Suchergebnisse

Theoretical foundations of the tourism clustering and the essence of «tourism cluster» concept are considered in the article. The processes of cluster policy formation of the European Union, its principles, main directions and mechanisms of implementation are highlighted on the basis of the socio-economic paradigm and an integrated methodological approach (first of all, systemic and situational, with using methods of generalization, logical and comparative analysis). Its features are revealed, due to the inherent model of the developed EU economies based on public-private partnership. The experience of implementing the cluster policy of the European Community in the field of tourism is generalized, which is of significant scientific and practical interest, taking into account the leading position of the EU in the global tourism business. The principles, forms and methods of joint activities of specialized EU institutions, state and local authorities, business and public organizations for the implementation of clustering with the aim of achieving sustainable development of competitive, affordable tourism are highlighted. The features of the clustering implementation in tourism sector in selected countries of the European Community, including the new EU members – Hungary, Poland, the Czech Republic and Slovenia are considered, what is of particular interest to Ukraine. Scientific and practical recommendations for using the positive experience of the European Union countries for the development and implementation of a clustering policy in Ukraine with the aim of sustainable competitive affordable tourism developing based on the principles of social partnership are substantiated. Suggestions for further research on this topic are given. ; В статье рассмотрены теоретические основы кластеризации туризма и сущность понятия «туристический кластер». На основе социо-экономической парадигмы и комплексного методологического подхода (прежде всего системного и ситуационного, с использованием методов обобщения, логического и сравнительного анализа) освещены процессы формирования кластерной политики Европейского Союза, ее принципы, основные направления и механизмы реализации. Раскрыты ее особенности, обусловленные присущей развитым экономикам ЕС моделью управления на основе государственно-частного партнерства. Обобщен опыт реализации кластерной политики Европейского Сообщества в сфере туризма, что представляет значительный научный и практический интерес, учитывая лидирующую позицию ЕС в мировом туристическом бизнесе. Освещены принципы, формы и методы совместной деятельности специализированных институтов ЕС, органов государственной и местной власти, предпринимательских и общественных организаций по внедрению кластеризации с целью достижения устойчивого развития конкурентоспособного, доступного туризма. Рассмотрены особенности внедрения кластеризации в сфере туризма в отдельных странах Европейского Сообщества, в том числе новых членах ЕС – Венгрии, Польше, Чехии и Словении, что представляет особый интерес для Украины. Обоснованы научно-практические рекомендации по использованию положительного опыта стран Европейского Союза для разработки и внедрения в Украине политики кластеризации с целью развития устойчивого конкурентоспособного доступного туризма на принципах социального партнерства. Даны предложения по дальнейшим научным исследованиям по этой проблематике. ; У статті розглянуто теоретичні основи кластеризації туризму та сутність поняття «туристичний кластер». На засадах соціо-економічної парадигми і комплексного методологічного підходу (насамперед системного і ситуаційного, з використанням методів узагальнення, логічного і порівняльного аналізу) висвітлено процеси формування кластерної політики Європейського Союзу, її принципи, основні напрямки та механізми реалізації. Розкрито її особливості, що зумовлені притаманною розвиненим економікам ЄС моделлю управління на засадах державно-приватного партнерства. Узагальнено досвід реалізації кластерної політики Європейського Співтовариства у сфері туризму, що представляє значний науковий і практичний інтерес, враховуючи лідируючу позицію ЄС у світовому туристичному бізнесі. Висвітлено принципи, форми і методи спільної діяльності спеціалізованих інституцій ЄС, органів державної й місцевої влади, підприємницьких та громадських організацій щодо впровадження кластеризації з метою досягнення сталого розвитку конкурентоспроможного, доступного туризму. Розглянуто особливості впровадження кластеризації у сфері туризму в окремих країнах Європейського Співтовариства, у тому числі нових членах ЄС – Угорщині, Польщі, Чехії та Словенії, що представляє особливий інтерес для України. Обґрунтовано науково-практичні рекомендації щодо використання позитивного досвіду країн Європейського Союзу для розробки та впровадження в Україні політики кластеризації з метою розбудови сталого конкурентоспроможного доступного туризму на принципах соціального партнерства. Надано пропозиції щодо подальших наукових досліджень з цієї проблематики.

The article describes the process of formation and development of the modern system of civil protection bodies, including fire safety authorities, on the basis of the analysis of the administrative legislation of Ukraine. An analysis of the organization and activities of similar bodies of the European Union countries for the prevention of emergencies and the elimination of their negative consequences has been carried out. It is suggested to take into account the positive experience of their structural construction and administrative and legal regulation of activity in the legislation of Ukraine.Keywords: administrative-legal regulation, fire safety, state service on emergencies, civil protection, еuropean integration. ; У статті на основі аналізу адміністративного законодавства України охарактеризовано процес становлення та розвитку сучасної системи органів цивільного захисту, в тому числі й органів пожежної безпеки. Проведений аналіз організації та діяльності аналогічних органів країн Європейського Союзу з попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх негативних наслідків. Пропонується врахувати позитивний досвід їх структурної побудови та адміністративно-правового регулювання діяльності в законодавстві України.Ключові слова: адміністративно-правове регулювання, пожежна безпека, державна служба з надзвичайних ситуацій, цивільний захист, євроінтеграція.

У статті проаналізовано ключові організаційно-змістові характеристики додипломної освіти вчителів англійської мови, притаманні освітнім системам в Європейському Союзі. Представлено мінімальний рівень та загальну тривалість курсу додипломної освіти, які дають право працювати вчителем у закладах загальної середньої освіти. Здійснено порівняльний аналіз по країнах ЄС загальної тривалості курсу професійної підготовки вчителів англійської мови. Виокремлено основні компоненти змісту професійної підготовки вчителів англійської мови. ; The article deals with the key organization and content characteristics of initial education of the English language teachers, proper to the national educational systems in the European Union. The minimum level and general duration of initial education course that gives the right to work as a teacher in secondary educational institutions are presented. The comparative analysis of the total duration of the course of the English language teacher training in EU countries has been carried out. The main components of the content of the English language teachers' professional education are stressed upon.The research is carried out on the assumption that the diversity, which is a characteristic feature of pedagogical education in the countries of the European Union due to the processes of historical and socio-political development of the region, in some way unifies and acquires the characteristics and features proper to the whole European educational dimension. The comprehensive consideration of this problem causes the aim of the article, which is to analyze the organization and content characteristics of initial education of the English language teachers in the European Union in terms of their systemic and interdependent nature.The analysis of organization and content of initial education of the English language teachers in the countries of the European Union has shown that various models of professional education of pedagogical staff have been created in order to improve the quality of teachers' education, to acquire the necessary skills, prepare intending teachers to professional activity, ensuring their needs for continuous professional development, motivation for quality teaching activity at secondary educational institutions.

У статті проаналізовано ключові організаційно-змістові характеристики додипломної освіти вчителів англійської мови, притаманні освітнім системам в Європейському Союзі. Представлено мінімальний рівень та загальну тривалість курсу додипломної освіти, які дають право працювати вчителем у закладах загальної середньої освіти. Здійснено порівняльний аналіз по країнах ЄС загальної тривалості курсу професійної підготовки вчителів англійської мови. Виокремлено основні компоненти змісту професійної підготовки вчителів англійської мови. ; The article deals with the key organization and content characteristics of initial education of the English language teachers, proper to the national educational systems in the European Union. The minimum level and general duration of initial education course that gives the right to work as a teacher in secondary educational institutions are presented. The comparative analysis of the total duration of the course of the English language teacher training in EU countries has been carried out. The main components of the content of the English language teachers' professional education are stressed upon.The research is carried out on the assumption that the diversity, which is a characteristic feature of pedagogical education in the countries of the European Union due to the processes of historical and socio-political development of the region, in some way unifies and acquires the characteristics and features proper to the whole European educational dimension. The comprehensive consideration of this problem causes the aim of the article, which is to analyze the organization and content characteristics of initial education of the English language teachers in the European Union in terms of their systemic and interdependent nature.The analysis of organization and content of initial education of the English language teachers in the countries of the European Union has shown that various models of professional education of pedagogical staff have been created in order to improve the quality of teachers' education, to acquire the necessary skills, prepare intending teachers to professional activity, ensuring their needs for continuous professional development, motivation for quality teaching activity at secondary educational institutions.

The article explores the peculiarities of using the European arrest warrant as an effective instrument of international cooperation in the criminal law sphere, identifies the positive and negative aspects of applying the European warrant of arrest, investigates the legal nature of this instrument, compares the European arrest warrant and extradition. Particular attention is paid to the problematic issues of applying the European arrest warrant in the countries of the European Union and Ukraine. ; У статті досліджено особливості застосування Європейського ордеру на арешт як ефективного інструменту міжнародного співробітництва у кримінально-правовій сфері, встановлено позитивні та негативні аспекти застосування Європейського ордера на арешт, досліджено правову природу цього інструменту, зроблено порівняння Європейського ордера на арешт та екстрадиції. Особлива увага приділяється проблемним питанням застосування Європейського ордеру на арешт в країнах Європейського Союзу та України.

Importance of information and communication technologies introduction in education systems is admited by all foreign countries. Information processes, creation of uniform information space, using ICT, become one of priority approaches of the European states and Ukraine development. In the article the international documents of the European Union, the Great Britain, Russia, Ukraine, which form perspective approaches of education systems development are analysed. The priority areas of ICT introduction are outlined by the European countries, the basic tendencies concerning ICT use at schools of the Great Britain are defined, the basic initiatives of the Russian Federation and Ukraine on this problem are considered. ; Важность внедрения информационно-коммуникационных технологий в системах образования признается практически всеми зарубежными странами. Процессы информатизации, создание единого информационного пространства, используя ИКТ, становятся одними из приоритетных направлений развития европейских государств и Украины. В статье проанализированы международные нормативные документы Европейского Союза, Великобритании, России, Украины, которые формируют перспективные направления развития систем образования. 14 Определены приоритетные области внедрения ИКТ, очерченные европейскими странами, основные тенденции относительно использования ИКТ в школах Великобритании, рассмотрены основные инициативы Российской Федерации и Украины по этой проблеме. ; Важливість впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в системах освіти визнається практично всіма зарубіжними країнами. Процеси інформатизації, створення єдиного інформаційного простору завдяки ІКТ стають одними з пріоритетних напрямів розвитку європейських держав й України. В статті проаналізовані міжнародні нормативні документи Європейського Союзу, Великобританії, Росії, України, які формують перспективні напрями розвитку систем освіти. Визначені пріоритетні області з впровадження ІКТ, окреслені європейськими країнами, основні тенденції щодо використання ІКТ у школах Великобританії, розглянуто основні ініціативи Російської Федерації й України з цієї проблеми.

The article explores the features of the legal regulation of bioenergy in the European Union, analyses the concepts of bioenergy and biofuels in Ukrainian and European legislation and highlights the main provisions of the European Union Directives, concerning the promotion of the use of energy from renewable sources, including biomass.In particular, bioenergy has been identified in the EU as the leading source of renewable energy for heating and cooling (88 per cent of all RES), representing 16 per cent of the total European final energy consumption in this sector.Consequently, in view of the demand for and the need to use such a resource, the EU legislative framework contains a number of principles (bases) and mandates for regulating the relationship in the area of manufacturing, handling and decontamination of waste biofuels as a primary feedstock for bioenergy.In particular, the fundamental principles of the EU bioenergy legislation are, first, the principle of sustainable production and consumption of biomass, and second, the prevention of reduction of negative impacts from the use of this resource, Third, increasing the share of alternative energy sources to 75 % of final energy consumption by 2050.Keywords: bioenergy, permanence, alternative energy sources, biofuels ; У статті досліджено особливості правового регулювання біоенергетики в Європейському Союзі, проаналізовано поняття біоенергетики та біопалива в українському та європейському законодавстві та виокремлені основні положення Директив Європейського Союзу, що стосуються заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел, в тому числі, з біомаси.Зокрема, встановлено, що у ЄС біоенергетика виступає провідним джерелом відновлюваної енергії для опалення та охолодження (88% всіх ВДЕ), що становить 16 % загального європейського кінцевого споживання енергії в цьому секторі.Відтак, враховуючи попит та необхідність у використанні такого ресурсу, законодавче підґрунтя ЄС містить ряд принципів (засад) та візій, щодо врегулювання відносин у сфері виготовлення, обігу та знешкодження відходів від біопалива, як основної сировини для біоенергетики.Зокрема, до основоположних засад в законодавстві ЄС щодо використання біоенергетики відносяться по-перше, принцип сталого виробництва та споживання біомаси, по-друге, запобігання щодо скорочення негативних наслідків при використанні цього ресурсу, по-третє, збільшення частки використання альтернативних джерел енергії до 75% кінцевого споживання енергії до 2050 року.Ключові слова: біоенергетика, сталість, альтернативні джерела енергії, біопаливо

The article explores the national strategies on artificial intelligence in the Visegrad Group countries, adopted on the recommendations of the European Commission in the context of the Strategy for artificial intelligence in the EU. In 2018 on Digital Day 2018 the European Commission brought Ministers and representatives of EU countries together to encourage cooperation in artificial intelligence, blockchain, ehealth and innovation, building on progress made towards a Digital Single Market in which European countries signed a Declaration of cooperation on Artificial Intelligence. Poland, the Czech Republic, Hungary and Slovakia have adopted a common position on artificial intelligence and its potential for economic development in the European Union, developing and implementing national strategies, the analysis of which allows to identify the main trends and mechanisms of EU digital policy. Each of these countries, starting in 2018, began its journey in the field of artificial intelligence, developing and implementing national strategies for the development of artificial intelligence, taking into account their own realities and priorities. At the same time, these countries are working together to achieve Europe-wide goals: a successful digital transformation of Europe, a transition to a climate-neutral, circular and resilient economy with EU digital sovereignty and a digital policy that enables people and businesses to move towards a human centred, sustainable and more prosperous digital future. ; У статті досліджено національні стратегії розвитку штучного інтелекту в країнах Вишеградської групи, прийняті за рекомендаціями Європейської Комісії в контексті Стратегії розвитку штучного інтелекту в ЄС. У 2018р. Європейська Комісія на конференції Digital Day 2018 об'єднала міністрів та представників країн ЄС для заохочення співпраці у галузі штучного інтелекту, блокчейну, охорони здоров'я та інновацій, спираючись на прогрес, досягнутий на шляху створення єдиного цифрового ринку, на якій зокрема європейські країни підписали Декларацію про співробітництво в галузі штучного інтелекту. Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина прийняли спільну позицію щодо штучного інтелекту та його потенціалу для розвитку економіки Європейського Союзу, розробивши та впровадивши національні стратегії, аналіз яких дає змогу виявити основні тенденції та механізми реалізації цифрової політики окремих країн ЄС. Кожна з зазначених країн, починаючи з 2018 року почала свій шлях у сфері штучного інтелекту, розробляючи та реалізуючи національні стратегії розвитку штучного інтелекту, враховуючи власні реалії та пріоритети. Разом з тим ці країни спільно працюють на досягнення загальноєвропейських цілей, що передбачає успішну цифрову трансформацію Європи; перехід до кліматично нейтральної, кругової та стійкої економіки з цифровим суверенітетом ЄС; проведення цифрової політики, яка надає людям та бізнесу змогу рухатися назустріч орієнтованому на людину, стійкому та процвітаючому цифровому майбутньому.

Objective determinants of geopolitical space of Ukraine are characterised, which at the present stageis manifested from geospatial position in economic, ideological, information- cybernetic and sociopolitical dimensions. Accordingly,appropriate characteristics and typical features of analysis are proposedfor each of these directions. Thanks to them there is a possibility of multilateral consideration of those determinants which define today a place of the Ukrainian space on the European geopolitical arena. Philosophical methods (in particular, principles of interdependence, interrelation, causality), comparative-geographical and comparative-historical methods as well as method of system analysis and content analysis were used to observe features of clarity, effectiveness and validity of research results. The article analyzes organizational arrangements and institutional mechanisms of implementation of European integration policy of Ukraine, defines the intermediary role of the European Union countries in this policy, and studies the influence of the European vector on structural changes of economic, social and political environment of Ukraine. The attention is focused on the place of Ukraine in the geopolitical concept of the leading countries of the world. The features of internal geopolitical situationformationin the context of large related macro-regions are reflected in detail. In each of the macro-regionssomespecific mental and behavioral features that determine its uniqueness, but not isolation, arepointed out. The features of territorial and political consolidation of the state at the present stage are defined. The modern determinants of economic nature on the immediate prospects of development of the national economy are highlighted. The role of information component in the formation of geopolitical features of space as a source of influence and popularization of certain behavioral content is noted.Indicators of electoral sympathies, which embody certain ideological and social preferences of the ...

У статті досліджено позицію польської мови у багатомовному просторі Європейського Союзу і визначені чинники, які сприяють набуттю нею популярності й поширенню в Європі. Велика територія та кількість населення визначають чималу присутність польської мови в Європейському Союзі. Інтенсивний економічний розвиток сприяє популяризації вивчення та використання польської мови у бізнес­колах, хоча домінуючою мовою бізнесу була і залишається англійська. Активні дії держави щодо покращення репутації закордоном, цивілізаційна (ціннісна) спорідненість із іншими народами ЄС, вигідне географічне положення, спільне індоєвропейське коріння слов'янських, германських та романських мов і використання латинського алфавіту створюють сприятливі умови для розвитку та популяризації польської мови на теренах ЄС. У статті зазначені також ряд пересторог, що походять із історичного минулого залежного та напівзалежного існування польського народу: перебування польської мови і культури в тіні німецькомовного та російськомовного культурного простору, негативний міжнародний імідж сучасної Польщі, що викристалізувався на початку 1990­х років, низький рівень обізнаності європейців із здобутками польської культури, відсутність популярності та несформована економічна потреба у вивченні польської мови закордоном. ; У статті досліджено позицію польської мови у багатомовному просторі Європейського Союзу і визначені чинники, які сприяють набуттю нею популярності й поширенню в Європі. Велика територія та кількість населення визначають чималу присутність польської мови в Європейському Союзі. Інтенсивний економічний розвиток сприяє популяризації вивчення та використання польської мови у бізнес­колах, хоча домінуючою мовою бізнесу була і залишається англійська. Активні дії держави щодо покращення репутації закордоном, цивілізаційна (ціннісна) спорідненість із іншими народами ЄС, вигідне географічне положення, спільне індоєвропейське коріння слов'янських, германських та романських мов і використання латинського алфавіту створюють сприятливі умови для розвитку та популяризації польської мови на теренах ЄС. У статті зазначені також ряд пересторог, що походять із історичного минулого залежного та напівзалежного існування польського народу: перебування польської мови і культури в тіні німецькомовного та російськомовного культурного простору, негативний міжнародний імідж сучасної Польщі, що викристалізувався на початку 1990­х років, низький рівень обізнаності європейців із здобутками польської культури, відсутність популярності та несформована економічна потреба у вивченні польської мови закордоном. ; The article studies the position of the Polish language in the multilingual space of the European Union and determines the key factors which facilitate its gaining popularity and spreading in Europe. A large territory and population determine the significant presence of Polish in the European Union. Intense economic development facilitates popularization of learning and using Polish in the business medium, however, English was and still remains the dominating language of business. Active work of the state on improving the reputation of the country abroad, civilizational (value­based) unity with other nations of the EU, favorable geographical position, common Indo­European roots of Germanic, Romanic and Slavonic languages as well as usage of the Latin type create favorable conditions for the development and popularization of Polish on the territory of the EU. The article also mentions a number of concerns, which are rooted in the historical past of a dependent or semi­dependent existence of the Polish people, namely, the existence of the Polish and culture in the shade of German and Russian culture space, the negative international image of modern Poland, which was formed at the beginning of the 1990­s, the low level of Europeans' familiarization with the Polish culture, absence of popularity and economic necessity of learning Polish abroad.

The urgency of the study of European impact on the formation of juvenile justice in Ukraine is due to the creation of a juvenile justice system in Ukraine. The objective of the article is to summarize the experience of the European Union countries in the field of criminal justice regarding minors in order to develop propositions for determining the basic conceptual principles for the implementation of juvenile justice in Ukraine. It has been noted that the system of guaranteeing the rights and interests of minors, who entered into conflict with the law, as required by the Concept for the development of criminal justice for minors in Ukraine remains undeveloped and does not work at a sufficiently efficient level in Ukraine. Therefore, the relevant task of the science of criminal procedural law is the development of theoretical recommendations and practical propositions for the construction of such a criminal process in the content and form, which would meet modern European standards in this area, where one of the directions of its development is the improvement of criminal justice in relation to children, including by introducing juvenile justice. The realization of the task of creating a proper juvenile justice system in Ukraine, which exists in most European countries, is impossible without taking into account the existing world experience in this sphere, which will be the key to the efficiency and effectiveness of the domestic model of juvenile justice. By the results of the analysis of the experience of some EU countries in the field of criminal justice for children, a number of common features for them has been allocated. It has been suggested to believe that these features, reflecting the essence and specificity of legal regulation, organizational and staffing provision of juvenile justice in the countries of one legal family, can serve as conceptual principles for the introduction of criminal justice for children as an element of juvenile justice in Ukraine. ; Висвітлено досвід правового регулювання та сучасні організаційні форми кримінального провадження щодо неповнолітніх у країнах Європейського Союзу. Звернуто увагу на відповідні правові аспекти, які можуть бути запозичені у кримінальне процесуальне законодавство України у сфері судочинства щодо дітей, та сформульовано пропозиції щодо впровадження ювенальної юстиції в Україні.

The European Union (EU) common policy in the field of intellectual property (IP) attracts more and more attention of scientists and practitioners for a number of reasons. It is dynamically developing sector and important factor of economic development in the context of digital transformation. Therefore, this article analyses the institutional and legal structure of the EU IP protection system. Two vectors of modern European policy in the field of IP rights protection are highlighted: internal and external. Their target direction and functional features are outlined. Key subjects of implementation of the EU's unified policy in the field of IP have been identified: the EU institutions (European Parliament, Council of the EU and European Commission), European Patent Organization, the EU Intellectual Property Office. Their functions and mechanisms of interaction have been established, in particular through the EU Intellectual Property Network. The trends in the development of the system, peculiarities of protection of various categories of IP objects in the EU in the context of modern technological achievements, digitalization and the COVID-19 pandemic have been revealed. The EU IP objects can be classified into three groups: industrial property (inventions, utility models, industrial designs, trademarks, indication of the origin; objects of copyright and related rights (literary works, works of art, computer programs, databases, performances, phonograms and videograms, programs of broadcasting organizations) and other objects of IP rights (plant varieties, animals, topography of integrated microcircuits, etc. Today, the EU IP policy is aimed at improving the ways of protection IP rights, strengthening their use (primarily in business), promoting licensing and common use, ensuring better counteraction to IP rights violations and promoting fair play at the global level. It is one of the most effective in the world, harmoniously combined with the processes of development of the single market, increasing the dynamism and competitiveness of the EU economy, the formation of an information society with a high degree of innovative and investment attractiveness. ; У статті проаналізовано функціональну структуру системи охорони інтелектуальної власності у Європейському Союзі (ЄС). Виділено два вектори сучасно європейської політики у сфері охорони прав інтелектуальної власності: внутрішній та зовнішній. Окреслено їх цільове спрямування та функціональні особливості. Виявлені ключові суб'єкти реалізації єдиної політики ЄС у сфері інтелектуальної власності: інституції ЄС (Європейський парламент, Рада ЄС та Європейська комісія), Європейська патентна організація, Управління ЄС з питань інтелектуальної власності. Встановлено їх функції та механізми взаємодії, зокрема через Мережу інтелектуальної власності ЄС. Розкрито тенденції розвитку системи, особливості охорони різних категорій об'єктів права інтелектуальної власності в ЄС в умовах сучасних технологічних досягнень, цифровізації та пандемії COVID-19.

The given article is dedicated to peculiarities of studying foreign policy of Canada, in particular their relations with the European Union. Regardless of their distant geographic location, Canada has a long history of relations with the countries of the European continent. In particular, in the 20th century Canada played the role of the security donor for Europe and paid a substantial contribution into the victory in both world wars and its active participation in suppression to the Soviet threats during the Cold war. These circumstanced influenced the formation of Canadian foreign policy towards European countries. New division of the world powers as a result of the process of democratization of the Eastern part of the European continent resulted in widening and deepening European integrational processes, thus opening new perspectives and restrictions on the way of implementing Canadian national interests.These peculiarities are also caused by the unique character of the Canadian state-building policy, the fact of their bilingual society, geographic location, direct neighboring with the United States of America. However, common values and social-political orientations encouraged maintaining transatlanting ties and common positions in dealing with problems of global development both in Europe and Canada.It is stated that in the sphere of political research the Canadian scholars are given the biggest dominance. Moreover, there hasn't been enough strictly conceptual or valid theoretical material among the articles published until recently. Changed became noticeable at the edge of the 80s-90s in the last century. However, articles didn't signify the formation of the powerful, self-confident academic sphere in studying Canadian foreign policy. It is explained by the low interest towards foreign policy of this North-American State by overseas scholars. It is also analyzed that the Ukrainian researchers didn't make thorough investigation in this sphere, although they have constantly demonstrated their interest in political aspects of Canada's development as well as their Euro-integration issue.Key words: political science; foreign policy; Canada; the European Union. ; Досліджено особливості вивчення окремих аспектів зовнішньополітичної діяльності Канади, зокрема відносини Канади з Європейським Союзом. Незважаючи на географічну віддаленість, взаємодія Канади з країнами Європейського континенту має тривалу історію. Зокрема, у ХХ ст. Канаду позиціонували як «безпекового донора» Європи завдяки її істотному внеску у перемогу у двох світових війнах та активному залученню у стримування радянської загрози під час холодної війни. Вказані обставини істотно вплинули на формування зовнішньої політики Канади щодо держав Європи, однак її характер, здебільшого, був амбівалентним.Новий перерозподіл сил у світі, як результат процесів десателізації та демократизації сходу Європейського континенту, сприяв розширенню й поглибленню європейських інтеграційних процесів, розкривши нові перспективи та обмеження для реалізації канадських національних інтересів. Дослідження зовнішньополітичного виміру функціонування держав широко представлені у вітчизняному та зарубіжному наукових дискурсах. На жаль, питання зовнішньої політики Канади щодо ЄС вітчизняні вчені фактично не порушували. Відтак ці питання вимагають належного комплексного вивчення не лише з огляду на необхідність заповнення своєрідної «академічної прогалини», а й через потребу осмислення поліморфного досвіду Канади з пошуку шляхів забезпечення диференційованої участі держави у міжнародних відносинах в умовах безпосереднього сусідства та впливу США. Близькість канадських і європейських ціннісних орієнтацій та суспільно-політичних традицій значною мірою сприяла не лише підтриманню трансатлантичного зв'язку, а й збіжності позицій Канади та держав Європи з проблем глобального розвитку. З'ясовано, що у цій сфері серед представлених політологічних праць безальтернативно домінують напрацювання канадських дослідників. Наголошено, що такий стан речей обумовлений низкою причин, зокрема асиметричним потенціалом відносин між Європейським Союзом і Канадою та загалом низькою зацікавленістю іноземних науковців зовнішньополітичною проблематикою цієї північноамериканської держави. З'ясовано, що вітчизняні автори, попри значне зацікавлення політичними аспектами розвитку Канади й канадського суспільства, а також євроінтеграційною проблематикою, не вдавалися до предметного розгляду відносин Канади з ЄС .Ключові слова: політична наука; зовнішня політика; Канада, Європейський Союз.

Розглянуто основні напрями транскордонного співробітництва України з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією. Подається опис єврорегіонів, у рамках яких співпрацюють Україна та ЄС. ; Рассмотрены основные направления трансграничного сотрудничества Украины сПольшей, Словакией, Венгрией и Румынией. Даётся описание еврорегионов, в рамках которых сотрудничают Украина и ЕС. ; The basic directions of Ukraine's transborder cooperation with Poland, Slovakia, Hungary and Romania are considered. The description of the Euroregions within the frames of which Ukraine and the EU are collaborating is given.

Novelties of legal guaranteeing of fundamental human rights in the European Union on the example of the Charter of Basic Rights of the European Union as well as issues of its practice application within the legal order of this international establishment are researched. On the basis of this research, the author makes his own propositions as to the improvement of constitutional guaranteeing of human rights in Ukraine. ; Досліджено новели юридичного гарантування основоположних прав людини у Європейському Союзі на прикладі Хартії основних прав Європейського Союзу, а також досліджено проблеми її практичного застосування у правопорядку цього міжнародного формування. З урахуванням цього розроблено пропозиції щодо удосконалення конститу­ційного гарантування прав людини в Україні.