The problems of the anti-corruption strategy, issues of elimination of criminal factors, improvement of legislation and the activities of law enforcement agencies are analyzed. Anti-corruption problems should be solved systematically in a set of integrative measures of statepolitical, socio-economic, national-cultural, informational, criminological, legal and moral. The priorities of the implementation of such a course are the urgent implementation of such strategic principles as DE monopolization, DE offshorization, requisition of energy security facilities, demarcation of business and power, and ensuring effective tax and customs policy. The effective mechanism against corruption is the disengagement of power and business, the elimination of factors of political corruption. It is proposed in the Law on the Prevention of Corruption, as well as in the laws regulating the status of civil servants, to enshrine the requirement of impeccable business reputation and integrity. A system of new legislation should be developed and adopted: the Code of Evidence, the Code of Law Enforcement, the Investigator Status Function Act, the Detective Status Act, the Jury and World Court Act, and the Crime Detection, Prevention and Prevention Act. It is proposed to state the disposition of the law of the Criminal Code of Ukraine on illegal enrichment in accordance with Article 20 of the UN Convention against Corruption of 31.10.2003. In particular, it is proposed to consolidate the responsibility of officials for a significant increase in assets that exceed the total assets of zero declaration and legal wages in the public service. The mechanisms of the state government should provide for the function of prosecutorial supervision over the enforcement of anti-corruption legislation in the activities of enterprises, executive authorities and local government. Systemic proposals are being made for the formation of a strategy and a comprehensive anticorruption programed.
In the article on the example of foreign experience and the applicable legal requirements of the code of Ukraine on administrative offences establishes the grounds, terms and the order of calculation of the periods of administrative detention of citizens of Ukraine who have committed illegal actions. ; На прикладі зарубіжного досвіду та діючих правових вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено підстави, строки та порядок обчислення строків адміністративного затримання громадян України, які скоїли неправомірні дії.
In the article on the example of foreign experience and the applicable legal requirements of the code of Ukraine on administrative offences establishes the grounds, terms and the order of calculation of the periods of administrative detention of citizens of Ukraine who have committed illegal actions. ; На прикладі зарубіжного досвіду та діючих правових вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено підстави, строки та порядок обчислення строків адміністративного затримання громадян України, які скоїли неправомірні дії.
The article explores the issues of the use of the detention of persons by bodies and departments of the state border protection as an administrative procedural and a temporary preventive criminal procedural measure and the functioning of the institution of detention in the State Border Service of Ukraine. Considering the essence of administrative detention, it is concluded that it is a compulsory short-term restriction of the will to the acts and the movement of a person who has committed an administrative offense and it is carried out only by bodies and officials authorized for that legislative acts. It is noted that the detention of detainees is a system of organizational and practical measures aimed at compliance with the law when moving detained persons to the places of temporary detention, their detention or dismissal, compliance with the regime in places of temporary detention, protection of detainees, their material and material means, food and medical and psychological assistance. Due to its administrative nature, the detention of foreigners and stateless persons should not be punitive as it is not a sanction or a punishment. It is proposed to consider the concept of "placement of a person to the places of temporary detention of the State Border Service of Ukraine" as a temporary measure of procedural coercion applied by bodies (units) of the state border guard against persons for committing administrative offenses or suspected of committing criminal offenses against which the legislation of Ukraine is referred to the competence of the State Border Guard Service of Ukraine, or in the case of the decision to place in the appropriate points of temporary stay foreigners and stateless persons who are illegally present in the territory of Ukraine, before securing their forced expulsion or those persons who have been accepted by the competent authorities of other states on the basis of valid international agreements on the readmission of persons. It is concluded that the placement of persons in places of temporary custody of the State Border Service of Ukraine is used not only to exclude the possibility of committing new offenses, but also to identify and prepare them for forced expulsion or transfer within the framework of readmission agreements. ; В статті досліджуються питання застосування органами та підрозділами охорони державного кордону затримання осіб, як адміністративно-процесуального та як тимчасового запобіжного кримінального процесуального заходу та функціонування інституту тримання в Державній прикордонній службі України. Розглянувши сутність адміністративного затримання, робиться висновок, що воно полягає в примусовому короткочасному обмеженні волі дій і пересування особи, яка вчинила адміністративне правопорушення і здійснюється лише органами та посадовими особами, уповноваженими на те законодавчими актами. Зазначається, що тримання затриманих осіб – це система організаційних та практичних заходів, спрямована на дотримання законності при поміщенні затриманих осіб до місць тимчасового тримання, їх триманні та звільненні або вибутті, дотримання режиму в місцях тимчасового тримання, здійснення охорони затриманих осіб, їх матеріально-побутового, продовольчого забезпечення та надання медичної й психологічної допомоги. Відповідно до своєї адміністративної природи, утримання іноземців та осіб без громадянства під вартою не повинно носити каральний характер: це не є санкцією чи покаранням. Пропонується поняття «поміщення особи до місць тимчасового тримання Державної прикордонної служби України» розглядати як тимчасовий захід процесуального примусу, що застосовується органами (підрозділами) охорони державного кордону до осіб за вчинення адміністративних правопорушень чи за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, або у випадку прийняття рішення про розміщення у відповідних пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, до забезпечення їх примусового видворення чи тих осіб, які прийняті від компетентних органів інших держав на підставі чинних міжнародних угод про реадмісію осіб. Робиться висновок, що поміщення осіб в місця тимчасового тримання Державної прикордонної служби України застосовується не лише з метою виключення можливостей вчинення ними нових правопорушень, але й з метою їх ідентифікації та підготовки до примусового видворення чи передачі в рамках угод про реадмісію осіб.
Introduction of preventive detention in national legislation in 2014 has caused controversy among law-yers about the expediency of its existence. The author of the article has defined the current problems in the regulation of preventive detention's procedure; has outlined the problematic issues on determining the terms of preventive detention and the subjects of its implementation; has clarified the differences between preventive detention and detention within the Art. 208 of the Criminal Procedural Code of Ukraine, as well as detention in custody; has expressed own opinion on the possible improvement of the legislation regarding the regulation of preventive detention's procedure.It has been concluded that preventive detention's procedure requires to be reviewed at the legislative level. The systematic analysis of the provisions of the Criminal Procedural Code of Ukraine and the Law of Ukraine "On Combating Terrorism" demonstrated the fact of their inconsistency and contradiction. Besides, consolidation of preventive detention raises doubts about the legality of its regulation and raises questions about the conformity of the legislative provisions on terms and the procedure for its implemen-tation to the Constitution of Ukraine.The procedure for this type of detention at the legislative level is virtually undefined, and substatutory regulation of this institution is imperfect. The author has expressed her conviction that it is expedient to align the provisions of the Art. 15-1 of the Law of Ukraine "On Combating Terrorism" with the provisions of the Constitution of Ukraine and the Criminal Procedural Code of Ukraine in the conditions of hostilities in the East of Ukraine and conduction of anti-terrorist operation. Such a way is possible only if the Criminal Procedural Code of Ukraine determines preventive detention as the type of preventive measures; determining the reasons for such detention; regulation of the procedure for its implementation, with reference to the subjects of direct detention and the subjects of subsequent de-cision-making on detention in custody within criminal proceedings. Provisions on the terms of preventive detention and the subjects who make decisions on detention in custody for more than 72 hours also need to comply with the Art. 29 of the Constitution of Ukraine. ; Фоміна Т. Г. Превентивне затримання: запобіжний або «позапроцесуальний» захід? – Стаття.Поява у 2014 році в національному законодавстві превентивного затримання спричинила серед правників суперечки щодо доцільності його існування. У статті визначено сучасні проблеми регла-ментації порядку превентивного затримання; окреслено проблемні моменти щодо визначення строків превентивного затримання та суб'єктів його здійснення; з'ясовано відмінності між превентивним за-триманням та затриманням у порядку ст. 208 КПК України, а також триманням під вартою; вислов-лено власний погляд щодо можливого вдосконалення законодавства в частині регламентації порядку превентивного затримання. Зроблено висновок, що порядок превентивного затримання потребує перегляду на законодавчо-му рівні. Системний аналіз положень КПК України та Закону України «Про боротьбу з тероризмом» засвідчив факт їхньої неузгодженості та суперечності. Крім того, закріплення превентивного затри-мання викликає сумнів у законності його регламентації та зумовлює питання щодо відповідності за-конодавчих положень про строки та порядок його здійснення Конституції України. Порядок такого виду затримання на законодавчому рівні фактично не визначено, а підзаконне врегулювання цього інституту є недосконалим. Автором висловлено переконання, що в умовах здійснення воєнних дій на Сході України та прове-дення антитерористичної операції положення ст. 15-1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» доцільно привести у відповідність до положень Конституції України та КПК України. Такий шлях можливий лише за умови визначення в КПК України превентивного затримання видом запобіжних заходів; визначення підстав такого затримання; регламентації порядку його здійснення із вказівкою на суб'єктів безпосереднього затримання та суб'єктів подальшого прийняття рішення про тримання під вартою в межах кримінального провадження. Також потребують узгодження положення про стро-ки превентивного затримання та суб'єктів, які приймають рішення про тримання під вартою на строк понад 72 години, зі ст. 29 Конституцією України. ; Фоміна Т. Г. Превентивне затримання: запобіжний або «позапроцесуальний» захід? – Стаття.Поява у 2014 році в національному законодавстві превентивного затримання спричинила серед правників суперечки щодо доцільності його існування. У статті визначено сучасні проблеми регла-ментації порядку превентивного затримання; окреслено проблемні моменти щодо визначення строків превентивного затримання та суб'єктів його здійснення; з'ясовано відмінності між превентивним за-триманням та затриманням у порядку ст. 208 КПК України, а також триманням під вартою; вислов-лено власний погляд щодо можливого вдосконалення законодавства в частині регламентації порядку превентивного затримання. Зроблено висновок, що порядок превентивного затримання потребує перегляду на законодавчо-му рівні. Системний аналіз положень КПК України та Закону України «Про боротьбу з тероризмом» засвідчив факт їхньої неузгодженості та суперечності. Крім того, закріплення превентивного затри-мання викликає сумнів у законності його регламентації та зумовлює питання щодо відповідності за-конодавчих положень про строки та порядок його здійснення Конституції України. Порядок такого виду затримання на законодавчому рівні фактично не визначено, а підзаконне врегулювання цього інституту є недосконалим. Автором висловлено переконання, що в умовах здійснення воєнних дій на Сході України та прове-дення антитерористичної операції положення ст. 15-1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» доцільно привести у відповідність до положень Конституції України та КПК України. Такий шлях можливий лише за умови визначення в КПК України превентивного затримання видом запобіжних заходів; визначення підстав такого затримання; регламентації порядку його здійснення із вказівкою на суб'єктів безпосереднього затримання та суб'єктів подальшого прийняття рішення про тримання під вартою в межах кримінального провадження. Також потребують узгодження положення про стро-ки превентивного затримання та суб'єктів, які приймають рішення про тримання під вартою на строк понад 72 години, зі ст. 29 Конституцією України.
Nowadays, media act as a conduit between governmental authorities and the public. The adjusted mechanism of interaction between public authorities and the media, effective and open information policy of the state, filling the information space with key messages today are just some of the main government's tasks in overcoming the crisis. The purpose of this article is to explore the main trends that exist in Ukrainian political and information spheres in order to develop anti-crisis tools for the effective formation of the media reputation of governmental authorities of Ukraine. In the process of research, a number of general scientific and special research methods were used, in particular, structural-functional, comparative, qualitative-quantitative, empirical research, etc. The lack of clear communication strategy, professional anti-crisis structural units for information monitoring and analysis, insufficient diagnostics of citizens' reaction to communication messages and attempts to resolve conflicts and crises situations cause the decrease of Ukraine's reputation in the international arena, makes it impossible for the public authorities to resolve crisis issues and inform the citizens during crisis and emergency situations. As a result of the research, it was stated that there is a lack of articulation of meaningful answers to painful questions and purposeful concentration of media and public attention to help to solve problems instead of spreading destructive sentiments. Under the new conditions of information space globalization and information wars, the state is obliged to bring Ukraine's media legislation to European standards, ensure national interests' preservation, take timely measures to protect vulnerable groups from potentially harmful content, without hindering the right to freedom of speech. Under these conditions, the level of trust in state institutions is dramatically falling and, public authorities should closely collaborate with civil society organizations. One of the key diagnostic methods ...
The article is devoted to the overview of the main features of contemporary anti-Americanism with the special focus on its regional dimensions. This issue has theoretical and practical value: it is important for better understanding of the current developments in the sphere of international relations and world's attitudes towards American foreign policy. Comparatively to foreign researches – in Ukrainian political and historical studies anti-Americanism is not a popular issue. The research methodology within proposed article is mainly based on a comparative analysis. It is found that each country has its own specifics of the perception of the United States, which depends on history, relationship with the USA, traditions of political culture etc. There are also identified mutual features for the negative sentiments towards the USA in the different regions of the world. It is concluded that contemporary anti-Americanism can be qualified as a comprehensive (is interpreted by different scholars as ideology, philosophy, attitudes, tendency, outlook, etc.), a large-scale (covers all social levels, wide-spread due to mass-media), a universal (is present in rhetoric of right and left political forces), a global (can be found all over the globe, both among American allies as well as opponents), a wave-shaped (periods of rise and fall of the negative attitudes towards the USA are clearly determined by world public opinion polls), and a manipulative (is used by politicians and business to attract attention of the public, to explain fails in foreign or domestic policy, to mobilize voters, to advertize goods) phenomenon.
In article importance is defined and arguments for introduction in the legislation ofUkraine of the new term of «custodial setting of the Ministry of Justice of Ukraine» arespecified. The term essence of «custodial setting» is opened and the comparative analysiswith adjacent concepts which are specified in the current legislation is carried out. ; В статье определена важность и указаны аргументы за внедрение в законо-дательство Украины нового термина «места несвободы Министерства юстицииУкраины». Раскрыта суть термина «места несвободы» и проведен сравнительныйанализ со смежными понятиями, указанными в действующем законодательстве. ; У статті визначено важливість та вказано аргументи щодо впроваджен-ня в законодавство України нового терміна «місця несвободи Міністерстваюстиції України». Розкрито суть терміна «місця несвободи» та проведенопорівняльний аналіз із суміжними поняттями, вказаними в чинному законодавстві.
Subject of study is the peculiarities of economic relations that develop between the subjects of the international economy in the conditions of the global crisis. The purpose of the article is to update: the process of globalization of the economic sphere in the context of large–scale liberalization of legislative regulation of relations in most countries; aimed at facilitating financial flows and guaranteeing the national regime to foreign capital. Methodology of work – the position of theories of international economics and finance, the concept of sustainable development. On the basis of the system analysis the factors of intrafirm turnover of TNCs influencing character of economic processes in Ukraine are defined. Using the methods of statistical and expert analysis, the prospects for the development of environmentally friendly hydrogen energy in the world are determined. The methods of structuring and synthesis revealed the strengths and weaknesses of the potential for the development of the hydrogen economy in Ukraine. Results of the work –.Conceptualized environmentally friendly hydrogen energy (BE) in: 1. In terms of «hydrogen economy», which includes: 1) production of hydrogen from water using non–renewable energy sources (hydrocarbons, nuclear energy); 2) production of hydrogen using renewable energy sources (biomass); 3) reliable transportation and storage of hydrogen; 4) the use of hydrogen in industry, transport (land, air); 2. Contexts of theoretical discourse: K. Polanyi (Polanyi Karl), Sallins Marshall (Sahlins Marshall) on the violation of the relationship between the concepts of «reciprocity» and «redistribution»; the paradoxes of William Stanley Jevons and Allais Maurice; concepts of G. Tullock, R. Tollison, J. Buchanan, G. Olson on rent and information asymmetry; 3. Within asphacefatronics as a scientific field of security, which is based on energy information processes in biosphere, social, large technical systems 4. Analysis of the state and composition of: mineral resources (SME); mineral ...
Основою будь-якої діяльності є встановлення основних принципів її реалізації. Зрештою, вони визначають основні напрями такої діяльності, окреслюють її межі, допомагають будувати цілі. Належне формулювання принципів роботи є запорукою її ефективності. Звичайно, антикорупційна діяльність не є винятком. На нашу думку, в контексті комплексної протидії корупції в Україні законодавча консолідація основних принципів антикорупційної діяльності є важливою та актуальною. Основні принципи антикорупційної діяльності поділяються на загальні: верховенство права, законність , публічність та спеціальність: справедливість, принцип незалежності осіб, які мають повноваження у сфері боротьби з корупцією; принцип взаємодії силових структур з інститутами суспільства; наявність незалежних ЗМІ; принцип неминучості відповідальності за вчинення корупції та правопорушень, пов'язаних з корупцією; принцип інтегрованого та систематичного поєднання заходів щодо запобігання та боротьби з корупцією. ; The basis of any activity is the establishment of the basic principles of its implementation. After all, they will determine the main directions of such activity outline its boundaries, help to build goals. Proper formulation of the principles of operation is a guarantee of its effectiveness. Of course, anti-corruption activities are no exception. In our opinion, in the context of the comprehensive counteraction to corruption in Ukraine, the legislative consolidation of the basic principles of anti-corruption activities is important and urgent. Principles of anti-corruption activities are divided into general: the rule of law, legality, publicity and special: justice, the principle of independence of persons who are empowered in the field of combating corruption; principle of interaction of power structures with the institutes of society; availability of independent media; the principle of the inevitability of liability for the commission of corruption and corruption-related offenses; the principle of an integrated and systematic combination of measures to prevent and combat corruption.
The article presents the results of the study of the dialectic of value determinants of migration processes. The author emphasizes that the entire history of mankind is an illustration of the periodical increases or decreases in its mobility. In modern conditions of changing the established understanding of space and time as well as pandemic challenges, scientists face the problem of rethinking this phenomenon. In particular, in our opinion, the axiological determination of migration processes as one of the strategies of micro-level (family), group and social interaction, which can be both positive and antagonistic, requires special attention. The creation of the concept of "axiological map of the migrant" was realized through the means of mapping: meridional and horizontal coordinate system, representing group and individual modes of values. Theoretical substantiation of the research topic was carried out in accordance with the following principles: indisputability (an a priori principle) of the structural organization of values and individualized variants of their hierarchy; the dependence of the existential variant of axiological map from the initial level of freedom of the emigrant and the potential to fluctuations of such level, which are determined by the localization of the exit and travel directions, social and legal statuses of the interacting parties, objective factors of social development, etc.; ensuring the process of comprehension of the "immanent meaning" (M. Weber) of the individual choice of diasporic existence, by studying the empirical-pluralistic coordinates. It is argued that a society cannot exist without a generally accepted minimum of values, which ensures its functionality and multi-structural nature. Designing axiological maps of migrants in order to comprehend the "immanent meaning" of individual choice in building anti/migration strategies is a promising area of philosophical and political research. The study of projections of individual priorities will allow to adjust the directions of state policy in the field of education, social communication, economy, etc.
The subject of the study – anti–corruption policy of the EU and Ukraine. The purpose of the article is to study the key problems of the EU policy on the prevention of corruption manifestations for the implementation of the relevant analytical results in the development of recommendations for adjusting the anti–corruption policy of Ukraine. Research methodology – methods of analysis and synthesis (in the systematizing the legal and organizational foundations of the EU anti–corruption policy); method of comparison (in assessing the level of corruption in European countries and Ukraine); method of analogy (when making recommendations for adjusting the anti–corruption policy of Ukraine). Results of the work – The article examines the organizational and legal mechanism for implementing the anti–corruption policy of the European Union. The definition of corruption adopted in the EU is given. Examples of implementation of successful practices in the field of prevention and fight against corruption in a number of European countries are given. It is noted that corruption is one of the most destructive social phenomena, which hinders the sustainable development of any state, the efficiency of public administration and the functioning of social institutions. At the same time, corruption has the greatest negative impact on socio–economic development in developing countries, including Ukraine. It is noted that the experience of countries that have succeeded in combating corruption is useful for Ukraine in terms of: political will, the formation of citizens' conscious negative attitude to corruption, non–declarative nature of the rule of law, as well as constant monitoring and control of non–governmental public organizations. Application of results: international economics, public administration Conclusions. The implementation of the EU anti–corruption policy is complicated by the multi–level nature of the adoption of countermeasures, the lack of clarity in the interpretation of the definition of corruption, and the uneven ...
Problem setting. For many years, international and internal experts have stressed that since Independence, Ukraine has been heavily influenced by corruption both in the public administration and in the private sector. Accordingly, a considerable demand for active action of the state in the sphere of combating corruption as the mass phenomenon has formed in our society. For the sake of effectiveness, it is necessary to have the clear understanding of the strategy and directions of the state anti-corruption policy.Recent research and publications analysis. Recent research and publications analysis testifies to the popularity of researches into the problems of forming and implementing public policies in the field of corruption prevention. Various aspects of anti-corruption policy were investigated by Z. Zhivak, S. Kondratyuk, and I. Revak (in terms of managing economic processes in society); V. Vasilevich, T. Vasilevska, V. Nestyrovich, Y. Kovbasyuk and others. (formation and implementation of the state anti-corruption policy), O. Bereza (as a factor in the implementation of socio-economic reforms). The separate block of sources on anti-corruption activities of the state are laws and accompanying documents, as well as reports of international organizations and experts. On the other hand, during 2019 a number of significant state-political changes took place in Ukraine. That mainly influenced the visions and strategic decisions in various spheres of social and political life, including in the sphere of combating corruption.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. There are new visions to the development of anti-corruption policy in Ukraine based on the needs of society and the tendencies of administrative decisions, which are embodied in normative legal acts.Paper main body. In the Corruption Perceptions Index (CPI), which is compiled by Transparency International's global anti-corruption organization and based on estimates from entrepreneurs and analysts, our country ranked 120th in the 2018 list of 180 countries in the world.The article analyzes the Laws of Ukraine:– "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on Ensuring the Effectiveness of the Institutional Mechanism for Corruption Prevention";– "On Amendments to the Law of Ukraine" On Corruption Prevention "for Corruptors";– "On Prevention of Corruption" state anti-corruption policy in Ukraine (Anti-corruption strategy) for 2014 – 2017";– Draft Law of Ukraine "On Anti-Corruption Strategy 2018 – 2020";– Program Provisions of the Government of Ukraine Plan on Combating Corruption;– Survey Report on Entrepreneurs, Experts and the Population as a whole "Corruption in Ukraine: Understanding, Perception, Prevalence" 2018.Conclusions of the research and prospects for further studies. The analysis of the program documents showed the existence of certain main directions of the state policy in the sphere of prevention of corruption, implementation of which is necessary for overcoming (maximum reduction) of this phenomenon. From the point of view of the modern Ukrainian politicum the following areas are:– improvement of legal regulation of issues of prevention, detection and counteraction of corruption;– formation in society of intolerant corruption in all spheres of public life and in the private sector;– information interaction with the society and communication support for reforms, access to information;– creation of a virtuous public service (special attention is needed by the judiciary, law enforcement agencies, employees of state-owned enterprises, representatives of political parties);– the introduction of effective mechanisms for identifying, preventing conflicts of interest, as well as declaring property, income, expenses and liabilities of the financial nature of public authorities, which provides for cross-checking by means of all available registers and electronic accounting systems;– effective activity of the entire law enforcement system, which carries out anti-corruption measures;– counteracting corruption in the process of privatization and management of public resources, eliminating corruption preconditions for doing business, forming a favorable climate for corrupting the business climate and intolerant business attitude to corruption. ; Проаналізовано стратегічні напрями запобігання корупції в Україні. Визначено причини їх зміни та суспільний запит на такі дії керівництва держави. Охарактеризовано базові нормативно-правові документи, які регламентують діяльність держави у напрямі запобігання корупції. Базуючись на аналізі останніх змін, визначено тенденції розвитку процесів запобігання корупції, властиві розвитку нашого суспільства на сучасному етапі.
Problem setting. For many years, international and internal experts have stressed that since Independence, Ukraine has been heavily influenced by corruption both in the public administration and in the private sector. Accordingly, a considerable demand for active action of the state in the sphere of combating corruption as the mass phenomenon has formed in our society. For the sake of effectiveness, it is necessary to have the clear understanding of the strategy and directions of the state anti-corruption policy.Recent research and publications analysis. Recent research and publications analysis testifies to the popularity of researches into the problems of forming and implementing public policies in the field of corruption prevention. Various aspects of anti-corruption policy were investigated by Z. Zhivak, S. Kondratyuk, and I. Revak (in terms of managing economic processes in society); V. Vasilevich, T. Vasilevska, V. Nestyrovich, Y. Kovbasyuk and others. (formation and implementation of the state anti-corruption policy), O. Bereza (as a factor in the implementation of socio-economic reforms). The separate block of sources on anti-corruption activities of the state are laws and accompanying documents, as well as reports of international organizations and experts. On the other hand, during 2019 a number of significant state-political changes took place in Ukraine. That mainly influenced the visions and strategic decisions in various spheres of social and political life, including in the sphere of combating corruption.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. There are new visions to the development of anti-corruption policy in Ukraine based on the needs of society and the tendencies of administrative decisions, which are embodied in normative legal acts.Paper main body. In the Corruption Perceptions Index (CPI), which is compiled by Transparency International's global anti-corruption organization and based on estimates from entrepreneurs and analysts, our country ranked 120th in the 2018 list of 180 countries in the world.The article analyzes the Laws of Ukraine:– "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on Ensuring the Effectiveness of the Institutional Mechanism for Corruption Prevention";– "On Amendments to the Law of Ukraine" On Corruption Prevention "for Corruptors";– "On Prevention of Corruption" state anti-corruption policy in Ukraine (Anti-corruption strategy) for 2014 – 2017";– Draft Law of Ukraine "On Anti-Corruption Strategy 2018 – 2020";– Program Provisions of the Government of Ukraine Plan on Combating Corruption;– Survey Report on Entrepreneurs, Experts and the Population as a whole "Corruption in Ukraine: Understanding, Perception, Prevalence" 2018.Conclusions of the research and prospects for further studies. The analysis of the program documents showed the existence of certain main directions of the state policy in the sphere of prevention of corruption, implementation of which is necessary for overcoming (maximum reduction) of this phenomenon. From the point of view of the modern Ukrainian politicum the following areas are:– improvement of legal regulation of issues of prevention, detection and counteraction of corruption;– formation in society of intolerant corruption in all spheres of public life and in the private sector;– information interaction with the society and communication support for reforms, access to information;– creation of a virtuous public service (special attention is needed by the judiciary, law enforcement agencies, employees of state-owned enterprises, representatives of political parties);– the introduction of effective mechanisms for identifying, preventing conflicts of interest, as well as declaring property, income, expenses and liabilities of the financial nature of public authorities, which provides for cross-checking by means of all available registers and electronic accounting systems;– effective activity of the entire law enforcement system, which carries out anti-corruption measures;– counteracting corruption in the process of privatization and management of public resources, eliminating corruption preconditions for doing business, forming a favorable climate for corrupting the business climate and intolerant business attitude to corruption. ; Проаналізовано стратегічні напрями запобігання корупції в Україні. Визначено причини їх зміни та суспільний запит на такі дії керівництва держави. Охарактеризовано базові нормативно-правові документи, які регламентують діяльність держави у напрямі запобігання корупції. Базуючись на аналізі останніх змін, визначено тенденції розвитку процесів запобігання корупції, властиві розвитку нашого суспільства на сучасному етапі.
The rapid growth of the number of offshore zones, their integration into the global financial architecture, and, as a result, the growth of influence on the world economy and world politics, have made the phenomenon of tax havens a very relevant research topic in recent years. Tax havens in recent years have become the target of a number of international countries and organizations that have begun an active fight against offshore zones. Therefore, this article outlines the main aspects of anti-offshore regulation in the global economy and analyzes the controversial role of the leading economically developed states in this process. The mechanisms and tools that developed countries use in the fight against offshore jurisdictions and money laundering and the directions of such activities are outlined. In modern literature, mainly economic and legal aspects of international anti-offshore regulation are considered, but the political component of this problem is hardly touched upon. The purpose of this work is to fill the existing niche and outline the political components in the fight against tax havens. The politicization of the problem of combating offshore jurisdictions is closely related to its going beyond the national regulation of individual countries and gaining a global scale. Despite the active declaration of the need to combat offshore zones at the national and international levels, the activity of tax havens still continues to flourish, but its level is becoming more and more open. ; Стрімке зростання кількості офшорних зон, їх інтеграція вглобальну фінансову архітектуру, і як наслідок, зростання впливу на світовуекономіку та світову політику, зробили феномен податкових гаваней останнім часомдуже актуальною дослідницькою темою. Податкові гавані впродовж останніх років стали мішенню ряду міжнародних країн та організацій, які розпочали активну боротьбу з офшорними зонами. Тому в цій статті викладено основні аспекти антиофшорного регулювання в світовій економіці та проаналізовано суперечливу роль провідних економічно розвинених держав в цьому процесі. Окреслено механізми та інструменти, які використовують розвинені країни у боротьбі із офшорними юрисдикціями та відмиванням брудних грошей, та напрямки такої діяльності. У сучасній вітчизняній літературі розглядаються здебільшого економічніта правові аспекти міжнародного антиофшорного регулювання, проте політична складовацієї проблеми майже не торкається. Ця робота покликана заповнити цюіснуючу нішу та окреслити також політичні компоненти у боротьбі з податковимигаванями. Політизація проблеми боротьби з офшорними юрисдикціями тісно пов'язана із її виходом за межінаціонального регулювання окремих країн та набуттям глобального масштабу.Незважаючи на активне декларування необхідності боротьби з офшорними зонамиряду лідерів країн та організації, діяльність податкових гаваней досіпродовжує процвітати, однак її рівень стає дедалі відкритішим.
