DISCIPLINARY RESPONSIBILITY FOR OFFENSES IN A CRIMINAL PROCEEDING: PROBLEMS OF SYSTEMIC AND ELEMENTARY NATURE ; ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ: ПРОБЛЕМИ СИСТЕМНОГО ТА ЕЛЕМЕНТАРНОГО ХАРАКТЕРУ
In the article the considered questions of disciplinary responsibility are for offence in a criminal process through the prism of it system problems of higher order, related at first to the defects of legal guarantees from illegal interference of performance power with activity of judicial, legal defects of disciplinary power, risks, related to them and others like that. The necessity of cardinal changes of this institute of legal responsibility is dictated the serious lacks of disciplinary practice, which are investigational in this publication, and conditioned: by the requests of society for efficiency of all branches of power, their real functionality, especially judicial and law-enforcement system; by the presence of legitimate foreign elements in the system of justice, what is constitute pre-conditions of «effective» control after the transmitters of department judicial by its establishment, change and stopping, due to wide disciplinary latitudes; by the natural necessity of providing of the real independence and independence of subjects of department judicial and subjects of criminal realization, which provide claim of supremacy of right in the criminal legal proceeding; by the substantial defects of financial and judicial legislation about disciplinary responsibility, and accordingly contradictory and unconverted practice which is not instrumental in claim of legal values. Conclusions are done about expedience of development of state doctrine of disciplinary justice. The basic canons of this doctrine must be ideas about: 1) legality, inevitability, reality, proportion, individuality of disciplinary responsibility, judicial form of its realization, is on principles of contention's, presumption of ungainliness, providing of right, on defense, rights on an appeal, to equality of all participants of trial, impermissibility of abuse of judicial rights, and in.; 2) exceptionally a judicial order of decision of disciplinary disputes and plenary powers of administrative (disciplinary) courts is on application of extreme and general disciplinary penalties for substantial misconducts; 3) real limitation command administrative to the element in disciplinary productions; 4) codification of disciplinary legislation, by a result what new Code must become about the breaches of discipline; 5) development of the new independent field of law, legislation and science, – disciplinary right. ; У статті розглянуті питання дисциплінарної відповідальності за правопорушення в кримінальному процесі через призму її системних проблем вищого порядку, пов'язаних попервах з вадами правових гарантій від незаконного втручання виконавської влади в діяльність судової, організаційно-правових дефектів дисциплінарної влади, ризиків, пов'язаних з ними тощо. Необхідність кардинальних змін цього інституту юридичної відповідальності продиктована серйозними недоліками дисциплінарної практики, що досліджені у цій публікації, і обумовлені: запитами суспільства на ефективність усіх гілок влади, реальну їх функціональність, особливо судової та правоохоронної системи; наявністю легітимних чужорідних елементів в системі правосуддя, чим конституюються передумови «ефективного» контролю за носіями судової влади шляхом її установлення, зміни та припинення завдяки широким дисциплінарним повноваженням; природною потребою забезпечення реальної незалежності та самостійності суб'єктів судової влади та суб'єктів кримінального провадження, що забезпечують утвердження верховенства права в кримінальному судочинстві; істотними вадами матеріального та процесуального законодавства про дисциплінарну відповідальність, а відповідно суперечлива та неузгоджена практика, що не сприяє утвердженню правових цінностей. Зроблено висновки про доцільність розробки державної доктрини дисциплінарної юстиції. Основними канонами цієї доктрини повинні бути ідеї про: 1) законність, невідворотність, реальність, пропорційність, індивідуальність дисциплінарної відповідальності, процесуальної форми її реалізації на засадах змагальності, презумпції невинуватості, забезпечення права на захист, права на оскарження, рівності усіх учасників судового процесу, неприпустимості зловживання процесуальними правами та ін.; 2) виключно судовий порядок вирішення дисциплінарних спорів та повноважень адміністративних (дисциплінарних) судів на застосування екстремальних та загальних дисциплінарних стягнень за істотні проступки; 3) реальне обмеження командно-адміністративного елементу в дисциплінарних провадженнях; 4) кодифікацію дисциплінарного законодавства, результатом чого повинен стати новий Кодекс про дисциплінарні проступки; 5) розвиток нової самостійної галузі права, законодавства та науки – дисциплінарного права.