Динамика нарушений адаптивных функций у врачей военного мобильного госпиталя при выполнении профессиональных обязанностей в условиях вооруженного конфликта ; Динаміка порушень адаптивних функцій у лікарів військового мобільного госпіталю при виконанні професійних обов'язків в умовах військового конф...
Актуальность. В современных условиях ведения локальных вооруженных конфликтов требования к квалификации военных медицинских работников, их профессиональной деятельности, качеству медицинской помощи, которую они оказывают, максимально повышенные. Это возможно при условии профессиональной компетентности военного врача, его психологического и физического здоровья, психической стойкости к развитию негативных состояний, обусловленных стрессогенностью их круглосуточной работы. Профессиональные обязанности военных врачей связаны с высокой степенью ответственности за жизнь и здоровье раненных, травмированных и больных военнослужащих. Они требуют от военного медицинского специалиста безотлагательного принятия решения, самодисциплины, высокой работоспособности в экстремальных условиях, эмоциональной отдачи, постоянного психологического интеллектуального напряжения. Все эти факторы могут приводить к истощению психологических и физических ресурсов и, как следствие, к профессиональному выгоранию с последующим развитием соматического заболевания. При этом в настоящее время отсутствуют клиникопсихологические и медицинские технологии, направленные на сохранение здоровья военного врача, предупреждение и снижение риска возникновения психосоматических осложнений. Материалы и методы. На основании информированного согласия с соблюдением принципов медицинской биоэтики и деонтологии были опрошены 30 офицеров, военных врачей: 26 мужчин и 4 женщины, которые проходят военную службу в военном мобильном госпитале (г. Покровск, Донецкая область). Оценка субъективного состояния проводилась с помощью базовых психологических опросников: Басса — Дарки (враждебность и агрессивность), Спилбергера — Ханина (оценка ситуационной и личностной тревожности), шкалы самооценки депрессии Цунга, шкалы астении Малковой. Результаты. В результате исследования выявлено, что у опрошенных отсутствуют выраженные признаки враждебности и имеет место низкий уровень агрессивности. У женщин этот показатель больше, но не превышает предел нормы. Также у протестированных военных врачей по шкале самооценки депрессии Цунга отслеживается склонность к депрессии на уровне субдепрессии на двенадцатом месяце пребывания в зоне ведения боевых действий. Больше это касается врачей женского пола. У опрошенных врачей также отмечаются астенические проявления. Средние показатели по результатам астенического состояния составляют 75,2, что соответствует умеренной астении. Средние показатели у женщин — 76,4 (умеренная астения), у мужчин — 54,1 (незначительно выраженная астения). По полученным данным в результате проведенного тестирования по шкале Спилбергера — Ханина можно утверждать о прогрессировании всех видов тревожности, которая увеличивается согласно срокам пребывания в зоне боевых действий. Если у мужчин тревожность расценивается как средняя, то у женщин — как высокая. Средние показатели по результатам шкалы Спилбергера — Ханина: ситуационная тревожность — 45,8; личностная тревожность — 45,5. У мужчин средние показатели составили: ситуационной тревожности — 43,3, личностной — 43,1; у женщин — 55,8 и 55,2 соответственно. Выводы. Адаптивные нарушения у военных врачей характеризуются сочетанием астенических и тревожнодепрессивных симптомов, которые с увеличением срока пребывания в зоне вооруженного конфликта значительно прогрессируют. При необходимости постоянного взаимодействия с коллегами и пациентами возникают отклонения в психическом и соматическом состоянии врачей. Частыми психосоматическими проявлениями выгорания становятся общее недомогание, ощущение нехватки воздуха, тошнота, головокружение, бессонница, повышенная потливость, тремор, неприятные ощущения в области сердца, перепады артериального давления. Переход реакций c уровня эмоций на уровень психосоматических расстройств свидетельствует о том, что эмоциональная защита на определенном этапе не справляется с высокими нагрузками, что ведет к проявлению физиологических расстройств. Анализ и решение данной проблемы позволят разработать концепцию ранней диагностики и комплексной профилактики невротических расстройств, психосоматических или обострение хронических соматических заболеваний. Это также позволит сохранить и укрепить психическое и физическое здоровье врачейспециалистов и, соответственно, повысить качество медицинской помощи, которую они оказывают пострадавшим в зоне боевых действий. ; Актуальність. В сучасних умовах ведення локальних збройних конфліктів вимоги до кваліфікації військових медичних працівників, продуктивності їх професійної діяльності, якості медичної допомоги, що вони надають, максимально підвищені. Це можливо за умови професійної компетентності військового лікаря, його психологічного та фізичного здоров'я і, що важливо, психічної стійкості до розвитку негативних станів, обумовлених стресогенністю їх цілодобової праці. Професійні обов'язки військових медичних працівників пов'язані з високим ступенем відповідальності за життя та здоров'я поранених, травмованих та хворих військовослужбовців. Вони часто потребують від військового спеціаліста термінового прийняття рішення, самодисципліни, вміння зберігати високу працездатність в екстремальних умовах, емоційної віддачі, постійного психологічного й інтелектуального напруження. Всі ці фактори можуть призводити до виснаження психологічних та фізичних ресурсів і, як наслідок, до професійного вигорання та захворювання. При цьому сьогодні практично відсутні дієві клінікопсихологічні та медичні технології, спрямовані на збереження здоров'я військового лікаря, запобігання або зниження ризику виникнення психосоматичних захворювань. Матеріали та методи. На підставі інформованої згоди з дотриманням принципів медичної біоетики та деонтології було опитано 30 офіцерів, військових лікарів: 26 чоловіків та 4 жінки, які проходять військову службу у військовому мобільному госпіталі (м. Покровськ, Донецька область). Оцінка суб'єктивного стану проводилася за допомогою базових психологічних опитувальників: Басса — Даркі (ворожість, агресивність), Спілбергера — Ханіна (оцінка ситуативної й особистісної тривожності), шкали самооцінки депресії Цунга, шкали астенії Малкової. Результати. У результаті дослідження виявлено, що в опитаних відсутні виражені ознаки ворожості та має місце низький рівень агресивності. У жінок цей показник більший, але не перевищує межу норми. Також у протестованих військових лікарів за шкалою самооцінки депресії Цунга відслідковується схильність до депресії на рівні субдепресії на дванадцятому місяці перебування в зоні ведення бойових дій. Більше це стосується лікарів жіночої статі. В опитаних лікарів також відмічаються чіткі астенічні прояви. Середні показники за результатами шкали астенічного стану становлять 75,2, що відповідає помірній астенії. Середні показники в жінок — 76,4 (помірна астенія), у чоловіків — 54,1 (незначно виражена астенія). За отриманими даними внаслідок проведеного тестування за шкалою Спілбергера — Ханіна можна стверджувати про прогресування всіх видів тривожності, що прогресивно збільшується за термінами перебування в зоні бойових дій. Якщо в чоловіків тривожність розцінюється як середня, то в жінок — як висока. Середні показники за результатами шкали Спілбергера — Ханіна: ситуаційна тривожність — 45,8; особистісна тривожність — 45,5. У чоловіків середні показники становили: ситуаційної тривожності — 43,3, особистісної — 43,1; у жінок — 55,8 та 55,2 відповідно. Висновки. Адаптивні порушення у військових лікарів характеризуються поєднанням астенічних і тривожнодепресивних симптомів, що зі збільшенням терміну перебування в зоні збройного конфлікту значно прогресують. За потреби постійної взаємодії з колегами та пацієнтами виникають відхилення в соматичному та психічному стані лікарів. Частими психосоматичними проявами вигорання стають загальне нездужання, задуха, нудота, головокружіння, безсоння, підвищена пітливість, тремор, неприємні відчуття в ділянці серця, перепади артеріального тиску. Перехід реакцій із рівня емоцій на рівень психосоматичних розладів свідчить про те, що емоційний захист не справляється з незмінно високими навантаженнями та на даному етапі неминуче проявляється фізіологічними розладами. Аналіз та вирішення зазначеної проблеми дозволять розробити концепцію ранньої діагностики та комплексної профілактики невротичних розладів, психосоматичних чи загострення хронічних соматичних захворювань. Це також дозволить зберегти та зміцнити психічне та фізичне здоров'я лікарівспеціалістів і, відповідно, підвищити якість медичної допомоги, що вони надають потерпілим у зоні бойових дій. ; Background. In conditions of local armed conflict, the requirements for the qualification of military medical personnel, the performance of their professional activities, and the quality of medical care they provide are maximally raised. It is possible on the condition of professional competence of the military doctor, his psychological and physical health, and, importantly, psychological resistance to the development of negative conditions due to the stressfulness of their roundtheclock work. The professional duties of military medical personnel are associated with a high degree of responsibility for the life and health of the wounded, injured and ill soldiers. They often require a military specialist for urgent decision making, selfdiscipline, ability to maintain high performance in extreme conditions, emotional feedback, and constant psychological and intellectual stress. All of this can lead to the exhaustion of psychological and physical resources and, consequently, to professional burnout and disease. At the same time, today there are virtually no effective clinical psychological and medical technologies aimed at preserving the health of a military doctor, preventing or reducing the risk of psychosomatic illness. Materials and methods. Based on informed consent, in line with the principles of medical bioethics and deontology, 30 officers and military doctors were interviewed: 26 men and 4 women serving in the military hospital (Pokrovsk, Donetsk region). The assessment of the subjective state was carried out using basic psychological questionnaires: BussDurkee (hostility, aggressiveness); SpielbergerKhanin (assessment of situational and personality anxiety); Zung selfrating depression scale; Malkova's scale for the evaluation of asthenia. Results. As a result of the survey, it was found that the respondents do not have the expressed signs of hostility and there is a low level of aggressiveness. In women, this figure is greater, but does not exceed the limit of normal. Also, in the examined military doctors, according to Zung selfrating depression scale, depressive tendency at the level of subdepression was detected on the twelfth month of stay in the combat zone. It's more about female doctors. The surveyed doctors also have clear asthenic manifestations. The average figures for the asthenic state scale are 75.2, which corresponds to moderate asthenia. The average rate for women was 76.4 (moderate asthenia), in men the mean score was 54.1 (slightly pronounced asthenia). Based on the findings of the SpilbergerKhanin scale, it can be concluded that all types of anxiety are progressive that increases with the duration of stay in the combat zone. If in men anxiety is regarded as average, then in women it is high. The average score on SpilbergerKhanin scale: situational anxiety — 45.8; personal anxiety — 45.5. In men, the average figures were: situational anxiety — 43.3, personal — 43.1; in women — 55.8 and 55.2. Conclusions. Adaptive disorders in military doctors are characterized by a combination of asthenic and anxietydepressive symptoms, which significantly progress with an increase in the length of stay in the combat zone. In the conditions of the need for constant interaction with colleagues and patients, there are deviations in the somatic and psychological state of doctors. Frequent psychosomatic manifestations of burnout are general malaise, dyspnea, nausea, dizziness, insomnia, increased sweating, tremor, unpleasant sensations in the heart, changes in blood pressure. The transition of reactions from the level of emotions to the level of psychosomatic disorders suggests that emotional protection does not cope with invariably high loads and inevitably manifests itself in physiological disorders at this stage. Analysis and solution of this problem will allow developing the concept of early diagnosis and comprehensive prevention of neurotic disorders, psychosomatic diseases or exacerbation of chronic somatic diseases. It will also help to preserve and strengthen the mental and physical health of doctors and, accordingly, improve the quality of medical care they provide to the wounded persons in the combat zone.