Suchergebnisse

The study determined that the governments of developed countries put the environment problem among the main aspects of their policy, thus making the environmental aspect an increasingly important factor of competitiveness and development strategy of international business. The key indicators of "Global Competitiveness Index, adjusted for consistency" were researched. It has been determined that, as a result of implementing the concept of sustainable development? profound changes undergo in the structure of national economy, advanced energy saving technologies are being implemented, and new industries are being formed in most developed countries. The United States, Japan and countries of Western Europe, especially Germany, are taking the lead in creating ecological industries and exporting ecological goods. The key opportunities, which present themselves due to taking into consideration the ecology factor in increasing international competitiveness, are identified on the basis of the study results. It is proved that the transition to a new model of development does not happen by itself, but with the help of a focused environmental policy that allows companies to reduce costs, creates new markets for the company's products, causes companies' withdrawal, in case that they are unable to conform to the high environmental standards, and protects advanced environmentally oriented business from foreign competition. It is concluded that combining economic and environmental factors of international competitiveness forms a new model of economic development, which corresponds to the realities of globalization of the economy in the context of the new millennium. ; В исследовании определено, что правительства развитых стран ставят экологию в качестве одного из центральных направлений своей политики, делая природоохранный аспект все более важным фактором конкурентоспособности и стратегии развития международного бизнеса. Исследовано основные индикаторы «индекса глобальной конкурентоспособности, скорректированного на постоянство». Определено, что в большинстве развитых стран в результате осуществления концепции устойчивого развития происходят глубокие изменения в структуре национальной экономики, ускоренно внедряются передовые ресурсосберегающие технологии, формируются новые отрасли производства. Мероприятия по охране окружающей среды часто приводят к прямому снижению издержек производства благодаря сокращению производственных затрат, минимизации потерь переработки отходов. Лидирующие позиции по созданию экологических производств и экспорта экологической продукции занимают США, Япония и страны Западной Европы, прежде всего Германия. По результатам анализа определены основные возможности, открывающиеся при учете экологического фактора в повышении международной конкурентоспособности. Доказано что переход на новую модель развития происходит не сам по себе, а с помощью целенаправленной экологической политики, которая способствует снижению затрат компаний, созданию новых рынков для продукции компаний, ухода с рынка компаний, не способных выдерживать высокие экологические стандарты, защиты передового экологически ориентированного бизнеса от иностранной конкуренции. Сделан вывод, что сочетание экономического и экологического фактора международной конкурентоспособности формирует новую модель экономического развития, которая соответствует реалиям глобализации экономики начале третьего тысячелетия. ; В дослідженні визначено, що уряди розвинених країн ставлять екологію в якості одного з центральних напрямків своєї політики, роблячи природоохоронний аспект все більш важливим фактором конкурентоспроможності та стратегії розвитку міжнародного бізнесу. Досліджено основні індикатори «індексу глобальної конкурентоспроможності, скоригованого на сталість». Зазначено, що у більшості розвинених країн в результаті здійснення концепції сталого розвитку відбуваються глибокі зміни в структурі національної економіки, прискорено впроваджуються передові ресурсозберігаючі технології, формуються нові галузі виробництва. Заходи з охорони навколишнього середовища часто призводять до прямого зниження витрат виробництва завдяки скороченню виробничих витрат, мінімізації втрат переробки відходів. Лідируючі позиції по створенню екологічних виробництв та експорту екологічної продукції займають США, Японія і країни Західної Європи, насамперед Німеччина. За результатами аналізу визначено основні можливості, що відкриваються при врахуванні екологічного фактору в підвищенні міжнародної конкурентоспроможності. Доведено що, перехід на нову модель розвитку відбувається не сам по собі, а з допомогою цілеспрямованої екологічної політики, яка сприяє зниженню витрат компаній, створенню нових ринків для продукції компаній, відходу з ринку компаній, не здатних витримувати високі екологічні стандарти, захисту передового екологічно орієнтованого бізнесу від іноземної конкуренції. Отримано висновок, що поєднання економічного та екологічного чинника міжнародної конкурентоспроможності формує нову модель економічного розвитку, яка відповідає реаліям глобалізованої економіки початку третього тисячоліття.

This paper examines a process of EU Banking union creation in the context of deep-ening financial integration of the Member States and building a genuine Economic and Monetary Union. Banking union was created to prevent future devastating effects of the financial and economic crisis, formation of a robust foundation framework for the EU single internal market, ensuring the stability of the single European currency. Banking union is the result of a political compromise reached between the key EU institutions and Member States during intense negotiations and on the basis of the roadmap developed by European Commission. The key elements of the Banking union are Single Supervisory Mechanism, Single Resolution Mechanism, and Deposit Guarantee Schemes. Banking Union provides a significant enhancement of the role and responsibility of the European Central Bank and the strengthening of the European Commission coordinating functions. Despite some flaws Banking union is crucial to the survival of the euro area and the entire European economy. ; У статті розглядається процес створення в ЄС Банківського союзу в контексті поглиблення фінансової інтеграції держав-членів та розбудови повноцінного Еко-номічного і монетарного союзу. Банківський союз створено з метою недопущення в майбутньому руйнівних наслідків фінансово-економічної кризи, формування надій-ної основи єдиного внутрішнього ринку ЄС, забезпечення стабільності єдиної євро-пейської валюти. Банківський союз є результатом політичного компромісу, досяг-нутого між ключовими інститутами ЄС та державами-членами під час інтенсивного переговорного процесу та на основі розробленої Європейською Комісією дорожньої карти. Ключовими елементами Банківського союзу є Єдиний механізм банківського нагляду, Єдиний механізм роботи з проблемними банками та Програма гарантуваннядепозитів. Банківський союз передбачає суттєве підвищення ролі і відповідальнос-ті Європейського центрального банку та посилення координуючої функції Європей-ської Комісії. Попри певні недоліки Банківський союз має ...

The article provides a comparative analysis of regulatory and protective labor market policies, systems, organizational and institutional and economic measures regarding the functions and powers of the Migration of the European Union. We have studied the general shape and specific features of migration legislation, the mechanism of setting quotas on the number of foreign workers in the national labor market of the EU and the main activities on the management of migration processes in the country of destination, origin and transit in the context of the economic crisis. There have been established directions of cooperation between Ukraine and the EU Member States in the field of labor migration and combating illegal migration. ; В статье проведен сравнительный анализ регулятивно-защитной политики на рынке труда, систем организационно-институциональных и экономических мер относительно функций и компетенции органов по вопросам миграции стран Европейского Союза. Изучены общие формы и определенные особенности миграционного законодательства, механизм установления квот по количеству иностранных рабочих на национальном рынке труда стран ЕС и основные мероприятия по управлению миграционными процесами странами назначения, происхождения и транзита в условиях экономического кризиса. Определены направления сотрудничества между Украиной и странами- членами ЕС в сфере трудовой миграции и борьбы с нелегальной миграцией. ; У статті проведено порівняльний аналіз регулятивно-захисної політики ринку праці, систем організаційно-інституційних та економічних заходів щодо функцій та компетенції органів з питань міграцій країн Європейського Союзу. Вивчено загальні форми і певні особливості міграційного законодавства, механізм встановлення квот щодо кількості іноземних робітників на національному ринку праці країн ЄС та основні заходи управління міграційними процесами країнами призначення, походження та транзиту в умовах економічної кризи. Визначено напрями співробітництва між Україною та країнами-членами ЄС у сфері трудової міграції та боротьби з нелегальною міграцією.

The basic principles of the integration process of Poland into the European Union regional system were analyzed in this article. The author defines basic principles of the programs have been implemented and the main dimensions of financial assistance from the EU. The negative and positive impact of the regional policy to the development of the Polish Republic in the frameworks of European integration was described. The most serious problems of the Polish regional policy are connected with the formal character of provinces' regional policy documents which are mostly used to obtain funds from the EU. This can have an impact on the development of the model "center – periphery". In Poland it's not unique for budgetary financing component of regional policy to depend on foreign resources. The infrastructure was created and other incentives for businesses are mostly focused on the foreign companies but their investments are directed into the budget of the most developed cities. To lift the backward areas it's necessary to find out new methods to carry out regional policy aimed at the development of hiden potential of the problem areas. ; У статті проаналізовано основні засади інтеграції Республіки Польща у регіональну систему Європейського Союзу. Визначено основні засади імплементованих програм та визначено основні виміри фінансової допомоги з боку ЄС. Відображено вплив, як негативний так і позитивний регіональної політики Польської Республіки в умовах євроінтеграції. Проблемами польської регіональної політики є здебільшого формальний характер програмних документів воєводств з регіональної політики і здебільшого використовуються для отримання коштів з ЄС. Все це може вплинути на розвиток моделі центр – периферія. Опора на зовнішні ресурси характерна не тільки для бюджетної складової фінансування регіональної політики в Польщі. Створювана інфраструктура та інші стимули для бізнесу орієнтовані багато в чому на іноземні компанії, але їх інвестиції спрямовуються в найбільш розвинені міста. Для підйому відсталих районів потрібні зовсім інші методи регіональної політики, націлені на розкриття внутрішнього потенціалу розвитку проблемних територій. ; У статті проаналізовано основні засади інтеграції Республіки Польща у регіональну систему Європейського Союзу. Визначено основні засади імплементованих програм та визначено основні виміри фінансової допомоги з боку ЄС. Відображено вплив, як негативний так і позитивний регіональної політики Польської Республіки в умовах євроінтеграції. Проблемами польської регіональної політики є здебільшого формальний характер програмних документів воєводств з регіональної політики і здебільшого використовуються для отримання коштів з ЄС. Все це може вплинути на розвиток моделі центр – периферія. Опора на зовнішні ресурси характерна не тільки для бюджетної складової фінансування регіональної політики в Польщі. Створювана інфраструктура та інші стимули для бізнесу орієнтовані багато в чому на іноземні компанії, але їх інвестиції спрямовуються в найбільш розвинені міста. Для підйому відсталих районів потрібні зовсім інші методи регіональної політики, націлені на розкриття внутрішнього потенціалу розвитку проблемних територій.

У статті проаналізовано історичні особливості розвитку Європейської асоціації університетів (EUA). З'ясовано, що передумовою виникнення EUA було зібрання ректорів європейських університетів, яке відбулося в 1955 р. у Кембриджі й призвело до утворення організації під назвою Конференція ректорів Європи (CRE). CRE відігравала важливу роль у формуванні та розвитку нових тенденцій в області європейської вищої освіти й дослідницької діяльності. Встановлено, що CRE уклала договір з Конфедерацією ректорських конференцій Європейського Союзу (Сonfederation of European Union Rectors' Conferences), злиття яких призвело до утворення Європейської асоціації університетів. Автором підкреслено значення ролі СRE у створенні єдиного європейського простору вищої освіти. ; In the article the development of the European University Association (EUA) in its historical context is analyzed. It is found out that premise of EUA creation was the meeting of the rectors of the European universities in Cambridge in 1955 which led to the foundation of the organization named the Conference of European Rectors (CRE). CRE played an important role in the development of new tendencies in the sphere of higher education and scientific work. The growing degree of collaboration between CRE and another organization known as the Confederation of European Union Rectors' Conferences, both organizations merged into a single organization under the name the European University Association. The author stresses the role of CRE in the creation of the European higher education space.

The features of construction and operation of regional security complex that has emerged in Europe are investigated. The basis of this complex is the European Union, whose nature is claimed security at work.Particular attention is paid to the peculiarities of the inner self-security space, as well as environmental factors influence the dynamics of the securitization processes. Phased development of the region is fed through the prism of constructivist view of security processes, allowing one to focus on various aspects of security that are specific to the global world of today and were characterized before. It is the economic, informational, social, and security in its classic military-political sense. The focus of research is the regional security complex as an analytical unit that represents a group of actors of international relations whose securitization and desecuritization processes are so linked that they can not be properly analyzed and studied separately. Analytical approach to the relations of the European regional security complex with third countries and with other security complex allows you to identify the links between security strategy and the practical politics. ; Досліджуються особливості побудови і функціонування комплексу регіональної безпеки, що склався в Європі. Основою цього комплексу є Європейський Союз, чия безпекова природа стверджується у роботі. Особлива увага звертається на особливості внутрішньої самоорганізації даного простору безпеки, а також на фактори впливу середовища на динаміку процесів сек'юритизації. Поетапний розвиток регіону подається через призму конструктивістського огляду безпекових процесів, що дозволяє зробити акцент на різних аспектах безпеки, які є характерними для глобального світу сучасності і були характерними до того. Йдеться про економічну, інформаційну, соціальну, а також безпеку в її класичному військово-політичному розумінні. В центрі дослідження знаходиться регіональний комплекс безпеки як аналітична одиниця, що являє собою групу акторів міжнародних відносин, чиї процеси сек'юритизації і десек'юритизації настільки пов'язані між собою, що не можуть бути на належному рівні проаналізовані та вивчені окремо один від одного. Аналітичний підхід до розгляду взаємовідносин європейського регіонального комплексу безпеки з третіми державами і з іншими комплексами безпеки дозволяє виявити зв'язки між безпековою стратегією і питаннями практичної політики. ; Досліджуються особливості побудови і функціонування комплексу регіональної безпеки, що склався в Європі. Основою цього комплексу є Європейський Союз, чия безпекова природа стверджується у роботі. Особлива увага звертається на особливості внутрішньої самоорганізації даного простору безпеки, а також на фактори впливу середовища на динаміку процесів сек'юритизації. Поетапний розвиток регіону подається через призму конструктивістського огляду безпекових процесів, що дозволяє зробити акцент на різних аспектах безпеки, які є характерними для глобального світу сучасності і були характерними до того. Йдеться про економічну, інформаційну, соціальну, а також безпеку в її класичному військово-політичному розумінні. В центрі дослідження знаходиться регіональний комплекс безпеки як аналітична одиниця, що являє собою групу акторів міжнародних відносин, чиї процеси сек'юритизації і десек'юритизації настільки пов'язані між собою, що не можуть бути на належному рівні проаналізовані та вивчені окремо один від одного. Аналітичний підхід до розгляду взаємовідносин європейського регіонального комплексу безпеки з третіми державами і з іншими комплексами безпеки дозволяє виявити зв'язки між безпековою стратегією і питаннями практичної політики.

This article analyzes the conceptual principles of implementation of the policy Northern European countries. Based on key indexes that measured the quality of democracy level of development freedom of speech, level of development information and communication technologies, determined that within the analyzed region leaders are five countries – Iceland, Denmark, Sweden, Norway and Finland.Brought, that a prominent role in the formation of modern and effective information policy played governments surveyed countries in the early 1990s adopted a concept of building information society and e­government. Is noted crucial feature of information policy in the region – namely distinct social orientation. Another important factor for quality implementation of information policy and building an information society was the presence of a national consensus of the main political actors and citizens about priority development of information and communication technologies.A result of research features implementation of information policy in the Nordic countries it is possible to identify common characteristics of all the countries: access to information; create a national information potential; use of information resources in the national interest; create a common health information; promote international cooperation in the field of communication and information; warranty information sovereignty of the state; development of information infrastructure; development of e­government; enhance information literacy; use of ICT in all spheres of society – the economy, education, medicine and so on. ; У статті аналізуються концептуальні засади реалізації інформаційної політики країн Північної Європи. Спираючись на ключові індекси, якими вимірюється якість демократії, рівень розвитку свободи слова, рівень розвитку інформаційно­комунікаційних технологій, визначено, що в межах аналізованого регіону лідерами є п'ять країн – Ісландія, Данія, Швеція, Норвегія та Фінляндія.Доведено, що визначну роль у формуванні сучасної та дієвої інформаційної політики відіграли уряди досліджуваних країн, які ще на початку 1990­х років затвердили концепції побудови інформаційного суспільства та електронного врядування. Відзначено ключову особливість інформаційної політики країн даного регіону, а саме – її виразну соціальну спрямованість. Також важливим чинником якісної реалізації інформаційної політики та побудови інформаційного суспільства стала наявність загальнонаціонального консенсусу провідних політичних акторів та громадян з приводу пріоритетності розвитку інформаційно­комунікаційних технологій. В результаті дослідження особливостей реалізації інформаційної політики в країнах Північної Європи можна визначити спільні риси, характерні для всіх країн: забезпечення доступу до інформації; створення національного інформаційного потенціалу; використання інформаційних ресурсів у національних інтересах; створення загальної системи охорони інформації; сприяння міжнародному співробітництву в галузі комунікації та інформації; гарантії інформаційного суверенітету держави; розвиток інформаційної інфраструктури; розробка системи електронного врядування; підвищення інформаційної грамотності населення; використання ІКТ в усіх сферах життєдіяльності соціуму – економіці, освіті, медицині тощо. ; У статті аналізуються концептуальні засади реалізації інформаційної політики країн Північної Європи. Спираючись на ключові індекси, якими вимірюється якість демократії, рівень розвитку свободи слова, рівень розвитку інформаційно­комунікаційних технологій, визначено, що в межах аналізованого регіону лідерами є п'ять країн – Ісландія, Данія, Швеція, Норвегія та Фінляндія.Доведено, що визначну роль у формуванні сучасної та дієвої інформаційної політики відіграли уряди досліджуваних країн, які ще на початку 1990­х років затвердили концепції побудови інформаційного суспільства та електронного врядування. Відзначено ключову особливість інформаційної політики країн даного регіону, а саме – її виразну соціальну спрямованість. Також важливим чинником якісної реалізації інформаційної політики та побудови інформаційного суспільства стала наявність загальнонаціонального консенсусу провідних політичних акторів та громадян з приводу пріоритетності розвитку інформаційно­комунікаційних технологій. В результаті дослідження особливостей реалізації інформаційної політики в країнах Північної Європи можна визначити спільні риси, характерні для всіх країн: забезпечення доступу до інформації; створення національного інформаційного потенціалу; використання інформаційних ресурсів у національних інтересах; створення загальної системи охорони інформації; сприяння міжнародному співробітництву в галузі комунікації та інформації; гарантії інформаційного суверенітету держави; розвиток інформаційної інфраструктури; розробка системи електронного врядування; підвищення інформаційної грамотності населення; використання ІКТ в усіх сферах життєдіяльності соціуму – економіці, освіті, медицині тощо.

The article aims to study the functioning of the reformed system of financial services market regulation in the European Union in the post-crisis period. The study argues the reasons of reformation of the analyzed sector's regulation system in the EU. The onset of crisis phenomena led to the understanding that preferential reforms are not limited by crisis management measures. From the article follows that the financial crisis became a catalyst and, at the same time, the prime cause of the European System of financial supervision creation. During the research was investigated and schematically shown the EU's two-tier system of financial market supervision. The first macroprudential level aims the EU financial system stability, and the second - microprudential - promotes further integration through vested competence which has compulsory character. Conclusion about the appropriateness and timeliness of the EU regulation and supervision system's reform and the need for implementation of the European experience in the reforming of Ukrainian state regulation system of financial services markets has been done. ; Целью статьи является исследования функционирования реформированной системы регулирования рынка финансовых услуг в Европейском Союзе в посткризисный период. В научной работе аргументированы причины реформирования системы регулирования анализируемой сферы ЕС. Наступление кризисных явлений привело к пониманию того, что круг первоочередных реформ не ограничивается мероприятиями кризисного менеджмента. Из текста статьи вытекает, что финансовый кризис стал катализатором и, одновременно, первопричиной создания Европейской системы финансового надзора. В процессе исследования было исследована и схематично изображена двухуровневая система надзора за рынками финансовых услуг в ЕС. Первый, макропруденционный уровень, целью ставит стабильность финансовой системы ЕС, а второй - микропруденционный, - оказывает содействие дальнейшей интеграции через наделенные компетенции, которые имеют обязательный характер выполнения. Сделан вывод о целесообразности и своевременности проведения реформы системы регулирования и надзора в ЕС и необходимость использования европейского опыта при осуществимы реформирования системы государственного регулирования рынков финансовых услуг в Украине. ; Метою статті є дослідження функціонування реформованої системи регулювання ринку фінансових послуг в Європейському Союзі у посткризовий період. В науковій роботі аргументовано причини реформування системи регулювання аналізованої галузі в ЄС. Настання кризових явищ призвело до розуміння того, що коло першочергових реформ не обмежується заходами кризового менеджменту. З тексту статті випливає, що фінансова криза стала каталізатором і, водночас, першопричиною створення Європейської системи фінансового нагляду. У процесі дослідження було досліджено та схематично зображено дворівневу систему нагляду за ринками фінансових послуг в ЄС. Перший, макропруденційний рівень, ставить за мету стабільність фінансової системи ЄС, а другий – мікропруденційний, - сприяє подальшій інтеграції через наділені компетенції, що мають обов'язковий характер виконання. Зроблено висновок про доцільність та своєчасність проведення реформи системи регулювання та нагляду в ЄС і необхідність використання європейського досвіду при здійсненні реформування системи державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні.

The purpose of this research is the analysis of the extent and methods of influence of non-governmental institutions to ensure intelligent policy on political activities of the European Union.In a systematic functioning of the European Union institutions intellectual support policies for the four groups. ; Целью данного исследования выступает анализ степени и способов воздействия неправительственных институтов интеллектуального обеспечения политики на политическую деятельность Европейского Союза. В работе систематизированы функционирующие в Европейском Союзе институты интеллектуального обеспечения политики по четырем большими группами. ; Метою даного дослідження виступає аналіз ступеня і способів впливу неурядових інститутів інтелектуального забезпечення політики на політику Європейського Союзу. У роботі систематизовано функціонуючи у Європейському Союзі інститути інтелектуального забезпечення політики за чотирма великими групами.

The article analyzed the experience of implementing the policy of modernization of judicial systems in the states of the former Soviet Union as an example of the Republic of Georgia and the Republic of Kazakhstan. It is reveals some of the institutional and functional features, positive and negative effects of the existing models in these countries the judicial system. Considerable attention is paid to the disclosure threats to independence of judges and ways to overcome them in the course of judicial reforms. The findings indicate that analysis of the accumulated Georgia and Kazakhstan, as well as other post­Soviet states, the experience of modernization policy of national judicial systems is very useful for the improvement of the domestic judicial system in the context of the proclaimed judicial reform. First it must ensure the restoration of the unity of the judiciary in the possibility of the existence of certain specialized vessels. Regarding the latter, it is interesting Kazakhstan practice, when the specialized courts are formed with the status of the regional or district court, without disrupting the unity of the judiciary, which is headed by the Supreme Court. Considerable interest may also be the creation of the courts of public councils to assess the ethical qualities of the candidates for judges, the introduction of the model­speakers of judges, the development of pre­trial (mediation) and alternative (arbitration courts) forms of dispute resolution. The irrevocability of democratic transformations in Ukraine is inextricably linked with the strengthening of the judicial system, which can become a reliable guarantor of the rule of law and justice, and protect the constitutional rights and freedoms of citizens. The construction of a democratic rule of law, where the rights of a person and a citizen are securely assured, the rule of law is ensured, and the main democratic institutions are stably functioning, impossible without the creation of a strong and independent judiciary. Understanding and understanding this fundamental postulate and is intended to be the starting point in defining a strategy for judicial reform. Further democratization of the Ukrainian state should take place through the strengthening of the role of the judiciary, the provision of guarantees of independent, impartial, professional justice, which logically puts forward the issue of judicial reform as one of the priority places in the process of law-making and state-building in Ukraine. ; У статті проаналізований досвід здійснення політики модернізації судових систем у державах пострадянського простору на прикладі Республіки Грузія та Республіки Казахстан. Розкрито деякі інституційні та функціональні особливості, позитивні та негативні наслідки сформованих у цих країнах моделей судоустрою. Значна увага приділена розкриттю загроз незалежності суддів та шляхам їх подолання у ході судових реформ. Аналіз досвіду, накопиченого Грузією, Казахстаном та іншими пострадянськими державами, показав, що політика модернізації національних судових систем є дуже корисною для вдосконалення вітчизняної судової системи в контексті проголошеної судової реформи. Насамперед вона має забезпечити відновлення єдності судової системи при можливості існування окремих спеціалізованих судів. Щодо останніх, то цікавою є казахстанська практика, коли спеціалізовані суди утворюються зі статусом обласного чи районного суду, не порушуючи єдності судової системи, на чолі якої стоїть Верховний суд. Значний інтерес також можуть становити створення при судах громадських рад для оцінки морально­етичних якостей кандидатів у судді, запровадження моделі суддів­спікерів, розвиток досудових (медіація) та альтернативних (третейські суди) форм вирішення спорів. ; У статті проаналізований досвід здійснення політики модернізації судових систем у державах пострадянського простору на прикладі Республіки Грузія та Республіки Казахстан. Розкрито деякі інституційні та функціональні особливості, позитивні та негативні наслідки сформованих у цих країнах моделей судоустрою. Значна увага приділена розкриттю загроз незалежності суддів та шляхам їх подолання у ході судових реформ. Аналіз досвіду, накопиченого Грузією, Казахстаном та іншими пострадянськими державами, показав, що політика модернізації національних судових систем є дуже корисною для вдосконалення вітчизняної судової системи в контексті проголошеної судової реформи. Насамперед вона має забезпечити відновлення єдності судової системи при можливості існування окремих спеціалізованих судів. Щодо останніх, то цікавою є казахстанська практика, коли спеціалізовані суди утворюються зі статусом обласного чи районного суду, не порушуючи єдності судової системи, на чолі якої стоїть Верховний суд. Значний інтерес також можуть становити створення при судах громадських рад для оцінки морально­етичних якостей кандидатів у судді, запровадження моделі суддів­спікерів, розвиток досудових (медіація) та альтернативних (третейські суди) форм вирішення спорів.

Розглянуто курдську проблему та її особливості, історію боротьби курдського народу за самовизначення в Туреччині.Проаналізовано чинники, що ускладнюють врегулювання конфлікту. Вивчено проблеми та перспективи вступу Туреччини до ЄС. Значна увага приділяється можливостям вирішення курдського питання та забезпечення прав курдів в контексті європейської інтеграції Туреччини. ; At present the Kurdish problem ranks highly amongethnopolitical conflicts. The settlement of this conflict is essentialfor the maintenance of international peace and security, as itsaggravation has repeatedly caused using military methods ofpersecution, repression and even terrorist attacks.Kurdish issue is complicated by several factors, includinga large number of stakeholders, causing different approachesto the settlement of Kurdish issue and using for this purposedifferent methods that are often violent. This, in turn, onlycomplicates the situation because the problem requires jointefforts and political will of all states concerned for a peacefulresolution of existing contradictions.The article examines the emergence and development ofthe confrontation between the conflicting parties, the historyof the deployment of Kurdish national liberation movement,features of the Kurds'situation in each of four states (Turkey,Iraq, Iran, Syria). It is important to demonstrate a high level ofnational awareness of the Kurdish people, the legitimacy of theirdemands and aspirations and the ability to reach a joint solutionto the conflict peacefully.Particular attention should be paid to the situation of theKurds in Turkey and to the prospects for its improvementbecause of the European aspirations of Turkey. At presentTurkey's desire to join the European Union is an importantfactor contributing to the possibility of positive influence ofEuropean powers on solving the Kurdish problem.In terms of our research an important factor in the context ofpolitical democratization of the country is the EU requirementto solve the Kurdish issue, including providing the Kurds theright to freely speak their own language and respect for nationaland cultural identity of the Kurdish people. ; Рассмотрены курдская проблема и ее особенности,история борьбы курдского народа за самоопределениев Турции. Проанализированы факторы, затрудняющиеурегулирование конфликта. Изучены проблемы иперспективы вступления Турции в ЕС. Значительноевнимание уделяется возможностям решения курдскоговопроса и обеспечения прав курдов в контексте европейскойинтеграции Турции.

The current state of the reception of the Stus-phenomenon in the German-speaking countries as well as its problems have been characterized; a one-dimensional reception of Stus' intellectual legacy in the German-speaking countries has been displayed. The author identifies the reasons for the apparent weakness of comprehending the phenomenon of Vasyl' Stus in European criticism. On the one hand, it shows little attention to the plight of political prisoners in post-Stalin Soviet Union. On the other hand, the poet affirmed himself as a brilliant individualist and existentialist philosopher and at the same time – a national artist. This combination of intellectual is affordablefor only a small circle of readers.Main obstacles on the way to a broader approach to the life and literary legacy of Stus have been determined; the deficiency of an appropriate theoretical basis for the conceiving of the intellectual opposition in the communist concentration and labour camps of the USSR has been stated; exemplarily cases of the reception of Stus in various genres in the Germanspeaking countries have been quoted and analyzed; a fragmentary, indirect and constrained by the contexts approach to the understanding and reception of Stus as well as the possibility of overcoming it has been indicated.The common segments in interpretation by A. Woldan, L. Cybenko and E. Wolffheim are highlighting the theme of loneliness in poetry by V. Stus, existential condition for the limit in terms of the camp, motive of the threat of Identity loss and depersonalization. The author stresses an ultimately inextricable link of V. Stus with the term "homeland" while his intellectual ownership to the world cultural heritage from which he, along with Ukrainian, drew material. ; Охарактеризировано современное состояние и проблематику рецепции феномена Васыля Стуса в немецкоязычном пространстве; показано одноплановое восприятие творчества Стуса в немецкоязычных странах; определены главные препятствия на пути к более широкому подходу к жизни и творчеству Стуса; установлен факт отсутствия соответственной теоретической базы для понимания интеллектуальной оппозиции в коммунистических (концентрационных и трудово-исправительных) лагерях СССР; поданы и проанализированы примеры восприятия Стуса в разных жанрах в немецкоязычном пространстве; указано на фрагментарный, опосредствованный и зауженный контекстами подход к пониманию и рецепции Стуса, а также на возможность его преодоления. ; Схарактеризовано сучасний стан і проблематику рецепції феномену Василя Стуса в німецькомовному просторі; показано однопланове сприймання творчості Стуса в німецькомовних країнах; визначено основні перешкоди на шляху до ширшого підходу до життя і літературного доробку Стуса; встановлено відсутність відповідного теоретичного підґрунтя для осягнення інтелектуальної опозиції в комуністичних таборах (концентраційних та трудово-виправних) СРСР; подані і проаналізовані приклади сприймання Стуса в різних жанрах у німецькомовному просторі; вказано на фрагментарний, опосередкований і завужений контекстами підхід до осягненняі рецепції Стуса, а також на можливість його подолання.

The article investigates the essence of transfrontal collaboration of cross-border cooperation, defines its role as a component activating national economy integration processes in Europe, and formulates main principles based on the best practices of European regional policy. Taking into accaunt the actualization of the European Community-Based collaboration, which is financed by the European Regional Development Fund for supporting of the cross-border, supra-national and trans-regional collaboration programs the financial mechanism of providing of these development programs is analyzed and it is certain that the Ukraine at the moment occupies a ponderable place in priorities of regional development of European Union. The result of the financial mechanism investigation of cross-border collaboration of the Ukraine and European Union is that efforts on financing of border territory territories are initiated essentially by ЕС. Therefore there is braking of processes of cross-border collaboration development and there was a demand to create the mechanism of attraction of financial resources at a home national and local level. ; В статье исследовано сущность трансграничного сотрудничества, определена его роль как составляющая активизации евроинтеграционных процессов национальной экономики, сформулированы основные принципы исходя из опыта европейской региональной политики. В связи с актуализацией Европейского территориального сотрудничества, которое финансируется Европейским фондом регионального развития для поддержки программ трансграничного, наднационального и межрегионального сотрудничества проанализировано финансовый механизм обеспечения данных программ развития и определено, что Украина на сегодняшний день занимает весомое место в приоритетах регионального развития Европейского Союза. Исследование финансового механизма трансграничного сотрудничества Украины и Европейского Союза показало, что усилия по финансированию приграничных территорий инициированы в основном со стороны ЕС, поэтому происходит торможение процессов развития трансграничного сотрудничества, в связи с чем возникла необходимость создания четкого механизма привлечения средств на отечественном национальном и местном уровнях для обеспечения развития программ трансграничного сотрудничества. ; У статті досліджено сутність транскордонного співробітництва, визначено його роль як складова активізації євроінтеграційних процесів національної економіки, сформульовано основні принципи виходячи з досвіду європейської регіональної політики. В зв'язку з актуалізацією Європейської територіальної співпраці, яка фінансується Європейським фондом регіонального розвитку для підтримки програм транскордонного, наднаціонального і міжрегіонального співробітництва проаналізовано фінансовий механізм забезпечення даних програм розвитку та визначено, що Україна на сьогоднішній день займає вагоме місце у пріоритетах регіонального розвитку Європейського Союзу. Досідження фінансового механізму транскордонного співробітництва України і Європейського Союзу показало, що зусилля відносно фінансування прикордонних територій нашої держави ініційовані в основному в односторонньому напрямку з боку ЄС, тому відбувається гальмування процесів транскордонного співробітництва, що необхідно створити чіткий механізм залучення коштів на національному, місцевому рівнях для забезпечення розвитку програм транскордонного співробітництва.

The basic trends in the banking market of the European Union and Ukraine. Specified prospects of the European banking market. The ways of reforming the banking system in line with European standards. ; Проаналізовано основні тенденції розвитку банківського ринку Європейського Союзу і України. Зазначено перспективи розвитку європейського банківського ринку. Запропоновано шляхи реформування вітчизняної банківської системи відповідно до європейських норм.

The problems of Polish support of eurointegration aspirations of Ukraine, economic collaboration of both countries, decision of general issues at the level of the European regions, improvement of possibilities for the journeys of Ukrainians to Poland and other states-members of European Union are shown. ; The problems of Polish support of eurointegration aspirations of Ukraine, economic collaboration of both countries, decision of general issues at the level of the European regions, improvement of possibilities for the journeys of Ukrainians to Poland and other states-members of European Union are shown.