В статті наведені проблемні питання щодо організації несення служби з охорони громадського порядку з'єднаннями, частинами та підрозділами внутрішніх військ МВС України способом патрульних дільниць. ; В статье приведены проблемные вопросы относительно организации несения службы по охране общественного порядка соединениями, частями и подразделениями внутренних войск МВД Украины способом патрульных участков. ; In the article problem questions are resulted in relation to organization of execution of service on the guard of public peace by connections, military unit and by subdivisions of internal troops of MVD of Ukraine by the method of patrol areas.
Structural relations betweenUkraineand UN which is based on the mutual understanding and readiness for collaboration on questions of peace maintenance in the world problem regions, are considered in the article.UN peacekeeping activity is an important tool in the arsenal of resources for ensuring international stability and security. The primary responsibility for maintaining international peace and security is assigned to UN Security Council. The essence of international peacekeeping activities strategy ofUkraineunder the UN control in the theoretical and methodological, political and social aspects are shown. Since its existence, the UN conduct International Peacekeeping Operations, Ukraine also participates in most peacekeeping operations under UN auspices and supports participation in the most states.Ukraine's interests as a founder of the United Nations, an active peacemaker, OSCE member is to find the optimal parameters of peacekeeping, where peacekeeping inUkraineis one of the main areas of preparation and application departments and units of the Armed Forces of Ukraine. ; У статті розглянуто конструктивні відносини між Україною й ООН, які базуються на взаєморозумінні й готовності до співробітництва з питань підтримання миру в проблемних регіонах світу. Розкрито суть стратегії міжнародної миротворчої діяльності України під егідою ООН у теоретико-методологічному, політологічному й соціальному аспектах. Показано, що інтереси України як держави-засновниці ООН, активного миротворця, члена ОБСЄ полягають у пошуку оптимальних параметрів миротворчої діяльності, яка в Україні є одним з основних напрямів підготовки та застосування підрозділів і частин Збройних сил України.
У статті окреслено завдання інтернаціонального виховання, які були обумовлені тими суспільно-політичними умовами, що склалися в СРСР у 70−80-ті рр. ХХ ст. Робиться наголос на систематичному й комплексному підходах до організації інтернаціонального виховання піонерів, які забезпечувалися наявністю комплексної програми у вигляді Всесоюзного маршу піонерських загонів. Подано характеристику Всесоюзного маршу піонерських загонів (1970−1987 рр.). Виявлено завдання інтернаціонального виховання різних вікових груп піонерів на маршрутах «Мир і солідарність» (1970−1986 рр.) та «Піонери − патріоти-інтернаціоналісти» (1987 р.). Зроблено огляд піонерських справ інтернаціоналістського спрямування. ; The tasks of the international education are determined in the article. They were prearranged by the social-political conditions which arose in the USSR in 70−80-s years of the XXth century. It is accentuated that the pioneer organization helped to realize practically schoolchildren's all-round development and participated in the realization of the tasks of ideological and political, labour, moral, physical and aesthetic development of pupils. The pioneer organization used all specific means which were immanent in it. It was an integral part of the educational system in the socialist society. Comprehensive school couldn't organize the educational work with the pupils without the support of the pioneer organization. There wasn't any problem which was connected with its activity. Systematic and complex approaches to the organization of the international education of pioneers are accentuated in the article. It was provided with the complex program in the form of the All-Union march of pioneer detachments. The All-Union march of pioneer detachments (1970−1987) is characterized in the article. It started in 1970 and was dedicated to the 50th anniversary of the pioneer organization. The work on the March differentiated according to the age of children that secured their gradual and steady development. The program of the pioneer work manifested in the All-Union march of pioneer detachments enclosed the content of the pioneer work in different directions. It was a complex of the interconnected routes which included all basic directions of the content of the pioneer work. They were «My Motherland is the USSR», «To the Land of Knowledge», «Peace and solidarity», «Pioneerbuild», «To the Land of Beauty», «Strong, brave, quick», «Tymurivets», «Zirochka». The tasks of the international education of the pioneers were realized on the route «Peace and solidarity» which was a component of the All-Union campaign «The youth blames imperialism». They were to bring the pioneer up in the spirit of people's friendship and internationalism, to participate in the work of the clubs of international friendship and the weeks of solidarity, in actions which SIMEA held, to pay in the Fund of Peace etc. The tasks of the international education of the pioneers of different age groups are traced and pioneer internationalist affairs are shown in the article.
Measuring the effectiveness of economic sanctions is a difficult and problematic issue and that is due to the ambiguity in the objectives and rationales behind their use. The achievement of the rationales and intended objectives rely on the effectiveness of the applied sanctions. That makes measuring the effectiveness of the sanctions an important matter to international peace and security. This article addresses background and history of international sanctions on Iran. Particular attention is paid to the effectiveness of the sanctions and to factors that have mitigated their effectiveness. The United States and other countries have joined in a coalition to impose the sanctions, but it will be difficult to maintain the coalition and get cooperation of nonparticipant countries if there is a major oil price increase. Measures are recommended to reduce this risk and maintain the effectiveness of the sanctions.The UN Security Council has adopted six resolutions regarding the Iranian nuclear program. Four of these resolutions impose sanctions on Iran with each next resolution implying broader and tougher sanction measures. Though the scope of sanctions has a certain impact on the economic development of the country, Iran doesn't seem to succumb to the requirements of the international community in respect to its nuclear program. Iran will remain a hostile power that poses threats to its neighbors, the UN, and its own people as long as the current regime remains in power. International sanctions have weakened the Iranian economy, but sanctions alone will not halt Iran's nuclear weapons program or topple the regime. Perhaps it is an appropriate time to develop a comprehensive and flexible approach to deal with this issue. ; Рассматриваются задачи, которые поставило международное сообщество в контексте иранской ядерной проблемы и раскрывается эффективность применения международных санкций. ; Розглядаються завдання, які поставило міжнародне співтовариство у контексті іранської ядерної проблеми та розкривається ефективність застосування міжнародних санкцій.
Розглянуто курдську проблему та її особливості, історію боротьби курдського народу за самовизначення в Туреччині.Проаналізовано чинники, що ускладнюють врегулювання конфлікту. Вивчено проблеми та перспективи вступу Туреччини до ЄС. Значна увага приділяється можливостям вирішення курдського питання та забезпечення прав курдів в контексті європейської інтеграції Туреччини. ; At present the Kurdish problem ranks highly amongethnopolitical conflicts. The settlement of this conflict is essentialfor the maintenance of international peace and security, as itsaggravation has repeatedly caused using military methods ofpersecution, repression and even terrorist attacks.Kurdish issue is complicated by several factors, includinga large number of stakeholders, causing different approachesto the settlement of Kurdish issue and using for this purposedifferent methods that are often violent. This, in turn, onlycomplicates the situation because the problem requires jointefforts and political will of all states concerned for a peacefulresolution of existing contradictions.The article examines the emergence and development ofthe confrontation between the conflicting parties, the historyof the deployment of Kurdish national liberation movement,features of the Kurds'situation in each of four states (Turkey,Iraq, Iran, Syria). It is important to demonstrate a high level ofnational awareness of the Kurdish people, the legitimacy of theirdemands and aspirations and the ability to reach a joint solutionto the conflict peacefully.Particular attention should be paid to the situation of theKurds in Turkey and to the prospects for its improvementbecause of the European aspirations of Turkey. At presentTurkey's desire to join the European Union is an importantfactor contributing to the possibility of positive influence ofEuropean powers on solving the Kurdish problem.In terms of our research an important factor in the context ofpolitical democratization of the country is the EU requirementto solve the Kurdish issue, including providing the Kurds theright to freely speak their own language and respect for nationaland cultural identity of the Kurdish people. ; Рассмотрены курдская проблема и ее особенности,история борьбы курдского народа за самоопределениев Турции. Проанализированы факторы, затрудняющиеурегулирование конфликта. Изучены проблемы иперспективы вступления Турции в ЕС. Значительноевнимание уделяется возможностям решения курдскоговопроса и обеспечения прав курдов в контексте европейскойинтеграции Турции.
Громадянська війна відрізняється специфічними формами ведення військових дій. В умовах внутрішньої війни партизанська боротьба виступає методом завоювання політично влади. Мета статті полягає в тому, щоб виокремити закономірності партизанської війни як форми громадянської війни. ; The past century has given countless examples of application of guerrilla war. Particularly noteworthy are the use cases during the last civil war. In such cases, the guerrilla struggle advocated by the goal – the conquest of political power.The urgency of this problem is determined by the fact that in specific military operations that characterize the civil war, when no distinction between peace and war, front and rear, between permitted and prohibited state and regular army lose the monopoly on violence begin to apply militias, that have arisen during the internal war. War ceases to be a passive instrument of state policy, exempt from age restrictions. Under these conditions, the guerrilla war, which the interstate war was only a subsidiary means been singled out, freed from state control, acquires qualities characteristic of the civil war, becomes a formidable weapon in an independent and dominant species are not noble (and sometimes dirty, bloody) fight. The purpose of this paper is to highlight laws of guerrilla war as a form of civil war.In a civil war in the arena goes insurgent partyzanstvo, formed spontaneously on the initiative of the people and not acting in the interests of regular, the government army, and against it, thus entering the fray with existing state machine. The partisans begin creating structures of the future of the state apparatus, whose task management system implementation in the field.The main principle of guerrilla tactics during the сivil War, when the forces of the rebel side had numerous compared with the opposing party is to inflict maximum damage to the government troops with minimal losses on their part. All methods of guerrilla warfare tactics with a goal by exhaustion and disorganization, involvement in minor skirmishes, undermining the material foundations reduce combat capability enemy force opposing sides go.Guerrilla war during the internal armed conflict, which is a civil war, a means of winning political power that arises from revolutionary conditions and passing successively phase of development, contributing to the destruction of the state structures of the ruling regime ; Гражданская война отличается специфическими формами ведения боевых действий. В условиях внутренней войны партизанская борьба выступает методом завоевания политической власти. Цель данной статьи состоит в том, чтобы выделить закономерности партизанской войны как формы гражданской войны.
У статті проаналізовано нормативні офіційні документи, встановлено та схарактеризовано основні етапи розвитку інтернаціоналізації європейського освітнього простору: початковий, активізації співробітництва, багаторівневої координації та інтеграції. Окреслено пріоритетні завдання розвитку інтернаціоналізації європейського освітнього простору (забезпечення рівного доступу до здобуття освіти, розвиток міжнародного освітнього партнерства, формування компетентностей європейського вчителя та ключових компетентностей громадянина Європи, запровадження політики мультилінгвізму, європейських стандартів якості освіти).В статье проанализированы нормативные официальные документы, установлены и охарактеризованы основные этапы развития интернационализации европейского образовательного пространства: начальный, активизации сотрудничества, многоуровневой координации и интеграции. Определены приоритетные задачи развития интернационализации европейского образовательного пространства (обеспечение равного доступа к получению образования, развитие международного образовательного партнерства, формирование компетентностей европейского учителя и ключевых компетентностей гражданина Европы, введение политики мультилингвизма, европейских стандартов качества образования).The entry of Ukraine into the global and European educational space leads to a qualitative transformation of education in line with the international development tendencies. The internationalization of education is a priority vector of current educational policy in Europe and the world. Spreading the process of internationalization of education at all levels of educational space needs the study of the works of foreign authors who characterize the educational space from the standpoint of multidimensionality and polisubjectivity. The analysis of current strategies of internationalization which reveals essential changes, determines the means of modern educational transformations focused on the specific measures at different levels of European education, can identify the major challenges of internationalization of education.A comprehensive overview of the specific strategies of internationalization of education enables the study of the official documents, which directly covers the actual state and prospects of internationalization of education at the international, European, national, regional, institutional levels. The analysis of the official documents that set out the program of action of the internationalization of educational space, allows to identify the main stages of the internationalization of European educational space (initial, increased cooperation, multilevel of coordination and integration).The priorities of internationalization of educational space are defined: the development of cooperation between the EU countries, the spread of the progressive school practice in order to improve the basic skills of students, the formation of professional competence of graduates who meet the requirements of the modern labor market, the modernization of higher education in the context of internationalization (introduction of internationalized curriculum, academic mobility, quality assurance of internationalized education and vocational teacher training teachers), ensuring equal access to education, the use of progressive experience in international education, the implementation of educational innovations, the development of partnerships between European suppliers of educational services, research institutes and others.The author of the article outlines the priorities of internationalization of European education space: ensuring equal access to education, promoting maintaining peace and stability in the region and the world, the development of international education partnerships, formation of professional competencies of the teachers and the European key competences of the citizen of Europe, the introduction of the multilingualism policy.
The workshop was devoted to the problems and practices of multiculturaleducation in the USA, which were presented in a special report. The necessityfor study American experience in this area increased as far as education becomestrategic resource of development of Ukrainian society according to the globalchallenges of the 21st century and local socio-cultural and political needs. Educationalintegration of Ukraine to EU needs clarification of the content of multiculturalchallenges, the modes of its interpretation and theoretical verificationof the possible responses on them. The issues of comparison and correlation ofcultures, the boundaries of the accepting of the culture of others; the problemof tolerance as an acceptance of others and a dialogue as a form of politics of acceptance were discussed in such context.It was mentioned that Ukraine has its own and unique experience of multiculturalsociety and its authentic traditions of multicultural education. A cautionagainst possibility of transformation of multiculturalism in a kind of marketof ethical values and traditions were also claimed. The necessity of creativeopenness of Ukraine towards experience of others and multicultural educationin particular were also stressed. The most important mode of multiculturalism isthe sensitivity toward substantial cultural peculiarities.The challenges of multiculturalism and its implementation require re-thinkingthe theoretical model of human being, especially from the viewpoint of anthropologicalboundaries, oriented on the depicting of limits of "human". Thevery central idea of anthropological multiculturalism is an equal dialogue ofcultures as a background of contemporary society and dialogism as a commonprinciple of coexistence of peculiarities in contemporary world of culturaldiversity.It was stressed that dialogically organized civil society of deliberative democracypractices not a static, but interactive and dynamic multiculturalism.The establishing of multidimensional responsibility for creation the global cultureof peace within global cultural and institutional structures needs to be fundamentalfor multicultural education. ; На семінарі обговорювалась концептуальна доповідь, присвяченапроблемам і практикам мультикультурної освіти в США. В сучаснихумовах набуває актуальності потреба у вивченні американського досвіду мультикультурної освіти з метою перетворення освіти на стратегічний ресурс розвитку українського суспільства відповідно до глобальних викликів ХХІ століття та локальних соціокультурних і політичнихпотреб. Освітня євроінтеграція України потребує прояснення змістумультикультурних викликів, способів їх інтерпретації та теоретичноїверифікації можливих відповідей на них. В такому контексті порушувалися питання співставлення і співвіднесення культур, межі прийняттякультури Іншого; проблема толерантності як визнання Іншого; діалогу,що набуває форми політики визнання.Було зазначено, що Україна має власний унікальний досвід мультикультурного суспільства і власну традицію мультикультурної освіти. Буливисловлені застереження проти перетворення мультикультуралізму наярмарок етнічних цінностей та традицій. Акцентувалося на необхідності саме творчої відкритості України «досвіду Іншого», зокрема і досвідумультикультурної освіти. Головне, що визначає мультикультурність – цережим чутливості до значущих культурних відмінностей.Виклики мультикультуралізму і його впровадження вимагають переосмислення самої теоретичної моделі людини, насамперед, з точки зоруантропології межі, орієнтованої на окреслення границi «людського».Центральна ідея антропологічного мультикультуралізму - це рівноправний діалог культур як основа сучасного суспільства і діалогічність якзагальний принцип співіснування відмінностей у сучасному світі культурного різноманіття.Було підкреслено, що діалогічно організоване громадянське суспільстводеліберативної демократії практикує не статичний, гетоподібний, а інтерактивний і динамічний мультикультуралізм. Засадничим для мультикультурної освіти має бути формування багатовимірної відповідальностіза створення глобальної культури миру в рамках глобальних культурнихта інституційних структур.
