Category «Self-governing organizations» in the concept system of political science ; Категорія «самоврядні організації» у понятійній системі політичної науки
In civil society, personal initiative is a major factor in achieving the common good, and such initiatives are often and effectively implemented through a collection of self-governing organizations. Unlike political parties, self-governing organizations do not seek to achieve control over state power, but only try to influence power structures and the decision-making process that would express the interests of various social strata of the population. In the conditions of the effective functioning of self-governing organizations, it becomes possible to adequately reflect the interests of various socio-demographic groups, their exit to a legitimate legal space, an increase in the level of political culture, balance and stability of society, the orderliness of social innovations and practical actions of its members. Self-governing organizations at the present stage of development are taking on an increasing volume of tasks, primarily in the social sphere, which were previously performed only by state authorities. The development trends of self-governing organizations show that they are better able to provide public services, more efficiently use the material and other resources of society. Self-governing organizations have greater confidence and assistance from citizens, who, being involved in certain initiatives from a selfgoverning organization, feel their involvement in solving public socially important issues, which, in turn, contributes to the development of civil society. Self-governing organizations in civil society should be an important component of cooperation with the state and non-state sectors to effectively address the diverse problems of society. Interaction between self-governing organizations should not be based on competition, but on partnership, cooperation and mutual assistance. ; У громадянському суспільстві особисті ініціативи є головним фактором у досягненні загального блага, і такі ініціативи найчастіше та найефективніше реалізуються через сукупність самоврядних організацій. На відміну від політичних партій, самоврядні організації не прагнуть досягти контролю над державною владою, а намагаються лише вплинути на владні структури і процес прийняття рішень, які виражали б інтереси різних соціальних верств населення. За умов ефективного функціонування самоврядних організацій уможливлюється адекватне відображення інтересів різних соціально-демографічних груп, їх вихід у легітимний правовий простір, підвищення рівня політичної культури, рівноваги та стабільності суспільства, впорядкованості соціальних інновацій і практичних дій його членів. Самоврядні організації на сучасному етапі розвитку перебирають на себе дедалі більший обсяг завдань, насамперед в соціальній сфері, які раніше виконували лише органи державної влади. Тенденції розвитку самоврядних організацій показують, що вони якісніше спроможні надавати суспільні послуги, ефективніше використовувати матеріальні та інші ресурси суспільства. Самоврядні організації мають більшу довіру і допомогу з боку громадян, які, будучи залучені до певної ініціативи з боку самоврядної організації, відчувають свою причетність до вирішення громадських суспільно важливих справ, що, у свою чергу, сприяє розвитку громадянського суспільства. Самоврядні організацій в громадянському суспільстві повинні бути важливим компонентом співпраці з державним й недержавним секторами для ефективного вирішення різнорідних проблем суспільства. Взаємодія між самоврядними організаціями має базуватися не на конкуренції, а на партнерстві, співпраці та взаємодопомозі.