Suchergebnisse

The new branches formation of material production and non-production sphere leads to the need of their geographic study. Therefore, this leads also to the formation of new research directions that, with the development of the theoretical and methodological framework, gains new features of scientific disciplines. Interest in studying of geospatial features of transport infrastructure continuously grows. Formation of the geography of transport infrastructure as the separate scientific direction is connected, first, with the development of the market economy. One of the key factors is a territorial division of labour, which has caused an intensification of exchange processes.There are principles of social production considered in research on the geography of transport infrastructure. Continuous functioning of the transport system is a material basis without which achievement of sustained economic growth is impossible. The economy of the country cannot function efficiently without transport, as it represents a connecting link from production to consumption of various sectors of the economy. Allocation of the geography of transport infrastructure in a separate branch is substantially caused also by its communications with others, in particular, geographical disciplines: physical geography, social and political geography, transport economics etc. The economic and geographical features of countries and regions directly affect transport systems – the general configuration of the transport network, volumes of transportation, the structure of cargo turnover, and the direction of the main freight flows.There is the place of the geography of transport infrastructure in the general system of geographical sciences covered in the article. In addition, it is considered the main approaches to determination of major categories of this scientific direction and is disclosed specific of transport infrastructure as the integral component of the functioning of the national economy and influence of transport on the country economic and social situation.Visn. Lviv. Univ., Ser. Geogr. 2018: 52; 275–282 • DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10193 ; Процес формування нових галузей матеріального виробництва та невиробничої сфери приво­дить до потреби їхнього географічного вивчення. Це, відповідно, зумовлює формування нових наукових напрямів, які з розвитком теоретико-методологічної бази набувають рис нових наукових дисциплін. Інтерес до вивчення геопросторових особливостей транспортної інфра­структури безперервно зростає. Формування географії транспортної інфраструктури як окремого наукового напряму пов'язане, насамперед, з розвитком ринкового господарства. Один із клю­чових чинників – територіальний поділ праці, який зумовив інтенсифікацію обмінних процесів. У дослідженнях з географії транспортної інфраструктури, перш за все, враховано закони суспільного виробництва. Безперервне функціонування транспортної системи є матеріальною основою, без якої досягнення сталого економічного зростання є неможливим. Економіка будь-якої держави не може ефективно функціонувати без транспорту, оскільки він являє собою сполучну ланку від виробництва до споживання різних галузей господарства.Виділення географії транспортної інфраструктури в окрему галузь у значній мірі зумовлено також її зв'язками із іншими, зокрема географічними дисциплінами: фізичною географією, соціальною та політичною географією, економікою транспорту тощо. Економіко-географічні особливості країн та регіонів безпосередньо впливають на транспортні системи – загальну конфі­гурацію транспортної мережі, обсяги перевезень, структуру вантажообороту, та напрям основних вантажних потоків.Висвітлено місце географії транспортної інфраструктури в загальній системі географічних наук, розглянуто основні підходи до визначення найважливіших категорій цього наукового напряму, розкрито специфіку транспортної інфраструктури як невід'ємної складової функціону­вання господарства та вплив транспорту на соціально-економічне становище країни. Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2018: 52; 275–282 • DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10193

Introduction. In 2016, according to the World Economic Forum, Ukraine was 85th among 138 countries in terms of national competitiveness. The competitiveness of the national economy is decreasing due to the lack of legal and institutional mechanisms that support competition; drawdown of entrepreneur-innovators; low level of per capital income; military aggression of the neighboring state, growth of corruption and inability of the authorities to counteract this proclivity. Sagging of competitiveness is to a large extent due to further deterioration of basic infrastructure provision of economic activity and significant lagging behind in the creation of a new generation infrastructure, including technological and scientific infrastructure.Purpose. The objective of the article is justification for the necessity of the priority development of the national economy infrastructure as a factor of increasing the competitiveness level.Results. The competitiveness of the national economy is determined to be the subject of research of various international economic scientific schools, individual scolars, international institutions and organizations. The main areas of research are to clarify the content of the economic category of "competitiveness", the determination of factors that shape its level, the definition of the level (rating) of competitiveness and the development of strategies, policies, mechanisms for managing the processes of its improving. Empoiwerment of infrastructure development on economic growth and the level of competitiveness of the national economy are determined. It was emphasized that the modernization of global, regional, national infrastructures in recent years is based on reorganization, improvement of the quality of utilization of existing infrastructure and implementation of "breakthrough" infrastructure projects. The necessity of revision of the approaches to assessing the impact of the level of gross fixed capital accumulation (investment into the realm) on the level of infrastructure development and competitiveness, the definition of the strategic principles of investment, science and education policy, which should be aimed at supporting the development of the "infrastructure conglomerate" of the national economy which integrates the basic, technological and scientific infrastructure is justified. The trends of gross accumulation in different groups of countries of the world and in Ukraine during the period of independence are established. The factors influencing the parameters of gross accumulation and the consequences of changes in the investment processes in the national economies are determined. The methodological approach of the International Institute for Management Development to determine the level of competitiveness of national economies is analyzed. The profile of Ukraine in the rating of digital competitiveness is analyzed and the necessity of forming special programs for filing an infrastructure lag is determined.Originality. Trends of gross accumulation in developed countries, developing countries and transition economies are determined. The peculiarities of the implementation of gross accumulation in Ukraine during the period of independence are determined and the need to increase the investment attractiveness of the country, implementation of state, state-private infrastructure projects, development of international cooperation in this area is emphasized. The factors influencing the parameters of gross accumulation and the consequences of changes in the investment processes in the national economies are determined. The specificity of the methodological approach of the International Institute for Management Development for determining the level of competitiveness of national economies, which involves considerable attention to infrastructure factors, is determined. The profile of Ukraine in the rating of digital competitiveness is analyzed and the necessity of forming special programs for filing an infrastructure lag is determined.Conclusion. The level of competitiveness of the country as an indicator of the state's ability to create an environment for development, to accumulate values and to raise people's standard of living is determined by a considerable quantity of factors that reflect the peculiarities of the external and internal environment. One of the most important factors is the level of infrastructure development, which depends on the volumes and distribution of gross fixed capital accumulation among different sectors of the economy. Significant volumes of gross accumulation of gross capital in some countries of the world make it possible to increase the level of competitiveness. In developed countries, stable amounts of gross accumulation (about 20%) are quite favorable due to the availability of efficient and modern infrastructure, the need for modernization measures (which are cheaper compared to new construction) and the implementation of joint projects that involve the use of benefits of all economic agents, which reduces their cost. Ukraine has recorded very low (compared to the average in the world and in developed countries) indicators of gross fixed capital accumulation in almost all years of independence, which led to a drop in the level of economic development and competitiveness of national economy. In order to increase the competitiveness of the national economy, special infrastructure development programs, including technological and scientific, are needed.

The task of logistics is to ensure optimal living conditions for urban and rural residents, including the costs of efficiency of operations and services provided to meet the needs of entities operating in it. Implementation of the logistics function is aimed at increasing the quality of life of a given agglomeration's society and improving the work of entities located there, while eliminating unnecessary transport, opening up the communication system, which in consequence should be expressed in the reduction of operating costs and prices of services provided.The article assessed the existing legal and economic environment concerning the acquisition of land for creation the logistic infrastructure facilities. Logistic facilities provide great flexibility in the implementation of economic initiatives. Well developned logistic processes are characterized by: easy networks and supply chains configurations, variety of transport solutions, rich technical and IT infrastructures. All this makes the government administration and local governments obliged to create proper development plans for their land. The idea is that future investors need to have access to complete information about the development plans for investment land of a municipality, county or voivodeship. For future investors, this is an important condition when making business decisions, when they are able to finance their investments, especially using the fiancial support from the available financial programs of the European Union.Problems related to the development of logistic infrastructure elements are extremely complex but at the same time have a significant impact on the shape and pace of economic development. New possibilities for financing logistics infrastructure facilities from EU funds as well as public-private partnerships have opened to Poland. This intensified the activities of investors in acquiring the necessary areas for the creation of logistics infrastructure facilities. Local self-governments faced the opportunity to accelerate the pace of development of their local and regional communities, which required them to create legal basis for spatial development policy and the separation of land for investment activities.

The article examines the essence, preconditions of formation and development of innovative infrastructure on the course to sustainable industrialization. The author considers the modern tendencies of technological infrastructure development of Ukraine. Such tendencies while globalization demand radical transformations for overcoming of economic backwardness that step up the country on the new level of industrialization. We comparatively evaluated development tendencies of innovative infrastructure using «Global Competitiveness Index», «Global Innovation Index» and several other indicators, demonstrated the resource potential of the country and explained its position in the world ranking. We outlined the shortcomings and risks associated with urbanization, environmental pollution, limited resources, etc. The article shows the causal link between political, institutional, socio-economic, environmental and other factors on the road to sustainable industrialization. It has been proved that the main priorities of each country in defining the strategy of infrastructure development and sustainable industrialization should be focused on healthy pragmatism and national interests. We investigated that the optimization of the taxational load; observance of a certain proportion between sectors of the national economy; decentralization of power; improvement of antimonopoly policy; development of an effective policy request to reduce anthropogenic load; use of alternative energy; training and retraining of staff and many other aspects requires intensified attention. These aspects are the constitute of an integrated approach to the implementation of strategic orientations for competitiveness, innovation and sustainable development. ; У статті досліджено сутність, передумови формування та розвитку інноваційної інфраструктури на шляху до сталої індустріалізації. Автор розглянув сучасні тенденції технологічного розвитку інфраструктури України, які в умовах глобалізації потребують кардинальних перетворень з метою подолання економічної відсталості та виходу країни на якісно новий рівень індустріалізації. Зіставлено тенденції інноваційного розвитку інфраструктури за допомогою індикаторів «Глобального індексу конкурентоспроможності», «Глобального інноваційного індексу» та інших результативних показників, які демонструють ресурсний потенціал країни і пояснюють її позицію у світових рейтингах. Окреслено слабкі сторони та ризики пов'язані з урбанізацією, забрудненням довкілля, вичерпністю ресурсів тощо. Обґрунтовано причиново-наслідковий зв'язок політичних, інституційних, соціально-економічних, екологічних та інших факторів на шляху до сталої індустріалізації. Доведено, що основні пріоритети кожної країни у визначенні стратегії розвитку інфраструктури та сталої індустріалізації насамперед повинні бути орієнтовані на здоровий прагматизм та національні інтереси. Досліджено, що значної уваги вимагає оптимізація податкового навантаження; дотримання певної пропорції між галузями народного господарства; проведення децентралізації влади; вдосконалення антимонопольної політики; розроблення і запровадження ефективної політики для зменшення антропогенного навантаження; використання альтернативної енергетики; підготовка і перепідготовка кадрів та багато інших аспектів, які є складниками комплексного підходу у реалізації стратегії, орієнтованої на конкурентоспроможність, інновації та сталий розвиток.

In the article based on archives and other sources is reviewed national-cultural andeconomical development of polish national minority at Kherson region in 20-30-years XX century, in particular, creation and functioning national administrative units, work organization of educational and cultural-educational institutions in 20-years in XX century and declaration of soviet politic of national minority, transition to deportation and repression in 30-years in XX century ; В статье на основе архивных и других источников рассматривается национально-культурное и экономическое развитие польского национального меньшинства Херсонщины в 20-30-х гг. XX ст. в частности, создание и функционирование национальных административно-территориальных единиц, организация работы учебных и культурно-просветительных учреждений в 20-х гг. ХХ века и денационализация советской политики в отношении национальных меньшинств, переход к депортации и репрессиям в 30-х гг. ХХ века ; У статті на основі архівних та інших джерел розглядається національно-культурний та економічний розвиток польської національної меншини Херсонщини у 20-30-х рр. ХХ ст., зокрема, створення і функціонування національних адміністра-тивно-територіальних одиниць, організацію роботи навчальних та культурно-освітніх закладів у 20-х рр. ХХ ст. та денаціоналізація радянської політики щодо національних меншин, перехід до депортації та репресій у 30-х рр. ХХ ст.

The article considers the most important factors that led to the emergence of new activities that ensure the creation of high quality consumer value of construction projects, for financing, design, construction and management of which requires expert intervention. The study of investment and construction activities suggests that a group of professionals – functional participants – "promotes the investment process", and this, in turn, allows, according to the author, to distinguish them and combine them with the concept of infrastructure of investment and construction process. Much attention in the article is paid to the study of the essence of the concept of infrastructure as a set of institutions, organizations, government and commercial enterprises that ensure optimal functioning of the process, interaction and effective cooperation of its participants. In the context of the investment and construction process, as an independent subsystem, infrastructure is a set of organizational and legal forms that mediate the movement of the construction project to implementation, or a set of institutions, systems, enterprises serving the process and performing certain functions to ensure effective operation. The infrastructure of the investment and construction process is created by its functional participants, whose activities are commercial in nature and related to the organization of the investment process, increase investment efficiency, reduce costs of institutional investors, solve the problem of optimizing all resources. Therefore, the article considers and analyzes the development, consulting, engineering, auditing, acquiring activities, the emergence of which in the investment and construction process determined the demand for quality real estate, to finance, design, build and manage which requires expert intervention. It is noted that the emergence and development of infrastructure for investment and construction activities. focused on project management and implementation – ie coordination of all actions of the ...

The article defines the role of the national zoning in the Soviet Ukraine in the system of administrative-territorial reform in the 1920 and 1930's, its place and degree of efficiency in the process of state building in the republic. Moreover, the experience of operation and liquidation process of national administrative and territorial units in Ukraine at a crucial period of domestic and international history actualizes the research question of efficiency of these entities for modern scholars. It is noted that numerous administrative and territorial reforms were initiated during the establishment of the Soviet power in Ukraine. It is stressed that the reforms in this sphere were aimed at the elimination of pre-revolutionary administrative-territorial division. The numerous administrative and territorial reforms were initiated during the establishment of the Soviet power in Ukraine. They were carried out on the basis of the abolition of private property and the persistent antireligious orientation, were aimed at the elimination of pre-revolutionary administrative-territorial division, which evoked dissatisfaction of the new state institutions due to, from their point of view, far too fragmentation. On the background of general unsettled land relationships and a number of taxation errors implemented measures had brought the situation in the country to crisis. The conclusion is made that administrative and territorial reform in Ukraine in 1923, carried out in a hurry, did not take into account the ethnic composition of inhabitants and historical forms of management. Therefore, deterioration of the situation due to the ignorance of the national factor in the presence of diverse ethnic composition of the country forced the Bolshevik leaders to make certain concessions in the form of the national zoning. The Soviet government began to consider the earmarking of national village and districts councils as a factor capable of simultaneously not only slightly improving the socio-economic situation and to some extent meeting national and cultural needs of the population, but speeding up the attraction of those who are averse to the socialist building. German regions became the first ones to be created in Ukraine during the national zoning. However, the potential of national areas turned out to be of a low effectiveness due to national zoning and stretched in time (from 1923 to 1939) reform of the pre-revolutionary administrative-territorial division. The peculiarity of the situation in the national areas consisted in the fact that with the inclusion of foreign village and town councils to their composition, the full range of activities associated with the introduction of indigenization was necessary to exercise with respect to them. Extremely important was the problem of linguistic personnel training, which required knowledge of the language of the majority population of the district at the district level, the Ukrainian language for the relations with the higher bodies, and language of some ethnic group with the inclusion of the foreign administrative and territorial units to the district. Chronic administrative-territorial reorganizations were carried out not so much on the basis of scientific conclusions, but on the prevailing political considerations of public institutions at various levels. A frequent lack of thought and calculations of far-reaching consequences of the administrative-territorial division as a whole and particularly of the national zoning has contributed to the confusion in the management system and has not helped, despite the authorities hopes, to reduce costs spent on the Soviet apparatus. Conducting administrative-territorial reforms in 1930 and 1932 had disorganizing consequences for the whole administrative system of Ukraine that evolved through trial and mistakes, and its imperfections had led to further territorial changes in the republic. Administrative-territorial changes of the end of the 1920s and the 1930s, under the conditions of the curtailment of the NEP, the implementation of complete collectivization and the loss of economic identity by national districts, initiated the elimination of "undesirable" for the government districts while simultaneously forming new districts with the national status. The final abolishment of indigenization policy in the late 1930s had resulted in the elimination of all national regions of Ukraine as administrative and territorial units. The national regions of Ukraine as administrative and territorial units proved to be inefficient and were abolished in the late 1930s. It is not surprising that the initial positive assessment of the practice of the national administrative and territorial units' creation by the Soviet state structures had changed into the negative attitude to the very fact of their existence, which had gradually resulted in the ultimate elimination of these entities in the end of the 1930s. ; Определяется роль национального районирования в системе административно-территориального реформирования в советской Украине 20-30 гг. ХХ в., его место и степень эффективности в процессе государственного строительства в республике. Показано, что начатые советской властью многочисленные административно-территориальные изменения в Украине, осуществляемые на базе отмены частной собственности вкупе с ярой антирелигиозностью, были направлены на ликвидацию дореволюионного административно-территориального деления и проводились не на основе научных обоснований, а вследствие преобладающих политических соображений государственных учреждений разного уровня. ; Визначається роль національного районування в системі адміністративно-територіального реформування в радянській Україні 20-30 рр. ХХ ст., його місце та ступінь ефективності в процесі державотворення в республіці. Показано, що започатковані радянською владою численні адміністративно-територіальні перетворення в Україні, здійснювані на засадах скасування приватної власності укупі із затятою антирелігійністю, були спрямовані на ліквідацію дореволюційного адміністративно-територіального поділу і провадилися не на підставі наукових обґрунтовань, а внаслідок превалюючих політичних міркувань державних установ різного рівня.

The article defines the main tasks in management decisions on critical infrastructure objects and develops a model for managing such objects. The focus is on applying a systematic approach to decision-making regarding the planning and development of a security system for critical infrastructure at the regional level, and generalizing the general management principles, which we can use in Ukraine.The features of implementation of the system of critical infrastructure management in the region, its main stages are identified, such: identification of critical infrastructure objects, their protection and stability, as well as the components of these stages. The main methodological approaches to modeling the interdependence of infrastructure at the local level, namely: empirical, network, system dynamics and agent modeling. The article defines a scheme for the implementation of the region critical infrastructure management system, which the stakeholders, who involved in the infrastructure objects management, can use. In addition, the problem of improvement of the Ukraine legislation on definition of the term «stability of the infrastructure object» is been mentioned. ; У статті визначено основні завдання при прийнятті управлінських рішень щодо об'єктів критичної інфраструктури та розроблено модель управління такими об'єктами. Зосереджено увагу на застосуванні системного підходу при прийнятті рішень щодо планування та розбудови системи безпеки об'єктів критичної інфраструктури на регіональному рівні, сформовано загальні принципи її управління, що можуть бути застосовані в Україні. Визначено особливості впровадження системою управління критичною інфраструктурою регіону, основні її етапи, такі як: ідентифікація об'єктів критичної інфраструктури, їх захист та стійкість, а також складові цих етапів. Розглянуто основні методологічні підходи до моделювання взаємозалежності інфраструктури на місцевому рівні, а саме: емпіричний, мережевий, системна динаміка та агентне моделювання. Розроблено схему впровадження системою управління критичною інфраструктурою регіону, що може бути використана зацікавленими сторонами які, беруть участь у прийнятті управлінських рішень відносно об'єктів інфраструктури. Крім того, зазначено проблему вдосконалення законодавства України щодо визначення поняття «стійкість об'єкту інфраструктури».

The article defines the main tasks in management decisions on critical infrastructure objects and develops a model for managing such objects. The focus is on applying a systematic approach to decision-making regarding the planning and development of a security system for critical infrastructure at the regional level, and generalizing the general management principles, which we can use in Ukraine.The features of implementation of the system of critical infrastructure management in the region, its main stages are identified, such: identification of critical infrastructure objects, their protection and stability, as well as the components of these stages. The main methodological approaches to modeling the interdependence of infrastructure at the local level, namely: empirical, network, system dynamics and agent modeling. The article defines a scheme for the implementation of the region critical infrastructure management system, which the stakeholders, who involved in the infrastructure objects management, can use. In addition, the problem of improvement of the Ukraine legislation on definition of the term «stability of the infrastructure object» is been mentioned. ; У статті визначено основні завдання при прийнятті управлінських рішень щодо об'єктів критичної інфраструктури та розроблено модель управління такими об'єктами. Зосереджено увагу на застосуванні системного підходу при прийнятті рішень щодо планування та розбудови системи безпеки об'єктів критичної інфраструктури на регіональному рівні, сформовано загальні принципи її управління, що можуть бути застосовані в Україні. Визначено особливості впровадження системою управління критичною інфраструктурою регіону, основні її етапи, такі як: ідентифікація об'єктів критичної інфраструктури, їх захист та стійкість, а також складові цих етапів. Розглянуто основні методологічні підходи до моделювання взаємозалежності інфраструктури на місцевому рівні, а саме: емпіричний, мережевий, системна динаміка та агентне моделювання. Розроблено схему впровадження системою управління критичною інфраструктурою регіону, що може бути використана зацікавленими сторонами які, беруть участь у прийнятті управлінських рішень відносно об'єктів інфраструктури. Крім того, зазначено проблему вдосконалення законодавства України щодо визначення поняття «стійкість об'єкту інфраструктури».