Suchergebnisse

The preconditions of the protest movements' creation in Poland, Czech Republic and Slovakia are considered; the peculiarities of their activity during the transformation of political systems are analyzed; explored the roleof protest movementsin the democratization ofCentral European countries. Keywords:protestmovements, communist parties,transformationofpolitical systems, independence, crisis, revolution, democratization. ; Розглянуто передумови утворення протестних рухів у Польщі, Чехії та Словаччині. Проаналізовано особливості їхньої діяльності у період трансформації політичних систем. Досліджено роль протестних рухів у демократизації центральноєвропейських країн. Ключові слова: протестні рухи, комуністичні партії, трансформації політичних систем, незалежність, криза, революція, демократизація.

The article analyzes the components of the constructivist models of Shmuel Eisenstadt as they relate to the discovery of the reasons for the appearance of religious fundamentalism. It establishes that religious fundamentalism can be understood as a type of protest movement, causes of which are related to political, economic, social and cultural challenges of modern civilization. The refusal or failure of political elites to promptly and efficiently meet the challenges of modernization processes may cause the failure of the latter. Thus, religious fundamentalism may occur as an alternative ideology for social change. Its content will be directly focused on the concept of an «ideal» society, in the interpretation of the relevant religious doctrines. Religious fundamentalism is focused on the active engagement and use the mechanisms of political power to achieve their goal, ignoring the interests of private persons. The concept of religious fundamentalism is not identical with religious extremism and radicalism. However, religious fundamentalism may be susceptible to radicalization, which is typical of other protest movements or types of political regimes. ; The article analyzes the components of the constructivist models of Shmuel Eisenstadt as they relate to the discovery of the reasons for the appearance of religious fundamentalism. It establishes that religious fundamentalism can be understood as a type of protest movement, causes of which are related to political, economic, social and cultural challenges of modern civilization. The refusal or failure of political elites to promptly and efficiently meet the challenges of modernization processes may cause the failure of the latter. Thus, religious fundamentalism may occur as an alternative ideology for social change. Its content will be directly focused on the concept of an «ideal» society, in the interpretation of the relevant religious doctrines. Religious fundamentalism is focused on the active engagement and use the mechanisms of political power to achieve their goal, ignoring the interests of private persons. The concept of religious fundamentalism is not identical with religious extremism and radicalism. However, religious fundamentalism may be susceptible to radicalization, which is typical of other protest movements or types of political regimes.

The article represents an integrated perception of peculiarities of political protest participators` mobilization. The objective of the article is to distinguish peculiarities of mobilization of protest participators today in Ukraine and abroad. Mobilization can be divided into two types: constructive and forced. Deviant behavior is often considered as an indicator of political crisis. Online political activity is considered as the most widespread communication between people engaged is politics because Internet is available to anyone. Deliberative technologies represented by negotiations are often used to calm down protests in democratic regimes.Features of political participation (including protest participation) have been highlighted. The role of urban environment in mobilizing of protest participators has been underlined. Physical and digital types of participation have been separated. Social media users are not equal; they can be divided into several types in accordance to their involvement in politics.Urban area can also stimulate protest movements. Using the example of Germany, the possibilities of political mobilization of citizens by radical movements have been shown. It is proved that participation in protest facilitates creation of a collective identity. Ordinary citizens can be involved in protest when their civil rights and liberties are threatened by the state. Relative deprivation has been considered as a factor of protest. Relevant sources in English, Ukrainian, Russian and Polish have been used in the article. The meth- ods used in the research are comparative, system, institutional, historic and others. ; У статті представлене інтегроване бачення особливостей мобілізації учасників політичного протесту. Виокремлено особливості політичної участі, у тому числі протестної. Підкреслено роль міського середовища в мобілізації учасників протесту. Виокремлено «фізичну» та «цифрову» участь у політичних протестах. На прикладі Німеччини продемонстровано можливості політичної мобілізації громадян радикальними рухами. Доведено, що участь у протесті сприяє формуванню колективної ідентичності.

The article represents an integrated perception of peculiarities of political protest participators` mobilization. The objective of the article is to distinguish peculiarities of mobilization of protest participators today in Ukraine and abroad. Mobilization can be divided into two types: constructive and forced. Deviant behavior is often considered as an indicator of political crisis. Online political activity is considered as the most widespread communication between people engaged is politics because Internet is available to anyone. Deliberative technologies represented by negotiations are often used to calm down protests in democratic regimes.Features of political participation (including protest participation) have been highlighted. The role of urban environment in mobilizing of protest participators has been underlined. Physical and digital types of participation have been separated. Social media users are not equal; they can be divided into several types in accordance to their involvement in politics.Urban area can also stimulate protest movements. Using the example of Germany, the possibilities of political mobilization of citizens by radical movements have been shown. It is proved that participation in protest facilitates creation of a collective identity. Ordinary citizens can be involved in protest when their civil rights and liberties are threatened by the state. Relative deprivation has been considered as a factor of protest. Relevant sources in English, Ukrainian, Russian and Polish have been used in the article. The meth- ods used in the research are comparative, system, institutional, historic and others. ; У статті представлене інтегроване бачення особливостей мобілізації учасників політичного протесту. Виокремлено особливості політичної участі, у тому числі протестної. Підкреслено роль міського середовища в мобілізації учасників протесту. Виокремлено «фізичну» та «цифрову» участь у політичних протестах. На прикладі Німеччини продемонстровано можливості політичної мобілізації громадян радикальними рухами. Доведено, що участь у протесті сприяє формуванню колективної ідентичності.

The article is devoted to the problem of the studying of fashion and protests in the modern society.Within the work some classical and modern theoretical methods of the regarding of protests and the forms of their realization are viewed. It is stated that in the most cases a protest is studied with the observing of either common behavior or actions, public or social movements, or various ways of political involving and participating.Also, there the terms of 'political participating' and 'political protest' are differentiated in the modern political discourse.As a matter of fact, in the article it is proposed to consider 'fashion' as a complicated structured phenomena that, on one hand, is an innovation (an individualization) and, on the other hand, an inheritance (a massif dissemination, a social equalization).Likewise, there are analyzed possible variations of cooperation between fashion and protests under conditions of the progressing mobility. Hence, it is decided that fashion stimulates participants of actual protests and, at the same time, expands their number with so-called 'passive component'. For example, the black color has united the most spectacular representatives of the cinema regarding one problem that is connected with the Golden Globe Film Festival. However, such a massif dissemination of the black dress-code could have made all the guests of the festival accept the common idea.So, it is concluded that the dissemination of protests causes the appearance of legitimate social movements and organizations, as well as destructive modes of common behavior. In the light of above mentioned, it should be stressed that teenagers are in the group of the most possible risk who are very active participants of meetings, tumults that provoke the spreading of antisocial behavior in the society.In addition, in the article is proclaimed the idea that the cooperation between fashion and protests in the modern mobile society is presented by two variants. They are 'fashion in protests' that is characterized by the presence of fashion symbols in any protest and 'fashion problems' that occur constantly.As for the first variant, a certain list of examples can be proposed: individual demarches, group and collective actions that expect their popularization in the entire society (or, at least, in some of its parts). Protest practices prove that this popularization is based on the transformed classical scheme of the existence and functioning of culture in the society (for example, the appearance of fashion symbols such as the orange color during the events in Ukraine in 2004).As for the second variant, we can suggest as an example the fact that at the end of the XXth century and at the beginning of the XXIst century were widely discussed problems of humans` and parents` rights, the support of healthy life style and etc. For this reason, there were the Movement for humans` rights, the Movement for parents` rights, the Life Without Drogues Movement, the Eco Food Movement and many others. ; Статья посвящена проблеме политологического изучения связи протестов и моды в современном обществе.Рассмотрены классические и современные теоретические подходы к исследованию протестных настроений и форм их выражения. Установлено, что чаще всего протест рассматривают в контексте изучения коллективного поведения / действия, общественных / социальных движений или различных форм политического участия / активности.Определены понятия политического участия и политического протеста в современном политологическом дискурсе.В статье моду предлагается рассматривать как сложно структурированный феномен, что, с одной стороны, определяется нововведением (выделением, индивидуализацией), а с другой – подражанием (массовым распространением, социальным выравниванием).Проанализированы варианты взаимодействия моды и протестных настроений в условиях нарастающей мобильности. Выяснено, что мода одновременно, с одной стороны, активизирует непосредственных участников уже существующих протестных акций, а с другой – пополняет количество их сторонников, благодаря так называемой «пассивной составляющей».Выявлено, что распространение протестных настроений ведет как к конструктивным действиям, к возникновению легитимных социальных движений и организаций, так и к деструктивным формам выражения коллективного поведения. В зоне большего риска находятся подростки, которые являются самыми активными участниками как митингов, так и бунтов, благодаря которым может распространяться антисоциальное поведение в обществе.Установлено, что взаимодействие моды и протестных настроений в мобильном обществе представлено двумя вариантами – «мода в протестах», характеризующийся присутствием в них модных символов, и постоянное возникновение, и распространение различных акций несогласия, вызванных акцентом внимания на так называемых «модных проблемах». ; Стаття присвячена проблемі політологічного вивчення зв'язку протестів і моди в сучасному суспільстві.Розглянуті класичні та сучасні теоретичні підходи до дослідження протестних настроїв і форм їх вираження. Встановлено, що найчастіше протест розглядають у контексті вивчення колективної поведінки / дії, суспільних / соціальних рухів або різних форм політичної участі / активності.Визначені поняття політичної участі і політичного протесту у сучасному політологічному дискурсі.В статті моду пропонується розглядати як складно структурований феномен, що, з одного боку, визначається нововведенням (виокремленням, індивідуалізацією), а з іншого – наслідуванням (масовим розповсюдженням, соціальним вирівнюванням).Проаналізовано варіанти взаємодії моди та протестних настроїв в умовах наростаючої мобільності. З'ясовано, що мода одночасно, з одного боку, активізує безпосередніх учасників уже існуючих протестних акцій, а з іншого – поповнює кількість їх прихильників завдяки так званій «пасивній складовій».Виявлено, що поширення протестних настроїв веде як до конструктивних дій, до виникнення легітимних соціальних рухів і організацій, так і до деструктивних форм вираження колективної поведінки. В зоні більшого ризику знаходяться підлітки, які є найактивнішими учасниками як мітингів, так і бунтів, завдяки яким може розповсюджуватись антисоціальна поведінка в суспільстві.Встановлено, що взаємодія моди та протестних настроїв у мобільному суспільстві представлена двома варіантами – «мода в протестах», що характеризується присутністю в них модних символів, та постійне виникнення й поширення різних акцій незгоди, викликаних акцентом уваги на так званих «модних проблемах».

Статтю присвячено політичному протесту як одному з чинників розвитку політичної системи суспільства. Метою статті є розкрити можливості використання теорії відносної депривації у дослідженні політичного протесту. В даній статті ми спробуємо використати соціологічний та психологічний інструментарій для пояснення політичних проблем.Розглянуто можливості методологічного синтезу при дослідженні протестних рухів, зокрема, теорії депривації. Наголошено на психологічній природі феномена депривації. Розглянуто відмінності між абсолютною та відносною депривацією, а також продемонстровано на конкретних прикладах вплив цього явища на мобілізацію учасників протестних рухів. Прийнято за основу класифікацію, яка включає спадаючу, спрямовану та прогресивну відносну депривацію.Наведено приклади антисистемних партій та рухів, які змінили розстановку сил в Європі. До таких, зокрема, віднесено «Лігу Півночі» (Італія), «Пегіду» (ФРН), «Рух п'яти зірок» (Італія), «Національний фронт» (Франція), «Атаку» (Болгарія) та інші об'єднання, які дедалі більше впливають на європейський політичний процес. Визначено, що характерними рисами такого роду партій є популізм та нативізм. Протести проти Д. Трампа у США віднесено до проявів відносної депривації широких кіл громадськості, які відчувають загрозу своїм правам та свободам. ; The article is devoted to political protest being one of the development factors of society's political system. Possibilities of methodological synthesis, in particular, the use of the deprivation theory within the investigation of the development of political protest have been considered. Psychological nature of the deprivation phenomenon has been stressed. Differences between absolute and relative deprivation have been considered. The influence of deprivation on the mobilization of protest movements has been proved by examples by the author. The classification of relative deprivation which includes declining, aspirational and progressive deprivation has been used in the article.Theory of the relative deprivation refers to the ideas that feelings of discontent and frustration depend on aims of a person or a group of people. Feelings of the relative deprivation emerge when important goals of people become unreal or are blocked by society or political elites. Relative deprivation is often considered to be the central concept in the explanation of protest movements and is being used to explain the factors that lead to the emergence of social movements. Protest activity begins from collective feelings of relative deprivation. Unlike the relative deprivation, the absolute deprivation is a key factor of protest movements in poor countries.Economic deprivation in conditions of the transition to free market is considered to be a background of crisis phenomena in politics. The role of political and financial elites in the mobilization of citizens has been underlined. The role of the opposition in the formation of protest views is also significant.Political security is connected with the lack of external and internal threats or the reduction of their severity. Political radicalism is considered to be the one of such threats. Three variables which help to analyze the political protest have been taken into account by the author. The first one is the quantity of citizens, involved into the protest activity. The second one is the duration of protest actions. Finally, the third variable includes destructive consequences of protest, for example, damage or victims. It has been underlined by the author that the level of these factors is connected with the level of citizens' social deprivation.Examples of anti-system political parties and movements have been given. Many of them have changed the political disposition in Europe. Lega Nord (Italy), PEGIDA (Germany), Movimento 5 Stelle (Italy), Front National (France), Ataka (Bulgaria), etc are between them. These parties and movements influence increasingly on the European political process. Nativism and populism are marked as main peculiarities of such right parties. According to the author, Anti-Trump protests in the USA are the examples of the relative deprivation of numerous groups of people that feel their rights and freedoms being threatened. ; Статья посвящена политическому протесту как одному из факторов развития политической системы общества. Цель статьи состоит в том, чтобы раскрыть возможности использования теории относительной депривации в исследовании политического протеста. В данной статье мы предлагаем использование социологического и психологического инструментария для объяснения политических проблем.Рассмотрены возможности методологического синтеза при исследовании протестных движений, в частности, теории депривации. Особое внимание уделено психологическому феномену депривации. Рассмотрены отличия между абсолютной и относительной депривацией, а также продемонстрировано на конкретных примерах влияние этого явления на мобилизацию участников протестных движений. Принята за основу классификация, включающая убывающую, направленную и прогрессивную депривацию.Приведены примеры антисистемных партий и движений, изменивших расстановку сил в Европе. К таким отнесены «Лига Севера» (Италия), «Пегида» (ФРГ) «Движение пяти звезд» (Италия), «Национальный фронт» (Франция), «Атака» (Болгария) и другие объединения, все больше влияющие на европейский политический процесс. Отмечено, что характерными чертами такого рода партий являются популизм и нативизм. Так, протесты против политики Д. Трампа в США отнесены к проявлениям относительной депривации широких кругов общественности, ощущающей угрозу своим правам и свободам.

Розглянуто основні підходи до визначення змісту політичного протесту. Як результат, дістала уточнення категорія «політичного протесту». Узагальнено та проаналізовано характерні риси, які притаманні політичним протестам, на основі чого обґрунтовано багатовимірність цього феномену. ; The basic approaches of the determination of political protest's content were considered.Destabilizing processes have occurred due to the fact that the protest movements in the geopolitical space have blossomed during the last decade. So that it's an important research task to find the nature of the complex nature of political protests, keep track of all factors of their origin and dynamics. Detailed and depth assessment of this phenomenon is the key to success in developing of methods for effective management and minimizing of their destructive effects. It's the relevance of the research theme. The author had a purpose to summarize the main theoretical and methodological approaches to the definition of political protest and revealed its specifics.As a result, the category of "political protest" was clarified. It is understood as a complex of active or passive political practices of individual or collective subjects in the form of conventional or nonconventional expression of discontent towards political system as a whole, its individual structures, institutions, norms, values, decisions.Characteristics of political protests were summarized and analyzed. On this basis, the multidimensionality of this phenomenon was substantiated. So that political protest may exist in the internal state of a political subject's rejection of some political relations that dominate in the political system. It can be reviewed through the protest mood. The second dimension is a form of dissent, resistance, rejection of the dominant political course. It is provided through a certain action or protest act, manifested in the direct participation of the protests. Political protest is a phenomenon of policy, political attribute that represents opposing forces, movements, trends, which go against the basic course of political life or another specific policy. Objective legitimacy of mass protest behavior depending on the nature and direction of the political process remain unresolved and the basic elements and features of political protest are in the ratio with the current political situation in Ukraine. ; Рассмотрены основные подходы к определению содержания политического протеста. Как результат, получила уточнение категория «политического протеста». Обобщены и проанализированы характерные черты, которые присущи политическим протестам, на основе чего обоснована многомерность этого феномена

The paper provides a comprehensive study of the problem of combating racial discrimination in the United States. The main factors influencing the intensification of protest movements have been identified. The main phases and their specifics of the political process of combating racial discrimination are highlighted. A model of the process of combating racial discrimination in the United States has been formed. Special attention is paid to the study of the structure and levels of racial discrimination in American society, which has helped to provide a better structuring and understanding of this issue. An analysis of the dynamics of the main indicators of the object, identified general trends in the development of anti-discrimination movements in the United States. The events and processes that acted as attractors in the process of intensification of protest waves are identified. ; У роботі досліджена проблема боротьби з проявами расової дискримінації в США. Визначено основні фактори, що впливають на активізацію протестних рухів. Виокремлено основні фази та їх специфіку політичного процесу боротьби з расовою дискримінацією. Сформовано модель процесу боротьби з расовою дискримінацією в США. Окрема увага приділена вивченню структури та рівнів расової дискримінації в американському суспільстві, що допомогло забезпечити змістовну структуризацію та розуміння даного питання. Здійснено аналіз динаміки основних показників об'єкта, виявлені загальні тенденцій розвитку антидискримінаційних рухів в США. Визначено події та процеси, що виступали аттракторами у процесі активізації протестних хвиль.

The formation of the precariat based on new forms of power and exploitation, which have become Central to the neo-liberal logic, according to which the organization of social and economic security requires instability as a way of life, undermining social justice and destroying the core of democracy itself. The unique political position of the precariat and the use of the precariat as a starting point for mobilization and collective alternative approaches.Organized by a network of labor collectives, students, migrant groups and other numerous social, political, economic and cultural movements, heterogeneous precariat in many European cities seeks to organize disparate political groups precariat on the day of the First of may and not only. During these protests, demands are made for universal rights for workers, open migration policies, and common basic income. EuroMayDay has an international orientation from the very beginning, aiming to mark precariousness as a transnational problem.On EuroMayday political performance and "carnival" methods of agitation (allegorical and symbolic posters, colorful actions, etc.) are used. The activists of this political movement understood this as a revival of the precariat may day traditions and, therefore, as a break with the traditional representation of trade unions and social democratic promises that allowed instability and social insecurity to spread freely, reaching critical levels throughout Europe.With the emergence of new forms of individualization and the closing of the potential for organization and collective struggle, traditional ways of uniting have become limited, and people have had to act outside the classical politics, trade Union representation and traditional notions of interest. No forms of lobbying or forms of representation for precarius groups. Thus, precast not only became a form of protest, but did just resistance to unstable conditions because they restrict collective solidarity and group views, and thus deny the democratic institutions. ; статті розглядаються основні форми політичної боротьби прекаріату. Зазначається, що прекарні політичні групи використовують альтернативні форми політичної групової організації та новітні засоби протесту, які характеризуються використанням алегоричних і символічних форм. Ці форми яскраво проявляються під час парадів Першого травня.

The formation of the precariat based on new forms of power and exploitation, which have become Central to the neo-liberal logic, according to which the organization of social and economic security requires instability as a way of life, undermining social justice and destroying the core of democracy itself. The unique political position of the precariat and the use of the precariat as a starting point for mobilization and collective alternative approaches.Organized by a network of labor collectives, students, migrant groups and other numerous social, political, economic and cultural movements, heterogeneous precariat in many European cities seeks to organize disparate political groups precariat on the day of the First of may and not only. During these protests, demands are made for universal rights for workers, open migration policies, and common basic income. EuroMayDay has an international orientation from the very beginning, aiming to mark precariousness as a transnational problem.On EuroMayday political performance and "carnival" methods of agitation (allegorical and symbolic posters, colorful actions, etc.) are used. The activists of this political movement understood this as a revival of the precariat may day traditions and, therefore, as a break with the traditional representation of trade unions and social democratic promises that allowed instability and social insecurity to spread freely, reaching critical levels throughout Europe.With the emergence of new forms of individualization and the closing of the potential for organization and collective struggle, traditional ways of uniting have become limited, and people have had to act outside the classical politics, trade Union representation and traditional notions of interest. No forms of lobbying or forms of representation for precarius groups. Thus, precast not only became a form of protest, but did just resistance to unstable conditions because they restrict collective solidarity and group views, and thus deny the democratic institutions. ; статті розглядаються основні форми політичної боротьби прекаріату. Зазначається, що прекарні політичні групи використовують альтернативні форми політичної групової організації та новітні засоби протесту, які характеризуються використанням алегоричних і символічних форм. Ці форми яскраво проявляються під час парадів Першого травня.

The article deals with the influence of civilmovements on political process. Modern politicsis going on not only in government, but also onthe streets and in the Internet. Citizens unitednot only by territorial but by ideological criteria,seek for allies and form social movements. Afeature of new social movements is their focus onmodern values. Civil movements are researchedboth in Ukrainian and in foreign politicalscience.Within authoritarian regime civil movementshave become the national force that unites allopposition in the country. «Color» and «velvet»revolutions were led by such movements. Ina democratic system social movements donot oppose to the foundations of the regime,their purpose is to protect certain categories ofpeople against discrimination, to improve theenvironmental situation, to change legislationetc. Separatist movements have become popularin European countries such as the UK, Spain,Italy in the recent times. Protest movements havebeen popular all over the world, and the eventsof Ukrainian 2013-2014 political crisis proved it.Social movements in Ukraine have a long historyand powerful influence on political process. In1991, Narodny Rukh initiated the independenceof Ukraine, in 2004, «Pora!» organized theOrange Revolution. In the 2013 «Тhe Rightsector» headed the «Euromaidan» campaign thatled to the revolution in Ukraine, the overthrowof Yanukovych and changes of the Constitution.However, the role of social movements in the2013-2014 social transformation needs furtherstudy and can be a subject of another research. ; Проанализированы основные аспектывлияния гражданских движений на ходобщественных трансформаций. Рассмотреныособенности функционирования движенийв условиях перехода к демократии.Особое внимание уделено сепаратистскимдвижениям современности и их влияниюна политический процесс. Рассмотрена рольобщественных движений в трансформацииполитической системы Украины насовременном этапе. ; Проаналізовано основні аспекти впливу громадських рухів на хід суспільнихтрансформацій. Розглянуто особливості функціонування рухів в умовах переходу до демократії. Приділено увагу сепаратистським рухам сучасності та їх впливу на політичний процес. Охарактеризовано роль громадських рухів у трансформації політичної системи України на сучасному етапі.

The protest has had a wide scale in the modern world, so that it became not only relevant, but also an acute problem. All these mass actions of political protest make researchers not only to study the problem of individual stocks, but also to understand the laws of the protest movement for to identifying various scenarios of further developments. Stages of the protest political movement are proposed on the basis of characteristics of the social and power relations in the article. The imposition of the results on the cyclically-wave theory of socio-political processes based on appropriate steps. ; Протест в современном мире получил широкий размах, став, таким образом, не только актуальной, но и острой проблемой. Все эти массовые акции ставят перед исследователями не столько задачу изучения отдельных акций, сколько понимание закономерностей развития протестного движения, для выявления различных сценариев дальнейших событий. В статье предложены этапы протестного политического движения в Украине. На основе рассмотренных этапов считается целесообразным наложение полученных результатов на циклично-волновую теорию развития общественно-политических процессов. ; Протест в сучасному світі набув широкого розмаху, ставши, таким чином, не тільки актуальною, але й гострою проблемою. Всі ці масові акції ставлять перед дослідниками не стільки задачу вивчення окремих акцій, скільки розуміння закономірностей розвитку протестного руху, для виявлення різноманітних сценаріїв подальших подій. У статті запропоновано етапи протестного політичного руху в Україні. На основі розглянутих етапів вважається доцільним накладання отриманих результатів на циклічно-хвильову теорію розвитку суспільно-політичних процесів.

The article is dedicated to the institutional development of the volunteer movement in Ukraine and its impact on the security situation. First and foremost, there is an increasing of volunteer mobility of Ukrainians and the emergence of the new flexible forms of volunteering, taking into account the crisis period of mass protests of December 2013–February 2014 in Ukraine and the military aggression of the Russian Federation against Ukraine from 2014.The authors pay the special attention to 2014 year as to the year which events gave the significant impulse to the development of charitable and volunteer activities in Ukraine. The individual initiatives to assist members of the Revolution of Dignity, which eventually turned into organized associations, is testimony to this fact. For example, 82 volunteer organizations were registered only in 2014.The article has also outlined four main areas of the volunteer activities in Ukraine, which are devoted toresisting the external aggression and its consequences. These are the collection and delivery of the necessary resources to the zone of the anti-terrorist operation, the providing of medical assistance to the victims during its conduct, the assistance to the forced migrants, the search for missing persons and the release of prisoners.The main challenges, which the volunteer initiatives are facing up, are studied. Particular attention is paid to the gaps in the legislation on the volunteer activity, the tax pressure on the volunteering and charity, the activity of the pseudo volunteers and the cases of abuse among volunteers, the lack of coordination between the state and the volunteer movement, etc.The subsequent studies of this topic may be related to research of the improvement of mechanisms for interaction between the state authorities and the volunteers, which may help to create the appropriate conditions for a new level of this activity. ; У статті розглянуто тенденції розвитку волонтерського руху в Україні, проблемні аспекти його інституалізації в умовах сучасних безпекових викликів. Визначено та охарактеризовано основні напрямки волонтерської діяльності та її вплив на забезпечення обороноздатності держави.

Stereotypes are investigated as standardized, schematic images of socio-political object, that influence on the political moods of citizens. It is examined, which stereotypes more influence on political life of society, is studied how stereotypes facilitate or hinder the emergence of protest movements. ; Исследуются стереотипы как стандартизированные, схематические образы социально-политического объекта, влияющие на политические настроения граждан, помогающие населению воспринимать и понимать политическую реальность. Рассматривается, какие стереотипы больше всего влияют на политическую жизнь общества, выясняется каким образом стереотипы способствуют или мешают возникновению протестных движений в Украине. ; Досліджуються стереотипи як стандартизовані, схематичні образи соціально-політичного об'єкта, які впливають на політичні настрої громадян, зумовлюють стихійні масові процеси, вказують населенню як сприймати та розуміти політичну реальність. Розглядається, які стереотипи мають найбільший вплив на політичне життя українського суспільства, з'ясовується яким чином вони сприяють чи заважають виникненню протестних рухів в Україні.