Suchergebnisse

The article, based on a study of the formation and development of Ukrainian studies in the crisis of classical science, analyzes the transformation of modern European science from Descartes to the present, the contradictions of high ideals of the Enlightenment about man, people, and human-based foundations of postclassical Ukrainian studies. The study describes Ukrainian studies in the context of fundamental changes in modern European science and the separation of the humanities from the natural science discussions of unity - the separation and search for the unity of the humanities and natural sciences. The role of Ukrainian studies in the formation of the Ukrainian literary language, spelling, literature, the establishment of scientific research in the processes of cultural and historical revival, social, national-revolutionary movements are revealed. The general theoretical scientific basis of Ukrainian studies is analyzed, noting specific features in classical and non-classical science. In the context of the research, the peculiarity of Ukrainian studies as a holistic, multiple, human-dimensional science is revealed, in the structure of which parts express the nature of the whole and give it specific properties. Apart from the integral structure, the parts acquire other object features. The article emphasizes that rethinking the role of Ukrainian studies in science, education, in all spheres of life is a powerful basis for the consolidation of the Ukrainian nation. There are well-founded arguments that the renewed Ukrainian studies, having passed a difficult path of formation, rise and prohibitions, oblivion, revival becomes the foundation for new post-classical science.

Тихомирова Євгенія Борисівна - доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації Волинського національного університету імені Лесі Українки ; У статті розглядається політологічний дискурс української американістики. Автор здійснює аналіз наукових визначень американістики, аналізує еволюцію української американістики, виявляє основні напрямки політологічних досліджень українських американістів та робить висновок, що входження України в глобалізаційний простір потребує не лише теоретичної рефлексії, але й підвищення впливу політологічного дискурсу на когнітивну сферу громадськості та його входження в свідомість української громадськості. The article considers the discourse of political science Ukrainian American Studies. The author analyzes the definitions of American Studies, analyzes the evolution of Ukrainian American studies, identifies the main directions of Ukrainian Political Studies, American Studies, and concludes that Ukraine's entry into the space of globalization requires not only theoretical reflection, but also increase the influence of political science discourse on cognition and his public entry into the consciousness of Ukrainian public

The article is devoted to revealing economic, social and ethnic values of male and female students in political science communities in Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) during 2012-2013. This work is a part of a larger study which captures the state of Ukrainian political science during 2012–2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of the students enrolled in three types of academic programs (bachelor's, specialist's and master's degrees) at four universities: Ivan Franko National University of Lviv, V. N. Karazin Kharkiv National University, V. I. Vernadsky Taurida National University and Moldova State University. The economic values of Ukrainian and Moldovan students assume an active role of the state, but the importance of the latter decreases with the growth of the total income of their family of origin. The "nationalism" of Ukrainian and Moldovan students concerning social values means the inadmissibility of a homosexual lifestyle, while liberals are more tolerant on this issue. Besides Ukrainian nationalists are generally tolerant of women's right to decide on abortion, although liberals are still more tolerant. In this respect, Moldovan liberals are more conservative. Ukrainian and Moldovan "nationalism" is more tolerant than Ukrainian and Moldovan "liberalism" towards a couple, living together without wishing to get married. The ethnic values of Ukrainian and Moldovan students are more strongly influenced by ideological orientations. On the one hand, "nationalists" tend to deny the problem of racism in society, while liberals are more willing to acknowledge it. On the other hand, liberals are less inclined to believe that there should be only one state language in a country, while "nationalists" are almost absolutely sure of it. The final part of the article concludes that it is necessary to study the economic, cultural, regional and religious factors determining these values of male and female students. ; Стаття присвячена виявленню економічних, соціальних та етнічних цінностей студентів та студенток політологічних спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) у період 2012-2013 рр. Робота є частиною масштабного дослідження, яке фіксує стан української політології у 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського та Державному університеті Молдови. Економічні цінності українських і молдавських студентів передбачають активну роль держави, але значимість останньої зменшується зі зростанням сукупного доходу батьківських сімей. «Націоналізм» українських і молдавських студентів щодо соціальних цінностей означає неприйнятність гомосексуального стилю життя, тоді як ліберали в цьому питанні більш толерантні. Крім того, українські «націоналісти» в цілому терпимі до права жінки приймати рішення про аборт, хоча ліберали і тут виявляють більшу міру толерантності. У цьому відношенні молдавські ліберали більш консервативні. Нарешті, український і молдавський «націоналізм» виявляється більш терпимим до спільного проживання пари без бажання побратися, ніж український і молдавський «лібералізм». Етнічні установки українських і молдавських студентів перебувають під сильнішим впливом ідеологічних орієнтацій. З одного боку, «націоналісти» схильні заперечувати наявність в суспільстві проблеми расизму, тоді як ліберали більш охоче визнають їхнє існування. З іншого боку, ліберали менш схильні вважати, що в країні повинна бути тільки одна державна мова, тоді як «націоналісти» в цьому впевнені практично абсолютно. У завершальній частині статті зроблено висновок про необхідність дослідження економічних, культурних, регіональних та релігійних факторів, що обумовлюють виявлені уявлення студентів та студенток.

The article is devoted to revealing economic, social and ethnic values of male and female students in political science communities in Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) during 2012-2013. This work is a part of a larger study which captures the state of Ukrainian political science during 2012–2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of the students enrolled in three types of academic programs (bachelor's, specialist's and master's degrees) at four universities: Ivan Franko National University of Lviv, V. N. Karazin Kharkiv National University, V. I. Vernadsky Taurida National University and Moldova State University. The economic values of Ukrainian and Moldovan students assume an active role of the state, but the importance of the latter decreases with the growth of the total income of their family of origin. The "nationalism" of Ukrainian and Moldovan students concerning social values means the inadmissibility of a homosexual lifestyle, while liberals are more tolerant on this issue. Besides Ukrainian nationalists are generally tolerant of women's right to decide on abortion, although liberals are still more tolerant. In this respect, Moldovan liberals are more conservative. Ukrainian and Moldovan "nationalism" is more tolerant than Ukrainian and Moldovan "liberalism" towards a couple, living together without wishing to get married. The ethnic values of Ukrainian and Moldovan students are more strongly influenced by ideological orientations. On the one hand, "nationalists" tend to deny the problem of racism in society, while liberals are more willing to acknowledge it. On the other hand, liberals are less inclined to believe that there should be only one state language in a country, while "nationalists" are almost absolutely sure of it. The final part of the article concludes that it is necessary to study the economic, cultural, regional and religious factors determining these values of male and female students. ; Стаття присвячена виявленню економічних, соціальних та етнічних цінностей студентів та студенток політологічних спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) у період 2012-2013 рр. Робота є частиною масштабного дослідження, яке фіксує стан української політології у 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського та Державному університеті Молдови. Економічні цінності українських і молдавських студентів передбачають активну роль держави, але значимість останньої зменшується зі зростанням сукупного доходу батьківських сімей. «Націоналізм» українських і молдавських студентів щодо соціальних цінностей означає неприйнятність гомосексуального стилю життя, тоді як ліберали в цьому питанні більш толерантні. Крім того, українські «націоналісти» в цілому терпимі до права жінки приймати рішення про аборт, хоча ліберали і тут виявляють більшу міру толерантності. У цьому відношенні молдавські ліберали більш консервативні. Нарешті, український і молдавський «націоналізм» виявляється більш терпимим до спільного проживання пари без бажання побратися, ніж український і молдавський «лібералізм». Етнічні установки українських і молдавських студентів перебувають під сильнішим впливом ідеологічних орієнтацій. З одного боку, «націоналісти» схильні заперечувати наявність в суспільстві проблеми расизму, тоді як ліберали більш охоче визнають їхнє існування. З іншого боку, ліберали менш схильні вважати, що в країні повинна бути тільки одна державна мова, тоді як «націоналісти» в цьому впевнені практично абсолютно. У завершальній частині статті зроблено висновок про необхідність дослідження економічних, культурних, регіональних та релігійних факторів, що обумовлюють виявлені уявлення студентів та студенток.

The article considers status of ethnic groups as a multidimensional description of theirposition in society. Considerable attention is paid to the problem of political and legal statusof ethnic groups, particularly, to the consequences of the institutional construction ofdifferences between ethnic majority and ethnic minority. Representation of ethnic groupsbelonging to the different levels of social hierarchy is examined through manifestations oftheir status in the system of social stratification. Main causes of social inequality of ethnicgroups are analysed. It is shown that the position of ethnic group in the in the system ofinterethnic relations is a specific measurement of ethnic groups status. It is determined bythe degree of desired social distance in a situation of direct contacts with the representativesof different ethnic groups and characterizes subjective attitude dominating in massconsciousness towards each of them.Key words: social status, political and legal status, status of ethnic group in the systemof social inequality, status of a group within a system of interethnic relations. ; Cтатус етнічних груп розглянуто як багатоаспектну характеристику їхньогостановища в суспільстві. Значну увагу приділено проблемі політико-правового статусуетнічних груп, зокрема, наслідкам інституційно закріпленої диференціації на етнічнубільшість та етнічні меншини. Представленість етнічних груп на різних шабляхсоціальної ієрархії розглянуто як показник їхнього статусу у системі соціальноїстратифікації. Проаналізовано головні причини соціальної нерівності етнічних груп.Доведено, що специфічним для етнічних груп виміром статусу є їхнє положення всистемі міжетнічних відносин, що визначене розмірами бажаної соціальної дистанції вразі безпосередніх контактів й характеризує суб'єктивне відношення до кожної з груп,яке домінує в масовій свідомості.Ключові слова: соціальний статус, політико-правовий статус, статус етнічної групиу системі соціального розшарування, статус групи в системі міжетнічних відносин.

The article deals with aspects of the interconnection of the phenomena of social trauma and social conflict, especially in the context of modern Ukrainian society, as well as in the context of the problems of Ukrainian studies discourse. The authors note the extreme importance of the phenomenon of social trauma in the state of health, in the vital program of the individual, in the collective self-identification of social groups, in particular of nations, and the problems and specifics of the manifestation of social trauma in philosophical and sociological sciences. Social trauma is capable to influence the personality's understanding of the meaning of its existence, the interpretation of the direction of development of social processes, the content of interpersonal and intergroup relations in the society. As a result of the defeat of one of the parties of a social conflict, the trauma itself can turn into a conflict factor in the social organism. The authors emphasize the diverse impact of social trauma on the emergence and course of social conflicts in interpersonal and intergroup spheres in the history and contemporary realities of Ukrainian society. It is emphasized that social trauma can be caused not only by real but also by fictional events, which can also cause social conflicts. The article emphasizes the extremely important role of the value positions of the subjects of social conflict in the ranking of traumatic events in the Convention of Ukrainian Studies, shows the influence of these positions on the interethnic and interclass relations in Ukraine. The peculiarities of the connection of social trauma with social conflicts in the life of the modern Ukrainian society in the post-truth situation are also analyzed. The authors emphasize that provoking social conflict by means of creating a post-truth situation if post-truth speculates on real or imagined social trauma is especially dangerous for the society. An ongoing social conflict will be deep and lasting. The manipulation of historical facts by placing them in a post-truth situation is illustrated in the article by facts from the sphere of hybrid warfare conducted by the Russian Federation in the eastern territories of Ukraine. The article explores several aspects of the impact of social trauma on social conflicts in the context of anomie in the spiritual life of the Ukrainian society.

У статті розглядаються переваги використання персонального комп'ютеру в ході викладання соціально-політичних дисциплін у вищій школі у координатах пізнання, мотивації, індивідуалізації, варіативності та посилення керованості навчально-виховного процесу ; The main purpose of the article is to show all advantages of using PC in Social and Political and Human studies. The author points out perspectives of making studying more interesting, variative and motivated.

Most methodology works of scientific research were published in Soviet times, and therefore contain many ideological stamps. Part of the book is written somewhat arrogant and uninteresting. It raises objections and introduces some unnecessary concepts into the scientific circulation, in particular, the so-called methodological approach. The use of this concept, in our opinion, only complicates the understanding of the essence of scientific research, because between the subject and the object of research there are, firstly, methods as research tools, and, secondly, methodological principles, as the basic rules of use these tools. That's all.The most important methods of any scientific research are such general scientific methods like analysis and synthesis. The first of these means disassembly, dismemberment of the whole into component parts, and the second -the assembly of parts into a single whole. Both of the methods are essential, because they derive from the very definition of science, which involves two interrelated processes - the study of existing and the creation of a new one.Application of analysis in modern historical science helps to distinguish in the object of research, first of all, such basic problems as the development of economic and political relations, the internal and foreign policy of the state, cultural processes, etc. In historical works devoted to certain personalities (objects), the issues of political, social, scientific and educational, educational, entrepreneurial (and other) activities of the historical person are considered. Concerning synthesis, the application of this method involves the definition of the subject of research and the creation of the corresponding design; in historical sciences – the plot.The second important pair of general scientific methods is induction and deduction. The induction involves the transition in the process of cognition from the individual knowledge to the general; from knowledge of a lesser degree of community to a greater degree of universality. In other words, it is a method of research and knowledge associated with the generalization of the results of observations and experiments. Accumulation of reliable facts in the process of knowledge leads to the establishment of certain regularities, the creation of generalizations, axioms, the formulation of laws, which, in turn, contribute to the knowledge of certain phenomena, facts, processes, that is, serve as the basis of deduction – the transition from general to individual.Methods of induction and deduction are extremely important for historical sciences. Using the method of induction, the historian first explores the material and written historical sources, on the basis of which then reproduces the picture of the past, shows the vital activity of historical societies, the lives of individual personalities, historical processes and phenomena. Instead, the method of deduction allows you to use already acquired material in the subject-practical cognitive activity, in the study of specific phenomena and facts.Thus, this method greatly facilitates and accelerates the research process. Deduction also provides a process of studying a particular historical phenomenon against the background of common historical processes. Besides, at its disposal each scientific area has a peculiar methodological complex only to it. The task of the scientist is to choose in the whole great arsenal of methods the most effective and rational precisely for his research. However, despite the fact that historical sciences have their own special-historical methods of research in their methodological arsenal, the basis of any historical research are two pairs of general scientific methods: analysis-synthesis and induction-deduction, because they are essential in science, without their application is possible only a simple gathering of facts. ; В статье рассматривается вопрос о применении в исторических исследованиях двух пар общенаучных методов познания – анализа и синтеза, индукции и дедукции. Приводятся примеры использования указанных методов основоположниками отечественной исторической науки. Утверждается, что аналитический метод, который означает разборку, расчленение целого объекта на отдельные компоненты, помогает выделять в объекте исторического исследования прежде всего такие проблемы, как развитие экономических и политических отношений, внутренней и внешней политики, культурные процессы, а также вопросы политической, общественной, научной, педагогической, предпринимательской (и т.д.) деятельности исторических персонажей. Что касается синтеза, то применение данного метода в исторических науках подразумевает определение предмета исследования (явления), отбор необходимого фактического материала и раскрытие предмета исследования в соответствии с разработанным сюжетом сочинения. Индукция предусматривает переход в процессе познания от отдельного знания к общему, от накопленных в процессе исследования достоверных частных фактов к установлению закономерностей исторического процесса, формулированию законов общественного развития, которые, в свою очередь, содействуют познанию отдельных явлений, фактов, процессов, то есть служат основой для дедукции – перехода от общего к частному. Тем самым дедуктивный метод значительно облегчает и ускоряет процесс исторического познания, а также обеспечивает исследование определенного исторического явления в неразрывной связи с уже познанными историческими явлениями и процессами. ; У статті розглянуто питання про застосування двох пар основних загальнонаукових методів пізнання – аналізу і синтезу, індукції та дедукції – в історичних дослідженнях. Наведено приклади використання означених методів видатними вітчизняними істориками. Стверджується, що аналітичний метод, який означає розбирання, розчленування цілого на складові частини, допомагає виокремлювати в об'єкті історичного дослідження передусім такі проблеми, як розвиток економічних і політичних відносин, внутрішньої і зовнішньої політики держави, культурні процеси, а також питання політичної, громадської, науково-педагогічної, просвітницької, підприємницької (тощо) діяльності історичної особи. Щодо синтезу, то застосування цього методу в історичних науках передбачає визначення предмету дослідження (явища), відбір необхідного фактичного матеріалу та розкриття предмету дослідження за наміченим сюжетом. Індукція передбачає перехід у процесі пізнання від окремого знання до загального, від накопичених у процесі пізнання достовірних окремих фактів до встановлення певних закономірностей історичного процесу, формулювання законів, які, у свою чергу, сприяють пізнанню окремих явищ, фактів, процесів, тобто слугують основою дедукції – переходу від загального до окремого. Тим самим дедуктивний метод значно полегшує і прискорює процес історичного дослідження та забезпечує зображення певного історичного явища на тлі загальних історичних процесів.

The article deals with current historiography of the research program of modernization in Western – mostly US – academic literature. The article stresses the importance of the theory's reputation for its success or failure. The paper traces the origins of the critique of the discourse of modernization. The interrelation between academic scholarship and ideological partisanship is being examined. It is argued that ideology is an integral part of academic discourse, so the task of academics is not to get rid of ideology but to control it and keep within reasonable boundaries. The topicality of the issue raised in the article is determined by the hegemony of neo-liberal thinking which is a descendant of modernization theory with its belief in the exemplar nature of the Western experience. The article juxtaposes two mutually exclusive approaches to modernization theory, that of E.Tiryakian and I. Wallerstein. While the former is advocating the worthiness of modernization theory on grounds of its intellectual prowess, the latter is claiming that the idea of modernization was ideology, not a theory and as such was stillborn. Thus, they arrive at mutually opposite conclusions – the revival of modernization theory versus its burial. The article examines the vast literature on the origins, developmental history and political connections of modernization theory. The involvement of the founders of the modernization theory into the policy making towards the Third World is discussed. The role of modernization theory in buttressing the US policy during Vietnam War is revealed.It is argued that reputation of the scientific theory is critical to its reception and survival. The modernization theory today in Western nations is faced with radical left rejection, liberal critique and uncritical apology. At the same time there is a dangerous trend in Ukraine when the modernization theory is being perceived and (ab)used in a ritualistic manner. This is posture towards modernization research program should be combated by means of restoring value of rational discourse and selective appropriation of the legacy of the idea of modernization. ; Стаття розглядає сучасну історіографію дослідницької програми модернізації у закордонній - переважно американській – суспільствознавчій літературі. Стаття простежує походження критики дискурсу модернізації, визначає взаємовідношення між науковою теорією і партійною ідеологією в рамках дослідницької програми модернізації. Стаття вибудовує типологію підходів до теорії модернізації: ліворадикальний заперечення, ліберальну критику і некритичну апологію, а також пропонує визначити впливову тенденцію сприйняття теорії модернізації в Україну як рітуалізований культ.

The article is devoted to the problems of identification of Turkic Diaspora. Analyzed in detail migration peculiarities of Turkic Diaspora in Ukrainian and German society. Determined that due to historical, geographic, geopolitical, linguistic factors influencing the integration processes in the host cell Diaspora Turkic-speaking society closer to Ukrainian, which simplifies the preservation of their cultural identity while uniting into a single community of integration. Social policy in Germany has created a high-quality environment for Turkic Diaspora, but having our own media, educational and cultural centers, financial support, only weakens, promotes separation of existence in their ghettos, segregation creates community.Segregation is sanctioned policy of separate development. At the state level, a policy whose aim is to isolate cultural groups. Integration is a variant of the groups in which group members retain their cultural identity while combined into a single community.In various scientific concepts the linguistic factor is one of the basic elements of both the external and internal identity. Next was determined: a common origin, a common territory, common historical background, religion, material and spiritual culture and traditions. Renowned researcher S. Huntington noted that cultural identities (ethnic, national, religious) are central and unions, government policies consist of considering cultural proximity and cultural differences.Turks in Germany are one of the least integrated communities in the country and largely retain their native language, religion, commitment to family traditions, music and culture. And in the opinion of the representatives of Turkic Diaspora in Germany, we have existence of danger of being Turkic zed of Europe. ; Статья посвящена проблематике идентификации тюркоязычных диаспор. Детально проанализированы особенности идентификационных процессов тюркоязычных диаспор в украинском и немецком этносоциуме. Определено, что в силу исторических, географических, геополитических, лингвистических факторов влияния на интеграционные процессы диаспор в принимающей среде тюркоязычный этносоциум ближе к украинскому, что упрощает сохранение своей культурной идентичности и одновременно объединение в единое интеграционное сообщество. На примере Германии показано, что социальная политика отдельных развитых стран позволила создать высококачественные условия для тюркоязычной диаспоры, но наличие собственных СМИ, образовательно-культурных учреждений, финансовой поддержки только расхолаживает, способствует обособленному существованию в своих гетто, создает сегрегационное сообщество. ; Стаття присвячена проблематиці ідентифікації тюркомовних діаспор. Детально проаналізовано особливості ідентифікаційних процесів тюркомовних діаспор в українському та німецькому етносоціумі. Визначено, що в силу історичних, географічних, геополітичних, лінгвістичних чинників впливу на інтеграційні процеси діаспори в приймаючий осередок, тюркомовний етносоціум ближчий до українського, що спрощує збереження своєї культурної ідентичністі й водночас інтеграцію в місцеву спільноту українським переселенцям. На прикладі Німеччини показано, що соціальна політика окремих розвинених країн дозволила створити високоякісні умови для тюркомовної діаспори, але наявність власних ЗМІ, освітньо-культурних закладів, фінансової підтримки тільки розхолоджує, сприяє відокремленному існуванню її представників у своїх гето, створює сегрегаційне співтовариство.

The article is devoted to the problems of identification of Turkic Diaspora. Analyzed in detail migration peculiarities of Turkic Diaspora in Ukrainian and German society. Determined that due to historical, geographic, geopolitical, linguistic factors influencing the integration processes in the host cell Diaspora Turkic-speaking society closer to Ukrainian, which simplifies the preservation of their cultural identity while uniting into a single community of integration. Social policy in Germany has created a high-quality environment for Turkic Diaspora, but having our own media, educational and cultural centers, financial support, only weakens, promotes separation of existence in their ghettos, segregation creates community.Segregation is sanctioned policy of separate development. At the state level, a policy whose aim is to isolate cultural groups. Integration is a variant of the groups in which group members retain their cultural identity while combined into a single community.In various scientific concepts the linguistic factor is one of the basic elements of both the external and internal identity. Next was determined: a common origin, a common territory, common historical background, religion, material and spiritual culture and traditions. Renowned researcher S. Huntington noted that cultural identities (ethnic, national, religious) are central and unions, government policies consist of considering cultural proximity and cultural differences.Turks in Germany are one of the least integrated communities in the country and largely retain their native language, religion, commitment to family traditions, music and culture. And in the opinion of the representatives of Turkic Diaspora in Germany, we have existence of danger of being Turkic zed of Europe. ; Статья посвящена проблематике идентификации тюркоязычных диаспор. Детально проанализированы особенности идентификационных процессов тюркоязычных диаспор в украинском и немецком этносоциуме. Определено, что в силу исторических, географических, геополитических, лингвистических факторов влияния на интеграционные процессы диаспор в принимающей среде тюркоязычный этносоциум ближе к украинскому, что упрощает сохранение своей культурной идентичности и одновременно объединение в единое интеграционное сообщество. На примере Германии показано, что социальная политика отдельных развитых стран позволила создать высококачественные условия для тюркоязычной диаспоры, но наличие собственных СМИ, образовательно-культурных учреждений, финансовой поддержки только расхолаживает, способствует обособленному существованию в своих гетто, создает сегрегационное сообщество. ; Стаття присвячена проблематиці ідентифікації тюркомовних діаспор. Детально проаналізовано особливості ідентифікаційних процесів тюркомовних діаспор в українському та німецькому етносоціумі. Визначено, що в силу історичних, географічних, геополітичних, лінгвістичних чинників впливу на інтеграційні процеси діаспори в приймаючий осередок, тюркомовний етносоціум ближчий до українського, що спрощує збереження своєї культурної ідентичністі й водночас інтеграцію в місцеву спільноту українським переселенцям. На прикладі Німеччини показано, що соціальна політика окремих розвинених країн дозволила створити високоякісні умови для тюркомовної діаспори, але наявність власних ЗМІ, освітньо-культурних закладів, фінансової підтримки тільки розхолоджує, сприяє відокремленному існуванню її представників у своїх гето, створює сегрегаційне співтовариство.

In this article, the author critically analyzes the "Proceedings of the Institute of Slavonic Studies of the Academy of Sciences of the USSR" of 1932 edited by Academician N. Derzhavin. The author notes that the analyzed collection contains good scientific articles, as well as propaganda articles, which are unacceptable for a purely scientific publication. In particular, the author notes the thesis of the Russian scholar N. Derzhavin on the political nature of science, on the need to consider the past through the prism of class struggle. S. Narizhny pays special attention to the analysis of the works of Ukrainian researchers, first of all V. Peretz and M. Hrushevsky, and also singles out the articles published in Ukrainian in the Russian journal. At the same time, the analysis of Hrushevsky's article on the chronicle of Samovydets is the most thorough in the article. Thus, this article is of interest for the history of Ukrainian Slavic studies and the intellectual history of Ukrainian emigration in interwar Europe.

During the last twenty years the concept of «social capital», which is built on the intuition that social ties and relations can serve as a useful resource for individuals and society, actively takes positions in the social sciences. The research program of social capital synthesizes various theoretical paradigms, going beyond those academic and ideological frameworks in which it arises. From the areas of theoretical sociology, and economic theory, where the concept of social capital is constructed, the theory goes into the policymaking, combines the perspectives of economic, sociological and political science.The limits of application of concepts of social capital in research practice through the reference to the history of concepts and theories were comprehended. Determined, that the critical importance of social capital for social theory is the result of claims for an interdisciplinary significance. Critical view of such interdisciplinary perspectives points to the ideological and methodological limitations of the use of some concepts of social capital. However, the undisputed fact of this research program, based on the integrative tendencies of a unified science of society. Consequences deriving from the social capital are identified in the margins of various disciplines. In the political sphere – is civil engagement and institutional effectiveness, in economics – the reduction of transaction costs, in social sphere – cohesion and solidarity, or even life satisfaction and well-being. The broad range of the research program of social capital at different levels of social phenomena stretches from the perspectives of historical macrosociology to micro-perspectives of network analysis. Within the framework of the research program is no consensus on how to operationalize and measure social capital, which significantly reduces the prospects of its indicators use in the determination the steps of policies. ; Осмыслено границы применения концепций социального капитала в исследовательской практике через обращение к истории понятия и теории. Определено, что исключительная важность понятия социального капитала для социальной теории является следствием существующих претензий на междисциплинарную значимость. Критический взгляд на такие междисциплинарные перспективы оказывает на идеологическую и методологическую ограниченность потребления отдельных концепций социального капитала наряду с неоспоримым фактом нахождения этой исследовательской программы в основе интегративных тенденций единой науки об обществе. ; Осмислено межі застосування концепцій соціального капіталу в дослідницькій практиці через звернення до історії поняття та теорії. Визначено, що виняткова важливість поняття соціального капіталу для соціальної теорії є наслідком існуючих претензій на міждисциплінарну значущість.Критичний погляд на такі міждисциплінарні перспективи вказує на ідеологічну й методологічну обмеженість вжитку окремих концепцій соціального капіталу поряд з беззаперечним фактом знаходження цієї дослідницької програми в осерді інтегративних тенденцій єдиної науки про суспільство.

This article examines complexity theories and their applicability for social studies. Once these theories revealed complex system of autopoietic self-organization, nonlinearity and far from equilibrium social theoretics were encouraged to apply complexity methodology to investigate social complexity in a frame of political studies, sociology, international relations and other social disciplines.As a particular case, the article studies John Urry's profound contributions to complexity theoretical shifts in social science. He was not only one of the most important British sociologists, but also a scholar network builder and public intellectual who changed the face of British, and indeed global, social theory. Known as a creator of the new mobility paradigm associated with a 'Lancaster School', he stands in contrast to the empiricist traditions inAmerican and British social sciences, while struggling for post-disciplinary approach against the hierarchies of academic departments, and their disciplinary closure. This also explains his critique of conventional sociology and its division from the natural sciences.J. Urry was primarily a macro-level thinker concerned with systems and global processes. Therefore, his project starts with complexity theory and its implications in terms of global complexity, complexity of social sciences in opposition to its previous linearity and structure/agent duality. J. Urry argues for breaking down the division between 'natural' and 'social' sciences, since both are characterized by complexity This complexity turn led Urry directly into his conceptualization of mobilities as a second theoretical turn, which deals with dynamic urban forms and automobility. Finally, a third theoretical turn in his thinking is geo-ecological. Here J. Urry is acting as a micro-level theorist of the body, leisure, consuming, tourism and nature. Tracing this trajectory of his theoretical evolution is more informative for it moves us from his early recognition of large-scaled complexity into reconsidered human-scaled problems of how we ought to live in the world.Key words: social and natural sciences, theory of complex systems, chaos theory, mobility, John Urry. ; У статті аналізуються теорії складності (complexity theories) з точки зору доцільності їх використання в дослідженнях соціальних теоретиків. Відкриття можливості вивчення складних систем, яким притаманні властивості самоорганізації як аутопойезису, нелійності та стану нерівноваги, спонукало соціальних теоретиків до використання інструментарію науки про складність у дослідженнях соціальної складності в межах політології, соціології, міжнародних відносинах та інших дисциплінах про суспільство та людину.В якості конкретного прикладу розглядається відповідний внесок у соціальну теорію соціолога Джона Уррі. Всупереч емпіричній та позитивістській традиції він запропонував пост-дисциплінарний підхід на підставі того, що як соціальні, так і природничі науки характеризуються належністю до складних систем. Наш аналіз еволюції його поглядів фіксує в якості її початкового і фундаментального етапу саме теорію складності. Її можна назвати головним поворотом, який Дж. Уррі здійснив у соціальній теорії. Всі інші його інновації, зокрема теорія соціальної мобільності та геоекологічний підхід у питаннях природи, планетарного споживання і людського тіла, стали закономірним наслідком цього фокусу на теорії складності.Ключові слова: соціальні та природничі науки, теорії складності, теорії хаосу, мобільність. Джон Уррі. В статье анализируются теории сложности (complexity theories) с точки зрения обоснованности их использования в исследованиях социальных теоретиков. Открытие возможности изучения сложных систем, которые обладают свойствами самоорганизации как аутопоэзиса, нелинейности и неравновесности подтолкнуло социальных теоретиков к использованию этого инструментария в изучении социальных сложных систем в рамках политологии, социологии, международных отношений и других дисциплин об обществе и человеке.В качестве конкретного примера рассматривается соответствующий вклад в социальную теорию социолога Дж. Урри. В противовес эмпирической и позитивистской традиции он отстаивает пост-дисциплинарный подход, исходя из того, что и социальные, и естественные науки характеризуются принадлежностью к сложным системам. Наш анализ эволюции его взглядов фиксирует в качестве ее стартового и фундаментального этапа именно теорию сложностей. Ее можно назвать главным поворотом, который Дж. Урри совершил в социальной теории. Все другие его инновации, в частности теория социальной мобильности и гео-экологический подход подход в вопросах природы, планетарного потребления и человеческого тела, стали лишь закономерным следствием этой сфокусированности на теории сложных системКлючевые слова: социальные и естественные науки, теория сложных систем, теория хаоса, мобильность, Джон Урри. This article examines complexity theories and their applicability for social studies. Once these theories revealed complex system of autopoietic self-organization, nonlinearity and far from equilibrium social theoretics were encouraged to apply complexity methodology to investigate social complexity in a frame of political studies, sociology, international relations and other social disciplines.As a particular case, the article studies John Urry's profound contributions to complexity theoretical shifts in social science. He was not only one of the most important British sociologists, but also a scholar network builder and public intellectual who changed the face of British, and indeed global, social theory. Known as a creator of the new mobility paradigm associated with a 'Lancaster School', he stands in contrast to the empiricist traditions inAmerican and British social sciences, while struggling for post-disciplinary approach against the hierarchies of academic departments, and their disciplinary closure. This also explains his critique of conventional sociology and its division from the natural sciences.J. Urry was primarily a macro-level thinker concerned with systems and global processes. Therefore, his project starts with complexity theory and its implications in terms of global complexity, complexity of social sciences in opposition to its previous linearity and structure/agent duality. J. Urry argues for breaking down the division between 'natural' and 'social' sciences, since both are characterized by complexity This complexity turn led Urry directly into his conceptualization of mobilities as a second theoretical turn, which deals with dynamic urban forms and automobility. Finally, a third theoretical turn in his thinking is geo-ecological. Here J. Urry is acting as a micro-level theorist of the body, leisure, consuming, tourism and nature. Tracing this trajectory of his theoretical evolution is more informative for it moves us from his early recognition of large-scaled complexity into reconsidered human-scaled problems of how we ought to live in the world.Key words: social and natural sciences, theory of complex systems, chaos theory, mobility, John Urry.

Розглядаються теоретико-методологічні засади дослідження міграції в межах політологічного підходу. Аналізуються основні принципи та методи дослідження взаємозв'язку між міграційними та політичними процесами. ; Discusses teoretikal and methodological principles of research of migration within the limits of political science approach. Analyzes the basic principles and methods of research the relationship between migration and political processes. ; Рассматриваются теоретико-методологические основы исследования миграции в пределах политологического подхода. Анализируются основные принципы и методы исследования взаимосвязи между миграционными и политическими процессами.