Suchergebnisse

The social functions of social audit are identified theoretically using the analysis of the practice of social audit and comparing it with similar concepts (the diagnostics, monitoring and expertise). The principles of conduct of social audit expanded and detailed. Observance of the principles has effect on the efficiency of social functions. It is concluded that the range of functions of social audit in connection with the processes of distribution of social responsibility of business, government and civil society is expanding. ; На основі аналізу практики застосування соціального аудиту та зіставлення його зі спорідненими поняттями (діагностикою, моніторингом та експертизою) теоретично визначені суспільні функції соціального аудиту. Розширені та конкретизовані принципи його проведення, дотримання яких впливає на ефективність суспільних функцій. Зроблено висновок про розширення спектру функцій соціального аудиту у зв'язку з процесами поширення соціальної відповідальності бізнесу, влади, громадянського суспільства.

Business in times of conflict, caused by hybrid warfare, has a significant impact on peace. This is based on the interest of business units in continuing business activities and making profits, developing companies, introducing innovations and investment opportunities. An integral part of such a business in a hybrid war is its social responsibility, including the ability to carry out charitable activities. The article examines the identification of risks that cause the phenomenon of hybrid warfare (risk of hostilities, political, informational, social, budgetary, inflationary, economic, religious and humanitarian risks), as well as the identification of business risks in times of conflict (reputational, strategic, informational, territorial, temporal, property, inflationary, investment, moral, legal, social, risk of reduced profitability, insolvency, deterioration of financial stability, political, risk of hostilities, climate, personnel, production, logistics, IT risk, technical, world price volatility, changes in gas prices, fuel, energy, credit, liquidity, changes in interest rates, currency, environmental, the risk of failure to expand business, public risk (municipal), the risk of corruption). Their influence on the enterprise is established. In the context of charitable activities of companies in a hybrid war, a model of risk optimization is proposed, which is based on the model of factor analysis. It is established how the risks of socially responsible business through changes in the budget of charitable activities affect the amount of financial support for such activities and the possibility of its implementation as a whole. ; Бізнес у конфліктний час, зумовлений проявами гібридної війни, значно впливає на вирішення питання миру. Це ґрунтується на зацікавленості бізнес-одиниць у продовженні здійснення господарської діяльності та отриманні прибутків, розвитку компаній, впровадженні інновацій та можливості інвестування. Невід'ємною частиною такого бізнесу в умовах гібридної війни є його соціальна відповідальність, зокрема можливість здійснення благодійної діяльності.У статті досліджено питання ідентифікації ризиків, які зумовлює явище гібридної війни (ризик військових дій, політичний, інформаційний, соціальний, бюджетний, інфляційний, економічний, релігійний та гуманітарний ризики), а також ідентифікації ризиків діяльності суб'єктів господарювання у конфліктні часи (репутаційний, стратегічний, інформаційний, територіальний, часовий, майновий, інфляційний, інвестиційний, моральний, юридичний, соціальний, ризик зниження прибутковості, неплатоспроможності, погіршення фінансової стійкості, політичний, ризик військових дій, кліматичний, кадровий, виробничий, логістичний, ризик ІТ, технічний, волатильності світових цін, зміни цін на газ, паливо, енергоносії, кредитний, ліквідності, зміни відсоткових ставок, валютний, екологічний, ризик невдачі розширення бізнесу, суспільний ризик (муніципальний), ризик корупції). Встановлено їх вплив на підприємство.У контексті благодійної діяльності компаній в умовах гібридної війни запропоновано модель оптимізації ризиків, яка базується на моделі факторного аналізу. Встановлено, як ризики діяльності соціально відповідального бізнесу через зміни бюджету благодійної діяльності впливають на розмір фінансового забезпечення такої діяльності та на можливість її здійснення в цілому.

Business in times of conflict, caused by hybrid warfare, has a significant impact on peace. This is based on the interest of business units in continuing business activities and making profits, developing companies, introducing innovations and investment opportunities. An integral part of such a business in a hybrid war is its social responsibility, including the ability to carry out charitable activities. The article examines the identification of risks that cause the phenomenon of hybrid warfare (risk of hostilities, political, informational, social, budgetary, inflationary, economic, religious and humanitarian risks), as well as the identification of business risks in times of conflict (reputational, strategic, informational, territorial, temporal, property, inflationary, investment, moral, legal, social, risk of reduced profitability, insolvency, deterioration of financial stability, political, risk of hostilities, climate, personnel, production, logistics, IT risk, technical, world price volatility, changes in gas prices, fuel, energy, credit, liquidity, changes in interest rates, currency, environmental, the risk of failure to expand business, public risk (municipal), the risk of corruption). Their influence on the enterprise is established. In the context of charitable activities of companies in a hybrid war, a model of risk optimization is proposed, which is based on the model of factor analysis. It is established how the risks of socially responsible business through changes in the budget of charitable activities affect the amount of financial support for such activities and the possibility of its implementation as a whole. ; Бізнес у конфліктний час, зумовлений проявами гібридної війни, значно впливає на вирішення питання миру. Це ґрунтується на зацікавленості бізнес-одиниць у продовженні здійснення господарської діяльності та отриманні прибутків, розвитку компаній, впровадженні інновацій та можливості інвестування. Невід'ємною частиною такого бізнесу в умовах гібридної війни є його соціальна відповідальність, зокрема можливість здійснення благодійної діяльності.У статті досліджено питання ідентифікації ризиків, які зумовлює явище гібридної війни (ризик військових дій, політичний, інформаційний, соціальний, бюджетний, інфляційний, економічний, релігійний та гуманітарний ризики), а також ідентифікації ризиків діяльності суб'єктів господарювання у конфліктні часи (репутаційний, стратегічний, інформаційний, територіальний, часовий, майновий, інфляційний, інвестиційний, моральний, юридичний, соціальний, ризик зниження прибутковості, неплатоспроможності, погіршення фінансової стійкості, політичний, ризик військових дій, кліматичний, кадровий, виробничий, логістичний, ризик ІТ, технічний, волатильності світових цін, зміни цін на газ, паливо, енергоносії, кредитний, ліквідності, зміни відсоткових ставок, валютний, екологічний, ризик невдачі розширення бізнесу, суспільний ризик (муніципальний), ризик корупції). Встановлено їх вплив на підприємство.У контексті благодійної діяльності компаній в умовах гібридної війни запропоновано модель оптимізації ризиків, яка базується на моделі факторного аналізу. Встановлено, як ризики діяльності соціально відповідального бізнесу через зміни бюджету благодійної діяльності впливають на розмір фінансового забезпечення такої діяльності та на можливість її здійснення в цілому.

Business in times of conflict, caused by hybrid warfare, has a significant impact on peace. This is based on the interest of business units in continuing business activities and making profits, developing companies, introducing innovations and investment opportunities. An integral part of such a business in a hybrid war is its social responsibility, including the ability to carry out charitable activities. The article examines the identification of risks that cause the phenomenon of hybrid warfare (risk of hostilities, political, informational, social, budgetary, inflationary, economic, religious and humanitarian risks), as well as the identification of business risks in times of conflict (reputational, strategic, informational, territorial, temporal, property, inflationary, investment, moral, legal, social, risk of reduced profitability, insolvency, deterioration of financial stability, political, risk of hostilities, climate, personnel, production, logistics, IT risk, technical, world price volatility, changes in gas prices, fuel, energy, credit, liquidity, changes in interest rates, currency, environmental, the risk of failure to expand business, public risk (municipal), the risk of corruption). Their influence on the enterprise is established. In the context of charitable activities of companies in a hybrid war, a model of risk optimization is proposed, which is based on the model of factor analysis. It is established how the risks of socially responsible business through changes in the budget of charitable activities affect the amount of financial support for such activities and the possibility of its implementation as a whole. ; Бізнес у конфліктний час, зумовлений проявами гібридної війни, значно впливає на вирішення питання миру. Це ґрунтується на зацікавленості бізнес-одиниць у продовженні здійснення господарської діяльності та отриманні прибутків, розвитку компаній, впровадженні інновацій та можливості інвестування. Невід'ємною частиною такого бізнесу в умовах гібридної війни є його соціальна відповідальність, зокрема можливість здійснення благодійної діяльності.У статті досліджено питання ідентифікації ризиків, які зумовлює явище гібридної війни (ризик військових дій, політичний, інформаційний, соціальний, бюджетний, інфляційний, економічний, релігійний та гуманітарний ризики), а також ідентифікації ризиків діяльності суб'єктів господарювання у конфліктні часи (репутаційний, стратегічний, інформаційний, територіальний, часовий, майновий, інфляційний, інвестиційний, моральний, юридичний, соціальний, ризик зниження прибутковості, неплатоспроможності, погіршення фінансової стійкості, політичний, ризик військових дій, кліматичний, кадровий, виробничий, логістичний, ризик ІТ, технічний, волатильності світових цін, зміни цін на газ, паливо, енергоносії, кредитний, ліквідності, зміни відсоткових ставок, валютний, екологічний, ризик невдачі розширення бізнесу, суспільний ризик (муніципальний), ризик корупції). Встановлено їх вплив на підприємство.У контексті благодійної діяльності компаній в умовах гібридної війни запропоновано модель оптимізації ризиків, яка базується на моделі факторного аналізу. Встановлено, як ризики діяльності соціально відповідального бізнесу через зміни бюджету благодійної діяльності впливають на розмір фінансового забезпечення такої діяльності та на можливість її здійснення в цілому.

The article analyzes the approaches to psychological understanding of concepts "responsibility" and "citizenship", substantiates the content and structure of the civil responsibility in unity, determinism and complementarity of cognitive, emotional-motivational, behavioral-volitional, moral-spiritual components. The aforementioned structural components reflect the functional-dynamic expression of phenomenology of civil responsibility of personality. At the same time, cognitive, activates the flow of intellectual-search activity, the second describes the readiness to act in specific situations and promotes awareness of the actual public needs, the third ensures the functioning of specific practical activity, system of attitudes to perform the duties, the fourth produces self-awareness of oneself as a human who is guided, make decisions to realization and is ready to distribute public values against the background of own inner freedom not only as the subject of these values but also as a person and individuality of separate worldview models of behavior and activity. Also determined that the important features of expression of civil responsibility as an integral trait-property of personality are such as active life position, conscious attitude to perform somebody's civil duty, independence and persistence, self-analysis, self-control, self-organization, honesty, readiness to be responsible for own acts etc. High civil responsibility appears as an active, full of meaning and sense of life which is subject directs to the constant improvement himself as a citizen of the country, reveals social self-realization through erudition, social orientation and public position. Besides singled out preconditions that influence the formation of civil responsibility of personality(civil society, civil society consciousness and self-awareness). Overall proved that there is a direct dependence between the forms and organizations of civil society and the level of people's responsibility for what is happening in the country. The deeper expression of citizenship has the people, the more effective civil responsibility of each. Civil consciousness is formed in civil society, represents by itself inherent to human way of relating to objective reality and at the same time is a form of reflection of the reality with help of objectivated in the word socially produced knowledge, regulates the activity of the human and enables to predict the result of its action as a conscious goal. Civil self-consciousness of the personality is focused around the processes of awareness of itself as the carrier of civil values and attitudes to itself as to the subject of these values. The process of self-awareness mainly is carried out on a personal level of implementation civil tasks and social actions and also during interacting with others, as a result there is a conscious attitude of the person to own needs and abilities, appetences and motives of behavior, worrying and thoughts, actions and deeds. With what domestic, economic, social and political instruction mature generation appears in the eyes of young people, with the same descendants will come to their children.Key words: responsibility, citizenship, personality, civic consciousness and self-consciousness, civic responsibility and its psychological structure, civil society.Доктор психологічних наук, старший науковий співробітник, доцент, Фурман О.Є. Психологічне обґрунтування громадянської відповідальності особистості / Тернопільський національний економічний університет, Україна, ТернопільУ статті проаналізовано підходи до психологічного розуміння понять "відповідальність" та "громадянськість", об­ґрун­товуються зміст та структура громадянської відповідаль­ності у єдності, взаємоспричиненні та взаємодоповненні когнітивного, емоційно-мотиваційного, поведінково-вольового, морально-духовного компонентів. Вищезазначені структурні компоненти відображають функціонально-динамічний вияв феноменології громадянської відповідальності особистості. Водночас перший – когнітивний – активізує перебіг інтелектуально-пошукової активності, другий характеризує готовність діяти у конкретній ситуації та сприяє усвідомленню актуальних громадянсь­ких потреб, третій забезпечує функціону­вання конкретної практичної активності, системи ставлень до виконання обов'язків, четвертий продукує самоусвідомлення себе як людини, котра керується, приймає до зре­алізування та готова розповсюджувати гро­мадянські цінності на фоні власної внутрішньої свободи не лише як суб'єкт цих вартостей, а й як особистість та індивідуальність окремих світоглядних моделей поведінки і діяльності. Також визначено, що важливими ознаками вияву громадянської відповідальності як інтегральної риси-властивості особистості є такі, як активна життєва позиція, усвідомлене ставлення до виконання свого громадянського обов'язку, самостійність й на­по­легливість, самоаналіз, самоконтроль, само­організація, чесність, готовність відповідати за власні вчинки тощо. Висока гро­мадянська відповідальність постає у вигляді активного, наповненого смис­лом і сенсом, життя, яке суб'єкт спрямовує на постійне вдосконалення себе як громадя­нина країни, виявляє соціальну самореаліза­цію через освіченість, суспільну спрямованість та громадянську позицію. Крім того, виокремлено передумови, що впливають на формування громадянської відповідальності особистості (громадянське суспільство, громадянська свідомість і самосвідомість). Загалом доведено, що існує пряма залежність між формами та організованостями громадянського суспільства і ступенем відпо­відальності населення за те, що відбувається у державі. Чим глибший вияв громадянськості має народ, тим дієвіша громадянська відпо­відальність кожного. Громадянська свідомість формується у громадянському суспільстві, являє собою влас­тивий людині спосіб ставлення до об'єк­тивної дійсності і водночас є формою відобра­ження реальності за допомогою об'єктиво­ваного у слові суспільно виробленого знання, регулює активність людини та дає змогу передбачити результат своєї дії як усвідомлену мету. Громадянська самосвідо­мість особистості фокусується навколо про­цесів усвідомлення себе як носія громадянсь­ких цінностей та ставлення до себе як до суб'єкта цих вартостей. Процес самоусвідом­лення здійснюється переважно на особистісно­му рівні виконання громадянських завдань та со­ціальних дій, а також під час взаємодії з іншими, у результаті чого й виникає усвідомлене став­лення особи до власних потреб і здібностей, потягів і мотивів поведінки, переживань і думок, дій і вчинків. З якими побутовими, економічними, соціальними та політичними настановленнями зріле покоління постає в очах молоді, з такими самими нащад­ки прийдуть до своїх дітей.Ключові слова: відповідальність, громадянськість, особистість, громадянська свідомість й самосвідомість, громадянська відповідальність та її психологічна структура, громадянське суспільство.

Relevance. Social responsibility is becoming increasingly important for every modern organization and an integral part of the business strategy. According to Garcia, Leal, & Lee (2021)corporate social responsibility is gaining more and more scientific attention as it has become increasingly important in political, economic and business agendas in recent years, therefore, in modern society, organizations/companies want to create positive opinions, reputations and look attractive to consumers. Research problem: Corporate social responsibility is gaining more and more attention as it has become increasingly important in political economical and business agendas, and in modern society, organizations want to build a positive opinion, reputation and look attractive to consumers. Tourism businesses need to take responsibility for the impact of their activities and contribute to sustainable development, so integrating corporate social responsibility into business practices is a priority for tourism organizations. The question is what the trends are, what trends are in the application of social responsibility in the catering and travel sectors and how social responsibility is applied in practice in the activities of these organizations. The aim: to identify trends in the implementation of social responsibility in the tourism sector. Research methods. Analysis of scientific literature, online questionnaire, statistical data analysis, descriptive statistics. A quantitative study was selected for the study. Result sand conclusion: Obtained results have shown that catering is the least involved in CSR-oriented management and environmental protection compared to other tourism organizations. Also in the socio-economic category of CSR, tourism organizations are involved at a similar level. CSR has been found to offer both advantages and disadvantages. Comparing tourism organizations, there is a tendency that the worst of the social responsibility activities of tourism organizations are catering and the best care is provided ...

У статті розглянуті умови для ефективного функціонування національних соціально-економічних систем шляхом регулювання діяльності транснаціональних корпорацій, критерії раціонального використання наданого ними капіталу, пропозиції встановлення результативного конкурентного середовища та удосконалення аспектів законодавства. ; The article considers the conditions for the effective functioning of national socio-economic systems by regulating the activities of transnational corporations, the criteria for rational use of the provided capital, the formation of an effective competitive environment and the improvement of aspects of legislation.

The article defines the economic content of the enterprise social responsibility incentive mechanism, the concept of its perfection. There are formulated the purpose and objectives of the proposed mechanisms, sounded principles of its formation. As tools of the enterprise social responsibility incentive mechanism, it is advised to use: methods of corporate social responsibility stimulating, a model of corporate strategy in the context of implementing the practice of social responsibility in the activities of enterprises, the criteria assessing the efficiency of social responsibility stimulation financial mechanism. There is substantiated the scope of the stimulation methods depending on the level of the enterprise social responsibility. The proposed system of criteria for evaluating the effectiveness of the enterprise social responsibility incentive mechanism is based on the use of such indicators as: the elasticity of demand with respect to social spending; income elasticity with respect to social spending; index of the social activities expenses dynamics.Developed recommendations to improve the enterprise social responsibility incentive mechanism include: the establishment of the legislative requirements of enterprises in the social and environmental spheres; authority formation in the executive branch to implement the incentive mechanism of corporate social responsibility; establishing a minimum level of social responsibility of business; encouraging companies to disclose data; development of corporate conduct codes; the use of indicators of social responsibility evaluating the enterprises activity. ; В статье определено экономическое содержание механизма стимулирования социальной ответственности предприятия, разработана концепция его совершенствования. Сформулированы цель и задачи предложенного механизма, обоснованы принципы его формирования. Разработаны инструменты механизма стимулирования социальной ответственности предприятия и критерии оценки его эффективности. Обоснована сфера применения методов стимулирования в зависимости от уровня социальной ответственности предприятия. Определены направления реализации механизма стимулирования социальной ответственности предприятий. ; У статті визначено економічний зміст механізму стимулювання соціальної відповідальності підприємства, розроблена концепція його вдосконалення. Сформульовано мету й завдання запропонованого механізму, обґрунтовано принципи його формування. Розроблено інструменти механізму стимулювання соціальної відповідальності підприємства і критерії оцінки його ефективності. Визначено напрями реалізації механізму стимулювання соціальної відповідальності підприємств.

The article examines the political responsibility of the people as a special type of social responsibility. The purpose of this article is to study the concept and characteristics of political responsibility of the state-organized people in the context of European philosophy of the twentieth century. For the analysis of the phenomenon of political responsibility of the people used, mainly, the works of K. Jaspers and G. Jonas.It has been established that political responsibility as a form of social responsibility has all the features and features of social responsibility, but also has a number of features. The political responsibility of the people is collective and consists of the individual responsibility of each individual citizen. Every person as a "political being" has a certain political responsibility and has a close connection with the political power of his country, because she chose her representatives. She also feels the results of her activity as a result of her choice.In its content, the political responsibility of the people has two aspects: positive (prospective responsibility) and negative (retrospective responsibility). The ontological basis of political responsibility of the people is freedom as its natural state; therefore the responsibility of the people is natural. The political responsibility of the people in the temporal measure is transformed into a historical responsibility to God for his past, modern and for the future of his state and the preservation of the life of mankind on Earth. Examples of political responsibility of the people for their past are given.The definition of political responsibility of the people as a measure of compliance of the joint political activity of all citizens of the state with social-historical requirements regarding the implementation of public authority is proposed. ; У статті розглядається політична відповідальність народу як особливий вид соціальної відповідальності. Метою даної статті є дослідження поняття та характерних рис політичної відповідальності державно-організованого народу в контексті європейської філософії ХХ ст. Для аналізу феномену політичної відповідальності народу використані, головним чином, праці К. Ясперса та Г. Йонаса.Встановлено, що політична відповідальність як вид соціальної відповідальності має всі характерні риси та ознаки останньої, але також має і ряд особливостей. Політична відповідальність народу є колективною і складається з індивідуальної відповідальності кожного окремого громадянина. Кожна людина як «істота політична» несе певну політичну відповідальність і має тісний зв'язок з політичною владою своєї країни, тому що сама обирала її представників. Вона також відчуває на собі результати діяльності цієї влади як наслідок свого вибору.За своїм сутнісним змістом політична відповідальність народу має два аспекти – позитивний (проспективна відповідальність) і негативний (ретроспективна відповідальність). Онтологічною основою політичної відповідальності народу є свобода як його природний стан, тому й відповідальність народу є природною. Політична відповідальність народу в часовому вимірі трансформується в історичну відповідальність його перед Богом за минуле, сучасне і майбутнє своєї держави та збереження життя людства на Землі. Наведено приклади політичної відповідальності народу за своє минуле.Запропоновано визначення політичної відповідальності народу як міри відповідності солідарної політичної діяльності всіх громадян держави суспільно-історичним вимогам щодо здійснення публічної влади.

The article examines the political responsibility of the people as a special type of social responsibility. The purpose of this article is to study the concept and characteristics of political responsibility of the state-organized people in the context of European philosophy of the twentieth century. For the analysis of the phenomenon of political responsibility of the people used, mainly, the works of K. Jaspers and G. Jonas.It has been established that political responsibility as a form of social responsibility has all the features and features of social responsibility, but also has a number of features. The political responsibility of the people is collective and consists of the individual responsibility of each individual citizen. Every person as a "political being" has a certain political responsibility and has a close connection with the political power of his country, because she chose her representatives. She also feels the results of her activity as a result of her choice.In its content, the political responsibility of the people has two aspects: positive (prospective responsibility) and negative (retrospective responsibility). The ontological basis of political responsibility of the people is freedom as its natural state; therefore the responsibility of the people is natural. The political responsibility of the people in the temporal measure is transformed into a historical responsibility to God for his past, modern and for the future of his state and the preservation of the life of mankind on Earth. Examples of political responsibility of the people for their past are given.The definition of political responsibility of the people as a measure of compliance of the joint political activity of all citizens of the state with social-historical requirements regarding the implementation of public authority is proposed. ; У статті розглядається політична відповідальність народу як особливий вид соціальної відповідальності. Метою даної статті є дослідження поняття та характерних рис політичної відповідальності державно-організованого народу в контексті європейської філософії ХХ ст. Для аналізу феномену політичної відповідальності народу використані, головним чином, праці К. Ясперса та Г. Йонаса.Встановлено, що політична відповідальність як вид соціальної відповідальності має всі характерні риси та ознаки останньої, але також має і ряд особливостей. Політична відповідальність народу є колективною і складається з індивідуальної відповідальності кожного окремого громадянина. Кожна людина як «істота політична» несе певну політичну відповідальність і має тісний зв'язок з політичною владою своєї країни, тому що сама обирала її представників. Вона також відчуває на собі результати діяльності цієї влади як наслідок свого вибору.За своїм сутнісним змістом політична відповідальність народу має два аспекти – позитивний (проспективна відповідальність) і негативний (ретроспективна відповідальність). Онтологічною основою політичної відповідальності народу є свобода як його природний стан, тому й відповідальність народу є природною. Політична відповідальність народу в часовому вимірі трансформується в історичну відповідальність його перед Богом за минуле, сучасне і майбутнє своєї держави та збереження життя людства на Землі. Наведено приклади політичної відповідальності народу за своє минуле.Запропоновано визначення політичної відповідальності народу як міри відповідності солідарної політичної діяльності всіх громадян держави суспільно-історичним вимогам щодо здійснення публічної влади.

The article summarizes the scientific material about liability in general and about social responsibility of a specialist in the social sphere. It is noted that the social sphere, which satisfies the needs of the population in education, health care, cultural values, communal services, etc., increasingly affects on the production of material wealth through accelerating scientific and technological progress, creating the necessary prerequisites for raising the level of employment in social production and rational using personnel potential, providing an expanded reproduction of the workforce, improving the structure of the free working time. The importance of forming a social responsibility of a specialist in the social sphere for the fulfillment of his professional duties is substantiated. On the basis of the analysis of scientific research the content of the concepts of «responsibility» (as an awareness of the essence and significance of activities, actions of the person and their consequences for society) and «social responsibility» (as a conscious, voluntary fulfillment by the subjects of social relations of the regulations and social norms) are analyzed. It is indicated that the formation of social specialist responsibility in the Ukrainian social sphere is accompanied by a number of problems. It is characterized different levels (maximum, minimum, permissible and actual, as well as mega-, macro-, meso-, micro-), characteristic features, structure (subject and object), types (non-legal (includes state, civil, political, economic, moral, national, religious, industrial, family, etc.) and legal (legal) social responsibility), principles (humanism, transparency, accountability, moderation in decision-making process, patriotism, duty, spirituality, professional competence, creative orientation, hard-working) and forms (voluntary and forced) implementation of social responsibility specialist social services. Criteria (subjective and objective) and indicators of social responsibility are substantiated too. The prospects of development of social responsibility as a personality quality of a specialist in a social sphere are determined. ; У статті узагальнено науковий матеріал про відповідальність у цілому та соціальну відповідальність фахівця соціальної сфери зокрема. Зазначено, що соціальна сфера, задовольняючи потреби населення в освіті, охороні здоров'я, культурних цінностях, комунальному обслуговуванні тощо, все більше впливає на виробництво матеріальних багатств через прискорення науково-технічного прогресу, створення необхідних передумов для підвищення рівня зайнятості у суспільному виробництві та раціональному використанні кадрового потенціалу, забезпеченні розширеного відтворення робочої сили, удосконаленні структури вільного часу працюючих. Обґрунтовано важливість сформованості соціальної відповідальності фахівця соціальної сфери для виконання ним професійних обов'язків. На основі аналізу наукових досліджень проаналізовано зміст понять «відповідальність» (як усвідомлення суті та значення діяльності, вчинків особи і їх наслідків для суспільства) та «соціальна відповідальність» (як свідоме, добровільне виконання суб'єктами суспільних відносин приписів і соціальних норм). Вказано, що формування соціальної відповідальності фахівця соціальної сфери в Україні супроводжується рядом проблем. Схарактеризовано рівні (максимальний, мінімальний, припустимий й фактичний, а також мега-, макро-, мезо-, мікро-,), характерні ознаки, структуру (суб'єкт і об'єкт), види (неправову (включає державну, громадянську, партійну, корпоративну, політичну, економічну, моральну, національну, релігійну, виробничу, сімейно-побутову і ін.) і правову (юридичну) соціальну відповідальність), принципи (гуманізму, прозорості, підзвітності, поміркованості у прийнятті рішень, патріотизму, обов'язку, духовності, професійної компетентності, творчої спрямованості, працелюбності) та форми (добровільну і примусову) реалізації соціальної відповідальності фахівця соціальної сфери. Обґрунтовано критерії (суб'єктивні й об'єктивні) і показники соціальної відповідальності. Визначено перспективи розвитку соціальної відповідальності як якості особистості фахівця соціальної сфери.

The article summarizes the scientific material about liability in general and about social responsibility of a specialist in the social sphere. It is noted that the social sphere, which satisfies the needs of the population in education, health care, cultural values, communal services, etc., increasingly affects on the production of material wealth through accelerating scientific and technological progress, creating the necessary prerequisites for raising the level of employment in social production and rational using personnel potential, providing an expanded reproduction of the workforce, improving the structure of the free working time. The importance of forming a social responsibility of a specialist in the social sphere for the fulfillment of his professional duties is substantiated. On the basis of the analysis of scientific research the content of the concepts of «responsibility» (as an awareness of the essence and significance of activities, actions of the person and their consequences for society) and «social responsibility» (as a conscious, voluntary fulfillment by the subjects of social relations of the regulations and social norms) are analyzed. It is indicated that the formation of social specialist responsibility in the Ukrainian social sphere is accompanied by a number of problems. It is characterized different levels (maximum, minimum, permissible and actual, as well as mega-, macro-, meso-, micro-), characteristic features, structure (subject and object), types (non-legal (includes state, civil, political, economic, moral, national, religious, industrial, family, etc.) and legal (legal) social responsibility), principles (humanism, transparency, accountability, moderation in decision-making process, patriotism, duty, spirituality, professional competence, creative orientation, hard-working) and forms (voluntary and forced) implementation of social responsibility specialist social services. Criteria (subjective and objective) and indicators of social responsibility are substantiated too. The prospects of development of social responsibility as a personality quality of a specialist in a social sphere are determined. ; У статті узагальнено науковий матеріал про відповідальність у цілому та соціальну відповідальність фахівця соціальної сфери зокрема. Зазначено, що соціальна сфера, задовольняючи потреби населення в освіті, охороні здоров'я, культурних цінностях, комунальному обслуговуванні тощо, все більше впливає на виробництво матеріальних багатств через прискорення науково-технічного прогресу, створення необхідних передумов для підвищення рівня зайнятості у суспільному виробництві та раціональному використанні кадрового потенціалу, забезпеченні розширеного відтворення робочої сили, удосконаленні структури вільного часу працюючих. Обґрунтовано важливість сформованості соціальної відповідальності фахівця соціальної сфери для виконання ним професійних обов'язків. На основі аналізу наукових досліджень проаналізовано зміст понять «відповідальність» (як усвідомлення суті та значення діяльності, вчинків особи і їх наслідків для суспільства) та «соціальна відповідальність» (як свідоме, добровільне виконання суб'єктами суспільних відносин приписів і соціальних норм). Вказано, що формування соціальної відповідальності фахівця соціальної сфери в Україні супроводжується рядом проблем. Схарактеризовано рівні (максимальний, мінімальний, припустимий й фактичний, а також мега-, макро-, мезо-, мікро-,), характерні ознаки, структуру (суб'єкт і об'єкт), види (неправову (включає державну, громадянську, партійну, корпоративну, політичну, економічну, моральну, національну, релігійну, виробничу, сімейно-побутову і ін.) і правову (юридичну) соціальну відповідальність), принципи (гуманізму, прозорості, підзвітності, поміркованості у прийнятті рішень, патріотизму, обов'язку, духовності, професійної компетентності, творчої спрямованості, працелюбності) та форми (добровільну і примусову) реалізації соціальної відповідальності фахівця соціальної сфери. Обґрунтовано критерії (суб'єктивні й об'єктивні) і показники соціальної відповідальності. Визначено перспективи розвитку соціальної відповідальності як якості особистості фахівця соціальної сфери.

The article reveals the features of parliamentary responsibility of the governments of Western Europe. When the government or some of its members is to be failing to carry out their duties, parliament can initiate procedures which have the potential to replace all or part of the government. There are two different types of procedure. One is the withdrawal of confidence in the government or in individual ministers. The requirement for a certain minimum number of votes to be obtained before such motions can be initiated or passed highlights the relative strengths of the different political groups within parliament. Where the government has a parliamentary majority, it can usually count on that majority to block the motions. The majority of the parliaments in Europe allow votes of no confidence in the government. Where the legitimacy of the government rests on parliamentary confidence, the withdrawal or denial of confidence by parliament can force the government out of power. For a vote of no confidence to be passed an absolute majority of all members of the chamber (or chambers, if votes are taken in joint session) is required. Where the collective responsibility of the Cabinet is stressed, a votum of no confidence against individual members is prohibited. Several parliaments admit both collective and individual responsibility and allow both types of no confidence motions. The difference between votum of no confidence in the government as a whole and votum against individual ministers were researched. It is concluded that institute of government' parliamentary responsibility of is the an integral feature of a democratic state with parliamentarianism, ensuring the optimal functioning of the highest bodies of state legislative and executive power

The article explores global trends in the development of corporate social responsibility (CSR), with particular emphasis on its environmental dimension. The basic stages (assessment of own environmental intervention of the enterprise, minimization (compensation) of own environmental intervention of the enterprise, educational and promotional activities for clients (consumers), activities for environmental protection, implementation of ideas of environmental aspects of CSR for colleagues and partners) are analyzed and the algorithm of introduction of environmental component in the program of CSR implementation at the enterprise is proposed. Measures based on the Green Office principles have been developed to improve the environmental policy of the enterprise and reduce its environmental impact. The use of non-financial reporting and Ideal Office-Second-House measures at the enterprise will promote transparency and completeness of disclosure of information about the environmental performance of the enterprise, accelerate reporting to government bodies, improve the working conditions of employees, icrease the efficiency of workers and reduce number of mistakes when calculating financial indicators, therefore reducing fines, supplementing economic, social and environmental indicators of non-financial reporting, and understanding the indicators of environmental reports by shareholders, enterprises, contractors, potential investors and other stakeholders. The result of the study is to improve the corporate social responsibility program of the enterprise. Pilot projects were proposed for the enterprise by the areas of responsibility and by stakeholders groups whose interests were met. The main directions of CSR program development (combination of two directions: internal environmental and external philanthropic) were chosen, concrete measures were developed, the effect of their implementation was determined. ; В статье исследованы глобальные тренды развития корпоративной социальной ответственности (КСО) с акцентом на ее экологическом аспекте. Проанали­зированы основные этапы и предложен алгоритм внесения экологической составляющей в программу внедрения КСО на предприятии. Разработаны мероприятия, основанные на принципах «Зеленого офиса», необходимые для улучшения экологической политики предприятия и снижения влияния его деятельности на окружающую среду. Результатом исследования является совершенствование программы внедрения корпоративной социальной ответствен­ности в деятельность предприятия. Предложены пилотные проекты для предприятия по направлениям ответственности и группам заинтересованных сторон, интересы которых были удовлетворены, определен эффект от их внедрения. ; У статті досліджуються глобальні тренди розвитку корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) з особливим акцентом на її екологічному аспекті. Проаналізовано основні етапи (оцінка власного екологічного втручання підприємства, мінімізація (компенсація) власного екологічного втручання підприємства, освітньо-популяризаційні заходи для клієнтів (споживачів), діяльність зі збереження зовнішнього середовища, впровадження ідей екологічних аспектів КСВ для колег та партнерів) та запропоновано алгоритм внесення екологічної складової до програми впровадження КСВ на підприємстві. Розроблено заходи, засновані на принципах «Зеленого офісу», для покращення екологічної політики підприємства та зниження впливу його діяльності на навколишнє середовище. Використання заходів із застосування нефінансової звітності та заходів «Ідеальний офіс – другий дім» на підприємстві сприятиме прозорості та повноті розкриття інформації про екологічну діяльність підприємства, прискоренню подання звітів до державних органів, покращенню умов діяльності співробітників, підвищенню ефективності праці робітників та зменшенню помилок під час розрахування фінансових показників, а отже, й зменшенню штрафів, доповненню економічних, соціальних та екологічних показників нефінансової звітності, а також розумінню показників екологічної звітності акціонерами, підприємствами-контрагентами, потенційними інвесторами та іншими стейкхолдерами. Результатом дослідження є вдосконалення програми впровадження корпоративної соціальної відповідальності в діяльність підприємства. Запропоновані пілотні проекти для підприємства за напрямами відповідальності та групами зацікавлених сторін, інтереси яких було задоволено. Вибрано головні напрями розвитку програми КСВ (поєднання внутрішнього екологічного та зовнішнього філантропічного напрямів), розроблено конкретні заходи, визначено ефект від їх впровадження.

The article explores global trends in the development of corporate social responsibility (CSR), with particular emphasis on its environmental dimension. The basic stages (assessment of own environmental intervention of the enterprise, minimization (compensation) of own environmental intervention of the enterprise, educational and promotional activities for clients (consumers), activities for environmental protection, implementation of ideas of environmental aspects of CSR for colleagues and partners) are analyzed and the algorithm of introduction of environmental component in the program of CSR implementation at the enterprise is proposed. Measures based on the Green Office principles have been developed to improve the environmental policy of the enterprise and reduce its environmental impact. The use of non-financial reporting and Ideal Office-Second-House measures at the enterprise will promote transparency and completeness of disclosure of information about the environmental performance of the enterprise, accelerate reporting to government bodies, improve the working conditions of employees, icrease the efficiency of workers and reduce number of mistakes when calculating financial indicators, therefore reducing fines, supplementing economic, social and environmental indicators of non-financial reporting, and understanding the indicators of environmental reports by shareholders, enterprises, contractors, potential investors and other stakeholders. The result of the study is to improve the corporate social responsibility program of the enterprise. Pilot projects were proposed for the enterprise by the areas of responsibility and by stakeholders groups whose interests were met. The main directions of CSR program development (combination of two directions: internal environmental and external philanthropic) were chosen, concrete measures were developed, the effect of their implementation was determined. ; В статье исследованы глобальные тренды развития корпоративной социальной ответственности (КСО) с акцентом на ее экологическом аспекте. Проанали­зированы основные этапы и предложен алгоритм внесения экологической составляющей в программу внедрения КСО на предприятии. Разработаны мероприятия, основанные на принципах «Зеленого офиса», необходимые для улучшения экологической политики предприятия и снижения влияния его деятельности на окружающую среду. Результатом исследования является совершенствование программы внедрения корпоративной социальной ответствен­ности в деятельность предприятия. Предложены пилотные проекты для предприятия по направлениям ответственности и группам заинтересованных сторон, интересы которых были удовлетворены, определен эффект от их внедрения. ; У статті досліджуються глобальні тренди розвитку корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) з особливим акцентом на її екологічному аспекті. Проаналізовано основні етапи (оцінка власного екологічного втручання підприємства, мінімізація (компенсація) власного екологічного втручання підприємства, освітньо-популяризаційні заходи для клієнтів (споживачів), діяльність зі збереження зовнішнього середовища, впровадження ідей екологічних аспектів КСВ для колег та партнерів) та запропоновано алгоритм внесення екологічної складової до програми впровадження КСВ на підприємстві. Розроблено заходи, засновані на принципах «Зеленого офісу», для покращення екологічної політики підприємства та зниження впливу його діяльності на навколишнє середовище. Використання заходів із застосування нефінансової звітності та заходів «Ідеальний офіс – другий дім» на підприємстві сприятиме прозорості та повноті розкриття інформації про екологічну діяльність підприємства, прискоренню подання звітів до державних органів, покращенню умов діяльності співробітників, підвищенню ефективності праці робітників та зменшенню помилок під час розрахування фінансових показників, а отже, й зменшенню штрафів, доповненню економічних, соціальних та екологічних показників нефінансової звітності, а також розумінню показників екологічної звітності акціонерами, підприємствами-контрагентами, потенційними інвесторами та іншими стейкхолдерами. Результатом дослідження є вдосконалення програми впровадження корпоративної соціальної відповідальності в діяльність підприємства. Запропоновані пілотні проекти для підприємства за напрямами відповідальності та групами зацікавлених сторін, інтереси яких було задоволено. Вибрано головні напрями розвитку програми КСВ (поєднання внутрішнього екологічного та зовнішнього філантропічного напрямів), розроблено конкретні заходи, визначено ефект від їх впровадження.