Suchergebnisse

Здійснено спробу оспорити вагомий вплив глобалізації на функціонування держави у внутрішній і зовнішній площині та на проблему втрати державою суверенітету.Дослідження беззаперечного проте неоднозначного процесу глобалізації дало змогу віднайти на практиці велику кількість аргументів, які дають змогу зробити висновок, що в сценарії майбутнього розвитку головні ролі, як і раніше, належатимуть сильним державам, їхнім національним інтересам, могутність яких тільки зросте завдяки економічній інтеграції. Роль національних урядів не зменшується, а видозмінюється у відповідності до викликів глобалізації, пов'язані, насамперед, із намаганням приватного капіталу регулювати і транснаціональну діяльність, державну владу, і міжнародні організації. В майбутньому для світової політики держав буде характерною боротьба (протистояння) двох діаметрально протилежних тенденцій – укріплення суверенітету, з одного боку, і його розмивання чи обмеження з іншого. Причому ці тенденції часто будуть імпломентуватися в політику ряду держав, які переслідують стратегічні цілі (укріплення власного суверенітету в XXI столітті буде супроводжуватись або відбуватись за рахунок обмеження суверенітету інших). Це однак не оспорює тезу, що держава, як і раніше, залишиться основним учасником міжнародних відносин, а суверенітет – їх атрибутивною ознакою та принципом побудови системи міжнародних відносин. ; The author attempted to challenge the sufficient influence of globalization on functioning of the state in internal and foreign sphere and on the matter of loss of state sovereignty.The research of the undisputable but still ambiguous globalization process enabled finding a lot of practical arguments allowing for the conclusion that the in the scenario of future development there will be starring the powerful states and their national interests and their power will only grow due to the economic integration. The role of the national governments does not lessen; it just alters according to the globalization challenges connected first of all with attempts of the private capital to regulate the transnational activity, state authority and international organizations. Future world policy will be featured by struggle (antagonism) of two opposite trends; strengthening of the sovereignty, on the one hand, and its erosion or restrictions on the other. Moreover, these trends will be often implemented into politics of number of states pursueing strategic goals (in XXI century strengthening of the own sovereignty will be performed or will be accompanied by limiting the sovereignty of others). However, this does not contradict to the idea that the state still remains principal participant of the international relations and that the sovereignty remains its attributive feature and a basic principle for constructing the international relations. ; Здійснено спробу оспорити вагомий вплив глобалізації на функціонування держави у внутрішній і зовнішній площині та на проблему втрати державою суверенітету.Дослідження беззаперечного проте неоднозначного процесу глобалізації дало змогу віднайти на практиці велику кількість аргументів, які дають змогу зробити висновок, що в сценарії майбутнього розвитку головні ролі, як і раніше, належатимуть сильним державам, їхнім національним інтересам, могутність яких тільки зросте завдяки економічній інтеграції. Роль національних урядів не зменшується, а видозмінюється у відповідності до викликів глобалізації, пов'язані, насамперед, із намаганням приватного капіталу регулювати і транснаціональну діяльність, державну владу, і міжнародні організації. В майбутньому для світової політики держав буде характерною боротьба (протистояння) двох діаметрально протилежних тенденцій – укріплення суверенітету, з одного боку, і його розмивання чи обмеження з іншого. Причому ці тенденції часто будуть імпломентуватися в політику ряду держав, які переслідують стратегічні цілі (укріплення власного суверенітету в XXI столітті буде супроводжуватись або відбуватись за рахунок обмеження суверенітету інших). Це однак не оспорює тезу, що держава, як і раніше, залишиться основним учасником міжнародних відносин, а суверенітет – їх атрибутивною ознакою та принципом побудови системи міжнародних відносин.

Висвітлено сутність, структуру та основні елементи системи фінансово-економічних відносин держави та суб'єктів кінематографії, визначено механізми взаємодії. Встановлено, що підставою для виникнення фінансово-економічних відносин між державою та суб'єктом кінематографії, під час надання державної підтримки, є передбачення у державному бюджеті видатків для зазначеної мети. При цьому всю сукупність відносин під час надання державної підтримки кіновиробництва доцільно розділяти на п'ять стадій. Зокрема, це участь суб'єктів кінематографії у конкурсі (конкурсних програмах), укладання державного контракту, виконання державного контракту, звітування за виготовлення кінцевого продукту – фільму, що передбачено замовленням та який відображається в бухгалтерському обліку як нематеріальний актив, а також облік формування доходів та витрат на виготовлення фільму відповідно до державного замовлення та порядку списання на фінансові результати. ; Deals with the nature, structure and main elements of the financial and economic relations of the state and cinema, the mechanisms of interaction. Established that rise to financial and economic relations between the state and entity cinematography, while state support, are predictions in the state budget expenditure for this purpose. Thus the totality of relations during state support filmmaking advisable to divide into five stages. In particular, this part of film in the competition (competition programs), the conclusion of the state contract, the state contract execution, reporting for the manufacture of the final product - the film that provides order and displayed in the accounting as an intangible asset and the accounting of income and expenses for production of the film according to the state order and order cancellation on income.

Іn this article served the concept of «public service» as a complex institutional architec-ture, which comprises economic, organizational, cultural, legal and social institute. Defi nes the features of the social nature of public service, which is a refl ection of social relations, an indicator of social values and norms аnd affects the formation of justice. Outlines the char-acteristics of public service as a complex social institution and especially its transformation in the system of social relations. Emphasizes the importance of establishing communication between the institute of the public service and society in transformation. Considered issues of trust, professionalism, ethics, image and reputation of the public service. Civil Service Institute symbolizes power and power relations, and hence - its nega-tive image, reputation, low level of professionalism, closeness to society leading to social disruption, frustration and apathy and, as a consequence, the impossibility of an effective modernization of society. Highlighted, that one of the primary tasks facing the Institute of Civil Service of Ukraine in the conditions of transformation processes is to establish connection with society, as the coincidence of interests of the state and citizens is the foundation of stability and develop-ment. Public service reform in Ukraine in terms of moral deformation, political, social and economic crisis should be comprehensive and take into account all aspects of the phenom-enon, and previous international experience.Determined the role of sociology of public service, which aims to provide technical and methodological support, research public service as a social phenomenon, processes and relations that arise in the course of public service functions implementation.Keywords: institute of public service, social nature of public service, transformation of the institute of public service. ; Розкрито феномен «державної служби» як складний інституційний комплекс. Визначено особливості соціальної природи державної служби. Зроблено акцент на важливості налагодження зв'язку між інститутом державної служби та суспільством в умовах трансформації. Розглянуто проблеми довіри, професіоналізму, етики, іміджу та репутації державної служби.Ключові слова: інститут державної служби, соціальна природа державної служби, трансформація інституту державної служби.

The article is dedicated to the isolation and analysis of the main trust indexes on the level of the inter-state relations paying attention on the effectiveness of cultural diplomacy in these processes. This question has a theoretical and practical value: the received results can be used both for further deep theoret ical problem development in international relations and in diplomatic practice due the economic and cultural connections development among nations, during the process of preparing specialists in state regulation, international relations, etc. Methodology of the research is mostly based on the complex approach with using methodology of system-functional analysis, categorical apparatus of Politology, Sociology, Social Psychology, and Theory of Communication, Comparativistics and other Humanities. It is found that the state trust refers to such phenomena, which contain a part of risk in the cooperation with other states, help to solve different collective problems and act in the way, which contradicts the standard definitions of national interests. It is found five indicators of existing trust in the context of inter- state relations: 1) minimal level – is cooperation among states; 2) lower level – is favourable policy of states orientation; 3) middle level – is to conduct the friendly policy among the states; 4) upper level – is types of written rules with temporal storage; 5) high level – is discretionary power in the process of developing politics. It is highlighted 9 indexes of cultural diplomacy effectiveness due the trust building on the level of inter-state relations: content of cultural and Foreign policy; social roles; a formal agreement and obligations between the states; the quality of cultural diplomatic programs; coordination between different government departments and other agencies within and between states; existing mistrust and conflicting issues between states; misuse of funding for cultural diplomatic programs; operation of foreign cultural institutions; publicity about cultural ...

As an object of common interests and a «cross-cutting» factor in the reproduction process, land is the central, basic object of reproduction in Ukraine, and land relations occupy an appropriate place in the general structure of social relations. In this sense, these relations become the regulator of the whole set of social relations, including not only economic but also socio-demographic, political, environmental and other components. One of the important tasks of improving land relations is the implementation of the state cadastral assessment of land throughout the territory and ensuring the transition to a system of land payments, which are formed on the basis of the rent value of land. Systematic state land valuation in the state land cadastre system will create mechanisms to ensure a more rational tax and investment policy of the state, increase the efficiency of land resources management, which will ultimately increase the revenue side of budgets at all levels and contribute to quality socio-economic problems. society. From the institutional aspects of land use optimization, the priorities should be: providing the process of transformation of land ownership of economic and social orientation; determination of economic valuation of land as natural capital; improvement of the land payment system, based on its comprehensive assessment as a resource of nature, etc. From the scientific point of view, the improvement of the current system of state land management, in the context of institutional changes, should focus on the development of various forms of cooperation and partnership agreements between government, landowners and land users, introduction of regulatory mechanisms for environmentally adapted land use. Society should remain the main consolidated «owner» of territorial land resources, delegating to specific landowners their administrative and other functions within a fairly narrow, open to change, the boundaries of land law. Hence, the whole system of market transactions with land ownership should be relatively conditional, and therefore it is reasonable to leave the owner in possession and disposal is not a specific material (land) substance, but only a controlled right to use it.Keywords: state policy, land resources, economic relations, land use. ; Як об'єкт загальних інтересів і «наскрізний» фактор відтворювального процесу, земля є центральним, базовим об'єктом відтворення в Україні, а земельні відносини у загальній структурі суспільних відносин займають відповідне місце. У такому сенсі ці відносини стають регулятором всієї сукупності суспільних зв'язків, включаючи не тільки економічну, але і соціально-демографічну, політичну, екологічну та інші складові. Одним із важливих завдань удосконалення земельних відносин є здійснення на всій території державної кадастрової оцінки землі і забезпечення переходу на систему земельних платежів, які формуються на основі рентної вартості землі. Систематичне проведення державної оцінки земель у системі державного земельного кадастру дозволить створити механізми, що забезпечать проведення більш раціональної податкової й інвестиційної політики держави, підвищити ефективність управління земельними ресурсами, що в кінцевому підсумку забезпечуватиме збільшення дохідної частини бюджетів усіх рівнів і сприятиме якісному вирішенню соціально- економічних проблем суспільства. Із інституціональних аспектів оптимізації землекористування пріоритетними мають стати: надання процесу трансформації земельної власності економіко-соціальної спрямованості; визначення економічної оцінки земель як природного капіталу; удосконалення системи плати за землю, виходячи з її комплексного оцінювання як ресурсу природи тощо. З наукових позицій удосконалення діючої системи державного управління земельними ресурсами, в контексті інституційних змін, повинно орієнтуватись на розвиток різноманітних форм співпраці та партнерських домовленостей між органами державного управління, землевласниками та землекористувачами, впровадження регуляторних механізмів екологічно адаптованого використання земельних ресурсів.Ключові слова: державна політика, земельні ресурси, економічні відносини, землекористування.

As an object of common interests and a «cross-cutting» factor in the reproduction process, land is the central, basic object of reproduction in Ukraine, and land relations occupy an appropriate place in the general structure of social relations. In this sense, these relations become the regulator of the whole set of social relations, including not only economic but also socio-demographic, political, environmental and other components. One of the important tasks of improving land relations is the implementation of the state cadastral assessment of land throughout the territory and ensuring the transition to a system of land payments, which are formed on the basis of the rent value of land. Systematic state land valuation in the state land cadastre system will create mechanisms to ensure a more rational tax and investment policy of the state, increase the efficiency of land resources management, which will ultimately increase the revenue side of budgets at all levels and contribute to quality socio-economic problems. society. From the institutional aspects of land use optimization, the priorities should be: providing the process of transformation of land ownership of economic and social orientation; determination of economic valuation of land as natural capital; improvement of the land payment system, based on its comprehensive assessment as a resource of nature, etc. From the scientific point of view, the improvement of the current system of state land management, in the context of institutional changes, should focus on the development of various forms of cooperation and partnership agreements between government, landowners and land users, introduction of regulatory mechanisms for environmentally adapted land use. Society should remain the main consolidated «owner» of territorial land resources, delegating to specific landowners their administrative and other functions within a fairly narrow, open to change, the boundaries of land law. Hence, the whole system of market transactions with land ownership should be relatively conditional, and therefore it is reasonable to leave the owner in possession and disposal is not a specific material (land) substance, but only a controlled right to use it.Keywords: state policy, land resources, economic relations, land use. ; Як об'єкт загальних інтересів і «наскрізний» фактор відтворювального процесу, земля є центральним, базовим об'єктом відтворення в Україні, а земельні відносини у загальній структурі суспільних відносин займають відповідне місце. У такому сенсі ці відносини стають регулятором всієї сукупності суспільних зв'язків, включаючи не тільки економічну, але і соціально-демографічну, політичну, екологічну та інші складові. Одним із важливих завдань удосконалення земельних відносин є здійснення на всій території державної кадастрової оцінки землі і забезпечення переходу на систему земельних платежів, які формуються на основі рентної вартості землі. Систематичне проведення державної оцінки земель у системі державного земельного кадастру дозволить створити механізми, що забезпечать проведення більш раціональної податкової й інвестиційної політики держави, підвищити ефективність управління земельними ресурсами, що в кінцевому підсумку забезпечуватиме збільшення дохідної частини бюджетів усіх рівнів і сприятиме якісному вирішенню соціально- економічних проблем суспільства. Із інституціональних аспектів оптимізації землекористування пріоритетними мають стати: надання процесу трансформації земельної власності економіко-соціальної спрямованості; визначення економічної оцінки земель як природного капіталу; удосконалення системи плати за землю, виходячи з її комплексного оцінювання як ресурсу природи тощо. З наукових позицій удосконалення діючої системи державного управління земельними ресурсами, в контексті інституційних змін, повинно орієнтуватись на розвиток різноманітних форм співпраці та партнерських домовленостей між органами державного управління, землевласниками та землекористувачами, впровадження регуляторних механізмів екологічно адаптованого використання земельних ресурсів.Ключові слова: державна політика, земельні ресурси, економічні відносини, землекористування.

The relevance of the study of intergovernmental relations of the Republic of Belarus is justified by the need to study the current state and assess financial relations between budgets of various levels of the budget system. The purpose of the article is to analyse and evaluate the development parameters of intergovernmental relations in the Republic of Belarus and to outline the main characteristics of their development at the present stage. The object of the study is intergovernmental relations in the Republic of Belarus. Methods used in the study. The study was conducted on the basis of a study of reporting and analytical documents of the Ministry of Finance of the Republic of Belarus for 2019. Conclusions are based on economic comparisons and systematisation of the official data. Research hypothesis. Intergovernmental relations in the Republic of Belarus need to be improved and have the potential for their development. Statement of the main material. Intergovernmental relations are relations during the budget process between republican and local government bodies. The principles of intergovernmental relations of the Republic of Belarus include: differentiation (distribution) and consolidation of budget revenues and expenditures at certain levels of the budget system, as well as equalisation of the levels of minimum budgetary provision of all budgets in the country. Originality and practical value. The analysis of the financial parameters of the development of intergovernmental relations in the Republic of Belarus showed that the main characteristics of modern intergovernmental relations are as follows: the dominance of the republican budget in the consolidated budget revenues; the predominance of local budgets in consolidated budget expenditures; low level of financial independence of regional budgets; the balancing of local budgets is mainly due to the mechanism for the provision of intergovernmental transfers (subsidies and subventions). Conclusion. The prospects for the development of intergovernmental relations of the Republic of Belarus are seen in a greater concentration of expenditures and the delegation of expenditure powers to a smaller number of consolidated budgets against the background of adjusting the administrative-territorial division. ; Актуальность исследования межбюджетных отношений Республики Беларусь обосновано необходимостью изучения современного состояния и оценки финансовых отношений между бюджетами различных уровней бюджетной системы. Цель статьи – провести анализ и оценить параметры развития межбюджетных отношений в Республике Беларусь и обозначить основные характеристики их развития на современном этапе. Объект исследования – межбюджетные отношения в Республике Беларусь. Методы, использованные в исследовании. Исследование проводилось на базе изучения отчетных и аналитических документов Министерства финансов Республики Беларусь за 2019 год. Выводы основаны на экономических сопоставлениях и систематизации официальных данных. Гипотеза исследования. Межбюджетные отношения в Республике Беларусь нуждаются в совершенствовании и имеют потенциал для их развития. Изложение основного материала. Межбюджетными отношения – это отношения в ходе бюджетного процесса между республиканскими и местными органами государственного управления. К принципам межбюджетных отношений Республики Беларусь относятся: разграничение (распределение) и закрепление доходов и расходов бюджетов по определенным уровням бюджетной системы, а также выравнивание уровней минимальной бюджетной обеспеченности всех бюджетов в стране. Оригинальность и практическое значение. Проведенный анализ финансовых параметров развития межбюджетных отношений в Республике Беларусь показал, что основные характеристики современных межбюджетных отношений следующие: доминирование республиканского бюджета в доходах консолидированного бюджета; преобладание местных бюджетов в расходах консолидированного бюджета; невысокий уровень финансовой самостоятельности бюджетов областей; сбалансирование местных бюджетов в основном происходит благодаря механизму предоставления межбюджетных трансфертов (дотаций и субвенций). Выводы. Перспективы развития межбюджетных отношений Республики Беларусь видятся в большей концентрации расходов и делегирования расходных полномочий меньшему количеству укрупненных бюджетов на фоне корректировки административно-территориального деления.

In the article the author researches scientific approaches to the definition of essence, attributes and subjects of public and state administration, as well as public management. The correlation of these legal categories among themselves, as well as the management process, is investigated. The conclusion is made that the term «public management» is not equivalent to public administration and should be viewed from the point of view of public management as an activity that is organized within the public administration system and is related to internal processes of development of management decisions, planning and coordination of the work of these bodies, their information, staffing, documentary support, questions of building the optimal organizational structure, rational distribution of powers. Proceeding from the foregoing, the author says that public management is a narrower concept than the term «public administration», while its components indicate that this activity first takes place within the public administration, that is, the executive and local authorities self-government, secondly, is aimed at achieving public interest, which is broader than the state interest, thirdly, the adjective «administration» indicates the prevalence of administrative management tools but does not preclude the democratic component in the formulation, negotiation, and publicizing application management decisions. Thus, public management actually acts as management in the executive bodies and executive structures of local self-government bodies. In our opinion public management is regulated by laws and other normative legal acts system organizing, power and regulatory activities of state authorities and local self-government, which is aimed at streamlining their organizational structure, planning, preparation, development and implementation of managerial decisions, organization of the management apparatus, the implementation of documentary, information, personnel, and psychological support of their daily activities in order to achieve socially useful goals and the creation and operation of the relevant entity of administration. ; Досліджено наукові підходи до визначення сутності, ознак та суб'єктів публічного і державного управління, а також публічного адміністрування. Досліджено співвідношення зазначених правових категорій між собою та із процесом менеджменту. На підставі проведеного аналізу, узагальнення вітчизняного й закордонного досвіду з проблематики державного управління і публічного адміністрування запропоновано авторське визначення терміна «публічне адміністрування» та здійснено його відмежування від споріднених понять в галузі управлінської діяльності – «менеджмент», «державне управління», «публічне управління».

The article considers the problems of regulation of social relations in Ukraine, particularly in the eco-nomic, political and humanitarian sphere. Based on the analysis of works of Western social theorists, as well as international experience, defines the basic directions of modernization of public management of social re-lations in the conditions of social changes. Deals with the historical background of review governance model and consider it as a system that creates and develops the potential of self-government of private and public, individual and collective social actors. Highlights the role of the implementation of public management ap-proaches that stimulate engagement of public institutions, individual and organized public services users to develop policy initiatives for better public management of social relations. ; У статті розглядаються проблеми регулювання суспільних відносин в Україні, зокрема в економіч-ній, політичній та гуманітарній сфері. На основі аналізу праць західних соціальних теоретиків, а також зарубіжного практичного досвіду визначаються основні напрями модернізації державного управління суспільними відносинами в умовах соціальних змін. Висвітлено історичні передумови перегляду підхо-дів до державного управління та розгляду його як системи, що формує та розвиває потенціал самоуправ-ління приватних та громадських, індивідуальних і колективних соціальних суб'єктів. Показано роль впровадження форм управління, які стимулюють залучення суспільних інституцій, індивідуальних та організованих користувачів управлінських послуг до вироблення, імплементації політичних ініціатив та оцінки ефективності їх реалізації щодо підвищення ефективності державного управління суспільни-ми відносинами. ; У статті розглядаються проблеми регулювання суспільних відносин в Україні, зокрема в економіч-ній, політичній та гуманітарній сфері. На основі аналізу праць західних соціальних теоретиків, а також зарубіжного практичного досвіду визначаються основні напрями модернізації державного управління суспільними ...

In the paper it has been established that, the constitutional provisions on the exercise of the property rights of the Ukrainian people on land are sometimes neglected in adopting legislative acts. At the same time, the resolution of land ownership and its implementation is also a matter of national security. In addition, issues of participation in the exercise of this right of state authorities and local government continue to be debated, which is conditioned by the activation of the legislative process on the circulation of agricultural land and other factors, including the formation of new approaches to the settlement of litigation by the Supreme Court and others.In this regard, there is a need to substantiate directions for improving the exercise of land ownership by state authorities and local government on behalf of the Ukrainian people.In order to achieve the purpose of the research, the normative and doctrinal content of the concept of "land" in the context of Part 1 of Art. 13 of the Constitution of Ukraine have been analysed in this article. The key features of the land as an object of property rights of the Ukrainian people have been interpreted, namely, its attribution to the main national wealth and being under special protection of the state.The article delineates competence of the Ukrainian people, state authorities and local government, which according to Art. 13 of the Constitution of Ukraine is empowered on behalf of the Ukrainian people to exercise the rights of the land owner within the limits specified by the Constitution. At the same time, it is emphasized that at the legislative level there is no consideration of the fact that the state authorities and local governments exercise the competence of the owner both on behalf of the Ukrainian people and the respective owners of land of a specific form of ownership.It is argued that the authority of the owner on behalf of the Ukrainian people at the highest level of land ownership relations is vested in the Verkhovna Rada of Ukraine, which, within the limits defined by the Constitution of Ukraine, establishes the legal regime of all categories of land, namely makes decisions on, possession, use and disposal of land in the "global" understanding. Other state authorities and local government, within the limits set by the Constitution of Ukraine, provide for the realization by the Ukrainian people of the powers of the owner in respect of certain categories of land, which is covered by the concept of "exercise of ownership".According to the results of the study, the directions of improvement of the exercise of land ownership by state authority and local government on behalf of the Ukrainian people were proposed. ; Стаття присвячена дослідженню питання здійснення права власності на землю органами державної влади та місцевого самоврядування від імені Українського народу.Проаналізовано доктринальні підходи до визначення поняття «земля»; надано тлумачення ключовим ознакам землі як об'єкта права власності Українського народу, а також поняттю «Український народ». Розглянуто повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування щодо здійснення прав власника землі від імені Українського народу.Запропоновано напрями удосконалення здійснення права власності на землю органами державної влади та місцевого самоврядування від імені Українського народу

The article argues the mandatory public consultation on the stage between the social needs of citizens and political decision-making power. Important place become a public consultation with citizens in policy making authority in the new environment of transparency and openness in government after the implementation of the Law of Ukraine "On the cleansing power" and in the implementation of many reforms proposed new composition of the Parliament of Ukraine. ; В статье анализируются двусторонние украинско-индийские отношения в ближайшей и отдалённой перспективе. Автор настаивает на той позиции, что Индия может стать опорой защиты украинских национальных интересов в регионе Южной Азии. ; У статті аналізуються двосторонні українсько-індійські відносини в найближчій та віддаленій перспективі. Наголошується, що Індія може стати опорою захисту українських національних інтересів у регіоні Південної Азії.

Administrative and legal guaranteeing of the administration in the sphere of land relations and subsoil use in Ukraine has been analyzed; propositions for regulating the competence and powers of the subjects of land use have been considered. It is stressed that the administration in the sphere of land relations and subsoil use is realized by the extensive network of authorized entities, including the central executive authorities and their local departments and agencies, and local self-governments, which are endowed with different amounts of general and special jurisdiction and powers. There are contradictions and inconsistencies within legal regulation of these administration entities, which are to be eliminated by the amendments and alterations to the current legislation and the adoption of a number of relevant subordinate legislation. It is emphasized that the administration in the sphere of land relations and subsoil use should be based on the principle of taking into account the indispensability of land as the main mean of production, as space-territorial basis of natural resources, social and industrial infrastructure, which should serve the whole Ukrainian nation. ; Проаналізовано адміністративно-правове забезпечення управління у сфері земельних відносин та надрокористування, розглянуто пропозиції з питань упорядкування компетенції та повноважень суб'єктів землекористування.

Узагальнено існуючі підходи до поняття «показник» з метою побудови теоретико-методичного інструментарію для здійснення якісної та кількісної оцінки функціонування електроенергетичного ринку. Розроблено класифікацію показників, які характеризують господарські відносини між суб'єктами енергоринку, на основі видів діяльності та сфер застосування, що забезпечить систематичний підхід до аналізу проблемних питань у цій сфері. Проведено діагностику стану взаємовідносин суб'єктів ринку електричної енергії за допомогою ключових показників, що сприятиме забезпеченню більш точного прогнозування діяльності суб'єктів господарювання та підвищенню ефективності регулювання з боку держави при розробці короткострокових й стратегічних програм розвитку електроенергетики. ; The approaches to the concept of "index" in order to build theoretical and methodical tools for qualitative and quantitative evaluation of the functioning of the electricity market were summarized. The classification of the indicators characterizing the economic relations between the actors of the energy market, on the basis of activities and applications that provide a systematic approach to the analysis of problematic issues in this area was worked out. The diagnosis of the state of relations between subjects of the electricity market through the key indicators was made that will help to ensure more accurate forecasting of the economic entities and improve the efficiency of the regulation by the state in the drafting of short-term and strategic development programms of the electric power industry.

It is determined that, firstofall, financial control implies an obligatory existence of subordination relations and rules that must be monitored irrespective of the sphere of financial relations (public financial relations, private financial relations, household finances, etc.); secondly, finance, as an economic category, in the performance of the irfunctions involves the creation of rules that would regulate the processes of formation, distribution and use of financial resources, as well as determine the possibility of influencing the behavior of business entities by the owner of the seresources. Since the serules are not objective and human-created, compliance with them must be monitored, their executors have the ability not to comply with these rules, to change them for their own benefit, etc. It is stated that financial control is a multiform and complicated financial category, the essence of which cannot be limited with practical activity or information system. It permeates allaspects of financial relationships. The purpose, objective sand method sofexercising financial control mayvary depending on the will of the owners of financial resources, but the nature and functions of financial control remain unchanged. Therefore, financial control as a financial category must be considered through a set of characteristics that should revealall the diversity of it sessence, comprehensively reflect and comprehensively coverallaspects of its manifestation. It is substantiated that the essence of financial control as a category of financial relations in the system of public administration is revealed through a set of its characteristics, which represent financial control as an area of scientific and specialized knowledge, as an element of the management system, as a special type of practical activity and as an information system used for the purpose of management. ; Визначено, що, по-перше, фінансовий контроль має на увазі обов'язкову наявність відносин підлеглості та правила, виконання яких необхідно контролювати незалежно від сфери фінансових відносин (державні фінансові відносини, приватні фінансові відносини, фінанси домогосподарств тощо); по-друге, фінанси як економічна категорія в межах виконання своїх функцій передбачають створення правил, які регулювали б процеси формування, розподілу і використання фінансових ресурсів, а також визначали б можливості впливу на поведінку господарюючих суб'єктів з боку власника цих ресурсів. Оскільки ці правила не мають об'єктивного характеру і створюються людиною, дотримання їх необхідно контролювати. Їх виконавці мають можливість не виконувати ці правила, змінювати їх для отримання своєї вигоди тощо. Зазначено, що фінансовий контроль – це багатогранна і складна фінансова категорія, сутність якої не можна обмежувати тільки практичною діяльністю або інформаційною системою. Вона пронизує всі аспекти фінансових відносин. Можуть змінюватися мета, завдання і методи здійснення фінансового контролю залежно від волі власників фінансових ресурсів, але сутність та функції фінансового контролю залишаються незмінними. Тому фінансовий контроль як фінансову категорію необхідно розглядати через сукупність характеристик, які мають розкривати все різноманіття його сутності, всебічно відбивати і комплексно охоплювати всі сторони його прояву. Обґрунтовано, що сутність фінансового контролю як категорії фінансових відносин у системі державного управління розкривається через сукупність його характеристик, що представляють фінансовий контроль як область наукових і спеціальних знань, як елемент системи управління, як особливий вид практичної діяльності та як інформаційну систему, яка використовується з метою управління.

It is determined that, firstofall, financial control implies an obligatory existence of subordination relations and rules that must be monitored irrespective of the sphere of financial relations (public financial relations, private financial relations, household finances, etc.); secondly, finance, as an economic category, in the performance of the irfunctions involves the creation of rules that would regulate the processes of formation, distribution and use of financial resources, as well as determine the possibility of influencing the behavior of business entities by the owner of the seresources. Since the serules are not objective and human-created, compliance with them must be monitored, their executors have the ability not to comply with these rules, to change them for their own benefit, etc. It is stated that financial control is a multiform and complicated financial category, the essence of which cannot be limited with practical activity or information system. It permeates allaspects of financial relationships. The purpose, objective sand method sofexercising financial control mayvary depending on the will of the owners of financial resources, but the nature and functions of financial control remain unchanged. Therefore, financial control as a financial category must be considered through a set of characteristics that should revealall the diversity of it sessence, comprehensively reflect and comprehensively coverallaspects of its manifestation. It is substantiated that the essence of financial control as a category of financial relations in the system of public administration is revealed through a set of its characteristics, which represent financial control as an area of scientific and specialized knowledge, as an element of the management system, as a special type of practical activity and as an information system used for the purpose of management. ; Визначено, що, по-перше, фінансовий контроль має на увазі обов'язкову наявність відносин підлеглості та правила, виконання яких необхідно контролювати незалежно від сфери фінансових відносин (державні фінансові відносини, приватні фінансові відносини, фінанси домогосподарств тощо); по-друге, фінанси як економічна категорія в межах виконання своїх функцій передбачають створення правил, які регулювали б процеси формування, розподілу і використання фінансових ресурсів, а також визначали б можливості впливу на поведінку господарюючих суб'єктів з боку власника цих ресурсів. Оскільки ці правила не мають об'єктивного характеру і створюються людиною, дотримання їх необхідно контролювати. Їх виконавці мають можливість не виконувати ці правила, змінювати їх для отримання своєї вигоди тощо. Зазначено, що фінансовий контроль – це багатогранна і складна фінансова категорія, сутність якої не можна обмежувати тільки практичною діяльністю або інформаційною системою. Вона пронизує всі аспекти фінансових відносин. Можуть змінюватися мета, завдання і методи здійснення фінансового контролю залежно від волі власників фінансових ресурсів, але сутність та функції фінансового контролю залишаються незмінними. Тому фінансовий контроль як фінансову категорію необхідно розглядати через сукупність характеристик, які мають розкривати все різноманіття його сутності, всебічно відбивати і комплексно охоплювати всі сторони його прояву. Обґрунтовано, що сутність фінансового контролю як категорії фінансових відносин у системі державного управління розкривається через сукупність його характеристик, що представляють фінансовий контроль як область наукових і спеціальних знань, як елемент системи управління, як особливий вид практичної діяльності та як інформаційну систему, яка використовується з метою управління.