Suchergebnisse

The article is devoted to the overview of the main features of contemporary anti-Americanism with the special focus on its regional dimensions. This issue has theoretical and practical value: it is important for better understanding of the current developments in the sphere of international relations and world's attitudes towards American foreign policy. Comparatively to foreign researches – in Ukrainian political and historical studies anti-Americanism is not a popular issue.The research methodology within proposed article is mainly based on a comparative analysis. It is found that each country has its own specifics of the perception of the United States, which depends on history, relationship with the USA, traditions of political culture etc. There are also identified mutual features for the negative sentiments towards the USA in the different regions of the world. It is concluded that contemporary anti-Americanism can be qualified as a comprehensive (is interpreted by different scholars as ideology, philosophy, attitudes, tendency, outlook, etc.), a large-scale (covers all social levels, wide-spread due to mass-media), a universal (is present in rhetoric of right and left political forces), a global (can be found all over the globe, both among American allies as well as opponents), a wave-shaped (periods of rise and fall of the negative attitudes towards the USA are clearly determined by world public opinion polls), and a manipulative (is used by politicians and business to attract attention of the public, to explain fails in foreign or domestic policy, to mobilize voters, to advertize goods) phenomenon. ; Статья посвящена обзору основных особенностей современного антиамериканизма с особым акцентом на его региональных измерениях. Этот вопрос имеет теоретическую и практическую ценность, так как он важен для лучшего понимания современных событий в сфере международных отношений и американской внешней политики. По сравнению с зарубежными исследованиями – в украинских политических и исторических студиях антиамериканизм не является распространенным объектом внимания ученых.Методология исследования в рамках предлагаемой статьи в основном базируется на сравнительном анализе. Установлено, что каждая страна имеет свою специфику восприятия Соединенных Штатов, что зависит от истории, отношений с США, традиций политической культуры и тому подобное. Также были обнаружены общие черты, лежащие в основе негативного восприятия США в различных регионах мира. Был сделан вывод о том, что современный антиамериканизм можно квалифицировать как феномен, имеющий комплексный (интерпретируется различными учеными как идеология, философия, взгляды, тенденция, мировоззрение и т. д.), масштабный (охватывает все социальные уровни, распространяемый через СМИ), универсальный (присутствует в риторике правых и левых политических сил), глобальный (наблюдается по всему миру, как среди американских союзников, так и оппонентов), волнообразный (периоды роста и уменьшения негативных настроений в отношении США четко прослеживаются по опросам мирового общественного мнения) и манипулятивный (используются политиками и бизнесом, чтобы привлечь внимание общественности, объяснить провалы во внешней или внутренней политике, мобилизовать избирателей, рекламировать товары) характер. ; Стаття присвячена огляду основних особливостей сучасного антиамериканізму, акцентуючи увагу на його регіональних вимірах. Це питання має теоретичну та практичну цінність: воно важливо для кращого розуміння сучасних подій у сфері міжнародних відносин та світового ставлення до американської зовнішньої політики. Порівняно із зарубіжними дослідженнями – в українських політичних та історичних студіях антиамериканізм не є поширеним об'єктом уваги вчених.Методологія дослідження в рамках запропонованої статті в основному базується на порівняльному аналізі. Встановлено, що кожна країна має свою специфіку сприйняття Сполучених Штатів, що залежить від історії, відносин із США, традицій політичної культури тощо. Також були виявлені спільні риси, що лежать в основні негативного сприйняття США у різних регіонах світу. Було зроблено висновок про те, що сучасний антиамериканізм можна кваліфікувати як феномен, що має комплексний (інтерпретується різними вченими як ідеологія, філософія, погляди, тенденція, світогляд тощо), масштабний (охоплює всі соціальні рівні, поширений через ЗМІ), універсальний (присутній у риториці правих і лівих політичних сил), глобальний (можна знайти по всьому світу, як серед американських союзників, так і опонентів), хвилеподібний (періоди зростання та зменшення негативних настроїв щодо США чітко простежуються опитуваннями світової громадської думки) і маніпулятивний (використовуються політиками і бізнесом, аби привернути увагу громадськості, пояснити провали у зовнішній чи внутрішній політиці, мобілізувати виборців, рекламувати товари) характер.

In September 2017, 230 years have passed since the entry into force of the Constitution of the United States of America – the Basic Law of the recently created independent state, which liberated itself from the colonial dependence on England by armed action. To the adoption of the Constitution preceded the adoption by the country's parliament – the Convention of two more constitutional laws – the Declaration of Independence (1776) and the Articles of Confederation (1781).The USA Constitution 1787 legalized the creation of a single union state – a federation, which was created by 13 former British colonies in North America, and since the beginning of the war with England (1775) – the states.The Constitution, which in the history of becoming not only American, but also world constitutionalism, became its forerunner, the first active constitution in the world, is rather small in scope: it has seven articles, which, however, are divided into sections. The basis of the construction of the federal state apparatus is the principle of the distribution of power – on the legislative, executive and judicial branches. Legislative power is conferred on the Congress, which consists of two chambers and elected by the citizens; executive power – the president, who is also elected by the citizens, but by the two-stage elections procedure; judicial – the Supreme Court, which is appointed by the president, but in agreement with the upper house of Congress – the Senate. All three branches of power mutually complement and control each other, which became a guarantee against possible dictates of one of them or the establishment of authoritarian, dictatorial power.It is also important that, unlike Europe, where at that time there were mostly absolute or semi-absolute monarchies, in the United States the Constitution introduced a republican form of government – both for the federation and for the states.The Constitution of 1787, with all its positivity and democracy, was not deprived of some of the shortcomings mentioned in the article.In particular, we mean silent preservation on the territory of the country of slavery, for which the delegates of all the southern states stood firmly, and eventually some politicians from the central and northern states. Becides that there was a complete disregard for the rights of the indigenous population – the Indians, who were not considered to be valuable people, but a «wild beasts», which must be destroyed.Perhaps the most important disadvantage of the Constitution was that there was a complete lack of a section on democratic rights and freedoms of citizens in its text, which soon became the pretext for several states to refuse ratification of the Constitution. Congressmans-legislators were forced to assure the citizens and the power of these states that in the near future they would supplement the text of the Constitution with the relevant section, and this was done.One can not but mention that the text of the Constitution can sometimes be interpreted differently, that is ambiguous, which in the future really led to misunderstandings between the US authorities, authorities and citizens, and so on.However, these disadvantages do not reduce the historic significance of the US Constitution. ; У вересні 2017 року виповнюється 230 років від часу, коли вступила у дію Конституція Сполучених Штатів Америки – Основний закон тоді недавно створеної незалежної держави.Конституція, яка в історії становлення не тільки американського, а й світового конституціоналізму стала його провісником, першою діючою конституцією у світі, невелика за обсягом: вона налічує сім статей. В основу побудови федерального державного апарату покладено принцип розподілу влади – на законодавчу, виконавчу та судову гілки. Усі три гілки влади взаємно себе доповнюють і контролюють, що стало запорукою від можливого диктату однієї з них чи встановленню авторитарної, диктаторської влади.Важливо і те, що на відміну від Європи, де в той час існували переважно абсолютні чи напівабсолютні монархії, у США Конституція увела республіканську форму правління – як для федерації, так і для штатів.При усій позитивності і демократизмі, Конституція 1787 року не була позбавлена й деяких недоліків. Серед таких: мовчазне збереження на території країни рабства; повне ігнорування прав тубільного населення – індіанців; у її тексті був повністю відсутній розділ про демократичні права та свободи громадян, що невдовзі стало приводом для кількох штатів для відмови у ратифікації Конституції; текст Конституції іноді можна тлумачити по-різному, тобто неоднозначно.Однак вказані недоліки не применшують історичної значущості Конституції США.

The study of the Romance verbal moods, especially the subjunctive mood, is a very acute challenge for the romanists, because of its frequent use in different language styles. The Spanish subjunctive mood is widely used in the Spanish-speaking press, particularly in the SouthAmerican one. The discursive value of the Spanish subjunctive mood in the political interaction in South America and the analysis of thematic agenda, macrostructural, semantic and pragmatic peculiarities of Latin America mass media discourse have been analysed by Adriana Bolívar (2013), Mónica Castro Montilla (2013), Francisco Campos (2010), Doris E. Martínez Vizcarrondo (2006). The polyphonic functionning and the linguopragmatics of the Spanish subjunctive mood in the contemporary press of the Latin America have not been studied. ; В статье представлена лингвопрагматика и полифония субъективного наклонения испанского языка в современной прессе Латинской Америки на материале изданий El Clarín, Últimas Noticias, El Tiempo. Рассмотрены предыдущие научные изыскания касательно проявлений полифоничности и тенденций развития масс-медийного дискурса Латинской Америки. На основании теории М. Л. Донер проанализирован полифонический потенциал субъективного наклонения в современном латиноамериканском испаноязычном масс-медийном дискурсе. Установлено, что наиболее частотным типом придаточных предложений являются придаточные изъяснительные с волюнтативными глаголами, глаголами, обозначающими чувства и эмоции, оценку, глаголами точки зрения, в то время, как наиболее частотными селекторами благосклонной и неблагосклонной точек зрения являются глаголы главных предложений, употреблённых в изъявительном наклонении. Выявлено частотность употребления субъективного наклонения испанского языка в латиноамериканской прессе по сравнению с прессой Испании и приведены факторы, которые её обуславливают. ; У статті представлено лінгвопрагматику та поліфонію суб'єктивного способу іспанської мови в сучасній пресі Латинської Америки на матеріалі видань El Clarín, Últimas Noticias, El Tiempo. Розглянуто попередні наукові розвідки щодо проявів поліфонічності та тенденцій розвитку мас-медійного дискурсу Латинської Америки. На основі теорії М. Л. Донер проаналізовано поліфонічний потенціал суб'єктивного способу в сучасному латиноамериканському іспаномовному мас-медійному дискурсі. Встановлено, що найчастотнішим типом підрядних речень є підрядні додаткові речення з волюнтативними дієсловами, дієсловами на позначення емоцій та почуттів, оцінки, дієсловами точки зору, тоді як найчастотнішими селекторами прихильної або неприхильної точок зору є дієслова головних речень в дійсному способі. Виявлено частотність застосування суб'єктивного способу іспанськоі мови в латиноамериканській пресі і проведено порівняння з пресою Іспанії та наведено чинники, які її зумовлюють.

Research objective. In article the attempt to analyse the Ukrainian-Jewish relations during the marked period in a paradigm of the concrete historical phenomenon - emigration of Ukrainians to the countries of America at the turn of XIX - XX centuries is made. Scientific novelty. Relationship of two peoples - Ukrainian and Jewish - has long and complicated history which needs complex and impartial scientific research. Need of such research is caused not only cognitive interest, but also political relevance. Unfortunately, the wrong or consciously distorted interpretation of the past quite often leads to a complication of the international relations. It is especially dangerous when it results from organized campaigns and appeals, actions of certain people and groups or policy of the governments which is based on ethnic nationalism. Conclusions. As a result of the conducted research based on extensive use of archival materials a more balanced assessment of nature of the Ukrainian-Jewish relations is given, some popular myths and stereotypes that existed in the public consciousness for quite a long time are called in question.Need of impartial and objective studying of history, experience and lessons of the interethnic relations is emphasized that it is one of conditions of strengthening of civil equality and interethnic consent in society which positions itself as democratic. ; Le but de l'étude. L'article tente de caractériser les relations entre juifs et ukrainiens à la période désignée dans le paradigme d'un phénomène historique spécifique - l'émigration des Ukrainiens vers les pays d'Amérique au tournant du XIXe au XXe siècle. Nouveauté scientifique. Les relations entre deux nations - ukrainienne et juive - ont une histoire longue et difficile, qui nécessite des recherches scientifiques exhaustives et impartiales. L'auteur de l'article, basé sur l'utilisation intensive de documents d'archives, a tenté d'analyser l'un des aspects de ces relations. Conclusions. À la suite de cette étude, une évaluation plus équilibrée de la nature des relations entre juifs et ukrainiens a été présentée, certains mythes et stéréotypes communs connus du public depuis assez longtemps ont été remis en question. ; Цель исследования. В статье сделана попытка охарактеризовать украинско-еврейские отношения в означенный период в парадигме конкретного исторического явления – эмиграции украинцев в страны Америки на рубеже XIX - ХХ веков. Научная новизна. Взаимоотношения двух народов – украинского и еврейского – имеют долгую и непростую историю, которая нуждается в комплексном и беспристрастном научном исследовании. Автор статьи на основе широкого использования архивных материалов попытался проанализировать один из аспектов этих взаимоотношений. Выводы. В результате проведённого исследования дана более взвешенная оценка характера украинско-еврейских отношений, подвергнуты сомнению некоторые расхожие мифы и стереотипные представления, бытовавшие в общественном сознании довольно длительное время. ; Мета дослідження. У статті зроблена спроба охарактеризувати українсько-єврейські відносини в зазначений період в парадигмі конкретного історичного явища - еміграції українців до країн Америки на рубежі XIX - ХХ століть. Наукова новизна. Взаємини двох народів - українського і єврейського - мають довгу і непросту історію, яка потребує комплексного і неупередженого науковому дослідженні. Автор статті на основі широкого використання архівних матеріалів спробував проаналізувати один з аспектів цих взаємин. Висновки. В результаті проведеного дослідження дана більш зважена оцінка характеру українсько-єврейських відносин, поставлені під сумнів деякі розхожі міфи і стереотипні уявлення, що існували в суспільній свідомості досить тривалий час.

The study of the Romance verbal moods, especially the subjunctive mood, is a very acute challenge for the romanists, because of its frequent use in different language styles. The Spanish subjunctive mood is widely used in the Spanish-speaking press, particularly in the SouthAmerican one. The discursive value of the Spanish subjunctive mood in the political interaction in South America and the analysis of thematic agenda, macrostructural, semantic and pragmatic peculiarities of Latin America mass media discourse have been analysed by Adriana Bolívar (2013), Mónica Castro Montilla (2013), Francisco Campos (2010), Doris E. Martínez Vizcarrondo (2006). The polyphonic functionning and the linguopragmatics of the Spanish subjunctive mood in the contemporary press of the Latin America have not been studied. ; В статье представлена лингвопрагматика и полифония субъективного наклонения испанского языка в современной прессе Латинской Америки на материале изданий El Clarín, Últimas Noticias, El Tiempo. Рассмотрены предыдущие научные изыскания касательно проявлений полифоничности и тенденций развития масс-медийного дискурса Латинской Америки. На основании теории М. Л. Донер проанализирован полифонический потенциал субъективного наклонения в современном латиноамериканском испаноязычном масс-медийном дискурсе. Установлено, что наиболее частотным типом придаточных предложений являются придаточные изъяснительные с волюнтативными глаголами, глаголами, обозначающими чувства и эмоции, оценку, глаголами точки зрения, в то время, как наиболее частотными селекторами благосклонной и неблагосклонной точек зрения являются глаголы главных предложений, употреблённых в изъявительном наклонении. Выявлено частотность употребления субъективного наклонения испанского языка в латиноамериканской прессе по сравнению с прессой Испании и приведены факторы, которые её обуславливают. ; У статті представлено лінгвопрагматику та поліфонію суб'єктивного способу іспанської мови в сучасній пресі Латинської Америки на матеріалі видань El Clarín, Últimas Noticias, El Tiempo. Розглянуто попередні наукові розвідки щодо проявів поліфонічності та тенденцій розвитку мас-медійного дискурсу Латинської Америки. На основі теорії М. Л. Донер проаналізовано поліфонічний потенціал суб'єктивного способу в сучасному латиноамериканському іспаномовному мас-медійному дискурсі. Встановлено, що найчастотнішим типом підрядних речень є підрядні додаткові речення з волюнтативними дієсловами, дієсловами на позначення емоцій та почуттів, оцінки, дієсловами точки зору, тоді як найчастотнішими селекторами прихильної або неприхильної точок зору є дієслова головних речень в дійсному способі. Виявлено частотність застосування суб'єктивного способу іспанськоі мови в латиноамериканській пресі і проведено порівняння з пресою Іспанії та наведено чинники, які її зумовлюють.

Research objective. In article the attempt to analyse the Ukrainian-Jewish relations during the marked period in a paradigm of the concrete historical phenomenon - emigration of Ukrainians to the countries of America at the turn of XIX - XX centuries is made. Scientific novelty. Relationship of two peoples - Ukrainian and Jewish - has long and complicated history which needs complex and impartial scientific research. Need of such research is caused not only cognitive interest, but also political relevance. Unfortunately, the wrong or consciously distorted interpretation of the past quite often leads to a complication of the international relations. It is especially dangerous when it results from organized campaigns and appeals, actions of certain people and groups or policy of the governments which is based on ethnic nationalism. Conclusions. As a result of the conducted research based on extensive use of archival materials a more balanced assessment of nature of the Ukrainian-Jewish relations is given, some popular myths and stereotypes that existed in the public consciousness for quite a long time are called in question.Need of impartial and objective studying of history, experience and lessons of the interethnic relations is emphasized that it is one of conditions of strengthening of civil equality and interethnic consent in society which positions itself as democratic. ; Le but de l'étude. L'article tente de caractériser les relations entre juifs et ukrainiens à la période désignée dans le paradigme d'un phénomène historique spécifique - l'émigration des Ukrainiens vers les pays d'Amérique au tournant du XIXe au XXe siècle. Nouveauté scientifique. Les relations entre deux nations - ukrainienne et juive - ont une histoire longue et difficile, qui nécessite des recherches scientifiques exhaustives et impartiales. L'auteur de l'article, basé sur l'utilisation intensive de documents d'archives, a tenté d'analyser l'un des aspects de ces relations. Conclusions. À la suite de cette étude, une évaluation plus équilibrée de la nature des relations entre juifs et ukrainiens a été présentée, certains mythes et stéréotypes communs connus du public depuis assez longtemps ont été remis en question. ; Цель исследования. В статье сделана попытка охарактеризовать украинско-еврейские отношения в означенный период в парадигме конкретного исторического явления – эмиграции украинцев в страны Америки на рубеже XIX - ХХ веков. Научная новизна. Взаимоотношения двух народов – украинского и еврейского – имеют долгую и непростую историю, которая нуждается в комплексном и беспристрастном научном исследовании. Автор статьи на основе широкого использования архивных материалов попытался проанализировать один из аспектов этих взаимоотношений. Выводы. В результате проведённого исследования дана более взвешенная оценка характера украинско-еврейских отношений, подвергнуты сомнению некоторые расхожие мифы и стереотипные представления, бытовавшие в общественном сознании довольно длительное время. ; Мета дослідження. У статті зроблена спроба охарактеризувати українсько-єврейські відносини в зазначений період в парадигмі конкретного історичного явища - еміграції українців до країн Америки на рубежі XIX - ХХ століть. Наукова новизна. Взаємини двох народів - українського і єврейського - мають довгу і непросту історію, яка потребує комплексного і неупередженого науковому дослідженні. Автор статті на основі широкого використання архівних матеріалів спробував проаналізувати один з аспектів цих взаємин. Висновки. В результаті проведеного дослідження дана більш зважена оцінка характеру українсько-єврейських відносин, поставлені під сумнів деякі розхожі міфи і стереотипні уявлення, що існували в суспільній свідомості досить тривалий час.

У статті розглянуто погляди американського педагога та критика А. Флекснера (1866-1959) щодо реформи медичної освіти США на початку ХХ ст. Зокрема, увагу зосереджено на праці «Медична освіта США та Канади. Доповідь для фонду Карнегі щодо поліпшення викладання» (1910), відомої як «Доповідь Флекснера». У розвідці автор виокремлює передумови реформи та ключові рекомендації А. Флекснера, що стосуються змін у системі американської медичної освіти, а саме: основні завдання, структурні підрозділи, професорсько-викладацький склад, матеріально-технічне забезпечення, методи навчання, організація навчального процесу в медичних школах тощо. ; Until becoming the world leader in medical education, the USA were carrying out various decisive and effective reforms during the 20th century. It is noted that philanthropic organizations and foundations played an important role in the reform of the medical educational paradigm. The outstanding representative of one of these organizations was A. Flexner (1866-1959) - an educator and a critic whose vision of improving medical education became successful and the key one, despite numerous discussions in the academic circles. A. Flexner introduced important recommendations concerning reforming the medical education in his work "Medical Education in the United States and Canada: A Report to the Carnegie Foundation for the Advancement of Teaching" (1910) also known as "Flexner Report". The aim of the paper is to highlight the preconditions of the reform in medical education in the early 20th century, and to point out Flexner's recommendations in the context of the medical educational paradigm. In this paper, the author deals with such methods as general scientific ones (analysis, synthesis, systematization, and generalization) - to provide the holistic view of the content of A. Flexner's ideas concerning the medical education reform in the USA; search-bibliographic method - to study and systematize the scientific and pedagogical literature on the research subject; pedagogical reconstruction- to reproduce historical and pedagogical reality in American medical education in the early 20th century. Thus, there were many factors that caused changes in medical education in the USA. Among them there were social, demographic, economic, political and biological (population health) ones. As for Flexner's recommendations in the context of the medical educational paradigm, they are the main tasks, structural units, faculty, material and technical support, teaching methods, organization of the educational process in medical schools, etc. Besides, A. Flexner proposed to divide the existing medical schools into 3 main categories (A, B, C), and to focus on The Johns Hopkins University School of Medicine. As for the prospects of further research, we are going to describe the influence of Flexner's recommendations on the development of the US medical education in the 20th century.

The article analyzes the materials of sociological research that was carried out in November 2016 addressed to find out the opinion of Ukrainian schoolchildren concerning the desirable President of America among the main candidates to this position D. Trump and H. Clinton. It is stated that this opinion was influenced by mass-media and general sentiments of the population of Ukraine. It is stated that electoral preferences also depend on types of personality. This concerns not only the situation in the country but also situations when electoral judgments concern other countries. The research shows the presence of interest of the schoolchildren in political events in the world if they are widely discussed in mass-media, in the society and if they have general importance for world processes. One of such events were the presidential elections in America. The schoolchildren are aware about the candidates to the President of America and have their own opinion who is better to be the president. Most schoolchildren preferred H. Clinton which corresponded to the general public opinion of the Ukrainian population. Taking into account the structure of values, the supporters of Clinton and Trump among the Ukrainian schoolchildren differ according to their type of personality. The analysis of value priorities of the respondents allows to draw a conclusion that to a greater extent the supporters of Clinton belong to the postmodern type of personality and the supporters of Trump come under the modern type of personality. This conclusion is based on the fact that the supporters of Trump more than the supporters of Clinton value wealth, business, entertainment and the supporters of Clinton more than the supporters of Trump value the possibilities of personal fulfillment, development of their capabilities, creative work. For the supporters of Trump, it is much more important than for the supporters of Clinton the ambition to create their own business. As it is known, Trump postured himself as a businessman, as a politician who reflected the interests of business. Thus, people who tend to business activities are more inclined to elect Trump. This general trend is also relevant for the Ukrainian schoolchildren. Those among them who see themselves as businessmen in future are more inclined to Trump than to Clinton. It is stated that electoral preferences depend of types of personality. It is related not only to the situation in one's own country but also to the situations when electoral judgment concern other countries. But such peculiarity of electoral preferences emerges when the subjects of political choice clearly reflect considerable differences in the society. It is strongly possible that if in the Ukrainian political elite political leaders appeared who would clearly reflect the values of modern and postmodern society this would influence to a great extent the electoral preferences of the young voters. ; В статье анализируются материалы социологического исследования, которое состоялось в ноябре 2016, посвященного выявлению мнения украинских школьников относительно желаемого президента Америки среди основных претендентов на эту должность Д. Трампа и Х. Клинтон. Констатируется, что на эти мнения повлияли средства массовой информации и общее настроения населения Украины. Утверждается, что электоральные предпочтения школьников зависят также от их типов личности. Это касается не только ситуаций в своей стране, но и ситуаций, когда электоральные суждения касаются других стран. Исследование показывает наличие у школьников интереса к политическим событиям в мире, если это ширко обсуждается в средствах массовых информации в обществе и имеет общее значение для мировых процессов. Одним из таких событий были выборы президента в Америке. Школьники осведомлены о кандидатах в президенты Америки и имеют свое мнение относительно того, кому лучше быть президентом. Большинство школьников предпочли Х. Клинтон, что соответствует общественному мнению украинского населения. Если учитывать тип личности, то сторонники Клинтон или Трампа среди украинских школьников отличаются своими ценностными ориентациями. Анализ ценностных преференций респондентов позволяет сделать вывод, что в большей степени сторонники Клинтон относятся к постмодернистскому типу личности, а сторонники Трампа относятся к типу личности модерного общества. Этот вывод базируется на том, что сторонники Трампа, больше чем сторонники Клинтон, ценят богатство, бизнес, развлечения. А сторонники Клинтон, більше чем сторонники Трампа, ценят возможности самореализации, развитие своих способностей, творческую работу. ; В статті аналізуються матеріали соціологічного дослідження, що відбулось у листопаді 2016 р., присвяченого виявленню думки українських школярів щодо бажаного президента Америки серед основних претендентів на цю посаду Д. Тампа та Х. Клінтон. Констатується, що на цю думку вплинули засоби масової інформації та загальні настрої населення України. Стверджується, що електоральні переваги школярів залежать також від їх типів особистості. Це стосується не тільки ситуацій у своїй країні, а й ситуацій, коли електоральні судження стосуються інших країн. Дослідження показує наявність у школярів інтересу до політичних подій у світі, якщо це ширко обговорюється у засобах масових інформації, у суспільстві та має загальне значення для світових процесів. Однією з таких подій були вибори президента в Америці. Школярі обізнані про кандидатів у президенти Америки та мають свою думку щодо того, кому краще бути президентом. Більшість школярів надали перевагу Х. Клінтон, що відповідає загальній суспільній думці українського населення. Якщо зважати на структуру цінностей, то прихильники Клінтон або Трампа серед українських школярів відрізняються за своїм типом особистості. Аналіз ціннісних преференцій респондентів дозволяє зробити висновок, що у більшій мірі прихильники Клінтон належать до постмодерного типу особистості, а прихильники Трампа відносяться до модерного типу особистості. Цей висновок базується на тому, що прихильники Трампа, більше ніж прихильники Клінтон, цінують багатство, бізнес, розваги, а прихильники Клінтон, більше ніж прихильники Трампа, цінують можливості самореалізації, розвиток своїх здібностей, творчу роботу.

The article is devoted to the problem of identifying gifted children and youth in the secondary schools of the United States. The essence of the fundamental concept of the study – gifted children and youth – in American public legislative documents with reflection of state specifics is clarified and the components of giftedness are outlined. The methods and stages of identification of gifted students in American schools are described. ; Статья посвящена освещению проблемы идентификации одаренных детей и молодежи в общеобразовательных школах США. Выяснена сущность основополагающего понятия исследования – одаренные дети и молодежь – в американских законодательных документах с отражением штатовой специфики и очерчены составляющие одаренности. Охарактеризованы методы и этапы идентификации одаренных школьников в американских общеобразовательных учебных заведениях. ; Статтю присвячено висвітленню проблеми ідентифікації обдарованих дітей та молоді у загальноосвітніх школах США. З'ясовано сутність основоположного поняття дослідження – обдаровані діти та молодь – в американських законодавчих документах із відображенням штатової специфіки й окреслено складові обдарованості. Схарактеризовано методи та етапи ідентифікації обдарованих школярів в американських загально-освітніх навчальних закладах.

The article is devoted to the problem of identifying gifted children and youth in the secondary schools of the United States. The essence of the fundamental concept of the study – gifted children and youth – in American public legislative documents with reflection of state specifics is clarified and the components of giftedness are outlined. The methods and stages of identification of gifted students in American schools are described. ; Статья посвящена освещению проблемы идентификации одаренных детей и молодежи в общеобразовательных школах США. Выяснена сущность основополагающего понятия исследования – одаренные дети и молодежь – в американских законодательных документах с отражением штатовой специфики и очерчены составляющие одаренности. Охарактеризованы методы и этапы идентификации одаренных школьников в американских общеобразовательных учебных заведениях. ; Статтю присвячено висвітленню проблеми ідентифікації обдарованих дітей та молоді у загальноосвітніх школах США. З'ясовано сутність основоположного поняття дослідження – обдаровані діти та молодь – в американських законодавчих документах із відображенням штатової специфіки й окреслено складові обдарованості. Схарактеризовано методи та етапи ідентифікації обдарованих школярів в американських загально-освітніх навчальних закладах.

The basic problems of economic, political and social issues that led to the emigration of German colonists from Ukraine are investigated in the article. The analysis of the documents was performed, based on what was found, as it ensured the process of emigration of colonists to the countries of North America in the 1920s. The colonies from which Germans emigrated to North America and their settlements there where are revealed. ; В статье исследуются основные проблемы экономического, политического, социального характера, которые привели к эмиграции немецких колонистов из Украины. Был проведен анализ документов, на основе чего удалось установить, как именно обеспечивался процесс эмиграции колонистов в страны Северной Америки в 20-х годах ХХ века. Выявлено, из каких колоний эмигрировали немцы и в какие поселения Северной Америки они следовали. ; У статті досліджується основні проблеми економічного, політичного, соціального характеру, які призвели до еміграції німецьких колоністів з України. Був здійснений аналіз документів, на основі чого вдалося встановити, як саме забезпечувався процес еміграції колоністів до країн Північної Америки у 20-х роках ХХ століття. Виявлено, з яких колоній емігрували німці та до яких поселень Північної Америки вони прямували.

The article is devoted to the problem of identifying gifted children and youth in the secondary schools of the United States. The essence of the fundamental concept of the study – gifted children and youth – in American public legislative documents with reflection of state specifics is clarified and the components of giftedness are outlined. The methods and stages of identification of gifted students in American schools are described. ; Статья посвящена освещению проблемы идентификации одаренных детей и молодежи в общеобразовательных школах США. Выяснена сущность основополагающего понятия исследования – одаренные дети и молодежь – в американских законодательных документах с отражением штатовой специфики и очерчены составляющие одаренности. Охарактеризованы методы и этапы идентификации одаренных школьников в американских общеобразовательных учебных заведениях. ; Статтю присвячено висвітленню проблеми ідентифікації обдарованих дітей та молоді у загальноосвітніх школах США. З'ясовано сутність основоположного поняття дослідження – обдаровані діти та молодь – в американських законодавчих документах із відображенням штатової специфіки й окреслено складові обдарованості. Схарактеризовано методи та етапи ідентифікації обдарованих школярів в американських загально-освітніх навчальних закладах.

The article is dedicated to the factor of the global antagonism and regional divergences between the USA and the PRC through the American political scientists' views research. The issue's evolution is traced — from the peripheral perception of the China component in the G. Bush-jr.'s administration foreign policy to the radical bias of the foreign policy studies' attention focus to the Asian-Pacific region events during the B. Obama presidentship. The researchers' views classification is also given in the article. The main goal is to observe the differences between the various geopolitical approaches among the American scholars to the issue of China-US global and regional antagonism, and liken their forecasts as for US-PRC bilateral relationships' future and its impact on the international relationships' further development. It's given the main characteristics of scientific optimistic and pessimistic approaches to the issue of the relations between key actors in the Asian-Pacific region. The analytical thoughts of the prominent Americal politicions, such as H. Kissinger, are also given in the article. The scholars' ideas have their reflection in the official U. S. documents and have a great influence on the process of the national strategy building. That is why the main positions of the state papers, accepted after B. Obama was elected as the U. S. President in 2008, were also analyzed in the article. ; В статье рассматривается фактор глобального противостояния и региональных противоречий между США и КНР сквозь призму взглядов американских учёныхполитологов. Просматривается эволюция степени изученности проблемы — от периферийного восприятия китайского компонента во внешнеполитической доктрине администрации Дж. Буша-мл. до радикального смещения фокуса внимания американской политической мысли к событиям, происходящим в Азиатско-Тихоокеанском регионе в период президентства Б. Обамы, — и приводится классификация взшлядов исследователей проблемы. ; У статті розглядається фактор глобального протистояння та регіональних протиріч між США та КНР крізь призму поглядів американських вченихпол ітологів. Простежується еволюція ступеню вивченості проблеми — від периферійного сприйняття китайського компоненту в зовнішньополітичній доктрині адміністрації Дж. Буша-мол. до радикального зміщення фокусу уваги американської політичної думки до подій у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні у період президентства Б. Обами, — та наводиться класифікація поглядів дослідників проблеми.

The drug trade problem is the one of the cornerstones in American relations. The drug cartels have formed since 60-s of XX century on Latin-American territory and distributed its activity all over the US-continent. Than, the cartels became drug empires. These empires created own armed forces to face with the anti-drug war, after all, the forces became the cartels too. Drug business is a large sector of the Latin-American economy, the proof is the drug income, which was almost equal with the oil export in 2008. The attempts to solve the drug problems weren't very success, because of strong roots of it: old history and huge financial base. The great threat presents the drug availability. The DEA tried to create an effective anti-drug programs or treaties, but Latin-American peoples faced with them in a very hostile way. The countries, which are always filled in the «black list» are: Colombia, Peru, Bolivia, Venezuela and Mexico. Peru, Bolivia and Venezuela grow the drug products and Colombia and Mexico produce the drugs and sell it. In addition, there are a lot of the paradoxical cases related with a drug use. So, you can find «drug in Mexico» charts, with a price list below. $100 might be enough to purchase: 2 g of cocaine, 8 marijuana 8 servings (from 1 to 5 grams), 17 g of hashish (avg), 12 brands of LSD-25. Another paradox is that, Latin-American countries use the militarization, which is making by U.S., for personal purposes (U.S. uses militarization like a part of intervention). After September 11, 2001, drug trafficking has become closely associated with terrorists (actually, it was always the case) and was officially accompanied by the United States concern. On the one hand, the solving the drug trafficking problem will bring both economic and branding bonuses for both the United States and Latin America. Another advantage is a favorable climate for investment in South America. On the other-drug trafficking is beneficial for several reasons. First, The U.S. can make a positive image on the problem till it exists. Second, the U.S. and Latin American countries have economic bonuses by direct sales. According to statistics, the average age at which U.S. residents are starting to use drugs – 14 years. The scale of drug use is striking: 56 % of registered drug addicts in the world is in the United States. Addicts U.S. consumes about 86 % of all drugs produced in the world. By the level of HIV-infected United States took the 2-nd place in the world. The United Nations shows a visible progress in the field of anti-drug war. The drug problems are solved not only on specialized forums, programs, etc., and on the program, related with a crime. On the basis of such study and analysis of statistical data, examined the evolution of drug cartels and their influence and activities , the relevant change in the mechanisms controlling them and results. Made the forecasts for this vector ; Прослежено эволюционирование наркокартелей и их реформирование. Выявлены новые механизмы в войне с наркотиками, проведено сравнение межамериканских действий и механизмы ООН. Определены масштабность и распространенность наркотических веществ на континенте. Акцентировано внимание на возможных преимуществах и недостатках существования картелей на американской территории. ; Прослідковано еволюціонування наркокартелів та їх реформація. Виявлено нові механізми у війні з наркотиками, порівняно міжамериканські дії та механізми ООН. Визначено масштабність та поширеність наркотичних речовин на континенті. Акцентовано увагу на ймовірних перевагах та недоліках існування картелів на американській території.

В статье на основании анализа современного уровня, характера и детерминант современной преступности в странах Латинской Америки предпринята попытка выделить основные направления ее предупреждения, определено место общественности в этой деятельности ; Contemporary science is short of the comparative criminologicalresearches, devoted to the study of progressive international experience in the sphere ofcrime prevention. That's why such researches are actual for both scientists and lawenforcement officials.Paper objective. The goal of this scientific paper is to identify the main tendenciesof crime prevention in Latin America.Paper main body. In the most Latin American countries contemporary criminality ischaracterized by violent, organized, armed forms and crimes in the sphere of drugtrafficking. The most high-crime countries of Latin America are Colombia, Honduras andGuatemala. The lowest crime rates are in Chile and Argentina.The governments of these countries give full attention to the sphere of crimeprevention, especially to improving the work of law enforcement bodies. The share ofbudget funds for implementation of social events increases year to year (elimination ofunemployment, industry development, betterment of social services, transportinfrastructure). Strategy of social impact on crime is in progress too. It involves engaging incrime prevention programs citizens and public organizations on voluntary and free basis.Conclusions of the research. Successful crime prevention in Latin America involvescombining of social and specially-criminological measures. Also there is a close interactionbetween state and non-state subjects of crime prevention. ; На підставі аналізу сучасного рівня, характеру та детермінант сучасної злочинності у країнах Латинської Америки здійснено спробу виділення основних напрямів її запобігання, визначено місце громадськості в цій діяльності