Suchergebnisse

The article summarizes theoretical analysis of the concepts "socialization" and "religious socialization" which is defined as the process of "the entry of a person or group of people into a religious way of life, the assimilation of their religious values and norms of behavior, and, as a consequence, the change of relations with society caused by professed religious laws." As a result of this process, people adapt to the appropriate cultural environment and become separated from a certain part of society; reveals sociological, psychological, pedagogical approaches as the basic scientific contexts of the consideration; compares the role of main agents in religious socialization — parents, religion, different religious organizations and person's coevals. The most widely studied ontogenetic periods of religious socialization, namely childhood, adolescence and early adolescence, are noted. At the same time, it emphasizes the period of ontogeny that has not been practically studied, such as late adolescence and periods of adulthood. And since the aforementioned age stages are a period of bright flowering of personality, which develops and manifests itself in the activity of the individual, then it is expedient to study here not so much the influence and interaction of the agents of socialization, as their own attitude, the person's assessment of their religiosity. The role of personality's own religious activity as the subject factor of his\her religious socialization has been substantiated. Results of the comparative empirical study on expression degree of the main aspects of religious activity in adolescence and early adulthood have been described and interpreted. It has been stated that in the majority of religious, as well as pre-religious feelings and internal motives of religiousness, with certain age, the experience has weakened due to the feeling of loneliness, the feeling of "déjà vu" and the bifurcation of personality's religious self-consciousness between "sinful" and "righteous", and, therefore, the effectiveness of appealing to God in order to attain the desired state of well-being has intensified.

The article is devoted to topical issues of securing the rights of the passenger under the legislation of Ukraine. A comparative analysis of the transport legislation of Ukraine with that of the EU has led to the conclusion that not all passenger rights, which they rely on in the present civilizational context, are now legally enshrined. The extent of their provision is currently minimal. Oddly enough, the right to safety did not find its normative regulation either in the acts of transport and civil legislation, or in the Constitution of Ukraine. In the author's view, it must be at the forefront of such fundamental natural human rights as are relevant to human life and health. It should be the main criterion for the proper performance of the contract of carriage of passengers by the carrier. The author insists that the legislation of Ukraine should enshrine the rights of the passenger, which constitute not only the content of the design of the obligation to carry the passenger, but also personal non-property rights, the exercise of which is correlated with the manner of performance of the contract of carriage of the passenger, depending on the technical features of the operation of different modes of transport. as is the case under EU law. These include the right to security, to non-discrimination, to mobility, to accessibility, to assistance, to guarantees of protection, to compensation in case of violation, to the availability of protection, to the right to be heard, to the proper application of national law. These rights should receive regulatory support that formalizes a harmonious combination of legal, organizational, ideological, economic and social components. The legal regulation of certain legal guarantees, in particular the peculiarities of exercising the right of defense and the use of instruments of civil liability of the carrier for improper performance of contractual obligations and / or violation of the rights of passengers (penalties - compensation) can be applied differently by types of ...

The article examines the nomination process in modern Ukrainian political discourse in military actions in Donbas. It is proved that the name «anti-terrorist operation» does not correspond to the content of political phenomenon marked with this term. The main attention is paid to an individual second name of denotate «occupational regime in some districts of Donetsk and Lugansk regions», its formal and grammar organizations, lexical and semantic fillers within the constituent positions, possible izofunctional relations at the level of form and content, its connotative meaning. Also, based on the linguistic and extra linguistic criteria, denotative and connotative meaning, the semantic classification of periphrastic expressions was given. The author analyses the semantic models of the word-marker war and derived components with the following reference features such as «ideological intention», «driving force», «goal», «place», «local conflict», «illegitimacy», «time», «place in the history of interrelated events», compound models of descriptive notions. In general, the author shows the difference between general linguistic and individual, military and nonmilitary periphrases and states the co-referential interactions among them and their origin.Key words: anti-terrorist operation, axiological potential, connotational semantics, denotate «occupational regime in some districts of Donetsk and Lugansk regions», denotational semantics, military and nonmilitary lexicon, second nominations (periphrases), semantic models, word-marker war. ; Статтю присвячено дослідженню процесу номінування в сучасному українському політичному дискурсові воєнних дій на Донбасі. Доведено, що офіційна назва «антитерористична операція» не відповідає змістові позначуваного нею політичного явища. Основну увагу приділено індивідуальним вторинним назвам денотата «сучасні воєнні дії на Донбасі», їхній формально-граматичній організації, лексико-семантичній наповнюваності з боку конститутивних позицій, можливим ізофункційним відношенням на рівні форми та змісту, конотаційним властивостям. З опертям на мовні й позамовні чинники, на дено- тативне та конотативне значення здійснено семантичну класифікацію перифрастичних зворотів, розглянуто семантичні моделі зі словом-маркером війна й залежними від нього компонентами з такими референційними ознаками, як «ідеологічна спрямованість», «ру- шійні сили (рушійна сила)», «мета», «місце», «локальний конфлікт», «нелегітимність», «час», «місце в історії суміжних подій», проаналізовано комбіновані моделі описових найменувань. Розмежовано загальномовні й індивідуально-авторські, мілітарні та немілітарні перифрази, з'ясовано кореферентні зв'язки між ними, чинники, які спричиняють з'яву їх.Ключові слова: аксіологічний потенціал, антитерористична операція, вторинні найменування (перифрази), денотат «сучасні воєнні дії на Донбасі», денотативна семантика, конотативна семантика, мілітарна / немілітарна лексика, семантичні моделі, слово-маркер війна. Статья посвящена исследованию процесса номинирования в современном украинском политическом дискурсе военных действий на Донбассе. Доказано, что официальное название «анти- террористическая операция» не соответствует содержанию обозначаемого им политического явления. Основное внимание уделено индивидуальным вторичным названиям денотата «современные военные действия на Донбассе», их формально-грамматической организации, лексико-семантической наполняемости со стороны конститутивных позиций, возможным изофункциональным отношениям на уровне формы и содержания, коннотативным свойствам. С опорой на языковые и внеязыковые факторы, на денотативное и коннотативное значение осуществлена семантическая классификация перифрастических оборотов, рассмотрены семантические модели со словом-маркером война и зависимыми от него компонентами с такими референциональными свойствами, как «идеологическая направленность», «движущие силы (движущая сила)», «цель», «место», «локальный конфликт», «нелегитимность», «время», «место в истории смежных событий», проанализированы комбинированные модели описательных наименований. Разграничены общеязыковые и индивидуально-авторские, милитарные и немилитарные перифразы, выяснены кореферентные связи между ними, факторы, вызывающие появление их.Ключевые слова: аксиологический потенциал, антитеррористическая операция, вторичные наименования (перифразы), денотат «современные военные действия на Донбассе», денотативная семантика, коннотативная семантика, милитарная / немилитарная лексика, семантические модели, слово-маркер война. The article examines the nomination process in modern Ukrainian political discourse in military actions in Donbas. It is proved that the name «anti-terrorist operation» does not correspond to the content of political phenomenon marked with this term. The main attention is paid to an individual second name of denotate «occupational regime in some districts of Donetsk and Lugansk regions», its formal and grammar organizations, lexical and semantic fillers within the constituent positions, possible izofunctional relations at the level of form and content, its connotative meaning. Also, based on the linguistic and extra linguistic criteria, denotative and connotative meaning, the semantic classification of periphrastic expressions was given. The author analyses the semantic models of the word-marker war and derived components with the following reference features such as «ideological intention», «driving force», «goal», «place», «local conflict», «illegitimacy», «time», «place in the history of interrelated events», compound models of descriptive notions. In general, the author shows the difference between general linguistic and individual, military and nonmilitary periphrases and states the co-referential interactions among them and their origin.Key words: anti-terrorist operation, axiological potential, connotational semantics, denotate «occupational regime in some districts of Donetsk and Lugansk regions», denotational semantics, military and nonmilitary lexicon, second nominations (periphrases), semantic models, word-marker war.

3-я Залізна дивізія Армії УНР — військове формування, яке 26-27 червня 1919 року витримало оборону залізничної станції Вапнярка, що забезпечувало наступ головних військ УНР на місто Київ. 14-17 вересня 1920 року інженери дивізії разом із польськими інженерами побудували 330-метровий міст через річку Дністер біля села Городниця сучасної Івано-Франківської області. ; The 3rd Iron Division of the UPR Army was a military formation that withstood the defense of the Vapnyarka railway station on June 26-27, 1919, that it was ensuring the offensive of the main UPR troops against the city of Kyiv. On September 14-17, 1920, the engineers of the division together with Polish engineers built a 330-meter-long bridge over the Dniester River near the village of Horodnytsia in the modern Ivano-Frankivsk region.

The article deals with the psychological characteristics of college‐age as a complex factor of adaptation of students of higher educational institutions III‐IV accreditation levels in modified due to aggravation of the military‐political situation, social environment. Defined chronological framework college age; as a result of the statistical analysis of the 19 most famous periodization systems installed chronological localization of conventional boundaries separating adjacent stages, periods and phases of ontogeny in the range from the 13th to the 30th year of life. We consider the main socio‐psychological characteristics of the age of human development during adolescence and adulthood as a phase of ontogeny, equally define the character of college age. Formulated the main determinants of age of social and adaptive processes among students. ; У статті розглянуті психологічні особливості студентського віку як комплексного чинника адаптації студентів вищих навчальних закладів ІІІ– ІV рівня акредитації у зміненому внаслідок загострення військово‐ політичної ситуації соціальному середовищі. Визначені хронологічні межі студентського віку; в результаті статистичного аналізу 19‐ти найвідоміших періодизаційних систем встановлена хронологічна локалізація умовних границь, що розділяють суміжні етапи, періоди і фази онтогенезу в діапазоні від 13‐го до 30‐го року життя. Розглянуті головні соціально‐ психологічні особливості вікового розвитку людини в періоди юності і зрілості як саме ті фази онтогенезу, що однаковою мірою визначають характер студентського віку. Сформульовані головні вікові детермінанти соціально‐адаптаційних процесів в середовищі студентської молоді.

The article deals with the psychological characteristics of college‐age as a complex factor of adaptation of students of higher educational institutions III‐IV accreditation levels in modified due to aggravation of the military‐political situation, social environment. Defined chronological framework college age; as a result of the statistical analysis of the 19 most famous periodization systems installed chronological localization of conventional boundaries separating adjacent stages, periods and phases of ontogeny in the range from the 13th to the 30th year of life. We consider the main socio‐psychological characteristics of the age of human development during adolescence and adulthood as a phase of ontogeny, equally define the character of college age. Formulated the main determinants of age of social and adaptive processes among students. ; У статті розглянуті психологічні особливості студентського віку як комплексного чинника адаптації студентів вищих навчальних закладів ІІІ– ІV рівня акредитації у зміненому внаслідок загострення військово‐ політичної ситуації соціальному середовищі. Визначені хронологічні межі студентського віку; в результаті статистичного аналізу 19‐ти найвідоміших періодизаційних систем встановлена хронологічна локалізація умовних границь, що розділяють суміжні етапи, періоди і фази онтогенезу в діапазоні від 13‐го до 30‐го року життя. Розглянуті головні соціально‐ психологічні особливості вікового розвитку людини в періоди юності і зрілості як саме ті фази онтогенезу, що однаковою мірою визначають характер студентського віку. Сформульовані головні вікові детермінанти соціально‐адаптаційних процесів в середовищі студентської молоді.

Конкурентний, інституційний, коерсивний тиски та тиск наслідування, які є наслідками зростання глобалізації в секторі вищої освіти, призвели до необхідності зміни моделі керівництва університетами. Адже, для того, щоб ефективно управляти змінами, необхідно добре організоване управління університетами. Метою статті є за допомогою монографічного методу довести необхідність вибору алломорфічного підходу до реформування управління університетами. Цей підхід дозволяє використовувати «глобальний шаблон» на основі внутрішніх українських традицій та послідовно модифікувати управління в українських університетах. ; Universities' mission is three-faceted: teaching, research and public service. In today's world, these areas under influence of both external and internal factors are changing rapidly. Enormous changes are occurring in the governance of universities as well. As a result of being long time behind the iron curtain Ukrainian universities have got a lot to catch up, especially in the realm of governance. Changes in this area are long overdue as some threats universities are facing now are so serious that endanger the existence of the universities themselves. The Globalisation as the process of the widening, deepening and speeding up of world wide interconnectedness is a cause of immense changes in universities. The aim of the paper is with the help of monographic method mainly to dash off to work out the allomorphic model of changes in the governance of universities. We argue that there are two alternatives there, using either isomorphic or allomorphic model. The former one is restrictive, prescribing up to details, the later one allowing universities use the 'global template' taking into account the circumstances, the base it is going to be build on. Using the allomorphic model universities reforming themselves based on that is their core, and they do so in an active and creative way. We believe that the competitive, institutional, coercive and mimetic pressures universities are under press them to change themselves. In order those changes be efficient they must be based on something native, something that best meets the requirement of the environment the university is in. Putting one 'global template' on all seems to as inadequate. This approach lacking the diversity the world is full of. We are all living in different circumstances, so we must adjust the global approach to the local base. So, in order to effectively manage the changes universities must be well governed. Of the two alternative approaches that they can opt for, we believe it is appropriate to use allomorphic option that allows the use of «global template» based on internal Ukrainian «base» and consistently and methodically modify governance in Ukrainian universities. Universities' mission is three-faceted: teaching, research and public service. In today's world, these areas under influence of both external and internal factors are changing rapidly. Enormous changes are occurring in the governance of universities as well. As a result of being long time behind the iron curtain Ukrainian universities have got a lot to catch up, especially in the realm of governance. Changes in this area are long overdue as some threats universities are facing now are so serious that endanger the existence of the universities themselves. The globalisation as the process of the widening, deepening and speeding up of worldwide interconnectedness is a cause of immense changes in universities.

The article shows how philosophers' understanding of the problem of alienation developed, reflects its role and place in the life of modern society. Based on the ideas of neo-Marxists (G.Marcuse, D.Lukacs), the author shows that the development of capitalism and the improvement of the material living conditions of people did not solve the problem of alienation, but gave rise to its new forms, such as a consumer society, one-dimensional man. Important for the article is the idea that capitalism has become more mature and sustainable due to the attractiveness of the world of consumer goods. That is, alienation has acquired an outwardly "voluntary" character. The article also discussed the problem of alienation in the context of postmodernism (J.Baudrillard, F.Jameson and others). In this vein, the question of the illusory nature of symbolic forms of practice and the role of alienation in their emergence are touched upon. Remaining on Marxist positions, the author does not share the understanding of the symbolic sphere as being exclusively independent of its reflection by a person. Simulations and simulacra are a specific feature of precisely capitalist society. But the power of simulacra over human consciousness is not absolute even under capitalism. Alienation is surmountable, but at the same time it is considered as a necessary stage in the development of social relations, important for the formation of civilization.Alienation was the reason for the atomicity of society, its inertia and the absence of its qualitative development. In turn, this has led to numerous practical consequences: poverty, social stratification, depression, a crisis of sovereignty and real democracy. The article provides a philosophical basis for solving these problems of our time.The research results lead the author to the following conclusions. Late capitalism is more stabilized and stable than the capitalism of the time of Marx, so far as alienation spread to the sphere of consumption. In these conditions, the conflict between a person and the results of his activities is not absolute, but peripheral. There is established one-dimentional thinking in consumer society, in which human practice loses its meaningful part, and the form, the outer shell, begins to prevail in it. Overcoming alienation in late capitalism is the restoration of the objective essence of concepts that have acquired a largely symbolic character: freedom, democracy, sovereignty, etc. Therefore, the author considers progressive a partial return to the classical type of alienation, in which there was an active reflection of these concepts. ; У статті показано, як розвивалося розуміння філософами проблеми відчуження, відображена його роль і місце в житті сучасного суспільства. Ґрунтуючись на ідеях неомарксистів (Г.Маркузе, Д.Лукач), автор показує, що розвиток капіталізму і поліпшення матеріальних умов життя людей не вирішило проблему відчуження, а породило його нові форми, такі як суспільство споживання, одновимірний людина. Для статті важлива ідея про те, що капіталізм став більш зрілим і стійким завдяки привабливості світу споживчих благ. Тобто, відчуження набуло зовні «добровільний» характер. У статті також досліджується проблема відчуження в контексті постмодернізму (Ж.Бодрійяр, Ф.Джеймісон і ін.). У цьому ключі порушено питання ілюзорності символічних форм практики і роль відчуження в їх виникненні. Залишаючись на марксистських позиціях, автор не поділяє розуміння сфери символічного як виключно незалежної від відображення її людиною. Симуляції і симулякри є специфічною рисою саме капіталістичного суспільства. Але влада симулякрів над свідомістю людини не абсолютна навіть при капіталізмі. Відчуження можна перебороти, але при цьому воно розглядається як необхідний етап у розвитку суспільних відносин, важливий для становлення цивілізації.Відчуження послужило причиною атомарності суспільства, його відсталості і відсутності його якісного розвитку. У свою чергу, це призвело до численних практичних наслідків: бідності, соціального розшарування, депресії, кризи суверенітету і реальної демократії. У статті дається філософська основа вирішення цих проблем сучасності.Результати дослідження підводять автора до наступних висновків. Пізній капіталізм більш стабільний і стійкий, ніж капіталізм часів Маркса, оскільки відчуження поширилося на сферу споживання. У цих умовах конфлікт людини і результатів його діяльності носить не абсолютний, а периферійний характер. У споживчому суспільстві встановлюється одномірне мислення, при якому людська практика втрачає змістовну частину, і в ній починає переважати форма, зовнішня оболонка. Подолання відчуження в пізньому капіталізмі – це відновлення об'єктивної сутності понять, які придбали багато в чому символічний характер: свобода, демократія, суверенітет і т.ін. Тому автор вважає прогресивним часткове повернення до класичного типу відчуження, при якому відбувалася активна рефлексія цих понять. ; У статті показано, як розвивалося розуміння філософами проблеми відчуження, відображена його роль і місце в житті сучасного суспільства. Ґрунтуючись на ідеях неомарксистів (Г.Маркузе, Д.Лукач), автор показує, що розвиток капіталізму і поліпшення матеріальних умов життя людей не вирішило проблему відчуження, а породило його нові форми, такі як суспільство споживання, одновимірний людина. Для статті важлива ідея про те, що капіталізм став більш зрілим і стійким завдяки привабливості світу споживчих благ. Тобто, відчуження набуло зовні «добровільний» характер. У статті також досліджується проблема відчуження в контексті постмодернізму (Ж.Бодрійяр, Ф.Джеймісон і ін.). У цьому ключі порушено питання ілюзорності символічних форм практики і роль відчуження в їх виникненні. Залишаючись на марксистських позиціях, автор не поділяє розуміння сфери символічного як виключно незалежної від відображення її людиною. Симуляції і симулякри є специфічною рисою саме капіталістичного суспільства. Але влада симулякрів над свідомістю людини не абсолютна навіть при капіталізмі. Відчуження можна перебороти, але при цьому воно розглядається як необхідний етап у розвитку суспільних відносин, важливий для становлення цивілізації.Відчуження послужило причиною атомарності суспільства, його відсталості і відсутності його якісного розвитку. У свою чергу, це призвело до численних практичних наслідків: бідності, соціального розшарування, депресії, кризи суверенітету і реальної демократії. У статті дається філософська основа вирішення цих проблем сучасності.Результати дослідження підводять автора до наступних висновків. Пізній капіталізм більш стабільний і стійкий, ніж капіталізм часів Маркса, оскільки відчуження поширилося на сферу споживання. У цих умовах конфлікт людини і результатів його діяльності носить не абсолютний, а периферійний характер. У споживчому суспільстві встановлюється одномірне мислення, при якому людська практика втрачає змістовну частину, і в ній починає переважати форма, зовнішня оболонка. Подолання відчуження в пізньому капіталізмі – це відновлення об'єктивної сутності понять, які придбали багато в чому символічний характер: свобода, демократія, суверенітет і т.ін. Тому автор вважає прогресивним часткове повернення до класичного типу відчуження, при якому відбувалася активна рефлексія цих понять.

The article presents data on the prevalence of hormonal disorders and the establishment of their relationship between the state of mental health and the functional state of body systems in women who participated in hostilities who suffered contusions. The objective: to establish the relationship between the indicators of hormonal homeostasis in women–participants of hostilities of reproductive age, who suffered injuries, and the state of their mental and physical health. Materials and methods. In the last few years, 55 women of reproductive health were excluded (the main group and the group of children), who took part in the fighting women and became aware of contusions, the middle age of the situation was 27.08±4.23. Term perebuvannya in the zone of fighting days 29.34±9.21 months, an hour from the moment of rejection of a light traumatic ear injury (contusion) 18.8±9.2 months. The control group received data from 65 civilian women of reproductive health (average age 32.21±7.32). In the main group, 20 women of reproductive age may have traces of contusion in patients with post-concussion syndrome (F7.02 for MKH-10) and 35 women of reproductive age in the group of children who do not have traces of contusion in patients with post-concussion syndrome. Results. Statistically significant deviations in the indicators of autonomic regulation, levels of gonadotropic and steroid hormones, as well as an integrated indicator of pathology in comparison with civilian women. It has been proven that women servicemen, participants in hostilities who have suffered contusions, acquire reproductive health disorders due to the impact of both traumatic brain injury and stress factors associated with military service. Conclusions. This justifies the feasibility of developing a program of medical and psychological support for women servicemen and appropriate medical and psychological rehabilitation of veterans, aimed at their full adaptation to peaceful life.

The purpose of the study is to take into account the experience of 35 highly developed countries of the world that are members of the Organization for Economic Cooperation and Development (OECD) for the formation of state innovation policy in Ukraine Research methods. Comparative analysis, logical–structural, analytical and systemic. Results of work. The modern forms of government assistance to increase the level of innovativeness of the national economy through financial and non–financial methods, organizational mechanisms and individual tools of program–targeted impact on the country's priority industries and production are investigated. The scope of the results. Economics and management of the national economy, methods and mechanisms for regulating economic processes and their efficiency. Conclusions. Market–based commercial instruments and incentives alone are not enough to maintain an appropriate competitive level of innovation in the national economy. Two–thirds of success depends on government incentives. Including financing of scientific and technical developments from budgetary funds up to three percent of GDP. Strategic planning, project, program–target approach, high–quality operational management of innovation activities, state policy of generating demand for innovation, the activities of state agencies to manage the use of funds in priority areas, protection of intellectual products, transfer of developments to production relevant for Ukraine to restore target criteria for high–tech national economy.

The problems of colonialism and post-colonialism are very important for the modern world. Postcolonial studios are one of the key components of intellectual discourse. However, most of them have a serious flaw, namely the reduction of the topic to the collapse of colonial expansion and colonial exploitation to racial and geographical factors. These studios are about as colonizers view Europeans, and as oppressed peoples of the colonies view residents of other parts of the world. These researchers also do not pay attention to the fact that the Russian Empire had a colony at one time, not in America or Africa, but most of its colonies were in Asia. In addition, the Russian Empire had colonies in Europe: Finland, part of Poland, most of Ukraine, and so on. In turn, the German empire held in colonial condition the part of Poland that belonged to it. In Europe, therewere other colonies of other states. Therefore, at the end of the 19th and in the first third of the 20th century, the concept of "colony of the European type" appeared in socio-political thought. Ukrainian thinkers of this age (namely, Julian Bachinsky, Ivan Franko, Lesja Ukrainka Sergey Mazlakh and Vasyl Shahray, Mikhaylo Volobuev and others) by using certain methodologies investigated various aspects of the existence of such colonies, primarily of the case of Ukraine. Bachinsky puts the focus on purely economic factors that determine the colonial status of Ukraine, Franco – on national-political, Lesja Ukrainka – on existential, Mazlakh and Shahray – emphasized the aggregate of national, political and economic. At the same time, none of them took as the basis of the ethnolinguistic factor, like some Ukrainian researchers of colonialism do now. The article focuses on the ideas of Mikhaylo Volobuyev, which combine economic, political, socio-cultural and existential factors. Volobuyev, in addition, thoroughly criticized the substantial limitations of the racial-geographical approach to the problem of colonialism. Many of his ideas are relevant to modern challenges, others need rethinking in the context of the mutual struggle between different projects of globalization. Thus, in Ukraine at the end of the 19th century and in the first third of the 20th century there was a powerful intellectual direction of anti-colonial socio-political thought that did not reduce the problem of colonialism either to the racial factor, or to the geographical, or to the ethno-linguistic one. The author believes that such an integrated, multi-factor approach to the problems of colonialism and vision of overcoming the colonial heritage is the most urgent one. Therefore, it is expedient and necessary to appeal to the heritage of Ukrainian thinkers who turned to anti-colonial discourse.

The proposed article examines the process of transformation of UkrainianPolish bilateral good neighborly relations to the level of strategic partnership, which took place in the late 90s of the twentieth century. In official international practice and scientific literature, 1997 is considered to be the milestone from which the strategic partnership in modern Ukrainian-Polish relations is counted. The Republic of Poland and Ukraine jointly developed and tested mechanisms for the implementation and coordination of their strategic interests in the field of regional security, foreign policy, bilateral cooperation, and military cooperation. The political will of the leaders of both countries and the political establishment found expression in the formation of a strategic partnership, which is equally important for both Ukraine and Poland. The strategic partnership of the two countries at the beginning of the XXI century is constantly strengthened by cooperation within the existing interstate mechanisms and relies on a coherent regulatory framework, acting as a major driver of development and deepening of bilateral cooperation not only in politics but also in economics, cross-border and humanitarian cooperation. It is clear that the deepening of the Ukrainian-Polish strategic partnership in the future will depend on a number of factors and will be implemented in the context of serious geopolitical changes in Central and Eastern Europe. Therefore, at the present stage, the issue of formation and implementation of new strategic tasks is on the agenda of Ukraine and the Republic of Poland, based on the analysis of the political situation, economic realities, and so on. Despite some problems in the field of historical memory, the existing partnership between the two countries is mutually beneficial and has significant prospects.

The article analyses international legal acts that regulate the labour relations of certain categories of workers, as well as related problems. Their distinctive feature is the age that a person has reached at the time of entering into such a legal relationship. The peculiarities of such regulation are determined; its characteristic features are specified. Due to the fact that age is one of the legal facts that affect the legal status of the employee, an attempt is made to distinguish between age groups of employees and to identify features of their legal status in the employment relationship. The methodological basis of the study includes general and special methods of cognition. The dialectical method examines the problems of legal regulation of international norms on the use of hired labour of minors and the elderly and their relationship with a number of trends that have different effects on international labour law. Formal-logical and systematic methods are used to study the content of international legal acts governing labour relations of minors and the elderly. The main result of the study is the regulation in international legal acts of relations concerning the use of hired labour of minors and the elderly, improving its conditions, protection against discrimination and creating conditions for the free exercise of their ability to work within national laws, for comparative legal analysis and finding ways to improve existing systems. The article also pays attention to the content, significance and features of the basic principles for the use of hired labour of minors and the elderly, the establishment by member states of the minimum age for employment.

The article is written in the scientific polemic genre and it is a continuation of the discussion that began earlier in the professional environment. The author defends the position to give more attention to culture layers of the 20th during conducting an archaeological excavation. The problem is the uncertainty of the cultural deposits' status of the 20th century. The purpose of the article is to determine the 20th century culture deposits historical value. Research methodology. Common-scientific methods are used. The typological method is also used, in particular, for 20th century culture deposits classification. The scientific novelty lies in the first, in Ukrainian historiography, attempt to argue a historical value of the 20th-century cultural layers. Conclusion. The modern culture deposits' historical value is in that they are at least a historical source and also an epoch monument. In addition to scientific, individual artifacts or complexes on cultural layers of modern times can have artistic, aesthetic, museum, tourist, anthropological, ethnographic, national, political, ideological, economic, social value.