Suchergebnisse

Research made by the Public opinion research center team as a mothly part of "Our Society 2003" project researching views and opinions of Czech citizens. Data collection was done by the Public opinion research center interviewers network.

Research made by the Public opinion research center team as a mothly part of "Our Society 2003" project researching views and opinions of Czech citizens. Data collection was done by the Public opinion research center interviewers network.

Research made by the Public opinion research center team as a mothly part of "Our Society 2004" project researching views and opinions of Czech citizens. Data collection was done by the Public opinion research center interviewers network.

Research made by the Public opinion research center team as a mothly part of "Our Society 2004" project researching views and opinions of Czech citizens. Data collection was done by the Public opinion research center interviewers network.

Research made by the Public opinion research center team as a mothly part of "Our Society 2004" project researching views and opinions of Czech citizens. Data collection was done by the Public opinion research center interviewers network.

Research made by the Public opinion research center team as a mothly part of "Our Society 2004" project researching views and opinions of Czech citizens. Data collection was done by the Public opinion research center interviewers network.

Research made by the Public opinion research center team as a mothly part of "Our Society 2004" project researching views and opinions of Czech citizens. Data collection was done by the Public opinion research center interviewers network.

Research made by the Public opinion research center team as a mothly part of "Our Society 2004" project researching views and opinions of Czech citizens. Data collection was done by the Public opinion research center interviewers network.

Research made by the Public opinion research center team as a mothly part of "Our Society 2004" project researching views and opinions of Czech citizens. Data collection was done by the Public opinion research center interviewers network.

Research made by the Public opinion research center team as a mothly part of "Our Society 2003" project researching views and opinions of Czech citizens. Data collection was done by the Public opinion research center interviewers network.

Research made by the Public opinion research center team as a mothly part of "Our Society 2003" project researching views and opinions of Czech citizens. Data collection was done by the Public opinion research center interviewers network.

Research made by the Public opinion research center team as a mothly part of "Our Society 2004" project researching views and opinions of Czech citizens. Data collection was done by the Public opinion research center interviewers network.

Internet memes are defined as the main structural unit of the modern media space (A. Kvyat), possessing a high persuasive potential. They are viewed not only as an instant reaction of users to events but also as a way of expressing political opinion. The aim is to analyse the metaphorical creation of vertically oriented relations in digital political discourse using the example of a corpus of memes on the theme of the meeting of Presidents Putin and Lukashenko in Sochi in 2020. We interpret the meme as an elaborate semantic complex capable of instant replication, usually of verbal-iconic expression, referring to different spheres-sources that the communicant must identify. In this regard, a high intertextual density of Internet memes is their constitutive feature, and the key requirement for their adequate perception is the general apperception base of the communicants and the recipient's ability to see the cultural signs embedded in the meme. When comprehending complex international relations in political memetics, the conceptual metaphor of vassalage is actualized. To solve the research problems, the methods of interpretive and intersemiotic analysis, the main provisions of the theory of conceptual metaphor by J. Lakoff and M. Johnson, as well as the theory of conceptual integration (blending, or conceptual amalgams) by G. Fauconnier and M. Turner are used. The emphasis is on considering the iconic component. As a result of the research, the slots of the amalgam "Lukashenko is Putin's vassal" represented by memes were identified and described taking into account the connections of this metaphorical construct with other fragments of the collective cognitive space. The seme of "subordination and dependence" that gave rise to the conceptual amalgam is explicated through the integration of the sphere of politics with the conceptual spaces of other asymmetric relations (family, feudalism, love relationship). When analysing the corpus of memes, their characteristic property – the realization of valence – was clearly revealed. Due to their topicality, anonymity and prevalence, Internet memes are an indicator of public sentiment and a means of forming the mental attitudes of society. ; Memy internetowe są definiowane jako główna jednostka strukturalna współczesnej przestrzeni medialnej (A. Kwiat), posiadająca wysoki potencjał perswazyjny. Postrzegane są nie tylko jako natychmiastowa reakcja użytkowników na wydarzenia, ale także jako sposób wyrażania poglądów politycznych. Celem artykułu jest analiza metaforycznego kreowania relacji "pionowych" w cyfrowym dyskursie politycznym na przykładzie korpusu memów na temat spotkania prezydentów W. Putina i A. Łukaszenki w Soczi w 2020 roku. Mem interpretuję jako złożony kompleks znaczeniowy zdolny do natychmiastowej replikacji, zwykle o wyrazie werbalno-ikonicznym, odnoszącym się do różnych sfer-źródeł, które adresat musi zidentyfikować. W tym aspekcie wysoka intertekstualna gęstość memów internetowych jest ich cechą konstytutywną, a kluczowym wymogiem ich adekwatnej percepcji jest wspólna baza apercepcyjna komunikujących się i zdolność odbiorcy do dostrzegania znaków kulturowych w memie. W refleksji nad złożonymi relacjami międzypaństwowymi w memetyce politycznej aktualizuje się konceptualna metafora wasalstwa. Do rozwiązania problemów badawczych zastosowano metody analizy interpretacyjnej i intersemiotycznej, główne założenia teorii metafory pojęciowej G. Lakoffa i M. Johnsona, a także teorii integracji pojęciowej (amalgamatów pojęciowych) G. Fauconniera i M. Turnera. Nacisk jest położony na analizę komponentu ikonicznego. W wyniku badań zidentyfikowano i opisano sloty amalgamatu "Łukaszenka wasalem Putina" reprezentowane przez memy, z uwzględnieniem powiązania tego metaforycznego konstruktu z innymi fragmentami zbiorowej przestrzeni kognitywnej. Sem "podległości i zależności", który spowodował kreację amalgamatu pojęciowego, eksplikuje się poprzez integrację sfery polityki z konceptualnymi przestrzeniami innych asymetrycznych relacji (rodzina, feudalizm, związek miłosny). Analiza korpusu memów wyraźnie wykazała ich charakterystyczną właściwość – realizację walencji. Ze względu na aktualność, anonimowość i skalę rozpowszechnienia memów internetowych można je traktować jako wskaźnik nastrojów publicznych i sposób kształtowania mentalnych postaw społeczeństwa. ; Інтэрнэт-мэмы з'яўляюцца асноўнымі структурнымі адзінкамі сучаснай медыяпрасторы (А. Квят), яны валодаюць высокім персуазіўным патэнцыялам. Мемы разглядаюцца не толькі як імгненная рэакцыя карыстальнікаў на падзеі, але і як спосаб выказвання палітычных поглядаў. Мэтай артыкула з'яўляецца аналіз метафарычнай крэацыі вертыкальна арыентаваных адносін у віртуальным палітычным дыскурсе на прыкладзе корпуса мемаў на тэму сустрэчы прэзідэнтаў У. Пуціна і А. Лукашэнкі ў Сочы ў 2020 г. Мем разглядаецца намі як здольны да імгненнай рэплікацыі складаны сэнсавы комплекс вербальна-іранічнага выказвання з адсылкай да розных сфер і крыніц, якія камунікант мусіць распазнаць. У сувязі з гэтым высокая інтэртэкстуальная шчыльнасць інтэрнэт-мемаў з'яўляецца іх канструкцыйнай прыкметай, а ключавым патрабаваннем да іх адэкватнага ўспрыняцця – наяўнасць агульнай аперцэпцыйнай базы камунікантаў і здольнасць адрасата бачыць культурныя знакі, закладзеныя ў меме. Пры асэнсаванні складаных міждзяржаўных адносін у палітычнай мематыцы актуалізуецца канцэптуальная метафара васалітэту. Для вырашэння задач нашага даследавання выкарыстоўваюцца метады інтэрпрэтацыйнага і інтэрсеміятычнага аналізу, асноўныя палажэнні тэорыі канцэптуальнай метафары Дж. Лакофа і М. Джонсана, а таксама тэорыі канцэптуальнай інтэграцыі (блэндынга альбо паняційных амальгам) Ж. Факанье і М. Тэрнэра. Націск кладзецца на разгляд іранічнага кампанента. У выніку даследавання былі вылучаны і апісаны слоты прадстаўленай мемамі амальгамы "Лукашэнка – васал Пуціна", з улікам сувязі дадзенага метафарычнага канструкта з іншымі фрагментамі калектыўнай кагнітыўнай прасторы. Канцэптуальная амальгама народжаная семай "падпарадкавання ізалежнасці" эксплікуецца пры дапамозе інтэграцыі палітычнай сферы з канцэптуальнымі прасторамі іншых асіметрычных адносін (сям'і, феадалізму, любоўных сувязяў). Падчас аналізу корпуса мемаў выразна выявілася іх характэрная ўласцівасць – рэалізацыя валентнасці. У сілу сваёй актуальнасці, ананімнасці і распаўсюджанасці інтэрнэт-мемы з'яўляюцца індыкатарам грамадскіх настрояў і сродкам фарміравання ментальных установак соцыуму.

In recent years, Russia has taken a serious step towards innovative development, to a large extent by providing systematic incentives for innovation and technological development of sectors of the economy. Today, innovation, research, development and their implementation are an important part of the political ambitions of most developed and developing countries. Global spending on innovation continues to grow, and the share of business in it is increasing. The relevance of this topic is also due to the acceleration of the processes of digital transformation of the Russian and international economy, which is why the need to create conditions for innovation, information and communication technologies is increasing. Based on this, it is important for the Government of the Russian Federation to form a national innovation system that promotes the innovative activity of domestic enterprises and increases the scientific orientation of research activities of organizations. Developed countries achieve competitive advantages through the introduction of innovative technologies, a highly qualified workforce with creative thinking, efficient use of financial resources, and strong R&D. Identifying new market opportunities is easy for highly innovative companies. Currently, not only the emergence of new high-tech industries, but also the development of traditional ones is based on information and scientific potential. The development of science is closely related to the growing flow of information, which is both the result and the basis for the development of science, the results of which are subsequently embodied in economic development. The purpose of the article is to identify the main trends in the development of innovative processes in the Russian Federation. The active creation and modernization of technologies, introduction of various technological projects is one of the driving forces of the innovation process. In recent years, there has been a strengthening of innovative development in various sectors of the Russian economy, and a significant role in this development is played by the systemic stimulation of innovation and technological development. Materials and methods. The methodological basis of the study consists of works on regional statistics, mathematical modeling, and econometrics. Graphic and tabular methods of visualization of research results, statistical methods of analysis of economic phenomena were used. To solve the tasks of the study, application packages SPSS, Statistica were used. Results. The creation of new, unique advanced production technologies is an essential element of the innovative development of the country's economy. The development of industrial design is one of the main stimulating factors for the innovative development of Russia. The increase in the number of issued patents for inventions with a high degree of probability predetermines an increase in the number of manufacturing technologies, which is the basis for progress in the field of manufacturing design. However, the main challenge remains the issue of financing. Conclusion. The article contains an analysis of the dynamics of the main indicators characterizing the innovative activity of organizations and provides forecast estimates of the indicator based on trend models. ; В последние годы Россия сделала серьезный шаг на пути к инновационному развитию, в большей степени, за счет обеспечения системного стимулирования инноваций и технологического развития секторов экономики. Сегодня инновации, научные исследования, разработки и их реализация – это важная часть политических амбиций большинства развитых и развивающихся стран мира. Глобальные расходы на инновационную деятельность продолжают расти, а доля бизнеса в них увеличивается. Кроме того, актуальность данной темы также обусловлена ускорением процессов цифровой трансформации российской и международной экономики, из-за чего необходимость в создании условий для инноваций, информационных и коммуникационных технологий увеличивается. Исходя из этого, важной задачей государства является формирование национальной инновационной системы, способствующей инновационной активности отечественных предприятий и повышению научной ориентации исследовательской деятельности организаций. Развитые страны достигают конкурентных преимуществ, в большей мере, за счет внедрения инновационных технологий, высококвалифицированной рабочей силы с творческим мышлением, эффективного использования финансовых средств, сильных НИР. Выявление новых рыночных возможностей легко дается высоко инновационным компаниям. В настоящее время не только появление новых высокотехнологичных отраслей, но и развитие традиционных базируется на информации и научном потенциале. Развитие науки тесно связано с нарастающим потоком информации, который является как результатом, так и базой для развития науки, результаты которой в дальнейшем находят свое воплощение в экономическом развитии. Цель исследования заключается в определении основных тенденций развития инновационных процессов в Российской Федерации. Активное создание и модернизация технологий, внедрение различных технологических проектов является одной из движущих сил инновационного процесса. В последние годы наблюдается укрепление инновационного развития в различных отраслях экономики России, и значительную роль в этом развитии играет системное стимулирование инноваций и технологического прогресса. Материалы и методы. Методологическую основу исследования составляют работы по региональной статистике, математическому моделированию, эконометрике. Применялись графические и табличные методы визуализации результатов исследования, статистические методы анализа экономических явлений. Для решения поставленных задач исследования использовались пакеты прикладных программ SPSS, Statistica. Результаты. Создание новых, уникальных передовых производственных технологий выступает важнейшим элементом инновационного развития экономики страны. Развитие производственного проектирования является одним их основных стимулирующих факторов инновационного развития России. Увеличение числа выданных патентов на изобретения с большой долей вероятности предопределяет увеличение числа производственных технологий, что является заделом для прогресса в области производственного проектирования. Однако основной сложностью по-прежнему остается вопрос финансирования. Заключение. В статье осуществлен анализ динамики основных показателей, характеризующих инновационную деятельность организаций, и приводятся прогнозные значения инновационной активности организаций на основе трендовых моделей.

This article examines the role of public diplomacy in the Ukraine-Belarus relations. Effective interaction between state bodies and local self-government bodies, public organizations and associations of the three countries can be considered the result of the activity of public diplomacy - a dialogue that exists and develops outside official diplomacy and protocol. The existence of public diplomacy outside the social framework, outside a particular society of the nationstate is impossible. The diplomatic model of Belarus underlines the vitality and dynamism of its foreign policy and diplomacy. Strengthening the strategic partnership in the CIS space is a priority area of the policy of Belarus. The fact of friendly and benevolent bilateral foreign policy and diplomatic relations between Belarus and Ukraine is also important. High-level meetings and negotiations traditionally play an important role in strengtheningand developing partnership between the Republic of Belarus and Ukraine, which contribute to strengthening political, economic, cultural and humanitarian cooperation between the two states. Ukraine and the Republic of Belarus have all the necessary conditions for the transition to a qualitatively new stage of interstate cooperation - partnership, with the prospect of transition into a strategic partnership. A striking example of public diplomacy in action is the implementation of joint projects of international technical assistance of the European Union within the framework of the Cross-Border Cooperation Programme Poland-Belarus-Ukraine. Thus, public diplomacy is an integral auxiliary tool for the implementation of the foreign policy of both Ukraine and Belarus. The development of good-neighbourly relations by deepening cultural ties at the level of civil society certainly needs to be paid more attention, taking into account the existing security challenges in the region. In the near future, public diplomacy, as a tool, should become a locomotive in solving problematic aspects of relations between the two states, and the improvement of its mechanisms on the example of Ukraine-Belarus relations should become the subject of study of political science. ; В этой статье рассматриваются вопросы роли публичной дипломатии в украинско-белорусских отношениях. Эффективное взаимодействие между государственными органами и органами местного самоуправления, общественными организациями и объединениями трех стран можно считать результатом действия публичной дипломатии - диалога, существующего и развивающегося за рамками официальной дипломатии и протокола. Существование публичной дипломатии вне социальных рамок, вне конкретного общества национального государства является невозможным. В дипломатической модели Беларуси подчеркнуты жизненность и динамичность ее внешней политики и дипломатии. Укрепление стратегического партнерства на пространстве СНГ являетсяприоритетным направлением политики Беларуси. Немаловажным является факт дружеских и доброжелательных двухсторонних внешнеполитических и дипломатических отношений между Беларусью и Украиной. Важную роль в укреплении и развитии партнерства Республики Беларусь и Украины традиционно играют встречи на высоком уровне и переговоры, которые способствуют укреплению политического, экономического и культурно-гуманитарного сотрудничества двух государств. Украина и Республика Беларусь имеют все необходимые условия для перехода на качественно новый этап межгосударственного сотрудничества - партнерства с перспективой на переход в стратегическое партнерство. Ярким примером публичной дипломатии в действии служит реализация совместных проектов международной технической помощи Европейского Союза в рамках «Программы трансграничного сотрудничества Польша-Беларусь-Украина». Таким образом, публичная дипломатия является неотъемлемым вспомогательным инструментом реализации внешней политики как Украины, так и Беларуси. Вопросу развития добрососедских отношений путем углубления культурных связей на уровне гражданского общества безусловно необходимо уделять больше внимания с учетом существующих вызовов безопасности в регионе. Публичная дипломатия как инструмент в ближайшей перспективе должна стать локомотивом в решении проблемных аспектов взаимоотношений двух государств, а усовершенствование ее механизмов на примере украинско-белорусских отношений должно стать предметом изучения политологии. ; У статті розглядаються питання ролі публічної дипломатії в українсько-білоруських відносинах. Організацію ефективної взаємодії між державними органами і органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та об'єднаннями трьох країн можна вважати результатом дії публічної дипломатії - діалогу, який існує і розвивається за рамками офіційної дипломатії і протоколу. Існування публічної дипломатії поза соціальними рамками, поза конкретним суспільством національної держави є неможливим. У дипломатичній моделі Білорусі підкреслені життєвість і динамічність її зовнішньої політики і дипломатії. Зміцнення стратегічного партнерства на просторі СНД є пріоритетним напрямом політики Білорусі. Важливим є факт дружніх і доброзичливих двосторонніх зовнішньополітичних і дипломатичних відносин між Україною та Республікою Білорусь. Важливу роль у зміцненні та розвитку партнерства Республіки Білорусь і України традиційно відіграють зустрічі на високому рівні і переговори, які сприяють зміцненню політичного, економічного і культурно-гуманітарного співробітництва двох держав. Україна і Республіка Білорусь мають усі необхідні умови для переходу на якісно новий етап міждержавного співробітництва - партнерства, з перспективою на перехід у стратегічне партнерство. Яскравим прикладом публічної дипломатії в дії є реалізація спільних проектів міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу в рамках «Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Украї-на». Таким чином, публічна дипломатія є невід'ємним допоміжним інструментом реалізації зовнішньої політики як України, так і Білорусі. Питанню розвитку добросусідських відносин шляхом поглиблення культурних зв'язків на рівні громадянського суспільства безумовно необхідно приділяти більше уваги з урахуванням існуючих викликів безпеки в регіоні. Публічна дипломатія як інструмент у найближчій перспективі повинна стати локомотивом у вирішенні проблемних аспектів взаємовідносин двох держав, а вдосконалення її механізмів на прикладі українсько-білоруських відносин має стати предметом вивчення політології.