Suchergebnisse

The article deals with the issue on the correlation, study and usage of the international relations history theoretical foundations as a sufficiently specific scientific direction, combining the features of historical and political sciences, in particular world history, the history of diplomacy, political science, the theory of the international relations, etc. The emergence of the international relations history is connected with the development of national historical sciences, the study of the history of diplomacy, geopolitical concepts, the theory of international relations, etc. The results of the scientific study of the international relations history have laid the basis for the common international processes study. Throughout the XX-th century this direction was actively developing, been influenced upon by the confrontation of political systems. Accordingly, antagonistic ideologies were used, a sample selection of historical facts and sources was carried out. Such issues as the concept and the subject of the international relations history, its periodization, and relations with the world history, history of diplomacy, the theory of international relations and other scientific directions still remain controversial.

Problem setting. The modern world continues to consider military power as one o f the most important tools for solving foreign policy problems. However, it is not an extraordinary option or a last resort in the range o f possible shares. Military power has become a widely used tool along with political and diplomatic actions. The decision to use military power is made by world actors based on their own understanding o f their national interests and the appropriateness o f its use, even without a UN resolution. Thus, the issue o f the study o f military power as a tool in international relations becomes relevant. Recent research and publications analysis. Consideration o f certain issues o f military strength aspects is reflected in the works o f R. Aron, O. Bodruk, A. Gramsci, R. Keohein, Н. Morgenthau, J. Nye, V. Smolyanyuk, Р. Taylor, A. Toffler, M. Trebin, K. Waltz, I. Wallerstein, S. Huntington and others. However, in modern conditions, the issue o f the use o f military power in international relations requires a new rethinking, especially in the context o f systemic changes in world society. Paper objective. The purpose o f this article is to analyze some aspects o f the use o f military power in international relations. Paper main body. The article reveals some aspects o f the use o f military power in international relations. The essence o f the military power o f the state, the forms and tasks o f its use are revealed.The article examines some aspects o f the use o f military power in international relations. The essence o f the military power o f the state, forms and tasks o f its application are revealed. It is highlighted that the simplest scenario o f the state's transition to military actions and in the international arena is the threat o f the use offorce demonstrated by it (explicit - hidden, real - conditional); A more complex type o f use o f military power remains armed violence - direct physical influence on the opposite side by means ofarmed struggle for the purpose o f its destruction or ...

The role of social media (social networks) in international relations is analyzed. The international relations as the main contributor to the world information space are singled out. Definitions of the main concepts characterizing the use of Internet technologies in the foreign policy activity of the state are given: foreign policy activity of the state, foreign policy behavior of the state, communication in the system of international relations or foreign policy communication of the state. The study used a set of general and special methods: the method of conceptual analysis in determining the basic characteristics of socio-political communication, comparative analysis, functional analysis (functions of foreign policy communication and activities). Social media and the Internet are turning into a new reality, where the main actors are states. The political image of the state is directly proportional to the image in the social media. The popularity of the state, diplomatic institutions depends on the openness of society and the advancement in social networks.

The author defines the cyberspace as a new dimension of political space and as a field of political interaction and confrontation of various political actors. The differences between cyberspace and the Internet-space are analyzed. It is shown that modern society is becoming specifically networked and digital, the relations in machine-mediated social and media net-works complement or replace communications based on the face to face interaction of political actors. ; Вступ. У сучасному світі інформація є одним із найважливіших ресурсів і, одночасно, однією з рушійних сил. Стрімкий розвиток та поширення нових інформаційних і комунікативних технологій призвели до глобальної інформаційної революції, яка здійснює значний вплив на всі сфери. Мета і завдання. Метою статті є аналіз природи кіберпростору і його вплив на характер сучасних міжнародних відносин. Завдання полягає у виявленні особливостей і основних відмінностей кіберпростору. Результати дослідження. Поняття «кіберпростору» пройшло довгий шлях концептуалізації з моменту своєї появи в науково-фантастичній літературі на початку 1980-х років. Розуміння кіберпростору як комунікативного простору не є новим, оскільки воно з'являється задовго до комп'ютерів та Інтернету. Завдяки спільному кіберпростору сучасне суспільство стає специфічно мережевим і цифровим, тобто таким, де відносини в машинно-опосередкованих соціальних і медіамережах доповнюють або замінюють комунікації, засновані на взаємодії політичних акторів. Кіберпростір порівняно з іншими просторами людської діяльності має такі риси: це є інформаційний простір; в ін є комунікативним середовищем; утворюється за допомогою технічних систем; кіберпростір може постійно копіюватися, множитися і відтворюватися, щоє характерною ознакою соціуму; кіберпростір радикально збільшує швидкість, обсяг і дальність взаємозв'язку не тільки держав і корпорацій, а й окремих громадян, які можуть використовувати його для глобального, майже миттєвого спілкування, використовуючи різноманітні інформаційні засоби. Обговорення. ...

The article is devoted to a comprehensive study of the asymmetry of power in a complex system of international relations, which is characterized by a particularly high degree of global stratification, integration and asymmetric interdependence. Uneven distribution of power, increasing the number of asymmetric threats at the beginning of the XXI century, limited degree of study of the research topic in the domestic literature highlights the need to understand the asymmetry of power in international relations. In determining the power of the state in world politics, the determining factor is the material and power factor, which is clearly manifested at the present stage of development. Asymmetry of power – uneven distribution of power between participants in international relations leads to the dominance of several states that have higher indices of power than others. Dominance is manifested in various areas – from military to economic and cultural. Inequality of power creates an asymmetry of interaction. The strategy of the state's behavior in the international arena depends on the level of power. The ratio of total power capabilities between actors can change, which leads to an increase in the power of some actors and the decline of power of others. The asymmetric distribution of power leads to the formation of rights and rules governing the interaction between states, in which states compete for the preservation of the geopolitical status quo and their global influence. Despite the growing role of soft power components, the power continues to play a leading role in the international arena and to influence the format of relations in various areas of cooperation. In general, asymmetry can lead to stability and not cause tension in relations, which contradicts the current theory of international relations on asymmetric relations between states. ; Статтю присвячено дослідженню асиметрії влади в сучасній системі міжнародних відносин. Система міжнародних відносин як і будь-яка соціальна система стикається як з асиметрією, так і з проблемою влади, яка є однією з фундаментальних у сфері соціально-гуманітарного пізнання. Проаналізовано основні підходи щодо визначення феномена влади. Обґрунтовано думку про те, що асиметрія влади в міжнародних відносинах є об'єктивною реальністю, а не абстрактною категорією. З'ясовано лінію зовнішньополітичної поведінки держави в умовах асиметрії влади в міжнародній системі координат. Асиметрія влади – нерівномірний розподіл влади між учасниками міжнародних відносин призводить до домінування декількох держав, які володіють більшими індексами могутності, ніж інші. При визначенні влади держави у світовій політиці визначальним залишається матеріально-силовий фактор, який чітко простежується і на сучасному етапі розвитку. За умов домінування у світовій політиці групи великих держав зростає складність і неоднозначність відносин суб'єктів світової політики, відзначених асиметричністю влади і взаємозалежністю націй. Влада провідних держав часто підтверджується їх величезною роллю в міжнародних інститутах і форумах. Асиметричний розподіл влади призводить до формування прав і правил регулювання взаємодії між державами, в рамках якого держави змагаються як за збереження геополітичного статус-кво, так і свого глобального впливу. Зазначено, що асиметрія влади в міжнародних відносинах так чи інакше проявляється в зусиллях окремих держав, спрямованих на трансформацію інститутів і всієї міжнародної системи з метою реалізації своїх інтересів. Нерівність володіння владою породжує асиметричність взаємодії. Від рівня влади залежить стратегія поведінки держави на міжнародній арені. Залежно від владно-силових ресурсів держава у протистоянні з іншою вдається до широкого діапазону дій. Загалом в умовах єдиної глобальної системи міжнародних відносин держави вкрай асиметрично володіють владою, характерною рисою якої є її ієрархічність, що передбачає обов'язковий поділ за рівнями домінування.

The article is devoted to a comprehensive study of the asymmetry of power in a complex system of international relations, which is characterized by a particularly high degree of global stratification, integration and asymmetric interdependence. Uneven distribution of power, increasing the number of asymmetric threats at the beginning of the XXI century, limited degree of study of the research topic in the domestic literature highlights the need to understand the asymmetry of power in international relations. In determining the power of the state in world politics, the determining factor is the material and power factor, which is clearly manifested at the present stage of development. Asymmetry of power – uneven distribution of power between participants in international relations leads to the dominance of several states that have higher indices of power than others. Dominance is manifested in various areas – from military to economic and cultural. Inequality of power creates an asymmetry of interaction. The strategy of the state's behavior in the international arena depends on the level of power. The ratio of total power capabilities between actors can change, which leads to an increase in the power of some actors and the decline of power of others. The asymmetric distribution of power leads to the formation of rights and rules governing the interaction between states, in which states compete for the preservation of the geopolitical status quo and their global influence. Despite the growing role of soft power components, the power continues to play a leading role in the international arena and to influence the format of relations in various areas of cooperation. In general, asymmetry can lead to stability and not cause tension in relations, which contradicts the current theory of international relations on asymmetric relations between states. ; Статтю присвячено дослідженню асиметрії влади в сучасній системі міжнародних відносин. Система міжнародних відносин як і будь-яка соціальна система стикається як з асиметрією, так і з проблемою влади, яка є однією з фундаментальних у сфері соціально-гуманітарного пізнання. Проаналізовано основні підходи щодо визначення феномена влади. Обґрунтовано думку про те, що асиметрія влади в міжнародних відносинах є об'єктивною реальністю, а не абстрактною категорією. З'ясовано лінію зовнішньополітичної поведінки держави в умовах асиметрії влади в міжнародній системі координат. Асиметрія влади – нерівномірний розподіл влади між учасниками міжнародних відносин призводить до домінування декількох держав, які володіють більшими індексами могутності, ніж інші. При визначенні влади держави у світовій політиці визначальним залишається матеріально-силовий фактор, який чітко простежується і на сучасному етапі розвитку. За умов домінування у світовій політиці групи великих держав зростає складність і неоднозначність відносин суб'єктів світової політики, відзначених асиметричністю влади і взаємозалежністю націй. Влада провідних держав часто підтверджується їх величезною роллю в міжнародних інститутах і форумах. Асиметричний розподіл влади призводить до формування прав і правил регулювання взаємодії між державами, в рамках якого держави змагаються як за збереження геополітичного статус-кво, так і свого глобального впливу. Зазначено, що асиметрія влади в міжнародних відносинах так чи інакше проявляється в зусиллях окремих держав, спрямованих на трансформацію інститутів і всієї міжнародної системи з метою реалізації своїх інтересів. Нерівність володіння владою породжує асиметричність взаємодії. Від рівня влади залежить стратегія поведінки держави на міжнародній арені. Залежно від владно-силових ресурсів держава у протистоянні з іншою вдається до широкого діапазону дій. Загалом в умовах єдиної глобальної системи міжнародних відносин держави вкрай асиметрично володіють владою, характерною рисою якої є її ієрархічність, що передбачає обов'язковий поділ за рівнями домінування.

The qualification (bachelor's) work examines the fashion industry and international relations, the main directions of international information activities in the field of fashion, and the factors influencing the modern fashion industry. In the work, the influence of political communication and art cinematography on international relations was revealed, and the analysis of the current state of the fashion industry in the world was carried out. ; У кваліфікаційній (бакалаврській) роботі досліджено індустрію моди та міжнародні відносини, основні напрямки міжнародної інформаційної діяльності в сфері моди, фактори, що впливають на сучасну індустрію моди. В процесі роботи було виявлено вплив політичної комунікації і художньої кінематографії на міжнародні відносини та здійснено аналіз сучасного стану індустрії моди в світі. Досліджено ключових гравців індустрій моди - модні будинки, масові виробники, рітейлери, модні стартапи - та їх участь у міжнародних відносинах.

The article examines the features of international relations in the context of the migration crisis at the present stage. The main objectives of the study were to characterize the historical causes of the current migration crisis in the field of international relations, assess the regulatory framework of migration policy of the European Union, recommendations for improving international relations in the context of the current migration crisis in European countries. The methodology of scientific research is based on the dialectical method, which summarizes all the phenomena and processes that take place in the field of international relations in its relationship and interdependence. In the process of writing the article there were used methods of analysis and synthesis – in the study of the peculiarities of the system of international relations; monographic – when presenting consistent material related to the specified research topic; historical – in describing the causes of the migration crisis; comparison – when assessing the situation in the EU and Ukraine; abstract-logical – in substantiating the logical sequence of events in the international arena, which caused the migration crisis at the present stage of development of society. The result of the study was the generalization of proposals to improve the situation in the field of international relations, the development of recommendations for a common migration policy of European countries and the possibility of involving Ukraine in solving these problems. As conclusions, it is stated that the relationship between European countries is imperfect, and this encourages the leadership of European countries to seek new ways of cooperation in the context of resolving the migration crisis. The significance of the study lies in understanding the need for joint action by Ukraine and the EU to address the migration problem.

The modern world can be characterized primarily by the fact that at the beginning of 2014 the international security system, based on a certain balance of power, adherence to the principles of international law and human rights, was challenged. Annexation of the Crimean Peninsula by Moscow Federation is considered as a factor that destabilized the international environment, starting the era of uncertainty. This article raises the issue of international security environment changes, researches the approaches to international security concept understanding in the context of modern international transformations and confrontations. This new period is often described as a resumption of confrontation similar to the times of Cold War, but with a tendency to intensify inter-state conflicts, as a result of changes in the international system. Understanding of international security and outlining of approaches to its provision is changing in regards to the latest challenges posed by modern realities: the activation of new actors, the inability of the international system of containment and counterbalance, and the inability to stop the aggressor with existing instruments of international law. Taking this into account, the author points on the role and place of the hybrid war (hybrid aggression) in the process of activation of transformations and change of the international security environment. It is illustrated by Moscow hybrid war against Ukraine, which is seen as a way to change geopolitical situation in the world. The article also introduces the concept of «hybrid security» as a definition of a special status of international security. The main goal of the work is to define the discourse for further research of problems and challenges to international security in the modern world.Key words: international security; threats; system; Cold War; hybrid war; hybridity; hybrid security; transformation. ; Порушено питання змін у міжнародному безпековому середовищі, підходів до розуміння поняття міжнародної безпеки в контексті сучасних міжнародних перетворень і протистоянь. Новий період багато вчених окреслюють як відновлення протистояння, подібного до часів холодної війни, але з тенденцією до активізації міждержавних конфліктів унаслідок змін міжнародної системи. Розуміння міжнародної безпеки і визначення підходів до її забезпечення змінюється з огляду на новітні виклики, які позиціонують сучасні реалії: активізація нових акторів, недієздатність міжнародної системи стримування та противаг, нездатність зупинити агресора наявними інструментами міжнародного права. Враховуючи це, розглянуто роль та місце гібридної війни (гібридної агресії) у процесі активізації трансформацій і зміни міжнародного середовища безпеки, на прикладі гібридної війни, яку Російська Федерація веде проти України, оскільки її розглядають як спосіб змінити геополітичну ситуацію у світі. У статті також запроваджено поняття «гібридна безпека», як окреслення особливого стану міжнародної безпеки.Ключові слова: міжнародна безпека; загрози; система; холодна війна; гібридна війна; гібридність; гібридна безпека; трансформація.

Здійснено спробу оспорити вагомий вплив глобалізації на функціонування держави у внутрішній і зовнішній площині та на проблему втрати державою суверенітету.Дослідження беззаперечного проте неоднозначного процесу глобалізації дало змогу віднайти на практиці велику кількість аргументів, які дають змогу зробити висновок, що в сценарії майбутнього розвитку головні ролі, як і раніше, належатимуть сильним державам, їхнім національним інтересам, могутність яких тільки зросте завдяки економічній інтеграції. Роль національних урядів не зменшується, а видозмінюється у відповідності до викликів глобалізації, пов'язані, насамперед, із намаганням приватного капіталу регулювати і транснаціональну діяльність, державну владу, і міжнародні організації. В майбутньому для світової політики держав буде характерною боротьба (протистояння) двох діаметрально протилежних тенденцій – укріплення суверенітету, з одного боку, і його розмивання чи обмеження з іншого. Причому ці тенденції часто будуть імпломентуватися в політику ряду держав, які переслідують стратегічні цілі (укріплення власного суверенітету в XXI столітті буде супроводжуватись або відбуватись за рахунок обмеження суверенітету інших). Це однак не оспорює тезу, що держава, як і раніше, залишиться основним учасником міжнародних відносин, а суверенітет – їх атрибутивною ознакою та принципом побудови системи міжнародних відносин. ; The author attempted to challenge the sufficient influence of globalization on functioning of the state in internal and foreign sphere and on the matter of loss of state sovereignty.The research of the undisputable but still ambiguous globalization process enabled finding a lot of practical arguments allowing for the conclusion that the in the scenario of future development there will be starring the powerful states and their national interests and their power will only grow due to the economic integration. The role of the national governments does not lessen; it just alters according to the globalization challenges connected first of all with attempts of the private capital to regulate the transnational activity, state authority and international organizations. Future world policy will be featured by struggle (antagonism) of two opposite trends; strengthening of the sovereignty, on the one hand, and its erosion or restrictions on the other. Moreover, these trends will be often implemented into politics of number of states pursueing strategic goals (in XXI century strengthening of the own sovereignty will be performed or will be accompanied by limiting the sovereignty of others). However, this does not contradict to the idea that the state still remains principal participant of the international relations and that the sovereignty remains its attributive feature and a basic principle for constructing the international relations. ; Здійснено спробу оспорити вагомий вплив глобалізації на функціонування держави у внутрішній і зовнішній площині та на проблему втрати державою суверенітету.Дослідження беззаперечного проте неоднозначного процесу глобалізації дало змогу віднайти на практиці велику кількість аргументів, які дають змогу зробити висновок, що в сценарії майбутнього розвитку головні ролі, як і раніше, належатимуть сильним державам, їхнім національним інтересам, могутність яких тільки зросте завдяки економічній інтеграції. Роль національних урядів не зменшується, а видозмінюється у відповідності до викликів глобалізації, пов'язані, насамперед, із намаганням приватного капіталу регулювати і транснаціональну діяльність, державну владу, і міжнародні організації. В майбутньому для світової політики держав буде характерною боротьба (протистояння) двох діаметрально протилежних тенденцій – укріплення суверенітету, з одного боку, і його розмивання чи обмеження з іншого. Причому ці тенденції часто будуть імпломентуватися в політику ряду держав, які переслідують стратегічні цілі (укріплення власного суверенітету в XXI столітті буде супроводжуватись або відбуватись за рахунок обмеження суверенітету інших). Це однак не оспорює тезу, що держава, як і раніше, залишиться основним учасником міжнародних відносин, а суверенітет – їх атрибутивною ознакою та принципом побудови системи міжнародних відносин.

The protection of intellectual property was crucial for stimulating innovation even before the word coronavirus became widespread. Without the protection of the ideas of the enterprise and the individual, scientists and inventors would not be able to take full advantage of their inventions and would focus less on research and development. Likewise, if artists do not receive full remuneration for their artwork, cultural viability suffers as a result. Several studies have shown that most US small businesses are unaware that their US patent or trademark does not protect them in other countries. If such a company is a real or potential exporter, it may find that foreign manufacturers have copied products, packaging, and business plans, even though the company has never done business abroad. Foreign forgers can easily steal product images, brochures and logos from a website and register these materials as their own inventions in their home country if the company has not registered them in the inventor's home country. For this reason, various national governments have begun to take practical steps to monitor intellectual property policies. The objective of this paper is to briefly describe the problems in the political dimension of the industry.

The qualification (bachelor's thesis) paper explores the problem of security measurement of migration processes in modern international relations. The author analyzes the theoretical aspects of studying the issue of migration and its impact on international relations. Particular attention is paid to the issue of securitization of migration processes and the peculiarities of this process in different regions of the world (on the example of the European Union and Asia) and the factor of the coronavirus pandemic COVID-19. ; У кваліфікаційній (бакалаврській роботі) досліджено проблему безпековий вимір міграційних процесів в сучасних міжнародних відносинах. В роботі автором проаналізовано теоретичні аспекти вивчення проблематики міграції та її впливу на міжнародні відносини. Особливу увагу приділено питанню сек'юритизації міграційних процесів та особливостям даного процесу в різних регіонах світу (на прикладі Європейського Союзу та Азії) та чиннику пандемії коронавірусу COVID-19.

The article considers some aspects of the coronavirus pandemic impact on international relations. In particular, the main directions of such influences are reviewed in detail, the essence of the world politics transformations in the virtual dimension is determined, Russia's aggressive policy in the context of a pandemic is shown, prospects of the international relations development under modern conditions are outlined. One of the main features of international relations is their relative anarchy. There is a constant perception that the status quo after the corona crisis is impossible, that international relations will no longer be the same as before the pandemic. This thesis has already become banal today. However, we can argue about the depth of the changes to come, the speed and cardinal character of world order transformations. Perhaps after the pandemic, a new situation may arise that will generate a discussion about the inadequacy of international institutions. In such circumstances, it will be possible to find more arguments for reloading the UN. Under the right conditions and political will, a pandemic can give Ukraine a chance to get out of the «gray zone» of European security and turn from a problem into a partner. If we really want to become an integral part of a «real» Europe with the EU and NATO, we need our own project of this Europe. It must be based on a realistic vision of international political reality, not an imitation of a movement for peace without a vision of the future. ; У статті розглянуто деякі аспекти впливу пандемії коронавірусу на міжнародні відносин. Здійснено огляд основних напрямів таких впливів, визначено сутність трансформацій світової політики у віртуальному вимірі, показано російську агресивну політику в контексті пандемії, окреслено перспективи розвитку міжнародних відносин у сучасних умовах. Однією з головних особливостей міжнародних відносин є їх певна анархічність. Склалося уявлення, що статус-кво після корона-кризи неможливий, що міжнародні відносини вже не будуть такими, як до пандемії. Ця теза сьогодні вже стала банальною. Проте можна сперечатися про глибину змін, про швидкість і кардинальність трансформацій світопорядку.