The Riflemen of Sich's songs in their perfect poetic form provide an extensive satirical picture of the aggressive invasion policy of the inter-war of Poland towards Ukraine. The folk-and-poetic political satire of the Ukrainians on the Polish enslavers in the first half of the 20th c., on the one hand, rests on the solid achievements of the previous centuries, on the other – however –has elaborated new original means and devices of satirical poetic techniques to optimally meet the adequate reflection on that epoch's reality. Owing to its folklore nature it is distinguished by an extremely active and durable functioning in the broad national milieu, which brought about the development in the mass oral-and-poetic consciousness of stable satirical stereotypes of foreign invaders. Keywords: folklore satire, political folklore, Sich Riflemen's songs, satire poetics. ; Стрілецькі пісні у досконалій поетичній формі подають розлогу сатиричну картину агресивної політики міжвоєнної Польщі стосовно України. Народнопоетична політична сатира українців на польських поневолювачів першої половини ХХ ст., з одного боку, опирається на розвинені здобутки попередніх віків, а з іншого – виробила нові оригінальні засоби й прийоми сатиричної поетики, що оптимально відповідали адекватному відображенню тогочасної дійсності. Завдяки своїй фольклорній природі вона відзначається надзвичайно активним і тривалим побутуванням у широкому народному середовищі, що зумовило вироблення у масовій уснопоетичній свідомості стійких сатиричних стереотипів про іноземних загарбників. Ключові слова: фольклорна сатира, політичний фольклор, стрілецькі пісні, поетика сатири.
Анотація. Мета дослідження – розкрити, як українська народно-оповідна традиція у записах кінця ХХ – початку ХХІ ст. відображає й осмислює одну з численних подій польсько-українського збройного конфлікту середини ХХ ст. – знищення українським збройним підпіллям навесні 1944 р. польської колонії Пишівка. Простежити, як респонденти різного віку, статі, культурно-освітнього рівня, ідейно-політичних переконань і моральних цінностей розглядають цю подію. Також вияснити, як їхня історична пам'ять корелюється особливостями українсько-польських суспільно-політичних, господарсько-економічних і морально-світоглядних стосунків у період української незалежності. Методологічна основа – метод герменевтики як мистецтво розуміння текстуального дискурсу, а також як коментування та інтерпретацію мистецького твору шляхом розумово-аналітичного й інтуїтивного осягнення його ідейно-художнього, психоемоційного смислу. А також історичний метод дослідження, що полягає у вивченні у хронологічній послідовності виникнення, формування та розвитку події, явища чи інших об'єктів, що сприяє поглибленому розумінню їхньої сутності. Наукова новизна – вперше в українській фольклористиці й історичній науці власноруч зібрано оригінальну джерельну базу, й на її основі проаналізовано генезис і динаміку епічно-історичної пам'яті локального народного середовища про до цього недосліджений момент минулого польсько-українського протистояння. Водночас простежено, як ця пам'ять впливає на формування світоглядно-ціннісних і поведінкових характеристик цього середовища. Приходимо до висновку, що осмислення оповідною традицією знищення Пишівки відбувається у двох площинах – суспільно-політичній, мілітарній з одного боку, й християнсько-моральній гуманістичній – з іншого. Простежується тенденція, що чим дальше оповідачі віддалені від реальностей національно-визвольної боротьби, не були її очевидцями і глибше не цікавляться нею із друкованих чи інших джерел, тим їхнє осмислення більшою мірою набирає гуманістично-морального наповнення. Вони щиро жаліють і сумують з того, що сталося, проявляють підсвідомий комплекс вини і звідси більше концентрують увагу на мирних доброзичливих стосунках до війни. ; Summary. The purpose of the study is to discover how the Ukrainian folk-narrative tradition in the records of the end of the 20th century – the beginning of the 21st century reflects and comprehends one of the numerous Polish-Ukrainian armed conflicts of the mid-twentieth century – the destruction by the Ukrainian Armed Forces in the spring of 1944 of the Polish colony Pyshivka. To track how respondents of all ages, genders, cultural and educational backgrounds, ideological and political beliefs and moral values view this event. Also, to find out how their historical memory correlates with the features of Ukrainian-Polish socio-political, economic, economic and moral outlook in the period of Ukrainian independence. The methodological basis is the method of hermeneutics as an art of understanding textual discourse, as well as as commenting on and interpreting a work of art through a mental-analytical and intuitive comprehension of its ideological, artistic, psycho-emotional sense. And also a historical method of research, which is to study the chronological sequence of occurrence, formation and development of events, phenomena or other objects, which contributes to an in-depth understanding of their essence. Scientific novelty For the first time in Ukrainian folklore science and historical science the original source database was collected, and on the basis of it the genesis and dynamics of the epic-historical memory of the local people are analyzed about the unexplored moment of past Polish-Ukrainian confrontation. At the same time, it is traced how this memory influences the formation of the outlook-value and behavioral characteristics of this environment. We conclude that comprehension by the narrative tradition of the destruction of Pyshivka takes place in two planes- socio-political, militaristic on the one hand, and Christian-moral humanistic on the other. There is a tendency that the farther the narrators are from the realities of national liberation struggl not being eyewitnesses themselves the less is their interested in it from print or other sources, so their comprehension becomes more humanistic and moral. They sincerely regret what happened, show a subconscious complex of guilt, and hence focus more on peaceful, friendly attitude to war.
Анотація. Мета дослідження – розкрити, як українська народно-оповідна традиція у записах кінця ХХ – початку ХХІ ст. відображає й осмислює одну з численних подій польсько-українського збройного конфлікту середини ХХ ст. – знищення українським збройним підпіллям навесні 1944 р. польської колонії Пишівка. Простежити, як респонденти різного віку, статі, культурно-освітнього рівня, ідейно-політичних переконань і моральних цінностей розглядають цю подію. Також вияснити, як їхня історична пам'ять корелюється особливостями українсько-польських суспільно-політичних, господарсько-економічних і морально-світоглядних стосунків у період української незалежності. Методологічна основа – метод герменевтики як мистецтво розуміння текстуального дискурсу, а також як коментування та інтерпретацію мистецького твору шляхом розумово-аналітичного й інтуїтивного осягнення його ідейно-художнього, психоемоційного смислу. А також історичний метод дослідження, що полягає у вивченні у хронологічній послідовності виникнення, формування та розвитку події, явища чи інших об'єктів, що сприяє поглибленому розумінню їхньої сутності. Наукова новизна – вперше в українській фольклористиці й історичній науці власноруч зібрано оригінальну джерельну базу, й на її основі проаналізовано генезис і динаміку епічно-історичної пам'яті локального народного середовища про до цього недосліджений момент минулого польсько-українського протистояння. Водночас простежено, як ця пам'ять впливає на формування світоглядно-ціннісних і поведінкових характеристик цього середовища. Приходимо до висновку, що осмислення оповідною традицією знищення Пишівки відбувається у двох площинах – суспільно-політичній, мілітарній з одного боку, й християнсько-моральній гуманістичній – з іншого. Простежується тенденція, що чим дальше оповідачі віддалені від реальностей національно-визвольної боротьби, не були її очевидцями і глибше не цікавляться нею із друкованих чи інших джерел, тим їхнє осмислення більшою мірою набирає гуманістично-морального наповнення. Вони щиро жаліють і сумують з того, що сталося, проявляють підсвідомий комплекс вини і звідси більше концентрують увагу на мирних доброзичливих стосунках до війни. ; Summary. The purpose of the study is to discover how the Ukrainian folk-narrative tradition in the records of the end of the 20th century – the beginning of the 21st century reflects and comprehends one of the numerous Polish-Ukrainian armed conflicts of the mid-twentieth century – the destruction by the Ukrainian Armed Forces in the spring of 1944 of the Polish colony Pyshivka. To track how respondents of all ages, genders, cultural and educational backgrounds, ideological and political beliefs and moral values view this event. Also, to find out how their historical memory correlates with the features of Ukrainian-Polish socio-political, economic, economic and moral outlook in the period of Ukrainian independence. The methodological basis is the method of hermeneutics as an art of understanding textual discourse, as well as as commenting on and interpreting a work of art through a mental-analytical and intuitive comprehension of its ideological, artistic, psycho-emotional sense. And also a historical method of research, which is to study the chronological sequence of occurrence, formation and development of events, phenomena or other objects, which contributes to an in-depth understanding of their essence. Scientific novelty For the first time in Ukrainian folklore science and historical science the original source database was collected, and on the basis of it the genesis and dynamics of the epic-historical memory of the local people are analyzed about the unexplored moment of past Polish-Ukrainian confrontation. At the same time, it is traced how this memory influences the formation of the outlook-value and behavioral characteristics of this environment. We conclude that comprehension by the narrative tradition of the destruction of Pyshivka takes place in two planes- socio-political, militaristic on the one hand, and Christian-moral humanistic on the other. There is a tendency that the farther the narrators are from the realities of national liberation struggl not being eyewitnesses themselves the less is their interested in it from print or other sources, so their comprehension becomes more humanistic and moral. They sincerely regret what happened, show a subconscious complex of guilt, and hence focus more on peaceful, friendly attitude to war.
The article analyses a number of traditional and innovative poetic means, which were expertly employed in the insurgents' singing lore to produce an artistic, historically truthful and at the same time satirical image of communist Poland as a satellite-state and obedient marionette of the Soviet Union. The analysis of the texts demonstrates that the Ukrainians objectively approached the political processes in the contemporary Polish society. Estimating the contemporary political status of the Polish society, the Ukrainians demonstrated no xenophobia in their folklore, abstained from thoughtless criticism, denial and ridicule. The satirical images of Stalin, Osóbka and Bierut imply that the relationships between Ukraine and Poland could possibly be perspective and solid only if aimed at joint resistance to a common enemy – the imperial USSR. Key words: folklore satire, political satire, poetics of satire, the comic, Polish People's Republic, Bierut, Osóbka, Stalin, communism, Polish chauvinism, Moscow-communist imperialism. ; У статті проаналізовано, як у повстанській народній пісенності шляхом майстерного використання низки традиційних і новітніх поетичних засобів та прийомів на високому художньому рівні історично правдиво змальовано й дошкульно висміяно комуністичну Польщу як державу-сателіта й покірну маріонетку Радянського Союзу. Аналіз текстів свідчить про об'єктивне розуміння українцями політичних процесів у тогочасному польському суспільстві. При оцінці тогочасного політичного становища польського суспільства у своїй народній творчості українці не були ксенофобами, не стояли на позиції бездумного критикування, заперечення й висміювання. У сатиричному змалюванні Сталіна, Осубки і Бєрута вбачається прояв здорових і на той час єдино перспективних політичних стосунків між Україною і Польщею – солідарне протистояння проти спільного ворога – імперського СРСР. Ключові слова: фольклорна сатира, політична сатира, поетика сатири, комізм, Польська Народна Республіка, Бєрут, Осубка, Сталін, комунізм, польський шовінізм, московсько-комуністичний імперіалізм.
