Suchergebnisse

Матеріали публікуються в авторській редакції за результатами проведення Міжнародної науково-практичної конференції до 130 річчя НТУ "ХПІ" "Розвиток сучасного українського суспільства: соціологічний та політологічний виміри" 11-12 листопада 2015 р. Укладачі даного видання не завжди поділяють погляди окремих авторів і розглядають дану публікацію як пропозицію для наукової дискусії.

The article is devoted to consideration of the conception of illiberal democracy in a modern political thought. Approaches which are presented in Western political discourse in relation to the analysis of conditions of illiberal democracy formation are being described. Special attention is given to the main theoretical principles of F.Zakariya conception, in relation to the features of forming of illiberal democracy. ; Статья посвящена рассмотрению концепции нелиберальной демократии в современной политической мысли. В статье анализируются подходы, которые представлены в западном политическом дискурсе, относительно выделения условий становления нелиберальной демократии. Особое внимание уделяется главным теоретическим принципам концепции Ф.Закария относительно особенностей формирования нелиберальной демократии. ; Стаття присвячена розгляду концепції неліберальної демократії в сучасній політичній думці. У статті аналізуються підходи, які презентовані у західному політичному дискурсі, щодо виокремлення умов становлення неліберальної демократії. Особлива увага приділяється головним теоретичним засадам концепції Ф.Закарія щодо особливостей формування неліберальної демократії.

Reviewed the establishment and development of non-state analytical organizations, and the United States and Europe. An attempt is made to describe the causes and main stages of development of the activities of Ukraini-an non-governmental analytical centers. Provided that relations of government institutions and analysts in Ukraine have long been complex and only at the present stage can be traced to the positive trend of cooperation.Key words: non-governmental analytical centers, «think tanks», the United States, Ukraine, political science. ; Розглянуто становлення і розвиток недержавних аналітичних організацій в США та Європі. Зробле-но спробу охарактеризувати причини виникнення та головні етапи розвитку діяльності українських недер-жавних аналітичних центрів. Вказано, що відносини владних інституцій та аналітиків в Україні тривалий час були складними і тільки на сучасному етапі простежується позитивна тенденція готовності до співпраці.Ключові слова: недержавні аналітичні центри, «фабрики думок», США, Україна, політична наука.

We study the components of the stateconcept, as a political institution in political science heritage of Stanislav Dnistryansky, including scientific views on issues of origin, characteristics and functions of the state, forms of government and power division, political regimes and the rights and freedoms of local government. The following research methods: comparative and analytical methods, structural and system analysis.It turns out that S. Dnistryansky considers contractual theory – a doctrine of creation of the modern constitutional state. The optimal form of government scientist proclaims the Republic, the political regime –democracy. Trying to set the contrast significantly expand the powers of the President and the people involved in the exercise of power and implementing its sovereignty, C. Dnistryansky offers, except of Parliament (People's House), other forms of constitutional democracy in the country – the General People's Council (convened for the revision of the constitution), National Assembly (referendum) and People's pantry (organization selected by professional basis). This system of «checks and balances» between the branches of government scientist says by preserving democracy and guarantee the effective functioning of state machinery.Analyzed thinker looks at understanding of the democratic constitutional state. In particular establishes that human and civil rights on the one hand and on the other rights of the people, according to scientist, are the basis of the legal system of the modern state. The scientist defines personal, political and economic rights and freedoms, while proclaiming undeniable achievement of political and legal thought ,right of peoples (nations) to self-determination and the protection of minority rights. S. Dnistryansky researched arguments concerning the cooperation of two parallel systems – local government system and local executive authorities. The political system of a unitary state with a harmonious combination of effective functions of the central government and local government broad powers scientist considers exemplary. It is noted that many of the scientist proposals used in the process of constitutional reform in Ukraine nowadays, building systems of government institutions of a democratic state and civil society structures, which makes use of practical results of this study. ; Исследованы взгляды украинского юриста и политолога, представителяукраинской политической мысли национально-демократического направления С. Днестрянского на проблематику государства как политического института. Выяснена точка зрения ученого на происхождение государства, его признаки, функции, формы, понимание демократического, правового государства ; Досліджено погляди українського правника і політолога, представника української політичної думки національно-демократичного спрямування С. Дністрянського на проблематику держави як політичного інституту. З'ясовано точку зору вченого на походження держави

The article deals with the existing scientific approaches to the interpretation of the term "world order". Based on the analysis they are systematized into three key directions: institutional, ideological (axiological), and actor approach. Within the framework of the latter approach, there is a transition from the study of poles or centers of power to a statement of the fact of polycentricity of the new world order. For the completeness of the political science study of the world order the author considers it necessary to take into account besides the institutional design, configuration of actors, and value paradigm also the nature of society in which such an order is formed (post-information or network) and the state of globalization processes that determine the spatial characteristics of the world order (de-globalization, regionalization, and localization). Despite the difference in interpretations, different scientific schools are united by the thesis of the modern liberal world order crisis. The scientific debate revolves around the question of whether the world order is in a state of definite transition or whether the current non-equilibrium state can be considered as a new world order. The synergetic paradigm, or complexity theory, proposed as a research methodology, provides an answer. According to it, the formation of new world order is seen as a nonequilibrium nonlinear process defined by a dynamic synthesis of order and chaos. If there are specific political actors (institutions, interest groups, individuals) in the political space, their influence on the transformation of the political space is possible at bifurcation points and is predominantly random. This defines subjectlessness as a trend in the formation of new world order. From the point of view of finding a methodological basis for the research, the existing models of system dynamics, cyclic models, and simulation modeling were considered. It is determined that for the study of the new world order as a nonlinear dynamic complex system, it is ...

У статті здійснено аналіз роману В. Голдінга «Володар Мух» з урахуванням авторської рецепції взаємодії демократичних та антидемократичних політичних режимів ХХ століття. Дослідниця з'ясувала причини тотальної зневіри письменника в можливостях європейської демократії ефективно протистояти антигуманним ідеологіям, спрямованим на нівеляцію проявів людської особистості, та акцентувала виняткову роль твору В. Голдінга, що сьогодні сприймається як засторога людству проти помилок минулого. ; This article analyzes the novel "Lord of Flies" by W. Golding taking into account the author's reception of the interaction of democratic and anti-democratic political regimes of the twentieth century. The researcher found the reasons for the writer's total contempt for European democracy to effectively counteract anti-human ideologies, which aimed at leveling manifestations of the human person. Author of the article emphasized the exceptional role of the work of W. Golding, which today is perceived as a precaution to mankind against the mistakes of the past.

The article deals with the existing scientific approaches to the interpretation of the term "world order". Based on the analysis they are systematized into three key directions: institutional, ideological (axiological), and actor approach. Within the framework of the latter approach, there is a transition from the study of poles or centers of power to a statement of the fact of polycentricity of the new world order. For the completeness of the political science study of the world order the author considers it necessary to take into account besides the institutional design, configuration of actors, and value paradigm also the nature of society in which such an order is formed (post-information or network) and the state of globalization processes that determine the spatial characteristics of the world order (de-globalization, regionalization, and localization). Despite the difference in interpretations, different scientific schools are united by the thesis of the modern liberal world order crisis. The scientific debate revolves around the question of whether the world order is in a state of definite transition or whether the current non-equilibrium state can be considered as a new world order. The synergetic paradigm, or complexity theory, proposed as a research methodology, provides an answer. According to it, the formation of new world order is seen as a nonequilibrium nonlinear process defined by a dynamic synthesis of order and chaos. If there are specific political actors (institutions, interest groups, individuals) in the political space, their influence on the transformation of the political space is possible at bifurcation points and is predominantly random. This defines subjectlessness as a trend in the formation of new world order. From the point of view of finding a methodological basis for the research, the existing models of system dynamics, cyclic models, and simulation modeling were considered. It is determined that for the study of the new world order as a nonlinear dynamic complex system, it is advisable to analyze the megatrends of world politics and deconstruct them using the "method-assemblage" of a constantly changing reality. ; У статті розглянуті існуючі наукові підходи до інтерпретації терміну «світовий порядок». На підставі проведеного аналізу вони систематизовані до трьох ключових напрямків: інституційний, ідеологічний (аксіологічний) та акторний. В межах останнього підходу відбувається перехід від дослідження окремих полюсів чи центрів сили до констатації факту поліцентричності нового світового порядку. Для повноти політологічного дослідження світового порядку автор вважає за необхідне враховувати окрім інституційного дизайну, конфігурації акторів та ціннісної парадигми також характер суспільства, в якому формується такий порядок («пост-інформаційне» або «мережеве») та стан глобалізаційних процесів, що визначає просторові характеристики світопорядку (де-глобалізація, регіоналізація та локалізація). Попри різницю в інтерпретаціях, різні наукові школи поєднує теза щодо кризи сучасного ліберального світопорядку. Наукова дискусія розгортається навколо питання, чи перебуває світовий порядок у стані певного переходу, або поточний нерівноважний стан може вважатися новим світопорядком. Відповідь дозволяє надати синергетична парадигма, або теорія складності, що запропонована в якості методології дослідження. Відповідно до неї формування нового світового порядку розглядається як нерівноважний нелінійний процес, що визначається динамічним синтезом порядку та хаосу. При наявності у політичному просторі конкретних політичних акторів (інститути, групи інтересів, окремі індивіди), їх вплив на трансформацію політичного простору можливий у точках біфуркації та має переважно випадковий характер. Це визначає безсуб'єктність як тренд формування нового світопорядку. З точки зору пошуку методичних засад дослідження розглянуті існуючі моделі системної динаміки, циклічні моделі та імітаційне моделювання. Визначено, що для дослідження нового світопорядку як нелінійної динамічної складної системи, доцільними є моделі аналізу мегатрендів світової політики та їх деконструкція за допомогою «методу-збірки» реальності, що постійно змінюється.

The article is devoted to the analysis of the content and consideration of the leading variants of network theory in the context of determining its heuristic potential in relation to modern political science research. The emphasis is primarily on the analysis of the concept of collective action of M. Olson as a methodological prerequisite for the formation of network theory. The following conceptual developments are considered as the leading variants of the theory of networks: information and network approach of M. Castells; R. Rhodes' institutional approach; R. Bert's geometric approach; the postmodern approach of J. Deleuze and F. Guattari; P. Sabatier's «coalition of defenders» approach. It is proved that the theoretical and methodological model of political networks can be focused on practical solutions to real political problems, on understanding the combined use of cluster cores (scientific, industrial, consulting structures) with channel, chain, star-shaped political and social structures (political and social networks). It is substantiated that the formation of a cluster-alliance-partnership-network structure involves the formation of a set of structural relationships between political institutions of the state and public associations, including corporate relations between agents, multiple agreements and public-private partnerships, where there is transparency and accountability of political actors. It is noted that the social and political network approach has a high scientific and heuristic potential: on the one hand, it captures the blurred boundaries between public and civil society, between public and private, the broad involvement of various political actors in the political process, and on the other - emphasizes closeness between the state apparatus and civil society institutions. It is argued that this approach demonstrates the superiority of interpersonal relationships in the process of reconciling practices, where informal relationships take precedence over institutional arrangements. It is ...

Вказано на проблеми інтеграції української політичної науки в міжнародний інформаційний простір. Зазначені причини низького рівня такої інтегрованості. Одним із шляхів вирішення проблеми може бути створення бібліометричних портретів учених, профілів журналів і підрозділів установ (на прикладі інформаційно-аналітичної системи «Бібліометрика української науки») Дана характеристика фаховим виданням з політичних наук, наголошується,що на сьогодні актуальною є поява нового центрального видання, котре було б представлене у відомих наукометричних базах даних. Охарактеризовані такі міжнародні наукометричні бази даних як: Web of Science, Scopus, Google Scholar, Index Copernicus. ; Указаны проблемы интеграции украинской политической науки в международное информационное пространство. Определены причины низкого уровня интегрированности политической науки. Одним из путей решения этой проблемы может быть создание библиометрических портретов ученых, профилей журналов и подразделений учреждений (на примере информационно-аналитической системы «Библиометрика украинской науки»). Дана характеристика профессиональным изданиям по политическим наукам, отмечается, что на сегодня актуальной проблемой является появление нового центрального издания, которое было бы представлено в известных наукометрических базах данных. Охарактеризованы такие международные наукометрические базы данных как: Web of Science, Scopus, Google Scholar, Index Copernicus. ; Problem setting. Today, the problem of highlighting the results of scientific research, accessibility and citation of scientific publications becomes a special issue. This is espe- cially true for political sciences, since the problem of displaying scientific periodicals in international science-computer databases is extremely acute.Recent research and publications analysis. Periodical scientific professional publica- tions as a means of institutionalization of science are examined by A. Bessarab. The data- base «Ukrajinika Science» is characterized by O. Sandul. The researcher analyzes publi- cations connected with political and political sciences (2003–2013), and reveals the pe- culiarities of the specific distribution and dynamics of articles. Yu. Ganjurov researches the process of formation and evolution of periodicals on political sciences. He highlightsthe stages of the formation of political science periodicals paying attention to the crite- rion of changing requirements for professional publications. This article is connected with the third stage (2012–2018).Paper objective. The purpose of the article is to explore the problems of integrating of Ukrainian political science into the international information space, in particular, the reasons for the low level of such integration; to indicate the problems of displaying of scientific periodicals in international science-computer databases; to characterize the scientific professional editions on political sciences and international science-computer databases (Web of Science, Scopus, Google Scholar, Index Copernicus).Paper main body. The problems of integration of Ukrainian political science into the international information space are indicated. The reasons for the low level of such inte- gration are pointed out. One of the ways of solving the problem is to create bibliometrical portraits of scientists, profiles of magazines and units of institutions (for example, the in- formation-analytical system «Bibliometrics of Ukrainian Science»). The characteristic of professional editions of the political sciences is given. It is emphasized that a new central edition, which would be presented in the well-known international databases, is necessary today. The following leading scientific databases such as Web of Science, Scopus, Google Scholar, Index Copernicus are described.Conclusions of the research. International scientific databases, both commercial and non-commercial, are powerful tool for publicizing, disseminating, and using the results of scientific research. The level of integration of Ukrainian political science into the interna- tional information space is not enough today. Ukraine does not have a central periodical publication on political sciences, which accumulated the latest achievements of Ukrainian experts and will be presented in international databases. The absence of such publication negatively affects the institutionalization of political science and is a barrier to scientific communication.

The article contains an attempt to determine the strategies of scientific research in contemporary political issues in the context of determining the cognitive capabilities of the neoinstitutional approach.It has been determined that neoinstitutionalism is a logical development of the "old" institutionalism, its addition with new ideas to increase cognitive capabilities, a new rethinking of modern processes of political life.Attention is drawn to the fact that neoinstitutionalism is a rather heterogeneous line, but at the same time it is made an attempt to highlight the common features of the new approach in all its variants. It is made a comparison between the "old" and "new" institutionalism to do this, which is based on: categorical-conceptual apparatus, principles, levels of research, methods.The author identifies the key postulates of neoinstitutionalism, they emphasize the importance of institutions. And it is emphasized that the subject field of this approach is expanding due to the fact that the attention of researchers is directed not so much to the institutions themselves, but to the activities of political actors.Among the features of research within the framework of this approach, the following are also distinguished: rejection of descriptiveness, attempts to build a sufficiently structured theory through the use of the deduction method; focusing on the study of the results of public policy in the form of political decisions, government programs, strategies, etc.; adherence to the principle of methodological individualism; use of quantitative analysis methods; use of multilevel analysis.The cognitive capabilities of this theory in modern political studies are determined, based on a detailed analysis of the key features of the neoinstitutional approach; it is also proposed to highlight possible elements of the research scheme of this approach, which will help to more rationally use the possibilities of the new institutional theory: , the definition of the levels of analysis, or the conduct of the research in an integrated manner, within all levels: institutional, organizational, individual, depending on the purpose of the research; consideration of research objects as institutionalized practices, formal / informal rules of the game; analysis of the institutional environment; analysis of sociocultural contexts; analysis of dynamics, policy results.Key words: institutionalism, neoinstitutionalism, institutions, political institutions. ; Стаття містить спробу визначення стратегій наукових розвідок в сучасних політичних дослідженнях в контексті визначення пізнавальних можливостей неоінституціонального підходу.Визначається, що даний напрямок є логічним розвитком інституціоналізму, у зв'язку із чим надаються загальні характеристики «нового» підходу у порівнянні зі «старим». Особлива увага звертається на такі характеристики як: категоріально-понятійний апарат дослідження, його основні принципи, рівні, особливості предметного поля, методи.Ключові слова: інституціоналізм, неоінституціоналізм, інститути, політичні інститути. В статье содержится попытка определения стратегий научных поисков в современных политических исследованиях в контексте определения познавательных возможностей неоинституционального подхода.Определяется, что данное направление является логическим развитием институционализма, в связи, с чем представляются общие характеристики «нового» подхода по сравнению со «старым». Особое внимание обращается на такие характеристики как: категориально-понятийный аппарат исследования, его основные принципы, уровни, особенности предметного поля, методы.Ключевые слова: институционализм, неоинституционализм, институты, политические институты. The article contains an attempt to determine the strategies of scientific research in contemporary political issues in the context of determining the cognitive capabilities of the neoinstitutional approach.It has been determined that neoinstitutionalism is a logical development of the "old" institutionalism, its addition with new ideas to increase cognitive capabilities, a new rethinking of modern processes of political life.Attention is drawn to the fact that neoinstitutionalism is a rather heterogeneous line, but at the same time it is made an attempt to highlight the common features of the new approach in all its variants. It is made a comparison between the "old" and "new" institutionalism to do this, which is based on: categorical-conceptual apparatus, principles, levels of research, methods.The author identifies the key postulates of neoinstitutionalism, they emphasize the importance of institutions. And it is emphasized that the subject field of this approach is expanding due to the fact that the attention of researchers is directed not so much to the institutions themselves, but to the activities of political actors.Among the features of research within the framework of this approach, the following are also distinguished: rejection of descriptiveness, attempts to build a sufficiently structured theory through the use of the deduction method; focusing on the study of the results of public policy in the form of political decisions, government programs, strategies, etc.; adherence to the principle of methodological individualism; use of quantitative analysis methods; use of multilevel analysis.The cognitive capabilities of this theory in modern political studies are determined, based on a detailed analysis of the key features of the neoinstitutional approach; it is also proposed to highlight possible elements of the research scheme of this approach, which will help to more rationally use the possibilities of the new institutional theory: , the definition of the levels of analysis, or the conduct of the research in an integrated manner, within all levels: institutional, organizational, individual, depending on the purpose of the research; consideration of research objects as institutionalized practices, formal / informal rules of the game; analysis of the institutional environment; analysis of sociocultural contexts; analysis of dynamics, policy results.Key words: institutionalism, neoinstitutionalism, institutions, political institutions.

The article analyzed the process of the formulation comparative political science subject's field. The stages of evolution of comparativistics development and their methodological and thematic influence on the article of this science object are stressed. The main difficulties of determination of the сomparative political science subject's field are considered. ; В статье проанализирован процесс формирования предметного поля сравнительной политологии. Выделены этапы развития компаративистики и их методологическое и тематическое влияние на предмет этой науки. Рассмотрены основные трудности при выделении предметного поля сравнительной политологии. ; У статті проаналізований процес формування предметного поля порівняльної політології. Виділені етапи розвитку компаративістики та їх методологічний і тематичний вплив на предмет цієї науки. Розглянуті основні труднощі при виділенні предметного поля порівняльної політології.

The paper is submitted to a scientific discussion the possibility of considering the idea of political science, based on the criteria of intellectual integrity and disciplinary unity. In this context, generally accepted among professionals and political scientists idea that political science as a scientific discipline occurs in the early twentieth century and its conceptual framework is still in a state of development, and a long preceding period should be characterized as a period of political thought is being challenged. The main idea that is being proved is recognition the existence of such scientific discipline as political science requires recognition of the existence of specific inherent ideals of science, cognitive standards, rules, procedures, explanations, etc. They allow political thinkers from the ancient world as well as modern researchers to combine it into a single, unique, different from others in their methodological principles and heuristic potential Science. It is convinced that the existence of intellectual integrity and disciplinary unity in Political Science is possible due to the existence of the ideals of scholarship, which are closely related to the cultural and historical context in which Political Science is being developed. The possibility of applying such disciplinary and integrated approach is considered as an example of the impact that was made by changes of the Great French Revolution and its consequences on transformation of the conceptual framework of Political Science. It is concluded that the consideration of the peculiarities of political thought development in the social and cultural contexts related to the events of the Great French Revolution and its consequences argues that political science is responsive to changing the social context, makes changes in categorical apparatus, introduces the new field of scientific inquiry, actualized subject field. These actions are due to the specific disciplinary unity and intellectual integrity of Political Science and thanks to its variable component such as disciplinary matrix. ; У статті виноситься на наукове обговорення ідея щодо можливості розгляду політичної науки, виходячи із критеріїв інтелектуальної цілісності та дисциплінарної єдності. У цьому контексті ставиться під сумнів загальноприйнята серед фахівців-політологів думка про те, що політична наука як наукова дисципліна виникає на початку ХХ століття і її концептуальна структура досі знаходиться в стані розвитку, а досить тривалий попередній період слід характеризувати як період політичної думки. Доводиться ідея про те, що визнання факту існування такої наукової дисципліни, як політична наука потребує визнання існування специфічно притаманних їй ідеалів науковості, стандартів мисливої діяльності, норм, пояснювальних процедур тощо, що дає можливість для об'єднання політичних мислителів, починаючи від Стародавнього світу та закінчуючи сучасними дослідниками в єдину, унікальну, відмінну від інших за своїми методологічними можливостями та евристичним потенціалом науку. Обґрунтовується положення про те, що існування в політичній науці інтелектуальної цілісності та дисциплінарної єдності можливе завдяки існуванню ідеалів науковості, які, у свою чергу, тісно пов'язані з культурно- історичним контекстом, в якому розвивається політична наука. Можливість застосування такого дисциплінарно-інтегрованого підходу розглядається на прикладі впливу, який здійснили на трансформацію концептуальної структури політичної науки культурно-історичні зміни, пов'язані з Великою Французькою революцією та її наслідками. Робиться висновок, що розгляд особливостей розвитку політичної думки в соціально-культурному контексті, пов'язаному з подіями Великої Французької революції та її наслідками, доводить, що політична наука, для якої безумовно характерні дисциплінарна єдність та інтелектуальна цілісність, завдяки такій варіативній своїй складовій, як дисциплінарна матриця, чутливо реагує на зміни соціального контексту, вносить відповідні зміни в категорійний апарат, вводить в сферу наукового пошуку нові, актуалізовані предметні поля.

Розглядаються теоретико-методологічні засади дослідження міграції в межах політологічного підходу. Аналізуються основні принципи та методи дослідження взаємозв'язку між міграційними та політичними процесами. ; Discusses teoretikal and methodological principles of research of migration within the limits of political science approach. Analyzes the basic principles and methods of research the relationship between migration and political processes. ; Рассматриваются теоретико-методологические основы исследования миграции в пределах политологического подхода. Анализируются основные принципы и методы исследования взаимосвязи между миграционными и политическими процессами.

This article is devoted to identifying the grounds of political science in the field of language culture. Structuring political reality language systematizes it. The necessity to identify the basic parameters within which political language originality is defined, caused, on the one hand, addressing to the problem of entering the political arena of language issues, but on the other - analyzing the internal structure of language. The purpose of the article was the identification of the basic structures which contribute to the formation of politico-categorical mechanism and so determine the specificity of political language. The objects of comparative analysis were the Ukrainian and French languages. ; Статья посвящена выявлению оснований политической науки в языковом поле культуры. Язык систематизирует политическую реальность, структурируя ее. Необходимость выявления базовых параметров, рамками которых задается своеобразие политического языка, обусловило обращение, с одной стороны, к проблеме выхода на политическую арену языковой проблематики, а с другой – к анализу внутренней структуры языка. Целью статьи стало выявление базовых структур, которые, способствуя формированию политико-категориального аппарата, обуславливают специфику политического языка. Объектом компаративного анализа стали украинский и французский языки. ; Стаття присвячена виявленню підґрунтя політичної науки в мовному полі культури. Мова систематизує політичну реальність, структуруючи її. Необхідність виявлення базових параметрів, рамками яких задається своєрідність політичної мови, зумовило звернення, з однієї сторони, до проблеми виходу на політичну арену мовної проблематики, а з іншої – до аналізу внутрішньої структури мови. Метою статті стало виявлення базових структур, які, сприяючи формуванню політико-категоріального апарату, зумовлюють специфіку політичної мови. Об'єктом компаративного аналізу стали українська та французька мови.

The problems of a development of man, forming the civil position, an education of a patriotic consciousness are explored through the prism of conservative values. The author considered that the political personality, own national traditions, domestic culture, spirituality and religion must form the citizen of the opened society in a combination with democratic values. Conclusion was drawn that the fundamental ideas of conservatism determined national prospects, provided the comprehensive development of man and a construction of the civil society. A study of conservative constituents of the nature of man was useful to an optimization of social relations in the practical plane of politics. Key words: conservatism, anthropological values, pragmatism, identity. ; Досліджуються проблеми розвитку людини, формування її громадянської позиції, виховання патріотичної свідомості крізь призму консервативних цінностей. Автор вважає, що політичну особистість, громадянина відкритого суспільства мають формувати власні національні традиції, вітчизняна культура, духовність, релігія у поєднанні з демократичними цінностями. Робиться висновок, що фундаментальні ідеї консерватизму визначають національні перспективи, забезпечують всебічний розвиток людини і побудову громадянського суспільства. Вивчення консервативних складових природи людини є корисним для оптимізації соціальних відносин у практичній площині політики. Ключові слова: консерватизм, антропологічні цінності, прагматизм, ідентичність.