The problem of the lack of quality communication between the authorities and users of cryptocurrencies against the background of the rapid development of the latter is especially relevant at this time. After the coronavirus pandemic, the need for additional tax revenues is very acute, and the field of cryptocurrencies, unlike other sectors of the economy, has not actually suffered from the introduction of quarantine measures and the termination of business. This work is relevant because in recent years, digital currencies are very actively used in various fields: business, financial processes, as a means of accumulation. Foreign experience shows that many countries are already reaping the benefits of proper regulation of this segment, so exploring ways to achieve this for our country is very important. The model presented in this paper predicts the cryptocurrency rate and capital market dynamics. Various aspects of the growth of cryptocurrency capital were analyzed using economic-mathematical and econometric methods, and the most effective ways of taxation were identified. To achieve this goal, the problems of creating cryptocurrency taxation structures and examples of foreign countries were studied, as well as the nuances of forecasting the development of the general tax base in this area. As a result, our own exchange rate forecasting model was built and three scenarios of cryptocurrency taxation at different rates were calculated. These models can be used as a basis for developing an appropriate mechanism for the work of tax authorities of Ukraine. The practical significance of the obtained research results is that on the basis of the conducted theoretical and experimental research about the possible tax revenues from crypto operations in Ukraine the government can determine the favorable rate of the taxation of the mentioned field. Created model can be improved if to expand its work for a longer period. This will be possible taking into account all the additional factors that affect the development of the ...
The article researches the main aspects and factors of the prevalence of undernourisment in the world as an indicator of the food security system. The dynamics of the prevalence of malnutrition and the number of people suffering from acute food insecurity were analyzed. The prevalence of undernourishment and the number of people suffering from severely food insecurity have been found to have skyrocketed over the past four years. The factors influencing the prevalence of malnutrition and the increase in the number of hungry people are highlighted, among which both political and economic factors and climatic factors can be distinguished, in particular, unfavorable weather conditions, disasters, wars, financial and economic shocks. However, the biggest reason the world's people suffer from hunger, food insecurity and malnutrition is the lack of financial resources to purchase healthy food. In order to analyze the impact of income on the number of hungry people, graphs of the relationship between net national income per capita and the prevalence of undernourishment were determined for each group of countries. According to the graphs and econometric models, it was found that the prevalence of undernourishment decreases as the net national income per capita increases. The only exceptions are countries with an upper middle income level, in which the prevalence of undernourishment is not due to the level of national income, but other factors. Recommendations are given on ways to combat the prevalence of malnutrition as an indicator for assessing the effectiveness of the food security system. ; В статье рассмотрены основные аспекты и факторы распространенности недоедания в мире как индикатора системы продовольственной безопасности. Проанализирована динамика распространенности недоедания и количества людей, страдающих от острого отсутствия продовольственной безопасности. Установлено, что за последние четыре года происходит стремительное увеличение уровня распространенности недоедания и количества людей, страдающих от острого отсутствия продовольственной безопасности. Выделены факторы влияния на распространенность недоедания и увеличение числа голодающих, среди которых можно выделить как политико-экономические факторы, так и климатические факторы, в частности, неблагоприятные погодные условия, катастрофы, войны, финансово-экономические шоки и замедление экономического роста. Однако наиболее весомой причиной, заставляющей население планеты страдать от голода, отсутствия продовольственной безопасности и неполноценного питания, является отсутствие финансовых ресурсов для приобретения полезных продуктов питания. С целью анализа влияния доходов на количество голодающих построены графики зависимости между чистым национальным доходом на душу населения и распространенностью недоедания для каждой группы стран. Согласно построенных графиков и эконометрических моделей, установлено, что уровень распространенности недоедания уменьшается по мере увеличения чистого национального дохода на душу населения. Исключение составляют только страны с уровнем дохода выше среднего, в которых распространенность недоедания обусловлена не уровнем национального дохода, а другими факторами. Представлены рекомендации относительно путей борьбы с распространенностью недоедания как индикатора оценки эффективности функционирования системы продовольственной безопасности. ; У статті розглянуто основні аспекти та чинники поширеності недоїдання у світі як індикатора системи продовольчої безпеки. Проаналізовано динаміку розповсюдженості недоїдання та кількості людей, що страждають від гострої відсутності продовольчої безпеки. Встановлено, що за останні чотири роки відбувається стрімке збільшення рівня розповсюдженості недоїдання та кількості людей, що страждають від гострої відсутності продовольчої безпеки. Виокремлено фактори впливу на розповсюдженість недоїдання та збільшення кількості голодуючих, серед яких можна виділити як політико-економічні фактори, так і кліматичні фактори, зокрема, несприятливі погодні умови, катастрофи, війни, фінансово-економічні шоки та уповільнення економічного зростання. Однак найбільш вагомою причиною, що змушує населення планети страждати від голоду, відсутності продовольчої безпеки і неповноцінного харчування, є відсутність фінансових ресурсів для придбання корисних продуктів харчування. З метою аналізу впливу доходів населення на кількість голодуючих побудовано графіки залежності між чистим національним доходом на душу населення та поширеністю недоїдання для кожної групи країн. Згідно побудованих графіків та економетричних моделей, встановлено, що рівень поширеності недоїдання зменшується по мірі збільшення чистого національного доходу на душу населення. Виняток становлять тільки країни з рівнем доходу вище середнього, у яких поширеність недоїдання обумовлена не рівнем національного доходу, а іншими факторами. Представлено рекомендації щодо шляхів боротьби з поширеністю недоїдання як індикатора оцінки ефективності функціонування системи продовольчої безпеки.
Any financial institution aims to increase its profit during lending and investment activity. In modern conditions of the Ukrainian economy banks aim to expand their credit expansion at the expense of increase of consumer crediting which thereby increases solvent demand for consumer goods and services. The latter stimulates relevant supply which encourages the increase of the GDP and the economical growth of the country as a whole. The main trends in the dynamics of consumer crediting, the income of the population and consumption level were defined in this article. Analysis of statistical data showed that from 2007 to 2017 the tendency of increasing rates of consumer credits reveals essential ups and downs. They are caused by economical and political factors, and, since 2016 there has been a sharp increase of the growth rates reflecting the attempts of the population to diminish the effects of inflation at the expense of increase of consumer credits. That is why the research of the credit expansion of the banks at the expense of consumer crediting on the financial market of Ukraine requires more detailed analysis. During the research particular attention was paid to the analysis of the dependency of the consumption level on consumer credits and the income of the population using statistical methods. It was proven that there was no linear relationship between the consumption level and consumer credits in Ukraine in the years 2007–2017. Two-factor-based econometric model of the dependency of the consumption level on consumer credits and the income of the population of Ukraine was built up and studied. High quality of the constructed model shows that it can be used for forecasting, as well as background for further analysis and optimization of the credit expansion of the banks of Ukraine. ; Любое финансовое учреждение стремится увеличить свою прибыль в процессе кредитно-инвестиционной деятельности. В современных условиях украинской экономики банки стремятся расширить свою кредитную экспансию за счет увеличения потребительского кредитования. Благодаря этому увеличивается совокупный платежеспособный спрос на потребительские товары и услуги, который стимулирует соответствующее предложение, что, в свою очередь способствует увеличению ВВП и экономическому росту страны в целом. В статье были выявлены основные тенденции в динамике потребительского кредитования, доходов населения та уровня потребления. Анализ статистических данных показал, что за период с 2007 по 2017 гг. тенденция темпов увеличения потребительских кредитов отображает существенные спады и подъемы, которые обусловлены экономическими и политическими факторами, а, начиная с 2016 года прослеживается резкое увеличение темпов роста, в связи со стремлением населения уменьшить последствия инфляции за счет увеличения потребительских кредитов. В связи с чем является актуальным исследование кредитной экспансии банков за счет потребительского кредитования на украинском рынке финансовых услуг, которое требует более детального анализа. В исследовании наибольшее внимание уделено анализу зависимости уровня потребления от потребительских кредитов и доходов населения с применением статистических методов. Было обосновано отсутствие линейной связи между уровнем потребления и потребительскими кредитами в Украине в 2007-2017 гг. В работе была построена и исследована 2-х факторная эконометрическая модель зависимости уровня потребления от потребительских кредитов и доходов населения Украины. Высокое качество построенной модели свидетельствует о том, что ее можно использовать для прогнозирования, а также основой для дальнейшего анализа и оптимизации кредитной экспансии банков в Украине. ; Будь-яка фінансова установа прагне збільшити свої прибутки під час кредитно-інвестиційної діяльності. В сучасних умовах української економіки банки прагнуть поширити свою кредитну експансію за рахунок збільшення споживчого кредитування. Завдяки чому збільшується сукупний платоспроможний попит на споживчі товари та послуги, який стимулює відповідну пропозицію, що у свою чергу сприяє зростанню ВВП та економічному зростанню країни в цілому. У статті були виявлені основні тенденції у динаміці споживчого кредитування, доходів населення та рівня споживання. Аналіз статистичних даних показав, що за період з 2007 по 2017 роки тенденція темпів зростання споживчих кредитів відображає суттєві спади та підйоми, обумовлені економічними та політичними чинниками, а, починаючи з 2016 року простежується різке збільшення темпів зростання, підґрунтям чого є намагання населення зменшити наслідки інфляції за рахунок збільшення споживчих кредитів. У зв'язку з чим є актуальним дослідження кредитної експансії банків за рахунок споживчого кредитування на українському ринку фінансових послуг і потребує більш детального аналізу. Під час дослідження найбільшу увагу приділено аналізу залежності рівня споживання від споживчих кредитів та доходів населення із застосуванням статистичних методів. Було доведено відсутність лінійного зв'язку між рівнем споживання та споживчими кредитами в Україні у 2007-2017 роках. У роботі було побудовано та досліджено 2-х факторну економетричну модель залежності рівня споживання від споживчих кредитів та доходів населення України. Висока якість побудованої моделі свідчить про те, що її можна використовувати для прогнозування, а також як підґрунтя для подальшого аналізу та оптимізації кредитної експансії банків України.
У статті розглянуто засади залучення прямих іноземних інвестицій, визначено особливості для приймаючих країн. Проаналізовано ефект на основі якісних і кількісних показників залучення європейських інвестицій для економіки України. Виявлено основні фактори, які впливають на іноземні інвестиції та розроблено економетричну модель впливу цих незалежних змінних, таких як, рівень споживання, рівень інфляції, зовнішній борг, на приріст європейських інвестицій, враховуючи сучасний стан вітчизняної економіки та євроінтеграційний вектор розвитку. Розкрито та проаналізовано структурні та інституційні фактори в національній економіці, які впливають на обсяги залучених іноземних інвестицій. Узагальнено причини повільного зростання в економіці України такі, як політичний фактор, слабкий розвиток певних секторів економіки (машинобудування, гірничобудування та інші), а також затримки з ключовими реформами для подальшого посилення довіри інвесторів. Разом з тим, зазначено, що Україна має серйозні потреби в інвестиціях та фінансуванні власних потреб, а це вимагатиме мобілізації значних міжнародних фінансових ресурсів для підтримки макроекономічної стабільності. Доведено, що у випадку коли економічні перспективи покращуються, відбувається зростання потоків інвестицій на світовому ринку, оскільки очікується зростання попиту в майбутньому. Обґрунтовано, що інвестиції мають циклічний характер: в умовах рецесії економіки інвестиції спадають, і навпаки з економічним ростом інвестиції зростають. Запропоновано створити і реалізувати умови щодо покращення макроекономічної стабільності в державі, сприяння подальшому проведенню реформ, зменшення рівня корупції, створення сприятливого інвестиційного та бізнес-середовища, стабільного правового та інституційного середовища, підвищення рівня конкурентоспроможності ; The article considers the principles of foreign direct investments attraction, the particularities of this process for host countries are determined. The effect is analyzed on the basis of qualitative and quantitative indicators of European investments attracting for economy of Ukraine. The main factors that influence on the foreign investments are identified, and also developed an econometric model of these independent variables influence, such as consumption level, inflation rate, external debt, on the European investments growth, taking into account the current state of domestic economy and European integration development vector. The structural and institutional factors in the national economy that significantly affect on an attracted foreign investment volume are disclosed and analyzed. The reasons for the slow domestic economic growth, such as the political factor, poor development of certain sectors of economy (engineering, mining and others), are summarized, and also delays with the major reforms implementation for further enhance of investors' confidence. At the same time, it was noted that Ukraine has serious needs in investments and financing of its own needs and this requires of significant international financial resources mobilization for maintaining of macroeconomic stability. It is proved that in the case when economic prospects improving, there is an increase in investment flows in the world market, because demand growth is expected in the future. It is substantiated that investments are cyclical: in conditions of economic recession, investments come and, conversely, with economic growth investments grow. It is proposed to create and implement conditions for macroeconomic stability improving in the state, to facilitate further reforms, to reduce a corruption level, to create a favorable investment and business environment, a stable legal and institutional environment, and competitiveness level increasing. ; В статье рассмотрены основы привлечения прямых иностранных инвестиций, определены особенности данного процесса для принимающих стран. Проанализирован эффект на основе качественных и количественных показателей привлечения европейских инвестиций в экономику Украины. Выявлены основные факторы, которые влияют на иностранные инвестиции, а также разработана эконометрическая модель влияния этих независимых переменных, таких как уровень потребления, уровень инфляции, внешний долг, на прирост европейских инвестиций, учитывая современное состояние отечественной экономики и евроинтеграционный вектор развития. Раскрыты и проанализированы структурные и институциональные факторы в национальной экономике, которые существенно влияют на объемы привлеченных иностранных инвестиций. Обобщены причины медленного отечественного экономического роста такие, как политический фактор, слабое развитие определенных секторов экономики (машиностроение, горнодобывающая промышленность и другие), а также задержки с проведением основных реформ для дальнейшего усиления доверия инвесторов. Вместе с тем, отмечено, что Украина имеет серьезные потребности в инвестициях и финансировании собственных нужд, а это требует мобилизации значительных международных финансовых ресурсов для поддержания макроэкономической стабильности. Доказано, что в случае, когда экономические перспективы улучшаются, происходит рост потоков инвестиций на мировом рынке, поскольку ожидается рост спроса в будущем. Обосновано, что инвестиции имеют циклический характер: в условиях рецессии экономики инвестиции приходят и, наоборот, с экономическим ростом инвестиции растут. Предложено создать и реализовать условия для улучшения макроэкономической стабильности в государстве, способствовать дальнейшему проведению реформ, уменьшению уровня коррупции, созданию благоприятной инвестиционной и бизнес среды, стабильной правовой и институциональной среды, повышению уровня конкурентоспособности.
У статті розглянуто засади залучення прямих іноземних інвестицій, визначено особливості для приймаючих країн. Проаналізовано ефект на основі якісних і кількісних показників залучення європейських інвестицій для економіки України. Виявлено основні фактори, які впливають на іноземні інвестиції та розроблено економетричну модель впливу цих незалежних змінних, таких як, рівень споживання, рівень інфляції, зовнішній борг, на приріст європейських інвестицій, враховуючи сучасний стан вітчизняної економіки та євроінтеграційний вектор розвитку. Розкрито та проаналізовано структурні та інституційні фактори в національній економіці, які впливають на обсяги залучених іноземних інвестицій. Узагальнено причини повільного зростання в економіці України такі, як політичний фактор, слабкий розвиток певних секторів економіки (машинобудування, гірничобудування та інші), а також затримки з ключовими реформами для подальшого посилення довіри інвесторів. Разом з тим, зазначено, що Україна має серйозні потреби в інвестиціях та фінансуванні власних потреб, а це вимагатиме мобілізації значних міжнародних фінансових ресурсів для підтримки макроекономічної стабільності. Доведено, що у випадку коли економічні перспективи покращуються, відбувається зростання потоків інвестицій на світовому ринку, оскільки очікується зростання попиту в майбутньому. Обґрунтовано, що інвестиції мають циклічний характер: в умовах рецесії економіки інвестиції спадають, і навпаки з економічним ростом інвестиції зростають. Запропоновано створити і реалізувати умови щодо покращення макроекономічної стабільності в державі, сприяння подальшому проведенню реформ, зменшення рівня корупції, створення сприятливого інвестиційного та бізнес-середовища, стабільного правового та інституційного середовища, підвищення рівня конкурентоспроможності ; The article considers the principles of foreign direct investments attraction, the particularities of this process for host countries are determined. The effect is analyzed on the basis of qualitative and quantitative indicators of European investments attracting for economy of Ukraine. The main factors that influence on the foreign investments are identified, and also developed an econometric model of these independent variables influence, such as consumption level, inflation rate, external debt, on the European investments growth, taking into account the current state of domestic economy and European integration development vector. The structural and institutional factors in the national economy that significantly affect on an attracted foreign investment volume are disclosed and analyzed. The reasons for the slow domestic economic growth, such as the political factor, poor development of certain sectors of economy (engineering, mining and others), are summarized, and also delays with the major reforms implementation for further enhance of investors' confidence. At the same time, it was noted that Ukraine has serious needs in investments and financing of its own needs and this requires of significant international financial resources mobilization for maintaining of macroeconomic stability. It is proved that in the case when economic prospects improving, there is an increase in investment flows in the world market, because demand growth is expected in the future. It is substantiated that investments are cyclical: in conditions of economic recession, investments come and, conversely, with economic growth investments grow. It is proposed to create and implement conditions for macroeconomic stability improving in the state, to facilitate further reforms, to reduce a corruption level, to create a favorable investment and business environment, a stable legal and institutional environment, and competitiveness level increasing. ; В статье рассмотрены основы привлечения прямых иностранных инвестиций, определены особенности данного процесса для принимающих стран. Проанализирован эффект на основе качественных и количественных показателей привлечения европейских инвестиций в экономику Украины. Выявлены основные факторы, которые влияют на иностранные инвестиции, а также разработана эконометрическая модель влияния этих независимых переменных, таких как уровень потребления, уровень инфляции, внешний долг, на прирост европейских инвестиций, учитывая современное состояние отечественной экономики и евроинтеграционный вектор развития. Раскрыты и проанализированы структурные и институциональные факторы в национальной экономике, которые существенно влияют на объемы привлеченных иностранных инвестиций. Обобщены причины медленного отечественного экономического роста такие, как политический фактор, слабое развитие определенных секторов экономики (машиностроение, горнодобывающая промышленность и другие), а также задержки с проведением основных реформ для дальнейшего усиления доверия инвесторов. Вместе с тем, отмечено, что Украина имеет серьезные потребности в инвестициях и финансировании собственных нужд, а это требует мобилизации значительных международных финансовых ресурсов для поддержания макроэкономической стабильности. Доказано, что в случае, когда экономические перспективы улучшаются, происходит рост потоков инвестиций на мировом рынке, поскольку ожидается рост спроса в будущем. Обосновано, что инвестиции имеют циклический характер: в условиях рецессии экономики инвестиции приходят и, наоборот, с экономическим ростом инвестиции растут. Предложено создать и реализовать условия для улучшения макроэкономической стабильности в государстве, способствовать дальнейшему проведению реформ, уменьшению уровня коррупции, созданию благоприятной инвестиционной и бизнес среды, стабильной правовой и институциональной среды, повышению уровня конкурентоспособности.
The article is devoted to the investigation of the specific models of the countries` of Central and Eastern Europe (CEE) globalization, formed after the "great expansion to the East" in 2004. The analysis was based on the general indicator of the globalization level of certain countries - the KOF index and its specially synthesized components. It was decided that, on the whole, European integration contributed to the positive dynamics of globalization in the group of analyzed countries. However, a more detailed analysis revealed a different level of dependence between globalization and GDP for different countries over the analyzed period, which points to the unequal benefits of European integration for general global economic expansion and increasement of real production in the case of diverse CEE national economies. By distinguishing the intermediate indicators of the general economic situation, political environment, sociocultural conditions, information development and trade activity in the KOF index, it became possible to take into consideration the current competitive differences of globalization models within CEE and to distinguish three main models, as well as to study the level of lagging from the European indicators. The countries of Central and Eastern Europe are the EU's geostrategic resource, the so-called second EU border. At the same time, they are in geographical, mental and economic proximity to Ukraine, as well as undergoing the process of their economic model's transformation in the context of market relations internationalization. Thus, by analyzing the global competitiveness' of Central and Eastern Europe countries models and using the obtained data in accordance with national peculiarities of Ukraine, it is possible to form an optimal development model for it. The article uses general scientific methods inherent in economic research in a global context: analysis of literary sources and statistical materials provided by international and national profile institutions or organizations, econometric analysis methods, in particular, correlation and cluster analysis. ; Статья посвящена исследованию специфических моделей глобализации стран Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ), сформировавшихся после «большого расширения на Восток» 2004 года. Основу анализа составил общий показатель уровня глобализированности определенных государств - индекс KOF- и его специально синтезированные составляющие. Установлено, что, в целом, евроинтеграция способствовала положительной динамике глобализации в группе анализируемых стран, однако более детальный анализ показал различный для отдельных стран Центральной и Восточной Европы уровень зависимости между глобализованностью и ВВП за рассматриваемый период. Это указывает на неодинаковость полученных преимуществ от евроинтеграции для общей глобальной экономической экспансии и расширения реального производства в случае отдельных национальных экономик Центральной и Восточной Европы. Благодаря выделению в составе индекса KOF промежуточных показателей общей экономической ситуации, политической среды, социо-культурных условий, информационного развития и торговой активности, стало возможно говорить о современных конкурентных отличиях моделей глобализации внутри ЦВЕ и выделить три основных модели, а также изучить степень отставания от среднеевропейских показателей. Страны Центральной и Восточной Европы являются геостратегическим ресурсом ЕС, так называемым вторым рубежом ЕС. В то же время они находятся в географической, ментальной и экономической близости к Украине, так же переживали процесс трансформации своей экономической модели в контексте интернационализации рыночных отношений. Таким образом, проанализировав модели глобальной конкурентоспособности стран Центральной и Восточной Европы и спроектировав полученные данные в соответствии с национальными особенностями Украины, можно сформировать оптимальную модель развития и для нее. В статье использованы общенаучные методы, присущие экономическим исследованиям в глобальном контексте: анализ литературных источников и статистических материалов, предоставленных международными и национальными профильными учреждениями или организациями, методы эконометрического анализа, в частности, корреляционного и кластерного анализа. ; Стаття присвячена дослідженню специфічних моделей глобалізації країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), що сформувалися після «великого розширення на Схід» 2004 року. Основу аналізу склав загальний показник рівня глобалізованості визначених держав - індекс KOF- та його спеціально синтезовані складові. Встановлено, що, в цілому, євроінтеграція сприяла позитивній динаміці глобалізації в групі аналізованих країн, проте більш детальний аналіз засвідчив різний для окремих країн Центральної та Східної Європи рівень залежності між глобалізованістю та ВВП за аналізований період. Це вказує на неоднаковість отриманих переваг від євроінтеграції для загальної глобальної економічної експансії та розширення реального виробництва у випадку окремих національних економік Центральної та Східної Європи. Завдяки виокремленню у складі індексу KOF проміжних показників загально економічної ситуації, політичного середовища, соціо-культурних умов, інформаційного розвитку та торгівельної активності, стало можливо говорити про сучасні конкурентні відмінності моделей глобалізації всередині ЦСЄ та виділити три основні моделі, а також вивчити ступінь відставання від середньоєвропейських показників. Країни Центральної та Східної Європи є геостратегічним ресурсом ЄС, так званим другим кордоном ЄС. В той же час вони знаходяться в географічний, ментальній та економічній близькості до України, так само переживали процес трансформації своєї економічної моделі в контексті інтернаціоналізації ринкових відносин. Таким чином, проаналізувавши моделі глобальної конкурентоспроможності країн Центральної та Східної Європи і спроектувавши отримані дані відповідно до національних особливостей України, можна сформувати оптимальну модель розвитку і для неї. У статті використано загальнонаукові методи, притаманні економічним дослідженням у глобальному контексті: аналіз літературних джерел та статистичних матеріалів, наданих міжнародними та національними профільними установами або організаціями, методи економетричного аналізу, зокрема, кореляційного та кластерного аналізу.
The article is devoted to the investigation of the specific models of the countries` of Central and Eastern Europe (CEE) globalization, formed after the "great expansion to the East" in 2004. The analysis was based on the general indicator of the globalization level of certain countries - the KOF index and its specially synthesized components. It was decided that, on the whole, European integration contributed to the positive dynamics of globalization in the group of analyzed countries. However, a more detailed analysis revealed a different level of dependence between globalization and GDP for different countries over the analyzed period, which points to the unequal benefits of European integration for general global economic expansion and increasement of real production in the case of diverse CEE national economies. By distinguishing the intermediate indicators of the general economic situation, political environment, sociocultural conditions, information development and trade activity in the KOF index, it became possible to take into consideration the current competitive differences of globalization models within CEE and to distinguish three main models, as well as to study the level of lagging from the European indicators. The countries of Central and Eastern Europe are the EU's geostrategic resource, the so-called second EU border. At the same time, they are in geographical, mental and economic proximity to Ukraine, as well as undergoing the process of their economic model's transformation in the context of market relations internationalization. Thus, by analyzing the global competitiveness' of Central and Eastern Europe countries models and using the obtained data in accordance with national peculiarities of Ukraine, it is possible to form an optimal development model for it. The article uses general scientific methods inherent in economic research in a global context: analysis of literary sources and statistical materials provided by international and national profile institutions or organizations, econometric analysis methods, in particular, correlation and cluster analysis. ; Статья посвящена исследованию специфических моделей глобализации стран Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ), сформировавшихся после «большого расширения на Восток» 2004 года. Основу анализа составил общий показатель уровня глобализированности определенных государств - индекс KOF- и его специально синтезированные составляющие. Установлено, что, в целом, евроинтеграция способствовала положительной динамике глобализации в группе анализируемых стран, однако более детальный анализ показал различный для отдельных стран Центральной и Восточной Европы уровень зависимости между глобализованностью и ВВП за рассматриваемый период. Это указывает на неодинаковость полученных преимуществ от евроинтеграции для общей глобальной экономической экспансии и расширения реального производства в случае отдельных национальных экономик Центральной и Восточной Европы. Благодаря выделению в составе индекса KOF промежуточных показателей общей экономической ситуации, политической среды, социо-культурных условий, информационного развития и торговой активности, стало возможно говорить о современных конкурентных отличиях моделей глобализации внутри ЦВЕ и выделить три основных модели, а также изучить степень отставания от среднеевропейских показателей. Страны Центральной и Восточной Европы являются геостратегическим ресурсом ЕС, так называемым вторым рубежом ЕС. В то же время они находятся в географической, ментальной и экономической близости к Украине, так же переживали процесс трансформации своей экономической модели в контексте интернационализации рыночных отношений. Таким образом, проанализировав модели глобальной конкурентоспособности стран Центральной и Восточной Европы и спроектировав полученные данные в соответствии с национальными особенностями Украины, можно сформировать оптимальную модель развития и для нее. В статье использованы общенаучные методы, присущие экономическим исследованиям в глобальном контексте: анализ литературных источников и статистических материалов, предоставленных международными и национальными профильными учреждениями или организациями, методы эконометрического анализа, в частности, корреляционного и кластерного анализа. ; Стаття присвячена дослідженню специфічних моделей глобалізації країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), що сформувалися після «великого розширення на Схід» 2004 року. Основу аналізу склав загальний показник рівня глобалізованості визначених держав - індекс KOF- та його спеціально синтезовані складові. Встановлено, що, в цілому, євроінтеграція сприяла позитивній динаміці глобалізації в групі аналізованих країн, проте більш детальний аналіз засвідчив різний для окремих країн Центральної та Східної Європи рівень залежності між глобалізованістю та ВВП за аналізований період. Це вказує на неоднаковість отриманих переваг від євроінтеграції для загальної глобальної економічної експансії та розширення реального виробництва у випадку окремих національних економік Центральної та Східної Європи. Завдяки виокремленню у складі індексу KOF проміжних показників загально економічної ситуації, політичного середовища, соціо-культурних умов, інформаційного розвитку та торгівельної активності, стало можливо говорити про сучасні конкурентні відмінності моделей глобалізації всередині ЦСЄ та виділити три основні моделі, а також вивчити ступінь відставання від середньоєвропейських показників. Країни Центральної та Східної Європи є геостратегічним ресурсом ЄС, так званим другим кордоном ЄС. В той же час вони знаходяться в географічний, ментальній та економічній близькості до України, так само переживали процес трансформації своєї економічної моделі в контексті інтернаціоналізації ринкових відносин. Таким чином, проаналізувавши моделі глобальної конкурентоспроможності країн Центральної та Східної Європи і спроектувавши отримані дані відповідно до національних особливостей України, можна сформувати оптимальну модель розвитку і для неї. У статті використано загальнонаукові методи, притаманні економічним дослідженням у глобальному контексті: аналіз літературних джерел та статистичних матеріалів, наданих міжнародними та національними профільними установами або організаціями, методи економетричного аналізу, зокрема, кореляційного та кластерного аналізу.
The problem of the lack of quality communication between the authorities and users of cryptocurrencies against the background of the rapid development of the latter is especially relevant at this time. After the coronavirus pandemic, the need for additional tax revenues is very acute, and the field of cryptocurrencies, unlike other sectors of the economy, has not actually suffered from the introduction of quarantine measures and the termination of business. This work is relevant because in recent years, digital currencies are very actively used in various fields: business, financial processes, as a means of accumulation. Foreign experience shows that many countries are already reaping the benefits of proper regulation of this segment, so exploring ways to achieve this for our country is very important. The model presented in this paper predicts the cryptocurrency rate and capital market dynamics. Various aspects of the growth of cryptocurrency capital were analyzed using economic-mathematical and econometric methods, and the most effective ways of taxation were identified. To achieve this goal, the problems of creating cryptocurrency taxation structures and examples of foreign countries were studied, as well as the nuances of forecasting the development of the general tax base in this area. As a result, our own exchange rate forecasting model was built and three scenarios of cryptocurrency taxation at different rates were calculated. These models can be used as a basis for developing an appropriate mechanism for the work of tax authorities of Ukraine. The practical significance of the obtained research results is that on the basis of the conducted theoretical and experimental research about the possible tax revenues from crypto operations in Ukraine the government can determine the favorable rate of the taxation of the mentioned field. Created model can be improved if to expand its work for a longer period. This will be possible taking into account all the additional factors that affect the development of the cryptocurrency market. ; Проблема відсутності якісного зв'язку влади та користувачів криптовалют на фоні швидкого розвитку останніх є особливо актуальною на даний момент часу. Після пандемії коронавірусу потреба у додаткових податкових надходженнях є дуже гострою, а сфера криптовалют, на відміну від інших галузей економіки, фактично не постраждала від впровадження карантинних заходів та припинення ділового життя країни. Дана робота є актуальною, оскільки останнім часом цифрові валюти дуже активно починають використовуватися у різних сферах діяльності: бізнесі, фінансових процесах, як засіб накопичення. Зарубіжний досвід показує, що багато країн вже отримують свої вигоди від правильного регулювання цього сегменту, тому дослідження шляхів досягнення цього для нашої держави є дуже важливим. Модель, представлена в даній роботі, прогнозує курс криптовалют та динаміку ринку капіталу. Різні аспекти зростання криптовалютного капіталу були проаналізовані за допомогою економіко-математичних і економетричних методів, також було визначено найбільш ефективні шляхи його оподаткування. Для досягнення поставленої в роботі мети було досліджено проблеми створення структур оподаткування криптовалют та приклади зарубіжних країн, а такою нюанси прогнозування розвитку загальної бази оподаткування у цій сфері. В результаті була побудована власна модель прогнозування курсу та обраховані три сценарії оподаткування криптотранзакцій за різними ставками. Ці моделі можуть використовуватися як основа для розробки відповідного механізму роботи податкових органів України. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що на основі проведених теоретичних та експериментальних досліджень було визначено можливі податкові надходження від криптооперацій в Україні – вони дають змогу обрати оптимальний варіант роботи системи оподаткування галузі. Створену модель можна вдосконалити, якщо розширити її роботу на більш довгостроковий період. Це стане можливим за врахуванням усіх додаткових факторів, які впливають на розвиток криптовалютного ринку.
The problem of the lack of quality communication between the authorities and users of cryptocurrencies against the background of the rapid development of the latter is especially relevant at this time. After the coronavirus pandemic, the need for additional tax revenues is very acute, and the field of cryptocurrencies, unlike other sectors of the economy, has not actually suffered from the introduction of quarantine measures and the termination of business. This work is relevant because in recent years, digital currencies are very actively used in various fields: business, financial processes, as a means of accumulation. Foreign experience shows that many countries are already reaping the benefits of proper regulation of this segment, so exploring ways to achieve this for our country is very important. The model presented in this paper predicts the cryptocurrency rate and capital market dynamics. Various aspects of the growth of cryptocurrency capital were analyzed using economic-mathematical and econometric methods, and the most effective ways of taxation were identified. To achieve this goal, the problems of creating cryptocurrency taxation structures and examples of foreign countries were studied, as well as the nuances of forecasting the development of the general tax base in this area. As a result, our own exchange rate forecasting model was built and three scenarios of cryptocurrency taxation at different rates were calculated. These models can be used as a basis for developing an appropriate mechanism for the work of tax authorities of Ukraine. The practical significance of the obtained research results is that on the basis of the conducted theoretical and experimental research about the possible tax revenues from crypto operations in Ukraine the government can determine the favorable rate of the taxation of the mentioned field. Created model can be improved if to expand its work for a longer period. This will be possible taking into account all the additional factors that affect the development of the cryptocurrency market. ; Проблема відсутності якісного зв'язку влади та користувачів криптовалют на фоні швидкого розвитку останніх є особливо актуальною на даний момент часу. Після пандемії коронавірусу потреба у додаткових податкових надходженнях є дуже гострою, а сфера криптовалют, на відміну від інших галузей економіки, фактично не постраждала від впровадження карантинних заходів та припинення ділового життя країни. Дана робота є актуальною, оскільки останнім часом цифрові валюти дуже активно починають використовуватися у різних сферах діяльності: бізнесі, фінансових процесах, як засіб накопичення. Зарубіжний досвід показує, що багато країн вже отримують свої вигоди від правильного регулювання цього сегменту, тому дослідження шляхів досягнення цього для нашої держави є дуже важливим. Модель, представлена в даній роботі, прогнозує курс криптовалют та динаміку ринку капіталу. Різні аспекти зростання криптовалютного капіталу були проаналізовані за допомогою економіко-математичних і економетричних методів, також було визначено найбільш ефективні шляхи його оподаткування. Для досягнення поставленої в роботі мети було досліджено проблеми створення структур оподаткування криптовалют та приклади зарубіжних країн, а такою нюанси прогнозування розвитку загальної бази оподаткування у цій сфері. В результаті була побудована власна модель прогнозування курсу та обраховані три сценарії оподаткування криптотранзакцій за різними ставками. Ці моделі можуть використовуватися як основа для розробки відповідного механізму роботи податкових органів України. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що на основі проведених теоретичних та експериментальних досліджень було визначено можливі податкові надходження від криптооперацій в Україні – вони дають змогу обрати оптимальний варіант роботи системи оподаткування галузі. Створену модель можна вдосконалити, якщо розширити її роботу на більш довгостроковий період. Це стане можливим за врахуванням усіх додаткових факторів, які впливають на розвиток криптовалютного ринку.
Object. The study is devoted to determining the economic consequences of forced migration and internal migration of the population to the development of the national economy of Ukraine. Methods. In the course of the study, statistical methods were used to determine trends in changes in the main economic indicators of the Ukrainian economy, which were selected as regressors. Econometric methods, in particular the least squares method, were used to determine the effect of the regressors on the resulting indicators. Results. The impact of internal displacement on the labor market has not been identified. An analysis of official statistics did not reveal such an impact, although more than one and a half million people were actually internally displaced. Even with shadow employment, such persons exert influence on the labor market, but it is impossible to prove this or to refute in the context of existing data. Final Conclusions. The difficulty of analyzing the impact of various factors is Ukraine's state of undeclared war. The presence of military conflict influences economic and social life, which is difficult to trace and parameterize. This greatly increases the degree of statistical error and may, in some places, distort the statistics obtained. Regression models do not take into account the impact of military conflict, so the results can be skewed and misleading. Primary statistics are required in order to be able to conduct more detailed studies. ; Мета. Дослідження присвячено визначенню економічних наслідків вимушеної міграції та внутрішнього переміщення населення на розвиток національної економіки України. Методика. В ході дослідження було використано статистичні методи для визначення тенденцій зміни основних економічних показників економіки України, які були обрані як регресори. Для визначення впливу регресорів на результуючі показники було використано економетричні методи, зокрема метод найменших квадратів. Результати. Не виявлено вплив внутрішнього переміщення населення на ринок праці. Аналіз офіційних статистичних даних не виявив такого впливу, хоча фактично внутрішньо переміщеними особами стали більш як півтора мільйона осіб. Навіть за умови тіньової зайнятості такі особи здійснюють вплив на ринок праці, проте довести це чи спростувати в умовах існуючих даних неможливо. Практична значимість. Велику складність для проведення аналізу впливу різних факторів становить перебування України в стані неоголошеної війни. Наявність військового конфлікту здійснює вплив на економічне та суспільне життя, яке важко прослідкувати та параметризувати. Це значно збільшує ступінь статистичної похибки і подекуди може викривлювати отримані статистичні дані. Регресійні моделі не враховують впливу військового конфлікту, тому отримані результати можуть бути викривленими та хибними. Потребують деталізації первинні статистичні дані для можливості проведення більш детальних досліджень.
Object. The study is devoted to determining the economic consequences of forced migration and internal migration of the population to the development of the national economy of Ukraine. Methods. In the course of the study, statistical methods were used to determine trends in changes in the main economic indicators of the Ukrainian economy, which were selected as regressors. Econometric methods, in particular the least squares method, were used to determine the effect of the regressors on the resulting indicators. Results. The impact of internal displacement on the labor market has not been identified. An analysis of official statistics did not reveal such an impact, although more than one and a half million people were actually internally displaced. Even with shadow employment, such persons exert influence on the labor market, but it is impossible to prove this or to refute in the context of existing data. Final Conclusions. The difficulty of analyzing the impact of various factors is Ukraine's state of undeclared war. The presence of military conflict influences economic and social life, which is difficult to trace and parameterize. This greatly increases the degree of statistical error and may, in some places, distort the statistics obtained. Regression models do not take into account the impact of military conflict, so the results can be skewed and misleading. Primary statistics are required in order to be able to conduct more detailed studies. ; Мета. Дослідження присвячено визначенню економічних наслідків вимушеної міграції та внутрішнього переміщення населення на розвиток національної економіки України. Методика. В ході дослідження було використано статистичні методи для визначення тенденцій зміни основних економічних показників економіки України, які були обрані як регресори. Для визначення впливу регресорів на результуючі показники було використано економетричні методи, зокрема метод найменших квадратів. Результати. Не виявлено вплив внутрішнього переміщення населення на ринок праці. Аналіз офіційних статистичних даних не виявив такого впливу, хоча фактично внутрішньо переміщеними особами стали більш як півтора мільйона осіб. Навіть за умови тіньової зайнятості такі особи здійснюють вплив на ринок праці, проте довести це чи спростувати в умовах існуючих даних неможливо. Практична значимість. Велику складність для проведення аналізу впливу різних факторів становить перебування України в стані неоголошеної війни. Наявність військового конфлікту здійснює вплив на економічне та суспільне життя, яке важко прослідкувати та параметризувати. Це значно збільшує ступінь статистичної похибки і подекуди може викривлювати отримані статистичні дані. Регресійні моделі не враховують впливу військового конфлікту, тому отримані результати можуть бути викривленими та хибними. Потребують деталізації первинні статистичні дані для можливості проведення більш детальних досліджень.
Object. The study is devoted to determining the economic consequences of forced migration and internal migration of the population to the development of the national economy of Ukraine. Methods. In the course of the study, statistical methods were used to determine trends in changes in the main economic indicators of the Ukrainian economy, which were selected as regressors. Econometric methods, in particular the least squares method, were used to determine the effect of the regressors on the resulting indicators. Results. The impact of internal displacement on the labor market has not been identified. An analysis of official statistics did not reveal such an impact, although more than one and a half million people were actually internally displaced. Even with shadow employment, such persons exert influence on the labor market, but it is impossible to prove this or to refute in the context of existing data. Final Conclusions. The difficulty of analyzing the impact of various factors is Ukraine's state of undeclared war. The presence of military conflict influences economic and social life, which is difficult to trace and parameterize. This greatly increases the degree of statistical error and may, in some places, distort the statistics obtained. Regression models do not take into account the impact of military conflict, so the results can be skewed and misleading. Primary statistics are required in order to be able to conduct more detailed studies. ; Мета. Дослідження присвячено визначенню економічних наслідків вимушеної міграції та внутрішнього переміщення населення на розвиток національної економіки України. Методика. В ході дослідження було використано статистичні методи для визначення тенденцій зміни основних економічних показників економіки України, які були обрані як регресори. Для визначення впливу регресорів на результуючі показники було використано економетричні методи, зокрема метод найменших квадратів. Результати. Не виявлено вплив внутрішнього переміщення населення на ринок праці. Аналіз офіційних статистичних даних не виявив такого впливу, хоча фактично внутрішньо переміщеними особами стали більш як півтора мільйона осіб. Навіть за умови тіньової зайнятості такі особи здійснюють вплив на ринок праці, проте довести це чи спростувати в умовах існуючих даних неможливо. Практична значимість. Велику складність для проведення аналізу впливу різних факторів становить перебування України в стані неоголошеної війни. Наявність військового конфлікту здійснює вплив на економічне та суспільне життя, яке важко прослідкувати та параметризувати. Це значно збільшує ступінь статистичної похибки і подекуди може викривлювати отримані статистичні дані. Регресійні моделі не враховують впливу військового конфлікту, тому отримані результати можуть бути викривленими та хибними. Потребують деталізації первинні статистичні дані для можливості проведення більш детальних досліджень.
The dissertation is devoted to the substantiation of theoretical and methodological approaches to the study of socio-economic efficiency of cross-border cooperation and the development of priority directions of increasing its level at the present stage of European integration of Ukraine.The aims, functions and importance of cross-border cooperation in the socio-economic development of border regions are defined. The regulatory framework, organizational and financial support of cross-border cooperation of Ukraine in terms of European integration are examined, and strategic EU approach to the implementation of cross-border cooperation with Ukraine are studied. The existing theoretical and methodological approaches to assess cross-border cooperation are systematized and summarized, and the concept of its socioeconomic efficiency is formulated.The conceptual basis of evaluation model of the state of cross-border cooperation by econometric study of basic indicators of socio-economic development of border regions is proposed. The current state and characteristics of socio-economic efficiency of cross-border cooperation between Ukraine and EU member states on the example of Ukrainian-Polish and Polish-German cross-border regions are analyzed.Organizational-institutional mechanisms of improving socio-economic efficiency of cross-border cooperation of Ukraine are substantiated. The prospects of the formation of cross-border clusters and industrial parks in cross-border regions are examined. The system measures for improvement of information support of cross-border cooperation in the regions of Ukraine are proposed. ; Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методических подходов к исследованию социально-экономической эффективности трансграничного сотрудничества и разработке приоритетных направлений повышения ее уровня на современном этапе европейской интеграции Украины.Определены цели, функции и значение трансграничного сотрудничества в социально-экономическом развитии приграничных регионов. Исследована нормативно-правовая база, организационное и финансовое обеспечение трансграничного сотрудничества Украины в условиях европейской интеграции, а также проанализированы стратегические положения политики Европейского Союза к осуществлению трансграничного сотрудничества с Украиной. Систематизированы и обобщены существующие научно-методические подходы к проведению оценки трансграничного сотрудничества и приведено толкование понятия его социально- экономической эффективности.Предложены концептуальные основы модели оценки состояния трансграничного сотрудничества путем эконометрического исследования базовых показателей социально-экономического развития трансграничных регионов. Проанализировано современное состояние и особенности социально-экономической эффективности трансграничного сотрудничества Украины и стран-членов ЕС.Доказано, что в условиях ЕС реализация трансграничных проектов может положительно влиять на объемы прямых иностранных инвестиций, внешнеторговый оборот с соседней страной, а также на трансграничную конвергенцию показателей социально-экономического развития. Согласно выводам исследования, в условиях Украины несистемные успехи при ограниченном финансировании не привели к формированию эффективно действующей модели трансграничного сотрудничества.Обоснованы организационно-институциональные механизмы повышения социально-экономической эффективности трансграничного сотрудничества Украины. Рассмотрены перспективы формирования трансграничных кластеров и индустриальных парков в трансграничных регионах. Предложены системные меры усовершенствования информационного обеспечения трансграничного сотрудничества регионов Украины. ; Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретико-методичних підходів до дослідження соціально-економічної ефективності транскордонного співробітництва та розробці пріоритетних напрямів підвищення її рівня на сучасному етапі європейської інтеграції України.Визначено цілі, функції та значення транскордонного співробітництва у соціально-економічному розвитку транскордонних регіонів. Досліджено нормативно-правову базу, організаційне та фінансове забезпечення транскордонногоспівробітництва України в умовах європейської інтеграції, а також проаналізовано стратегічні положення політики Європейського Союзу відносно здійснення транскордонного співробітництва з Україною. Систематизовано та узагальнено існуючі науково-методичні підходи до проведення оцінки транскордонної співпраці та наведено тлумачення поняття її соціально-економічної ефективності.Запропоновано концептуальні основи моделі оцінювання стану транскордонного співробітництва шляхом економетричного дослідження базових показників соціально-економічного розвитку транскордонних регіонів. Проаналізовано сучасний стан та особливості соціально-економічної ефективності транскордонного співробітництва України та країн-членів ЄС на прикладі українсько-польського та польсько-німецького транскордонних регіонів.Обґрунтовано організаційно-інституціональні механізми підвищення соціально- економічної ефективності транскордонного співробітництва України. Розглянуто перспективи формування транскордонних кластерів та індустріальних парків у транскордонних регіонах. Запропоновано системні заходи удосконалення інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва регіонів України.
