Suchergebnisse

У статті проаналізовано результати збройної агресії російської федерації відносно України, досліджено головні завдання противника в основних операційних районах (окупована територія, деокупована територія, тилові райони України). Запропоновано визначення поняття відновлення контролю за державним кордоном. Акцентовано на необхідності проведення заходів із відновлення контролю за державним кордоном як одній із основних умов, яка безпосередньо впливає на процес відновлення територіальної цілісності та є основоположною у забезпеченні національної безпеки України у майбутньому. Узагальнено мету та основні завдання підрозділів охорони кордону, зокрема прикордонної комендатури швидкого реагування під час здійснення оперативно-службової діяльності в умовах відновлення контролю за державним кордоном, проаналізовано та детально описано фактори, які впливають на виконання завдань підрозділами Державної прикордонної служби України під час здійснення оперативно-службової діяльності в умовах відновлення контролю за державним кордоном України. Проаналізовано керівні документи, що регламентують оперативно-службову діяльність прикордонної комендатури швидкого реагування. Досліджено форми застосування прикордонних підрозділів, зокрема прикордонної комендатури швидкого реагування, які можуть бути покладені в основу новітніх форм оперативно-службової діяльності та способів дій для забезпечення ефективності виконання завдань Державною прикордонною службою України в умовах відновлення контролю за державним кордоном України. Висвітлено роль і місце органів та підрозділів охорони державного кордону під час виконання завдань в умовах відновлення контролю за державним кордоном. Окреслено напрями подальшого дослідження висвітленої теми.

Стаття присвячена обґрунтуванню того, що країни-агресори, як правило, використовують збройні провокації в прикордонних районах для подальшого розвитку різних сценаріїв, які можуть мати як повномасштабне воєнне, так і політичне продовження. Доведено, що передувати реалізації таким планам буде накопичення розвідданих щодо військових формувань у прикордонних районах "держави-жертви", уточнення можливостей інфраструктури, можливості сил реагування тощо. Крім зазначених моментів, на думку авторів, країна-агресор буде реалізовувати прикордонні збройні провокації (воєнні, цивільні) або з метою перевірки боєготовності як сил прикриття державного кордону, так і сил реагування (для вивчення часових параметрів, потенційних можливостей сил і засобів тощо), або для розпалу повномасштабного застосування військової сили. Представлено історичні факти, коли держави-агресори розпочинали свої загарбницькі дії на основі провокацій. Акцентовано на тому, що перед початком реалізації будь-якої військової провокації країна-агресор акумулює необхідний військовий потенціал у своїх прикордонних районах або районах, з яких в короткий термін необхідні сили та засоби можуть бути переміщені в заданий район дій. З урахуванням наведеного прикладу щодо кількості зосередження сил і засобів збройних сил Російської Федерації напроти ділянки відповідальності відділу прикордонної служби "Велика Писарівка" Сумського прикордонного загону існує ймовірність проведення противником у районі відповідальності вказаного відділу збройної провокації. З логічних висновків обґрунтовано об'єктивну потребу в розробці науково-методичного апарату оцінки спроможності лінійних підрозділів (ВПС) протидіяти збройним провокаціям на державному кордоні.

The article is devoted to the substantiation that the aggressor countries, as a rule, use armed provocations in the border areas for the further development of multifaceted scenarios, which can have both a full-scale military and political continuation. It was being proved that the implementation of such plans would being preceded by the accumulation of intelligence on military formations in the border areas of the "victim state", clarification of infrastructure capabilities, response capabilities, and so on. In addition to these points, according to the authors, the aggressor country will implement border armed provocations (military, civilian), or to test the combat readiness of both the state border cover and response forces (to study time parameters, potential capabilities of forces and means, etc.), or to inflame the full-scale use of military force. Historical facts were being present when the aggressor states began their aggressive actions based on provocations. Emphasis was being place on the fact that before the implementation of any military provocation, the aggressor country accumulates the necessary military potential in its border areas or areas from which in a short time the necessary forces and means were being move to a given area of action. Given the above example of the number of concentration of forces and means of the armed forces of the Russian Federation in front of the area of responsibility of the border service "Velyka Pisarivka" Sumy border detachment, there is a possibility of the enemy in the area of responsibility of the department of armed provocation. Based on the logical conclusions, the objective need to develop a scientific and methodological apparatus for assessing the ability of line units to counter armed provocations at the state border were being substantiated. ; Стаття присвячена обґрунтуванню того, що країни-агресори, як правило, використовують збройні провокації в прикордонних районах для подальшого розвитку різних сценаріїв, які можуть мати як повномасштабне воєнне, так і політичне продовження. Доведено, що передувати реалізації таким планам буде накопичення розвідданих щодо військових формувань у прикордонних районах "держави-жертви", уточнення можливостей інфраструктури, можливості сил реагування тощо. Крім зазначених моментів, на думку авторів, країна-агресор буде реалізовувати прикордонні збройні провокації (воєнні, цивільні) або з метою перевірки боєготовності як сил прикриття державного кордону, так і сил реагування (для вивчення часових параметрів, потенційних можливостей сил і засобів тощо), або для розпалу повномасштабного застосування військової сили. Представлено історичні факти, коли держави-агресори розпочинали свої загарбницькі дії на основі провокацій. Акцентовано на тому, що перед початком реалізації будь-якої військової провокації країна-агресор акумулює необхідний військовий потенціал у своїх прикордонних районах або районах, з яких в короткий термін необхідні сили та засоби можуть бути переміщені в заданий район дій. З урахуванням наведеного прикладу щодо кількості зосередження сил і засобів збройних сил Російської Федерації напроти ділянки відповідальності відділу прикордонної служби "Велика Писарівка" Сумського прикордонного загону існує ймовірність проведення противником у районі відповідальності вказаного відділу збройної провокації. З логічних висновків обґрунтовано об'єктивну потребу в розробці науково-методичного апарату оцінки спроможності лінійних підрозділів (ВПС) протидіяти збройним провокаціям на державному кордоні.