Suchergebnisse

The article, based on fundamental works in the field of conflict studies, articles of modern researchers, international legal documents, attempted to analyze the role and importance of the use of military force in resolving modern military conflicts, causes and international norms of its use. Today, with the appearance of new hybrid conflicts, there is a reassessment of the role and importance of the use of military force in resolving modern military conflicts. Nevertheless, the war in Ukraine, Afghanistan, Syria, Libya, and Yemen has proved that humanity is not yet ready to switch completely to non-military conflict resolution tools and to abandon the use of military force. Unfortunately, as history shows, the most effective and, at the same time, the most radical tool for resolving armed conflicts today is the use of military forces and means. The article defines that the military power of the state is an integrated quantity that embodies the power not only of its armed forces, but also of the military economy, science, morale of the people and soldiers of the armed forces and is used as a cardinal measure of conflict resolution. Military force remains an integral tool in deterring modern military conflicts, one of the main means of achieving foreign policy goals. But, at the same time, the use of military force and means in general does not solve the problem of resolving the current military conflict. At best, it only creates the preconditions for this purpose. Great importance in consolidating peace in resolving the current military conflict is given to non-military measures. ; В статье, на основе фундаментальных работ в области конфликтологии, статей современных исследователей, международных нормативно-правовых документов проведен анализ роли и значения использования военной силы при решении современных военных конфликтов, причины и международные нормы ее использования. Сегодня, с появлением новых гибридных конфликтов происходит переоценка роли и значения использования военной силы при решении современных военных конфликтов. Но, тем не менее, война в Украине, Афганистане, Сирии, Ливии, Йемене доказала, что человечество еще не готово перейти полностью на невоенные инструменты разрешения конфликтов и отказаться от применения военной силы. К сожалению, как показывает история, сегодня самым действенным и, в то же время, радикальным инструментом урегулирования вооруженных конфликтов остается использование военных сил и средств. В статье определено, что военная сила государства ‑ величина интегрированная, воплощающая в себе мощь не только ее вооруженных сил, но и военной экономики, науки, морального духа народа и воинов вооруженных сил и используется как кардинальная мера разрешения конфликтов. Военная сила остается неотъемлемым инструментом урегулирования современных военных конфликтов, одним из основных средств достижения внешнеполитических целей. Но, в то же время, применение военных сил и средств в общем не решают проблему урегулирования современного военного конфликта. В лучшем случае оно создает лишь предпосылки для этой цели. Большое значение в закреплении мира при решении современного военного конфликта уделяется и невоенным мерам. ; У статті, на основі фундаментальних робіт в галузі конфліктології, статей сучасних дослідників, міжнародних нормативно-правових документів відбулася спроба проаналізувати роль і значення використання воєнної сили при вирішенні сучасних воєнних конфліктів, причини і міжнародні норми її використання. Сьогодні, з появою нових гібридних конфліктів відбувається переоцінка ролі і значення використання воєнної сили при вирішенні сучасних воєнних конфліктів. Але, тим не менш, війна в Україні, Афганістані, Сирії, Лівії, Ємені довів, що людство ще не готове перейти повністю на невоєнні інструменти вирішення конфліктів і відмовитись від застосування воєнної сили. Нажаль, як доводить історія, сьогодні найдієвішим та, в той же час, найрадикальнішим інструментом врегулювання збройних конфліктів залишається використання воєнних сил і засобів. В статті визначено, що воєнна сила держави – величина інтегрована, що втілює у собі міць не тільки її збройних сил, а й військової економіки, науки, морального духу народу і воїнів збройних сил і використовується як кардинальна міра вирішення конфліктів. Воєнна сила залишається невід'ємним інструментом врегулювання сучасних воєнних конфліктів, одним з основних засобів досягнення зовнішньополітичних цілей. Але, в той же час, застосування воєнних сил і засобів загалом не вирішують проблему врегулювання сучасного воєнного конфлікту. У кращому випадку воно створює лише передумови для цієї мети. Велике значення у закріпленні миру при вирішенні сучасного воєнного конфлікту приділяється і невоєнним заходам.

The article, based on fundamental works in the field of conflict studies, articles of modern researchers, international legal documents, attempted to analyze the role and importance of the use of military force in resolving modern military conflicts, causes and international norms of its use. Today, with the appearance of new hybrid conflicts, there is a reassessment of the role and importance of the use of military force in resolving modern military conflicts. Nevertheless, the war in Ukraine, Afghanistan, Syria, Libya, and Yemen has proved that humanity is not yet ready to switch completely to non-military conflict resolution tools and to abandon the use of military force. Unfortunately, as history shows, the most effective and, at the same time, the most radical tool for resolving armed conflicts today is the use of military forces and means. The article defines that the military power of the state is an integrated quantity that embodies the power not only of its armed forces, but also of the military economy, science, morale of the people and soldiers of the armed forces and is used as a cardinal measure of conflict resolution. Military force remains an integral tool in deterring modern military conflicts, one of the main means of achieving foreign policy goals. But, at the same time, the use of military force and means in general does not solve the problem of resolving the current military conflict. At best, it only creates the preconditions for this purpose. Great importance in consolidating peace in resolving the current military conflict is given to non-military measures. ; В статье, на основе фундаментальных работ в области конфликтологии, статей современных исследователей, международных нормативно-правовых документов проведен анализ роли и значения использования военной силы при решении современных военных конфликтов, причины и международные нормы ее использования. Сегодня, с появлением новых гибридных конфликтов происходит переоценка роли и значения использования военной силы при решении современных военных конфликтов. Но, тем не менее, война в Украине, Афганистане, Сирии, Ливии, Йемене доказала, что человечество еще не готово перейти полностью на невоенные инструменты разрешения конфликтов и отказаться от применения военной силы. К сожалению, как показывает история, сегодня самым действенным и, в то же время, радикальным инструментом урегулирования вооруженных конфликтов остается использование военных сил и средств. В статье определено, что военная сила государства ‑ величина интегрированная, воплощающая в себе мощь не только ее вооруженных сил, но и военной экономики, науки, морального духа народа и воинов вооруженных сил и используется как кардинальная мера разрешения конфликтов. Военная сила остается неотъемлемым инструментом урегулирования современных военных конфликтов, одним из основных средств достижения внешнеполитических целей. Но, в то же время, применение военных сил и средств в общем не решают проблему урегулирования современного военного конфликта. В лучшем случае оно создает лишь предпосылки для этой цели. Большое значение в закреплении мира при решении современного военного конфликта уделяется и невоенным мерам. ; У статті, на основі фундаментальних робіт в галузі конфліктології, статей сучасних дослідників, міжнародних нормативно-правових документів відбулася спроба проаналізувати роль і значення використання воєнної сили при вирішенні сучасних воєнних конфліктів, причини і міжнародні норми її використання. Сьогодні, з появою нових гібридних конфліктів відбувається переоцінка ролі і значення використання воєнної сили при вирішенні сучасних воєнних конфліктів. Але, тим не менш, війна в Україні, Афганістані, Сирії, Лівії, Ємені довів, що людство ще не готове перейти повністю на невоєнні інструменти вирішення конфліктів і відмовитись від застосування воєнної сили. Нажаль, як доводить історія, сьогодні найдієвішим та, в той же час, найрадикальнішим інструментом врегулювання збройних конфліктів залишається використання воєнних сил і засобів. В статті визначено, що воєнна сила держави – величина інтегрована, що втілює у собі міць не тільки її збройних сил, а й військової економіки, науки, морального духу народу і воїнів збройних сил і використовується як кардинальна міра вирішення конфліктів. Воєнна сила залишається невід'ємним інструментом врегулювання сучасних воєнних конфліктів, одним з основних засобів досягнення зовнішньополітичних цілей. Але, в той же час, застосування воєнних сил і засобів загалом не вирішують проблему врегулювання сучасного воєнного конфлікту. У кращому випадку воно створює лише передумови для цієї мети. Велике значення у закріпленні миру при вирішенні сучасного воєнного конфлікту приділяється і невоєнним заходам.

У статті проведено аналіз надання підтримки силам безпеки Афганістану з боку НАТО. Визначено основні ключові напрями діяльності Північноатлантичного Альянсу в ході "Операції з підтримання безпеки в Афганістані" силами контингенту ISAF, місії "Рішуча підтримка" та довгострокового співробітництва. ; На сегодня коллективная оборона остается главной задачей НАТО. Появление новых вызовов и угроз, которые возникают далеко за пределами зоны ответственности этой организации, в частности терроризм, являют собой вызовы, которые невозможно преодолеть, исходя лишь из "территориального" понимание безопасности. Итак, изучение и анализ поддержки НАТО сил безопасности других стран является важным, учитывая процессы, происходящие на востоке Украины.В статье проанализирован опыт деятельности НАТО по оказанию поддержки институтам обороны и безопасности Афганистана во время "Операции по поддержанию безопасности в Афганистане" силами контингента ISAF (International Security Assistance Force, ISAF) во время миссии НАТО "Решительная поддержка" (РП-А), а также в рамках долгосрочного сотрудничества.Поддержка во время "Операции по поддержанию безопасности в Афганистане" силами контингента ISAF. Мандат ИСАФ сначала ограничивался обеспечением безопасности в Кабуле и вокруг него. В октябре 2003 года ООН распространила полномочия ИСАФ на всю территорию Афганистана (Резолюция СБ ООН № 1510), что положило путь для расширения деятельности миссии по всей стране.Поддержка в ходе выполнения миссии "Решительная поддержка" (РП-А). Принципиальной функцией миссии РП-А является предоставление консультативной помощи правительству Афганистана по развитию операционных возможностей Афганских национальных сил безопасности и обороны, в том числе с применением экспедиционных групп советников (Expeditionary Advisory Package) вне пунктов постоянной дислокации. По словам Генерального секретаря НАТО, миссия РП-А является миссией по учебной подготовке консультированию и содействию афганским силам безопасности.Поддержка в рамках долгосрочного сотрудничества. Несмотря на то, что НАТО сосредоточивает усилия по поддержке Афганистана в рамках миссии РП-А и финансирование афганских сил безопасности продолжается работа и в области долгосрочного партнерства, которое включает политический диалог и практическое сотрудничество между НАТО и Афганистаном.Выводы.1. Поддержка сил безопасности и обороны Афганистана проводится НАТО по трем важным направлениям – в рамках не боевой миссии "Решительная поддержка", которая стала логическим продолжением боевой операции – "Операции по поддержанию безопасности в Афганистане" силами контингента ISAF, финансовая поддержка в рамках фонда, которым руководит НАТО совместно с фондом ООН и в рамках долгосрочного сотрудничества.2. Несмотря на значительный объем финансирования и поддержки сил безопасности и обороны Афганистана не способны полностью контролировать ситуацию в стране самостоятельно без международной помощи.3. Перспективным направлением практической помощи НАТО Афганистан считается постепенный переход к "Устойчивому партнерству".Дальнейшие исследования целесообразно сосредоточить на изучении опыта поддержки НАТО сектора безопасности и обороны других стран, не являющихся членами НАТО с целью определения концептуальных подходов, общих принципов и тенденций по оказанию помощи, а также особенностей формирования и принятия решений в поддержку отдельных стран в политической, военной и других сферах. ; Today, collective defense remains the main task of NATO. The emergence of new challenges and threats that arise far beyond the borders of the area of responsibility of this Organization, in particular terrorism, are challenges that can not be overcome solely on the basis of a "territorial" understanding of security.Therefore, the study and analysis of NATO support to the security forces of other countries is important given the processes taking place in easternUkraine.The purpose of the article. Analyze the experience of NATO activities to provide support to Afghanistan's defense and security institutions during the "Security Operations in Afghanistan" by the International Security Assistance Force (ISAF) contingent within the NATO Resolute Support Mission (RS-A), as well as in the within the framework of long-term cooperation.Support for the "Security Operations in Afghanistan" by the contingent of ISAF.The ISAF mandate was initially confined to security in and around Kabul. In October 2003, the UN extended the mandate of ISAF to the entire territory of Afghanistan (UNSCR 1510), which paved the way for expanding its mission throughout the country.Support during the mission "Resolute Support" (RS-A).The principal function of the RS-A mission is to provide advisory and consultative assistance to the Government of Afghanistan on the development of the operational capabilities of the Afghan national security and defense forces, including with the use of Expeditionary Advisory Packages outside the permanent locations. According to the Secretary-General of NATO, the RS-A mission is a mission to train advisers and assist the Afghan security forces.Support in the framework of long-term cooperationDespite the fact that NATO focuses its support efforts onAfghanistanwithin the framework of the RS-A mission and the financing of the Afghan security forces, work continues in the area of long-term partnership, which includes political dialogue and practical cooperation between NATO andAfghanistan.Conclusions:1. The support of the Afghan security and defense forces is carried out by NATO in three important areas - within a non-combat Resolute Support Mission, which was the logical continuation of the military operation, "Operation Security Assistance in Afghanistan" by the contingent of the ISAF, financial support under the fund managed by NATO together with the UN fund and in the framework of long-term cooperation.2. Despite the significant amount of funding and support to the Afghan security and defense forces, they are not able to fully control the situation in the country independently without international assistance.3. A promising direction for NATO's practical assistance to Afghanistan is the gradual transition to a Sustainable Partnership.Further studies should focus on the study of NATO's support of the security and defense sector of non-NATO countries in order to identify conceptual approaches, general principles and tendencies in providing assistance, as well as the peculiarities of shaping and decision-making in support of individual countries in political, military and other areas.

On April 4, 2020, the democratic community marked the 71st anniversary of the formation of the North Atlantic Treaty Organization. During all this time, NATO has been providing security in the Euro-Atlantic area. All 30 Allies are united by a system of collective defense based on common democratic values and military standards.Our world is changing and NATO is changing with it.What can NATO look like in 2025? Every important aspect of NATO is changing significantly, with the many ups and downs that have taken place since the signing of the Washington Treaty. The Alliance continues to change today and will undoubtedly change even more in the future.The issue of identifying prospects and possible scenarios for NATO's development in the global perspective is given much attention in the works of both domestic and foreign authors and institutions. Many of these articles are normative in nature, addressing the strengths and weaknesses of the Alliance.Recent trends in the North Atlantic Treaty Organization in general and in NATO's Strategic Transformation Command in particular call for a closer examination of possible scenarios for the organization's development in the medium and long term.The article is based on an analysis of the Alliance's four strategic areas for the medium and long term (increasing NATO's involvement in global strategic objectives; reviewing the Alliance's relations with the Russian Federation and China; strengthening NATO-EU cooperation; focusing on the Alliance's internal efforts development and solving the problems of NATO member-countries) the following scenarios of its development were proposed: "destructive", "negative", "positive" and "realistic". Which, in our opinion, is a relevant and very important issue for the direction of Ukraine's military policy and Euro-Atlantic integration for the next 5-10 years, and some additional analysis proposed by the authors will determine the prospects of NATO's military relations with Ukraine. ; 4 апреля 2020 демократическое сообщество отметило семьдесят первую годовщину формирования Организации Североатлантического договора. За все это время НАТО надежно обеспечивает безопасность евроатлантического региона. Все 30 союзников Альянса объединены системой коллективной обороны на основе общих демократических ценностей и военных стандартов.Наш мир меняется и НАТО меняется вместе с ним.Как может выглядеть НАТО в 2025 году? Каждый важный аспект НАТО значительно меняется, характеризуясь многочисленными подъемами и спадами, которые имеют место после подписания Вашингтонского договора. Альянс продолжает меняться сегодня и, безусловно, будет еще больше меняться в будущем.Вопросам определения перспектив и возможных сценариев развития НАТО в глобальной перспективе уделяется много внимания в трудах как отечественных, так и зарубежных авторов и учреждений. Многие из этих статей являются нормативными по характеру, в них рассматриваются преимущества и недостатки деятельности Альянса.Последние тенденции в Организации Североатлантического договора в целом и в Стратегическом командовании НАТО по трансформации в частности побуждают к более внимательного изучения возможных сценариев развития этой организации на среднесрочную и долгосрочную перспективу.В статье на основе проведенного анализа четырех стратегических направлений деятельности Альянса на среднесрочную и долгосрочную перспективу (увеличение спектра привлечения НАТО к решению стратегических задач глобального характера; пересмотр отношений Альянса с Российской Федерацией и Китаем, усиление взаимодействия между НАТО и Европейским Союзом; сосредоточение усилий Альянса на внутреннем развития и решению проблем стран - членов НАТО) были предложены такие сценарии его развития: "сокрушительный", "отрицательный", "положительный" и "реалистичний". Что, по нашему мнению, является актуальным и очень важным вопросом для для направления военннои политики и евроатлантической интеграции Украины на ближайшие 5-10 лет, а некоторый дополнительный анализ, который предлагается авторами, позволит определить перспективу партнерских отношений НАТО с Украиной в военной сфере. ; 4 квітня 2020 р. демократична спільнота відзначила 71-у річницю формування Організації Північноатлантичного договору. За весь цей час НАТО надійно забезпечує безпеку в євроатлантичному регіоні. Всі 30 союзників Альянсу об'єднані системою колективної оборони на засадах спільних демократичних цінностей та воєнних стандартів.Наш світ змінюється і НАТО змінюється разом із ним.Як може виглядати НАТО в 2025 році? Кожен важливий аспект НАТО значно змінюється, характеризуючись численними підйомами і спадами, які мають місце після підписання Вашингтонського договору. Альянс продовжує змінюватись сьогодні і, безперечно, буде ще більше змінюватись у майбутньому.Питанням визначення перспектив і можливих сценаріїв розвитку НАТО в глобальній перспективі приділяється багато уваги у працях як вітчизняних, так і зарубіжних авторів та інституцій. Багато з цих статей є нормативними за характером, в них розглядаються переваги та недоліки діяльності Альянсу.Останні тенденції в Організації Північноатлантичного договору в цілому та в Стратегічному командуванні НАТО з трансформації зокрема спонукають до більш уважного вивчення можливих сценаріїв розвитку цієї організації на середньострокову та довгострокову перспективу.В статті на основі проведеного аналізу чотирьох стратегічних напрямів діяльності Альянсу на середньострокову та довгострокову перспективу (збільшення спектру залучення НАТО до вирішення стратегічних завдань глобального характеру; перегляд відносин Альянсу з Російською Федерацією та Китаєм; посилення взаємодії між НАТО та Європейським Союзом; зосередження зусиль Альянсу на внутрішньому розвитку та вирішенню проблем країн – членів НАТО) були запропоновані такі сценарії його розвитку: "нищівний", "негативний", "позитивний" та "реалістичний". Що, на нашу думку, є актуальним і дуже важливим питанням для напрямку воєнної політики та євроатлантичної інтеграції України на найближчі 5-10 років, а певний додатковий аналіз, який пропонується авторами, дозволить визначити перспективу партнерських відносин НАТО з Україною у військовій сфері.

The political, economic and military experience that was used by decision-makers for resolving the conflict on the east ofUkraineshowed that the existing mechanisms underlying the functioning of the European security system (cooperative security approach) are not effective enough. Thus, the search for effective mechanisms, ways, and means for preventing and modern military conflicts with a hybrid nature is an urgent task for today.The aim of the article is to analyze the existing approaches, mechanisms, and methods used by NATO and other international organizations whose purpose is to prevent and resolve military conflicts with the "Hybrid" character.Ways to resolve modern military conflicts should be based on principles carrying out of which can lead to a decrease in tension in the conflict region, namely:- the principle of consistent limitation and exclusion of the use of military power during the process of resolving conflict (third parties included);- the principle of priority of non-military means for resolving the conflict (political and diplomatic methods, whose concept determined in forms of state activity that ensure the activation of negotiations methods and non-military actions);- the principle of alternative options for finding ways of exit from confrontation provides for the development of a "road map" for opposing parties to emerge from the conflict;- the principle of abidance respect for the sovereignty and territorial integrity of each party of the conflict, as well as third parties involved in resolving the conflict or its preventing.Analysis of the methods for resolving contemporary military conflicts that NATO and other international organizations use pointing to the ineffectiveness of the "forceful" method as way of resolving the conflict. ; Опыт действий (политического, экономического, военного характера), которые были направлены на урегулирование конфликта на Востоке Украины, показал, что существующие механизмы, которые заложены в основу функционирования системы европейской безопасности (на основе сотрудничества ‑ cooperative security approach) с целью определения целесообразных путей и способов урегулирования современных военных конфликтов (СВК) имеют недостаточную эффективность. Поиск действенных механизмов, путей и способов предотвращения, решения и урегулирования СВК, имеющих признаки гибридности является актуальной задачей.Целью статьи является анализ существующих подходов, механизмов и способов, которые использует НАТО и другие международные организации для предотвращения, решения и урегулирования военных конфликтов с признаками гибридности в условиях изменения взглядов на функционирование современной системы европейской безопасности.Способы урегулирования современных военных конфликтов должны основываться на принципах, соблюдение которых может привести к уменьшению напряженности в зоне (районе) конфликта, а именно:- принцип последовательного ограничения и исключения применения военных средств в процессе урегулирования военного конфликта (в том числе и со стороны третьих сил);- принцип приоритетности невоенных средств для урегулирования конфликта ‑ политико-дипломатические средства, под которыми понимаются такие формы и методы деятельности государства (коалиции государств), которые обеспечивают активизацию переговоров и невоенные действия;- принцип альтернативности вариантов выхода из противостояния предусматривает разработку "дорожной карты" выхода сторон из ситуации конфликтного противодействия друг другу;- принцип соблюдения суверенитета и территориальной целостности каждой из сторон конфликта, а также третьих сторон (сил), участвующих в урегулировании конфликтной ситуации или предотвращении военного конфликта.Анализ способов урегулирования современных военных конфликтов, которые использует НАТО и другие международные организации показали, что целесообразно избегать использования "силового" способа урегулирования конфликтов. Приоритет должен предоставляться "законодательному" способу. В случае невозможности его использования целесообразным вариантом является способ "решение", при условии соблюдения условий посредничества. ; Досвід дій (політичного, економічного, військового характеру тощо), що були спрямовані на врегулювання конфлікту на Сході України показав, що існуючі механізми, які закладені в основу функціонування системи європейської безпеки (на основі співробітництва – cooperative security approach) з метою визначення доцільних шляхів та способів врегулювання сучасних воєнних конфліктів мають недостатню ефективність. Отже пошук дієвих механізмів, шляхів та способів запобігання, вирішення та врегулювання СВК, що мають ознаки гібридності є актуальним завданням.Метою статті є аналіз існуючих підходів, механізмів та способів, що використовує НАТО та інші міжнародні безпекові організації для запобігання, вирішення та врегулювання воєнних конфліктів, які мають ознаки гібридності в умовах зміни поглядів на функціонування сучасної системи європейської безпеки.Способи врегулювання сучасних воєнних конфліктів повинні ґрунтуватися на принципах, дотримання яких може призвести до зменшення напруженості в зоні (районі) конфлікту, а саме:- принцип послідовного обмеження і виключення застосування військових засобів в процесі врегулювання воєнного конфлікту (у тому числі і з боку третіх сил);- принцип пріоритетності невійськових засобів для врегулювання конфлікту ‑ політико-дипломатичні засоби, під якими розуміються такі форми і способи діяльності держави (коаліції держав), які забезпечують активізацію переговорів і невійськові дії;- принцип альтернативності варіантів виходу з протистояння ‑ передбачає розробку "дорожньої карти" виходу сторін, які протистоять, з ситуації конфліктної протидії один одному;- принцип дотримання суверенітету і територіальної цілісності кожної із сторін конфлікту, а також з боку третіх сторін (сил), що беруть участь у врегулювання конфліктної ситуації або запобіганні воєнного конфлікту.Аналіз способів врегулювання сучасних воєнних конфліктів, що використовує НАТО та інші міжнародні безпекові організації показали, що доцільним є уникнення використання "силового" способу врегулювання конфліктів. Пріоритет повинен надаватися "законодавчому" способу. У разі неможливості його використання доцільним варіантом є спосіб "вирішення", за умови дотримання умов посередництва.

Since the beginning of Ukraine's declaration of independence in 1991, Poland has been Ukraine's closest and the most important strategic partner.In order to fill the content of the strategic partnership between Poland and Ukraine, the parties have created a certain institutional structure for the partnership. These are permanent mechanisms for implementing and coordinating strategic interests within the partnership (Advisory Committee of the Presidents of Ukraine and Poland, Ukrainian-Polish Joint Commission on Trade and Economic Cooperation, Ukrainian-Polish and Polish-Ukrainian Parliamentary Groups, Permanent Ukrainian-Polish Conference on Issues European integration, Ukrainian-Polish, Polish-Ukrainian forums).But after 2015, there has been a certain crisis in Ukrainian-Polish relations, caused mainly by historical disputes after the Verkhovna Rada of Ukraine recognized the UPA soldiers as participants in the struggle for independence in 2015, and the Polish Seimas in 2016 recognized the Volyn tragedy as a genocide of the Polish people. Some experts have called recent years the worst period in the history of Ukrainian-Polish relations since 1989.Despite these developments, Polish-Ukrainian cooperation has great importance for Ukraine, as the Republic of Poland is one of the first countries convicted the invasion of Russian troops into Ukrainian territory and annexation of Crimea. The leadership of Poland stands for providing Ukraine with international support, material, financial and military-technical assistance from the EU, NATO and the IMF.Therefore, the article identifies priority areas for further defense cooperation between Poland and Ukraine on the basis of the analysis, taking into account contradictions based on the interpretation of historical events. Which, in our opinion, is an urgent and very important issue both for resolving the Donbas conflict and for Ukraine's Euro-Atlantic integration. ; Еще с начала провозглашения независимости Украины в 1991 г. Польша была самым близким и самым важным стратегическим партнером Украины.С целью наполнения содержанием стратегического партнерства Польши и Украины стороны создали определенную институциональную структуру партнерства. Это постоянно действующие механизмы реализации и координации стратегических интересов в рамках партнерства (Консультативный комитет президентов Украины и Республики Польша (РП), Украинский-польская смешанная комиссия по вопросам торговли и экономического сотрудничества, украинская-польская и польско-украинская парламентские группы, Постоянная украинско-польская конференция по вопросам европейской интеграции, Украинский-польский, Польско-украинский форумы).Но после 2015 года в украинско-польских отношениях прослеживается определенный кризис, вызванный преимущественно историческими спорами после того, как Верховная Рада Украины признала воинов УПА участниками борьбы за независимость в 2015 году, а польский сейм в 2016 году признал Волынскую трагедию геноцидом польского народа. Некоторые эксперты называют последние годы худшим периодом в истории украинского-польских отношений после 1989 года.Несмотря на эти события польско-украинское сотрудничество имеет очень большое значение для Украины, ведь РП является одной из первых стран, которая резко осудила вторжение российских войск на украинскую территорию и аннексию Крыма. Руководство РП выступает за предоставление Украине международной поддержки, материальной, финансовой и военно-технической помощи со стороны ЕС, НАТО и МВФ.Поэтому в статье на основе проведенного анализа определены приоритетные направления дальнейшего военного сотрудничества Польши и Украины учитывая противоречия на основе толкования исторических событий. Что, по нашему мнению является актуальным и очень важным вопросом как для решения конфликта на Донбассе, так и евроатлантической интеграции Украины. ; Ще з початку проголошення незалежності України в 1991 р. Польща була найближчим і найважливішим стратегічним партнером України.З метою наповнення змістом стратегічного партнерства Польщі та України сторони створили певну інституційну структуру партнерства. Це постійно діючі механізми реалізації та координації стратегічних інтересів у рамках партнерства (Консультативний комітет президентів України та Республіки Польща, Українсько-польська змішана комісія з питань торгівлі та економічного співробітництва, українсько-польська та польсько-українська парламентські групи, Постійна українсько-польська конференція з питань європейської інтеграції, Українсько-польський, Польсько-український форуми).Але після 2015 року в українсько-польських відносинах простежується певна криза, спричинена, переважно, історичними суперечками після того, як Верховна Рада України визнала воїнів УПА учасниками боротьби за незалежність у 2015 році, а польський сейм у 2016 році визнав Волинську трагедію геноцидом польського народу. Деякі експерти називають останні роки найгіршим періодом в історії українсько-польських відносин після 1989 року.Не дивлячись на ці події польсько-українська співпраця має дуже велике значення для України, адже Республіка Польща є однією із перших країн, яка різко засудила вторгнення російських військ на українську територію і анексію Криму. Керівництво РП виступає за надання Україні міжнародної підтримки, матеріальної, фінансової та військово-технічної допомоги з боку ЄС, НАТО і МВФ.Тому в статті на основі проведеного аналізу визначені пріоритетні напрями подальшого оборонного співробітництва Польщі та України враховуючи суперечності на основі тлумачення історичних подій. Що, на нашу думку, є актуальним і дуже важливим питанням як для вирішення конфлікту на Донбасі, так і для євроатлантичної інтеграції України.

On April 4, 2020, the democratic community marked the 71st anniversary of the formation of the North Atlantic Treaty Organization. During all this time, NATO has been providing security in the Euro-Atlantic area. All 30 Allies are united by a system of collective defense based on common democratic values and military standards.Our world is changing and NATO is changing with it.What can NATO look like in 2025? Every important aspect of NATO is changing significantly, with the many ups and downs that have taken place since the signing of the Washington Treaty. The Alliance continues to change today and will undoubtedly change even more in the future.The issue of identifying prospects and possible scenarios for NATO's development in the global perspective is given much attention in the works of both domestic and foreign authors and institutions. Many of these articles are normative in nature, addressing the strengths and weaknesses of the Alliance.Recent trends in the North Atlantic Treaty Organization in general and in NATO's Strategic Transformation Command in particular call for a closer examination of possible scenarios for the organization's development in the medium and long term.The article is based on an analysis of the Alliance's four strategic areas for the medium and long term (increasing NATO's involvement in global strategic objectives; reviewing the Alliance's relations with the Russian Federation and China; strengthening NATO-EU cooperation; focusing on the Alliance's internal efforts development and solving the problems of NATO member-countries) the following scenarios of its development were proposed: "destructive", "negative", "positive" and "realistic". Which, in our opinion, is a relevant and very important issue for the direction of Ukraine's military policy and Euro-Atlantic integration for the next 5-10 years, and some additional analysis proposed by the authors will determine the prospects of NATO's military relations with Ukraine. ; 4 апреля 2020 демократическое сообщество отметило семьдесят первую годовщину формирования Организации Североатлантического договора. За все это время НАТО надежно обеспечивает безопасность евроатлантического региона. Все 30 союзников Альянса объединены системой коллективной обороны на основе общих демократических ценностей и военных стандартов.Наш мир меняется и НАТО меняется вместе с ним.Как может выглядеть НАТО в 2025 году? Каждый важный аспект НАТО значительно меняется, характеризуясь многочисленными подъемами и спадами, которые имеют место после подписания Вашингтонского договора. Альянс продолжает меняться сегодня и, безусловно, будет еще больше меняться в будущем.Вопросам определения перспектив и возможных сценариев развития НАТО в глобальной перспективе уделяется много внимания в трудах как отечественных, так и зарубежных авторов и учреждений. Многие из этих статей являются нормативными по характеру, в них рассматриваются преимущества и недостатки деятельности Альянса.Последние тенденции в Организации Североатлантического договора в целом и в Стратегическом командовании НАТО по трансформации в частности побуждают к более внимательного изучения возможных сценариев развития этой организации на среднесрочную и долгосрочную перспективу.В статье на основе проведенного анализа четырех стратегических направлений деятельности Альянса на среднесрочную и долгосрочную перспективу (увеличение спектра привлечения НАТО к решению стратегических задач глобального характера; пересмотр отношений Альянса с Российской Федерацией и Китаем, усиление взаимодействия между НАТО и Европейским Союзом; сосредоточение усилий Альянса на внутреннем развития и решению проблем стран - членов НАТО) были предложены такие сценарии его развития: "сокрушительный", "отрицательный", "положительный" и "реалистичний". Что, по нашему мнению, является актуальным и очень важным вопросом для для направления военннои политики и евроатлантической интеграции Украины на ближайшие 5-10 лет, а некоторый дополнительный анализ, который предлагается авторами, позволит определить перспективу партнерских отношений НАТО с Украиной в военной сфере. ; 4 квітня 2020 р. демократична спільнота відзначила 71-у річницю формування Організації Північноатлантичного договору. За весь цей час НАТО надійно забезпечує безпеку в євроатлантичному регіоні. Всі 30 союзників Альянсу об'єднані системою колективної оборони на засадах спільних демократичних цінностей та воєнних стандартів.Наш світ змінюється і НАТО змінюється разом із ним.Як може виглядати НАТО в 2025 році? Кожен важливий аспект НАТО значно змінюється, характеризуючись численними підйомами і спадами, які мають місце після підписання Вашингтонського договору. Альянс продовжує змінюватись сьогодні і, безперечно, буде ще більше змінюватись у майбутньому.Питанням визначення перспектив і можливих сценаріїв розвитку НАТО в глобальній перспективі приділяється багато уваги у працях як вітчизняних, так і зарубіжних авторів та інституцій. Багато з цих статей є нормативними за характером, в них розглядаються переваги та недоліки діяльності Альянсу.Останні тенденції в Організації Північноатлантичного договору в цілому та в Стратегічному командуванні НАТО з трансформації зокрема спонукають до більш уважного вивчення можливих сценаріїв розвитку цієї організації на середньострокову та довгострокову перспективу.В статті на основі проведеного аналізу чотирьох стратегічних напрямів діяльності Альянсу на середньострокову та довгострокову перспективу (збільшення спектру залучення НАТО до вирішення стратегічних завдань глобального характеру; перегляд відносин Альянсу з Російською Федерацією та Китаєм; посилення взаємодії між НАТО та Європейським Союзом; зосередження зусиль Альянсу на внутрішньому розвитку та вирішенню проблем країн – членів НАТО) були запропоновані такі сценарії його розвитку: "нищівний", "негативний", "позитивний" та "реалістичний". Що, на нашу думку, є актуальним і дуже важливим питанням для напрямку воєнної політики та євроатлантичної інтеграції України на найближчі 5-10 років, а певний додатковий аналіз, який пропонується авторами, дозволить визначити перспективу партнерських відносин НАТО з Україною у військовій сфері.

Since the beginning of Ukraine's declaration of independence in 1991, Poland has been Ukraine's closest and the most important strategic partner.In order to fill the content of the strategic partnership between Poland and Ukraine, the parties have created a certain institutional structure for the partnership. These are permanent mechanisms for implementing and coordinating strategic interests within the partnership (Advisory Committee of the Presidents of Ukraine and Poland, Ukrainian-Polish Joint Commission on Trade and Economic Cooperation, Ukrainian-Polish and Polish-Ukrainian Parliamentary Groups, Permanent Ukrainian-Polish Conference on Issues European integration, Ukrainian-Polish, Polish-Ukrainian forums).But after 2015, there has been a certain crisis in Ukrainian-Polish relations, caused mainly by historical disputes after the Verkhovna Rada of Ukraine recognized the UPA soldiers as participants in the struggle for independence in 2015, and the Polish Seimas in 2016 recognized the Volyn tragedy as a genocide of the Polish people. Some experts have called recent years the worst period in the history of Ukrainian-Polish relations since 1989.Despite these developments, Polish-Ukrainian cooperation has great importance for Ukraine, as the Republic of Poland is one of the first countries convicted the invasion of Russian troops into Ukrainian territory and annexation of Crimea. The leadership of Poland stands for providing Ukraine with international support, material, financial and military-technical assistance from the EU, NATO and the IMF.Therefore, the article identifies priority areas for further defense cooperation between Poland and Ukraine on the basis of the analysis, taking into account contradictions based on the interpretation of historical events. Which, in our opinion, is an urgent and very important issue both for resolving the Donbas conflict and for Ukraine's Euro-Atlantic integration. ; Еще с начала провозглашения независимости Украины в 1991 г. Польша была самым близким и самым важным стратегическим партнером Украины.С целью наполнения содержанием стратегического партнерства Польши и Украины стороны создали определенную институциональную структуру партнерства. Это постоянно действующие механизмы реализации и координации стратегических интересов в рамках партнерства (Консультативный комитет президентов Украины и Республики Польша (РП), Украинский-польская смешанная комиссия по вопросам торговли и экономического сотрудничества, украинская-польская и польско-украинская парламентские группы, Постоянная украинско-польская конференция по вопросам европейской интеграции, Украинский-польский, Польско-украинский форумы).Но после 2015 года в украинско-польских отношениях прослеживается определенный кризис, вызванный преимущественно историческими спорами после того, как Верховная Рада Украины признала воинов УПА участниками борьбы за независимость в 2015 году, а польский сейм в 2016 году признал Волынскую трагедию геноцидом польского народа. Некоторые эксперты называют последние годы худшим периодом в истории украинского-польских отношений после 1989 года.Несмотря на эти события польско-украинское сотрудничество имеет очень большое значение для Украины, ведь РП является одной из первых стран, которая резко осудила вторжение российских войск на украинскую территорию и аннексию Крыма. Руководство РП выступает за предоставление Украине международной поддержки, материальной, финансовой и военно-технической помощи со стороны ЕС, НАТО и МВФ.Поэтому в статье на основе проведенного анализа определены приоритетные направления дальнейшего военного сотрудничества Польши и Украины учитывая противоречия на основе толкования исторических событий. Что, по нашему мнению является актуальным и очень важным вопросом как для решения конфликта на Донбассе, так и евроатлантической интеграции Украины. ; Ще з початку проголошення незалежності України в 1991 р. Польща була найближчим і найважливішим стратегічним партнером України.З метою наповнення змістом стратегічного партнерства Польщі та України сторони створили певну інституційну структуру партнерства. Це постійно діючі механізми реалізації та координації стратегічних інтересів у рамках партнерства (Консультативний комітет президентів України та Республіки Польща, Українсько-польська змішана комісія з питань торгівлі та економічного співробітництва, українсько-польська та польсько-українська парламентські групи, Постійна українсько-польська конференція з питань європейської інтеграції, Українсько-польський, Польсько-український форуми).Але після 2015 року в українсько-польських відносинах простежується певна криза, спричинена, переважно, історичними суперечками після того, як Верховна Рада України визнала воїнів УПА учасниками боротьби за незалежність у 2015 році, а польський сейм у 2016 році визнав Волинську трагедію геноцидом польського народу. Деякі експерти називають останні роки найгіршим періодом в історії українсько-польських відносин після 1989 року.Не дивлячись на ці події польсько-українська співпраця має дуже велике значення для України, адже Республіка Польща є однією із перших країн, яка різко засудила вторгнення російських військ на українську територію і анексію Криму. Керівництво РП виступає за надання Україні міжнародної підтримки, матеріальної, фінансової та військово-технічної допомоги з боку ЄС, НАТО і МВФ.Тому в статті на основі проведеного аналізу визначені пріоритетні напрями подальшого оборонного співробітництва Польщі та України враховуючи суперечності на основі тлумачення історичних подій. Що, на нашу думку, є актуальним і дуже важливим питанням як для вирішення конфлікту на Донбасі, так і для євроатлантичної інтеграції України.

The political, economic and military experience that was used by decision-makers for resolving the conflict on the east ofUkraineshowed that the existing mechanisms underlying the functioning of the European security system (cooperative security approach) are not effective enough. Thus, the search for effective mechanisms, ways, and means for preventing and modern military conflicts with a hybrid nature is an urgent task for today.The aim of the article is to analyze the existing approaches, mechanisms, and methods used by NATO and other international organizations whose purpose is to prevent and resolve military conflicts with the "Hybrid" character.Ways to resolve modern military conflicts should be based on principles carrying out of which can lead to a decrease in tension in the conflict region, namely:- the principle of consistent limitation and exclusion of the use of military power during the process of resolving conflict (third parties included);- the principle of priority of non-military means for resolving the conflict (political and diplomatic methods, whose concept determined in forms of state activity that ensure the activation of negotiations methods and non-military actions);- the principle of alternative options for finding ways of exit from confrontation provides for the development of a "road map" for opposing parties to emerge from the conflict;- the principle of abidance respect for the sovereignty and territorial integrity of each party of the conflict, as well as third parties involved in resolving the conflict or its preventing.Analysis of the methods for resolving contemporary military conflicts that NATO and other international organizations use pointing to the ineffectiveness of the "forceful" method as way of resolving the conflict. ; Опыт действий (политического, экономического, военного характера), которые были направлены на урегулирование конфликта на Востоке Украины, показал, что существующие механизмы, которые заложены в основу функционирования системы европейской безопасности (на основе сотрудничества ‑ cooperative security approach) с целью определения целесообразных путей и способов урегулирования современных военных конфликтов (СВК) имеют недостаточную эффективность. Поиск действенных механизмов, путей и способов предотвращения, решения и урегулирования СВК, имеющих признаки гибридности является актуальной задачей.Целью статьи является анализ существующих подходов, механизмов и способов, которые использует НАТО и другие международные организации для предотвращения, решения и урегулирования военных конфликтов с признаками гибридности в условиях изменения взглядов на функционирование современной системы европейской безопасности.Способы урегулирования современных военных конфликтов должны основываться на принципах, соблюдение которых может привести к уменьшению напряженности в зоне (районе) конфликта, а именно:- принцип последовательного ограничения и исключения применения военных средств в процессе урегулирования военного конфликта (в том числе и со стороны третьих сил);- принцип приоритетности невоенных средств для урегулирования конфликта ‑ политико-дипломатические средства, под которыми понимаются такие формы и методы деятельности государства (коалиции государств), которые обеспечивают активизацию переговоров и невоенные действия;- принцип альтернативности вариантов выхода из противостояния предусматривает разработку "дорожной карты" выхода сторон из ситуации конфликтного противодействия друг другу;- принцип соблюдения суверенитета и территориальной целостности каждой из сторон конфликта, а также третьих сторон (сил), участвующих в урегулировании конфликтной ситуации или предотвращении военного конфликта.Анализ способов урегулирования современных военных конфликтов, которые использует НАТО и другие международные организации показали, что целесообразно избегать использования "силового" способа урегулирования конфликтов. Приоритет должен предоставляться "законодательному" способу. В случае невозможности его использования целесообразным вариантом является способ "решение", при условии соблюдения условий посредничества. ; Досвід дій (політичного, економічного, військового характеру тощо), що були спрямовані на врегулювання конфлікту на Сході України показав, що існуючі механізми, які закладені в основу функціонування системи європейської безпеки (на основі співробітництва – cooperative security approach) з метою визначення доцільних шляхів та способів врегулювання сучасних воєнних конфліктів мають недостатню ефективність. Отже пошук дієвих механізмів, шляхів та способів запобігання, вирішення та врегулювання СВК, що мають ознаки гібридності є актуальним завданням.Метою статті є аналіз існуючих підходів, механізмів та способів, що використовує НАТО та інші міжнародні безпекові організації для запобігання, вирішення та врегулювання воєнних конфліктів, які мають ознаки гібридності в умовах зміни поглядів на функціонування сучасної системи європейської безпеки.Способи врегулювання сучасних воєнних конфліктів повинні ґрунтуватися на принципах, дотримання яких може призвести до зменшення напруженості в зоні (районі) конфлікту, а саме:- принцип послідовного обмеження і виключення застосування військових засобів в процесі врегулювання воєнного конфлікту (у тому числі і з боку третіх сил);- принцип пріоритетності невійськових засобів для врегулювання конфлікту ‑ політико-дипломатичні засоби, під якими розуміються такі форми і способи діяльності держави (коаліції держав), які забезпечують активізацію переговорів і невійськові дії;- принцип альтернативності варіантів виходу з протистояння ‑ передбачає розробку "дорожньої карти" виходу сторін, які протистоять, з ситуації конфліктної протидії один одному;- принцип дотримання суверенітету і територіальної цілісності кожної із сторін конфлікту, а також з боку третіх сторін (сил), що беруть участь у врегулювання конфліктної ситуації або запобіганні воєнного конфлікту.Аналіз способів врегулювання сучасних воєнних конфліктів, що використовує НАТО та інші міжнародні безпекові організації показали, що доцільним є уникнення використання "силового" способу врегулювання конфліктів. Пріоритет повинен надаватися "законодавчому" способу. У разі неможливості його використання доцільним варіантом є спосіб "вирішення", за умови дотримання умов посередництва.

Asymmetrical wars that have continued for more than twenty years on theterritoryofIraq,AfghanistanandSyria, and the hybrid aggression ofRussiaagainstUkrainerequire the search for fundamentally new forms and ways of achieving goals in modern military conflicts. The North Atlantic Alliance considers support and development of the security and defense sector (Security Force Assistance, SFA) capabilities of partner countries that are not members of NATO as one of the areas to counter the new threats and security. Analysis of the possibilities of applying the new concept to ensure the security ofUkraineis relevant.The purpose of the article is to improve the methodological provisions for assessing the effectiveness of the ways the Ukrainian armed forces interact with NATO in solving the conflict in the east of Ukraine based on the use of the fuzzy set theory method and cluster analysis.The North Atlantic Alliance is introducing an effective concept of supporting and developing the capabilities of the security and defense sectors and practical mechanisms for its implementation, which can solve many security and defense problems of non-NATO countries. At the same time, the introduction of such a concept requires partner countries to change the regulatory framework and appropriate infrastructure preparation.The methodology for assessing the effectiveness of the ways in whichUkraine's armed forces interact with NATO is analogous to the Methodology for evaluating modern military conflicts and is adapted to create a database of the routes themselves and to clarify the phases (stages) of the development of modern military conflicts.Using the adapted Methodology, a numerical experiment was conducted, which allowed:identify effective ways of interaction of the armed forces with NATO in modern conditions;clarify the phases (stages) of conflict development;to numerically determine the performance factors of the ways of interaction of the armed forces of NATO in modern conditions, depending on the phases (stages) of the development of the conflict;to numerically determine the performance factors of the ways the Ukrainian armed forces interact with NATO to resolve the conflict in the east ofUkraine.For the conflict in the east of Ukraine in modern conditions, except for the existing initiatives, there will be a new initiative "support for security and defense forces". "підтримка сил безпеки і оборони". ; Асимметричные войны, которые более двадцати лет продолжаются на территории Ирака, Афганистана и Сирии, гибридная агрессия России против Украины, требуют поиска принципиально новых форм и способов достижения целей в современных военных конфликтах. Одним из направлений противодействия новым угрозам и обеспечение безопасности Североатлантический Альянс рассматривает поддержку и развитие способностей сектора безопасности и обороны (Security Force Assistance, SFA) стран-партнеров, которые не являются членами НАТО. Анализ возможностей применения новой концепции для обеспечения безопасности Украины является актуальной.Целью статьи является совершенствование методических положений оценки результативности путей взаимодействия ВС Украины с НАТО при решении конфликта на Востоке Украины на основе использования метода теории нечетких множеств и кластерного анализа.Североатлантический Альянс внедряет действенную концепцию поддержки и развития способностей сектора безопасности и обороны и практические механизмы ее осуществления, которые позволяют решить множество проблем обеспечения безопасности и обороны стран, не являющихся членами НАТО. В то же время, внедрение такой концепции требует от стран-партнеров изменений нормативно-правовой базы и соответствующей подготовки инфраструктуры.Методика оценки результативности путей взаимодействия ВС Украины с НАТО является аналогом Методики оценки современных военных конфликтов и адаптирована в части создания базы данных самих путей и уточнения фаз (этапов) развития современных военных конфликтов.С помощью адаптированной Методики был проведен численный эксперимент, который позволил:определить эффективные пути взаимодействия вооруженных сил с НАТО в современных условиях;уточнить фазы (этапы) развития конфликтов;численно определить коэффициенты результативности путей взаимодействия вооруженных сил НАТО в современных условиях в зависимости от фаз (этапов) развития конфликта;численно определить коэффициенты результативности путей взаимодействия ВС Украины с НАТО для решения конфликта на Востоке Украины.Для конфликта на Востоке Украины в современных условиях результативной помощью кроме существующих будет новая инициатива "поддержка сил безопасности и обороны". ; Асиметричні війни, які понад двадцять років тривають на території Іраку, Афганістану і Сирії, гібридна агресія Росії проти України, потребують пошуку принципово нових форм і способів досягнення цілей в сучасних воєнних конфліктах. Одним з напрямів протидії новим загрозам і забезпечення безпеки Північноатлантичний Альянс розглядає підтримку і розвиток спроможностей сектору безпеки і оборони (Security Force Assistance, SFA) країн-партнерів, які не є членами НАТО. Аналіз можливостей застосування нової концепції для забезпечення безпеки України є актуальною.Метою статті є удосконалення методичних положень оцінювання результативності шляхів взаємодії ЗС України з НАТО під час розв'язання конфлікту на Сході України на основі використання методу теорії нечітких множин і кластерного аналізу.Північноатлантичний Альянс впроваджує дієву концепцію підтримки і розвитку спроможностей сектору безпеки і оборони та практичні механізми її імплементації, які дають змогу розв'язати велику кількість проблем забезпечення безпеки і оборони країн, які не є членами НАТО. Водночас, впровадження такої концепції потребує від країн-партнерів змін нормативно-правової бази і відповідної підготовки інфраструктури.Методика оцінювання результативності шляхів взаємодії ЗС України з НАТО є аналогом Методики оцінювання сучасних воєнних конфліктів та адаптована в частині створення бази даних самих шляхів і уточнення фаз (етапів) розвитку сучасних воєнних конфліктів.За допомогою адаптованої Методики було проведено чисельний експеримент, який дав змогу:визначити найсуттєвіші шляхи взаємодії збройних сил з НАТО в сучасних умовах;уточнити фази (етапи) розвитку конфліктів;чисельно визначити коефіцієнти результативності шляхів взаємодії збройних сил з НАТО в сучасних умовах залежно від фаз (етапів) розвитку конфлікту;чисельно визначити коефіцієнти результативності шляхів взаємодії ЗС України з НАТО для розв'язання конфлікту на Сході України.Для конфлікту на Сході України в сучасних умовах найрезультативнішою допомогою крім існуючих буде нова ініціатива "підтримка сил безпеки і оборони".

Asymmetrical wars that have continued for more than twenty years on theterritoryofIraq,AfghanistanandSyria, and the hybrid aggression ofRussiaagainstUkrainerequire the search for fundamentally new forms and ways of achieving goals in modern military conflicts. The North Atlantic Alliance considers support and development of the security and defense sector (Security Force Assistance, SFA) capabilities of partner countries that are not members of NATO as one of the areas to counter the new threats and security. Analysis of the possibilities of applying the new concept to ensure the security ofUkraineis relevant.The purpose of the article is to improve the methodological provisions for assessing the effectiveness of the ways the Ukrainian armed forces interact with NATO in solving the conflict in the east of Ukraine based on the use of the fuzzy set theory method and cluster analysis.The North Atlantic Alliance is introducing an effective concept of supporting and developing the capabilities of the security and defense sectors and practical mechanisms for its implementation, which can solve many security and defense problems of non-NATO countries. At the same time, the introduction of such a concept requires partner countries to change the regulatory framework and appropriate infrastructure preparation.The methodology for assessing the effectiveness of the ways in whichUkraine's armed forces interact with NATO is analogous to the Methodology for evaluating modern military conflicts and is adapted to create a database of the routes themselves and to clarify the phases (stages) of the development of modern military conflicts.Using the adapted Methodology, a numerical experiment was conducted, which allowed:identify effective ways of interaction of the armed forces with NATO in modern conditions;clarify the phases (stages) of conflict development;to numerically determine the performance factors of the ways of interaction of the armed forces of NATO in modern conditions, depending on the phases (stages) of the development of the conflict;to numerically determine the performance factors of the ways the Ukrainian armed forces interact with NATO to resolve the conflict in the east ofUkraine.For the conflict in the east of Ukraine in modern conditions, except for the existing initiatives, there will be a new initiative "support for security and defense forces". "підтримка сил безпеки і оборони". ; Асимметричные войны, которые более двадцати лет продолжаются на территории Ирака, Афганистана и Сирии, гибридная агрессия России против Украины, требуют поиска принципиально новых форм и способов достижения целей в современных военных конфликтах. Одним из направлений противодействия новым угрозам и обеспечение безопасности Североатлантический Альянс рассматривает поддержку и развитие способностей сектора безопасности и обороны (Security Force Assistance, SFA) стран-партнеров, которые не являются членами НАТО. Анализ возможностей применения новой концепции для обеспечения безопасности Украины является актуальной.Целью статьи является совершенствование методических положений оценки результативности путей взаимодействия ВС Украины с НАТО при решении конфликта на Востоке Украины на основе использования метода теории нечетких множеств и кластерного анализа.Североатлантический Альянс внедряет действенную концепцию поддержки и развития способностей сектора безопасности и обороны и практические механизмы ее осуществления, которые позволяют решить множество проблем обеспечения безопасности и обороны стран, не являющихся членами НАТО. В то же время, внедрение такой концепции требует от стран-партнеров изменений нормативно-правовой базы и соответствующей подготовки инфраструктуры.Методика оценки результативности путей взаимодействия ВС Украины с НАТО является аналогом Методики оценки современных военных конфликтов и адаптирована в части создания базы данных самих путей и уточнения фаз (этапов) развития современных военных конфликтов.С помощью адаптированной Методики был проведен численный эксперимент, который позволил:определить эффективные пути взаимодействия вооруженных сил с НАТО в современных условиях;уточнить фазы (этапы) развития конфликтов;численно определить коэффициенты результативности путей взаимодействия вооруженных сил НАТО в современных условиях в зависимости от фаз (этапов) развития конфликта;численно определить коэффициенты результативности путей взаимодействия ВС Украины с НАТО для решения конфликта на Востоке Украины.Для конфликта на Востоке Украины в современных условиях результативной помощью кроме существующих будет новая инициатива "поддержка сил безопасности и обороны". ; Асиметричні війни, які понад двадцять років тривають на території Іраку, Афганістану і Сирії, гібридна агресія Росії проти України, потребують пошуку принципово нових форм і способів досягнення цілей в сучасних воєнних конфліктах. Одним з напрямів протидії новим загрозам і забезпечення безпеки Північноатлантичний Альянс розглядає підтримку і розвиток спроможностей сектору безпеки і оборони (Security Force Assistance, SFA) країн-партнерів, які не є членами НАТО. Аналіз можливостей застосування нової концепції для забезпечення безпеки України є актуальною.Метою статті є удосконалення методичних положень оцінювання результативності шляхів взаємодії ЗС України з НАТО під час розв'язання конфлікту на Сході України на основі використання методу теорії нечітких множин і кластерного аналізу.Північноатлантичний Альянс впроваджує дієву концепцію підтримки і розвитку спроможностей сектору безпеки і оборони та практичні механізми її імплементації, які дають змогу розв'язати велику кількість проблем забезпечення безпеки і оборони країн, які не є членами НАТО. Водночас, впровадження такої концепції потребує від країн-партнерів змін нормативно-правової бази і відповідної підготовки інфраструктури.Методика оцінювання результативності шляхів взаємодії ЗС України з НАТО є аналогом Методики оцінювання сучасних воєнних конфліктів та адаптована в частині створення бази даних самих шляхів і уточнення фаз (етапів) розвитку сучасних воєнних конфліктів.За допомогою адаптованої Методики було проведено чисельний експеримент, який дав змогу:визначити найсуттєвіші шляхи взаємодії збройних сил з НАТО в сучасних умовах;уточнити фази (етапи) розвитку конфліктів;чисельно визначити коефіцієнти результативності шляхів взаємодії збройних сил з НАТО в сучасних умовах залежно від фаз (етапів) розвитку конфлікту;чисельно визначити коефіцієнти результативності шляхів взаємодії ЗС України з НАТО для розв'язання конфлікту на Сході України.Для конфлікту на Сході України в сучасних умовах найрезультативнішою допомогою крім існуючих буде нова ініціатива "підтримка сил безпеки і оборони".