The article is devoted to the problem of identifying gifted children and youth in the secondary schools of the United States. The essence of the fundamental concept of the study – gifted children and youth – in American public legislative documents with reflection of state specifics is clarified and the components of giftedness are outlined. The methods and stages of identification of gifted students in American schools are described. ; Статья посвящена освещению проблемы идентификации одаренных детей и молодежи в общеобразовательных школах США. Выяснена сущность основополагающего понятия исследования – одаренные дети и молодежь – в американских законодательных документах с отражением штатовой специфики и очерчены составляющие одаренности. Охарактеризованы методы и этапы идентификации одаренных школьников в американских общеобразовательных учебных заведениях. ; Статтю присвячено висвітленню проблеми ідентифікації обдарованих дітей та молоді у загальноосвітніх школах США. З'ясовано сутність основоположного поняття дослідження – обдаровані діти та молодь – в американських законодавчих документах із відображенням штатової специфіки й окреслено складові обдарованості. Схарактеризовано методи та етапи ідентифікації обдарованих школярів в американських загально-освітніх навчальних закладах.
The article is devoted to the problem of identifying gifted children and youth in the secondary schools of the United States. The essence of the fundamental concept of the study – gifted children and youth – in American public legislative documents with reflection of state specifics is clarified and the components of giftedness are outlined. The methods and stages of identification of gifted students in American schools are described. ; Статья посвящена освещению проблемы идентификации одаренных детей и молодежи в общеобразовательных школах США. Выяснена сущность основополагающего понятия исследования – одаренные дети и молодежь – в американских законодательных документах с отражением штатовой специфики и очерчены составляющие одаренности. Охарактеризованы методы и этапы идентификации одаренных школьников в американских общеобразовательных учебных заведениях. ; Статтю присвячено висвітленню проблеми ідентифікації обдарованих дітей та молоді у загальноосвітніх школах США. З'ясовано сутність основоположного поняття дослідження – обдаровані діти та молодь – в американських законодавчих документах із відображенням штатової специфіки й окреслено складові обдарованості. Схарактеризовано методи та етапи ідентифікації обдарованих школярів в американських загально-освітніх навчальних закладах.
The article is devoted to the problem of identifying gifted children and youth in the secondary schools of the United States. The essence of the fundamental concept of the study – gifted children and youth – in American public legislative documents with reflection of state specifics is clarified and the components of giftedness are outlined. The methods and stages of identification of gifted students in American schools are described. ; Статья посвящена освещению проблемы идентификации одаренных детей и молодежи в общеобразовательных школах США. Выяснена сущность основополагающего понятия исследования – одаренные дети и молодежь – в американских законодательных документах с отражением штатовой специфики и очерчены составляющие одаренности. Охарактеризованы методы и этапы идентификации одаренных школьников в американских общеобразовательных учебных заведениях. ; Статтю присвячено висвітленню проблеми ідентифікації обдарованих дітей та молоді у загальноосвітніх школах США. З'ясовано сутність основоположного поняття дослідження – обдаровані діти та молодь – в американських законодавчих документах із відображенням штатової специфіки й окреслено складові обдарованості. Схарактеризовано методи та етапи ідентифікації обдарованих школярів в американських загально-освітніх навчальних закладах.
Introduction. The problems of giftedness for several decades have been the object of the research of Ukrainian scientists in the field of general pedagogy, comparative pedagogy, history of pedagogy, theory and methods of professional education, social pedagogic, pedagogical and age psychology, theory and methods of teaching separate subjects and the like. Among the works of the native authors in the context of our research the most interesting are the works which highlight the experience of foreign countries in the education of gifted children and youth.Purpose. The purpose of the article is to reveal theoretical-methodological approaches to the study of the nature of giftedness in Ukrainian comparative-pedagogical discourse.Methods: comparative analysis aimed at defining common features and differences in the approaches to defining giftedness and gifted education in the studied countries.Results. The main dimensions of giftedness consideration are highlighted, in particular: 1) theoretical-methodological; 2) psychological-pedagogical; 3) historical-pedagogical; 4) organizational-pedagogical; 5) professional-pedagogical; 6) socio-pedagogical. It is stressed that theoretical-methodological dimension of the problem of giftedness is represented by works of such Ukrainian researchers as O. Antonova, O. Kovalenko, D. Koroliov, N. Lavrychenko, A. Sbrueva, P. Tadeev, O. Zabolotna and others. In the frames of this dimension the following approaches are analyzed: synergetic, systemic (O. Antonova); philosophical, psychological, psycho-pedagogical, acmeological and sociological (O. Kovalenko); environmental (D. Koroliov); political (A. Sbrueva). The models which explain the nature of giftedness, proposed by such Ukrainian researchers as O. Bevz, N. Lavrychenko, Yu. Pidborskiy and others are characterized, namely: 1) domain-general models, which laid the foundation for the future research of the nature of giftedness and talent; 2) domain-specific models that took as a basis the theory of intelligence, revealing a variety of specific areas of giftedness; 3) systems models, that expanded the models of the previous generations at the expense of other components of giftedness; 4) developmental models, within which the talent was discussed in the context of development, which included such external to the individual variable as environment. Originality is conditioned by the fact that in the article an attempt to generalize comparative-pedagogical researches on the problem of theoretical and methodological approaches to the nature of giftedness is made.Conclusions. On the basis of analysis of theses, monographs and scientific articles dedicated to the study of various aspects of gifted education it is concluded that since the beginning of the XXI century gifted education in foreign countries and in Ukraine had been of considerable interest for researchers, which was reflected in their works. The study of specific problems is characterized by the use of various, sometimes conflicting, scientific approaches and methods that, in our opinion, contribute to more comprehensive revealing of the studied processes.
The aim of the article is to reveal the genesis of education of gifted schoolchildren in the USA, Canada and the UK in the XX century. Research methods. In the article the following methods are used: general research methods - analysis, synthesis, comparison, classification and generalization, which are necessary for studying the works of foreign scholars; comparative analysis which helped define the common features and differences in the process of gifted education development in the USA, Canada and the UK. Results. The main criterion for creating the subsequent periodization is the essential changes in the normative framework, content, forms and methods of implementation of GT education in the countries under study, which were carried out, first of all, with the aim of solving the problems of ensuring social justice in education, expanding the educational opportunities etc. An analysis of the research of the above-mentioned scholars allowed us to identify five stages of GT education development in the United States, Canada and the United Kingdom in the XX - early XXI centuries: 1) institutionalization of the educational services (10-30s of the XX century); 2) diversification of the educational services (40-50s of the XX century); 3) mass character of the educational services (60-70s of the ХХ century); 4) modernization of the educational services (80-90s of the XX century); 5) digitalization of the educational services (10-20s of the XXI century). Conclusions. Conducted analysis of the peculiarities of GT education development in the USA, Canada and the UK during the outlined stages led us to the conclusion about the cyclical character of interest in GT education from the national/regional governments and educational policy-makers. Reforms in the sphere of GT education at all the stages were driven by the economic (economic crisis, competitiveness at the world labor market) and political (national defense, world leadership) factors. Taking into account the fact that modern stage of GT education development deserves special attention, content-procedural foundations of this process should be studied more detailed, at which further research in this direction will be aimed. ; У статті висвітлено ґенезу освіти обдарованих школярів у США, Канаді та Великій Британії у ХХ - на початку ХХІ ст. Виокремлено та схарактеризовано етапи розвитку освіти обдарованих школярів у досліджуваних країнах, зокрема: перший (10-30-ті рр. ХХ ст.) - інституціалізація освітніх послуг; другий (40-50-ті рр. ХХ ст.) - диверсифікація освітніх послуг; третій (60-70-ті рр. ХХ ст.) - масовізація освітніх послуг; четвертий (80-90-ті рр. ХХ ст.) - модернізація освітніх послуг; п'ятий (10-20-ті рр. ХХІ ст.) - дігіталізація освітніх послуг.
The article reveals the U.S. Acts on innovation activity, implementation of the principles in medical education. It turned out that in the 1980s, the American Congress passed numerous laws running the U.S. innovation activity even in the 21st century. Thus, there were the following significant Acts for medical education: the Stevenson-Wydler Technology Innovation Act of 1980, the Government Patent Policy Act of 1980 (a.k.a. BayhDole Act of 1980), the Small Business Innovation Development Act of 1982, the National Cooperative Research Act of 1984, and the Federal Technology Transfer Act of 1986. Besides, at the end of the 20th century there was a report on the inspection of ten research universities implementing The Bayh-Dole Act of 1980. ; У статті висвітлено закони США про інноваційну діяльність, їх імплементацію в медичній освіті. Для досягнення мети розвідки було використано такі методи: аналіз, синтез і систематизація фактів із зазначеного питання; історико-хронологічний та описовий методи. З'ясовано, що відправною точкою законодавчої бази США про інноваційну діяльність став Патентний закон 1790 р. Важливими законам стали також ті, що прийняті в 1793 р., 1836 р., 1837 р. та 1870 р. Наприкінці ХІХ ст. прийняття Антимонопольного закону Шермана призвело до нівеляції патентів та патентної політики. Однак, інтерес до інновацій стимулювати нові дослідження. Перша половина ХХ ст. через низку історичних подій змінила курс державної політики США й інноваційна діяльність розвивалася для сприяння науково-промислової конкурентоспроможності та задоволення соціальних викликів. Друга половина ХХ ст. ознаменувала для США перспективи як світового лідера. Проте, наприкінці 1970-х рр. освітня спільнота була вкрай незадоволеною законодавчою базою про інноваційну діяльність. Тому в 1980-х рр. американським конгресом було прийнято низку законів, що регулюють інноваційну діяльність США й у ХХІ ст. Для медичної освіти важливими стали Закон Стівенсона-Вайдлера (1980), Закон про державну патентну політику (також відомий як Закон Бея Доула) (1980), Закон про інноваційний розвиток малого бізнесу (1982), Закон про національні кооперативні дослідження (1984), Закон, який вносив поправки до Закону Стівенсона-Вайдлера про технологічні інновації (1986). Увагу сфокусовано на Законі Бея-Доула, оскільки він був націлений на регулювання інноваційної діяльності в американських закладах освіти, зокрема в дослідницьких університетах. Цей законодавчий документ отримав як позитивні, так і негативні відгуки, що ініціювало в 1994 р. перегляд певних питань, пов'язаних із трансфером технологій. Наприкінці ХХ ст. було оприлюднено звіт про перевірку 10 дослідницьких університетів, що застосовували Закон Бея-Доула. Перспективним ю аналіз інших нормативно-правових документів, що стосуються інноваційної діяльності у медичній освіті США.
Статтю присвячено аналітичному огляду й узагальнення результатів досліджень українських науковців, спрямованих на виявлення основних джерел, тенденцій і проблем становлення концепцій і технологій евристичної освіти (ЕО) в зарубіжній і вітчизняній педагогічній науці. Установлено три джерела й одночасно три складники евристичної освіти: сократівський (евристичний) діалог; концепція творчої самореалізації особистості; методологічні й технологічні основи творчої діяльності. Виявлено, що ЕО та її складники мають тенденції до постійного вдосконалення, модернізації і одночасно до ускладнення змісту, способів освоєння та використання. ; The article is devoted to the analytical review and synthesis of the results of Ukrainian scientists' researches, aimed at identifying the main sources, tendencies and problems of the formation of concepts and techniques of heuristic education in foreign and native pedagogical science. Three main sources and simultaneously three components of heuristic education have been identified: Socratic (heuristic) dialogue (its primary source and main specific characteristic); the concept of creative self-realization of the individual as a strategy for the development of democratic and humanistic society and the goal of modern education; methodological and technical foundations of creative activity – the essence of heuristic education. Native scholars have identified: heuristic (Socratic) dialogue as the primary source of heuristic education and its other components tend to constantly improve, modernize, expand the scope and at the same time complicate the content and forms, ways of development and use. This tendency is confirmed by the writings of either the followers of Socrates (Platon, Kvintylian, H. Armstrong, P. Kapteriev, N. Barbalis, P. Freire, M. Bakhtin) or modern scholars. It has been proved that heuristic techniques, in particular heuristic dialogue, make it possible for students to find out the unknown things to them in a perfect and understandable way, which can be replaced by new knowledge only in the process of combined parity, motivated, powerful and competent efforts. The most recent period of development of heuristic education in the late XX – the first decade of the XXI century, as was revealed by researchers (B. Korotiaiev, N. Huzii, V. Lozova, M. Lazariev, O. Nefedchenko, O. Popova) can be divided into three stages (1960-1980s; 1980- 1990; 2000s-2019) in accordance with the identified tendencies of expansion, improvement and complication of conceptual constructions and techniques of heuristic and problembased-heuristic education. The I stage researchers associate, first of all, with the innovative development of theoretical foundations and teaching techniques as a creative process by prof. B. Korotiaiev and his scientific school. II stage – development of theories of techniques of problem-based and heuristic education on the basis of concepts of personality's creative self-realization (scientific school of professor V. Lozova) and preparation of the personality of the future teacher-master (scientific school of professors I. Ziaziun and N. Tarasevych); III stage – deepening and modernization of heuristic education, development of techniques of constructive and creative activity in training of teachers and doctors of philosophy (scientific schools headed by professors B. Korotiaiev, V. Lozova, N. Huzii, M. Lazariev, A. Sbruieva, O. Semenog, O. Antonova). Actual problems of innovative, in particular heuristic, education of professionals, which require immediate solution (shortage of educational, scientific and material resources, underdeveloped management of modern innovative educational and scientific projects, lack of effective scientific and educational networks in the country that would combine the resources of higher and secondary education) are found out.
