Suchergebnisse

This article considers the problem of ideological conditioning of political science in the national scientific discourse. The author analyzes the search algorithm using the methodological approaches of the scientific analysis of Ukrainian realities, in particular, the strategy of development of the Ukrainian state.Today, the task of political science is to develop a research methodology transformation processes in the Ukrainian society. ; Рассматривается проблема идеологической обусловленности политической науки в отечественном научном дискурсе. Анализируется поиск алгоритма использования методологических подходов научного анализа украинских реалий, в частности, стратегии развития украинского государства. Сегодня задача политической науки состоит в наработке методологии исследования именно трансформационных процессов в украинском обществе. ; Розглядається проблема ідеологічної зумовленості політичної науки у вітчизняному науковому дискурсі. Аналізується пошук алгоритму використання методологічних засад наукового аналізу українських реалій, зокрема, стратегії розвитку української держави. Завдання політичної науки полягає сьогодні в напрацюванні методології дослідження саме трансформаційних процесів в українському суспільстві.

This article considers the problem of ideological conditioning of political science in the national scientific discourse. The author analyzes the search algorithm using the methodological approaches of the scientific analysis of Ukrainian realities, in particular, the strategy of development of the Ukrainian state.Today, the task of political science is to develop a research methodology transformation processes in the Ukrainian society. ; Рассматривается проблема идеологической обусловленности политической науки в отечественном научном дискурсе. Анализируется поиск алгоритма использования методологических подходов научного анализа украинских реалий, в частности, стратегии развития украинского государства. Сегодня задача политической науки состоит в наработке методологии исследования именно трансформационных процессов в украинском обществе. ; Розглядається проблема ідеологічної зумовленості політичної науки у вітчизняному науковому дискурсі. Аналізується пошук алгоритму використання методологічних засад наукового аналізу українських реалій, зокрема, стратегії розвитку української держави. Завдання політичної науки полягає сьогодні в напрацюванні методології дослідження саме трансформаційних процесів в українському суспільстві.

The main goal is to study leading biopolitical schools, their contribution to modern political science. It has been found that there are several powerful centers of biopolitical research, in particular in the USA and Germany. The American biopolitical school is represented by scientists from the University of Nebraska and the University of California. The Nebraska group focused on discovered and investigated genetic foundations of political ideologies. They believe that differences in political ideologies include a genetic component. Scientists from the University of California focused on creating a holistic set of scientific knowledge devoted to the genetic component of political behavior. They state that protossocial behavior is associated with specific genes. In 1903, the American Political Science Association was founded, which brings together over 13,000 scientists from 80 countries around the world. The main directions of their research are the nature of «political man», biological determinants of social and political behavior, the evolution of political systems, etc. The goal is to create a biologically oriented political science. A powerful biopolitical center was initiated in Germany by H. Flor and P. Mayer, who believed biopolitics to use the approaches, theories and methods of biological sciences in political science. It is stated that biopolitics is an innovative discipline of modern political discourse, and therefore the scientific community still does not produce a clear idea of the origins of biopolitics, its subject area and vocation. Accordingly, there is no clear idea of its significance for contemporary political science. A comprehensive approach is proposed that will cover most of the existing biopolitical schools and research areas and will highlight those aspects of biopolitical issues that are relevant to contemporary political theory and practice. ; Основною метою є дослідження провідних біополітичних шкіл, їх внеску у сучасну політичну науку. З'ясовано, що існує декілька потужних центрів біополітичних досліджень, зокрема, в США та Німеччині. Американська біополітична школа представлена вченими з університету Небраски та Каліфорнійського університету. Група з Небраски зосередилася на виявлені й досліджені генетичної основи політичних ідеологій. Вони вважають, що відмінності у політичних ідеологіях містять у собі генетичну складову, тобто вроджену схильність до сприйняття тих, чи інших ідей. Науковці з Каліфорнійського університету зосередились на створенні цілісного комплексу наукового знання, присвяченого генетичній складовій політичної поведінки. Вони констатують, що протосоціальна поведінка пов'язана з конкретними генами. У 1903 році була заснована Американська політологічна асоціація, яка об'єднує понад 13000 вчених з 80 країнах світу. Основними напрямками їх наукових пошуків є природа «людини політичної», біологічні детермінанти соціальної та політичної поведінки індивіда, еволюція політичних систем тощо. Мета – створити біологічно орієнтовану політичну науку. Потужний біополітичний центр був започаткований в Німеччині Х. Флором та П. Майером, які вважали покликанням біополітики застосування підходів, теорій і методів біологічних наук в політології. Констатовано, що біополітика є інноваційною дисципліною сучасного політологічного дискурсу, а тому у науковому співтоваристві й досі не вироблено чіткого уявлення про витоки біополітики, її предметну сферу та покликання. Відповідно, відсутнє й чітке уявлення про її значення для сучасної політичної науки. Запропоновано комплексний підхід, що охопить більшість наявних біополітичних шкіл та напрямків досліджень і висвітлить ті аспекти біополітичної проблематики, які є актуальними для сучасної політичної теорії та практики.

The main goal is to study leading biopolitical schools, their contribution to modern political science. It has been found that there are several powerful centers of biopolitical research, in particular in the USA and Germany. The American biopolitical school is represented by scientists from the University of Nebraska and the University of California. The Nebraska group focused on discovered and investigated genetic foundations of political ideologies. They believe that differences in political ideologies include a genetic component. Scientists from the University of California focused on creating a holistic set of scientific knowledge devoted to the genetic component of political behavior. They state that protossocial behavior is associated with specific genes. In 1903, the American Political Science Association was founded, which brings together over 13,000 scientists from 80 countries around the world. The main directions of their research are the nature of «political man», biological determinants of social and political behavior, the evolution of political systems, etc. The goal is to create a biologically oriented political science. A powerful biopolitical center was initiated in Germany by H. Flor and P. Mayer, who believed biopolitics to use the approaches, theories and methods of biological sciences in political science. It is stated that biopolitics is an innovative discipline of modern political discourse, and therefore the scientific community still does not produce a clear idea of the origins of biopolitics, its subject area and vocation. Accordingly, there is no clear idea of its significance for contemporary political science. A comprehensive approach is proposed that will cover most of the existing biopolitical schools and research areas and will highlight those aspects of biopolitical issues that are relevant to contemporary political theory and practice. ; Основною метою є дослідження провідних біополітичних шкіл, їх внеску у сучасну політичну науку. З'ясовано, що існує декілька потужних центрів біополітичних досліджень, зокрема, в США та Німеччині. Американська біополітична школа представлена вченими з університету Небраски та Каліфорнійського університету. Група з Небраски зосередилася на виявлені й досліджені генетичної основи політичних ідеологій. Вони вважають, що відмінності у політичних ідеологіях містять у собі генетичну складову, тобто вроджену схильність до сприйняття тих, чи інших ідей. Науковці з Каліфорнійського університету зосередились на створенні цілісного комплексу наукового знання, присвяченого генетичній складовій політичної поведінки. Вони констатують, що протосоціальна поведінка пов'язана з конкретними генами. У 1903 році була заснована Американська політологічна асоціація, яка об'єднує понад 13000 вчених з 80 країнах світу. Основними напрямками їх наукових пошуків є природа «людини політичної», біологічні детермінанти соціальної та політичної поведінки індивіда, еволюція політичних систем тощо. Мета – створити біологічно орієнтовану політичну науку. Потужний біополітичний центр був започаткований в Німеччині Х. Флором та П. Майером, які вважали покликанням біополітики застосування підходів, теорій і методів біологічних наук в політології. Констатовано, що біополітика є інноваційною дисципліною сучасного політологічного дискурсу, а тому у науковому співтоваристві й досі не вироблено чіткого уявлення про витоки біополітики, її предметну сферу та покликання. Відповідно, відсутнє й чітке уявлення про її значення для сучасної політичної науки. Запропоновано комплексний підхід, що охопить більшість наявних біополітичних шкіл та напрямків досліджень і висвітлить ті аспекти біополітичної проблематики, які є актуальними для сучасної політичної теорії та практики.

У статті розглядається виникнення та розвиток світової науки як форми суспільної свідомості, перших спроб класифікації наук та визначення поняття суспільно-політичних дисциплін. ; An origin and development of world science as forms of public consciousness are examined in this article, maiden attempts of classification of sciences and обоснавание concept social and political disciplines.

In civil society, personal initiative is a major factor in achieving the common good, and such initiatives are often and effectively implemented through a collection of self-governing organizations. Unlike political parties, self-governing organizations do not seek to achieve control over state power, but only try to influence power structures and the decision-making process that would express the interests of various social strata of the population. In the conditions of the effective functioning of self-governing organizations, it becomes possible to adequately reflect the interests of various socio-demographic groups, their exit to a legitimate legal space, an increase in the level of political culture, balance and stability of society, the orderliness of social innovations and practical actions of its members. Self-governing organizations at the present stage of development are taking on an increasing volume of tasks, primarily in the social sphere, which were previously performed only by state authorities. The development trends of self-governing organizations show that they are better able to provide public services, more efficiently use the material and other resources of society. Self-governing organizations have greater confidence and assistance from citizens, who, being involved in certain initiatives from a selfgoverning organization, feel their involvement in solving public socially important issues, which, in turn, contributes to the development of civil society. Self-governing organizations in civil society should be an important component of cooperation with the state and non-state sectors to effectively address the diverse problems of society. Interaction between self-governing organizations should not be based on competition, but on partnership, cooperation and mutual assistance. ; У громадянському суспільстві особисті ініціативи є головним фактором у досягненні загального блага, і такі ініціативи найчастіше та найефективніше реалізуються через сукупність самоврядних організацій. На відміну від політичних партій, самоврядні організації не прагнуть досягти контролю над державною владою, а намагаються лише вплинути на владні структури і процес прийняття рішень, які виражали б інтереси різних соціальних верств населення. За умов ефективного функціонування самоврядних організацій уможливлюється адекватне відображення інтересів різних соціально-демографічних груп, їх вихід у легітимний правовий простір, підвищення рівня політичної культури, рівноваги та стабільності суспільства, впорядкованості соціальних інновацій і практичних дій його членів. Самоврядні організації на сучасному етапі розвитку перебирають на себе дедалі більший обсяг завдань, насамперед в соціальній сфері, які раніше виконували лише органи державної влади. Тенденції розвитку самоврядних організацій показують, що вони якісніше спроможні надавати суспільні послуги, ефективніше використовувати матеріальні та інші ресурси суспільства. Самоврядні організації мають більшу довіру і допомогу з боку громадян, які, будучи залучені до певної ініціативи з боку самоврядної організації, відчувають свою причетність до вирішення громадських суспільно важливих справ, що, у свою чергу, сприяє розвитку громадянського суспільства. Самоврядні організацій в громадянському суспільстві повинні бути важливим компонентом співпраці з державним й недержавним секторами для ефективного вирішення різнорідних проблем суспільства. Взаємодія між самоврядними організаціями має базуватися не на конкуренції, а на партнерстві, співпраці та взаємодопомозі.

In civil society, personal initiative is a major factor in achieving the common good, and such initiatives are often and effectively implemented through a collection of self-governing organizations. Unlike political parties, self-governing organizations do not seek to achieve control over state power, but only try to influence power structures and the decision-making process that would express the interests of various social strata of the population. In the conditions of the effective functioning of self-governing organizations, it becomes possible to adequately reflect the interests of various socio-demographic groups, their exit to a legitimate legal space, an increase in the level of political culture, balance and stability of society, the orderliness of social innovations and practical actions of its members. Self-governing organizations at the present stage of development are taking on an increasing volume of tasks, primarily in the social sphere, which were previously performed only by state authorities. The development trends of self-governing organizations show that they are better able to provide public services, more efficiently use the material and other resources of society. Self-governing organizations have greater confidence and assistance from citizens, who, being involved in certain initiatives from a selfgoverning organization, feel their involvement in solving public socially important issues, which, in turn, contributes to the development of civil society. Self-governing organizations in civil society should be an important component of cooperation with the state and non-state sectors to effectively address the diverse problems of society. Interaction between self-governing organizations should not be based on competition, but on partnership, cooperation and mutual assistance. ; У громадянському суспільстві особисті ініціативи є головним фактором у досягненні загального блага, і такі ініціативи найчастіше та найефективніше реалізуються через сукупність самоврядних організацій. На відміну від політичних партій, самоврядні організації не прагнуть досягти контролю над державною владою, а намагаються лише вплинути на владні структури і процес прийняття рішень, які виражали б інтереси різних соціальних верств населення. За умов ефективного функціонування самоврядних організацій уможливлюється адекватне відображення інтересів різних соціально-демографічних груп, їх вихід у легітимний правовий простір, підвищення рівня політичної культури, рівноваги та стабільності суспільства, впорядкованості соціальних інновацій і практичних дій його членів. Самоврядні організації на сучасному етапі розвитку перебирають на себе дедалі більший обсяг завдань, насамперед в соціальній сфері, які раніше виконували лише органи державної влади. Тенденції розвитку самоврядних організацій показують, що вони якісніше спроможні надавати суспільні послуги, ефективніше використовувати матеріальні та інші ресурси суспільства. Самоврядні організації мають більшу довіру і допомогу з боку громадян, які, будучи залучені до певної ініціативи з боку самоврядної організації, відчувають свою причетність до вирішення громадських суспільно важливих справ, що, у свою чергу, сприяє розвитку громадянського суспільства. Самоврядні організацій в громадянському суспільстві повинні бути важливим компонентом співпраці з державним й недержавним секторами для ефективного вирішення різнорідних проблем суспільства. Взаємодія між самоврядними організаціями має базуватися не на конкуренції, а на партнерстві, співпраці та взаємодопомозі.

In the article attempt to consider maintenance of concept of a political competition and the basic directions of research of its problem field which are conducted by the western and domestic representatives of a political science according to features of their national schools of thought is performed.Key words: political science, political competition, political pluralism, political process, party system, political strike, democracy, a policy, a political conflict, social interaction. ; У статті здійснюється спроба розглянути зміст поняття політичної конкуренції та основні напрямки дослідження її проблемного поля, які проводяться західними та вітчизняними представниками політичної науки відповідно до особливостей їх національних наукових шкіл.Ключові слова: політична наука, політична конкуренція, політичний плюралізм, політичний процес, партійна система, політична боротьба, демократія, політика, політичний конфлікт, соціальна взаємодія.

The paper considers a political compromise and political consensus as interrelatedphenomena of political life. Courtesy regard to the proportion of politicalconsensus and political compromise at different levels of the politicalsystem. Defined examples of political consensus in modern Ukraine. ; Рассмотрены политический компромисс и политический консенсускак взаимосвязанные явления политической жизни. Уделено вниманиесоотношению политического консенсуса и политического компромиссана разных уровнях политической системы. Определены примеры полити-ческого консенсуса в современной Украине. ; Розглянуто політичний компроміс і політичний консенсус яквзаємопов'язані явища політичного життя. Приділено увагуспіввідношенню політичного консенсусу і політичного компромісу нарізних рівнях політичної системи. Визначено приклади політичногоконсенсусу в сучасній Україні.

The article is devoted to consideration of the conception of illiberal democracy in a modern political thought. Approaches which are presented in Western political discourse in relation to the analysis of conditions of illiberal democracy formation are being described. Special attention is given to the main theoretical principles of F.Zakariya conception, in relation to the features of forming of illiberal democracy. ; Статья посвящена рассмотрению концепции нелиберальной демократии в современной политической мысли. В статье анализируются подходы, которые представлены в западном политическом дискурсе, относительно выделения условий становления нелиберальной демократии. Особое внимание уделяется главным теоретическим принципам концепции Ф.Закария относительно особенностей формирования нелиберальной демократии. ; Стаття присвячена розгляду концепції неліберальної демократії в сучасній політичній думці. У статті аналізуються підходи, які презентовані у західному політичному дискурсі, щодо виокремлення умов становлення неліберальної демократії. Особлива увага приділяється головним теоретичним засадам концепції Ф.Закарія щодо особливостей формування неліберальної демократії.

The implications of scientific character of political science are being researched with the help of Kuhn's conception. The conclusion has been made about normality and paradigmatic features of political science as a whole. The main directions of further search of answer the question about nature and character of development of political science are outlined. ; Исследуются импликации научности политологии при помощи концепции науки Т. Куна, после чего делается вывод о нормальности и парадигмальности политической науки в целом. Очерчиваются основные направления дальнейших поисков ответа на вопрос о природе и характере развития политической науки. ; Досліджуються імплікації науковості політології за допомогою концепції науки Т. Куна, внаслідок чого робиться висновок про нормальність та парадигмальність політичної науки в цілому. Окреслюються основні напрямки подальших пошуків відповіді на питання щодо природи та характеру розвитку політичної науки.

The article deals with the existing scientific approaches to the interpretation of the term "world order". Based on the analysis they are systematized into three key directions: institutional, ideological (axiological), and actor approach. Within the framework of the latter approach, there is a transition from the study of poles or centers of power to a statement of the fact of polycentricity of the new world order. For the completeness of the political science study of the world order the author considers it necessary to take into account besides the institutional design, configuration of actors, and value paradigm also the nature of society in which such an order is formed (post-information or network) and the state of globalization processes that determine the spatial characteristics of the world order (de-globalization, regionalization, and localization). Despite the difference in interpretations, different scientific schools are united by the thesis of the modern liberal world order crisis. The scientific debate revolves around the question of whether the world order is in a state of definite transition or whether the current non-equilibrium state can be considered as a new world order. The synergetic paradigm, or complexity theory, proposed as a research methodology, provides an answer. According to it, the formation of new world order is seen as a nonequilibrium nonlinear process defined by a dynamic synthesis of order and chaos. If there are specific political actors (institutions, interest groups, individuals) in the political space, their influence on the transformation of the political space is possible at bifurcation points and is predominantly random. This defines subjectlessness as a trend in the formation of new world order. From the point of view of finding a methodological basis for the research, the existing models of system dynamics, cyclic models, and simulation modeling were considered. It is determined that for the study of the new world order as a nonlinear dynamic complex system, it is ...

Матеріали публікуються в авторській редакції за результатами проведення Міжнародної науково-практичної конференції до 130 річчя НТУ "ХПІ" "Розвиток сучасного українського суспільства: соціологічний та політологічний виміри" 11-12 листопада 2015 р. Укладачі даного видання не завжди поділяють погляди окремих авторів і розглядають дану публікацію як пропозицію для наукової дискусії.

У статті здійснено аналіз роману В. Голдінга «Володар Мух» з урахуванням авторської рецепції взаємодії демократичних та антидемократичних політичних режимів ХХ століття. Дослідниця з'ясувала причини тотальної зневіри письменника в можливостях європейської демократії ефективно протистояти антигуманним ідеологіям, спрямованим на нівеляцію проявів людської особистості, та акцентувала виняткову роль твору В. Голдінга, що сьогодні сприймається як засторога людству проти помилок минулого. ; This article analyzes the novel "Lord of Flies" by W. Golding taking into account the author's reception of the interaction of democratic and anti-democratic political regimes of the twentieth century. The researcher found the reasons for the writer's total contempt for European democracy to effectively counteract anti-human ideologies, which aimed at leveling manifestations of the human person. Author of the article emphasized the exceptional role of the work of W. Golding, which today is perceived as a precaution to mankind against the mistakes of the past.