Suchergebnisse

The article presents a theoretical analysis of modern theories of wisdom, considers the formation and essence of the concept of wisdom in psychology. At the end of the twentieth century, the interest of psychologists in the subject of wisdom began to grow. Wisdom as a concept is integral to any society, culture and time, it reveals those qualities of personality that help a person to be realized. The concept of wisdom requires theoretical justification and empirical research. In general, there are two main concepts of wisdom: one affirms the affective qualities more or less with the cognitive, inherent in man; the other focuses precisely on cognitive and reflexive abilities, ignoring emotional life. This typification has proved itself in several planes. In the history of philosophy, the understanding of wisdom had both an affective and a cognitive character, represented by East and West. Empirical studies of implicit concepts of wisdom conducted in recent years indicate the variability of perception of wisdom. In the East, the concept of wisdom is less analytical and more psychological than in the West, which requires an understanding not only of the intellectual, but also of the sensual (emotions, intuition, etc.). Cross-cultural empirical studies confirm the general difference in the perception of wisdom in different cultures. The influence of age on the manifestations of wisdom in humans should be noted separately. Research has shown that age negatively affects the intellectual component of wisdom, but is neutral to procedural knowledge. On the one hand, with age a person acquires experience that can interpret and extract new procedural knowledge from him. On the other hand, the fact that a person has life experience does not determine a person's qualitative interpretation of what happened to him. The age factor cannot be decisive in becoming wise.

Basic theories of the future development have been analyzed in the article, which include post-industrial and information society, postmodern society, risk society theory, theory of the network society and theory of the knowledge society. Based on the analysis of these theories the main features of future society have been systematized. Evaluation of success in the development of knowledge economy based on the knowledge index by countries and in Ukraine has been made. A comparison of the terms «post-industrial society» and «post-industrial economy» has been completed. The main features of post-industrial society, which distinguish it from the post-industrial economy, have been revealed. These features have been grouped on two levels: individual and public one. Public level features characterize the objective degree of development of economic and political institutions in society; individual level, as a subjective characteristic, describes the development of a person. ; У статті досліджено основні теорії майбутнього розвитку: постіндустріального та інформаційного суспільства, суспільства постмодерну, теорії суспільства ризику, теорії мережевого суспільства й теорії суспільства знання. Систематизовано основні ознаки майбутнього суспільства, виходячи з аналізу цих теорій. Проведено оцінку успіху розбудови економіки знань за країнами світу та в Україні.

The basic features of the ideological context of political theories of the Renaissance are disclosed in the paper. The specific nature of culture of the Renaissance, in which the dominant position was occupied by the categories of aesthetics and beauty, is determined. The forms of interaction between political theories and aesthetic principles of the Renaissance worldview are defined The aesthetic nature of political theories of the Renaissance is found, and the position of aesthetics as the way of understanding politics, is outlined.Keywords: Renaissance, aesthetics, politics, art, humanism, realism, Macchiavelli, utopia. ; З'ясовано основні риси світоглядного контексту політичних теорій епохи Відродження, специфічний характер культури Ренесансу, де значне місце посідали категорії естетики та краси. Визначено межі взаємодії політичних теорій і естетичних начал світогляду Ренесансу. Встановлено естетичний зміст політичних теорій Ренесансу та місце естетики як способу пізнання й осмислення політики. Ключові слова: епоха Відродження, естетика, політика, мистецтво, гуманізм, реалізм, Макіавеллі, утопія.

The article considers theoretical approaches to the definition of corporate social responsibility. The content and characteristics of corporate social responsibility theories (integral, instrumental, political and ethical) are presented. The author paid special attention to the group of instrumental theories in the article. Theories of strategies for achieving competitive advantages are characterized. These theories consider CSR as a tool to improve the efficiency of companies by acquiring and retaining competitive advantages. The basic theories on which theories of achieving competitive advantages are constructed are considered in the article. The author has determined the features of the use of CSR theoretical approaches in the construction of the relationship of the companies with the stakeholders.

The article considers theoretical approaches to the definition of corporate social responsibility. The content and characteristics of corporate social responsibility theories (integral, instrumental, political and ethical) are presented. The author paid special attention to the group of instrumental theories in the article. Theories of strategies for achieving competitive advantages are characterized. These theories consider CSR as a tool to improve the efficiency of companies by acquiring and retaining competitive advantages. The basic theories on which theories of achieving competitive advantages are constructed are considered in the article. The author has determined the features of the use of CSR theoretical approaches in the construction of the relationship of the companies with the stakeholders.

The article considers theoretical approaches to the definition of corporate social responsibility. The content and characteristics of corporate social responsibility theories (integral, instrumental, political and ethical) are presented. The author paid special attention to the group of instrumental theories in the article. Theories of strategies for achieving competitive advantages are characterized. These theories consider CSR as a tool to improve the efficiency of companies by acquiring and retaining competitive advantages. The basic theories on which theories of achieving competitive advantages are constructed are considered in the article. The author has determined the features of the use of CSR theoretical approaches in the construction of the relationship of the companies with the stakeholders.

Certain characteristics in the social, political and economic development of the post-communist societies demonstrate that the theory of «multiples modernities» is well justified. The modern Ukrainian society can be called a «relatively modern society». Its transformation is under significant influence by the established social practices, as well as those factors that determine current transformation of the project of Modernity. ; Особливостi соцiального, полiтичного та економiчного розвитку посткомунiстичних суспiльств є свiдченням обгрунтованостi теорiї «множинностi модернiв». Cучасне українське суспiльство можна назвати «вiдносно модерним суспiльством», процес трансформацiї якого зазнає суттєвих впливiв усталених соцiальних практик, а також тих чинникiв, що визначають сьогоднiшню трансформацiю самого проекту Модерну.

In developing a transnational approach to queer studies, the alleged binary between post-Soviet ―East‖ and the so-called ―West‖ has troubled and challenged this emerging discourse. Theorizing queerness within a post-Soviet framework requires what sociologist Francesca Stella refers to as ―alternative epistemologies‖ that foreground the question of visibility: how can queerness be understood in places that have historically and ideologically emphasized sexual invisibility? Considering this question alongside Michel Foucault's discussion of a discursive practice of sexuality as a product of modernity and capitalism, a more evocative issue emerges: how can sexuality be understood in spaces that have historically eschewed capitalist ideology? Moreover, how are sexual practices, including the structures of family and community, complicated in the wake of repressive political systems? As a response to these questions, this article explores literature's capacity to facilitate new dialogues for understanding queerness within a post-Soviet context. By building on the concepts of kinship and belonging, literature and participates in the development of alternative epistemologies for understanding queerness within post-Soviet spaces.

Стаття розкриває різні погляди на сутність національної економіки та підходи щодо її регулювання у працях представників різних економічних течій The article reveals different views on the essence of the national economy and approaches to its regulation in the writings of representatives of various economic currents

This article examines complexity theories and their applicability for social studies. Once these theories revealed complex system of autopoietic self-organization, nonlinearity and far from equilibrium social theoretics were encouraged to apply complexity methodology to investigate social complexity in a frame of political studies, sociology, international relations and other social disciplines.As a particular case, the article studies John Urry's profound contributions to complexity theoretical shifts in social science. He was not only one of the most important British sociologists, but also a scholar network builder and public intellectual who changed the face of British, and indeed global, social theory. Known as a creator of the new mobility paradigm associated with a 'Lancaster School', he stands in contrast to the empiricist traditions inAmerican and British social sciences, while struggling for post-disciplinary approach against the hierarchies of academic departments, and their disciplinary closure. This also explains his critique of conventional sociology and its division from the natural sciences.J. Urry was primarily a macro-level thinker concerned with systems and global processes. Therefore, his project starts with complexity theory and its implications in terms of global complexity, complexity of social sciences in opposition to its previous linearity and structure/agent duality. J. Urry argues for breaking down the division between 'natural' and 'social' sciences, since both are characterized by complexity This complexity turn led Urry directly into his conceptualization of mobilities as a second theoretical turn, which deals with dynamic urban forms and automobility. Finally, a third theoretical turn in his thinking is geo-ecological. Here J. Urry is acting as a micro-level theorist of the body, leisure, consuming, tourism and nature. Tracing this trajectory of his theoretical evolution is more informative for it moves us from his early recognition of large-scaled complexity into reconsidered human-scaled problems of how we ought to live in the world.Key words: social and natural sciences, theory of complex systems, chaos theory, mobility, John Urry. ; У статті аналізуються теорії складності (complexity theories) з точки зору доцільності їх використання в дослідженнях соціальних теоретиків. Відкриття можливості вивчення складних систем, яким притаманні властивості самоорганізації як аутопойезису, нелійності та стану нерівноваги, спонукало соціальних теоретиків до використання інструментарію науки про складність у дослідженнях соціальної складності в межах політології, соціології, міжнародних відносинах та інших дисциплінах про суспільство та людину.В якості конкретного прикладу розглядається відповідний внесок у соціальну теорію соціолога Джона Уррі. Всупереч емпіричній та позитивістській традиції він запропонував пост-дисциплінарний підхід на підставі того, що як соціальні, так і природничі науки характеризуються належністю до складних систем. Наш аналіз еволюції його поглядів фіксує в якості її початкового і фундаментального етапу саме теорію складності. Її можна назвати головним поворотом, який Дж. Уррі здійснив у соціальній теорії. Всі інші його інновації, зокрема теорія соціальної мобільності та геоекологічний підхід у питаннях природи, планетарного споживання і людського тіла, стали закономірним наслідком цього фокусу на теорії складності.Ключові слова: соціальні та природничі науки, теорії складності, теорії хаосу, мобільність. Джон Уррі. В статье анализируются теории сложности (complexity theories) с точки зрения обоснованности их использования в исследованиях социальных теоретиков. Открытие возможности изучения сложных систем, которые обладают свойствами самоорганизации как аутопоэзиса, нелинейности и неравновесности подтолкнуло социальных теоретиков к использованию этого инструментария в изучении социальных сложных систем в рамках политологии, социологии, международных отношений и других дисциплин об обществе и человеке.В качестве конкретного примера рассматривается соответствующий вклад в социальную теорию социолога Дж. Урри. В противовес эмпирической и позитивистской традиции он отстаивает пост-дисциплинарный подход, исходя из того, что и социальные, и естественные науки характеризуются принадлежностью к сложным системам. Наш анализ эволюции его взглядов фиксирует в качестве ее стартового и фундаментального этапа именно теорию сложностей. Ее можно назвать главным поворотом, который Дж. Урри совершил в социальной теории. Все другие его инновации, в частности теория социальной мобильности и гео-экологический подход подход в вопросах природы, планетарного потребления и человеческого тела, стали лишь закономерным следствием этой сфокусированности на теории сложных системКлючевые слова: социальные и естественные науки, теория сложных систем, теория хаоса, мобильность, Джон Урри. This article examines complexity theories and their applicability for social studies. Once these theories revealed complex system of autopoietic self-organization, nonlinearity and far from equilibrium social theoretics were encouraged to apply complexity methodology to investigate social complexity in a frame of political studies, sociology, international relations and other social disciplines.As a particular case, the article studies John Urry's profound contributions to complexity theoretical shifts in social science. He was not only one of the most important British sociologists, but also a scholar network builder and public intellectual who changed the face of British, and indeed global, social theory. Known as a creator of the new mobility paradigm associated with a 'Lancaster School', he stands in contrast to the empiricist traditions inAmerican and British social sciences, while struggling for post-disciplinary approach against the hierarchies of academic departments, and their disciplinary closure. This also explains his critique of conventional sociology and its division from the natural sciences.J. Urry was primarily a macro-level thinker concerned with systems and global processes. Therefore, his project starts with complexity theory and its implications in terms of global complexity, complexity of social sciences in opposition to its previous linearity and structure/agent duality. J. Urry argues for breaking down the division between 'natural' and 'social' sciences, since both are characterized by complexity This complexity turn led Urry directly into his conceptualization of mobilities as a second theoretical turn, which deals with dynamic urban forms and automobility. Finally, a third theoretical turn in his thinking is geo-ecological. Here J. Urry is acting as a micro-level theorist of the body, leisure, consuming, tourism and nature. Tracing this trajectory of his theoretical evolution is more informative for it moves us from his early recognition of large-scaled complexity into reconsidered human-scaled problems of how we ought to live in the world.Key words: social and natural sciences, theory of complex systems, chaos theory, mobility, John Urry.

The problem of the individual as an actor in the international politics in the context of the Realist and Liberal (Idealist) paradigms in international relations was analyzed. The study revealed that in Realistic (state-centered) interpretation of international relations the individual influence was determined and undirected by his/her status and role characteristics and the position in the state governmental system. In the framework of the Liberal (transnational) paradigm the role of individuals in the international politics was analyzed from the point of view about their accessory to the human race. The main attention in the Liberal paradigm was paid to the social and personal determinants of the individual participation in the international relations and events. The preconditions of the increasing of an individual influence on the international environment in the globalized world were highlighted. Key words: an individual, state-centered, the transnationalism, globalization, human rights, an identity. ; Проаналізовано проблему суб'єктності індивіда в міжнародній політиці в контексті засад основних парадигм міжнародних відносин – реалістської та ліберальної (ідеалістської). З'ясовано, що у реалістській (державоцентристській) інтерпретації міжнародних відносин вплив індивіда на них детермінується й опосередковується його статусно-рольовими характеристиками та місцем в системі державного управління. В рамках ліберальної (транснаціональної) парадигми роль індивідів у міжнародній політиці аналізується передовсім з точки зору їх приналежності до людського роду. Основна увага в ліберальній парадигмі акцентується на внутрішньосуспільних та особистісних детермінантах участі індивіда у міжнародних відносинах та подіях. Розглянуто передумови зростання впливу індивіда на міжнародне середовище в глобалізованому світі. Ключові слова: індивід, державоцетризм, транснаціоналізм, глобалізація, права людини, ідентичність.

The article is devoted to analysis of the forming of theoretical body of the discourse of modernization and separation of the theories of social and political modernization. The central point of the article is the problem of typologization of the theories of modernization as well as the need of construction of the effective typology of such theories. The conclusions about the possibility of effective typologization of the theories of social and political modernization are produced, the author scheme of typologization of the given theories is offered. ; Статья посвящена анализу формирования теоретического массива модернизационного дискурса и выделения теорий общественно-политической модернизации. Центральным фокусом статьи выступает проблема типологизации модернизационных теорий, потребность построения эффективной типологии данных теорий. Продуцируются выводы о возможности эффективной типологизации теорий общественно-политической модернизации, предлагается авторская схема типологизации указанных теорий. ; Стаття присвячена аналізу формування теоретичного загалу модернізаційного дискурсу та виокремлення теорій суспільно-політичної модернізації. Центральним фокусом статті виступає проблема типологізації модернізаційних теорій, потреба побудови ефективної типології даних теорій. Продукуються висновки щодо можливості ефективної типологізації теорій суспільно-політичної модернізації, пропонується авторська схема типологізації вказаних теорій.

In this article, I'm looking at the methodological theory of democracy, the understanding of the possibility of the development of democracy in society. All theories recognize the different aspects and signs of democracy, all of them are reduced to such basic principles, and the very same: democracy to be seen by the people themselves, and by the people that are in the interests of the people. Particularly respectful is the emphasis on the fact that today's classic recognition of democracies as a people requires a supplementary supplement, through those people through their masses you can't rule the state. Independently on the basis of methodological theory of democracy, they all agree on the fact that democracy is the only way to ensure that people can be safe and well off. Key words: democracy, theories of democracy, polyarchy, moral indiviualism, majority democracy, consensual democracy, cosmopolitan democracy. ; В данной статье рассматриваются различные методические теории демократии, понимание позволяющий понять развитие демократии в мире. Все эти теории определяют различные аспекты и признаки демократии, но все они сводятся к следующим основным принципам, а именно: демократия исходит от самого народа, она осуществляется народом и в інтересах народа. Особое внимание акцентируется на том, что сегодня классическое определениедемократиикакнародовластиятребуетопределенногодополнения, потому, что народ в силу своїй массовости не может управлять государством. Несмотря на различные методические теории демократии, все они сходятся в том, что демократия единственная имеет такие политические механизмы, которые обеспечат людям материальное благополучие и свободное и справедливое отношение к себе. ; У даній статті розглядаються різноманітні методичні теорії демократії, розуміння який дає можливість зрозуміти розвиток демократії в світі. Всі ці теорії визначають різні аспекти та ознаки демократії, але всі вони зводяться до таких її основних принципів, а саме: демократія виходить від самого народу, вона здійснюється народом та в інтересах народу. Особлива увага акцентується на тому, що сьогодні класичне визначення демократії як народовладдя потребує певного доповнення, через те, що народ через свою масовість не може управляти державою. Незважаючи на різноманітні методичні теорії демократії, всі вони сходяться у тому, що демократія єдина має такі політичні механізми, які забезпечать людям матеріальне благополуччя та вільне і справедливе відношення до себе. Ключові слова: демократія, теорії демократії, поліархія, моральний індивідуалізм, мажоритарна демократія, консенсуальна демократія, космополітична демократія.

З'ясовано форми взаємодії політики і мистецтва у політичнихх теоріях західноєвропейського Середньовіччя.Визначено основні ознаки середньовічного світогляду та форми їх втілення у політичних та естетичних концепціях.На цій підставі встановлено місце і специфіку комплексного характеру взаємодії політики і мистецтва в контексті світоглядної парадигми західноєвропейської середньовічної цивілізації. ; The forms of dialogic interaction of politics and art in politicastheories of the Middle Ages are defined. The basic featuresof medieval worldview and the forms of its objectification inpolitical and aesthetical theories are analyzed. On this basisthe place and specificity of the complex character of interactionof politics and art in the worldview paradigm of the medievalcivilization of the European West. ; Выяснено формы взаимодействия политики уполитических теориях западноевропейского Средневековья.Определены базовые черты средневекового мировоззренияи формы их воплощения в политических и эстетическихконцепциях. На этом основании установлено место испецифику комплексного характера взаимодействияполитики и искусства в контексте мировоззренческойпарадигмы западноевропейскоей средневековойцивилизации.