Suchergebnisse

The purpose of the article is to study the concept of transnationalism, to study transnational processes in the process of integration of Azerbaijani migrants into the European socio-cultural environment, the level of transnationalism among Azerbaijani migrants. The article examines the theoretical foundations of transnationalism and analyzes its practical aspects in the example of Azerbaijani migrants. It is noted that transnationalism explains a new form of intercultural relations between the migrant and the receiving country, which is a new approach that transcends national, state, territorial and political borders. Transnational migration is perceived as a migration model in which migrants cross the borders of national states and settle in a new country, but simultaneously become carriers of socio-cultural values of both origin (sender society) and host (receiver) society, identifys itself with both societies, intensively interacts with the country of origin (sender). The article also examines the activities of the most famous schools and scholars in the field of transnationalism. Among them are Joseph S. Nye, Robert O. Keohane, Martin Albrow, Nina Glick-Schiller, Linda Bash, Christina Szanton-Blanck, Foner N, Pries L, Levitt P. Portes A, Faist T. The integration problems of Azerbaijani immigrants living in European countries are studied from the perspective of transnationalism. It is noted that the number of Azerbaijanis living in Europe living as dual immigrants is increasing. Despite the fact that Azerbaijani migrants live in European countries, they have extensive relations with Azerbaijan, and some even continue their work and cultural life both in Europe and in Azerbaijan. These migrants are engaged both in business and other areas in the country of origin, acquire properties in Azerbaijan, open offices and live an active socio-cultural life almost in both the sending society and the receiving society. It is noted in the article that immigrants with a higher socio-economic status are more likely to act as transnational migrants. Multilateral interaction of immigrants leads to the inclusion in the general sphere of communication of the country that perceives socio-cultural relations with the country of origin. Thus, according to these provisions, migration is not moving of people from one country to another, but a way to expand the space of socio-cultural interaction. ; Метою статті є дослідження концепції транснаціоналізму, вивчення транснаціональних процесів у процесі інтеграції азербайджанських мігрантів у європейське соціокультурне середовище, рівня транснаціоналізму серед азербайджанських мігрантів. У статті розглядаються теоретичні основи транснаціоналізму та аналізуються його практичні аспекти на прикладі азербайджанських мігрантів. Зазначається, що транснаціоналізм пояснює нову форму міжкультурних стосунків між мігрантом і країною, що приймає, що є новим підходом, що виходить за межі національних, державних, територіальних та політичних кордонів. Транснаціональна міграція сприймається як міграційна модель, за якої мігранти перетинають кордони національних держав і оселяються в новій країні, але водночас стають носіями соціокультурних цінностей як походження (суспільство відправник), так і приймаючого (одержувача) суспільства, ототожнює себе з обидва суспільства, інтенсивно взаємодіє з країною походження (відправником). У статті також розглядається діяльність найвідоміших шкіл і вчених у галузі транснаціоналізму. Серед них Джозеф С. Най, Роберт О. Кеохейн, Мартін Олброу, Ніна Глік-Шіллер, Лінда Баш, Крістіна Сзантон-Бланк, Фонер Н, Пріс Л, Левіт П. Портес А, Файст Т. Проблеми інтеграції азербайджанських іммігрантів проживання в європейських країнах досліджуються з точки зору транснаціоналізму. Зазначається, що збільшується кількість азербайджанців, які живуть в Європі як подвійні іммігранти. Незважаючи на те, що азербайджанські мігранти живуть в європейських країнах, вони мають широкі зв'язки з Азербайджаном, а деякі навіть продовжують свою роботу та культурне життя як в Європі, так і в Азербайджані. Ці мігранти займаються як бізнесом, так і іншими сферами в країні походження, набувають нерухомість в Азербайджані, відкривають офіси та живуть активним соціокультурним життям майже як у суспільстві, що відправляє, так і в суспільстві, що приймає. У статті зазначається, що в якості транснаціональних мігрантів частіше виступають іммігранти з вищим соціально-економічним статусом. Багатостороння взаємодія іммігрантів призводить до включення в загальну сферу спілкування країни, яка сприймає соціокультурні відносини з країною походження. Таким чином, відповідно до цих положень, міграція – це не переміщення людей з однієї країни в іншу, а спосіб розширення простору соціокультурної взаємодії. ; Метою статті є дослідження концепції транснаціоналізму, вивчення транснаціональних процесів у процесі інтеграції азербайджанських мігрантів у європейське соціокультурне середовище, рівня транснаціоналізму серед азербайджанських мігрантів. У статті розглядаються теоретичні основи транснаціоналізму та аналізуються його практичні аспекти на прикладі азербайджанських мігрантів. Зазначається, що транснаціоналізм пояснює нову форму міжкультурних стосунків між мігрантом і країною, що приймає, що є новим підходом, що виходить за межі національних, державних, територіальних та політичних кордонів. Транснаціональна міграція сприймається як міграційна модель, за якої мігранти перетинають кордони національних держав і оселяються в новій країні, але водночас стають носіями соціокультурних цінностей як походження (суспільство відправник), так і приймаючого (одержувача) суспільства, ототожнює себе з обидва суспільства, інтенсивно взаємодіє з країною походження (відправником). У статті також розглядається діяльність найвідоміших шкіл і вчених у галузі транснаціоналізму. Серед них Джозеф С. Най, Роберт О. Кеохейн, Мартін Олброу, Ніна Глік-Шіллер, Лінда Баш, Крістіна Сзантон-Бланк, Фонер Н, Пріс Л, Левіт П. Портес А, Файст Т. Проблеми інтеграції азербайджанських іммігрантів проживання в європейських країнах досліджуються з точки зору транснаціоналізму. Зазначається, що збільшується кількість азербайджанців, які живуть в Європі як подвійні іммігранти. Незважаючи на те, що азербайджанські мігранти живуть в європейських країнах, вони мають широкі зв'язки з Азербайджаном, а деякі навіть продовжують свою роботу та культурне життя як в Європі, так і в Азербайджані. Ці мігранти займаються як бізнесом, так і іншими сферами в країні походження, набувають нерухомість в Азербайджані, відкривають офіси та живуть активним соціокультурним життям майже як у суспільстві, що відправляє, так і в суспільстві, що приймає. У статті зазначається, що в якості транснаціональних мігрантів частіше виступають іммігранти з вищим соціально-економічним статусом. Багатостороння взаємодія іммігрантів призводить до включення в загальну сферу спілкування країни, яка сприймає соціокультурні відносини з країною походження. Таким чином, відповідно до цих положень, міграція – це не переміщення людей з однієї країни в іншу, а спосіб розширення простору соціокультурної взаємодії.

The problem of the individual as an actor in the international politics in the context of the Realist and Liberal (Idealist) paradigms in international relations was analyzed. The study revealed that in Realistic (state-centered) interpretation of international relations the individual influence was determined and undirected by his/her status and role characteristics and the position in the state governmental system. In the framework of the Liberal (transnational) paradigm the role of individuals in the international politics was analyzed from the point of view about their accessory to the human race. The main attention in the Liberal paradigm was paid to the social and personal determinants of the individual participation in the international relations and events. The preconditions of the increasing of an individual influence on the international environment in the globalized world were highlighted. Key words: an individual, state-centered, the transnationalism, globalization, human rights, an identity. ; Проаналізовано проблему суб'єктності індивіда в міжнародній політиці в контексті засад основних парадигм міжнародних відносин – реалістської та ліберальної (ідеалістської). З'ясовано, що у реалістській (державоцентристській) інтерпретації міжнародних відносин вплив індивіда на них детермінується й опосередковується його статусно-рольовими характеристиками та місцем в системі державного управління. В рамках ліберальної (транснаціональної) парадигми роль індивідів у міжнародній політиці аналізується передовсім з точки зору їх приналежності до людського роду. Основна увага в ліберальній парадигмі акцентується на внутрішньосуспільних та особистісних детермінантах участі індивіда у міжнародних відносинах та подіях. Розглянуто передумови зростання впливу індивіда на міжнародне середовище в глобалізованому світі. Ключові слова: індивід, державоцетризм, транснаціоналізм, глобалізація, права людини, ідентичність.

The author of the article shows that the term «Diaspora» is often found in foreign scientific circulation. Scientists are gradually introducing new understandings and meanings into the content of the concept of «Diaspora». The definition of «Diaspora» is based on various criteria and characteristics - ethnic, religious, economic, political, etc. And although this word was used in the distant past, however, fundamental developments regarding the concept of «Diaspora» appeared relatively long ago. In the 90s of the twentieth century, a large number of different definitions and typologies of diasporas were proposed, even a new discipline was formed – Diaspora studies. It was during this period that the use of terms such as «Diaspora» and «transnationalism» increased. The author emphasizes the importance of research by such foreign scientists as John A. Armstrong, Rogers Brubaker, Michel Bruneau, Nicholas Van Hear, Milton J. Esman, James Clifford, Robin Cohen, Alain Medam, William Safran, Valeriy Tishkov, Thomas Faist, Gabriel Sheffer. Analyzes the well-known works of these authors regarding the definition of the concept of «Diaspora» and its types. Draws attention to the fact that diasporas today are not only historically formed communities that live outside the country of origin and adhere to ethnocultural traditions. These are certain forces of influence on the authorities of the country of residence and a political instrument in the international arena.
The development of modern technologies, expanded access to cyberspace has also affected the functioning of the diasporas. These changes were reflected in new terms – «e-diasporas», «net-diasporas», «web-diasporas», «Onlinediasporas», «digital diasporas». Proves the need for a clear definition of the concept of «Diaspora», because the process of Diaspora takes on new forms and the influence of diasporas is increasing both in the countries of residence and in the countries of origin. The lack of a definition of the specified period directs scientists to further study the problem.

A central issue in this paper is the origins and specific character of global governance discourse that formed at the turn of the twenty-first century. The new discourse marked a gradual exclusion of most early discourses – «international relations» and «world government». It is demonstrated that new term «global governance» signalizes about grand reconstruction of previous international relations discourse where international society was considered as the complex of states and their governments actually. In fact the global governance discourse is pointed case of irreducibility of international society to interstates relations. This is based on the James Rosenau theory of world politics. The James Rosenau contribution to development and conceptualization of term «global governance» was considered.The analysis of sources and meaning of basic approaches to global governance understanding are given much attention. This shows how problematique of global governance and world regulation is articulated in dominant paradigms in world politics: Realism, Liberalism and Marxism. In general, this research shows that global governance discourse developed under influence of theory of transnationalism and concept of 'governing without government', concept of global civil society, international regimes theory, neoliberal institutionalism, balance of power theory, hegemonic stability theory. In this contribution the circle of questions connected with the perspective of research of the global governance concepts was outlined. Further investigations are needed to compare the basic approaches to studies of global governance and world regulation. Particularly, it is worth to concentrate on the difference among approaches to comprehension the following questions: Who, how and on what level can, able and/or must exercise global governance? Is it a result of action of individual actors or characteristic of international system in general? What the shape is global governance taking on the contemporary world and what kind of type is reasonably to label this governance? What are conditions of fair and effective governance? ; Исследованы начала и специфика дискурса глобального управления, сформировавшегося на рубеже ХХ-XXI веков. Рассмотрен вклад Дж. Розенау в разработку и концептуализацию понятия «глобальное управление». Главное внимание уделено анализу истоков и содержания основных подходов к пониманию глобального управления. Намечен круг вопросов, связанных с перспективой исследования концепций глобального управления ; Досліджено витоки та специфіку дискурсу глобального управління, який сформувався на рубежі ХХ-ХХІ століть. Розглянуто внесок Дж. Розенау в розроблення та концептуалізацію поняття «глобальне управління». Головну увагу приділено аналізу джерел та змісту основних підходів до розуміння глобального управління. Окреслено коло питань, пов'язаних з перспективою дослідження концепцій глобального управління