Suchergebnisse

For today there is a far of the publications sanctified to soviet history of 1930th. However basic attention in them is spared there are 1937-1939 to strengthening of the totalitarian mode and repressions. And the problems of combating crime have received little attention.Research aim. Taking into account insufficient worked out of theme, an author put an aim to itself to light up the role of militia in counteraction to some types of criminality in the second half 1930th. This range of problems is wide enough, that is why we specially did not investigate some of directions of activity of militia at this time, in particular fight against gangsterism, counteract to economic criminality and role of militia in repressions 1937-1938, as it is an object other our scientific researches.Research methodology. The fundamental methodological principle of the study for the author was historicism. We tried to study the processes, events and facts in chronological order, taking into account the then socio-political situation. The method of comparison allowed to consider the general and special in activity of militia of different regions of the republic and differences in counteraction to different types of crimes.The scientific novelty of the article is that for the first time in the historical literature it reveals the activities of the police in combating crime in the second half of the 1930s., related to improving the work of investigators, district inspectors.In the article basic directions of activity of militia are exposed in relation to counteraction to some types of crimes in Ukraine, in the second half of 1930th. In this time a "liberal" period made off relatively in history of soviet legislation.It was considered that in connection from completion of building of socialism in the USSR the main causations of crime, related to the inheritance of, are czarism on the whole removed, and the pore of the most rapid liquidation of criminality came, although at this time appeared and new types of crimes : 1. crimes related to the passport system (imitation, sale and purchase, theft of passports); 2. violation of charter of agricultural artel, violation of soviet and of a collective farm democracy; 3.sabotage of Stakhanovsky motion, pursuit ofStakhanov' s men.New Constitution of the USSR was accepted in 1936, and in 1937 is new Constitution of Ukraine. For them wide rights for soviet citizens were proclaimed, but in reality they were not realized, becoming illustration to neglect of law and law and order.However would be an overstatement to consider that there was complete legal anarchy and raging of criminality in the state .Conclusions. In the second half 1930th a militia, without regard to mass repressions and certain vagueness of fate of many workers, continued counteraction to criminality. Certain attention was spared to the improvement of work of investigators, district inspectors, secret-service-informative work, bringing in of public to counteraction to criminality. In the total it was succeeded to attain some reduction of general level to criminality. ; На сегодняшний день имеется значительное количество публикаций, посвященных советской истории 1930-х годов, однако основное внимание в них уделяется усилению тоталитарного режима и репрессиям 1937-1939 гг., а проблемы борьбы с преступностью занимают незначительное место. Цель исследования. Учитывая недостаточную разработанность темы, автор поставил своей целью раскрыть роль милиции в противодействии некоторым видам преступности во второй половине 1930-х гг. Эта проблематика является достаточно широкой, потому мы специально не исследовали некоторые из направлений деятельности милиции в это время, в частности борьбу против бандитизма, противодействие экономической преступности и роль милиции в репрессиях 1937-1938 гг., поскольку это является предметом других наших научных разведок. Методология исследования. Основополагающим методологическим принципом исследования для автора был историзм. Мы пытались исследовать процессы, события и факты в хронологической последовательности, с учетом тогдашней общественно-политической ситуации. Метод сравнения позволил рассмотреть общее и особенное в деятельности милиции разных регионов республики и отличия в противодействии разным видам преступлений. Научная новизна статьи заключается в том, что в ней впервые в исторической литературе раскрыта деятельность милиции относительно противодействия преступности во второй половине 1930х гг. Дальнейшее развитие получили вопросы, которые касаются уголовно-правовой доктрины советского государства этого времени, методов работы милиции, дополнены материалы, связанные с усовершенствованием работы следователей, участковых инспекторов. В статье раскрыты основные направления деятельности милиции относительно противодействия некоторым видам преступлений в УССР во второй половине 1930-х годов. В это время закончился относительно "либеральный" период в истории советского законодательства. Считалось, что в связи с завершением строительства социализма в СССР главные причины преступности, связанные с наследием царизма, в целом устранены, и пришла пора быстрейшей ликвидации самой преступности, хотя в это время появились и новые виды преступлений: 1. преступления, связанные с паспортизацией (подделка, продажа и покупка, кража паспортов); 2. нарушение устава сельскохозяйственной артели, нарушения советской и колхозной демократии; 3.саботаж стахановского движения, преследования стахановцев. В статье показано, как осуществлялось противодействие хулиганству, наркомании, кражам, как менялось отношение к преступности несовершеннолетних и методы борьбы с ней. В1936 году была принята новая Конституция СССР, а в 1937 г. новая Конституция УССР. В них провозглашались широкие права советских граждан, но в действительности они не реализовывались, став иллюстрацией к пренебрежению закона и правопорядка. Однако было бы преувеличением считать, что в государстве была полная правовая анархия и разгул преступности. Выводы. Во второй половине 1930-х гг.милиция, невзирая на массовые репрессии и некоторую неопределенность судьбы многих своих сотрудников, продолжала противодействие преступности. Определенное внимание уделялось улучшению работы следователей, участковых инспекторов, агентурно-информационной работе, привлечению общественности к противодействию преступности. В итоге удалось достичь некоторого уменьшения общего уровня преступности. ; Сьогодні є значна кількість публікацій, присвячених радянській історії 1930-х років, проте основна увага в них приділяється посиленню тоталітарного режиму та репресіям 1937-1938 років, а проблеми боротьби зі злочинністю посідають незначне місце. Мета дослідження.Враховуючи недостатню розробленість теми, автор поставив собі за мету висвітлити роль міліції в протидії деяким видам злочинності у другій половині 1930-х рр.Ця проблематика є достатньо широкою, тому ми спеціально не досліджували деякі з напрямів діяльності міліції в цей час, зокрема боротьбу проти бандитизму, протидію економічній злочинності та роль міліції в репресіях 1937-1938 рр., оскільки це є предметом інших наших наукових розвідок. Методологія дослідження.Засадничим методологічним принципом дослідження для автора був історизм.Ми намагалися відстежувати процеси, події і факти у хронологічній послідовності з урахування тогочасної суспільно-політичної ситуації. Метод порівняння дозволив розглянути загальне й особливе в діяльності міліції різних регіонів республіки та відмінності у протидії різним видам злочинів. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній уперше в історичній літературі розкрито діяльність міліції щодо протидії злочинності у другій половині 1930х рр. Набули подальшого розвитку питання, які стосувалися кримінально-правової доктрини радянської держави цього часу, методів роботи міліції, доповнено матеріали, пов'язані з удосконаленням роботи слідчих, дільничних інспекторів.У статті розкрито основні напрями діяльності міліції щодо протидії деяким видам злочинів в УРСР у другій половині 1930-х років. У цей час закінчився відносно «ліберальний» період в історії радянського законодавства. Вважалося, що у зв'язку із завершенням будівництва соціалізму в СРСР головні причини злочинності, пов'язані зі спадщиною царизму, в цілому усунені і настав час якнайшвидшої ліквідації самої злочинності, хоча саме тоді з'явилися і нові види злочинів: 1. злочини, пов'язані з паспортизацією (підробка, продаж і купівля, крадіжка паспортів); 2. порушення статуту сільськогосподарської артілі, порушення радянської і колгоспної демократії; 3.саботаж стаханівського руху, переслідування стаханівців. У статті показано, як здійснювалася протидія хуліганству, наркоманії, крадіжкам, як змінювалося ставлення до злочинності неповнолітніх і методи боротьби з нею. 1936 року була прийнята нова Конституція СРСР, а 1937 р. – нова Конституція УРСР. У них проголошувалися широкі права радянських громадян, але насправді вони не реалізовувалися, ставши ілюстрацією до зневажання закону і правопорядку. Проте було б перебільшенням вважати, що в державі була повна правова анархія та розгул злочинності. Висновки. У другій половині 1930-х рр.міліція, незважаючи на масові репресії та певну невизначеність долі багатьох своїх працівників, продовжувала протидію злочинності. Певна увага приділялася поліпшенню роботи слідчих, дільничних інспекторів, агентурно-інформаційній роботі, залученню громадськості до протидії злочинності. У результаті вдалося досягти певного зменшення загального рівня злочинності.

In 1945-1946 the considerable increase of criminality was marked in a republic. The complex of reasons of political, social, organizational, economic and psychological character influenced on it. An author set that factors, that entailed this criminal phenomenon, were, : post-war devastation, enormous scarcity of goods of daily necessity, presence of far of weapon, that was in a population (as a result of battle actions), hunger that began in 1946, full unstrength of organs of militia, insufficient professionalism of her employees, mass migration of population, is demobilization of millions of servicemen, return of far of people from evacuation, captivity, concentration camps, psychological consequences of war, that formed at certain part of population habit to violence. Did not assist the improvement of work of militia also an erroneous criminal law doctrine, that dominated in jurisprudence of time of the Stalin totalitarian mode that criminality is vestige of the past, not inherent socialism and that is why her increase, - only a defect in-process militia. To the article the far of facts that testify to complication of criminogenic situation in an investigated period and frequent displays of gangsterism in the different regions of republic is driven. The features of the normatively-legal providing of activity of organs of law and order are exposed ; character of changes is educed in organization and skilled composition of militia of Ukrainian SSR in 1945-1946. Basic directions and features of practical activity of organs of internal affairs are analysed in a fight against criminality, the results of counteraction to the militia of gangsterism are shown in an indicated period. An author marks that to the fight against criminality considerable enough attention was spared in this period, activity of militia got better gradually, but on the whole this job performances substantially influenced on reduction of displays to gangsterism some later. ; В 1945 -1946 гг. отмечался значительный рост преступности в республике. На это повлиял комплекс причин политического, социального, организационного, экономического и психологического характера. Автор установил, что факторами, которые стали причинами этого криминального феномена, были: послевоенная разруха, огромный дефицит товаров первой необходимости, наличие значительного количества оружия, которое находилось у населения (как следствие боевых действий), голод, начавшийся в 1946 г., неукомплектованность органов милиции, недостаточный профессионализм ее сотрудников, массовая миграция населения (демобилизация миллионов военнослужащих, возвращения значительного количества людей из эвакуации, плена, концлагерей), психологические последствия войны, которые сформировали у определенной части населения привычку к насилию. Не способствовала улучшению работы милиции также ошибочная криминально-правовая доктрина, которая господствовала в юриспруденции периода сталинского тоталитарного режима, состоявшая в том, что преступность - это пережиток прошлого, не присущий социализму, и потому ее рост - лишь недостаток в работе милиции. В статье приводится значительное количество фактов, которые свидетельствуют о сложности криминогенной ситуации в исследуемый период и частые проявления бандитизма в разных регионах республики. Раскрыты особенности нормативно-правового обеспечения деятельности органов правопорядка, выявлен характер изменений ворганизации и кадровом составе милиции УССР в 1945-1946 гг. Проанализированы основные направления и особенности практической деятельности органов внутренних дел в борьбе с преступностью, показаны итоги противодействия милиции бандитизму в указанный период. Автор отмечает, что борьбе с преступностью в данный период уделялось достаточно значительное внимание, деятельность милиции постепенно улучшалась, но в целом результаты этой работы существенно повлияли на уменьшение проявлений бандитизма несколько позже. ; У 1945 -1946 рр. відмічалося значне зростання злочинності в республіці. На це вплинув комплекс причин політичного, соціального, організаційного, економічного та психологічного характеру. Автор встановив, що чинниками, які спричинили цей кримінальний феномен, були: повоєнна розруха, величезний дефіцит товарів першої необхідності, наявність значної кількості зброї, що знаходилася у населення (як наслідок бойових дій), голод, що розпочався у 1946 р., неукомплектованість органів міліції, недостатній професіоналізм її співробітників, масова міграція населення (демобілізація мільйонів військовослужбовців, повернення значної кількості людей з евакуації, полону, концтаборів), психологічні наслідки війни, що сформували у певної частини населення звичку до насильства. Не сприяла покращенню роботи міліції також помилкова кримінально-правова доктрина, що панувала в юриспруденції доби сталінського тоталітарного режиму, про те, що злочинність – це пережиток минулого, не притаманний соціалізму і тому її зростання – лише недолік в роботі міліції. У статті наводиться значна кількість фактів, які свідчать про складність криміногенної ситуації у досліджуваний період і часті прояви бандитизму у різних регіонах республіки. Розкрито особливості нормативно-правового забезпечення діяльності органів правопорядку, виявлено характер змін в організації і кадровому складі міліції УРСР в 1945-1946 рр. Проаналізовано основні напрями і особливості практичної діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю, показано підсумки протидії міліції бандитизму у вказаний період. Автор відзначає, що боротьбі зі злочинністю в даний період приділялася досить значна увага, діяльність міліції поступово покращувалася, але в цілому результати цієї роботи істотно вплинули на зменшення проявів бандитизму дещо пізніше.