Suchergebnisse

The article is devoted to highlighting the general features of different systems of civil service organization. The relevance of the study is due to the fact that Ukraine's participation in globalization and European integration processes reflects the need to study the experience of states that make up the Western legal tradition, which should focus on civil service systems, based on the tasks of the state in democratic societies. Ukraine. It is noted that in the postmodern era there is a need to rethink the classical models of civil service organization, analysis of modern systems of such organization and the formulation of generalized conclusions, their systematization. The purpose of the article is to systematize and generalize the various systems of civil service organization: classical, mixed and modern, available in the European political space. The focus is on the identification of three classic systems of civil service organization that are immanent to the states of the European community: career, job and mixed. The prevalence of the career model in these states is indicated, however, the states do not focus on the characteristics of such a model, using the contamination of individual features of each of these systems. There are such features of the career system of the civil service as strict compliance with the statutory requirements as a condition for career growth of the employee; disregard for experience in the private sector; features of remuneration and pension provision of civil servants; regulation of subordination relations; normative consolidation of rules of conduct for civil servants, etc. The defining feature of the modernization model of the civil service is the management of purely public interests and demands. The transient model assumes belonging to models with open orientation. The postmodernist model is an excellent vision, illuminating a new categorical apparatus (individual values, humanistic principles, openness). A characteristic feature of the mixed model is the contractual relationship between a public employee and a government agency. The significance of the main provisions and conclusions of the study is determined by the possibility of their use in public administration in Ukraine. ; Стаття присвячена висвітленню загальних рис різних систем організації державної служби. Актуальність дослідження обумовлюється тим, що участь України в глобалізаційних та євроінтеграційних процесах відображає необхідність вивчення досвіду держав, що складають західну правову традицію, акцент якої має бути зосереджено на системах організації державної служби, виходячи з завдань держави в демократичних суспільствах та перманентному реформуванню сфери публічного адміністрування в Україні. Зазначається, що в умовах епохи постмодерну виникає необхідність переосмислення класичних моделей організації державної служби, аналіз сучасних систем такої організації та формулювання узагальнених висновків, їх систематизації. Мета статті полягає у систематизації і узагальненні різних систем організації державної служби: класичних, змішаних та сучасних, що наявні в європейському політичному просторі. Зосереджено увагу на виокремленні таких трьох класичних систем організації державної служби, що іманентні державам європейської спільноти: кар'єрній, посадовій та змішаній. Вказується на превалюванні в цих державах кар'єрної моделі, однак, при цьому держави не орієнтуються на характеристики такої моделі, використовуючи контамінацію окремих рис кожної з названих систем. Виокремлюються такі ознаки кар'єристської системи державної служби як неухильне виконання статутних вимог як умова кар'єрного зростання службовця; неурахування досвіду роботи в недержавній сфері; особливості оплати праці та пенсійного забезпечення державного службовця; регламентування відносин субординації; нормативне закріплення правил поведінки державного службовця та ін. Визначальною рисою модернізаційної моделі державної служби є керівництво суто суспільними інтересами та запитами. Транзиторна модель передбачає приналежність до моделей з відкритою орієнтацією. Відмінним баченням виступає постмодерністська модель, висвітлює новий категоріальний апарат (індивідуальні цінності, гуманістичні принципи, відкритість). Характерною особливістю змішаної моделі є контрактні відносини між публічним працівником і державною установою. Значимість основних положень і висновків дослідження визначається можливістю їх використання в публічному адмініструванні в Україні.

GENERAL DESCRIPTION OF STATE SUPPORT FOR FARMS THROUGH THE NONFINANCIAL MEASURESGafurova, O. V. Doctor in Law, Associate Professor,Syvolotska, S. I., researcher of the Department of agrarian, land and environmental Law named after Academic V.Z. Yanchuk National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine Farms are one of the largest agricultural producers in Ukraine. Today they actively create workplaces, pay taxes to the state and local budgets. Members of these farms are local residents, and therefore they interested not only in the development of the infrastructure in rural areas, but also in the preservation of its natural, historical and cultural resources. Provision of the state support for farm's development, formation of farmhouse settlements on their basis contributes to the further development of rural areas and solving the problem of unemployment in rural areas.The purpose of this article is to examine certain problems of legal regulation of state support for farms. Particular attention is paid to the definition and characterization of measures that are non-financial in nature (non-financial measures) and its classification.Among scientific researches dedicated to the exploration of legal regulation of the state support for agricultural producers including farms, the following works of the leading scientists in the field of agricultural and land law should be allocated: Ermolenko, V. M., Kovalenko, T.O., Kulinich, P.F., Marchenko, S.I., Pogrebnoy, O.O., Protsenko, T.P., Stativka, A.M., Titova, N.I., Urkevych, V.Y.State support for farms is a set of measures taken by the state to ensure the most favorable conditions for the development of these entities, including their creation and operation. Essential place among these activities take those which have a non-financial features. Typically, its purpose is to establish a set of advantages at legislation level during the creation of these households, pursuing of their economic activities etc. Relatively, depending on the purpose of the provision, these measures are proposed to be merged into three groups: 1) organizational (to support the creation and organization of farms and to provide complicated procedure of their liquidation (established at legislation level: the right to get a free land for operating such a household; the order of inheritance the land for its maintenance; special procedure - the purchase of the farm as integral property complexes; features of its bankruptcy; promotion of the development of agricultural service cooperation); 2) career-oriented (training of skilled workers for farms); 3) informational and consulting (development of agricultural advisory activity).Special attention is paid to the declarative character of several provisions from agricultural legislation in the sphere of providing state support for farms. Thus, quota for admission of rural youthto every higher education institutions (universities, institutes), colleges, technical schools, etc. which is obligatory for implementation was set by the Law of Ukraine from October 17, 1990 "On the priority of social development of rural areas and agriculture in the national economy" (Art. 22). Unfortunately, nowadays the aforementioned provision of Law doesn't have a mechanism of implementation. The same applies to the implementation of the Law of Ukraine from June 17, 2004 "On agricultural advisory activities" in the provision of socially oriented advisory services (Art. 8). In addition, an example of a legal act of declarative character in this area is the Concept of formation of the state system of agricultural advisory service, approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine from October 31, 2011 № 1098.This Concept envisaged the implementation over the period until 2015 a number of measures aimed on support and development of agricultural advisory activity. Moreover, its implementation would provide socially oriented advisory services to at least 90% of entities in the countryside and in the rural area. Unfortunately, these measures are not feasible so far, therefore an expected results have not been achieved.

The article analyzes the concept of "positive legal responsibility". Its relationship with the term "responsibility" is established, the ratio of social and legal responsibility is considered. The relationship between the philosophical and moral meaning of the concept of "responsibility" is defined. Emphasis is placed on the need to define legal liability through the main objectives and principles of law, the practice of application and interpretation of the legal content of liability. The existence of positive and negative aspects of legal responsibility in modern legal science is outlined. The positive aspect of legal responsibility as a type of legal responsibility, which is a reaction of the state and society to socially useful action, is considered. The main types of legal incentives are identified. The most common signs of positive legal responsibility are outlined. The negative aspect of legal liability is considered. The basic approaches to its understanding are defined, the basic signs are outlined. It is noted that negative legal liability is considered a means of guaranteeing the rights and freedoms of citizens. It is determined that in the mechanism of legal regulation measures of positive legal responsibility act as means of social control over the behavior of participants in public relations, ensuring mutual coherence of their actions. Positive legal liability is aimed at reducing the manifestations of illegal behavior by stimulating the subjects of legal relations to implement socially useful behavior through various incentives and is characterized by the following features: associated with the provision of additional rights to the person; occurs for the implementation of certain desired behavior; established in incentive legal norms; is a means of stimulating subjects to commit lawful acts; sold voluntarily. It is established that positive legal responsibility is a voluntary form of realization of legal responsibility, it is a legal obligation of the subject of responsibility to act according to requirements of legal norms which is realized in its lawful behavior. ; У статті проаналізовано поняття «позитивна юридична відповідальність». Встановлено її взаємозв'язок із терміном «відповідальність», розглянуто співвідношення суспільної і юридичної відповідальності. Визначено взаємозв'язок філософського та морального змісту поняття «відповідальність». Наголошено на необхідності визначення юридичної відповідальності через основні цілі та принципи права, практику застосування та тлумачення правового змісту відповідальності. Окреслено існування позитивного та негативного аспекту юридичної відповідальності у сучасній юридичній науці. Розглянуто позитивний аспект юридичної відповідальності як виду юридичної відповідальності, який є реакцією держави та суспільства на соціально корисне діяння. Визначено основні види правових заохочень. Розглянуто негативний аспект юридичної відповідальності. Визначено основні підходи до його розуміння. Зазначено, що негативна юридична відповідальність вважається засобом гарантування прав та свобод громадянина. Визначено, що у механізмі правового регулювання заходи позитивної юридичної відповідальності виступають як засоби соціального контролю за поведінкою учасників суспільних відносин, що забезпечують взаємну узгодженість їх дій. Позитивна юридична відповідальність спрямована на зменшення проявів неправомірної поведінки шляхом стимулювання суб'єктів правовідносин щодо здійснення суспільно корисної поведінки за допомогою різних заохочень та характеризується наступними ознаками: пов'язана з наданням особі додаткових прав; настає за здійснення певної бажаної поведінки; встановлюється у заохочувальних правових нормах; є засобом стимулювання суб'єктів до здійснення правомірних діянь; реалізується добровільно. Встановлено, що позитивна юридична відповідальність - це добровільна форма реалізації юридичної відповідальності, є юридичним обов'язком суб'єкта відповідальності діяти відповідно до вимог правових норм, що реалізується в його правомірній поведінці.

The article analyzes the concept of "positive legal responsibility". Its relationship with the term "responsibility" is established, the ratio of social and legal responsibility is considered. The relationship between the philosophical and moral meaning of the concept of "responsibility" is defined. Emphasis is placed on the need to define legal liability through the main objectives and principles of law, the practice of application and interpretation of the legal content of liability. The existence of positive and negative aspects of legal responsibility in modern legal science is outlined. The positive aspect of legal responsibility as a type of legal responsibility, which is a reaction of the state and society to socially useful action, is considered. The main types of legal incentives are identified. The most common signs of positive legal responsibility are outlined. The negative aspect of legal liability is considered. The basic approaches to its understanding are defined, the basic signs are outlined. It is noted that negative legal liability is considered a means of guaranteeing the rights and freedoms of citizens. It is determined that in the mechanism of legal regulation measures of positive legal responsibility act as means of social control over the behavior of participants in public relations, ensuring mutual coherence of their actions. Positive legal liability is aimed at reducing the manifestations of illegal behavior by stimulating the subjects of legal relations to implement socially useful behavior through various incentives and is characterized by the following features: associated with the provision of additional rights to the person; occurs for the implementation of certain desired behavior; established in incentive legal norms; is a means of stimulating subjects to commit lawful acts; sold voluntarily. It is established that positive legal responsibility is a voluntary form of realization of legal responsibility, it is a legal obligation of the subject of responsibility to act according to requirements of legal norms which is realized in its lawful behavior. ; У статті проаналізовано поняття «позитивна юридична відповідальність». Встановлено її взаємозв'язок із терміном «відповідальність», розглянуто співвідношення суспільної і юридичної відповідальності. Визначено взаємозв'язок філософського та морального змісту поняття «відповідальність». Наголошено на необхідності визначення юридичної відповідальності через основні цілі та принципи права, практику застосування та тлумачення правового змісту відповідальності. Окреслено існування позитивного та негативного аспекту юридичної відповідальності у сучасній юридичній науці. Розглянуто позитивний аспект юридичної відповідальності як виду юридичної відповідальності, який є реакцією держави та суспільства на соціально корисне діяння. Визначено основні види правових заохочень. Розглянуто негативний аспект юридичної відповідальності. Визначено основні підходи до його розуміння. Зазначено, що негативна юридична відповідальність вважається засобом гарантування прав та свобод громадянина. Визначено, що у механізмі правового регулювання заходи позитивної юридичної відповідальності виступають як засоби соціального контролю за поведінкою учасників суспільних відносин, що забезпечують взаємну узгодженість їх дій. Позитивна юридична відповідальність спрямована на зменшення проявів неправомірної поведінки шляхом стимулювання суб'єктів правовідносин щодо здійснення суспільно корисної поведінки за допомогою різних заохочень та характеризується наступними ознаками: пов'язана з наданням особі додаткових прав; настає за здійснення певної бажаної поведінки; встановлюється у заохочувальних правових нормах; є засобом стимулювання суб'єктів до здійснення правомірних діянь; реалізується добровільно. Встановлено, що позитивна юридична відповідальність - це добровільна форма реалізації юридичної відповідальності, є юридичним обов'язком суб'єкта відповідальності діяти відповідно до вимог правових норм, що реалізується в його правомірній поведінці.

Introduction. The analysis of new religious movements (NRMs), identification of the defects in the religious typology and classification of native faith as "neo-religion" are conducted by the author. The research shows the diversity of the followers purposes' of traditional and new religious movements and their ideological systems (national – international), reveals the opposites of these religions in terms of the world and God/Gods (natural – artificial; mythological – historical, polytheism – monotheism, immanence – transcendence), etc., which enabled the author to find out the criteria for religious classifications. Purpose. The purpose of the article is to clear up the basic principles of theology, ideals, and ideologies of New Age and native faith of the Slavs, to determine their fundamental opposition. It's logically motivated the fallacy of classification the native faith to "neo-paganism" as a segment of NRMs. Results. It is concluded that native faith was and still is a traditional autochthonous natural religion of the Ukrainians, which has long existed in hidden forms in parallel with the official Christianity. Only in a democratic society it has been given the possibility of its revival as officially recognized ethno-religious (national) confession. On the example of the creation of NRM, the author states the use of the methods of manipulation with human consciousness that have the features of "religious weapons" as one of the tools of information war. Originality and conclusion. There is an urgent need for state's awareness of the fact of total world informational war to create its own self-protective philosophy of antiglobalism. So in this philosophy a significant importance will be given to scientific developments of native faith and ideology of national self-preservation to prevent the foreign intervention in autochthonous spiritual culture.

The article analyzes the works of Ukrainian researchers in which the normative and legal base, main directions and consequences of the activities of local administrative institutions, General Governors in Ukraine in the ХІХ th century at the beginning of the ХХ th century is highlighted. It is noted that in the pre-revolutionary historiography the fi rst attempts to analyze some aspects of the General Governors offi ce were made. These are works of researchers who studied the problems of reforming the system of local government, the legal status of the competence of governors and the General Governors. The purpose of the study is to make a comprehensive analysis, clarify the conceptual orientation of this layer of information by studying the publications. The article is written in the tideway of modern approaches to the analysis of historioqraphical sources and is based on the principles of historicism, objectivity, consistency, pluralism. By writing the article we used such methods as historical, chronological, analysis of research work and comparison. The Ukrainian historians of the ХІХ th century V.B. Antonovych, M.S. Grushevskyi, M.P. Dragomanov, M.I. Kostomarov in studying the general historical process, socio-economic development of Ukrainian lands, examining the problems of the social and political movement and the national movement highlighted certain aspects of the functioning of the power structures of the Russian Empire in the Right Bank Ukrainian lands, identifying the peculiarities of the policy of the Imperial Government in relation to the region. Some questions of the functioning of the institute of the Governor General in the Russian imperial were considered in the works of P.A. Zayonchkovskogo, M.P. Yeroskina. The third group of researches consists of the work of modem scientists – V.В. Averianova, M.V. Bilokon, O.M. Golovko, V.O. Grukach, V.M. Grycak, S.V. Kudina, G.G. Moskal, O.V. Moriakova, S.I. Posokhva, A.I. Cherepanova, N.O. Shcherbak, V.S. Shandra, О.N. Yarmysh, M.M. Yatsyshyna and others ...

The phenomenon of religion in public space is nowadays complemented by symbolic and informational factors that, through certain mechanisms, play a significant role in political processes. This is related to the formation of the political identity of the nation, in which the religious component becomes a certain marker that splits or unites society. Even though politics and religion have their own public fields, there is a struggle for influence and expansion of their public field between politics and religion in most European countries of the East. With the aim to engage citizens in the discourse of political or religious, the political and ecclesiastical elite mentally forces individuals to balance on the verge of the political and religious and turns them into participants of political processes. At least, exactly this takes place in the modern history of Ukraine. The loss of state territories and military events in the East have given rise to the Ukrainian discourse of Tomos, which, through the context of the war, established a new marker of Ukrainian identity. Perceiving public religion as a field for public dissent, Ukrainian society has found itself in internal and external confrontation: between the Ukrainian Orthodox Church of the Moscow Patriarchate (UOC-MP) and the official policy of the power during Petro Poroshenko's presidency – the level of the conflict was "power-church"; internal conflict between Ukrainian Orthodox denominations when, due to the signed Tomos, they united to form a unified Orthodox Church of Ukraine (OCU) – the level of the conflict was "churchchurch"; between the official policy of Russia, which supports the activities of the UOC-MP and is recognized by official Ukrainian authorities as the military aggressor of Ukraine (mostly during P. Poroshenko's presidency and less during V. Zelensky's presidency) – the level of the conflict is "power-power". The discourse of Tomos in Ukraine has provoked not only interconfessional and political confrontation. It influenced confidence in the church as a moral institute because, on the one hand, we've had a "church of the aggressor state" (UOC-MP) and an "illegal church" (OCU), and on the other hand, there were "Orthodox" and "schismatics". This has mentally widened the gap between the East and the West of Ukraine. An analysis held based on data from the Razumkov Center, official statistics of religious organizations in Ukraine, as well as judicial acts, testifies that this gap is formed along a territorial line. Therefore, S. Huntington's theory of a global policy developed along the cultural line finds support. ; Формування політичної ідентичності нації, де релігійна складова стає певним маркером, за яким відбувається розмежування або об'єднання суспільства, багато в чому пов'язано з публічним простором. Не зважаючи на те, що політика та релігія мають власні публічні поля, у більшості європейських країн Сходу відбувається боротьба за вплив та розширення власного публічного поля між політикою та релігією. З метою залучення громадян у дискурс політичного та релігійного, політична та церковна еліти ментально змушують суб'єкта балансувати на кордоні політичного та релігійного й перетворюють його на учасника власних політичних процесів. Втрата територій, військові події на Сході країни та президентські вибори 2019 р. створили український дискурс Томосу, який через контекст війни встановив новий маркер української ідентичності. Українське суспільство опинилося на лінії трьох протистоянь: 1) між Українською православною церквою (Московського патріархату) (на сьогодні УПЦ) та офіційною політикою влади часів президента Петра Порошенка – рівень конфлікту «владацерква»; 2) внутрішній конфлікт між українськими православними конфесіями, коли постало питання створення єдиної православної церкви України (ПЦУ) завдяки отриманню Томосу – рівень конфлікту «церква-церква»; 3) між офіційною політикою Росії, яка підтримує діяльність УПЦ (МП) й визнана військовим агресором України та офіційною зовнішньою політикою української влади (у більшості часів П. Порошенка та у меншості В. Зеленського) – рівень конфлікту «влада-влада». Дискурс Томосу в Україні спричинив не тільки міжконфесійне та політичне протистояння. Він підняв питання публічної релігії в умовах релігійних протистоянь. Аналіз інформації, що було проведено у 2020 році на основі даних Центру Разумкова, офіційної статистики релігійних організацій в Україні (на 2020 рік), а також судових актів, свідчить про територіальну лінію розлому, яка представлена у цій статті у вигляді карти України. Що підкріплює теорію С. Гантінгтона про глобальну політику, яка вибудовується за культурною лінією розколу.

The phenomenon of religion in public space is nowadays complemented by symbolic and informational factors that, through certain mechanisms, play a significant role in political processes. This is related to the formation of the political identity of the nation, in which the religious component becomes a certain marker that splits or unites society. Even though politics and religion have their own public fields, there is a struggle for influence and expansion of their public field between politics and religion in most European countries of the East. With the aim to engage citizens in the discourse of political or religious, the political and ecclesiastical elite mentally forces individuals to balance on the verge of the political and religious and turns them into participants of political processes. At least, exactly this takes place in the modern history of Ukraine. The loss of state territories and military events in the East have given rise to the Ukrainian discourse of Tomos, which, through the context of the war, established a new marker of Ukrainian identity. Perceiving public religion as a field for public dissent, Ukrainian society has found itself in internal and external confrontation: between the Ukrainian Orthodox Church of the Moscow Patriarchate (UOC-MP) and the official policy of the power during Petro Poroshenko's presidency – the level of the conflict was "power-church"; internal conflict between Ukrainian Orthodox denominations when, due to the signed Tomos, they united to form a unified Orthodox Church of Ukraine (OCU) – the level of the conflict was "churchchurch"; between the official policy of Russia, which supports the activities of the UOC-MP and is recognized by official Ukrainian authorities as the military aggressor of Ukraine (mostly during P. Poroshenko's presidency and less during V. Zelensky's presidency) – the level of the conflict is "power-power". The discourse of Tomos in Ukraine has provoked not only interconfessional and political confrontation. It influenced confidence in the church as a moral institute because, on the one hand, we've had a "church of the aggressor state" (UOC-MP) and an "illegal church" (OCU), and on the other hand, there were "Orthodox" and "schismatics". This has mentally widened the gap between the East and the West of Ukraine. An analysis held based on data from the Razumkov Center, official statistics of religious organizations in Ukraine, as well as judicial acts, testifies that this gap is formed along a territorial line. Therefore, S. Huntington's theory of a global policy developed along the cultural line finds support. ; Формування політичної ідентичності нації, де релігійна складова стає певним маркером, за яким відбувається розмежування або об'єднання суспільства, багато в чому пов'язано з публічним простором. Не зважаючи на те, що політика та релігія мають власні публічні поля, у більшості європейських країн Сходу відбувається боротьба за вплив та розширення власного публічного поля між політикою та релігією. З метою залучення громадян у дискурс політичного та релігійного, політична та церковна еліти ментально змушують суб'єкта балансувати на кордоні політичного та релігійного й перетворюють його на учасника власних політичних процесів. Втрата територій, військові події на Сході країни та президентські вибори 2019 р. створили український дискурс Томосу, який через контекст війни встановив новий маркер української ідентичності. Українське суспільство опинилося на лінії трьох протистоянь: 1) між Українською православною церквою (Московського патріархату) (на сьогодні УПЦ) та офіційною політикою влади часів президента Петра Порошенка – рівень конфлікту «владацерква»; 2) внутрішній конфлікт між українськими православними конфесіями, коли постало питання створення єдиної православної церкви України (ПЦУ) завдяки отриманню Томосу – рівень конфлікту «церква-церква»; 3) між офіційною політикою Росії, яка підтримує діяльність УПЦ (МП) й визнана військовим агресором України та офіційною зовнішньою політикою української влади (у більшості часів П. Порошенка та у меншості В. Зеленського) – рівень конфлікту «влада-влада». Дискурс Томосу в Україні спричинив не тільки міжконфесійне та політичне протистояння. Він підняв питання публічної релігії в умовах релігійних протистоянь. Аналіз інформації, що було проведено у 2020 році на основі даних Центру Разумкова, офіційної статистики релігійних організацій в Україні (на 2020 рік), а також судових актів, свідчить про територіальну лінію розлому, яка представлена у цій статті у вигляді карти України. Що підкріплює теорію С. Гантінгтона про глобальну політику, яка вибудовується за культурною лінією розколу.

Уперше текст есе було опубліковано у виданні: C. Langlois. Politique et religion // Histoire de la France religieuse / ред. J. Le Goff , R. Rémond, т. 3: Du Roi Très Chrétien à la laïcité républicaine / ред. P. Joutard. Paris 1991, с. 108-143. Українською мовою есе публікується за згодою Автора, з коментарем д. і. н. Вадима Ададурова. ; Есе характеризує взаємодію між політичним і релігійним рівнями суспільної активности у Франції в період між укладенням у 1801 р. конкордату й ухваленням у 1901-1904 рр. законів про відокремлення Церкви від держави. Оповідь зосереджується на трьох головних точках взаємодії політики і релігії, якими було ставлення до Римського престолу, до спадщини Французької революції та до освіти. ; The author elucidates the interaction between political and religious social activism in France during the period between the signing of the Concordat (1801) and the adoption of laws on governing the separation of church and state (1901-1904). Three main points of intersection between politics and religion are identified as attitudes to: (i) the Holy See; (ii) the legacy of the French Revolution; and (iii) education.

The purpose of the article is to systematize and streamline the current legislation to simplify the algorithm for collecting and compiling a package of documents in order to establish and register a museum (museum formation) at a military educational institution. The scientific novelty lies in the fact that an attempt has been made to systematize and streamline the process of forming museum formation, as well as to harmonize and generalize the current legislative requirements for this process. Conclusions. A study of the legislation and regulatory framework for the establishment, operation and registration of museums at military educational institutions showed a complex and confusing system of regulatory legal acts, often requiring duplication of certain actions, and sometimes mutually exclusive, which complicates the procedure for creating a museum at a military educational institution. Systematization of regulatory requirements, structuring them in the order of implementation, as well as the classification and inventory of the collection items directly requires a specialist with the appropriate professional skills, abilities and motivation, otherwise, the assembly remains in the status of a storage.

The article deals with the military and state activity of Pavlo Petrovych Skoropadsky on basis of the analysis of historical documents, fundamental works, monographs, publications in the press of domestic and foreign historians. It was elucidated heroic and tragic pages of the history ofUkraine, achievements and bitter lessons of theUkrainianState in solving the problems of its development in the difficult 1918. ; У статті на основі аналізу історичних документів, фундаментальних праць, монографій, публікацій у пресі вітчизняних і закордонних істориків розкривається військова та державотворча діяльність Павла Петровича Скоропадського, показуються без прикрас героїчні та трагічні сторінки історії України, здобутки та гіркі уроки Української Держави у вирішенні проблем її розбудови у важкому 1918 році.

The article deals with the military and state activity of Pavlo Petrovych Skoropadsky on basis of the analysis of historical documents, fundamental works, monographs, publications in the press of domestic and foreign historians. It was elucidated heroic and tragic pages of the history ofUkraine, achievements and bitter lessons of theUkrainianState in solving the problems of its development in the difficult 1918. ; У статті на основі аналізу історичних документів, фундаментальних праць, монографій, публікацій у пресі вітчизняних і закордонних істориків розкривається військова та державотворча діяльність Павла Петровича Скоропадського, показуються без прикрас героїчні та трагічні сторінки історії України, здобутки та гіркі уроки Української Держави у вирішенні проблем її розбудови у важкому 1918 році.

This paper show why the standardization of administrative procedure is important for the state legal system that, in the last two decades, the administrative procedure codes were adopted in almost all of the European states. Afterwards author analyzed main driving forces for development of administrative procedural law at the level of the European Union and the Council of Europe. The most important legal sources of European administrative procedural law (basic standards, principles, recommendations and guidelines in this area) are concisely presented but it is clearly indicated that there are certain ambiguities, that these sources don't apply equally to all institutions of the Union, and that they still don't make finished, complete and forever given system that can be automatically transferred to jurisprudence of the member states and candidate countries. Moreover, often administrative process laws of the member states contain rules that are not existing in this kind of regulation at European Union level and that is why the process of adopting the first European Union general law on administrative procedure was initiated, which would further improve the standards of European administrative process in general. When it comes to the general administrative procedure of the Republic of Serbia it has been shown that in spite of the strategic orientation towards the reform of the Law on Administrative Procedure expressed in numerous strategies, our executive authorities in this area have not yet moved beyond the development of the third version of the Draft Law on General administrative Procedure which was afterward adopted by the Government as the Bill. In his final remarks the author concludes stating that the largest number of European standards of administrative process are included in the final version of the Draft, but without eliminating the shortcomings of the existing Law, and without normative adjusting to the circumstances in which the Serbian administration operates, and with unnecessary abandonment of some solutions that have proved to be right in the decades-long practice of administrative authorities.

The article is devoted to the research of the essence of intellectual games and analysis of the experience of their use in the educational process of institutions of general secondary education. The author's position on understanding the essential traits of intellectual games has been expressed. The article presents the classification of board intellectual games into games on a special board, card games and dice games. It is stated that various activities aimed at popularizing desktop intellectual games among schoolchildren are supported by of certain international non-governmental organizations. Particular attention deserves the activity of the World Chess Federation, which in its structure created a special unit on school chess and initiated the adoption by the European Parliament of the Declaration on the implementation of the program "Chess in School", which became a significant event for the development of school chess. In the article on the example of chess, draughts and Go, the positive influence of desktop intellectual games on the development of many qualities of pupils is substantiated. These games contribute to improving mental skills, develop memory, attention, thinking skills, increase interest in schooling, and provide ample opportunities for self-knowledge and self-realization. The level of mastery of such games is an indicator of the intellectual development of students. Using the methods of analysis and comparison, the experience of using desktop intellectual games in the educational process of Ukrainian and foreign institutions of general secondary education was investigated. The problems of the domestic educational process are described. It is emphasized that chess is the most preferred among the whole set of desktop intellectual games in the institutions of general secondary education of Ukraine. Desktop intellectual games have significant pedagogical potential. The conclusion is made on the expediency of using such games in the educational process of institutions of general secondary education as a means of versatile development of a student.