Suchergebnisse

Problem setting. In modern political discourse, the phenomenon of ideology is almost not considered as an independent social process. Ideology is studied as derived from politics or economics, thus forming a field of study of political and economic ideologies (liberalism, socialism, conservatism, etc.). In addition, the issues related to the functioning of ideology in the context of the study of empire as a political form of spatial organization become partially or almost unstudied. Researchers also ignore the issue of the influence of ideology on the construction of the socio-political space of modern empires and states with their inherent similarities and differences. Recent research and publications analysis. In the last few years, a certain trend in the study of ideologies has emerged in the social and political sciences. The first one (Mierzejewski D., Kowalski B., Jha B.) is focused on the analysis of socio-cultural and national aspects of ideology (politics of memory and identities, nationalism and nationbuilding, cultural aspects of the functioning of ideologies). The second one (Piketty T., Goldhammer A., Isaacs R.) emphasises the study of economic aspects of ideology, including issues of economic inequality, ideological divisions in society, the impact of political ideology on the functioning of the economic system. Paper objective. The purpose of the article is to determine the features of ideology that affect the construction (organization) of the space of the empire and the modern state. To solve this goal it is necessary to perform the following research tasks: 1) review of theoretical and methodological concepts regarding the definition of «ideology»; 2) definition of the main (dominant and meaningful) structures of ideology. Paper main body. In the analysis of ideology, we rely on the research of D. Lukacs, L. Althusser, S. Zyzek, who define ideology as a form of consciousness and a set of systemic ideas and social practices of individuals. Ideology is analyzed using structural-functional, ...

Scientific approaches to understanding the model of language policy as a political science concept arestudied, which are: hermeneutic circle, based on which this model is built, the components of which are asingle whole, consisting of separate sectors, which are political networks interconnected by political science contexts , ie cause-and-effect relationships; institutional, which includes the Institute of the Head of State, parliament, government, court, political parties, local governments, NGOs, civil society and others. institutions; network, which makes it possible to find out which political networks make upthemodel, which at the stages of formation and implementation of language policy by different administrations and states, is subject to change; geopolitical, which clarified that the subjects of Russian and others. political parties and public organizations aim to destroy Ukraine as a sovereign state, relying on the Russian language, which should receive official / state status, and the Russian population, which, according to some Russian politicians and scholars, is not a national minority in the post-Soviet states, inparticular in Ukraine, and the indigenous nation; ideological, which is a system of conceptually designed political, legal, religious, philosophical ideas, views and ideas on political life, which reflect the interests, worldview, ideals, moods of people, society, political parties, social movements and others. policy actors that constructively or destructively influence the structure of the model; value, which is closely related tothe language, ideology, self-consciousness of the subjects of language policy, their political culture, verbal and political behavior; synergetic, which helps to analyze the model through the prism oftheinteraction of its parts, which is essentially constructive or destructive; postmodern, the product ofwhich is multiculturalism, democracy, the decline of communism, globalization, decentralization, etc., which determine the verbal, real and symbolic behavior of politicians, some of which slow down theimplementation of language policy and negatively affect the development of its model. Emphasis is placed on understanding the "model of language policy" as a political science concept, whichconsists of political networks and political science contexts that connect its parts into a complex structure that interacts on the principle of hermeneutic circle. The concept of "hermeneutics" is defined, which is the basis of the "hermeneutic circle" as a phenomenon and concept, the basis of which is: knowledge of language and morality, which regulate the behavior oflanguage policy; understanding the content and significance of political science contexts and political networks of the language policy model; political science knowledge, which is used to study laws, programs, scientific works, historical and political sources, political decisions and phenomena that we study, analyze linguistic and political situations and processes. It is proved that each of the approaches used to understand this model is important, because they all together help to consider its structure and find out that its constructive or destructive nature depends onthe regime prevailing in the state, ie the form of government and ideologies that differently affect theimplementation of language policy, the formation of this complex structure and its development. ; Досліджуються наукові підходи щодо осмислення моделі мовної політики як політологічного концепту, якими є: герменевтичне коло, заознаками якого побудовано зазначену модель, складові якої є єдиним цілим, що складається зокремих секторів, які є політичними мережами, котрі пов'язані між собою політологічними контекстами, тобто причино-наслідковими зв'язками; інституціональний, складовими якого є Інститут глави держави, парламент, уряд, суд, політичні партії, органи місцевого самоврядування, громадські організації, громадянське суспільство та ін. інституції; мережевий, який дає можливість з'ясувати, зяких політичних мереж складається модель, яка наетапах формування та здійснення мовної політики різними адміністраціями і державами, піддається змінам; геополітичний, завдяки якому з'ясовано, що суб'єкти російських та ін. політичних партій та громадських організацій ставлять замету знищити Україну як суверенну державу, спираючись наросійську мову, яка має отримати статус офіційної/державної, та російське населення, яке, напереконання окремих російських політиків і науковців, є ненаціональною меншиною удержавах пострадянського простору, зокрема вУкраїні, а корінною нацією; ідеологічний, який є системою концептуально оформлених політичних, правових, релігійних, філософських уявлень, поглядів та ідей наполітичне життя, які відображають інтереси, світогляд, ідеали, настрої людей, суспільства, політичних партій, громадських рухів та ін. суб'єктів політики, які конструктивно чи деструктивно впливають набудову моделі; ціннісний, який тісно пов'язано змовою, ідеологією, самосвідомістю суб'єктів мовної політики, їх політичною культурою, вербальною та політичною поведінкою; синергетичний, який допомагає аналізувати модель через призму взаємодії її частин, яка засутністю є конструктивною чи деструктивною; постмодерністський, породженням якого є мультикультуралізм, демократія, занепад комунізму, глобалізація, децентралізація тощо, які визначають вербальну, реальну та символічну поведінку політиків, окремі зяких гальмують процес здійснення мовної політики та негативно впливають нарозбудову її моделі. Акцентовано увагу наосмисленні «моделі мовної політики» як політологічного концепту, яка складається зполітичних мереж та політологічних контекстів, які зв'язують її частини ускладну конструкцію, які взаємодіють запринципом герменевтичного кола. Визначено поняття «герменевтика», що є основою виникнення «герменевтичного кола» як явища і поняття, основою якого є: пізнання мови і моралі, які регулюють поведінку суб'єктів мовної політики; розуміння змісту та значення політологічних контекстів і політичних мереж моделі мовної політики; політологічне знання, задопомогою якого досліджено закони, програми, наукові праці, історичні і політичні джерела, політичні рішення та явища, які вивчаємо, аналізуємо мовно-політичні ситуації тапроцеси. Доведено, що кожен з підходів, який використано для осмислення зазначеної моделі, є важливим, позаяк усі вони у комплексі допомагають розглянути її будову та з'ясувати, що конструктивна чи деструктивна її суть залежить від режиму, який панує у державі, тобто форми правління та ідеології, які по-різному впливають наздійснення мовної політики, формування цієї складної конструкції та її розбудови.

Scientific approaches to understanding the model of language policy as a political science concept arestudied, which are: hermeneutic circle, based on which this model is built, the components of which are asingle whole, consisting of separate sectors, which are political networks interconnected by political science contexts , ie cause-and-effect relationships; institutional, which includes the Institute of the Head of State, parliament, government, court, political parties, local governments, NGOs, civil society and others. institutions; network, which makes it possible to find out which political networks make upthemodel, which at the stages of formation and implementation of language policy by different administrations and states, is subject to change; geopolitical, which clarified that the subjects of Russian and others. political parties and public organizations aim to destroy Ukraine as a sovereign state, relying on the Russian language, which should receive official / state status, and the Russian population, which, according to some Russian politicians and scholars, is not a national minority in the post-Soviet states, inparticular in Ukraine, and the indigenous nation; ideological, which is a system of conceptually designed political, legal, religious, philosophical ideas, views and ideas on political life, which reflect the interests, worldview, ideals, moods of people, society, political parties, social movements and others. policy actors that constructively or destructively influence the structure of the model; value, which is closely related tothe language, ideology, self-consciousness of the subjects of language policy, their political culture, verbal and political behavior; synergetic, which helps to analyze the model through the prism oftheinteraction of its parts, which is essentially constructive or destructive; postmodern, the product ofwhich is multiculturalism, democracy, the decline of communism, globalization, decentralization, etc., which determine the verbal, real and symbolic behavior of politicians, some of which slow down theimplementation of language policy and negatively affect the development of its model. Emphasis is placed on understanding the "model of language policy" as a political science concept, whichconsists of political networks and political science contexts that connect its parts into a complex structure that interacts on the principle of hermeneutic circle. The concept of "hermeneutics" is defined, which is the basis of the "hermeneutic circle" as a phenomenon and concept, the basis of which is: knowledge of language and morality, which regulate the behavior oflanguage policy; understanding the content and significance of political science contexts and political networks of the language policy model; political science knowledge, which is used to study laws, programs, scientific works, historical and political sources, political decisions and phenomena that we study, analyze linguistic and political situations and processes. It is proved that each of the approaches used to understand this model is important, because they all together help to consider its structure and find out that its constructive or destructive nature depends onthe regime prevailing in the state, ie the form of government and ideologies that differently affect theimplementation of language policy, the formation of this complex structure and its development. ; Досліджуються наукові підходи щодо осмислення моделі мовної політики як політологічного концепту, якими є: герменевтичне коло, заознаками якого побудовано зазначену модель, складові якої є єдиним цілим, що складається зокремих секторів, які є політичними мережами, котрі пов'язані між собою політологічними контекстами, тобто причино-наслідковими зв'язками; інституціональний, складовими якого є Інститут глави держави, парламент, уряд, суд, політичні партії, органи місцевого самоврядування, громадські організації, громадянське суспільство та ін. інституції; мережевий, який дає можливість з'ясувати, зяких політичних мереж складається модель, яка наетапах формування та здійснення мовної політики різними адміністраціями і державами, піддається змінам; геополітичний, завдяки якому з'ясовано, що суб'єкти російських та ін. політичних партій та громадських організацій ставлять замету знищити Україну як суверенну державу, спираючись наросійську мову, яка має отримати статус офіційної/державної, та російське населення, яке, напереконання окремих російських політиків і науковців, є ненаціональною меншиною удержавах пострадянського простору, зокрема вУкраїні, а корінною нацією; ідеологічний, який є системою концептуально оформлених політичних, правових, релігійних, філософських уявлень, поглядів та ідей наполітичне життя, які відображають інтереси, світогляд, ідеали, настрої людей, суспільства, політичних партій, громадських рухів та ін. суб'єктів політики, які конструктивно чи деструктивно впливають набудову моделі; ціннісний, який тісно пов'язано змовою, ідеологією, самосвідомістю суб'єктів мовної політики, їх політичною культурою, вербальною та політичною поведінкою; синергетичний, який допомагає аналізувати модель через призму взаємодії її частин, яка засутністю є конструктивною чи деструктивною; постмодерністський, породженням якого є мультикультуралізм, демократія, занепад комунізму, глобалізація, децентралізація тощо, які визначають вербальну, реальну та символічну поведінку політиків, окремі зяких гальмують процес здійснення мовної політики та негативно впливають нарозбудову її моделі. Акцентовано увагу наосмисленні «моделі мовної політики» як політологічного концепту, яка складається зполітичних мереж та політологічних контекстів, які зв'язують її частини ускладну конструкцію, які взаємодіють запринципом герменевтичного кола. Визначено поняття «герменевтика», що є основою виникнення «герменевтичного кола» як явища і поняття, основою якого є: пізнання мови і моралі, які регулюють поведінку суб'єктів мовної політики; розуміння змісту та значення політологічних контекстів і політичних мереж моделі мовної політики; політологічне знання, задопомогою якого досліджено закони, програми, наукові праці, історичні і політичні джерела, політичні рішення та явища, які вивчаємо, аналізуємо мовно-політичні ситуації тапроцеси. Доведено, що кожен з підходів, який використано для осмислення зазначеної моделі, є важливим, позаяк усі вони у комплексі допомагають розглянути її будову та з'ясувати, що конструктивна чи деструктивна її суть залежить від режиму, який панує у державі, тобто форми правління та ідеології, які по-різному впливають наздійснення мовної політики, формування цієї складної конструкції та її розбудови.

У статті на основі папських енциклік, виступів церковних ієрархів і політичних лідерів проаналізовано історію становлення християнської політичної етики і моралі та роль в ній особистості в Німеччині у першій половині XX століття. На концептуальному рівні вивчається питання формування базису християнської демократії як однієї з прогресивних ідеологій останніх століть.In clause on a basis pope enzyclic, performances church hierarchy and political leaders XX centuries are analysed a history forming of christian political ethics and morals and part an shi personality in Germany in first half. At a conceptual level the question of formation of basis of socialism with the Christian Democrat as by one of progressive ideologies of last centuries is studied.

У статті на основі папських енциклік, виступів церковних ієрархів і політичних лідерів проаналізовано історію становлення християнської політичної етики і моралі та роль в ній особистості в Німеччині у першій половині XX століття. На концептуальному рівні вивчається питання формування базису християнської демократії як однієї з прогресивних ідеологій останніх століть.In clause on a basis pope enzyclic, performances church hierarchy and political leaders XX centuries are analysed a history forming of christian political ethics and morals and part an shi personality in Germany in first half. At a conceptual level the question of formation of basis of socialism with the Christian Democrat as by one of progressive ideologies of last centuries is studied.

У статті коротко досліджено проблему взаємодії ідеології та політики на рубежі ХХ–ХХІ ст., що розглядається у двох аспектах: по-перше, в аспекті трансформації ідейних конструкцій, що наповнюють нормативно-символічну сферу політики, і, другий аспект, – це проблематизація ролі політичних партій як засобів комунікації між елітою та масами, а також як носіїв певних ідеологій. ; The article briefly analyzes the problem of interaction betweenideology and politics at the turn of the XXI century, examiningit in terms of two aspects. The first subjects of analyses are thetransformations which emerge in the symbolic sphere of politicsand the characteristic features which accompany the process oftheir occurrence.In particular, the article studies the process of displacementof ideology to the periphery of politics, due to the fact that itcan only partially reflect the interests of the society. The currentstage of development of the symbolic sphere is characterized bygradual washout of the role of ideologies, as the ones to determinethe world outlook. Instead, they become more pragmatic,situational and, therefore, more unified. This can be explainedby the fact that all the major goals and objectives, such as theguarantee of civil rights and freedoms, ensuring an adequatestandard of living, were established through the implementationof legal welfare stateThe decrease of socio-economic heterogeneity of the societyand the simultaneous growth of its cultural and ethnic diversityled to the transition from extensive ideological projects to theneed to ensure recognition and respect of various identitiesgenerated by modern society. This function is more successfullyfulfilled by so-called "molecular" ideologies. They aim more atsearching alternative solutions to specific problems rather thanthe complete restructuring of the society by the seizure of statepower.On the other hand, the rapid development of the means ofcommunication facilitated the actualization of market modeling- the new mechanism that substantially contributed to thematter of the ideological sphere of politics. Totalizing ideologiesand their ideals, programs and slogans are giving way to morelocalized and leaner products of political advertising. PoliticalImagology (Image studies) becomes particularly relevant:people acquire their civil status and political identification as theconsumers of information in the form of images.The second aspect is the problematic role of political partiesas means of communication between the elite and the masses andas carriers of certain ideologies. While the group identificationweakens and the relationships between the state power and aperson become more individualized, the mass media assumesthe function of representation of public interests. The role of thecivil society institutions also increases considerably. ; В статье коротко исследуется проблема взаимодействияидеологии и политики на рубеже ХХ–ХХІ вв.,рассматриваемая в двух аспектах: во-первых, в аспектетрансформации идейных конструкций, наполняющихнормативно-символическую сферу политики, и, второйаспект, – проблематизация роли политических партий каксредств коммуникации между элитой и массами, а такжекак носителей определенных идеологий.

The article deals with the issue on the correlation, study and usage of the international relations history theoretical foundations as a sufficiently specific scientific direction, combining the features of historical and political sciences, in particular world history, the history of diplomacy, political science, the theory of the international relations, etc. The emergence of the international relations history is connected with the development of national historical sciences, the study of the history of diplomacy, geopolitical concepts, the theory of international relations, etc. The results of the scientific study of the international relations history have laid the basis for the common international processes study. Throughout the XX-th century this direction was actively developing, been influenced upon by the confrontation of political systems. Accordingly, antagonistic ideologies were used, a sample selection of historical facts and sources was carried out. Such issues as the concept and the subject of the international relations history, its periodization, and relations with the world history, history of diplomacy, the theory of international relations and other scientific directions still remain controversial.

Problem setting. In modern political discourse, the phenomenon of ideology is almost not considered as an independent social process. Ideology is studied as derivedfrom politics or economics, thus forming a field ofstudy ofpolitical and economic ideologies (liberalism, socialism, conservatism, etc.). In addition, the issues related to the functioning of ideology in the context of the study of empire as a political form of spatial organization become partially or almost unstudied. Researchers also ignore the issue of the influence of ideology on the construction of the socio-political space of modern empires and states with their inherent similarities and differences.Recent research and publications analysis. In the last few years, a certain trend inthe study of ideologies has emerged in the social and political sciences. The first one (Mierzejewski D., Kowalski B., Jha B.) is focused on the analysis of socio-cultural and national aspects of ideology (politics of memory and identities, nationalism and nation- building, cultural aspects of the functioning of ideologies). The second one (Piketty T., Goldhammer A., Isaacs R.) emphasises the study of economic aspects of ideology, including issues of economic inequality, ideological divisions in society, the impact of political ideology on the functioning of the economic system.Paper objective. The purpose of the article is to determine the features of ideology that affect the construction (organization) of the space of the empire and the modern state. To solve this goal it is necessary to perform the following research tasks: 1) review of theoretical and methodological concepts regarding the definition of «ideology»; 2) definition of the main (dominant and meaningful) structures of ideology.Paper main body. In the analysis of ideology, we rely on the research of D. Lukacs, L. Althusser, S. Zyzek, who define ideology as a form of consciousness and a set ofsystemic ideas and social practices of individuals. Ideology is analyzed using structural-functional, retrospective and factor analysis, which allows to identify both the structures of ideology and its main features, including: mythologizing the present and past, centralization anddecentralization, universalization and particularism, citizenship and cosmopolitanism, sacralization of power and religions factor, marking of space and its symbolization, dichotomy of law and traditions.Conclusions of the research. The structural-functional and normative-value characteristics of ideology that have an impact on the process offormation of the socio­political order within a specific space are determined. The definition of imperial ideology is outlined, which is presented as a tool for organizing space, based on the mythologizing of the present, particularism and cosmopolitanism, and focuses on the construction of the own imperial world, in which the construction of the imperial order is taking place. ; Статья посвящена исследованию идеологии как механизма конструирования социально-политического пространства в двух доминирующих политических фор­мах - империи и государстве модерна. Определены структурно-функциональные и нормативно-ценностные характеристики идеологии, влияющие на процесс фор­мирования социально-политического порядка в рамках конкретного пространства. Установлены основные признаки пространства империи и государства модерна, среди них: мобильность и статичность, объективность и субъективность, свобо­да от конвенций и нормативность, реальные и абстрактные отношения. ; Стаття присвячена дослідженню ідеології як механізму конструювання соці­ально-політичного простору в двох домінуючих політичних формах - імперії та державі модерну. Визначено структурно-функціональні і нормативно-ціннісні ха­рактеристики ідеології, що мають вплив на процес формування соціально-політич­ного порядку в рамках конкретного простору. Визначені основні ознаки простору імперії і держави модерну, серед них: мобільність і статичність, об'єктивність і суб'єктивність, свобода від конвенцій і нормативність, реальні й абстрактні стосунки.

Problem setting. In modern political discourse, the phenomenon of ideology is almost not considered as an independent social process. Ideology is studied as derivedfrom politics or economics, thus forming a field ofstudy ofpolitical and economic ideologies (liberalism, socialism, conservatism, etc.). In addition, the issues related to the functioning of ideology in the context of the study of empire as a political form of spatial organization become partially or almost unstudied. Researchers also ignore the issue of the influence of ideology on the construction of the socio-political space of modern empires and states with their inherent similarities and differences.Recent research and publications analysis. In the last few years, a certain trend inthe study of ideologies has emerged in the social and political sciences. The first one (Mierzejewski D., Kowalski B., Jha B.) is focused on the analysis of socio-cultural and national aspects of ideology (politics of memory and identities, nationalism and nation- building, cultural aspects of the functioning of ideologies). The second one (Piketty T., Goldhammer A., Isaacs R.) emphasises the study of economic aspects of ideology, including issues of economic inequality, ideological divisions in society, the impact of political ideology on the functioning of the economic system.Paper objective. The purpose of the article is to determine the features of ideology that affect the construction (organization) of the space of the empire and the modern state. To solve this goal it is necessary to perform the following research tasks: 1) review of theoretical and methodological concepts regarding the definition of «ideology»; 2) definition of the main (dominant and meaningful) structures of ideology.Paper main body. In the analysis of ideology, we rely on the research of D. Lukacs, L. Althusser, S. Zyzek, who define ideology as a form of consciousness and a set ofsystemic ideas and social practices of individuals. Ideology is analyzed using structural-functional, retrospective and factor analysis, which allows to identify both the structures of ideology and its main features, including: mythologizing the present and past, centralization anddecentralization, universalization and particularism, citizenship and cosmopolitanism, sacralization of power and religions factor, marking of space and its symbolization, dichotomy of law and traditions.Conclusions of the research. The structural-functional and normative-value characteristics of ideology that have an impact on the process offormation of the socio­political order within a specific space are determined. The definition of imperial ideology is outlined, which is presented as a tool for organizing space, based on the mythologizing of the present, particularism and cosmopolitanism, and focuses on the construction of the own imperial world, in which the construction of the imperial order is taking place. ; Статья посвящена исследованию идеологии как механизма конструирования социально-политического пространства в двух доминирующих политических фор­мах - империи и государстве модерна. Определены структурно-функциональные и нормативно-ценностные характеристики идеологии, влияющие на процесс фор­мирования социально-политического порядка в рамках конкретного пространства. Установлены основные признаки пространства империи и государства модерна, среди них: мобильность и статичность, объективность и субъективность, свобо­да от конвенций и нормативность, реальные и абстрактные отношения. ; Стаття присвячена дослідженню ідеології як механізму конструювання соці­ально-політичного простору в двох домінуючих політичних формах - імперії та державі модерну. Визначено структурно-функціональні і нормативно-ціннісні ха­рактеристики ідеології, що мають вплив на процес формування соціально-політич­ного порядку в рамках конкретного простору. Визначені основні ознаки простору імперії і держави модерну, серед них: мобільність і статичність, об'єктивність і суб'єктивність, свобода від конвенцій і нормативність, реальні й абстрактні стосунки.

The article analyzes social and political activity of the outstanding figure of the Ukrainian national liberation movement and the global anti-Bolshevik movement Yaroslava (Slava) Stetsko, and her influence on ethnocultural processes in Ukraine in the period from the mid-1980s to the early 2000s. The role of the Anti-Bolshevik Bloc of Nations (ABN), the World Anti-Communist League (WACL), and the Congress of Ukrainian Nationalists (CUN) is analyzed. It has been found that Ya. Stetsko made a significant contribution to the establishment and development of ethnocultural, state-building, and nation-building processes, in particular, at the international level; defended the national interests of the Ukrainian people; supported the struggle of enslaved peoples around the world; defended the rights of every nation for its own state on its ethnic territory and the preservation of ethnocultural identity among post-colonial states. It is established that Ya. Stetsko headed, rebuilt, and brought to the Parliament of Ukraine the nationalist parliamentary party of the CUN, which became an effective defender of national and cultural values, ethnocultural traditions, language, educational, and social priorities in the Ukrainian society since the 1980s to the early 2000s. It is shown that Ya. Stetsko conducted active charitable, public, and educational work and supported projects aimed at overcoming the consequences of imposing Soviet regime, communization and Russification, thus contributing to the preservation and spread of national-patriotic ideology in the Ukrainian society, the development of education and science, politics and state administration, cultural traditions, religious values and moral institutions, and the protection of Ukrainian culture from the concepts and ideologies which were alien and hostile to her. ; У статті досліджено громадсько-політичну діяльність визначної постаті українського національно-визвольного і світового антибільшовицького руху Ярослави (Слави) Стецько та її вплив на етнокультурні процеси в Україні у період від середини 80-х років ХХ ст. до початку 2000-х років ХХI ст. Проаналізовано її роль у створенні і діяльності Антибільшовицького Блоку Народів (АБН), Всесвітньої Антикомуністичної Ліги (ВАКЛ) та Конгресу Українських Націоналістів (КУН). Виявлено, що вона зробила значний внесок в утвердження й розвиток етнокультурних, державотворчих та націєтворчих процесів, зокрема, на міжнародному рівні захищала національні інтереси українського народу, підтримувала боротьбу поневолених народів у всьому світі та обстоювала права кожного народу на власну державу на своїй етнічній території та збереження етнокультурної ідентичності серед постколоніальних держав. Встановлено, що Я. Стецько очолила, розбудувала та привела до Верховної Ради України націоналістичну парламентську партію КУН, що стала дієвим захисником національно-культурних цінностей, етнокультурних традицій, мовно-освітніх та соціальних пріоритетів в українському соціумі у період від середини 80-х років ХХ ст. до початку 2000-х років ХХI ст. Показано, що Я. Стецько проводила активну благодійну, громадську і просвітницьку роботу та підтримувала проекти, спрямовані на подолання наслідків впливу радянізації, комунізації та русифікації, які сприяли збереженню та поширенню національно-патріотичної ідеології в українському суспільстві, розвитку освіти й науки, політики і державного управління, культурних традицій, релігійних цінностей і моральних інститутів та захисту української культури від ворожих і чужих їй вчень та ідеологій.

Досліджено феномен крайніх правих політичних партій. Оскількив політичній науці відсутній чіткий підхід до визначення цього феномена, автораналізує термінологічні підходи і пропонує використовувати термін праві радикали як родове визначення даного феномена ; The author researches phenomenon of the right wing radical political parties inEurope. As far as in political science there is no vivid approach towards determination of this phenomenon, author analyzes terminological approaches and offers to use term «right wing radicals» as common for this phenomenon.Recently, we can increasingly observe in political practice that conservative political parties adopt the rhetoric of right-wing radicals and are increasingly using their slogans, especially anti-immigrant rhetoric in their work. This is due to increased competition in the right range. To protect themselves from competition from the right, conservatives are forced to use slogans that are acceptable for the majority of voters.Thus, in modern political science there is no single approach to the concept of extreme right-wing parties. However, the term «neo / neo-Nazism» is outdated and can not explain the phenomenon of modern political parties, most of them distance themselves from totalitarian ideologies of right and do not recognize their ideology. The term «right-wing populism» has no methodological clarity for use as a generic concept. The best is the term «right radicalism,» which reflects features of the ideology and practice of extreme right-wing political parties and can be used as a generic concept ; Исследуется феномен крайне правых европейских партий. Поскольку в политической науке отсутствует четкий подход к определению этого феномена, автор анализирует терминологические подходы и предлагает использовать термин правые радикалы как родовое определение данного феномена

Prokhorenko A. М. Resources of the influence of political video blogging on the state of political culture. – Article.The article examines the resources with the help of which modern political video blogging is able to broadcast political information and influence the political consciousness of its audience. Particular attention is paid to the concept of a political meme – a short, extremely capacious, ironic information message that broadcasts a certain political idea in a concise form. The parts of the message are not one-dimensional, they are not served directly to the viewer of a political video blog, but are only assumed, which gives room for discrepancies, despite the position that any meme tends to be one-dimensional. The emotional response that a contextually encapsulated video of a talented political video blogger elicits forces the viewer to spread information about the video, share with him and contribute to its viral spread, which ultimately ensures the popularity of theblogger and provides a potential opportunity to influence the balance of power in political life. A political meme strives to be replicated, obsessive in its dissemination, relies on the user's emotional response and influences the formation of the political picture of the world. It is the use of political memes as media viruses that allows a political video blogger to gain popularity among the population to form political discourse through the reproduction and dispersal of his political ideas and statements. The article postulates that the directinfluence of video bloggers on the political consciousness of their audience is often dictated not by financial or power, but by ideological motives. Political video blogging has freedom of expression, unlike traditional media, which do not have time to adapt to the demands of the informational virtualized society. The articleemphasizes that despite the independence of the video blogging community from the ideologies being held, it has its own ability to regulate the quality of content and ...

The article researches ideological principles of conflict regulation, in particular, the conflict in Eastern Ukraine in the context of forming of national-state ideology. This indicates theoretical and practical interest to a certain topic, which gets new sense and sound at each stage of national and state existence. It has been found out that political strategies should enable planning and forecasting political processes, minimize political bias, and meet reform projects. It is noted that the main vector of socio-cultural transformations had been proclaimed to be the posttotalitarian, post-colonial vector that a priori should permanently protect the state from the disadvantages and tragedies of the previous political era. Philosophical reflection is aimed at understanding of one of the most important components of national-state ideologies – a national idea. At present, there is no single national-state ideology in Ukraine, since new forms of understanding of social reality are in the process of formation. Obviously, it will be formed in the context of political forces' struggle and compromising. The crisis of unity in Ukrainian society is interpreted as a factor that does not contribute to the formation and implementation of a rational political strategy of the state. It is concluded that European spirit of Ukraine and national self-esteem should be formed on state level in internal and foreign politics, on theoretical level in the programs of state reforms, in the concepts and programs of education and upbringing, on daily life level in ideological regulations of interpersonal communication rules. It is concluded that there are the following steps towards peace, first, the cessation of hostilities and pressure, second, the establishment of dialogue, and third, the search for a solution to the contradictions through negotiations.

Based on the study of national and foreign sources, the peculiarities of electoral field formation were investigated. The article reveals the behaviour of the voters of a certain territory in the context of ideological commitment, electoral activity, conditions and factors that influence the choice of people. Thus a tradition of electoral activity and the collective memory of the party favour is formed. The analysis of existing approaches to the study of the mentioned problems was carried out. Four electoral cadences were chosen for investigation over the period 2006-2019 years. It helped to determine changes in the elections interest (vote), commitment to a certain type of ideology, which was analysed according to a proportion of voting for a group of political parties with close ideological views.The manifestation of mass political consciousness, which shows itself through the electoral culture, allows us to estimate at the territorial level, the population's attitude to certain ideologies and political orientations.The study considers electoral commitment to all major political parties. We used five groups to divide parties, based on political, social and economic components. A comprehensive socio-geographical analysis of electoral practices allows us to make predictions about the socio-political development of Ukrainian society and to identify and propose ways to overcome electoral delimitation in Ukraine.The basis of the article is a theoretical and methodological development of leading experts in the field of modern political geography, electoral geography and other sciences that study the peculiarities of electoral processes. There were used such scientific methods of research as analysis and synthesis, statistical, generalization, abstraction and others.Materials of Central Election Commission were used in this article for the period 2006 - 2019 years.Conclusions were made regarding certain territorial attachment of the electorate.Grouping of administrative units was implemented according to the level of ...

У статті проаналізовано етнокультурний вимір наукового доробку Михайла Сікорського. Розкрито, що етнокультурна проблематика в археології насамперед пов'язана з визначенням етнічної належності археологічних культур – матеріальних комплексів старожитностей, які відносяться до визначеного проміжку часу, мають місцеві особливості й розміщуються на конкретно визначених обмежених теренах. У тоталітарну добу для переважної більшості дослідників найголовнішим пріоритетом було вивчення матеріальної культури, тому головний ідеологічний дискурс полягав у розкритті закономірностей базових концептів класиків марксизму-ленінізму у вивченні класової боротьби, аналізі соціальних революцій тощо. Доведено, що, перебуваючи у тогочасному тоталітарному дискурсі, М. Сікорський змушений був працювати у тих ідеологічних рамках і втілювати деякі догматичні концепти і конструкти у своїх працях і справах, у зворотному випадку командно-адміністративна система позбавила б його можливості реалізовувати власні напрацювання й втілювати мрії у життя. Показано, що навіть у таких складних умовах М. Сікорський ніколи не переходив тих меж, що відділяють справжнього вченого від компартійного пропагандиста, особливо це стосується наукових проблем, які через різні причини поєднувалися з політичними ідеологемами, як це сталося, наприклад, з так званою «давньоруською народністю». Незважаючи на значний ідеологічний тиск, М. Сікорський намагався якнайменше згадувати і пропагувати у своїх працях цей заідеологізований давньоруський концепт. Виявлено, що перебування України у складі тоталітарної держави дуже гальмувало як український етнокультурний розвиток, так і науковий процес його осмислення. Лише з руйнацією СРСР і відновленням суверенної Української держави етнокультурні процеси поступово набувають позитивної динаміки, а вітчизняні вчені, позбавившись ідеологічних лещат, отримують змогу їх адекватно аналізувати й осмислювати. Ці кардинальні зміни дали змогу М. Сікорському, врешті-решт, оприлюднити власні погляди на походження і розвиток українського народу та його мови та розкрити важливе значення у цих етногенетичних й етнокультурних процесах Переяслава і Переяславщини. ; The article analyzes the ethnocultural dimension of Mykhailo Sikorskyi's scientific work. It is disclosed that ethnocultural problems in archaeology are primarily related to the definition of the ethnic origin of archaeological cultures – material complexes of antiquities that belong to a certain period of time, have local features, and are found in specifically defined restricted areas. In the totalitarian era, for the vast majority of researchers, the key priority was the study of material culture. Therefore, the main ideological discourse consisted in revealing the laws of the basic concepts of Marxism-Leninism classics in the study of class struggle, the analysis of social revolutions, and so on. It is proved that in the then totalitarian discourse, M. Sikorskyi was forced to work within the existing ideological frameworks and to embody some dogmatic concepts and constructs in his writings and affairs; otherwise, the command-administrative system would deprive him of the ability to apply his own achievements and fulfil his dreams. It has been shown that, even under those difficult circumstances, M. Sikorskyi never crossed the line separating the true scientist from the Communist propagandist, especially regarding the scientific problems that, for whatever reason, were combined with the political ideologies, as in case, for example, with the so called "Old Rus people". Despite considerable ideological pressure, M. Sikorskyi tried to minimize mentioning and propagating in his writings of this ideologized ancient Russian concept. Only with the destruction of the USSR and the restoration of the sovereign Ukrainian state, ethnocultural processes began gradually gaining positive dynamics, and domestic scientists, liberated from ideological grips, were able to adequately analyze and comprehend them. These fundamental changes allowed M. Sikorskyi to eventually publish his own views on the origin and development of the Ukrainian people and their language, as well as their importance in the ethnogenetic and ethnocultural processes of Pereiaslav and Pereiaslav district.