to reveal the dynamics of personal development and prove the dependence of changes in the worldview and the spiritual life of people with the dominance of the religious or scientific worldview. Scientific novelty lies in the develop of theories to overcome the crisis of man-made civilization. Namely, the developments of certain criteria, which allow generalizing and streamlining the accumulated experience of the relationship of man to nature and the cosmos, knowledge and faith, to his personal and collective responsibility, using the scientific and religious outlook not as antagonistic, but as two fundamental massifs of culture, complement each other. Conclusions. Scientific and religious sources are organic components of universal cultural integrity, and humanity today should look for signs of unity of philosophy, morality, spirituality, and art, and superstition and ignorance should be objects of constructive criticism both from the side of religion and at the scientific level. Secular and religious culture is intended to unite the service of the ideals of humanity, mercy, non-violence. Understanding the tragic pages of history, the pursuit of a better national destiny, the search for a way out of economic, political and ideological crisis situations, the solution of environmental problems are the most important priorities for all people, regardless of their personal attitude to religion or science. Only high-level discourse leads to understanding, changing outdated paradigms, to creative cooperation and, as a result, to the conscious preservation and dynamic development of culture.