Suchergebnisse

The history of creation and development of the Institute of ferrous metallurgy of the Ukrainian Academy of Sciences named after Z. I. Nekrasov is regarded in the article. IFM has become the scientific center of the development of the metallurgical industry of Ukraine. Researches of the outstanding scientists show their significant contribution in the development of the metallurgical science and implementation of their achievements in the production of the metallurgical industry of Ukraine.Analysis of publications. History of the Institute of the ferrous metallurgy is regarded in the fundamental works devoted to the development of the metallurgical industry in Ukraine and in the works published to the jubilee dates of the prominent scientists academicians Z. I. Nekrasov, V. I. Bol'shakov and others.The purpose of the article is to analyze the process of the creation of the Institute and the stages of its development in the 20th and 21st centuries and to define the influence of the economic and political situation in the country upon this process? To regard the role of the outstanding scientists and influence of their achievements on the development of the metallurgical industry of Ukraine. The history of IFM began in 1939 when it was organized in Kharkiv as a part of the Academy of Sciences of Ukraine. At the beginning of the Great Patriotic war the Institute was moved to Ufa – the capital of Bashkiria. During the war the scientists of the Institute tried to increase the output of metal and special steels for the defence industry. In 1943 the Institute moved to Moscow and then to Kiev. In 1952 it was decided to move the Institute to Dnepropetrovsk. In order to combine the scientific researches and production of metal. Z. I. Nekrasov was elected Director of the Institute. The departments of the Indtitute were headed by academicians Z. I. Nekrasov, A. P. Chekmariov, K. F. Starodubov, Correspondence Members of the Ukrainian Academy of Sciences K. P. Bunin, S. N. Kozhevnikov. Professor N. O. Voronova.Conclusion. In 1960 the site for the construction of the laboratory base was given to the Institute, It was near the Botanical garden. Academician Z. I. Nekrasov creates the Institute of his dream. After creative rise in 1960–1980s the Institute survived during difficult 1990s and remained the leading branch scientific research Institute. IFM has saved high scientific potential and continues to carry out complex scientific research works in the field of the ferrous metallurgy. Academician V. I. Bol'shakov was Director of the Institute for about 20 years (1996–2015). The Institute collaborates with all big metallurgical plants of Ukraine, countries of UIS, China, Japan and other countries. ; Постановка проблемы. Рассматривается история создания и развития Института черной металлургии им З. М. Некрасова Академии наук Украины. ИЧМ стал научным центром развития металлургической промышленности нашей страны. Исследования выдающихся ученых-металлургов свидетельствуют об их значительном вкладе в развитие металлургической науки и во внедрение научных достижений в производство, в развитие металлургической промышленности Украины.Анализ публикаций. История ИЧМ освещается в фундаментальных работах, посвященных развитию металлургической промышленности в Украине, а также в книгах, которые были опубликованы к юбилеям выдающихся ученых-металлургов Института черной металлургии, например, академиков З. И. Некрасова, Вад. И. Большакова и др.Цель статьи – проанализировать процесс создания ИЧМ и этапы его развития в ХХ и ХХІ вв., а также рассмотреть влияние на этот процесс экономической и политической ситуации в стране, определить роль выдающихся ученых-металлургов, влияние их научных достижений на развитие металлургической промышленности Украины. История ИЧМ начинается в 1939 г., когда он был создан в г. Харьков в составе Академии наук Украинской ССР. В начале Великой Отечественной войны Институт был эвакуирован в Уфу – столицу Башкирии. Во время войны ученые работали, чтобы увеличить выпуск металла, специальных сталей для оборонной промышленности. В 1943 году Институт перевели в Москву, а потом в Киев. В 1952-м было принято решение перевести Институт в Днепропетровск. З. И. Некрасова избрали директором ИЧМ. Отделы ИЧМ возглавляли академики З. И. Некрасов. А. П. Чекмарев, К. Ф. Стародубов, чл.-корр. Академии наук Украинской ССР К. П. Бунин, С. Н. Кожевников, проф. Н. А. Воронова и др. В 1960 году для строительства лабораторной базы ИЧМ был выделен участок возле Ботанического сада.Выводы. После творческого подъема в 1860–1980-х гг. ИЧМ пережил тяжелые 1990-е, но остался головным отраслевым научно-исследовательским институтом, сохранил высокий научный потенциал и продолжает выполнять комплексные научно-исследовательские работы в отрасли черной металлургии. С 1996 до 2015‑го, т. е. почти 20 лет директором ИЧМ был академик НАН Украины Вад. И. Большаков. ИЧМ сотрудничает со всеми крупными металлургическими заводами Украины, стран СНГ, КНР, Японии и других. ; Постановка проблеми. Розглядається історія створення та розвитку Інституту чорної металургії імені З. І. Некрасова Національної Академії наук України. ІЧМ став науковим центром розвитку металургійної промисловості країни. Дослідження видатних учених-металургів ІЧМ свідчать про вагомий внесок, який вони зробили у розвиток металургійної науки та у впровадження їх наукових досягнень у виробництво, у розвиток металургійної промисловості України.Аналіз публікацій. Історія ІЧМ висвітлюється у фундаментальних працях, присвячених металургійній промисловості України, а також у дослідженнях, які були опубліковані до ювілеїв видатних вчених-металургів Інституту чорної металургії, наприклад, академіків З. І. Некрасова, Вад. І. Большакова та ін.Мета статті – проаналізувати процес створення ІЧМ та етапи його розвитку у ХХ та ХХІ ст., а також розглянути вплив на цей процес економічної та політичної ситуації в країні, визначити роль видатних учених-металургів, вплив їх наукових досліджень на розвиток вітчизняної науки та металургійної промисловості України. Історія ІЧМ починається у 1939 р., коли Інститут було організовано у м. Харків у складі Академії наук Української РСР. На початку Великої Вітчизняної війни ІЧМ був евакуйований до Уфи – столиці Башкирії. Під час війни вчені ІЧМ працювали, щоб збільшити випуск металу, спеціальних сталей для оборонної промисловості. У 1943 році. Інститут переведено до Москви, потім до Києва. У 1952-му було прийнято рішення перевести ІЧМ до Дніпропетровська. З. І. Некрасова було обрано директором ІЧМ. Відділи Інституту очолили академіки З. І. Некрасов, О. П. Чекмарьов, К. Ф. Стародубов, член-кор. Академії наук Української РСР К. П. Бунін, С. Н. Кожевников, проф. Н. О. Воронова та ін. У 1960-му році для будівництва лабораторної бази ІЧМ виділено ділянку в районі Ботанічного саду.Висновки. Після творчого піднесення у 1960–1980 рр. ІЧМ пережив складні 1990-ті, але залишився провідним галузевим науково-дослідним Інститутом, зберіг високий науковий потенціал і продовжує виконувати комплексні науково-дослідницьці роботи у галузі чорної металургії. З 1996 до 2015 року, тобто майже 20 років директором ІЧМ був академік НАН України Вад. І. Большаков. ІЧМ співпрацює з великими металургійними підприємствами України, країн СНД, КНР, Японії та ін.

The history of creation and development of the Institute of ferrous metallurgy of the Ukrainian Academy of Sciences named after Z. I. Nekrasov is regarded in the article. IFM has become the scientific center of the development of the metallurgical industry of Ukraine. Researches of the outstanding scientists show their significant contribution in the development of the metallurgical science and implementation of their achievements in the production of the metallurgical industry of Ukraine.Analysis of publications. History of the Institute of the ferrous metallurgy is regarded in the fundamental works devoted to the development of the metallurgical industry in Ukraine and in the works published to the jubilee dates of the prominent scientists academicians Z. I. Nekrasov, V. I. Bol'shakov and others.The purpose of the article is to analyze the process of the creation of the Institute and the stages of its development in the 20th and 21st centuries and to define the influence of the economic and political situation in the country upon this process? To regard the role of the outstanding scientists and influence of their achievements on the development of the metallurgical industry of Ukraine. The history of IFM began in 1939 when it was organized in Kharkiv as a part of the Academy of Sciences of Ukraine. At the beginning of the Great Patriotic war the Institute was moved to Ufa – the capital of Bashkiria. During the war the scientists of the Institute tried to increase the output of metal and special steels for the defence industry. In 1943 the Institute moved to Moscow and then to Kiev. In 1952 it was decided to move the Institute to Dnepropetrovsk. In order to combine the scientific researches and production of metal. Z. I. Nekrasov was elected Director of the Institute. The departments of the Indtitute were headed by academicians Z. I. Nekrasov, A. P. Chekmariov, K. F. Starodubov, Correspondence Members of the Ukrainian Academy of Sciences K. P. Bunin, S. N. Kozhevnikov. Professor N. O. Voronova.Conclusion. In ...

Peculiarities of the metallurgical industry development in the Dnieper region of Ukraine at the beginning of the 20 th century are regarded in the article. The beginning of the 20th century was characterized by the difficult social-economic and political situation. Different aspects of the industrial development of the Dnieper region in the beginning of the 20th century were regarded in the works of the well-known researchers D. I. Shpoliansky, P. O. Khromov, A. L. Tsukernik, O. O. Nesterenko, F. G. Turchenko, I. V. Dovzhuk, O. B. Shliahov. But the materials of the branch press have not been studied enough in their works. The purpose of the article is to analyze the process of the metallurgical industry development in the Dnieper region at the beginning of the 20th century and the influence of the difficult economic and political situation in the country and in the world upon this process. To achieve the purpose of the article we have to regard the influence of the following economic and political events of the world economic crisis, the Russian-Japanese war, revolutionary events of 1905–1907, the First World War and the revolutionary events of 1917. Difficult economic and social situation in the Russian empire and in the world at the beginning of the 20th century, undoubtedly influenced upon the development of the metallurgical industry in the Dnieper region of Ukraine. The world industrial-economic crisis hampered the development of the metallurgical branch. At the same time the process of industry concentration was occurred, syndicates were created, industrial and bank capitals were united. After the world economic crisis the Russian-Japanese war, revolutionary events of 1905–1907, there was the rise in the development of the metallurgical industry: new plants were built and the production was increased. The First World War and revolutionary events of 1917 were occurred and new problems in the metallurgical branch were appeared. Despite the difficult economic and political situation in the region at the beginning of the 20th century the metallurgical industry of the Dnieper region of Ukraine developed more rapidly and left the Urals metallurgical branch behind. ; Постановка проблемы. Особенности развития металлургической промышленности Надднепрянской Украины а начале ХХ в. (1900–1917 гг.) характеризовались сложной социально-экономической и политической ситуацией. Эта ситуация в Российской империи и в мире в начале ХХ в., безусловно., повлияла на развитие металлургической промышленности Надднепрянской Украины. Всемирный экономический кризис (1900–1903 гг.) затормозил развитие металлургической отрасли. В то же время происходил процесс концентрации промышленности, создавались синдикаты, объединялся промышленный и банковский капитал. После всемирного экономического кризиса, Российско-японской войны и революционных событий 1905–1907 гг. наблюдается подъём в металлургической отрасли: создавались новые предприятия, увеличивалось производство. Начало Первой мировой войны, а потом революционные события 1917 г. вызвали новые проблемы в отрасли. Невзирая на сложную экономическую и политическую ситуацию в начале ХХ в., металлургическая промышленность Надднепрянской Украины развивалась быстрее и обогнала металлургическую отрасль Урала. Анализ публикаций. В работах известных исследователей Д. И. Шполянского, П. О. Хромова, А. Л. Цукерника, А. А. Нестеренко, Ф. Г. Турченко, И. В. Довжука, А. Б. Шляхова рассматривались разные аспекты промышленного развития в начале ХХ ст. в Надднепрянской Украине, но отраслевая пресса как исторический источник недостаточно использовалась в их работах. Цель статьи – проанализировать процесс развития металлургической отрасли промышленности в Надднепрянской Украине в начале ХХ в. и влияние на этот процесс сложной зкономической и политической ситуации в стране и мире. Чтобы достичь этой цели, надо проанализировать влияние следующих экономических и политических событий на развитие металлургической промышленности: всемирного экономического кризиса, Русско-японской войны, революционных событий 1905–1907 гг., Первой мировой войны и революционных событий 1917 года. ; Постановка проблеми. На початку ХХ ст. металургійна промисловість у Наддніпрянській Україні розвивалась більш швидкими темпами, ніж в інших районах царської Росії. На цей час Україна стала одним із найбільш розвинених промислово-економічних районів імперії з важливими промисловими центрами − Донецьким вугільно-металургійним, Криворізьким залізорудним, Нікопольським марганцевим басейнами. Україна стала головною паливно-металургійною базою імперії. У 1900 році вона виробляла 51 % чавуну, 52 % сталі, 65 % кам'яного вугілля загальноросійського виробництва. Початок ХХ ст. характеризується складною економічною і політичною ситуацією в країні і cвіті: світова економічна криза 1900–1903 рр., Російсько-Японська війна, революційні події 1905–1907 рр., Перша світова війна, революція 1917 року. Всі ці події вплинули на розвиток металургійної галузі промисловості Наддніпрянської України. Аналіз публікацій. Серед наукових досліджень з проблематики даної статті заслуговують на увагу роботи Д. І. Шполянського, П. О. Хромова, А. Л. Цукерника, О. О. Нестеренка, Ф. Г. Турченка, І. В. Довжука, О. Б. Шляхова [23; 20; 21; 17; 19; 15; 22], у яких вивчалися проблеми розвитку металургійної галузі промисловості у Наддніпрянській Україні. В радянській Україні у 1980 р. вийшла монографія, присвячена розвитку металургійної галузі в Українській РСР, один із розділів якої висвітлює розвиток металургійної галузі на початку ХХ століття. Але галузева преса як історичне джерело недостатньо використовувалася в працях дослідників. Мета статті – проаналізувати процес розвитку металургійної галузі промисловості в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. та вплив на цей процес складної економічної та політичної ситуації в країні та світі. Висновки. Початок ХХ ст. характеризувався складною економічною та політичною ситуацією, яка, безперечно, вплинула на динаміку розвитку металургійної промисловості в Наддніпрянській Україні. Під час промислово-економічної кризи головним питанням було подолання її негативних наслідків, які виявилися особливо гостро в 1903 році. Знизилися показники виплавки чавуну (в 3,3 раза) та сталі (в 10,8 раза), скоротилася кількість доменних печей. На сторінках галузевої преси друкувались аналітичні матеріали, в яких провідні фахівці галузі, підприємці, урядовці аналізували причини та наслідки кризового становища і, головне, надавали практичні рекомендації щодо їх ліквідації або пом'якшення. Під час світової економічної кризи (1900–1903 рр.) інтенсивно відбувався процес концентрації промисловості, створювалися синдикати і акціонерні товариства. Наприклад, з'явилися синдикати «Продамет», «Трубопродаж», «Цвях». Синдикату «Продамет» належало 4/5 всієї металургійної промисловості Російської імперії. П'ять найбільших заводів Наддніпрянської України виробляли майже половину всього чавуну регіону. Одночасно відбувалася концентрація банківського капіталу та його об'єднання з промисловим. Банки перетворювалися на монополістів, які володіли капіталами, виробництвом і сировиною. У складний політичний і соціально-економічний період, який тривав із 1904 до 1917 р., промисловий розвиток Наддніпрянщини відчув прояви як піднесення, так і депресії, які були викликані Російсько-Японською війною, революційними подіями 1905–1907 рр., Першою світовою війною та революційними подіями 1917 р. Галузева преса приділяла увагу проблемам, пов'язаним зі створенням та діяльністю синдикатів. З'їзд гірничопромисловців Півдня Росії взяв під свій захист синдикат «Продвугілля», незважаючи на судовий процес із приводу його монопольної діяльності, в той час, коли самодержавний уряд звинувачував синдикат у створенні вугільного голоду та підвищенні цін на пальне. У такий непростий період змінилося співвідношення виробництва металургійної продукції Півдня Росії та Уралу. Промислові показники металургії Півдня Росії та Уралу в міжкризовий період коливалися в бік збільшення незначно, але детальний аналіз показав, що виплавка чавуну на Уралі зменшилася, а на Півдні Росії зросла. З 1915 року вперше в історії Наддніпрянської України гостро постала проблема залежності виробництва від політичних і соціальних аспектів.

Peculiarities of the metallurgical industry development in the Dnieper region of Ukraine at the beginning of the 20 th century are regarded in the article. The beginning of the 20th century was characterized by the difficult social-economic and political situation. Different aspects of the industrial development of the Dnieper region in the beginning of the 20th century were regarded in the works of the well-known researchers D. I. Shpoliansky, P. O. Khromov, A. L. Tsukernik, O. O. Nesterenko, F. G. Turchenko, I. V. Dovzhuk, O. B. Shliahov. But the materials of the branch press have not been studied enough in their works. The purpose of the article is to analyze the process of the metallurgical industry development in the Dnieper region at the beginning of the 20th century and the influence of the difficult economic and political situation in the country and in the world upon this process. To achieve the purpose of the article we have to regard the influence of the following economic and political events of the world economic crisis, the Russian-Japanese war, revolutionary events of 1905–1907, the First World War and the revolutionary events of 1917. Difficult economic and social situation in the Russian empire and in the world at the beginning of the 20th century, undoubtedly influenced upon the development of the metallurgical industry in the Dnieper region of Ukraine. The world industrial-economic crisis hampered the development of the metallurgical branch. At the same time the process of industry concentration was occurred, syndicates were created, industrial and bank capitals were united. After the world economic crisis the Russian-Japanese war, revolutionary events of 1905–1907, there was the rise in the development of the metallurgical industry: new plants were built and the production was increased. The First World War and revolutionary events of 1917 were occurred and new problems in the metallurgical branch were appeared. Despite the difficult economic and political situation in the region at the beginning of the 20th century the metallurgical industry of the Dnieper region of Ukraine developed more rapidly and left the Urals metallurgical branch behind. ; Постановка проблемы. Особенности развития металлургической промышленности Надднепрянской Украины а начале ХХ в. (1900–1917 гг.) характеризовались сложной социально-экономической и политической ситуацией. Эта ситуация в Российской империи и в мире в начале ХХ в., безусловно., повлияла на развитие металлургической промышленности Надднепрянской Украины. Всемирный экономический кризис (1900–1903 гг.) затормозил развитие металлургической отрасли. В то же время происходил процесс концентрации промышленности, создавались синдикаты, объединялся промышленный и банковский капитал. После всемирного экономического кризиса, Российско-японской войны и революционных событий 1905–1907 гг. наблюдается подъём в металлургической отрасли: создавались новые предприятия, увеличивалось производство. Начало Первой мировой войны, а потом революционные события 1917 г. вызвали новые проблемы в отрасли. Невзирая на сложную экономическую и политическую ситуацию в начале ХХ в., металлургическая промышленность Надднепрянской Украины развивалась быстрее и обогнала металлургическую отрасль Урала. Анализ публикаций. В работах известных исследователей Д. И. Шполянского, П. О. Хромова, А. Л. Цукерника, А. А. Нестеренко, Ф. Г. Турченко, И. В. Довжука, А. Б. Шляхова рассматривались разные аспекты промышленного развития в начале ХХ ст. в Надднепрянской Украине, но отраслевая пресса как исторический источник недостаточно использовалась в их работах. Цель статьи – проанализировать процесс развития металлургической отрасли промышленности в Надднепрянской Украине в начале ХХ в. и влияние на этот процесс сложной зкономической и политической ситуации в стране и мире. Чтобы достичь этой цели, надо проанализировать влияние следующих экономических и политических событий на развитие металлургической промышленности: всемирного экономического кризиса, Русско-японской войны, революционных событий 1905–1907 гг., Первой мировой войны и революционных событий 1917 года. ; Постановка проблеми. На початку ХХ ст. металургійна промисловість у Наддніпрянській Україні розвивалась більш швидкими темпами, ніж в інших районах царської Росії. На цей час Україна стала одним із найбільш розвинених промислово-економічних районів імперії з важливими промисловими центрами − Донецьким вугільно-металургійним, Криворізьким залізорудним, Нікопольським марганцевим басейнами. Україна стала головною паливно-металургійною базою імперії. У 1900 році вона виробляла 51 % чавуну, 52 % сталі, 65 % кам'яного вугілля загальноросійського виробництва. Початок ХХ ст. характеризується складною економічною і політичною ситуацією в країні і cвіті: світова економічна криза 1900–1903 рр., Російсько-Японська війна, революційні події 1905–1907 рр., Перша світова війна, революція 1917 року. Всі ці події вплинули на розвиток металургійної галузі промисловості Наддніпрянської України. Аналіз публікацій. Серед наукових досліджень з проблематики даної статті заслуговують на увагу роботи Д. І. Шполянського, П. О. Хромова, А. Л. Цукерника, О. О. Нестеренка, Ф. Г. Турченка, І. В. Довжука, О. Б. Шляхова [23; 20; 21; 17; 19; 15; 22], у яких вивчалися проблеми розвитку металургійної галузі промисловості у Наддніпрянській Україні. В радянській Україні у 1980 р. вийшла монографія, присвячена розвитку металургійної галузі в Українській РСР, один із розділів якої висвітлює розвиток металургійної галузі на початку ХХ століття. Але галузева преса як історичне джерело недостатньо використовувалася в працях дослідників. Мета статті – проаналізувати процес розвитку металургійної галузі промисловості в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. та вплив на цей процес складної економічної та політичної ситуації в країні та світі. Висновки. Початок ХХ ст. характеризувався складною економічною та політичною ситуацією, яка, безперечно, вплинула на динаміку розвитку металургійної промисловості в Наддніпрянській Україні. Під час промислово-економічної кризи головним питанням було подолання її негативних наслідків, які виявилися особливо гостро в 1903 році. Знизилися показники виплавки чавуну (в 3,3 раза) та сталі (в 10,8 раза), скоротилася кількість доменних печей. На сторінках галузевої преси друкувались аналітичні матеріали, в яких провідні фахівці галузі, підприємці, урядовці аналізували причини та наслідки кризового становища і, головне, надавали практичні рекомендації щодо їх ліквідації або пом'якшення. Під час світової економічної кризи (1900–1903 рр.) інтенсивно відбувався процес концентрації промисловості, створювалися синдикати і акціонерні товариства. Наприклад, з'явилися синдикати «Продамет», «Трубопродаж», «Цвях». Синдикату «Продамет» належало 4/5 всієї металургійної промисловості Російської імперії. П'ять найбільших заводів Наддніпрянської України виробляли майже половину всього чавуну регіону. Одночасно відбувалася концентрація банківського капіталу та його об'єднання з промисловим. Банки перетворювалися на монополістів, які володіли капіталами, виробництвом і сировиною. У складний політичний і соціально-економічний період, який тривав із 1904 до 1917 р., промисловий розвиток Наддніпрянщини відчув прояви як піднесення, так і депресії, які були викликані Російсько-Японською війною, революційними подіями 1905–1907 рр., Першою світовою війною та революційними подіями 1917 р. Галузева преса приділяла увагу проблемам, пов'язаним зі створенням та діяльністю синдикатів. З'їзд гірничопромисловців Півдня Росії взяв під свій захист синдикат «Продвугілля», незважаючи на судовий процес із приводу його монопольної діяльності, в той час, коли самодержавний уряд звинувачував синдикат у створенні вугільного голоду та підвищенні цін на пальне. У такий непростий період змінилося співвідношення виробництва металургійної продукції Півдня Росії та Уралу. Промислові показники металургії Півдня Росії та Уралу в міжкризовий період коливалися в бік збільшення незначно, але детальний аналіз показав, що виплавка чавуну на Уралі зменшилася, а на Півдні Росії зросла. З 1915 року вперше в історії Наддніпрянської України гостро постала проблема залежності виробництва від політичних і соціальних аспектів.

Peculiarities of the metallurgical industry development in the Dnieper region of Ukraine at the beginning of the 20 th century are regarded in the article. The beginning of the 20th century was characterized by the difficult social-economic and political situation. Different aspects of the industrial development of the Dnieper region in the beginning of the 20th century were regarded in the works of the well-known researchers D. I. Shpoliansky, P. O. Khromov, A. L. Tsukernik, O. O. Nesterenko, F. G. Turchenko, I. V. Dovzhuk, O. B. Shliahov. But the materials of the branch press have not been studied enough in their works. The purpose of the article is to analyze the process of the metallurgical industry development in the Dnieper region at the beginning of the 20th century and the influence of the difficult economic and political situation in the country and in the world upon this process. To achieve the purpose of the article we have to regard the influence of the following economic and political events of the world economic crisis, the Russian-Japanese war, revolutionary events of 1905–1907, the First World War and the revolutionary events of 1917. Difficult economic and social situation in the Russian empire and in the world at the beginning of the 20th century, undoubtedly influenced upon the development of the metallurgical industry in the Dnieper region of Ukraine. The world industrial-economic crisis hampered the development of the metallurgical branch. At the same time the process of industry concentration was occurred, syndicates were created, industrial and bank capitals were united. After the world economic crisis the Russian-Japanese war, revolutionary events of 1905–1907, there was the rise in the development of the metallurgical industry: new plants were built and the production was increased. The First World War and revolutionary events of 1917 were occurred and new problems in the metallurgical branch were appeared. Despite the difficult economic and political situation in the region at the ...

Problem statement Today the new ways of scientific development, personel training, can provide a worthy place of state in the world state space are opened in the reform of the social and economic system of Ukraine. In modern sytem of higher school the development of basic scientific research, in particular that concern the construction industry. Involvement in scientific territories of talented youth, education in its methodological and empirical culture, increasing demands for labor research results, ensuring high efficiency and competitiveness of scientific production, defined as the main task of every university in Ukraine. These changes lead to the need for a qualitatively new approaches to research activities of higher education institutions, namely reproduction, development and enhancement of scientific schools as centers of effective training media and creators of science and technology in the modern world.Research and study of fundamental research schools, including the construction industry is a complex and diversified tasks, its solution was not got a big attention for a long, although construction industry has always been popular and necessary in any political or economic changes. Publications has been appearing since 1990s where authors while studing the achievements of Ukrainian scientists, scientists builders, could guided by primarily professional, not ideological reasons. Resently the relevant studies in Ukraine have got a certain evolution in terms of focus, complexity and depth of analysis.The purpose of the reseacrh is to identify and to characterize academic schools of construction education, particularly in the case of scientific schools of PSACEA. It is methodologically difficult and significant in terms of primary material task that requires deep and systematic study. To solve it in the same article is impossible, so we confine at this stage of forming the conceptual approaches to the systematization and scientific schools, as well as the definition of methodological problems associated with solution of given task.Analysis of the problem research shows, that the scientific achievements of many researchers accumulated a considerable material for the study of the phenomenon of scientific school, but finallythe approaches are not agreed to it in various fields. The studying of the theoretical aspects of the phenomenon of scientific school was initiated in 70-ies of XX century. Exploration of many scientists, including P. Anokhin A. Baev, K. Lange, M. Rodney M. Semenov [1; 2; 6; 12; 13] devoted to the general principles of the functioning of schools as a form of scientific research teams and the agenda of the issue of collective forms of creativity research scientists was offered. ; Постановка проблемы. Сегодня в процессе реформирования социально-экономической системы Украины открываются новые пути развития науки, подготовки кадров, способных обеспечить достойное место государства в мировом пространстве. В современной системе высшей школы первоочередного значения приобретает развитие фундаментальных научных исследований, в частности, тех, которые касаются строительной отрасли. Привлечение к научным поприщам талантливой молодежи, воспитания у нее методологической и эмпирической культуры, повышения требований к результатам исследовательского труда, обеспечения высокой эффективности и конкурентоспособности научной продукции определяется как основное задание каждого вишу Украины. Такие изменения предопределяют потребность в качественно новом подходе к организации научно-исследовательской деятельности высших учебных заведений, а именно: в воссоздании, развитии и приумножении научных школ как ячеек эффективной подготовки носителей и творцов научно-технического прогресса в современных условиях.Исследование и изучение сложное и диверсифицированное задание, решению которого в течение длительного времени не уделялось надлежащего внимания, хотя, казалось бы, строительная отрасль всегда была популярной и нужной при любых изменениях, политических или экономических. Лишь с начала 1990-х годов начали появляться публикации, авторы которых для изучения достижений украинских ученых и ученых-строителей, в частности, могли руководствоваться прежде всего профессиональными, а не идеологическими мотивами. За последнее время соответствующие исследования в Украине прошли определенную эволюцию в плане их направленности, комплексности и глубины анализа.Цель исследования – выделить и охарактеризовать академические научные школы строительного образования, в частности, на примере научных школ Приднепровской государственной академии строительства и архитектуры. Это сложное методологически и значительное по объему первичного материала задания, которое нуждается глубинной и системной проработки. Выполнить его в пределах одной статьи невозможно, потому на этом этапе ограничимся лишь очерчиванием концептуальных а также определением методологических проблем, связанных с решением указанного вопроса.Анализ состояния изучения проблемы свидетельствует, что в научных работах многих исследователей накоплен значительный материал для изучения феномена научной школы, однако окончательно не согласованные подходы к нему в разных областях науки. В 70-х годах ХХ ст. было основано изучение теоретических аспектов феномена научной школы. Работы многих ученых, в частности, П. Анохина, А. Баева, К. Ланге, М. Родного, М. Семенова [1; 2; 6; 12; 13] посвящены общим принципам функционирования научных школ как разновидности исследовательских коллективов, выдвинули на повестку дня проблему исследования коллективных форм творчества ученых. ; Постановка проблеми. Сьогодні у процесі реформування соціально-економічної системи України відкриваються нові шляхи розвитку науки, підготовки кадрів, здатних забезпечити гідне місце держави у світовому просторі. У сучасній системі вищої школи першочергового значення набуває розвиток фундаментальних наукових досліджень, зокрема, тих, котрі стосуються будівельної галузі. Залучення до наукових теренів талановитої молоді, виховання в неї методологічної та емпіричної культури, підвищення вимог до результатів дослідницької праці, забезпечення високої ефективності і конкурентоспроможності наукової продукції визначається як основне завдання кожного вишу України. Такі зміни зумовлюють потребу в якісно новому підході до організації науково-дослідницької діяльності вищих навчальних закладів, а саме: у відтворенні, розвитку і примноженні наукових шкіл як осередків ефективної підготовки носіїв і творців науково-технічного прогресу в сучасних умовах.Дослідження та вивчення фундаментальних наукових шкіл, зокрема будівельної галузі − складне та диверсифіковане завдання, вирішенню якого протягом тривалого часу не приділялося належної уваги, хоча, здавалося б, будівельна галузь завжди була популярною і потрібною за будь-яких змін, політичних чи економічних. Лише з початку 1990-х років почали з'являтися публікації, автори яких для вивчення здобутків українських учених і учених-будівельників, зокрема, могли керуватися передусім фаховими, а не ідеологічними мотивами. За останній час відповідні дослідження в Україні пройшли певну еволюцію в плані їх спрямованості, комплексності та глибини аналізу.Мета дослідження – виділити та охарактеризувати академічні наукові школи будівельної освіти, зокрема, на прикладі наукових шкіл Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. Це складне методологічно та значне за обсягом первинного матеріалу завдання, що потребує глибинного та системного опрацювання. Виконати його в межах однієї статті неможливо, тому на цьому етапі обмежимося лише окресленням концептуальних підходів до виділення та систематизації наукових шкіл, а також визначенням методологічних проблем, пов'язаних із вирішенням вказаного питання.Аналіз стану вивчення проблеми свідчить, що в наукових доробках багатьох дослідників накопичений значний матеріал для студіювання феномену наукової школи, проте остаточно не узгоджені підходи до нього в різних галузях науки. У 70-х роках ХХ ст. було започатковано вивчення теоретичних аспектів феномену наукової школи. Розвідки багатьох учених, зокрема, П. Анохіна, А. Баєва, К. Ланге, М. Родного, М. Семенова [1; 2; 6; 12; 13] присвячені загальним принципам функціонування наукових шкіл як різновиду дослідницьких колективів, висунули на порядок денний проблему дослідження колективних форм творчості вчених.

Problem statement Today the new ways of scientific development, personel training, can provide a worthy place of state in the world state space are opened in the reform of the social and economic system of Ukraine. In modern sytem of higher school the development of basic scientific research, in particular that concern the construction industry. Involvement in scientific territories of talented youth, education in its methodological and empirical culture, increasing demands for labor research results, ensuring high efficiency and competitiveness of scientific production, defined as the main task of every university in Ukraine. These changes lead to the need for a qualitatively new approaches to research activities of higher education institutions, namely reproduction, development and enhancement of scientific schools as centers of effective training media and creators of science and technology in the modern world.Research and study of fundamental research schools, including the construction industry is a complex and diversified tasks, its solution was not got a big attention for a long, although construction industry has always been popular and necessary in any political or economic changes. Publications has been appearing since 1990s where authors while studing the achievements of Ukrainian scientists, scientists builders, could guided by primarily professional, not ideological reasons. Resently the relevant studies in Ukraine have got a certain evolution in terms of focus, complexity and depth of analysis.The purpose of the reseacrh is to identify and to characterize academic schools of construction education, particularly in the case of scientific schools of PSACEA. It is methodologically difficult and significant in terms of primary material task that requires deep and systematic study. To solve it in the same article is impossible, so we confine at this stage of forming the conceptual approaches to the systematization and scientific schools, as well as the definition of methodological problems associated ...