The protection of intellectual property was crucial for stimulating innovation even before the word coronavirus became widespread. Without the protection of the ideas of the enterprise and the individual, scientists and inventors would not be able to take full advantage of their inventions and would focus less on research and development. Likewise, if artists do not receive full remuneration for their artwork, cultural viability suffers as a result. Several studies have shown that most US small businesses are unaware that their US patent or trademark does not protect them in other countries. If such a company is a real or potential exporter, it may find that foreign manufacturers have copied products, packaging, and business plans, even though the company has never done business abroad. Foreign forgers can easily steal product images, brochures and logos from a website and register these materials as their own inventions in their home country if the company has not registered them in the inventor's home country. For this reason, various national governments have begun to take practical steps to monitor intellectual property policies. The objective of this paper is to briefly describe the problems in the political dimension of the industry.
The article examines the state of the political views of the USSR population in the transition of the totalitarian and authoritarian regimes in 1950–1960's. The research attention is drawn to trends in the formation of political attitudes regarding the aggravation of the international situation and prospects for the beginning of a new world war. The possibility of the hostilities outbreak in 1950–1960's has been widely discussed by almost all strata of the Soviet society. This contributed to the reports in the Soviet media. Ideas about the methods of warfare with a very weak understanding of the nuclear war nature and the development of the nuclear weapons strategic carriers focused the people on the view about the future war as a battle primarily of land armies. In the early 1950's, the discussion of international relations in the Ukrainian society occurred, as a rule, in connection with the determination of their influence on possibility of hostilities resumption in the world. Archival documents indicate that the population did not always perceive the arms race, in which the Soviet Union supplied solely as a means to resist the aggressive actions of the Western countries. At the same time, the fear of a future war grew due to the warning of losing the benefits of a peaceful life. The overall strengthening of the arms race with the prospect of a new world war was not delighted in the absolute majority of the population. The desire to preserve the peaceful life dominated the political moods of the Ukrainian population.
The article considers the development of electoral political science as a new direction of Ukrainian political science. It is noted that in connection with the democratization of post-Soviet political regimes, there is an objective need to conduct electoral research, which should explain the peculiarities of voter behavior and the prospects for the use of electoral technologies. The origins of electoral research in American political science (P. Lazarsfeld, B. Berelson, G. Goda, E. Katz) and their perspectives in the context of possible autonomy in Ukrainian political science are shown. The contribution of specific foreign and domestic scientists to the development of electoral political science is highlighted. It is concluded that in Ukraine electoral political science as a scientific discourse emerged in the last decade of the twentieth century almost "from scratch" and is now formed as an autonomous branch of domestic political science.
The article deals with the issue on the correlation, study and usage of the international relations history theoretical foundations as a sufficiently specific scientific direction, combining the features of historical and political sciences, in particular world history, the history of diplomacy, political science, the theory of the international relations, etc. The emergence of the international relations history is connected with the development of national historical sciences, the study of the history of diplomacy, geopolitical concepts, the theory of international relations, etc. The results of the scientific study of the international relations history have laid the basis for the common international processes study. Throughout the XX-th century this direction was actively developing, been influenced upon by the confrontation of political systems. Accordingly, antagonistic ideologies were used, a sample selection of historical facts and sources was carried out. Such issues as the concept and the subject of the international relations history, its periodization, and relations with the world history, history of diplomacy, the theory of international relations and other scientific directions still remain controversial.
The main propositions of such schools of thought in international relations theory as realism, liberalism, and constructivism, which are used by researchers in these areas in the analysis of the political significance of epidemics and pandemics for international relations are highlighted and analyzed in the article. The author places special emphasis on the ongoing global pandemic of coronavirus disease 2019 (COVID-19) and identifies its main issues that are the focus of attention in the scientific works of political scientists. The author concludes that none of the three analyzed theories provide a comprehensive explanation of all the socio-political processes and transformations that have resulted from the spread of the COVID-19 pandemic on a global scale. The main research methods were analytical-synthetic and descriptive-narrative. ; У статті виокремлено та проаналізовано головні положення теорії реалізму, лібералізму й конструктивізму в міжнародних відносинах, які використовуються дослідниками зазначених напрямів при аналізі політичного значення епідемій та пандемій для міжнародних відносин. Автором зроблено особливий акцент на поточній пандемії коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) та визначено її основні питання, що перебувають у фокусі уваги в наукових роботах представників політичних наук. Автор дійшов висновку про те, що жодна із трьох проаналізованих теорій не надає всеосяжного пояснення усім суспільно-політичним процесам та соціальним трансформаціям, що виникли внаслідок поширення пандемії COVID-19 в глобальних масштабах. Основними методами досліджень стали аналітико-синтетичний та описово-розповідний.
Problem setting. The modern world continues to consider military power as one o f the most important tools for solving foreign policy problems. However, it is not an extraordinary option or a last resort in the range o f possible shares. Military power has become a widely used tool along with political and diplomatic actions. The decision to use military power is made by world actors based on their own understanding o f their national interests and the appropriateness o f its use, even without a UN resolution. Thus, the issue o f the study o f military power as a tool in international relations becomes relevant. Recent research and publications analysis. Consideration o f certain issues o f military strength aspects is reflected in the works o f R. Aron, O. Bodruk, A. Gramsci, R. Keohein, Н. Morgenthau, J. Nye, V. Smolyanyuk, Р. Taylor, A. Toffler, M. Trebin, K. Waltz, I. Wallerstein, S. Huntington and others. However, in modern conditions, the issue o f the use o f military power in international relations requires a new rethinking, especially in the context o f systemic changes in world society. Paper objective. The purpose o f this article is to analyze some aspects o f the use o f military power in international relations. Paper main body. The article reveals some aspects o f the use o f military power in international relations. The essence o f the military power o f the state, the forms and tasks o f its use are revealed.The article examines some aspects o f the use o f military power in international relations. The essence o f the military power o f the state, forms and tasks o f its application are revealed. It is highlighted that the simplest scenario o f the state's transition to military actions and in the international arena is the threat o f the use offorce demonstrated by it (explicit - hidden, real - conditional); A more complex type o f use o f military power remains armed violence - direct physical influence on the opposite side by means ofarmed struggle for the purpose o f its destruction or ...
The author reviewed the history of the formation of the leading scientific schools in international affairs, created at Taras Shevchenko National University of Kyiv, the main current research trends, the works written by the leading experts in the field of international relations. According to the author Ivan Franko National University of Lviv and Odessa National I.I. Mechnikov University also provides the development of scientific research in the field of international relations as well as a number of other higher educational institutions of Ukraine. The author concluded that research resources in higher educational institutions of Ukraine first are connected with the training of specialists in the field of international relations, and secondly these institutions explore the problems of different spheres of the modern international relations. One of the urgent problems is the place Ukraine occupied in international integration processes, in the political process and in the security system. An important place in the research is devoted to the international security and foreign policy strategies. Some representatives of the Ukrainian scientific school of international relations keep an issue on the regional international relations, in particular, in the Black Sea and the Mediterranean region and their role in the modern system of international relations. Therewith it is important to note that particular higher education institutions have a complete cycle of training specialists in the field of international relations, ranging from bachelors and completing the protection of master's and doctorate theses. ; Проаналізовано становлення та розвиток наукової школи міжнародників України на базі вищих навчальних закладів. Зосереджено увагу на історії створення київської школи міжнародників, діяльності львівської, одеської, донецької та інших наукових шкіл, сучасній проблематиці наукових досліджень, працях провідних науковців тощо.
The role of social media (social networks) in international relations is analyzed. The international relations as the main contributor to the world information space are singled out. Definitions of the main concepts characterizing the use of Internet technologies in the foreign policy activity of the state are given: foreign policy activity of the state, foreign policy behavior of the state, communication in the system of international relations or foreign policy communication of the state. The study used a set of general and special methods: the method of conceptual analysis in determining the basic characteristics of socio-political communication, comparative analysis, functional analysis (functions of foreign policy communication and activities). Social media and the Internet are turning into a new reality, where the main actors are states. The political image of the state is directly proportional to the image in the social media. The popularity of the state, diplomatic institutions depends on the openness of society and the advancement in social networks.
The article disclosed the specifics of the laws of politics and laws which determine operation of the governmental agencies. It was proved that the knowledge and use of their nature in the political life enabled the optimization of guidance in different political processes. The article stressed that any law, including natural, rarely was quite exhaustive and unambiguous as it was including comprising of various internally and externally contradictory trends. Thisstatement applied the laws of political science because their action made a large variety of effects, including random factors that had both objective and subjective natures. Key words: the politics, the purpose and means in politics, a trend, a law, laws of politics, laws of structures, laws of the functioning, the laws of development, "individual" laws. ; У статті розкрито суть і специфіку законів політики і законів, на основі яких вибудовуються, функціонують ті чи інші державні структури. Доведено, що їх знання і використання у політичному житті уможливлює оптимізацію керівництва різноманітними політичними процесами. Наголошується, що будь-який закон, зокрема природний, рідко буває цілком вичерпним та однозначним, він завжди приблизний, включає велику кількість різних внутрішньо та зовнішньо суперечливих тенденцій. Це надто стосується законів політології, оскільки на їх дію справляє вплив велика кількість різноманітних, зокрема випадкових, факторів як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. Ключові слова: політика, мета і засоби в політиці, тенденція, закономірність, закон, закони політики, закони структури, закони функціонування, закони розвитку, «індивідуальні» закони.
Problem setting. It has always been recognized by different scholars of social sciences that concepts are essential both to theory construction in different scientific realms as well as to applied research. A practical approach to concepts suggests that concepts, however complicated they might be, should be, in essence, boiled down to measurable indicators that, in turn, can be thoroughly studied by applying qualitative or quantitative approaches. Discussion around the nature of the concepts in social science in general and particularly in the political science brought about a number of terms to denote the concepts like «essentially contested concepts» or «nomadic concepts». In order to avoid the bothersome discussion of the meaning of concepts, a prominent American scholar of social science research methodology and international relations G. Goertz said that he preferred to define concepts implicitly through a discussion of how they could be constructed. He coined the term «semantic approach» to denote the traditional approach to concepts and his alternative approach is what this article critically analyzes in comparison to other approaches to concepts ' studies, including the traditional ones. Recent research and publications analysis. A great number of scholars contributed to the studies of concepts, among them G. Sartori, J. Gerring, Ch. Ragin, D. Collier, M. Richter and others. After W. B. Gallie coined the expression «essentially contested concepts» in 1956, a discussion on the phenomenon of «contestedness» of social and political concepts has commenced and never stopped. Among the very recent contributions to analysis of concepts the papers of M. W. Spicer, F. Berenskoetter and C. Greene should be mentioned. Paper objective is to identify both advantages and disadvantages of applied approaches to political concepts' construction that go beyond the traditional semantic approach and that, in turn, implies a closer examination of a causal, ontological, and realist view of concepts, suggested by G. Goertz, ...
The authors attempt to conceptualize approaches to determination of the nature and place of conflicts in international relations, as well as ways to resolve international conflicts in the modern theory of international relations. An international conflict is defined by the authors as an open political clash of two or more states (or other international actors) on the basis of differences or conflicts of interest. The views of leading theorists of realism, liberalism, and Marxism as directions in the theory of international relations were outlined. It was found that the end of the Cold War created further discussion about the prospects of world politics in the new conditions. During this period, the concepts of F. Fukuyama, S. Huntington, I. Wallerstein appeared, J. Galtung, M. Kaplan, K. Waltz, S. Brown and others expressed their views on the prospects of world politics and the nature of conflicts in the XXI century. Theorists of different scientific political science schools point on the persistence of conflicts in international relations, but their views on the nature of conflicts and the possibility of conflict management are different. The views of theorists on the influence of the structure of international relations system on the nature and intensity of international conflicts are systematized. The authors note that in the context of the study of international conflicts, the legal aspects of the regulation of international relations are of particular importance. In view of this, the main function of international law is to regulate international relations, the main subjects of which are states. Sovereignty remains the main feature of the state. It is noted that the mechanisms of formation and operation of international law are interstate, not supranational. It is determined that under modern conditions the attributes of modern international politics are regional crises, hybrid wars, information blockades, which do not contribute to the formation of a stable system of international relations ; У статті здійснено спробу концептуалізації підходів до визначення природи і місця конфліктів у міжнародних відносинах, а також шляхів вирішення міжнародних конфліктів у сучасній теорії міжнародних відносин. Міжнародний конфлікт визначається авторами як відкрите політичне зіткнення двох і більше держав (або інших міжнародних акторів) на підставі розбіжності або суперечності їх інтересів. Були окреслені погляди провідних теоретиків реалізму, лібералізму, марксизму як напрямів у теорії міжнародних відносин. З'ясовано, що завершення «холодної війни» створило подальшу дискусію про перспективи світової політики в нових умовах. У цей період з'являються концепції Ф. Фукуями, С. Гантінгтона, І. Валлерстайна, свій погляд на перспективи світової політики і характер конфліктів у XXI столітті висловлюють Й. Галтунг, М. Каплан, К. Уолтц, С. Браун та інші. Теоретики, які належать до різних наукових політологічних шкіл, вказують на збереження конфліктогенності в міжнародних відносинах, проте їх погляди на природу конфліктів та можливість управління конфліктами відрізняються. Систематизовано погляди теоретиків щодо впливу структури системи міжнародних відносин на характер та інтенсивність міжнародних конфліктів. Автори зазначають, що в контексті дослідження міжнародних конфліктів особливого значення набувають правові аспекти регулювання міжнародних відносин. З огляду на це головною функцією міжнародного права є врегулювання міжнародних відносин, основними суб'єктами яких є держави. А основною ознакою держави залишається її суверенітет. Зазначено, що механізми формування і дії норм міжнародного права носять міждержавний, а не наддержавний характер. Визначено, що за сучасних умов атрибутами сучасної міжнародної політики регіональні кризи, гібридні війни, інформаційні блокади, які не сприяють формуванню стійкої системи міжнародних відносин.
The authors attempt to conceptualize approaches to determination of the nature and place of conflicts in international relations, as well as ways to resolve international conflicts in the modern theory of international relations. An international conflict is defined by the authors as an open political clash of two or more states (or other international actors) on the basis of differences or conflicts of interest. The views of leading theorists of realism, liberalism, and Marxism as directions in the theory of international relations were outlined. It was found that the end of the Cold War created further discussion about the prospects of world politics in the new conditions. During this period, the concepts of F. Fukuyama, S. Huntington, I. Wallerstein appeared, J. Galtung, M. Kaplan, K. Waltz, S. Brown and others expressed their views on the prospects of world politics and the nature of conflicts in the XXI century. Theorists of different scientific political science schools point on the persistence of conflicts in international relations, but their views on the nature of conflicts and the possibility of conflict management are different. The views of theorists on the influence of the structure of international relations system on the nature and intensity of international conflicts are systematized. The authors note that in the context of the study of international conflicts, the legal aspects of the regulation of international relations are of particular importance. In view of this, the main function of international law is to regulate international relations, the main subjects of which are states. Sovereignty remains the main feature of the state. It is noted that the mechanisms of formation and operation of international law are interstate, not supranational. It is determined that under modern conditions the attributes of modern international politics are regional crises, hybrid wars, information blockades, which do not contribute to the formation of a stable system of international relations ; У статті здійснено спробу концептуалізації підходів до визначення природи і місця конфліктів у міжнародних відносинах, а також шляхів вирішення міжнародних конфліктів у сучасній теорії міжнародних відносин. Міжнародний конфлікт визначається авторами як відкрите політичне зіткнення двох і більше держав (або інших міжнародних акторів) на підставі розбіжності або суперечності їх інтересів. Були окреслені погляди провідних теоретиків реалізму, лібералізму, марксизму як напрямів у теорії міжнародних відносин. З'ясовано, що завершення «холодної війни» створило подальшу дискусію про перспективи світової політики в нових умовах. У цей період з'являються концепції Ф. Фукуями, С. Гантінгтона, І. Валлерстайна, свій погляд на перспективи світової політики і характер конфліктів у XXI столітті висловлюють Й. Галтунг, М. Каплан, К. Уолтц, С. Браун та інші. Теоретики, які належать до різних наукових політологічних шкіл, вказують на збереження конфліктогенності в міжнародних відносинах, проте їх погляди на природу конфліктів та можливість управління конфліктами відрізняються. Систематизовано погляди теоретиків щодо впливу структури системи міжнародних відносин на характер та інтенсивність міжнародних конфліктів. Автори зазначають, що в контексті дослідження міжнародних конфліктів особливого значення набувають правові аспекти регулювання міжнародних відносин. З огляду на це головною функцією міжнародного права є врегулювання міжнародних відносин, основними суб'єктами яких є держави. А основною ознакою держави залишається її суверенітет. Зазначено, що механізми формування і дії норм міжнародного права носять міждержавний, а не наддержавний характер. Визначено, що за сучасних умов атрибутами сучасної міжнародної політики регіональні кризи, гібридні війни, інформаційні блокади, які не сприяють формуванню стійкої системи міжнародних відносин.
В даній роботі розкривається тема військово-політичного та дипломатичного протистояння СРСР та США в Карибському басейні, а також розглядається загальний характер міжнародних відносин в 40-60-х рр., що призвели до цього конфлікту. ; This study reveals the topic of military-political and diplomatic confrontation between the USSR and the USA in the Caribbean, and also considers the general nature of international relations in the 40-60's that led to this conflict.
Вказано на проблеми інтеграції української політичної науки в міжнародний інформаційний простір. Зазначені причини низького рівня такої інтегрованості. Одним із шляхів вирішення проблеми може бути створення бібліометричних портретів учених, профілів журналів і підрозділів установ (на прикладі інформаційно-аналітичної системи «Бібліометрика української науки») Дана характеристика фаховим виданням з політичних наук, наголошується,що на сьогодні актуальною є поява нового центрального видання, котре було б представлене у відомих наукометричних базах даних. Охарактеризовані такі міжнародні наукометричні бази даних як: Web of Science, Scopus, Google Scholar, Index Copernicus. ; Указаны проблемы интеграции украинской политической науки в международное информационное пространство. Определены причины низкого уровня интегрированности политической науки. Одним из путей решения этой проблемы может быть создание библиометрических портретов ученых, профилей журналов и подразделений учреждений (на примере информационно-аналитической системы «Библиометрика украинской науки»). Дана характеристика профессиональным изданиям по политическим наукам, отмечается, что на сегодня актуальной проблемой является появление нового центрального издания, которое было бы представлено в известных наукометрических базах данных. Охарактеризованы такие международные наукометрические базы данных как: Web of Science, Scopus, Google Scholar, Index Copernicus. ; Problem setting. Today, the problem of highlighting the results of scientific research, accessibility and citation of scientific publications becomes a special issue. This is espe- cially true for political sciences, since the problem of displaying scientific periodicals in international science-computer databases is extremely acute.Recent research and publications analysis. Periodical scientific professional publica- tions as a means of institutionalization of science are examined by A. Bessarab. The data- base «Ukrajinika Science» is characterized by O. Sandul. The researcher analyzes publi- cations connected with political and political sciences (2003–2013), and reveals the pe- culiarities of the specific distribution and dynamics of articles. Yu. Ganjurov researches the process of formation and evolution of periodicals on political sciences. He highlightsthe stages of the formation of political science periodicals paying attention to the crite- rion of changing requirements for professional publications. This article is connected with the third stage (2012–2018).Paper objective. The purpose of the article is to explore the problems of integrating of Ukrainian political science into the international information space, in particular, the reasons for the low level of such integration; to indicate the problems of displaying of scientific periodicals in international science-computer databases; to characterize the scientific professional editions on political sciences and international science-computer databases (Web of Science, Scopus, Google Scholar, Index Copernicus).Paper main body. The problems of integration of Ukrainian political science into the international information space are indicated. The reasons for the low level of such inte- gration are pointed out. One of the ways of solving the problem is to create bibliometrical portraits of scientists, profiles of magazines and units of institutions (for example, the in- formation-analytical system «Bibliometrics of Ukrainian Science»). The characteristic of professional editions of the political sciences is given. It is emphasized that a new central edition, which would be presented in the well-known international databases, is necessary today. The following leading scientific databases such as Web of Science, Scopus, Google Scholar, Index Copernicus are described.Conclusions of the research. International scientific databases, both commercial and non-commercial, are powerful tool for publicizing, disseminating, and using the results of scientific research. The level of integration of Ukrainian political science into the interna- tional information space is not enough today. Ukraine does not have a central periodical publication on political sciences, which accumulated the latest achievements of Ukrainian experts and will be presented in international databases. The absence of such publication negatively affects the institutionalization of political science and is a barrier to scientific communication.
Тихомирова Євгенія Борисівна - доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації Волинського національного університету імені Лесі Українки ; У статті розглядається політологічний дискурс української американістики. Автор здійснює аналіз наукових визначень американістики, аналізує еволюцію української американістики, виявляє основні напрямки політологічних досліджень українських американістів та робить висновок, що входження України в глобалізаційний простір потребує не лише теоретичної рефлексії, але й підвищення впливу політологічного дискурсу на когнітивну сферу громадськості та його входження в свідомість української громадськості. The article considers the discourse of political science Ukrainian American Studies. The author analyzes the definitions of American Studies, analyzes the evolution of Ukrainian American studies, identifies the main directions of Ukrainian Political Studies, American Studies, and concludes that Ukraine's entry into the space of globalization requires not only theoretical reflection, but also increase the influence of political science discourse on cognition and his public entry into the consciousness of Ukrainian public
